На виконання Державної програми "Вчитель", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. N 379, враховуючи лист управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації від 01.12.2010 N 01/05-2110, висновки комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, з метою розроблення та забезпечення функціонування інноваційної моделі організаційно-педагогічних умов розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій

1. Затвердити Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою "Організаційно-педагогічні умови розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій" на базі Новоазовської загальноосвітньої школи I - III ступенів N 2 Донецької області, Програму дослідно-експериментальної роботи на 2011 - 2014 роки та Програму I (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на січень - червень 2011 року, що додаються.

2. Надати статус експериментального загальноосвітнього навчального закладу всеукраїнського рівня Новоазовській загальноосвітній школі I - III ступенів N 2 Донецької області (далі - загальноосвітня школа N 2).

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

надавати науково-методичну допомогу педагогічному колективу загальноосвітньої школи N 2;

заслухати звіт про завершення I (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи у червні 2011 року.

4. Управлінню освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (Соловйов Ю.І.) надавати допомогу загальноосвітній школі N 2 у забезпеченні необхідних умов в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи.

5. Розмістити наказ на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua) та Інтернет-порталі "Єдине освітнє інформаційне вікно України" (www.osvita.com).

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Актуальність дослідження. Сучасному громадянському суспільству необхідні громадяни, які самостійно мислять, активно діють, здатні до самореалізації в умовах трансформації соціальних ролей. У зв'язку з цим виховання та розвиток самостійної, відповідальної і компетентної особистості - громадянина України стає актуальним.

Школа як суспільний інститут має адекватно реагувати на зміни, що відбуваються у суспільстві, та пропонувати шляхи розв'язання проблем, які виникають сьогодні. Отже, виховання учнів - свідомих громадян України, активних членів громадянського суспільства набуває особливої значущості.

У таких умовах соціальний і політичний досвід старшокласників обмежується пасивним, опосередкованим однолітками, батьками та засобами масової інформації залученням до соціально-політичних процесів, що відбуваються у державі. Наслідком такого досвіду, часто негативного характеру, може стати апатія молоді до соціального та політичного життя країни, або, навпаки, посилення протестних настроїв, які, в окремих випадках, призводять до екстремізму. Зазначене вище підсилює необхідність формування соціальної компетентності старшокласників як пріоритетної умови їх громадянського становлення.

Сутність поняття "соціальна компетентність" стосується сфери відносин особистості і суспільства. Конкретний спосіб зв'язку у системі "Я - суспільство" визначається ставленням особистості до себе як суб'єкта або об'єкта. Ставлення до себе як до об'єкта характеризується переконанням особистості в тому, що нею керують, що від неї нічого не залежить і вона нічого не може змінити в житті суспільства та окремої громади, що, в свою чергу, блокує потребу шукати конструктивні рішення для покращення соціального оточення. Натомість ставлення особистості до себе як до суб'єкта суспільного життя характеризується системою демократичних та гуманістичних цінностей, критичним мисленням, оптимізмом, активним ставленням до соціальної дійсності, потребою брати участь у значущих соціальних процесах і змінах.

Суб'єктність соціально компетентної особистості проявляється в особистісній активності, самостійному визначенні цілей власного життя, усвідомленні себе активним членом громадянського суспільства.

Активність - один із визначальних компонентів суб'єктності. Вона є проявом індивідуальних позитивних рис особистості, її ставлення до суспільства, проблем його розвитку; визначає якісні особливості свідомості і діяльності людини. Соціальна активність характеризується не лише усвідомленням та прийняттям інтересів суспільства і певних спільнот (громад), а й готовністю та спроможністю реалізувати ці інтереси через активну діяльність самостійного суб'єкта. Важливими ознаками соціальної активності особистості є прагнення впливати на соціальні процеси та дієва участь у суспільних справах, прагнення змінити, перетворити, або, навпаки, зберегти, зміцнити існуючий соціальний лад.

Суб'єктність соціально компетентної особистості охоплює знання здібності, вміння, ставлення та особистісні якості, необхідні людині для конструктивного, результативного впливу на перебіг суспільних процесів та правомірного задоволення власних цілей, інтересів у спільній і узгодженій взаємодії з іншими членами громадянського суспільства.

Питання закономірностей соціальної взаємодії у процесі соціального розвитку особистості розкрито у працях філософів і соціологів В.Афанасьєва, І.Бестужева-Лади, І.Кона, О.Семашка, А.Шатохіна та ін. На особливу увагу заслуговують праці В.Бочарової, Л.Буєвої, О.Валуйського, І.Катерного, В.Семенова, О.Сусської, В.Сухомлинського, С.Шевченко та інших, в яких розкриваються проблеми соціокультурного виховання зростаючої особистості.

Проблемами вивчення та аналізу феномену суб'єктності особистості займались такі науковці-дослідники - О.М.Волкова, В.В.Давидов, В.А.Петровський, В.І.Слободчиков та ін. У своїх роботах автори звертаються до вже запропонованих трактувань цього поняття, розглядають його у різних аспектах суспільних взаємовідносин. В.А.Петровський розглядає прояви суб'єктності в активності особистості, компонентах суб'єктного досвіду; В.А.Татенко в своїй роботі розкрив механізми суб'єктності. Не залишились осторонь уваги психологів внутрішні передумови та зовнішні прояви суб'єктності (О.М.Волкова), принципи організації освітніх систем, спрямованих на розвиток суб'єктності (В.В.Давидов).

