На виконання Державної цільової програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. N 785, відповідно до Положення про позашкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. N 433, враховуючи лист управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 20.06.2011 N 2015/02-07, висновки Комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 30.06.2011 (протокол N 20), з метою розробки та визначення організаційно-педагогічних умов формування соціального досвіду підлітків в умовах позашкільної діяльності,

1. Затвердити як такі, що додаються:

1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою: "Формування соціального досвіду підлітків в умовах позашкільної діяльності" на базі позашкільного навчального закладу "Центр позашкільної роботи та дитячої творчості "Альтаїр" м. Дніпропетровська на 2011 - 2016 роки.

1.2. Програму дослідно-експериментальної роботи на 2011 - 2016 роки.

2. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

2.1. Надавати науково-методичну допомогу педагогічному колективу закладу щодо проведення дослідно-експериментальної роботи.

2.2. Заслухати у вересні 2012 року звіт позашкільного навчального закладу про завершення організаційно-підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

3. Управлінню освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Олефір О.Л.) надавати допомогу позашкільному навчальному закладу у забезпеченні необхідних умов щодо організації та проведення дослідно-експериментальної роботи.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Відповідно до стратегічних цілей в освіті, які визначені Законом України "Про позашкільну освіту", постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. N 785 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року", Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією позашкільної освіти та виховання, державна політика країни розглядає позашкільну освіту як невід'ємну ланку неперервної освіти України, яка відіграє важливу соціальну роль у вихованні творчої, компетентної особистості, свідомого громадянина держави.

Аналіз соціально-економічного розвитку українського суспільства свідчить, що ринкова економіка ставить перед навчальними закладами вимоги, які зумовлюють необхідність у пошуку нових підходів до формування соціального досвіду особистості. Соціальний досвід - це процес, спрямований на оптимізацію взаємодії особистості з навколишнім середовищем у відповідь на появу факторів, відсутніх в індивідуальному досвіді особистості. Формуванню соціального досвіду підлітків сприяє використання конкретних ситуацій життєдіяльності колективу, організація навчально-виховної діяльності на основі діяльнісного підходу та ігрової педагогіки, використання новітніх виховних технологій.

Формування соціального досвіду підлітків розуміється як організована сукупність різних форм навчально-виховної діяльності, яка вимагає постійного духовного самовдосконалення особистості, розвиток комунікативних компетентностей конкурентоспроможного керівника гуртка, культурного потенціалу сучасного підлітка як соціально мобільної, компетентної особистості, найвищої цінності нації, відповідних управлінських, науково-методичних, організаційних рішень, і, у свою чергу, базується на засадах безперервності та послідовності психолого-педагогічного супроводження підлітка. Отже, актуальність дослідження полягає у:

створенні умов для соціального виховання підлітків в умовах позашкільної діяльності;

вихованні самодостатньої, соціально активної, соціально мобільної особистості;

розвитку адекватних здібностей та компетентності сучасної особистості;

пошуку нових стратегій, педагогічних технологій, новітніх розробок шляхом організації роботи творчих об'єднань;

оптимізації батьківсько-вчительської взаємодії щодо формування соціального досвіду підлітків;

впровадженні інноваційних методичних прийомів та відповідної матеріальної бази для забезпечення духовного, інтелектуального, фізичного та соціального розвитку підлітків.

Мета дослідження: обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити систему формування соціального досвіду підлітків в умовах позашкільної діяльності.

Гіпотеза дослідження: реалізувати навчально-виховний процес у формуванні соціального досвіду підлітків можна продуктивніше, якщо аналізований процес здійснювати за допомогою:

врахування життєвого досвіду, знань і уявлень, які були набуті вихованцями у навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу;

розробки творчих програм та соціальних проектів;

запровадження консультативно-інформативної, тренінгової роботи з учасниками навчально-виховного процесу позашкільного навчального закладу;

дотримання сукупності організаційних, психолого-педагогічних умов, що забезпечують системність та цілеспрямованість у формуванні соціального досвіду підлітків у позашкільній діяльності;

професійної готовності педагогічних працівників до здійснення процесу формування соціального досвіду підлітків у позашкільній діяльності.

Завдання дослідження:

обґрунтувати діяльність позашкільного навчального закладу щодо формування соціального досвіду підлітків;

підготувати педагогів закладу до формування соціального досвіду підлітків; виявити та експериментально перевірити організаційні, психолого-педагогічні умови щодо виховання свідомого громадянина і патріота шляхом засвоєння учнями духовних надбань рідного народу, цілеспрямованого національного виховання, як системи ідей, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики підлітків;

надання превентивної освіти та корекції особистості учнів, які складають групу ризику, а також шляхи та методи формування в них орієнтації на здоровий спосіб життя;

розробити комплекс діагностичних методик з розвитку креативності всіх учасників освітнього процесу на основі загальнолюдських цінностей, свідомої громадянської активної життєвої позиції через діяльність та використання власного соціального досвіду.

Об'єкт дослідження - процес формування соціального досвіду підлітків в умовах позашкільної діяльності.

Предмет дослідження - організаційно-методичні умови формування соціального досвіду підлітків у позашкільній діяльності.

Методи дослідження:

теоретичні - теоретичний аналіз наукової літератури для з'ясування сутності формування соціального досвіду підлітків в умовах позашкільної діяльності;

емпіричні - анкетування, бесіда, вивчення навчальних планів, програм, нормативної документації, спостереження, інтерв'ювання, опитування, тестування; моніторинг, скринінг, експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик;

основний метод дослідження - педагогічний експеримент.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософські положення про взаємозалежність між соціальним розвитком особистості й організацією її навчально-виховної роботи, ідеї особистісно орієнтованої освіти, психолого-педагогічні тенденції соціального розвитку особистості, концепції громадянського та патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей.

Реалізація мети та завдань дослідження ґрунтується на таких принципах:

науковості: вся експериментальна робота базується лише на науковій основі;

системності, послідовності: достовірність результатів експерименту можлива лише за умови системного вивчення проблеми та освітнього моніторингу;

свободи вибору: в кожній навчальній або суспільній дії, де тільки можливо, надавати учаснику експерименту право вибору. Єдина важлива умова - право вибору завжди урівноважується усвідомленою відповідальністю особи за свій вибір;

відкритості: не тільки давати знання, уміння та навички, а ще й показувати можливість їх застосування в повсякденному житті, залучати до навчально-виховного процесу місцеву громаду для активного використання її інтелектуальних та освітніх ресурсів;

діяльності: оволодіння знаннями, вміннями, навичками через діяльність та власний життєвий досвід;

зворотнього зв'язку: системний моніторинг за допомогою прийомів зворотнього зв'язку;

ідеальності: узгодження темпу, ритму та складності дослідно-експериментальної роботи з віковими, психологічними та особистими можливостями учасників експерименту;

оздоровчих компетентностей: передбачає формування культури здоров'я, надає можливість повністю реалізувати набутий культурооздоровчий досвід, максимально самоствердитися у житті та сприяє збереженню і зміцненню здоров'я;

культуровідповідності: вихованець і педагог спільними зусиллями перетворюють зміст історичного морально-етичного досвіду людства на систему відкритих проблем. Така проблематизація моральної культури слугує джерелом особистого розвитку дитини, умовою засвоєння нею загальнокультурних надбань, а саме виховання здійснюється через культурологічний процес, формування базису культури особистості;

цілісності: виховання організовується як системний педагогічний процес; спрямовується на гармонійний та всебічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу. Передбачає наступність в реалізації напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях;

акмеологічності: педагог будує виховний процес так, щоб вихованець засвоїв найвищі морально-духовні цінності; створює умови для оптимальної самореалізації підростаючої особистості, розвитку її індивідуальних можливостей і здібностей;

суб'єкт-суб'єктної взаємодії: учасники виховного процесу є рівноправними партнерами у процесі спілкування, ставляться уважно до поглядів один одного, визнають право на відмінність, узгоджують свої позиції. Педагог уникає жорстких приписів, не ставиться до вихованця як до пасивного об'єкта своїх впливів, зважає на його психічний стан, життєвий досвід, систему звичок і цінностей, виявляє емпатію, вдається до конструктивних та продуктивних виховних дій, схильний до творчості та педагогічної рефлексії;

адекватності виховання до психологічних умов розвитку особистості:

педагог зосереджує свою увагу на дитині, бере до уваги її вікові та індивідуальні особливості, не форсує її розвиток, задовольняє фундаментальні потреби дитини, виробляє індивідуальну програму її розвитку; стимулює розвиток в особистості свідомого ставлення до власної поведінки, діяльності, життєвого вибору;

особистісної орієнтації: означає, що загальні закони психічного розвитку проявляються у кожної дитини своєрідно і неповторно. Педагог культивує у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості у собі, визнає її право на вільний розвиток та реалізацію своїх здібностей; не обмежує її в правах відчувати свою індивідуальність; виробляє оптимістичну стратегію розвитку кожного вихованця; спрямовує зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, довільної поведінки, базових якостей особистості;

превентивності: держава, виховні інститути здійснюють профілактику негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, допомагають їм виробити імунітет до негативних впливів соціального середовища. При цьому має бути забезпечена система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру з формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин та різними проявами деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та формування безпечних статевих стосунків;

технологізації: виховний процес передбачає науково обґрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.

Вказані принципи складають певну систему. Кожний принцип як важлива складова системи взаємопов'язаний з іншими, їх гармонійне поєднання є запорукою ефективного виховного процесу.

База дослідження: позашкільний навчальний заклад "Центр позашкільної роботи та дитячої творчості "Альтаїр" м. Дніпропетровська.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у:

створенні системи формування соціального досвіду підлітків у позашкільній діяльності;

визначенні організаційних, психолого-педагогічних умов забезпечення формування соціального досвіду підлітків у позашкільній діяльності шляхом впровадження творчих і цільових програм, проектів масової роботи з учнями.

Практичне значення дослідження полягає у:

розробці програми та методичних рекомендацій для підготовки педагогічних працівників до розробки змісту творчих і цільових програм, проектів на засадах особистісно орієнтованої освіти;

доборі та створенні діагностичного інструментарію та організаційно-методичного забезпечення навчально-виховної системи у формуванні соціального досвіду підлітків;

підготовці пропозицій щодо впровадження одержаних результатів у практику роботи інших позашкільних навчальних закладів.

Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу засобів, форм і методів, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження, якісною і кількісною обробкою експериментальних даних; систематичним моніторингом експерименту, а також підтверджуватиметься на всеукраїнських, обласних і міських конференціях та психолого-педагогічних семінарах.

I. Організаційно-підготовчий етап (серпень 2011 р. - червень 2012 р.):

визначення та наукове обґрунтування теми, мети та завдань дослідно-експериментальної роботи;

вивчення та аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідно-експериментальної роботи, організація науково-методичної підтримки експерименту;

налагодження спільної діяльності з установами, які здійснюють наукове керівництво дослідно-експериментальною роботою;

розробка нормативно-правового забезпечення дослідно-експериментальної роботи;

визначення та уточнення функціональних обов'язків членів педагогічного колективу та представників професійної громади, їх підготовка до проведення експерименту;

моніторинг педагогічної діяльності керівників гуртків щодо їх готовності до експериментальної роботи;

розробка програми підготовки керівників гуртків до здійснення педагогічного процесу формування соціального досвіду підлітків;

забезпечення свободи вибору форм і методів дослідно-експериментальної діяльності (проблемні групи, творчі лабораторії);

створення банку інформації й необхідної навчально-методичної літератури;

удосконалення матеріально-технічної бази, фінансово-економічних умов щодо реалізації програми дослідно-експериментальної роботи Центру позашкільної роботи та дитячої творчості "Альтаїр";

проведення постійно діючого навчального семінару педагогічних працівників позашкільного навчального закладу за темою експерименту;

розробка творчих програм, соціальних проектів, які спрямовані на формування соціального досвіду підлітків;

II. Концептуально-діагностичний етап (серпень 2012 р. - червень 2013 р.):

розробка концептуальних засад формування соціального досвіду підлітків в умовах позашкільної діяльності;

визначення психолого-педагогічного супроводження експерименту: методик та описів психодіагностичного інструментарію для забезпечення моніторингу формування соціального досвіду підлітків;

проведення комплексного моніторингу рівня професійної компетентності педагогічного колективу позашкільного навчального закладу за темою дослідження, підбір відповідних методик і технологій;

створення системи психолого-педагогічної підтримки вихованців, батьків, керівників гуртків у кризові періоди життя підлітків;

включення батьків у спільну освітню та управлінську діяльність позашкільного навчального закладу в умовах експерименту;

проведення науково-практичного семінару: "Створення психолого-педагогічних умов формування соціального досвіду підлітків у позашкільній діяльності";

підготовка звіту II (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи.

III. Формувальний етап (серпень 2013 р. - червень 2015 р.):