Міністерство освіти і науки, молоді та спорту надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у початковій школі (додаток 1), основній та старшій школі (додаток 2).

Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Основною метою початкової загальної освіти є всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися; повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання у початковій школі учні мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах навчальної діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

Набуття загальнонавчальних та цільових компетентностей діяльності є фундаментом наступного успішного навчання школяра в основній школі.

У 2011/12 навчальному році робочі навчальні плани для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з українською мовою навчання; з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини; з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 р. N 682.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням іноземних мов робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2006 р. N 182.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2005 р. N 291 ( додатки 2, 3) , з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 р. N 682) .

Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами інваріантної складової, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 20.06.2006 р. N 469 згідно з рішенням колегії МОН від 24 травня 2006 року):

"Програми для середньої загальноосвітньої школи", 1-4 класи. (К.: Початкова школа, 2006);

"Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів", 1-4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006);

"Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп", 1-4 класи, авт. Майєр В.І. (Х.: Ранок, 2006);

"Плавання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів", 1-4 класи, авт. Деревянко В.В., Сілкова В.О. (Х.: Ранок, 2006);

Рекомендовані Міністерством освіти і науки України навчальні програми для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів:

"Програма інтегрованого курсу з математики, читання, Я і Україна, основ здоров'я", 1 клас, авт. Вашуленко М.С., Бібік Н.М., Кочина Л.П., Коваль Н.С., 2006;

"Математика", 1-4 класи, авт. Скворцова С.О., Тарнавська С.С., 2006;

"Я і Україна. Навколишній світ" за науково-педагогічним проектом "Росток", 1-4 класи, авт. Пушкарьова Т.О., 2006;

"Математика", 1-4 класи, авт. Петерсон Л.Г., 2007;

"Українська мови", 2-4 класи, авт. Кальчук М.І. та ін., 2008.

У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за системою розвивального навчання Б.Д.Ельконіна - В.В.Давидова організація навчання здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими МОН (наказ від 20.06.2006 р. N 469):

"Навчальні програми" (система розвивального навчання Б.Д. Ельконіна - В.В. Давидова), 1-4 класи (Х.: Центр психології і методики розвиваючого навчання, 2008);

"Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна - В.В.Давидова" (Х.: ННМЦ "Розвиваюче навчання", 2008 р.).

При складанні календарно-тематичних планів можна використовувати орієнтовні зразки календарних планів, надрукованих у науково-методичному журналі "Початкова школа" (N 8, 9, 2009 р., N 1, 2010) та у щотижневику "Початкова освіта" (N 25-28, 2009).

Зазначимо, що вивчення предметів у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2011/12 навчальному році здійснюється за підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначеними у основному та додатковому переліках навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2011/12 навчальному році та розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua).

Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів у 2011/12 навчальному році здійснюватиметься відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 13.04.2011 р. N 329 "Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти", зареєстрованому в Міністерстві юстиції 11 травня 2011 р. за N 566/19304.

З метою визначення відповідності освітнього рівня випускників початкової школи вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти в 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів та визначення рівня сформованості в молодших школярів умінь застосовувати набуті знання і вміння на практиці здійснюється державна підсумкова атестація у вигляді підсумкових контрольних робіт з української мови (мови і читання) та математики (відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 N 94, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.02.2008 за N 151/14842, зі змінами, що затверджені наказом МОН від 23.11.2010 N 1116 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.12.2010 за N 1237/18532)).

У 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською, іншими мовами національних меншин також можуть підлягати атестації результати навчальної діяльності з мови навчання (мови і читання).

Бали за атестацію із цих предметів виставляються за результатами річних підсумкових контрольних робіт.

Підсумкові контрольні роботи виконують усі учні, окрім тих, які з поважних причин (хвороба, довготривалі перебування на лікуванні, спортивних змаганнях, переїздах в інші місця проживання, природні катаклізми тощо) не можуть бути присутніми у визначений час для написання підсумкових контрольних робіт. У такому разі оцінки за державну підсумкову атестацію виставляються учням за результатами семестрового оцінювання.