Дослідження українських вчених присвячені різним аспектам суб'єктності особистості, та серед них немає єдності у розумінні змісту цього поняття. Причиною тому є різноплановість змістових аспектів, які вкладаються у поняття "суб'єкт". На сьогодні залишається малодослідженою проблема впровадження особистісно орієнтованих технологій розвитку суб'єктності як компонента соціальної компетентності учнівської молоді.

Однією з характерних особливостей модернізації українського суспільства є також його глобальна інформатизація, яка зумовила використання нових інформаційно-комунікаційних технологій в усіх сферах життя (в освітній галузі - у тому числі).

У наукових дослідженнях останніх років питання теорії і практики використання сучасних інформаційних технологій розробляється у працях багатьох науковців (Є.Громов, О.Кириленко, О.Коношевський, О.Кущенко, О.Муковіз, Л.Покровщук, С.Прийма, І.Шахіна, Л.Шевченко, Ю.Яворик та ін.). Робляться перші спроби дослідити проблему ефективності використання нових інформаційних технологій як засобу формування особистісних якостей людини (Т.Крамаренко), її художньо-естетичної культури (В.Антонюк), творчих здібностей (Є.Вінниченко), екологічної компетентності (Н.Олійник).

Вивчення зазначених вище праць дає змогу стверджувати, що інформаційно-комунікаційні технології стають потужним засобом навчання, використання якого дає педагогу змогу вирішувати методичні завдання на якісно вищому рівні. Натомість проблема використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій як ефективного засобу виховання на сьогодні є малодослідженою. Педагогічна ж практика характеризується лише фрагментарним запровадженням комп'ютерних технологій у виховний процес.

Все вище зазначене зумовило вибір теми дослідження:

"Організаційно-педагогічні умови використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника".

Не заперечуючи ефективність інших методів і технологій, ставимо перед собою завдання: дослідити організаційно-педагогічні умови використання ІКТ у розвитку особистості старшокласника як активного суб'єкта громадянського суспільства.

Об'єкт дослідження: виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні, розробці та експериментальній апробації функціонально-змістової моделі розвитку суб'єктності соціально компетентного старшокласника на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну та науково-методичну літературу з проблеми дослідження.

2. Розкрити роль і місце сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності соціально компетентного старшокласника.

3. Визначити організаційно-педагогічні умови підвищення ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів.

4. Розробити основні компоненти методичної системи підготовки педагогів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника.

5. Здійснити дослідно-експериментальну перевірку ефективності функціонально-змістової моделі розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що забезпечення підвищення ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу можливе за умов:

- педагогічно виправданого і доцільного використання комп'ютерно-орієнтованих засобів і потенційних можливостей мережі Інтернет у виховному процесі;

- гармонійного поєднання традиційних та інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності старшокласників;

- урахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку старшокласників;

- використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку учнівського самоврядування.

Методологічною основою дослідження є філософські та культурологічні ідеї гуманізації та демократизації суспільного життя; концептуальні положення теорії особистості та її розвитку в процесі виховання; системний та діяльнісний підходи до розвитку суб'єктності особистості; комплексний підхід до організації навчально-виховного процесу; концепція сучасного інформаційного суспільства та основні положення інформатизації освіти.

Теоретичну основу дослідження становлять концепції особистісно орієнтованого та громадянського виховання (І.Бех, О.Сухомлинська, К.Чорна та ін.); концептуальні положення використання інформаційних технологій у навчанні та вихованні особистості (І.Роберт, М.Жалдак, Ю.Машбіц, В.Осадчий та ін.); теорія психолого-педагогічного проектування виховного процесу (О.Киричук, О.Коберник, В.Краєвський, М.Красовицький та ін.); положення законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про Національну програму інформатизації", Концепції Національної програми інформатизації, Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технологій в освіті і науці" на 2006 - 2010 роки.

Науково-педагогічні принципи експерименту: науковості; системності; природовідповідності; послідовності; гуманізму, який ґрунтується на визнанні людини найвищою цінністю; принцип діяльності, що полягає в тому, що саме в діяльності - усвідомленій цілеспрямованій активності особистості - людина найбільше інтегрує структурує, розвивається; діалогічної взаємодії рівноправних суб'єктів діяльності і спілкування; суб'єктності, спрямованої на актуалізацію, формування та збагачення суб'єктного досвіду старшокласника.

Методи дослідження:

- аналіз, порівняння та узагальнення джерел стосовно проблеми дослідження, що дозволить виявити стан її розробленості у педагогічній теорії;

- аналіз, порівняння та узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів;

- спостереження, анкетування, тестування, бесіди, вивчення продуктів діяльності старшокласників для обґрунтування необхідних організаційних та психолого-педагогічних умов використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності соціально компетентного старшокласника;

- методи моделювання та проектування для розробки функціонально-змістової моделі розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій;

- педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої моделі.

Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження визначатиметься конкретизацією концептуальних підходів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності старшокласників; теоретичним обґрунтуванням функціонально-змістової моделі розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій. Подальшого розвитку набудуть положення про роль і місце сучасних інформаційних технологій у системі освіти.

Практичне значення дослідження полягатиме у розробці та впровадженні у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів функціонально-змістової моделі розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій; у підготовці методичних рекомендацій із використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій та мережі Інтернет у розвитку суб'єктності старшокласників, сприянні їх активної участі у громадському житті українського суспільства.

Результати дослідження, розроблені матеріали стануть у нагоді класним керівникам 9 - 11 класів, педагогам-організаторам, викладачам і студентам вищих педагогічних навчальних закладів, методистам інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься теоретичним та методичним обґрунтуванням його вихідних позицій; застосуванням комплексу засобів, форм і методів, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження; коректним використанням методик і технологій за погодженням із науковими керівниками дослідження; якісною обробкою експериментальних даних; систематичним моніторингом експерименту, а також підтверджуватиметься їхньою широкою апробацією на Всеукраїнських і обласних конференціях та психолого-педагогічних семінарах, а також впровадженням у практику роботи педагогічних колективів шкіл України.

1. Створення тимчасових творчих колективів, конкретизація завдань діяльності у відповідності до мети дослідно-експериментальної роботи.

2. Розроблення інструкції про порядок організації та проведення дослідно-експериментальної роботи, видання відповідного наказу по навчально-виховному закладу.

3. Вивчення науково-методичної літератури з проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу.

4. Вивчення та аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідно-експериментальної роботи.

5. Виокремлення ідей, важливих для поглибленого дослідження й апробації у ході дослідно-експериментальної роботи.

6. Опрацювання теоретико-концептуальних засад дослідно-експериментальної роботи з проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника.

7. Визначення критеріїв, показників і рівнів розвитку суб'єктності та соціальної компетентності старшокласників.

8. Усвідомлення ролі і місця сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника.

9. Проведення різних форм методичної роботи з підготовки вчителів до реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи.

10. Планування роботи тимчасових творчих колективів (ТТК) із різних аспектів експериментального дослідження.

11. Складання кошторису витрат для забезпечення реалізації програми дослідно-експериментальної роботи.

1. Здійснення діагностики компетентності педагогічних працівників з проблеми дослідження.

2. Проведення діагностики рівня розвитку суб'єктності та соціальної компетентності старшокласників.

3. Вивчення стану використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі.

4. Розроблення теоретико-концептуальних засад дослідно-експериментальної роботи з проблеми розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

5. Розроблення функціонально-змістової моделі розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

6. Розроблення методичних рекомендацій із використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій та мережі Інтернет у розвитку суб'єктності старшокласників, сприянні їх активної участі у громадському житті українського суспільства.

7. Стратегічне планування методичної і навчально-виховної роботи школи відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи і результатів діагностики.

1. Експериментальне впровадження, внесення коректив та доповнень у розроблену функціонально-змістову модель розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

2. Визначення організаційно-педагогічних умов підвищення ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника.

3. Практична апробація, корекція комплексу методів та технологій розвитку суб'єктності соціально компетентних старшокласників на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

4. Розроблення навчально-методичного забезпечення процесу розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

5. Розроблення основних компонентів методичної системи підготовки вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності соціально компетентних старшокласників.

6. Здійснення поточного моніторингу рівня розвитку суб'єктності та соціальної компетентності старшокласників.

7. Накопичення набутого педагогічного досвіду з питань використання інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу.

8. Проведення науково-практичного семінару "Організаційно-педагогічні умови розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій".

1. Здійснення контрольного діагностування рівня розвитку суб'єктності та соціальної компетентності старшокласників згідно з визначеними критеріями і показниками.

2. Порівняння результатів концептуально-діагностичного і контрольно-узагальнювального етапів експерименту. Визначення співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та визначеними завданнями.

3. Кількісний та якісний аналізи, системне оцінювання ефективності впровадження функціонально-змістової моделі розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

4. Поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи з означеної проблеми через публікації у пресі.

5. Здійснення популяризації результатів дослідно-експериментальної роботи у системі методичної роботи області.

6. Презентація результатів дослідно-експериментальної роботи на всеукраїнських конференціях, семінарах, виставках.

7. Підготовка наукового звіту про підсумки проведення дослідно-експериментальної роботи з теми дослідження.

У разі необхідності внесення коректив до створеної та апробованої моделі розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

1. Опис функціонально-змістової моделі розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.

2. Аналітичні висновки про роль і місце сучасних інформаційних технологій у системі освіти.

3. Методичні рекомендації з використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій та мережі Інтернет у розвитку суб'єктності старшокласників, сприянні їх активної участі у громадському житті українського суспільства.

4. Методичне забезпечення моделі розвитку суб'єктності соціально компетентного випускника загальноосвітнього навчального закладу на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій.