Відповідно до Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 114, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 23.11.2009 N 1054, враховуючи лист управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації від 05.08.2011 N 1-2171, висновки комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 30.05.2011 (протокол N 18), з метою наукового обґрунтування та експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов формування гармонійної особистості

1. Затвердити як такі, що додаються:

1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою: "Школа гармонійного розвитку особистості" на базі Варварівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Олевського району Житомирської області.

1.2. Програму дослідно-експериментальної роботи на 2011-2017 роки.

2. Надати статус експериментального загальноосвітнього навчального закладу всеукраїнського рівня Варварівській загальноосвітній школі I-III ступенів Олевського району Житомирської області (далі - школа).

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

3.1. Надавати науково-методичну допомогу педагогічному колективу школи у проведенні дослідно-експериментальної роботи.

3.2. Заслухати у жовтні 2012 року звіт школи про завершення організаційно-підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

4. Управлінню освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації (Пастовенський О.В.) надавати допомогу школі у забезпеченні необхідних умов щодо організації та проведення дослідно-експериментальної роботи.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Актуальність дослідження. Стратегія розвитку вітчизняної освіти, що визначена Законом України "Про загальну середню освіту", Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією загальної середньої освіти, передбачає створення у загальноосвітніх навчальних закладах сприятливих умов для гармонійного розвитку зростаючої особистості, яка прагне до самовизначення, самовдосконалення та духовно-практичної самореалізації у різноманітних сферах суспільного життя.

Досягнення цієї мети в умовах традиційного навчально-виховного процесу гальмується низкою суперечностей: між потребою практики в активізації внутрішніх джерел розвитку дитини, які перетворюють її в суб'єкта діяльності та спілкування, й усталеними суб'єкт-об'єктними взаємовідносинами між вчителями та учнями; між природним прагненням дитини бути активним учасником шкільного життя та недостатнім організаційно-методичним забезпеченням включення її в середовище життєдіяльності класного та загальношкільного колективу; між сформованою у педагогів системою психолого-педагогічних знань та сучасними уявленнями теорії та практики про вікові особливості, закономірності та механізми духовно-морального становлення особистості; між потребою виявлення та розвитку в кожного учня здібностей до певного виду діяльності та згортанням внаслідок перевантаження навчальних програм позакласної навчально-виховної роботи.

Означені вище протиріччя актуалізують проблему наукового обґрунтування та експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов формування гармонійної особистості, яка прагне до самовизначення, самовдосконалення та духовно-практичної самореалізації у різноманітних сферах суспільного життя. Розгорнути таку дослідно-експериментальну роботу видається перспективним у межах "Школи гармонійного розвитку особистості".

Метою дослідження є наукове обґрунтування та експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов формування гармонійної особистості, яка прагне до самовизначення, самовдосконалення та духовно-практичної самореалізації у різноманітних сферах суспільного життя.

Об'єкт дослідження: формування гармонійної особистості у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови формування гармонійної особистості, яка прагне до самовизначення, самовдосконалення та духовно-практичної самореалізації у різноманітних сферах суспільного життя, у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що гармонійний розвиток особистості можливий за умови:

усвідомлення кожним членом педагогічного колективу школи значущості організації навчально-виховного процесу на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії, в якій кожна дитина виступає активним учасником і творцем самої себе;

формування соціально-культурного простору учнів засобами навчальних дисциплін, позакласної виховної роботи;

послідовного і цілеспрямованого запровадження інноваційних педагогічних технологій, спрямування змісту навчально-виховного процесу на формування гармонійної особистості учня;

створення організаційно-методичного забезпечення для включення кожного учня школи в життєдіяльність класного та загальношкільного колективу;

підвищення рівня психолого-педагогічних знань педагогів школи про вікові особливості, закономірності та механізми духовно-морального становлення особистості;

розширення змісту, форм та методів навчально-виховної та позакласної роботи в школі, які допоможуть виявити та сформувати у кожного учня здібності до певного виду діяльності;

координації зусиль всіх учасників навчально-виховного процесу у цьому аспекті.

Визначена мета та сформульована гіпотеза конкретизується у таких завданнях дослідно-експериментальної роботи:

визначити стан теоретичної розробленості та розкрити сутність гармонійного розвитку особистості;

обґрунтувати організаційно-педагогічні умови формування гармонійної особистості учня;

розробити модель гармонійного розвитку особистості та здійснити експериментальну перевірку її ефективності;

здійснити оновлення змісту і технологій формування гармонійної особистості учня;

сформувати у навчальному закладі відповідне середовище, сприятливе для гармонійного розвитку особистості;

активізувати джерела розвитку учнів, які перетворюють її в суб'єкта діяльності та спілкування, залучають до процесу свідомого планування самовиховання та саморозвитку;

створити систему підвищення кваліфікації педагогів з питань організації процесу формування гармонійної особистості учня.

Теоретико-методологічну основу експерименту становлять:

Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту", Національна доктрина розвитку освіти, Концепція загальної середньої освіти;

загальні положення щодо теорії і практики виховання та розвитку історико-педагогічного процесу (Ю.Азаров, В.Безрогов, М.Богуславський, А.Бойко, Г.Корнетов, І.Прокопенко, В.Сухомлинський, О.Сухомлинська та ін.);

гуманістичні ідеї розвитку особистості (Ш.Амонашвілі, І.Бех, А.Вірковський, І.Зязюн, І.Киреєв, В.Кремень, А.Маслоу, Н.Мойсеюк, П.Підласий, П.Перепелиця, К.Роджерс, Г.Тарасенко, І.Шевчук та ін.);

культурно-історична теорія розвитку людини (Л.Виготський);

теорія гармонійного розвитку особистості на засадах гуманізму (В.Сухомлинський);

історико-педагогічні ідеї, концепції, узагальнення й висновки щодо окремих аспектів всебічного й гармонійного виховання особистості (Ш.Амонашвілі, І.Бех, А.Бойко, Л.Ваховський, В.Євдокимов, М.Євтух, О.Захаренко, І.Зязюн, О.Іонова, М.Левківський, В.Лозова, І.Мар'єнко, Н.Рев'якіна, О.Савченко, В.Сухомлинський, О.Сухомлинська, Г.Троцко);

теорія самоактуалізації та самостворення особистості (Д.Дьюі, А.Маслоу, С.Фромм та ін.);

психолого-педагогічна теорія цінностей (І.Бех, О.Бодальов, Л.Божович, О.Вишневський, А.Здравомислов, Д.Леонтьєв та ін.);

психолого-педагогічна теорія гуманізації виховного процесу на основі особистісно-орієнтованої парадигми освіти і виховання (І.Бех, Р.Берне, В.Білоусова, О.Кононко, Т.Поніманська та ін.);

теорія психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі (В.Безрукова, О.Дубасенюк, О.Киричук, О.Коберник, В.Кразвський, М.Красовицький та ін.).

Науково-педагогічні принципи, на основі яких здійснюється дослідно-експериментальна робота в школі, узгоджуються з загальними педагогічними принципами, співзвучні з очікуваннями суспільства якісних змін і віддзеркалюють сучасний рівень розвитку та напрями становлення нової освіти в Україні. До цих принципів належать:

демократичності - визнання академічною спільнотою права кожного на свободу виявлення своєї творчої індивідуальності, заміна репресивно-адміністративних методів виховання на принципи партнерства, взаємоповаги та співпраці:

гуманізації освіти - утвердження морально-духовних цінностей людини як першооснови у визначенні змісту освіти та педагогічних умов його реалізації для розвитку здібностей і творчого потенціалу дитини на основі прийняття її особистісних цілей, потреб та можливостей;

особистісно-орієнтованого підходу - визнання кожної дитини як неповторної особистості з притаманним для неї природним прагненням зайняти місце рівноправного партнера у суспільних процесах;

послідовності, системності та наскрізності, який через взаємозв'язок виховання з працею (навчальною, соціально-значущою, громадською, предметно-перетворювальною тощо) збагачує всі форми активності дитини в період її становлення в школі;

єдності національного та загальнолюдськогов освіті, який дає змогу дитині привласнювати загальнолюдські цінності, зберігаючи при цьому національну ідентичність.

Для вирішення завдань експерименту використовуватимуться такі методи:

теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) для вивчення нормативно-правових актів, документів і матеріалів з питань функціонування та перспектив розвитку освіти в Україні;

історико-педагогічні (аналіз філософської, педагогічної, соціологічної, психологічної та методичної літератури) для обґрунтування теоретичних засад дослідження та визначення організаційно-педагогічних умов формування гармонійної особистості, яка прагне до самовизначення, самовдосконалення та духовно-практичної самореалізації в різноманітних сферах суспільного життя, у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи;

емпіричні: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, опитування, бесіди); соціометричні (моніторинг, скринінг); прогностичні (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик тощо); експериментальні (констатувальний та формувальний експерименти) для визначення ефективності розроблених організаційно-педагогічних умов.

Основний метод дослідження - комплексний експеримент.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають в обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов (усвідомлення кожним членом педагогічного колективу школи значущості організації навчально-виховного процесу на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії, в якій кожна дитина виступає активним учасником і творцем самої себе; створення організаційно-методичного забезпечення для включення кожного учня школи в життєдіяльність класного та загальношкільного колективу; підвищення рівня психолого-педагогічних знань педагогів школи про вікові особливості, закономірності та механізми духовно-морального становлення особистості; розширення змісту, форм та методів навчально-виховної та позакласної роботи в школі, які допоможуть виявити й сформувати у кожного учня здібності до певного виду діяльності) формування гармонійної особистості, яка прагне до самовизначення, самовдосконалення та духовно-практичної самореалізації в різноманітних сферах суспільного життя, у навчально-вихованому процесі загальноосвітньої школи.

Практичне значення дослідження полягає у розробці організаційно-педагогічних аспектів діяльності Школи гармонійного розвитку особистості, в якій навчально-виховний процес побудований на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії, а кожна дитина виступає активним учасником і творцем самої себе; створенні організаційно-методичного забезпечення (програм, навчальних і методичних посібників, методичних рекомендацій тощо), яке може бути використане у практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься теоретико-методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу засобів, форм і методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, якісною і кількісною обробкою експериментальних даних; систематичним моніторингом експерименту, а також підтверджуватиметься на всеукраїнських І обласних конференціях та психолого-педагогічних семінарах.

Достовірність результатів забезпечуватиметься коректним використанням методик і технологій за погодженням із науковим керівником та науковими консультантами експерименту; якісною обробкою експериментальних даних, систематичним порівняльним аналізом гармонійного розвитку особистості.

База експерименту: Варварівська загальноосвітня школа I-III ступенів Олевського району Житомирської області. У процесі проведення експериментального дослідження до участі у ньому можуть долучатися загальноосвітні навчальні заклади, які працюють над вирішенням аналогічних завдань.

Організаційно-кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи

Науковий керівник:

Бех Іван Дмитрович, директор інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук.

Наукові консультанти:

Кириленко Світлана Володимирівна, начальник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, кандидат педагогічних наук;

Печенюк Алла Павлівна, методист Житомирського обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти.

Координатор:

Горлач Тетяна Анатоліївна, завідувачка сектору відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.

Відповідальні виконавці:

Плис Олександр Васильович, директор Варварівської загальноосвітньої школи I-III ступенів, вчитель вищої категорії, старший вчитель;

Баланчук Юлія Валеріївна, заступник директора з виховної роботи, вчитель вищої категорії, старший вчитель;

Ковальчук Людмила Миколаївна, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель вищої категорії, старший вчитель;

Козловець Валентина Миколаївна, вчитель початкової школи, керівник творчої групи початкових класів школи;

Деменчук Ольга Василівна, вчитель української мови та літератури, старший вчитель;

Хоменко Лариса Адамівна, вчитель хореографії;

Гриценко Андрій Петрович, вчитель трудового навчання;

Рабуш Ірина Іванівна, вчитель образотворчого мистецтва.

Терміни проведення експерименту: 2011-2017 роки.

Етапи дослідно-експериментальної роботи:

Організаційно-підготовчий етап (вересень 2011 р.-жовтень 2012 р.):

вивчення потенційних можливостей суб'єктів дослідно-експериментальної роботи, визначення їх готовності до інноваційної діяльності;

аналіз нормативно-правових актів з питань функціонування та перспектив розвитку освіти в Україні;

аналіз філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної та методичної літератури з проблеми формування гармонійної особистості учня;

інформаційне забезпечення експериментальної діяльності;

нормативно-правове забезпечення дослідження;

налагодження співпраці з установами, які здійснюють наукове керівництво дослідно-експериментальною роботою (Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти, Житомирським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти);

формування творчих груп за темою експерименту;

організація роботи постійно діючого методологічного семінару за темою дослідження;

вивчення психологічних закономірностей розвитку особистості;

організація взаємодії сім'ї та школи щодо гармонійного розвитку особистості учня;

підготовка звіту про завершення організаційно-підготовчого етапу.

Концептуально-діагностичний етап (листопад 2012 р.-жовтень 2013 р.):

розробка теоретико-концептуальних засад дослідно-експериментальної роботи за темою дослідження;

визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування гармонійної особистості учня;

розробка навчального, навчально-методичного, методичного, управлінського забезпечення формування гармонійної особистості учня;

проведення моніторингу творчих здібностей учнів, їх здатності до саморозвитку та самовдосконалення;

визначення індивідуальних траєкторій розвитку кожного учня з врахуванням його поглядів, інтересів, потреб, здібностей і талантів;

розробка моделі гармонійного розвитку особистості;

визначення критеріїв, показників та рівнів гармонійного розвитку особистості учня;

здійснення діагностики педагогічної компетентності адміністрації та педагогічних працівників навчального закладу з проблеми дослідження;

здійснення науково-теоретичної підготовки педагогічного колективу за темою експерименту;

підготовка звіту про завершення концептуально-діагностичного етапу.

Формувальний етап (листопад 2013 р.-жовтень 2015 р.):

експериментальне впровадження моделі гармонійного розвитку особистості, внесення коректив у зміст навчально-виховного процесу;

здійснення поточного моніторингу рівня сформованості гармонійної особистості та факторів впливу на гармонійний розвиток особистості;

практична апробація комплексу методів, методик, інноваційних педагогічних технологій, які забезпечують реалізацію змісту дослідження (технології духовно-морального розвитку особистості, технології розвитку творчої особистості та інші);

апробація навчального, навчально-методичного, методичного, управлінського, діагностичного забезпечення процесу формування гармонійної особистості;

підготовка звіту про завершення формувального етапу.

Узагальнювальний етап (листопад 2015 р.-жовтень 2016 р.):

здійснення контрольного діагностування рівня сформованості гармонійної особистості;

аналіз ефективності впровадження моделі гармонійного розвитку особистості;

опрацювання результатів дослідження, аналіз, узагальнення матеріалів експерименту;

визначення співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та завданнями;

визначення факторів та чинників, що впливають на підвищення ефективності навчально-виховного процесу в аспекті дослідження;

формулювання практичних висновків дослідження (підготовка методичних рекомендацій);

популяризація результатів експерименту, поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи з означеної проблеми через публікації у пресі;

підготовка звіту про завершення дослідно-експериментальної роботи.

Коригувальний етап (листопад 2016 р.-жовтень 2017 р.):

внесення коректив та інших змін до створеної та апробованої моделі гармонійного розвитку особистості, а також до організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, фінансово-економічних умов формування гармонійної особистості (у разі необхідності);

узагальнення досвіду роботи педагогічного колективу з проблеми гармонійного розвитку особистості учня (підготовка навчально-методичного посібника).

Очікувані результати:

розроблення та апробація моделі гармонійного розвитку особистості;

створення навчального, навчально-методичного, методичного, управлінського забезпечення формування гармонійної особистості учня;

оновлення змісту і технологій формування гармонійної особистості учня;

створення у навчальному закладі організаційно-педагогічних умов для гармонійного розвитку особистості;

зміна стереотипу суб'єкт-об'єктних відносин на суб'єкт-суб'єктні;

підвищення рівня співпраці вчителів та батьків щодо гармонійного розвитку особистості учня;

підготовка методичних рекомендацій, посібників, матеріалів для педагогів та батьків з проблеми формування гармонійної особистості учня.