Акцентуємо увагу на тому, що додаткові види перевірних робіт у 4 класах не проводяться.

Річне оцінювання, що є підсумковим, здійснюється на основі семестрових балів.

Варіативною складовою кожного з Типових навчальних планів для учнів 1-4 класів передбачено від 1 до 3 додаткових годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня: на посилення предметів інваріантної складової; на вивчення додаткових курсів; на проведення індивідуальних та групових занять.

Впроваджуючи в початкових класах курси за вибором, слід дотримуватися вимог "Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу" ( ДСанПіН 5.2.008-01) щодо гранично допустимого тижневого навантаження учнів початкових класів.

Викладання курсів за вибором здійснюється з обов'язковим урахуванням побажань батьків. Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу.

Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану.

Обирати для вивчення слід курси, які реалізуються навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів 1-4 класи. Т: Мандрівець, 2009, 2010, 2011):

"Розвиток продуктивного мислення учнів 1-4 класів", авт. Гісь О.М.;

Навчальні програми курсу "Християнська етика": "Основи християнської етики" для 1-4 класів, розроблений авторським колективом під загальною редакцією Жуковського В.М. та "Християнська етика в українській культурі" для 1-4 класів, автори Ігумен Лонгин (Чернуха), Бєлкіна Е.В.;

"Риторика", 1-4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Захарійчук М.Д.

"Зарубіжна література", 2-4 класи, авт. Мовчун А.І.

"Поетика", 1-4 класи, авт. Петровська Т.В.;

"Логіка", 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я.;

"Елементи геометрії", 3-4 класи, авт. Седеревічене А.О, Нивидома Л.І.;

"Азбука споживача", 1-2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьєва Г.І.;

"Основи споживчих знань", 1-4 класи, авт. Гільберг Т.Г., Довгань А.П., Капіруліна Т.Л. та ін.

Початковий курс економічних знань "Цікава економіка", авт. Кашуба Л.В.;

"Права дитини", для 1-4 класів, авт. Мовчун А.І., Харсіка Л.І;.

"Кроки до інформатики. Шукачі скарбів", 2-4 класи, авт. Коршунова О.В.

"Сходинки до інформатики", 2-4 клас, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Ривкінд Й.Я.

"Основи комп'ютерної грамотності", авт. Рівкінд Ф.М., Ривкінд Й.Я.

"Хореографія", 1-4 класи, авт. Тараканова О.П.

Разом з тим звертаємо увагу на новостворені курси за вибором.

"Дорога в дивосвіт", 1-4 класи, автор Поліщук Н.А.

Метою програми "Дорога в дивосвіт" є формування в учнів системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища.

Програма курсу "Дорога в дивосвіт" враховує наступно-перспективні зв'язки між дошкіллям і початковою ланкою загальноосвітньої школи та охоплює такі змістовні лінії "Жива природа", "Нежива природа", "Пори року", "Рідний край", "Природа - середовище життя організмів", "Охорона природи", "Людина і природа".

Зміст курсу передбачає органічне поєднання реалізації навчальних, розвивальних і виховних завдань початкової школи шляхом залучення учнів до роботи на екологічній стежці.

Зміст курсу максимально адаптований до вікових можливостей, особливостей та інтересів молодших школярів. Він охоплює завдання, що сприяють розвитку мислення дитини, спостережливості, самостійності, активності; виробленню елементарних умінь, необхідних для участі у соціально-корисних справах; враховують потреби дитини в комунікації, дослідженні навколишнього середовища, художньому вираженні своїх почуттів.

Програма інтегрує екологічні знання в освітній простір навчальних предметів інваріантної та варіативної складової навчальних планів.

"Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета", 3-4 класи, авт. Пометун О.І., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д.

Провідна ідея курсу полягає у реалізації в навчально-виховному процесі основних принципів стійкого розвитку - досягнення у звичках, поведінці та стилі повсякденного життя учнів змін, спрямованих на раціональне ставлення до використання ресурсів планети, їх свідоме заощадження.

Мета курсу полягає у формуванні в учнів сталих, екологічно врівноважених звичок і способу повсякденного життя.

Ця мета досягається шляхом реалізації завдань:

- актуалізувати та сформувати знання й уявлення учнів про стійкий розвиток та шляхи його досягнення, про причетність кожного до розв'язання проблем ресурсозбереження, навколишнього середовища й долі планети;

- формувати в учнів моделі поведінки та дій, що відповідають потребам стійкого розвитку;

- розвивати в учнів емоційно-ціннісне ставлення до проблем розвитку людської цивілізації як до особистісно важливих, а також здатності й бажання свідомо діяти для збереження довкілля і досягнення стабільного розвитку суспільства.

Методологічні засади курсу ґрунтуються на поєднанні діяльнісного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів. Зміст курсу охоплює такі тематичні блоки:

- Вода (скорочення витрат води, зменшення її забруднення).

- Сміття (скорочення відходів, їх вторинне використання).

- Енергія (раціональне споживання енергії).

- Стосунки (гармонізація стосунків з оточуючими).

- Рослини (піклування про рослини).

- Покупки (зменшення кількості непотрібних покупок).

Вивчення курсу здійснюється за навчально-методичним комплектом, який складається із: навчальної програми (журнал "Початкова школа", 2011, N 6); навчального посібника для учнів 3-4 класів "Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета" (авт. Пометун О.І., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д.); методичного посібника для вчителя (авт. Пометун О.І., Онопрієнко О.В., Цимбалару А.Д., Сущенко І.М.).

"Російська мова", 2-4 класи, автори еудзик І.П., Лапшина І.М.

Провідною метою варіативного початкового курсу російської мови є формування та розвиток у молодших школярів комунікативної компетентності, навичок толерантного міжетнічного спілкування з представниками інших національних культур, носіями інших мов, долучення дітей до російської культури.

Основну увагу слід звертати на слухове сприймання усного мовлення, з орієнтуванням на теми, доступні життєвому досвіду дітей 7-10 років; на формування читацької самостійності молодших школярів, закріпленню навичок роботи з дитячою книгою. Разом з тим доцільно розширювати уявлення школярів про культуру, традиції народів, які живуть в Україні; формувати і розвивати вміння дотримуватися правил мовленнєвої і немовленнєвої поведінки, що мають національні особливості, уміння брати участь у видах соціальної практики, які характеризують культурну своєрідність етнічних груп.

Вивчення курсу російської мови передбачає вирішення таких навчальних завдань:

- формування і розвиток комунікативних можливостей молодших школярів (сприйняття і відтворення усних і письмових висловлювань, а також їх самостійна побудова);

- засвоєння учнями елементарних знань про мовні одиниці різних рівнів, походження і розвиток мов, їх ролі в житті людини і суспільства;

- збагачення і активізація лексичного запасу учнів, засвоєння норм російської літературної мови;

- розвиток читацьких інтересів школярів, закріплення навичок роботи з дитячою книгою;

- накопичення та використання лінгвонародознавчих знань для формування умінь налагоджувати взаємодію з оточенням.

Початковий курс російської мови побудовано з урахуванням принципу інтеграції навчального змісту та різних видів діяльності учнів. Кожний урок російської мови передбачає системну роботу над усіма видами мовленнєвої діяльності учнів, узгоджене навчання нормативної мови і читання, систематичне використання культурологічних текстів для слухання та читання, побудови усних та письмових висловлювань.

Програмою передбачено використання комплексів вербальної та невербальної діяльності школярів відповідно до їхніх вікових особливостей.

"Абетка театрального мистецтва", 1-4 класи, автор Петренко Л.Б.; "Основи театральної грамоти", автор Самсоненко Л.М.

В основу курсів "Абетка театрального мистецтва" та "Основи театральної грамоти" покладено театралізовану гру, як основний метод навчально-виховного процесу.

Метою курсів є забезпечення особистісного художньо-естетичного розвитку учнів, формування у них широких світоглядних орієнтацій та компетенцій, виховання потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини; формування та удосконалення художньо-мовленнєвих виконавчих навичок, умінь володіти пластикою, мімікою, жестами; розвиток здібностей до творчого перевтілення; набуття вміння виготовляти атрибути, декорації до різних видів театрів та театральних ігор.

Головними завданнями курсів є:

- збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

- опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетенцій;

- розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу;

- розвиток в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно вирішувати поставлені завдання;

- виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Елементи змісту курсів "Абетка театрального мистецтва" та "Основи театральної грамоти" можна використовувати під час вивчення предметів інваріантної складової - навчання грамоти, читання, математики, української мови, природознавства, громадянської освіти, основ здоров'я, іноземних мов, музики, хореографії, образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Головним аспектом даного напрямку роботи є система "Клас-театр", у якому не тільки ставлять традиційні п'єси, але й вигадують нові форми театрального дійства (мініатюра, імпровізація, картинка, ессе, кліп тощо). До різноманітних форм художньої творчості та театрального дійства залучаються всі діти. Таким чином, в колективі створюються умови для співпраці, партнерських відносин у групах, індивідуальної роботи, що стимулює безперервний процес самопізнання, саморозвитку і самовдосконалення.

Програми ґрунтуються на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей.

"Народна вишивка", 2-4 класи, автор Свінціцька Л.М.

Метою програми "Народна вишивка" є формування компетентностей особистості засобами мистецтва вишивки: пізнавальної, практичної, творчої, комунікативної, соціальної.

У процесі навчання діти оволодівають комплексами знань, умінь і навичок роботи з різними матеріалами, видами швів та технік ручної вишивки; отримують відомості з графічної грамоти; вчаться планувати роботу, правильно розташовувати візерунки. Вишивання дає широкі можливості для реалізації творчих задатків особистості (побудова найпростіших власних схем вишивок, добір матеріалів, розкрій заготовок, композиційне та кольорове вирішення узору чи зображення, інтеграція видів вишивальних швів). Діти заохочуються до висловлення почуттів, вражень від вишиванок майстрів, аргументування свого вибору візерунка, коментованого аналізу своїх виробів. У рамках курсу ведеться проектувальна діяльність з пошуку матеріалів фольклорних, авторських творів про вишивку, проведення свят на основі зібраних матеріалів; створюється добірка схем-вишивок, відомостей про майстрів світлин, вишиванок.

Зміст предмета має певні визначені цілі:

- дослідження спільних ознак та етнографічних особливостей у вишивці різних регіонів України та свого краю;

- повідомлення початкових відомостей про галузь "вишивання", матеріали, приладдя, необхідні для праці;

- формування трудових умінь і навичок, прищеплення елементів трудової культури;

- виховання працелюбності, старанності, охайності, економності, поваги до традицій українського народу;

- сприяння розвитку творчих задатків, пізнавального інтересу, художнього смаку, творчої уяви.

Розмаїття вишивок класифіковане за технікою вишивання: гладь, хрестик, мережка, гаптування, вишивання бісером; орнаментальними мотивами: геометричні, зооморфні, рослинні; кольорами: гармонійні - контрасні, теплі - холодні. Діти отримують відомості про символічне значення орнаментів, кольорів, враховують їх у проектуванні й виготовленні виробу. Особливістю програми є її зв'язок з сучасним дизайном (виготовлення предметів побуту, аксесуарів, оздоблення одягу тощо).

Предмет має чітко виражену практичну спрямованість. Його зміст не дублює програмний матеріал з трудового навчання, а розширює, поглиблює відомості про роботу з вишивкою. В побудові розділів курсу простежується певна циклічність, з року в рік повторюються окремі назви розділів, проте вони вміщують нові поняття, процеси, складніші від попередніх.

"Програма морально-етичного виховання учнів у початковій школі", 1-4 класи, автор Слотвинська Л.М.

Основною метою курсу "Програма морально-етичного виховання учнів у початковій школі" є формування в дітей потреби до пізнання навколишнього світу і людини в ньому як соціальної істоти, а також формування почуття відповідальності за виконання певних завдань та зобов'язань, готовності самостійно вирішувати проблеми, мати власну думку і вміння відстоювати її; розвиток образного і логічного мислення учнів, їх всестороннього і гармонійного розвитку; виховання найкращих почуттів; здійснення морально-етичного, патріотичного, естетичного виховання.

Програма передбачає створення передумов для усвідомленого сприйняття та засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національних та культурних традицій українського народу.

Курс передбачає розвиток спостережливості, мислення, уяви, пам'яті, самостійності, творчості та активності учнів. Диференціація та індивідуалізація виховного аспекту у даному курсі враховує виховні, духовні, психологічні, соціальні, інтелектуальні процеси розвитку дитини, її погляди на пізнання світу та його охорону, стимулювання активності та розвиток творчої індивідуальності.

Бесіди, виховні заходи, свята, передбачені змістом зазначеної програми, мають культивувати найкращі риси української ментальності: працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв'язку з природою, патріотизму, любові до рідної землі, своєї історії, мови тощо.

Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 20 квітня 2011 р. N 462 "Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти", запроваджується з 2012 року.

У змісті зазначеного документа зроблено акцент на співвідношенні змісту, форм і методів роботи з учнями початкових класів з ритмами й вимогами сучасного життя; орієнтації педагогів на перехід від декларування переваг особистішої моделі до її практичного впровадження.

В умовах переходу країни до інформаційного суспільства обов'язковим стає впровадження нової моделі освіти, яка ґрунтується на компетентнісному підході.

Його застосування акцентує увагу на результативній складовій початкової освіти, а не нарощуванні обсягу змісту. Інноваційним аспектом нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти є визначення необхідних для успішного навчання і соціалізації учнів ключових і предметних компетентностей.

Зокрема, це такі ключові компетентності: вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров'язбережувальна, компетентності з інформаційно-комунікаційних технологій, соціальна, підприємницька.

В основу систематизації матеріалів нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти покладено освітні галузі "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров'я і фізична культура", змістові лінії, що визначають основні напрями навчально-виховного процесу та державні вимоги до навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.

З метою вирішення проблеми наступності дошкільної та початкової освіти у Державному стандарті початкової освіти було визначено цілі цього етапу навчання: всебічний розвиток та виховання особистості, формування в учнів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, формування бажання і вміння вчитися. Принципово новим для початкової школи стало те, що уперше змістом початкової освіти передбачено уміння, навички та способи діяльності. Кожен навчальний предмет має стати не лише метою навчання, а насамперед засобом розвитку і виховання дитини. Це, у свою чергу, вимагає розвиваючого, діяльнісного характеру організації навчального процесу, набуття молодшими школярами досвіду пізнавальної, практичної, соціальної діяльності, засвоєння, методів пізнання навколишнього світу.

Отже, наголошуємо, що у 2011/12 навчальному році залишається чинним Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. N 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання". Зазначений документ поступово втрачає чинність на початку 2012/13 навчального року.

У 2011/12 навчальному році вивчення української мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист N 1/11-6611 від 23.12.2004 року): Українська мова. 5-12 класи / Автори Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.Л.Остаф. За редакцією Л.В.Скуратівського. - К.: Ірпінь: Перун, 2005. - 176 с.

Вивчення української мови у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 N 1021) . Вивчення мови як профільного предмета і визначення ступеня її представленості як окремого навчального предмета в профілях інших спеціалізацій урегульовано за рахунок наявності програм різних рівнів (стандарту, академічного, профільного) для загальноосвітніх навчальних закладів, а саме:

- Українська мова. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. - К.: Грамота, 2011.

- Українська мова. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профіль - іноземна філологія); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень / Укладачі: Г.Т.Шелехова, В.І.Новосьолова, Я.Л.Остаф. - К.: Грамота, 2011.

- Українська мова. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль - українська філологія. Профільний рівень / Укладачі: Л.І.Мацько, О.М.Семеног - К: Грамота, 2011.

Типові навчальні плани старшої школи (лист Міністерства від 27.08.2010 N 1/9-834) реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів:

- рівні стандарту - навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, українська мова у фізико-математичному профілі);

- академічному рівні - навчальні предмети не є профільними, але є базовими (наприклад, українська мова в історичному профілі);

- профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, українська мова у філологічному профілі).

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Основною характеристикою активних методів навчання є відповідність природи людського сприйняття, націленість на розкриття особистого "Я" як учня, так і вчителя через їхню творчу взаємодію. Серед таких активних методів виділяються: евристичне спостереження, порівняння, конструювання, моделювання, смислове бачення, символічне бачення, метод творчої реалізації тощо.

У сучасних умовах навчання української мови й мовлення з урахуванням прогресивних підходів (компетентнісного, особистісно орієнтованого, комунікативно-діяльнічного, соціокультурного) важливо дбати про структуру уроків української мови, якими повинно бути передбачено: а) забезпечення мотивації (створення проблемної ситуації, з'ясування необхідності набутих умінь під час виконання завдань на уроці для подальшого навчання, майбутньої трудової діяльності тощо, активізація опорних знань і вмінь учнів); б) представлення теми й очікуваних навчальних результатів; в) презентація необхідної для учнів інформації; г) забезпечення виконання системи вправ і завдань, спрямованої на формування мовних, комунікативних, соціокультурних і оргдіяльнісних умінь; ґ) оцінювання результатів уроку, підбиття його підсумків, коригування набутих умінь і навичок, визначення нових тем (проблем) для їх розв'язання, складання плану подальшої роботи тощо.

Дуже важливо формувати в учнів креативну компетентність - здатність до розв'язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв'язання навчальних завдань тощо; інтелектуальну компетентність, яка передбачає здатність школярів працювати з різноманітною інформацією, уміння застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях тощо. Важливу роль у цьому відіграють різнорівневі завдання з комунікативною метою, якими має бути передбачене диференційоване навчання української мови й мовлення, яке сприяє розвиткові індивідуальних нахилів, здібностей учнів, розширенню їхніх пізнавальних і креативних можливостей.

Отже, до важливих завдань навчання української мови учнів основної й старшої школи на сучасному етапі розвитку мовної освіти відносимо:

1) урахування виняткової ролі державної мови в суспільному й особистісному розвитку кожного громадянина й потреби належною мірою оволодіти нею; необхідність збереження й подальшого її розвитку як безцінного культурного надбання попередніх поколінь українського народу і відповідальності школярів як громадян України в цій справі перед світовою спільнотою;

2) розвиток пізнавального інтересу до української мови як до феномена, вироблення в учнів здатності діставати естетичне задоволення від сприймання усного українського слова, читання художньої літератури українською мовою;

3) формування потреби різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів, оволодіння сучасними методами оперування знаннями, уміннями використовувати сучасні інформаційні й комунікаційні технології (Інтернет, дистанційні форми навчання та ін.);

4) забезпечення доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо;

5) вироблення цілісного світогляду, знаходження сенсу життя як важливих умов удосконалення власної мовленнєвої здатності;

6) потреба дотримання загальнолюдських моральних норм як необхідної передумови уникнення конфліктних ситуацій та оптимального розв'язання їх у разі назрівання; розвиток в учнів уміння вести діалог, висловлювати власні думки й переконливо аргументувати їх;

7) прилучення учнів до загальнолюдських цінностей, яке найпродуктивніше можна реалізувати в процесі інтегративного вивчення української мови з використанням засобів музики й живопису, художньої літератури, також спираючись на історичні дані;

8) урахування компетентнісного підходу до навчання української мови, за якого забезпечується результат навчання, а не нарощування обсягу змісту;

9) забезпечення особистісної значущості для кожного школяра здобутих знань і набутих умінь та навичок з української мови, усебічний розвиток особистості, її нахилів, здібностей і талантів;

10) формування в учнів потреби в удосконаленні власної мовленнєвої здатності впродовж усього життя.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська мова вивчатиметься за програмами:

- У 5-9 класах: Українська мова. 5-12 класи / Автори Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф. За редакцією Л.В.Скуратівського. - К.: Ірпінь: Перун, 2005. - 176 с.

- У 10-12 класах: Українська мова. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І.Пентилюк, О.М.Горошкіна, А.В.Нікітіна. - К.: Грамота, 2009. - 60 с.

Згідно з наказом від 18.02.2008 N 99 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів" розроблено навчальну програму з української мови:

- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. 8-9 класи. / Програму підготували С.О.Караман, О.В.Караман, М.Я.Плющ, В.І.Тихоша; за редакцією С.О.Карамана - К.: Грамота, 2009. - 100 с.

У цій програмі взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності в різноманітних сферах життя суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання української мови, визначено стратегічні напрями (змістові лінії: мовна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна) й основоположні дидактичні принципи: взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації; особистісної орієнтації; комунікативно-діяльнісний; органічного поєднання навчання мови й мовлення; здійснення поліфункціональності української мови у процесі навчання; практичної спрямованості навчання, які покладено в основу побудови змісту базових програм з української мови для учнів 8-9 класів.

У старшій школі дуже важливо врахувати нахили, здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем. Здійснюється така підготовка у формі реалізації курсів за вибором і факультативів, поглибленого вивчення окремих предметів, зокрема української мови, на диференційованій основі, що дає змогу максимально врахувати індивідуальні розумові особливості учнів, виявляти їхні інтереси й нахили до певних предметів з метою профорієнтації. Поступова активізація різних видів диференційованого навчання (внутрішньо-класна, курси за вибором, факультативи, класи з поглибленим вивченням предметів) забезпечує реалізацію особистісно зорієнтованого навчання, усвідомлення учнями своїх інтересів і пізнавальних потреб, а також спробу виявити себе в різних видах діяльності.

Програми курсів за вибором і факультативів, схвалених Міністерством, уміщено у збірнику:

Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією Таранік-Ткачук К.В. - К: Грамота, 2011.

Курси за вибором в старших класах мають забезпечити індивідуальні інтереси кожного учня: поглиблене та розширене вивчення профільних предметів, формування індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтація на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Насамперед зауважимо щодо кількості годин на рік для додаткових курсів: факультативи розраховані на 9-17 годин опрацювання, мають "статус" необов'язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 р. N 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах" мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості - 4 учні. Ураховуючи вимоги Концепції профільної освіти, відвідувати курси за вибором мають усі учні класу.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов'язковими для відвідування учнями від початку навчального року до завершення, робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8-9 класи) та профільної (10-11 класи) освіти має свої особливості, що спричинені об'єктивними і суб'єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об'єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством) розроблено скоригований варіант.

Деякі програми курсів за вибором і факультативів мають методичне забезпечення і надруковані разом з розробками занять у одному навчальному посібнику. Наприклад:

Степанюк М. Лексикографія української мови. Навчально-методичний посібник для факультативних занять. 9 клас. - Тернопіль: Мандрівець, 2008. - 124 с.

Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу / 10-11 кл. - К: Грамота, 2008. - 256 с.

Цимбалюк В.І. Мова як генетичний код народу: Навчальний посібник для факультативних занять. - Тернопіль: Мандрівець, 2009. - 176 с.

Марущак В.І. Школа журналіста: Навчальний посібник. - Тернопіль: Мандрівець, 2009. - 136 с.

Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, використання яких відбувається з метою забезпечити поетапне різнобічне й об'єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі засвоєння ними курсу української мови, насамперед її мовної змістової лінії.

Використання тестів можливе як під час здійснення поточного, так і підсумкового контролю, можуть пропонуватися учням з різними навчальними можливостями, передбачаючи різноманітні завдання за ступенем складності й творчим спрямуванням.

Для ефективного використання у навчальному процесі пропонуються схвалені Міністерством збірники тестових завдань, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (експрес-репетитори) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української мови й тестових завдань, різних за складністю й функціональним призначенням: