Відповідно до Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 114, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки від 23.11.2009 N 1054, враховуючи лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим від 11.07.2011 N 01-13/2006, висновки комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 30.06.2011 (протокол N 20), з метою розроблення та забезпечення функціонування інноваційної моделі організаційно-педагогічних умов підготовки вчителя до інноваційної діяльності в умовах загальноосвітньої школи

1. Затвердити як такі, що додаються:

1.1. Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою: "Організаційно-методичні умови підготовки вчителя до інноваційної діяльності в умовах загальноосвітньої школи" на базі загальноосвітньої школи I-III ступенів N 4 Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим на 2011-2016 роки.

1.2. Програму дослідно-експериментальної роботи на 2011-2016 роки.

2. Надати статус експериментального загальноосвітнього навчального закладу всеукраїнського рівня загальноосвітній школі I-III ступенів N 4 Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим (далі - загальноосвітня школа).

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

3.1. Надавати науково-методичну допомогу педагогічному колективу загальноосвітньої школи щодо проведення дослідно-експериментальної роботи.

3.2. Заслухати у травні 2012 року звіт загальноосвітньої школи про завершення підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

4. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим (Дзоз В.О.) надавати допомогу загальноосвітній школі у забезпеченні необхідних умов щодо організації та проведення дослідно-експериментальної роботи.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Актуальність дослідження. Соціально-економічні та політичні зміни в Україні висувають нові вимоги до системи освіти й виховання підростаючої особистості. Процес навчання та виховання не може бути однаковим, стереотипним для всіх часів. Сьогодні важливо працювати над створенням нових технологій навчання і виховання молодих громадян держави.

Виконання умов Конвенції ООН про права дитини, Загальної декларації прав людини, положень Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей вимагає від суспільства та педагогічних колективів, зокрема, цілеспрямованих дій щодо створення сприятливих умов для життя, навчання і виховання учнів.

Важливим фактором, що визначає успішність навчання, є характер та специфіка інноваційної діяльності загальноосвітнього навчального закладу, що дозволяє організувати навчально-виховний процес відповідно до новітніх тенденцій розвитку освітньої галузі. В результаті стає можливим створення сприятливого для навчально-пізнавальної діяльності духовно-емоційного поля; особистісно орієнтованого характеру навчання, що сприяє формуванню та розвитку продуктивного мислення як засобів реалізації внутрішнього потенціалу вчителя та якості освіти учня.

Існує об'єктивна потреба формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в умовах навчання як неодмінної умови підвищення ефективності освіти учнів і, в кінцевому рахунку, успішного входження системи освіти України до міжнародного освітнього простору.

Отже, актуальність дослідження полягає в створенні та апробації в загальноосвітньому навчальному закладі моделі методичної роботи, яка б дозволила розв'язати проблеми готовності вчителів до інноваційної діяльності як чинника забезпечення якісного навчання та особистісного зростання учнів.

Стан розроблення проблеми. Аналіз наукової літератури показав, що проблема здійснення інноваційної діяльності вчителя в умовах суб'єкт-суб'єктного навчання розроблена недостатньо. Зокрема, відсутнє науково-методологічне обґрунтування впливу інноваційної діяльності вчителів на якість освіти учнів. Недостатньо розкрито зміст, чинники, технології мотивації вчителів до інноваційної діяльності, а також критерії її сформованості, на основі яких доцільно здійснювати моніторинг безперервної освіти педагогічних працівників.

Разом з тим, наукові дослідження в галузі професійної освіти, педагогіки, теорії та психології управління, що висвітлювали окремі аспекти зазначеної проблеми, можуть слугувати теоретико-методологічною базою для подальшого дослідження зазначеної теми.

У контексті порушеної проблеми особливе значення для наукового пошуку набувають такі дослідження:

загальні засади розвитку педагогічної інноватики (І.Дичківська, Л.Карамушка, Є.Коваленко, А.Підласий, І.Підласий, О.Скубашевська та ін.);

впровадження педагогічних інновацій у навчальних закладах різного типу (Л.Березівська, Л.Даниленко, В.Паламарчук, Р.Чуйко та ін.);

теоретичні і практичні аспекти впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес (І.Дичківська, М.Кларін, Г.Селевко);

питання управління інноваційними процесами (К.Ангеловськи, Г.Букалова, П.Вишневський, М.Поташник, О.Сидоренко та ін.);

теоретичні засади інноваційної педагогічної діяльності (В.Адольф, К.Бондарева, Л.Даниленко, І.Дичківська, Н.Ільїна, О.Козлова, П.Підкасистий, Л.Подимова, В.Сластьонін, Н. Юсуфбекова та ін.);

розвиток інноваційної культури педагогічних працівників (О.Ігнатович);

творче зростання педагога в умовах інноваційної діяльності (Ю.Гільбух, В.Завіна, І.Зязюн, І.Рудницька, О.Савченко, К.Чарнецкі, О.Шевцова);

становлення педагогічних працівників як суб'єктів освітніх інновацій в умовах післядипломної педагогічної освіти (Н.Клокар, О.Козлова, Г.Кравченко, Ю.Турчанінова, Н.Чинкіна та ін.).

У працях Х.Бернета, Дж.Бассета, Л.Ващенко, В.Гурова, Л.Даниленко, Г.Єльнікової, В.Лазарева, П.Третьякова, М.Поташніка, Т.Шамової, Є.Шатохіної та інших вивчалися проблеми інноваційної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, але здебільшого розглядалися лише окремі аспекти: інноваційний менеджмент (Л.І.Даниленко, Л.М.Карамушка та інші); готовність до реалізації окремих функцій педагогічної діяльності (Ю.Богданова, В.Дорохіна, Л.Кондрашова, С.Манукова, Р.Ню, О.Проскура, Г.Штельмахта ін.). До того ж, у працях дослідників недостатньо розкриті можливості відповідної підготовки вчителів, особливо, в умовах профільного навчання. Реалізація педагогічних інновацій в рамках загальної середньої освіти має значне місце в публікаціях П.П.Блонського, В.П.Вахтерова, К.М.Вентцель, П.Ф.Каптерова, А.С.Макаренка, М.І.Махмутової, З.І.Равкіна, В.О.Сухомлинського, Г.І.Щукіної та ін. Особливе значення у змістовному плані становлять дослідження вчителів-новаторів та вчених, що висунули й апробували в навчально-виховному процесі різні педагогічні ідеї (Ш.О.Амонашвілі, І.П.Волков, В.В.Давидов, Л.В.Занков, Є.М.Ільїн, С.Н. Лисенкова, В.Ф.Шаталов, С.Т.Шацький та ін.).

Питання педагогічного новаторства, пошуку оптимальних прийомів навчання і виховання отримали широкий розвиток у роботах нового покоління вітчизняних і зарубіжних педагогів: К.Ангеловскі, В.С.Лазарева, М.А.Моісеєва, Ш.Підкасистого, М.М.Поташника, Е.Р.Роджерса, Н.Р.Юсуфбекова та інших.

Разом з тим, вплив інноваційної діяльності вчителів на якість навчання учнів висвітлено недостатньо.

Виходячи з цього, педагогічний колектив Сімферопольської загальноосвітньої школи I-III ступенів N 4 ставить перед собою завдання виявлення педагогічних умов, які забезпечать ефективність інноваційної діяльності вчителя в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес інноваційного навчального закладу на базі загальноосвітньої школи I-III ступенів N 4 Сімферопольської міської ради Автономної республіки Крим.

Предмет дослідження: інноваційна діяльність учителя загальноосвітнього навчального закладу як умова якісної освіти учнів.

Мета дослідження: виявлення і теоретичне обґрунтування педагогічних умов, що забезпечують готовність учителя до інноваційної діяльності та створення інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу як засобу розвитку академічної та професійної майстерності вчителів.

У відповідності до мети та предмету дослідження сформульовано гіпотезу, згідно з якою процес підготовки і залучення вчителів до інноваційної діяльності буде найбільш ефективним, якщо дотримуватися комплексу педагогічних умов, взаємопов'язаних між собою, а саме:

узагальнення передового вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду;

визначення сутності інноваційних процесів у освіті з метою їхнього творчого переосмислення та застосування;

теоретичне обґрунтування та визначення значущості інноваційної діяльності вчителя в системі підвищення якості освіти;

створення моделі інноваційного освітнього простору загальноосвітнього навчального закладу як засобу розвитку академічної та професійної майстерності вчителів;

розроблення системи педагогічних умов для ефективного розвитку Інноваційної діяльності вчителя.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

вивчити літературу з проблеми дослідження та узагальнити досвід вітчизняних і зарубіжних учителів;

обґрунтувати сутність і значимість інноваційної діяльності вчителя на сучасному етапі розвитку освіти;

створити та експериментально перевірити модель інноваційної діяльності вчителя в умовах загальноосвітнього навчального закладу;

розробити програму реалізації моделі інноваційної діяльності вчителя.

Методи дослідження:

теоретичні - теоретичний аналіз джерельної бази з проблеми дослідження (психолого-педагогічної, методичної літератури та нормативно-правової документації за темою експерименту);

соціо-педагогічні - аналіз шкільних програм, підручників і навчальних посібників;

емпіричні - спостереження й опитування, анкетування, тестування, контент-аналіз, метод експертної оцінки узагальнення педагогічного досвіду, інтерв'ю, оцінювання;

математичні та статистичні - ранжування, моделювання, обробка одержаних даних;

статистичної обробки експериментальних даних (кореляційний, факторний, дисперсійний, кластерний аналізи).

Основний метод дослідження - педагогічний експеримент.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять:

теорія діяльності (П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, Н.Ф.Тализіна та ін.);

теорія особистісно орієнтованого, розвивального навчання (І.Д.Бех, Р.Берне, А.Маслоу, В.В.Давидов, С.А.Тихомирова, І.С.Якиманська та ін.);

концепція профільного навчання в старшій школі (Н.М.Бібік, М.І.Бурда та ін.);

концепція внутрішньо предметної інтеграції (В.І.Згвязинський);

теоретико-методологічні основи інтеграції змісту природничо-наукової освіти у загальноосвітніх навчальних закладах;

підходи щодо змісту основних напрямів та форм розвитку готовності педагогічних працівників до професійної діяльності (Н.Кічук, Л.Кондрашова, А.Ліненко, О.Мороз, О.Пєхота, В.Сластьонін та інші).

База дослідження: загальноосвітня школа I-III ступенів N 4 м. Сімферополя Автономної Республіки Крим.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягатиме у:

створенні моделі інноваційного розвитку загальноосвітньої школи;

розробленні програми з реалізації моделі інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу та визначення критеріїв оцінювання інноваційної діяльності вчителя;

створенні моделі організації навчального процесу інноваційного загальноосвітнього навчального закладу;

обґрунтуванні педагогічних умов:

формуванні у вчителя потреби постійного самовдосконалення;

розвитку творчої ініціативи;

мотивації та готовності вчителя до інноваційної діяльності;

наявності індивідуальної програми професійного саморозвитку вчителя;

систематичного моніторингу результатів професійного росту вчителів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечуватиметься теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті й завданням, поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних; а також підтверджуватиметься їхньою широкою апробацією на всеукраїнських, обласних конференціях, психолого-педагогічних семінарах, упровадженням у практику роботи педагогічних колективів шкіл м. Сімферополя, Автономної Республіки Крим та інших регіонів України.

Практичне значення дослідження полягає у:

розробленні програм та методичних рекомендацій з підготовки вчителів до інноваційної діяльності;

доборі та створенні діагностичного інструментарію та організаційно-методичного забезпечення супроводження інноваційної діяльності вчителів;

створенні науково-методичного посібника з питань інноваційної діяльності вчителів загальноосвітнього навчального закладу;

підготовці навчальних посібників, практичних матеріалів для підвищення якості навчання учнів у загальноосвітньому навчальному закладі;

розробленні пропозицій щодо впровадження одержаних результатів у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

Терміни та етапи проведення дослідно-експериментальної роботи:

I. Підготовчий етап (вересень 2011 р. - травень 2012 р.):

1. Визначення та наукове обґрунтування теми, мети і завдань дослідно-експериментальної роботи.

2. Вивчення та аналіз передового педагогічного досвіду з проблеми дослідження, організація науково-методичної підтримки експерименту.

3. Розробка нормативно-правового забезпечення дослідно-експериментальної роботи.

5. Налагодження співпраці з соціально-психологічними службами, центром зайнятості, засобами масової інформації та представниками вищих навчальних закладів міста й регіону.

7. Формування творчих груп учителів за темою дослідно-експериментальної роботи.

8. Формування професійної готовності вчителів до інноваційної діяльності через систему навчальних семінарів, психологічних тренінгів.

9. Поточне анкетування вчителів, учнів та їх батьків щодо впливу нововведень на якість освіти навчального закладу.

10. Реорганізація структури управління загальноосвітнім навчальним закладом у відповідності до завдань експерименту. Створення проектно-методичного центру.

11. Підведення підсумків підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

II. Концептуально-діагностичний етап (червень 2012 р. - травень 2013 р.):

1. Розробка теоретико-концептуальних засад дослідно-експериментальної роботи; підбір методик і технологій дослідження, науково-методичного забезпечення дослідно-експериментальної роботи.

2. Створення моделі інноваційної діяльності вчителя в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

3. Визначення психолого-педагогічного супроводження експерименту для забезпечення ефективної діяльності інноваційного загальноосвітнього навчального закладу в умовах гнучких форм навчання.

4. Організація та проведення комплексного психолого-педагогічного моніторингу готовності учнів до успішного навчання.

5. Визначення критеріїв, показників та рівнів ефективності інноваційної діяльності вчителів навчального закладу щодо забезпечення якості навчання та виховання.

6. Підготовка навчальних посібників, практичних матеріалів для підвищення якості навчання учнів у загальноосвітньому навчальному закладі.

7. Проведення науково-практичного семінару: "Організаційно-методичні умови готовності вчителя до інноваційної діяльності в умовах загальноосвітньої школи".

8. Підведення підсумків концептуально-діагностичного етапу дослідно-експериментальної роботи.

Формувальний етап (червень 2013 р. - травень 2015 р.):