Відповідно до Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2002 за N 428/6716, враховуючи лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим 17.06.2011 N 01-13/1741, висновки комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 30.05.2011 (протокол N 18), з метою експериментальної перевірки школи як центру духовно-морального збагачення сімейного виховання

1. Затвердити як такі, що додаються:

1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою: "Школа - центр духовно-морального збагачення сімейного виховання" на базі загальноосвітньої школи I-III ступенів N 13 Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим.

1.2. Програму дослідно-експериментальної роботи на 2011-2016 роки.

2. Надати статус експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня загальноосвітній школі I-III ступенів N 13 Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим.

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

3.1. Надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічному колективу загальноосвітньої школи I-III ступенів N 13 Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим.

3.2. Заслухати у квітні 2012 року звіт про завершення підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

4. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим (Дзоз В.О.) надавати науково-методичну допомогу педагогічному колективу загальноосвітньої школи I-III ступенів N 13 Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим у забезпеченні необхідних умов щодо організації та проведення дослідно-експериментальної роботи.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Актуальність дослідження. Процес становлення України як суверенної, правової, демократичної держави, зорієнтованої на інтеграцію в європейське співтовариство вимагає від освітньої галузі пошуку шляхів виховання особистості, якій властиві морально-духовні цінності, готовність утверджувати їх своїми вчинками, справами та конкретною діяльністю.

Необхідність виховання духовно зрілої, морально досконалої особистості стверджується в Законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", в Національній доктрині розвитку освіти, Національній програмі виховання дітей та молоді, інших нормативних документах.

Проте звернення до реалій сьогодення засвідчує поширення в молодіжному середовищі таких асоціальних явищ, як злочинність, наркоманія, розпуста. Наслідком цього є формування бездуховної, аморальної, безвідповідальної особистості, яка характеризується низьким рівнем культури, зневажливим ставленням до традицій і звичаїв свого народу, байдужістю до долі держави і свого власного життєвого шляху.

Родина є первинним осередком суспільства і природним середовищем становлення дитини, джерелом її матеріальної, моральної, емоційної підтримки; сім'я забезпечує продовження роду та матеріальний добробут дитини. Як основний соціальний інститут, що відповідає за виховання дитини, сім'я відіграє пріоритетну роль у її вихованні і розвитку, створенні умов для набуття зростаючою особистістю моральних і духовних якостей, самовиявлення у відповідних діях і вчинках, визначенні власного місця у житті.

Як відзначають дослідники, сучасна українська сім'я характеризується погіршенням соціально-економічного становища, освітнім і культурним вакуумом, деформацією моральної свідомості, соціальною апатією, іншими асоціальними явищами. Спрямовуючи зусилля на пошук способів матеріального забезпечення, батьки відсторонюються від виховання дітей. Це спричинює зниження виховної функції сім'ї, що своєю чергою асоціально впливає на духовно-моральне виховання молодого покоління.

У цьому контексті актуалізується діяльність загальноосвітнього навчального закладу, який володіє вагомим потенціалом щодо формування у дитини базових цінностей, мотивації соціально схвалюваної поведінки, сприяння засвоєнню моральних норм і соціальних відносин. Однак, здійснюючи таку діяльність, загальноосвітній навчальний заклад має враховувати особливості виховного впливу інших середовищ, насамперед, сім'ї, сприяючи встановленню ефективних взаємин із батьками, створюючи в такий спосіб оптимальний для виховання дитини цілісний виховний простір.

Найбільш ефективною моделлю взаємовідносин між загальноосвітньою школою і сім'єю є їх взаємодія.

У встановленні та розвитку ефективної батьківсько-вчительської взаємодії належить учителеві, який має необхідну фахову підготовку, володіє професійними знаннями, вміннями та навичками, виступає головною особою у педагогічному трикутнику: "учитель - учень - батьки". Основою такої тристоронньої взаємодії є єдність вимог батьків і вчителів до зростаючої особистості, взаємоповага та довіра один до одного, відповідальність і рівноправне партнерство.

Водночас сучасна практика свідчить, що, з одного боку, значна частина вчителів намагається звузити діяльність, яка стосується взаємодії з батьками учнів, а з іншого, - спостерігається активізація пошуків нових форм і методів роботи з батьками, визначаються напрями оновлення змісту їхньої педагогічної освіти.

Один з таких напрямів, що має пріоритетну значущість в умовах сьогодення, але не набув належного теоретичного і практичного опрацювання, пов'язаний із забезпеченням духовно-морального виховання дітей.

