Відповідно до Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 114, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 23.11.2009 N 1054, враховуючи лист Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 05.07.2011 N 2154-076/01-09/11, висновки Комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 30.06.2011 (протокол N 20), з метою експериментальної перевірки розвитку і виховання гімназиста в єдиному європейському освітньому просторі

1. Затвердити як такі, що додаються:

1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою:

"Розвиток і виховання гімназиста в єдиному європейському освітньому просторі" на базі Рівненської гуманітарної гімназії на 2011-2017 роки Рівненської міської ради (далі - Рівненська гуманітарна гімназія).

1.2. Програму дослідно-експериментальної роботи на 2011-2017 роки.

2. Надати статус експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня Рівненській гуманітарній гімназії.

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

3.1. Надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічному колективу Рівненської гуманітарної гімназії.

4. Головному управлінню освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації (Вєтров І.В.) надавати науково-методичну допомогу педагогічному колективу Рівненської гуманітарної гімназії Рівненської міської ради у забезпеченні необхідних умов щодо організації та проведення дослідно-експериментальної роботи.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Інтеграційні процеси, що відбуваються у світі, охоплюють усі сфери життєдіяльності людини і, в першу чергу, освіту, економіку, політику, культуру. Визначальними тенденціями розвитку світової освітньої системи стають поглиблення її фундаментації, посилення гуманістичної спрямованості, духовної та загальнокультурної складової освіти, формування в учнівської молоді системного підходу до аналізу складних соціально-економічних ситуацій, стратегічного мислення, виховання соціальної та професійної мобільності.

Необхідність підтримання високої конкурентоспроможності на динамічному ринку праці вимагає прищеплення молоді прагнення і навичок до самонавчання, самовиховання, самовдосконалення, самовизначення, самоорганізації, самореалізації протягом усього активного трудового життя.

Єдність і перспективи розвитку європейського освітнього простору забезпечують школа і вчитель. Саме тому, головним є формування нового вчителя, який підготує молоде покоління, здатне жити і працювати в нових життєвих реаліях, творити себе і своє життя, бути конкурентоспроможним на ринку праці.

Нинішні ідеї інтеграції, їх сутність розкриті у провідних освітньо-політичних документах Ради Європи та Європейського Союзу: Європейська хартія мов регіональних та національних меншин (1992), Лісабонська Конвенція (1997), Спільна декларація міністрів освіти Європи (1999), Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (Страсбург, 2002) та інші.

Значною є відповідна роль у побудові єдиного європейського простору наддержавних європейських структур - Парламентської Асамблеї Ради Європи, організації економічного співробітництва і розвитку ЮНЕСКО та інші.

В єдиному європейському просторі, попри відмінності в національних освітніх системах, присутнє прагнення узгодити їхні ключові елементи.

Необхідність створення єдиного європейського простору підкреслюється в указах Президента України, а також у затвердженій Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу.

В усіх освітньо-політичних документах розглядається європейський вимір в освіті: потреба зміцнення у молоді почуття європейської своєрідності; розуміння цінностей європейської цивілізації і основ розвитку Європейської спільноти, які включають демократію, повагу до прав людини, толерантність та солідарність як результат пізнання "інших"; підготовка молоді до участі у суспільному та господарському розвитку Союзу, усвідомлення його корисності; збагачення знань про історичні, культурні та господарські аспекти країн - членів ЄС.

Значний інтерес для нашого дослідження викликають роботи В.Андрущенка, В.Журавського, О.Закусила, М.Згуровського, У.Науменко, В.Молодиченка, Л.Пуховської, І.Чорноморець та інших, в яких аналізуються об'єднавчі процеси у сфері освіти, розкривається сутність формування єдиних правил організації освітнього простору в об'єднаній Європі, актуалізація потреби в інтеграції освітніх послуг у Європейському просторі, визначаються періоди розвитку процесу євроінтеграції освітнього середовища.

Також важливого значення в досліджуваній проблемі мають загальнотеоретичні і практичні роботи Кременя В., Матвієнко О., Мовчун О., Музиченька Ю., Полянського В., Язвінської О., Пометун О., Моревої Г., Бадаєвої А., Єрмакова Є, Корсака М. та інших.

Аналіз науково-педагогічної літератури показує, що розвиток України у третьому тисячолітті визначається в загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією та фундаментальні європейські цінності: права людини, свободу отримання освіти будьякого рівня та інше. Українська система освіти стратегічно виробляє і впроваджує принципи розвитку і саморегуляції, засновані на таких підставах:

освіта повинна розглядатися у світовому контексті, тобто процеси глобалізації вимагають впровадження в освіту загальнолюдських цінностей, світових етичних стандартів;

необхідно усвідомити важливість науково-дослідної роботи і практичної діяльності педагогів та впровадження її результатів у навчально-виховний процес, а також створення системи навчального і виховного впливу на особистість;

застосування сучасних інформаційних технологій, входження у світовий інформаційний простір.

Однак, аналіз практичної діяльності педагогічних колективів навчальних закладів засвідчує, що у процесі розвитку і виховання особистості в умовах формування єдиного європейського освітнього простору є невирішені проблеми. Поки що не реалізується принцип інтеграції освіти у світовий освітній простір. Знижує ефективність роботи ЗНЗ I-III ст., ліцеїв, гімназій відсутність потреби у впровадженні інновацій в систему навчання, виховання і розвитку особистості; не проводиться професійно-педагогічна діяльність, спрямована на інтеграцію освіти у європейський простір; педагогічні колективи навчальних закладів практично не беруть участі в реалізації міжнародних освітянських програм. Наявна безсистемність в організаційно-педагогічних діях, що призводить до відсутності цілісного процесу, спрямованого на розвиток міжнародного співробітництва у справі навчання, виховання і розвитку особистості в умовах формування єдиного європейського освітнього простору.

На даний час не знайшли відображення зміст, форми, методи, засоби, технології розвитку і виховання особистості відповідно до специфіки діяльності навчальних закладів в умовах формування єдиного європейського простору.

Отже, актуальність і недостатня розробленість проблеми, її теоретична і практична значущість обумовили вибір теми дослідження: "Розвиток і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі".

Об'єкт дослідження - процес розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови розвитку і виховання особистості і гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі.

Мета дослідження - визначити, науково обґрунтувати й експериментальне перевірити педагогічну модель та організаційно-педагогічні умови розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі.

Гіпотеза дослідження - ґрунтується на припущенні, що розвиток і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі може ефективно здійснюватися за таких умов:

побудови педагогічного процесу, який відповідає загальнолюдським, європейським та національним цінностям, сприяє мобільності гімназистів, педагогів і науковців, вирішенню завдань реформування гімназійної освіти та її інтеграції у Європейський освітній простір;

оновлення парадигми навчання, виховання, розвитку особистості шляхом використання загальнопедагогічних чинників та психологічних механізмів освітньо-педагогічної діяльності;

розроблення технологій модернізації та гуманізації системи гімназійної освіти на засадах базисних цінностей особистості - самовизначення, самоактуалізація, самореалізація;

вироблення інноваційного стилю діяльності класних керівників, вчителів-предметників;

науково-методичне забезпечення навчальне - виховного процесу;

оптимізація системи управління педагогічним процесом.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези дослідження визначені основні завдання:

вивчити стан досліджуваної проблеми в теорії та освітньо-виховній практиці;

виявити концептуальні підходи і організаційно-змістові засади розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі;

виявити та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі;

розробити та експериментальне перевірити педагогічну модель процесу розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі;

розробити та запровадити цільову творчу програму розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі;

виявити особливості управління навчально-виховним процесом, спрямованим на розвиток і виховання особистості гімназиста;

розробити та експериментально перевірити структурно-функціональну модель науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

підготувати рекомендації педагогам щодо розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають:

ідеї єдності світу (В.І.Вернадський, М.М.Моісеєв, О.Д.Урсул, Б.С.Лиферов, О.О.Кашаєв);

положення Парламентської Асамблеї Ради Європи, організації економічного співробітництва та розвитку, ЮНЕСКО, Болонських угод про розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти, Указів Президента України;

науково-теоретичні положення про формування єдиних освітніх пріоритетів (В.Андрущенко, У.Науменко, Л.Пуховська, В.Молодиченко, О.Закусило). Для вирішення поставлених завдань застосовуються методи дослідження:

теоретичні - аналіз, узагальнення наукових джерел, виявлення достовірних фактів про взаємозв'язок між явищами і процесами та закономірні тенденції їх розвитку, порівняння, моделювання, системно-структурні, системно-функціональні методи, які дозволили систематизувати теоретичний матеріал з проблеми дослідження;

емпіричні - опитування, тестування, спостереження, співбесіди, експертні оцінювання, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, комп'ютерна обробка даних експерименту, що допомагають реалізувати програму дослідження та виявити якісні зміни у розвитку особистості гімназиста в умовах формування єдиного європейського освітнього простору.

I етап. Організаційно-підготовчий (2011-2012 рр.)

1. Визначення та наукове обґрунтування теми, мети, об'єкту, предмету, завдань, гіпотези, методів дослідження.

2. Вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури з проблеми

3. Формування тимчасового науково-дослідного колективу педагогів, методистів, управлінців, науковців, їх підготовка до роботи в умовах експерименту.

4. Проведення педагогічної ради гімназії з теми "Діяльність педагогічного колективу в умовах експерименту".

5. Підписання угод про співпрацю та участі гімназії у міжнародних проектах, конкурсах:

5.1. Театрально-художня творчість. Польща, Краків.

5.2. Освітня програма. Литва.

5.3. Освітня програма "Партнерство заради свободи". FLEX.США.

5.4. "Йоханітер - допомога при нещасних випадках" Німеччина.

5.5. "Школи - партнери майбутнього". Німеччина.

5.6. "Молода Полонія", Польща

6. Складання кошторису витрат для забезпечення програми дослідно-експериментальної роботи та функціональних обов'язків учасників експерименту.

7. Забезпечення навчання педагогів шляхом проведення тренінгів із залученням працівників управління освіти Рівненського міськвиконкому, науковців Рівненського державного гуманітарного університету. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України.

8. Проведення серій on-line-семінарів з педагогами та заступниками директора гімназії.

9. Створення інформаційно-аналітичного центру.

10. Проведення проблемно-цільових, науково-теоретичних, теоретико-методологічних семінарів та круглих столів.

11. Підготовка звіту про результати першого етапу дослідно-експериментальної роботи.

II етап. Діагностико-концептуальний (2013-2014 рр.)

1. Комплексне дослідження проблеми за допомогою теоретичних та емпіричних методів, неекспериментальних (бесіда, анкетування, спостереження, аналіз продуктів діяльності); діагностичних (тести, педагогічний експеримент, шкалювання, якісні та змішані діагностичні методи); формуючих (вивчення особливостей і формування рис гімназиста по заданій програмі); експериментальних (природний та моделюючий експерименти).

2. Дослідити готовність педагогів до здійснення процесу розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі.

3. Розробити критерії, показники та рівні розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі.

4. Проаналізувати:

4.1. Рівень мобільності учнів, педагогів, науковців; прозорості та гласності у формуванні контингенту гімназистів; спілкування вчителя та учня; диверсифікації та гнучкості мети, змісту освітніх програм, структури навчального закладу, його діяльність, тип і впровадження програм, форм організації навчально-виховного процесу, методів навчання.

4.2. Позитивні та негативні тенденції, труднощі в організаційно-педагогічній діяльності вчителів.

4.3. Рівень навчання, виховання і розвитку гімназистів та педагогічної діяльності вчителів.

4.4. Рівень засвоєння гімназистами загальнолюдських і національних цінностей та європейських ідеалів.

4.5. Вплив суспільно-гуманітарних та природничо-математичних дисциплін, реалізація гімназійних цільових творчих та міжнародних програм на розвиток і виховання особистості.

4.6. Рівень науково-методичного забезпечення, єдності фізичного, духовного та інтелектуального розвитку і виховання особистості.

4.7. Визначення в освітньо-виховному процесі пріоритету гуманістично-світоглядних знань.

4.8. Рівень почуття відповідальності та збереження національних традицій, звичаїв, культурних надбань, реалізації ідеї "діалогу культур"; творення індивідуального "Я" - громадянина в його духовній автономності та в умінні поєднувати особисті інтереси з родинними, колективними, суспільними і державними.

5. Нормативно-правове забезпечення експерименту:

Розробити:

5.1. Педагогічну модель розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі.

5.2. Структурно-логічне дерево дисциплін з одного напряму навчання, забезпечення вільного вибору гімназистами індивідуальних траєкторій навчання.

5.3. Цільову творчу програму розвитку і виховання особистості гімназиста.

5.4. Модель оптимізації управління навчально-виховним процесом в гімназії.

5.5. Електронні навчальні курси "Країнознавство", "Ділова англійська мова", "Англо-американська література".

5.6. Інтегрований курс "Єврознавство".

5.7 Програму "Лінгва" для вивчення іноземної мови педагогічними працівниками.

5.8. Програму реалізації українського педагогічного кордоцентризму - філософію серця пропоновану Г.Сковородою, П.Юркевичем, В.Сухомлинським.

5.9. Модель інтеграції гімназії у міжнародний освітній простір.

5.10. Розробити програму взаємообміну учнів та стажування вчителів у навчальних закладах Європи.

6. Програмно-методичне та інформаційне забезпечення експерименту:

6.1. Створення інформаційно-аналітичного центру (інноваційні програми поглибленого вивчення іноземних мов, спільні проекти і програми, оновленні навчальні програми, конкретні приклади з досвіду роботи, високоякісне методичне забезпечення навчально-виховного процесу, рекомендації щодо взаємодії гімназії із різними соціальними інститутами, навчальними закладами європейських країн).

6.2. Інтенсифікація навчально-виховного процесу на основі запровадження досягнень розвивальної педагогіки.

6.3. Підготовка програм підвищення кваліфікації та стажування педагогів за кордоном.

6.4. Проведення наукових конференцій, симпозіумів, наукових світлиць, проблемно-цільових семінарів, семінарів-практикумів, тренінгів педагогів з питань розвитку і виховання особистості гімназистів.

7. Розробити концептуальні підходи до розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі.

III етап. Формувальний (2015-2016 рр.)

1. Апробація:

1.1. Структурно-логічної моделі вільного вибору гімназистами індивідуальних траєкторій навчання.

1.2. Цільової творчої програми розвитку і виховання особистості гімназиста.

1.3. Програми реалізації українського педагогічного кордоцентризму - філософії серця.

1.4. Програми взаємообміну учнів та стажування вчителів у навчальних закладах Європи.

1.5. Електронних навчальних курсів.

1.6. Моделі оптимізації управління навчально-виховним процесом.

1.7. Моделі інтеграції гімназії у міжнародний освітній простір.

2. Запровадження інноваційних педагогічних технологій, інтерактивних форм роботи щодо розвитку і виховання особистості гімназиста в єдиному Європейському освітньому просторі.

3. Оновлення парадигми педагогічного процесу шляхом: впровадження розвивальної педагогіки, акмеологічного підходу; побудови навчально-виховного процесу на основі християнсько-демократичних цінностей; стимулювання розвитку інтелектуальної, емоційно-вольової, духовної сфери особистості; реформування позакласної і позашкільної діяльності гімназистів через запровадження інноваційних виховних технологій; формування інноваційного стилю діяльності класних керівників, вчителів-предметників; цілісного впровадження програми розвитку особистості гімназиста; самовизначення, самоактуалізації, самореалізації особистості.

4. Інтеграція гімназії у європейський освітній простір:

4.1. Взаємообмін учнями;

4.2. Стажування педагогів.

4.3. Впровадження інтегрованого підходу в навчально-виховний процес (знання як форма залучення до цінностей; створення когнітивно-почуттєвого фону; активні форми і методи: соціограми, тренінги, ситуативно-рольові ігри, психологічні практикуми, сократівські бесіди, філософські та духовні діалоги тощо).