Відповідно до Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 114, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2002 за N 428/6716, враховуючи лист Головного управління освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації від 19.07.2011 N 01/13-1612, висновки комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 30.06.2011 (протокол N 20), з метою експериментально перевірити використання мережевих ресурсів як засобу профільного навчання в умовах освітніх округів

1. Затвердити як такі, що додаються:

1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою: "Забезпечення профільної освіти в освітніх округах шляхом використання мережевих ресурсів" на базі Хотинської гімназії Хотинської міської ради Чернівецької області на 2011-2016 роки.

1.2. Програму дослідно-експериментальної роботи на 2011-2016 роки.

2. Надати статус експериментального загальноосвітнього навчального закладу всеукраїнського рівня Хотинській гімназії Хотинської міської ради Чернівецької області (далі - гімназія).

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

3.1. Надавати науково-методичну допомогу педагогічному колективу гімназії у проведенні дослідно-експериментальної роботи.

3.2. Заслухати у травні 2012 року звіт гімназії про завершення підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

4. Головному управлінню освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації (Бауер М.Ю.) надавати допомогу гімназії у забезпеченні необхідних умов щодо організації та проведення дослідно-експериментальної роботи.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Відповідно до стратегічних цілей в освіті, які визначені Законом України "Про загальну середню освіту", Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією профільного навчання в старшій школі державна політик одним із найважливіших завдань проголошує створення у загальноосвітніх закладах сприятливих умов для врахування індивідуальних особливостей учнів, їхньої орієнтації на свідомий та відповідальний вибір майбутньої професії.

На сьогодні у навчальних закладах апробуються моделі організації профільного навчання, серед яких найбільш поширеними вважаються: однопрофільні та багатопрофільні школи; школи, які співпрацюють із вищими навчальними, позашкільними навчальними закладами, виробничими комбінатами; навчальні заклади, які функціонують на базі професійно-технічних і вищих навчальних закладів.

Аналіз соціально-економічного розвитку українського суспільства показує, що ринкова економіка ставить перед загальноосвітніми навчальними закладами вимоги, які, у свою чергу, зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до управління процесом становлення свідомого вибору учнем певного напряму профілізації з урахуванням соціокультурної і виробничої інфраструктури регіону; можливостей отримати знання нової якості незалежно від місця проживання.

Для проведення профільної освіти на місцях часто недостатньо кадрових і навчальних ресурсів. Мережева взаємодія суб'єктів освітнього округу з використанням телекомунікаційних засобів є одним із ефективних шляхів вирішення даної проблеми.

Сучасна шкільна освіта характеризується створенням та розвитком системи дистанційної освіти, яка дозволяє розширити масштаби та глибину використання інформаційних ресурсів для отримання якісної загальної освіти, незалежно від місця проживання учня та соціального статусу сім'ї.

Організація повноцінного освітнього процесу забезпечується спеціалізованими програмними модулями та реалізацією функцій комп'ютерних телекомунікацій. Опорна школа стає ресурсним центром округу, яка включає: освітній ресурс, інтерактивний мультимедіамережевий профільний навчальний курс, інтерактивний лабораторний практикум, банк проектних завдань, інтерактивні курси довузівської підготовки. Роль функціонального ресурсу забезпечується роботою форумів, веденням електронного журналу, статистичної бази.

Суб'єкти округу як ініціатори організацій дистанційного навчання вирішують завдання розширення переліку загальноосвітніх послуг в інтересах учнів, а орган управління освітою забезпечує гарантії прав громадян на отримання загальної освіти. Науково-дослідницька робота дозволить розробити нові моделі організації навчального процесу з використанням технологій дистанційного навчання.

Організаційна модель являє собою колектив учнів, який формується з учнів різних класів одного навчального закладу, які освоюють освітню програму з профільних предметів з використанням Інтернету в супроводі мережного викладача і педагога-куратора.

Міжшкільна група формується з учнів різних навчальних закладів одного або декількох освітніх округів, які вибрали для вивчення дистанційно один і той же предмет на профільному рівні. Мережевий викладач і педагог-куратор призначається керівником районного відділу освіти. Мережеві навчальні курси мають ряд привілеїв, порівнюючи з традиційними навчально-методичними комплексами:

комплекс освітніх послуг, які надаються учням, будуються на обміні навчальної інформації з використанням глобальної інформаційної мережі Інтернет, що дозволяє достатньо успішно вирішувати завдання дистанційного навчання. Кожний курс мережі є поєднанням Інтернет-уроків, зміст яких відповідає стандартам державної загальної освіти;

профільне дистанційне навчання має на увазі облік навчальних потреб учнів через формування індивідуального навчального плану.

Індивідуальний навчальний план кожного учня - це поєднання навчальних предметів (курсів), які він обирає для засвоєння із навчального плану округу самостійно відповідно з обов'язковими нормами, які забезпечують єдиний освітній простір: вимоги до змісту, обсяг навчального навантаження, кількості та рівня вивчення предметів та курсів;

при формуванні індивідуального навчального плану учень може вивчати ряд предметів у денному режимі, в той час як інші предмети можуть вивчатися ним дистанційно. Використання дистанційних технологій не порушує звичний навчальний процес і не вимагає від організаторів навчання будь-яких великих зусиль. Кожній дитині, яка виявила бажання вивчати предмет або ряд предметів дистанційно, навчальний заклад знаходить робоче місце з виходом у мережу Інтернет, а розклад занять складається таким чином, що він відвідує денні заняття разом з класом, а дистанційні уроки проходять за індивідуальним графіком;

учням надається можливість не тільки право вибору предмета та рівня його вивчення (базовий або профільний), але й проектування власного темпу та ритму засвоєння навчальних програм. Кінцевим результатом введення дистанційних навчальних технологій у практику загальноосвітньої школи буде значне підвищення ефективності навчання та досягнення більш високих освітніх результатів.

Виходячи з актуальності проблеми створення освітніх округів та впровадження телекомунікаційних засобів для забезпечення профільного навчання в різних ланках освіти, нами було визначено мету дослідження.

Мета дослідження: науково обґрунтувати та експериментально перевірити використання мережевих ресурсів як засобу профільного навчання в умовах освітніх округів.

Гіпотеза дослідження: ефективне використання мережевих ресурсів у профільному навчанні досягається за умов:

створення системи мережевої взаємодії освітніх ланок округу;

розробки змісту дистанційного навчання;

методичного забезпечення використання мережевих ресурсів на основі реалізації індивідуально-орієнтованого підходу.

Відповідно до мети та гіпотези сформульовано завдання:

виявити умови, при яких стає можливим здійснення профільної освіти старшокласників за допомогою телекомунікаційних засобів;

виявити профілі, які мають найбільший запит в освітньому окрузі;

визначити системні компоненти, на яких базується найбільш ефективне дистанційне навчання;

виділити необхідні і достатні типи суб'єктів дистанційного навчання і визначити їх професійні функції;

здійснити аналіз наукової літератури та практичного досвіду з проблеми використання мережевих курсів для профільного навчання в умовах освітніх округів;

обґрунтувати принципи та зміст діяльності освітніх округів;

узагальнити досвід використання мережевих ресурсів у діяльності освітніх округів;

розробити систему використання мережевих ресурсів в умовах освітніх округів та здійснити моніторинг якісної профільної освіти;

провести системний моніторинг вивчення думки учнів, батьків, педагогів щодо організації профільного навчання;

розробити комплекс діагностичних методик для роботи за індивідуальними картами просування дитини до свідомого вибору профілю у старшій школі;

виявити ефективні форми та методи роботи з дітьми та їхніми батьками щодо свідомого та відповідального вибору профілю та майбутньої професії.

Об'єкт дослідження: організаційно-педагогічна діяльність освітнього округу.

Предмет дослідження: використання мережевих ресурсів як засобу профільного навчання в умовах освітніх округів.

Методи дослідження:

теоретичні - теоретичний аналіз наукової літератури для здійснення аналізу наукової літератури та практичного досвіду з проблеми використання мережевих ресурсів для профільного навчання в умовах освітніх округів;

порівняння, синтез, індукція та дедукція, класифікація, систематизація й узагальнення отриманих даних;

емпіричні - анкетування, бесіда, вивчення навчальних планів, програм, спецкурсів для допрофільної та профільної освіти, нормативної документації; проведення опитування, тестування, оцінювання; математичні і статистичні методи - ранжування, моделювання, обробка одержаних даних із використанням комплексу програмного забезпечення для прогностичної аналітики; основний метод дослідження - педагогічний експеримент.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософські положення про єдність свідомості та діяльності, про взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її навчальної роботи, ідеї особистісно орієнтованої освіти, психолого-педагогічні тенденції розвитку профільної та професійної освіти в Україні; теорія систем та системного підходу, теорія управління системами, теорія змісту навчання, теорія організації профільного навчання; державні документи про освіту, Концепція профільного навчання у старшій школі, Концепція громадянського та патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей, гуманізації виховання.

Реалізація мети та завдань дослідження ґрунтується на таких принципах:

забезпечення рівних можливостей для кожного учня в реалізації права на вільний вибір виду діяльності і професії у майбутньому відповідно до його здібностей та інтересів з урахуванням соціокультурної і виробничої інфраструктури регіону;

врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку учнів у процесі допрофільної та профільної освіти;

гуманізації та демократизації освіти, соціального партнерства та творчої діяльності учасників навчально-виховного процесу;

послідовності, систематичності та системності, безперервності, проведення діагностичної роботи щодо спрямованості інтересів учнів до різних сфер діяльності, ступеня вираження інтересів учнів до певного типу профілю, а також їх професійних інтересів та професійних уподобань;

доступності змісту, варіативності форм, методів та засобів допрофільної та профільної освіти, її гнучкості;

участі органів виконавчої влади, соціально-психологічних служб, засобів масової інформації та представників професійних громад регіону у налагодженні ефективного процесу взаємодії із педагогічним колективом школи на професійно-профільній основі.

База дослідження: Хотинська гімназія Хотинської міської ради, опорна школа Хотинського освітнього округу Чернівецької області.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у систематизації наукових підходів та практичного досвіду використання телекомунікаційних засобів в освіті, зокрема, забезпечення профільного навчання в освітніх округах шляхом використання мережевих ресурсів.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що розроблену систему використання мережевих ресурсів у профільному навчанні в умовах освітніх округів можуть використовувати практичні працівники різних ланок освіти. Впровадження системи використання мережевих ресурсів для профільної освіти забезпечить:

впровадження нової моделі профільної освіти;

підготовки педагогів;

створення умов для вибору учнями профілю навчання згідно з їх інтересами;

забезпечення оснащення кабінетів для профільного навчання старшокласників;

налагодження конструктивних зв'язків між школами та вузами;

запровадження системного моніторингового спостереження за якістю профільного навчання;

забезпечення діалогу населення з загальноосвітніми навчальними закладами у вирішенні проблем профілізації їх у межах округу.

Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься теоретико-методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу засобів, форм і методів, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження, якісною і кількісною обробкою експериментальних даних; систематичним моніторингом експерименту. Результати експерименту підтверджуватимуться на всеукраїнських, обласних і міжвузівських конференціях та психолого-педагогічних семінарах.

I. Організаційно-підготовчий етап (вересень 2011 р. - травень 2012 р.): визначення та наукове обґрунтування теми, мети та завдань дослідно-експериментальної роботи; педагогічного досвіду з проблеми дослідно-експериментальної роботи, організація науково-методичної підтримки експерименту;

проведення системного моніторингу щодо вивчення позиції учнів, батьків, педагогів, громадськості щодо питань організації профільного навчання;

проведення анкетування щодо вивчення запитів учнів, батьків, громадськості на профільну освіту;

розробка нормативно-правового забезпечення науково-експериментальної роботи;

визначення та уточнення функціональних обов'язків суб'єктів освітнього округу, представників громади щодо здійснення експериментальних досліджень;

налагодження співпраці із соціально-психологічними службами, центрами зайнятості, засобами масової інформації та представниками громад населених пунктів, які входять до округу, з суб'єктами округу;

обґрунтування кошторису витрат для забезпечення реалізації програми дослідно-експериментальної роботи;

формування творчих груп вчителів за темою дослідно-експериментальної роботи, підготовка та проведення педагогічних рад, тренінгів та семінарів для вчителів;

підведення підсумків першого (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи.

II. Концептуально-діагностичний етап (серпень 2012 р.- травень 2013 р.): створення системи мережевої взаємодії суб'єктів округу; розробка теоретико-концептуальних засад дослідно-експериментальної роботи, підбір методик і технологій дослідження, моніторингу експерименту, розробка науково-методичного забезпечення дослідно-експериментальної роботи;

визначення психолого-педагогічного супроводження експерименту: методик та описів психодіагностичного інструментарію для забезпечення діагностики організаційно-педагогічної діяльності;

створення технологічної платформи з теми дослідження: визначення базових компонентів серверу, створення засобів інтеграції базових компонентів, розміщення програмно-інформаційних засобів серверу в мережі Інтернет;

визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості професійних уподобань учнів старшої школи, профільних нахилів учнів основної школи, інтересів до різних видів діяльності учнів початкової школи;

проведення діагностики рівня педагогічної компетентності педагогів з проблеми дослідження;

організація та проведення комплексного психолого-педагогічного моніторингу готовності учнів до успішного навчання за певним профілем;

психолого-педагогічна діагностика рівня сформованості професійних уподобань учнів старшої школи, профільних схильностей учнів основної школи, інтересів до різних видів діяльності учнів початкової школи;

інформаційне забезпечення експериментальної діяльності: підготовка та проведення педагогічних рад, підготовка представників громади для співпраці з учасниками експерименту;

створення науково-методичних комплексів з усіх профільних предметів та їх апробація, формування рекомендацій по впровадженню інноваційних засобів, створених у процесі експериментальної діяльності;

розширення технічних можливостей суб'єктів округу для успішної реалізації дистанційного навчання;

розробка та затвердження програм і спецкурсів для учнів;

підведення підсумків другого (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи.

III. Формувальний етап (серпень 2013 р. - червень 2015 р.): експериментальне впровадження системи використання мережевих ресурсів в профільному навчанні в умовах освітнього округу;

створення індивідуальних карт та індивідуальних програм для учнів до свідомого вибору профілізації у старшій школі із застосуванням інформаційних технологій;

дослідження організаційних психолого-педагогічних умов забезпечення свідомого вибору профілю без блокування їхніх інтересів і потреб;

розробка та практичне відпрацювання методики узгодження взаємодії суб'єктів округу: органів виконавчої влади, представників громади;

практична апробація, корекція комплексу методів роботи із дітьми та їхніми батьками щодо свідомого і відповідального вибору профілізації та майбутньої професії у навчально-виховному процесі округу;

апробація експериментальних допрофільних та профільних курсів за напрямами (суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний);

проведення спостереження за рівнями сформованості професійних уподобань учнів старшої школи, профільних схильностей учнів основної школи, інтересів до різних видів діяльності учнів початкової школи. Поточний моніторинг готовності учнів до успішного навчання за певним профілем;

накопичення набутого досвіду з питань організації системи наступності у допрофільній освіті учнів, проведення всеукраїнського науково-практичного семінару;