Як наслідок, маємо суперечності між значущістю забезпечення духовно-морального виховання учнів та недостатньою увагою до цих питань у сімейному вихованні і виховній діяльності школи; істотними можливостями, закладеними в цьому плані у батьківсько-вчительській взаємодії, і традиційним підходом до її організації у загальноосвітніх навчальних закладах.

Таким чином, актуальність проблеми і виявлені суперечності стали передумовою вибору теми дослідження: "Школа - центр духовно-морального збагачення сімейного виховання" на базі загальноосвітньої школи I-III ступенів N 13.

Мета дослідження - розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови духовно-морального збагачення учнів у системі сімейного виховання.

Гіпотеза дослідження: ефективність духовно-морального збагачення сімейного виховання підвищиться за умов:

- удосконалення підготовленості вчителя загальноосвітнього навчального закладу до взаємодії з батьками;

- організації роботи з підвищення педагогічної культури батьків щодо оптимізації духовно-морального виховання учнів;

- застосування різноманітних форм і методів батьківсько-вчительської взаємодії;

- запровадження основних ідей особистісно-орієнтованого підходу і принципів гуманістичної педагогіки у взаємодію педагогів з батьками.

Відповідно до мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

- з'ясувати стан розробленості проблеми в психолого-педагогічній теорії;

- охарактеризувати вікові особливості дітей в контексті їхнього морально-духовного виховання;

- уточнити сутність понять "духовно-моральне збагачення", "батьківсько-вчительська взаємодія", "сімейне виховання";

- визначити компоненти, критерії, показники та виявити рівні морально-духовної вихованості учнів;

- розробити, обґрунтувати й апробувати педагогічні умови підвищення ефективного засвоєння і використання в практичній діяльності нових педагогічних технологій і методик виховної роботи з урахуванням принципів педагогіки на основі культури різних конфесій Криму;

- використання всіх можливих засобів виховання в учнів загальної культури, вірності духовним традиціям України, відповідальності, правосвідомості, поваги до цінностей сучасного суспільства, сформованого на основі духовних цінностей української культури і сімейних традицій;

- взаємодія школи і родини у відродженні кращих національних традицій сімейного виховання морально-духовної особистості.

Об'єкт дослідження - процес морально-духовного становлення особистості у системі сімейного виховання.

Предмет дослідження - педагогічні умови морально-духовного становлення особистості у системі сімейного виховання загальноосвітнього навчального закладу.

Методи дослідження

Теоретичні - теоретичний аналіз наукової літератури для з'ясування сутності навчально-виховного процесу у системі сімейного виховання, порівняння, синтез, індукція та дедукція, класифікація, систематизація й узагальнення отриманих даних.

Емпіричні - анкетування, бесіда, вивчення навчальних планів, програм, спецкурсів, нормативної документації, спостереження, інтерв'ювання, тестування, оцінювання.

Математичні і статистичні методи - ранжування, моделювання, обробка одержаних даних.

Основний метод дослідження - науково-педагогічний експеримент.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше теоретично обґрунтовано сутність педагогічних умов удосконалення ефективності морально-духовного виховання учнів у процесі сімейного виховання (удосконалення підготовленості вчителя загальноосвітнього навчального закладу до взаємодії з батьками; організація роботи з підвищення педагогічної культури батьків щодо ефективності морально-духовного виховання; запроваджено основні ідеї особистісно-орієнтованого підходу і принципи гуманістичної педагогіки у взаємодії батьків і педагогів; застосування різноманітних форм і методів батьківсько-вчительської взаємодії); охарактеризовано структуру морально-духовного виховання. Взаємодія родини і школи повинна привести до духовно-морального відродження етносів Криму, їхньої самобутньої культури, поверненню до сімейних цінностей, до високої моралі і моральності, звернення до культурних традицій усіх народів і конфесій, що проживають на території Криму.

Науково-педагогічні принципи, на основі яких буде здійснюватися дослідно-експериментальна робота:

- аксіологічний (культуропоміркованості) - формування особистості дитини в межах національної культури, культури відносин з природою, культури народу через історію духовних традицій родини в полікультурному регіоні;

- педагогічної доцільності - міра педагогічного втручання і розумної достатності; надання самостійності і можливості самовираження особистості дитини;

- диференціації - створення умов для освоєння знань оптимальним способом кожною дитиною; добір змісту, форм і методів виховання з урахуванням специфічних позицій учасників навчально-виховного процесу; виявлення і розвиток генетичних задатків кожного і максимальне використання можливостей навколишнього середовища і соціальної спадковості;

- наступності і систематичності формування у учнів сімейних духовно-моральних цінностей на етапах початкової та повної середньої освіти.

База експерименту - загальноосвітня школа I-III ступенів N 13 Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософські положення про єдність свідомості та діяльності, про взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її виховної роботи, ідеї особистісно-орієнтованої освіти, психолого-педагогічні тенденції розвитку профільної та професійної освіти в Україні, теорія систем та системного підходу, теорія управління системами, теорія змісту виховання, державні документи про освіту, концепції громадянського та патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей, гуманізації виховання, гармонійного розвитку дитини, пріоритетних напрямів виховної роботи в навчальних закладах Автономної Республіки Крим; Концепція національно-патріотичного виховання молоді, а також теоретичні праці філософів, психологів, педагогів та спеціалістів з теми дослідження.

Організаційно-кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи:

Наукові керівники:

Рудяков А.Н. - ректор Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор філологічних наук, професор.

Наукові консультанти:

Бех І.Д. - науковий керівник, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор.

Кириленко С.В. - начальник відділу педагогічних інновацій і виховної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, кандидат педагогічних наук;

Якубов А.С. - методист Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти;

Якушечкін О.В. - секретар Сімферопольської і Кримської єпархії, настоятель Петропавловського кафедрального собору м. Сімферополя.

Відповідальні виконавці проведення дослідно-експериментальної роботи:

- Рулла І.В. - директор загальноосвітньої школи I-III ступенів N 13, учитель-методист;

- Кобзар А.В. - заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель вищої категорії, старший учитель;

- Кирильчук Т.Д. - заступник директора з виховної роботи, учитель вищої категорії;

- Кулебякіна Л.С. - учитель російської мови та літератури, учитель-методист;

- Романюк Д.О. - практичний психолог, соціальний педагог, аспірант кафедри загальної психології Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського;

- Путиленко О.В. - учитель фізики, учитель вищої категорії;

- Логвиновська В.О. - учитель географії, учитель вищої категорії.

Терміни проведення експерименту: вересень 2011 р. - травень 2016 р.

Етапи дослідно-експериментальної роботи:

I. Підготовчий етап (травень 2011 - вересень 2012 рр.)

- визначення і наукове обґрунтування теми, мети і завдань дослідно-експериментальної роботи;

- вивчення передового педагогічного досвіду навчальних закладів України і закордонних країн за темою дослідження;

- створення науково-методичної ради загальноосвітнього навчального закладу;

- моніторинг потенційних можливостей до експериментальної діяльності суб'єктів дослідно-експериментальної роботи;

- спільна робота з лабораторіями Інституту проблем виховання Національної Академії педагогічних наук України, навчально-методичними лабораторіями і кафедрами Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти, методичним кабінетом Сімферопольської і Кримської єпархії;

- спільна робота з місцевими культурними національними громадськими організаціями;

- аналіз стану реального соціокультурного оточення, в якому працює школа;

- створення творчих груп педагогів-дослідників за напрямами експериментальної роботи;

- створення науково-дослідних лабораторій на базі загальноосвітнього навчального закладу:

- моніторингу духовно-моральних якостей учнів;

- інтеграції духовно-моральних традицій народів Криму;

- дослідження родин учнів, шкільних династій і зв'язку поколінь;

- комунікабельності з національними громадами Криму й України;

- комунікативно-інформаційного забезпечення духовно-морального супроводу сімейного виховання;

- підведення підсумків I (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи.

II. Концептуально-діагностичний етап (вересень 2012 - квітень 2013 рр.):

- розробка моделі духовно-морального збагачення сімейного виховання;

- визначення критеріїв і показників рівня вихованості і духовно-моральних якостей учнів;

- моніторинг рівня духовно-моральних якостей учнів;

- діагностика стану організації і системного забезпечення виховної роботи за всіма напрямами: кадровими, кадровий, програмний, управлінський, результативний;

- діагностика професійної компетентності педагогів загальноосвітнього навчального закладу з проблеми дослідження;

- розробка й адаптація авторських навчальних програм відповідно за темою експерименту;

- організація постійно діючого семінару для педагогічного колективу з вивчення духовних і сімейних традицій учнівського колективу;

- розробка тематики класних годин з духовно-морального виховання учнів;

- експериментальна діяльність науково-дослідних лабораторій в умовах експерименту;

- підведення підсумків II (концептуально-діагностичного) етапу дослідницько-експериментальної роботи.