Відповідно до Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2002 за № 428/6716, враховуючи лист Головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 21.11.2011 № 4327/01211-11, висновки комісії з інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 (протокол № 22), з метою розробки та апробування системи педагогічних умов для успішної реалізації інтеграційного акмеологічного освітнього простору ліцею

1. Затвердити як такі, що додаються:

1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою: "Формування акмекомпетентностей особистості за умов інтеграційного розвитку ліцею" на базі Криворізького Жовтневого ліцею Криворізької міської ради Дніпропетровської області на 2012-2016 роки.

1.2. Програму дослідно-експериментальної роботи на 2012-2016 роки.

2. Надати статус експериментального загальноосвітнього навчального закладу всеукраїнського рівня Криворізькому Жовтневому ліцею Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі - ліцей).

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

3.1. Надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічному колективу ліцею у проведенні дослідно-експериментальної роботи.

3.2. Заслухати у жовтні 2012 року звіт ліцею про завершення підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

4. Головному управлінню освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Демчик О.І.) надавати допомогу ліцею у забезпечення необхідних умов щодо організації та проведення дослідно-експериментальної роботи.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Актуальність дослідження. Стрімкі зміни у розвитку суспільства потребують формування освіченої особистості з високим рівнем культури та компетентності. Школа - це освітній простір дитини, де вона готується до професійного самовизначення, тому наша місія - підтримати дитину, сформувати компетентну, професійно-мобільну, конкурентоздатну особистість.

Конвенція ООН про права дитини від 27 вересня 1991 року, Національна доктрина розвитку освіти України , затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 347/2002 та інші нормативно-правові документи спрямовують нас - освітян - на пошук шляхів рівного доступу до якісної освіти, розвиток в учнів потреби навчання впродовж життя, на забезпечення створення сприятливих умов для життя, навчання і виховання учнів.

Система освіти формує людські якості і закладає ті фізичні, моральні та інтелектуальні ресурси, які людина реалізує в своєму житті. Тому від освіти, її якості залежить те, як людина бачитиме своє місце у світі, реалізовуватиме себе, на які цінності орієнтуватиметься. Від освіти також залежить і формування або погляд на перебіг світового розвитку, орієнтація на миттєвість. Суспільство вимагає від школи, щоб її випускники були комунікабельними, креативними особистостями, які самостійно мислять та прагнуть до успіху, які самостійно будують індивідуальну траєкторію розвитку. У системі ринкових відносин недостатньо освіченій людині рано чи пізно загрожує незатребуваність. І для підвищення особистої конкурентоспроможності людина вимушена навчатися, послідовно підвищувати свою кваліфікацію протягом усього життя.

Тому удосконалення педагогічної освіти в сучасних умовах потребує звернення до міждисциплінарної галузі знань у системі наук про людину - акмеології, яка досліджує процес досягнення людиною вершин її творчості, професіоналізму і є своєрідною теорією найвищих досягнень людини й цивілізації.

Основою розвитку акмеології є інтеграція наукових знань, оскільки сама освіта - це інтегрована галузь людської діяльності, предметом якої є розвиток людини в системі її зв'язків і відносин зі світом.

Основною сутнісною характеристикою акмеологічного підходу є прагнення до відновлення цілісності учня, який проходить ступінь зрілості, коли його індивідуальні, особистісні характеристики вивчаються в усіх взаємозв'язках для того, щоб сприяти досягненню вищих професійних рівнів. Тому вкрай необхідно відомі технології та методики навчання й виховання доповнювати міждисциплінарним навчанням, забезпечуючи інтеграцію предметів, теорії та практики, формувати акмеологічний простір ліцею.

Створення акмеологічного простору - простору комфортного викладання й навчання, що стимулює прагнення до самореалізації, до творчості, до успіху й рефлексії - важлива умова акмеологізації педагогічного процесу.

Йдеться про нову школу як простір життя дитини, у якому вона не готується до життя, а живе; тому так важливо плекати вихованця як творця і проектувальника свого життя. Саме через освітній простір простежується вплив фактора виховання (духовного, предметного, екологічного, інформаційного, соціокультурного).

Таке середовище сприяє формуванню умінь:

гностичних - пов'язаних з дослідницькими вміннями учасників освітнього процесу в галузі вибраної спеціальності та професії;

проектувальних - здійснення перспективного (акмецільового) проектування;

конструктивних - такої комбінаторної побудови освітньої діяльності, яка була б цілісною, завершеною та приносила б задоволення учасникам освітнього процесу на заняттях й одночасно слугувала цілям досягнення кінцевого результату;

комунікативних - оволодіння мистецтвом акмеенергоінформаційної взаємодії вчителя з ліцеїстами безпосередньо на занятті, до й після нього, в організації навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності;

управлінсько-організаційних - здатність виконувати не лише організаторські, а й управлінські функції;

корекційних - готовність до внесення коректив, які забезпечують продуктивність діяльності.

Акмеологічний підхід, акмеологічні прийоми, акметехнології пропонують практичний розв'язок питання особистісного успіху достатньо оперативно. При такому підході домінує розвиток творчих здібностей, особистісних якостей, які сприяють реалізації індивідуальних якостей кожного учня та вчителя. Акмеологія значима для підвищення якості освіти, оскільки відкриває перспективи створення моделі акмеологічної школи.

Актуальність і перспективність зазначених питань, осмислення їх теоретичного компоненту, напрацьовані методичні прийоми і методи реалізації спонукали визначити як проблемну тему "Формування акмекомпетентностей особистості за умов інтеграційного розвитку ліцею".

Отже, актуальність дослідження полягає у створенні та апробації в загальноосвітньому навчальному закладі моделі інтеграційного акмеологічного простору - простору комфортного викладання й навчання, що стимулює прагнення до самореалізації, до творчості, до успіху та рефлексії, формуванню акмекомпетентностей ліцеїстів та педагогів.

Стан розроблення проблеми. Аналіз наукової літератури показав, що проблема розвитку інтеграційного освітнього простору навчального закладу розроблена недостатньо. Зокрема, відсутнє науково-методологічне обґрунтування впливу інтеграції на якість освіти учнів. Недостатньо розкрито зміст, чинники, технології мотивації вчителів та учнів в акмеологічному просторі.

Разом з тим, наукові дослідження в галузі професійної освіти, педагогіки, теорії та психології управління, що висвітлювали окремі аспекти зазначеної проблеми, можуть слугувати теоретико-методологічною базою для подальшого дослідження зазначеної теми.

У контексті порушеної проблеми особливе значення для наукового пошуку набувають такі дослідження:

загальні засади розвитку акмеології, теоретичні і практичні аспекти впровадження акмеологічних технологій у навчальний процес (Л. Антропова, П. Беспалов, О. Бурдакова, О. Гречаник, Г. Данилова, А. Деркач, Н. Кузьміна, В. Максимова, Г. Сазоненко, Л. Рибалко та ін.);

психологічні основи міжпредметних зв'язків (І. Сікорський, Д. Ніколенко, Г. Костюк, Н. Менчинська, Л. Виготський, С. Рубінштейн, В. Давидов, Ю. Самарін, О. Матюкін, А. Смирнов, О. Леонтьєв, Д. Ельконін, Ж. Паже, Д. Сева, К. Леві, Д. Гілфорд та ін.);

сучасні концепції реалізації міжпредметних зв'язків (І. Звєрєва, В. Федорова, Н. Борисенко, А. Усова, В. Ільченко та ін.);

проблем інтеграції (М. Жалдак, Г. Михалін, Ю. Горошко, Г. Журбенко, А. Маркушевич, А. Скороход, М. Ядренко, О. Астряб, Л. Граціанська, О. Дубинчук, І. Звєрєв, В. Єльченко, Д. Горюшкін, Г. Костюк, В. Федорова та ін.);

різні аспекти проблеми інтеграційних зв'язків (Ф. Багер, Т. Війчук, В. Данішевський, М. Жалдак, Н. Кострикіна, Т. Крамаренко, І. Логвинов, Р. Мочалов, Г. Хохолков, І. Шаповал, Л. Шаповалова та ін.).

Разом з тим, вплив інтеграційних зв'язків, використання акметехнологій на якість навчання учнів висвітлені недостатньо.

Виходячи з цього, педагогічний колектив Криворізького Жовтневого ліцею Криворізької міської ради Дніпропетровської області ставить перед собою завдання виявлення педагогічних умов, які забезпечать ефективність інтеграційного освітнього простору в умовах загальноосвітнього навчального закладу для формування акмекомпетентностей ліцеїстів.

Мета дослідження: розробити та апробувати систему педагогічних умов для успішної реалізації інтеграційного акмеологічного освітнього простору ліцею.

Предмет дослідження: система психолого-педагогічних чинників реалізації інтеграційного акмеологічного освітнього простору та його вплив на якість освіти.

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес в умовах інтеграційного освітнього простору Криворізького Жовтневого ліцею; учасники навчально-виховного процесу та практична спрямованість їх знань в умовах профільної освіти.

У відповідності до мети та предмету дослідження сформульовано гіпотезу, згідно з якою формування акмекомпетентностей ліцеїстів буде найбільш ефективним, якщо дотримуватися педагогічних умов, взаємопов'язаних між собою, а саме:

узагальнення передового вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду;

визначення сутності інтеграційних та акмеологічних підходів в освіті з метою їх творчого переосмислення та застосування;

теоретичне обґрунтування та визначення значущості інтеграційного освітнього простору в системі підвищення якості освіти;

створення моделі інтеграційного акмеологічного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу як засобу формування акмекомпетентностей учнів та вчителів;

розроблення системи педагогічних умов для ефективного розвитку акмекомпетентностей учнів та вчителів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

вивчити літературу з проблеми дослідження та узагальнити досвід вітчизняних і зарубіжних педагогів;

визначити сутність інтеграційного акмеологічного освітнього простору;

реалізувати акмеологічні концепцію ліцейської освіти, модель акмеологічного ліцею як навчального закладу високої якості освіти;

створити та апробувати систему загального керівництва в руслі концепції акмеологічного підходу;

сформувати акмеологічну позицію педагогічного колективу ліцею;

забезпечити нову якість освіти учнів:

забезпечити нову якість виховання - створення акмеологічного простору у вихованні;

розробити акмеологічний супровід та продовжувати реалізацію профільного навчання;

забезпечити в акмеологічному просторі виконання загальних принципів навчання та виховання;

продовжувати формувати позитивний імідж ліцею як відкритої освітньої системи;

забезпечити стратегію розвитку ліцею, яка являє собою систему принципів, методів, засобів керівництва, націлену на цілісний розвиток особистості педагогів та учнів;

відпрацювати технологічні моделі реалізації досліджуваної проблеми в інтеграційному акмеологічному освітньому просторі;

дослідити вплив інтеграційного освітнього простору на розвиток, формування системного мислення та акмекомпетентностей ліцеїстів;

здійснити моніторинг результативності роботи за обраним напрямом;

розробити програму реалізації інтеграційного акмеологічного освітнього простору.

Методи дослідження:

теоретичні - теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження (психолого-педагогічної, методичної) та нормативно-правової документації за темою експерименту;

соціо-педагогічні - аналіз навчальних програм, підручників і навчальних посібників;

емпіричні - спостереження, опитування, анкетування, тестування, контент-аналіз, метод експертної оцінки узагальнення педагогічного досвіду, інтерв'ю, оцінювання;

математичні та статистичні - ранжування, моделювання, обробка отриманих даних;

статистичної обробки експериментальних даних (кореляційний, факторний, дисперсійний, кластерний аналізи).

Основний метод дослідження - педагогічний експеримент.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять:

теорія діяльності (П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Н.Ф. Тализіна та ін.);

теорія особистісно-орієнтованого, розвивального навчання (І.Д. Бех, Р.Берне, А.Маслоу, В.В. Давидов, С.А. Тихомирова, І.С. Якиманська та ін.);

концепція профільного навчання у старшій школі (Н.М. Бібік, М.І. Бурда та ін.);

концепція внутрішньопредметної інтеграції (В.І. Згвязинський);

теоретико-методологічні основи інтеграції змісту освіти у загальноосвітніх навчальних закладах;

підходи щодо змісту, основних напрямів та форм розвитку готовності педагогічних працівників до професійної діяльності (Н. Кічук, Л. Кондрашова, А. Ліненко, О. Мороз, О. Пєхота, В. Сластьонін та інші);

теоретико-методологічні основи акмеології (Л. Антропова, П. Беспалов, О. Бурдакова, О. Гречаник, Г. Данилова, А. Деркач, Н. Кузьміна, В. Максимова, Г. Сазоненко, Л. Рибалко та ін.).

База дослідження: Криворізький Жовтневий ліцей Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягатиме у:

створенні моделі акмеологічного інтеграційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу;

розробленні програми з реалізації моделі розвитку інтеграційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу та визначення критеріїв оцінювання рівня акмекомпетентностей учнів та педагогів;

створенні моделі організації навчального процесу акмеологічного загальноосвітнього навчального закладу;

обґрунтуванні педагогічних умов:

формування у вчителя потреби постійного самовдосконалення;

розвитку творчої ініціативи; мотивації та готовності вчителя до використання акметехнологій та інтеграційних зв'язків;

наявності індивідуальної програми розвитку "акме" професійного вчителя;

систематичного моніторингу результатів формування акмекомпетентностей.

Вірогідність результатів дослідження забезпечуватиметься теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті й завданням, поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних; а також підтверджуватиметься їх широкою апробацією на всеукраїнських, обласних конференціях, психолого-педагогічних семінарах, упровадженням у практику роботи педагогічних колективів шкіл м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області та інших регіонів України.

Практичне значення дослідження полягає у:

розробленні програм та методичних рекомендацій зі створення інтеграційного освітнього простору для формування акмекомпетентностей учнів та вчителів;

доборі та створенні діагностичного інструментарію та організаційно-методичного забезпечення супроводження акмеологічного інтеграційного освітнього простору;

створенні науково-методичного посібника з питань створення інтеграційного акмеологічного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу;

підготовці навчальних посібників, практичних матеріалів для підвищення якості навчання учнів у загальноосвітньому навчальному закладі;

розробленні пропозиції щодо впровадження отриманих результатів у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

I. Підготовчий етап (січень 2012 р. - жовтень 2012 р.):

1. Визначення та наукове обґрунтування теми, мети і завдань дослідно-експериментальної роботи.

2. Вивчення та аналіз передового педагогічного досвіду з проблеми дослідження, організація науково-методичної підтримки експерименту.

3. Розробка нормативно-правового забезпечення дослідно-експериментальної роботи.

4. Налагодження співпраці з соціально-психологічними службами, центром зайнятості, засобами масової інформації та представниками вищих навчальних закладів міста й регіону.

5. Формування творчих груп учителів за темою дослідно-експериментальної роботи.

6. Формування професійної готовності вчителів до створення інтеграційного акмеологічного освітнього простору через систему навчальних семінарів, психологічних тренінгів.

7. Поточне анкетування вчителів, учнів та їх батьків щодо впливу нововведень на якість освіти навчального закладу.

8. Реорганізація структури управління загальноосвітнім навчальним закладом у відповідності до завдань експерименту. Створення проектно-методичного центру.

9. Підведення підсумків підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

II. Концептуально-діагностичний етап (листопад 2012 р. - жовтень 2013 р.):

1. Розробка теоретико-концептуальних засад дослідно-експериментальної роботи; підбір методик і технологій дослідження, науково-методичного забезпечення дослідно-експериментальної роботи.

2. Створення моделі діяльності вчителя в умовах інтеграційного акмеологічного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу.