Міністерство освіти України надсилає інформаційно-методичний лист з рекомендаціями щодо попередження залучення дітей та підлітків до діяльності релігійних організацій харизматичного спрямування та рекомендує проводити просвітницько-виховну роботу в закладах освіти із зазначеної проблеми.

Останнім часом в Україні набула розповсюдженості діяльність місіонерів, іноземних проповідників, релігійних організацій та сект, таких як "Слово віри", "Іскра віри Божої", "Київська Церква Христа" тощо, які впливають на релігійні почуття шляхом політичного тиску, шкідливого для життя і здоров'я людини. Особливо небезпечними в цьому значенні є церкви харизматичного спрямування.

"Харизма" (від гр. charisma - дар) благодать. Божий дар, особлива сила, дарована апостолам Святим Духом в Єрусалимському храмі на П'ятидесятницю для подолання гріховності та досягнення спасіння. Харизматики вірять в отримання харизми в поцейбічному житті через безпосереднє спілкування з Богом (релігієзнавчий словник (За ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика. - К.: Четверта хвиля, 1996) ).

На Заході харизматичний рух сприймається як відроджувальний рух євангельського християнства. В Україні цей рух виник і зміцнився на базі частини п'ятидесятництва та деяких баптистських громад.

Віровчення харизматичних церков в основному має загальнохристиянський характер, базується на Біблії як основному віросповідальному джерелі та особі Ісуса Христа. Характерним для харизматів є критика ортодоксального християнства, відхід від первісних традицій, проголошення своєї церкви месіанським рухом у спасінні Христової віри. Особливу роль у житті харизматичних церков відіграють проповідники, які ведуть місійну роботу. Керівник церкви вважається посланцем Бога, особою, що наближена за своїм значенням до Ісуса Христа. Значна частина керівників релігійних організацій харизматичного спрямування - іноземці, на яких припадає переважна більшість порушень закону, зокрема ст. 24 Закону України про совість та релігійні організації.

Спільним для харизматичних церков є: жорстока внутрішня організація, залежність віруючих від лідера, неухильне виконання його настанов, контроль за поведінкою, місцезнаходженням членів секти (організації), тривалістю їх відпочинку, виконанням ритуалів членами громади; протиставлення членів церкви рідним і близьким; обов'язкове відрахування на потребу церкви десятини від прибутку члена громади, заохочення до пожертв церкві у вигляді матеріальних цінностей. Найбільш негативний імідж у цьому плані мають церкви "Слово віри" та "Перемога", що діють у Києві.