Відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2010 року N 926 "Про заходи щодо пріоритетного розвитку освіти в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1095 "Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти", наказу Міністерства освіти і науки від 19.10.2010 N 961 "Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів", зареєстрованого Міністерством юстиції 28.10.2010 за N 999/18294,

1. Затвердити програми з навчальних предметів для проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, що є конкурсними предметами при вступі до вищих навчальних закладів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти, а саме: українська мова і література, російська мова, англійська мова, німецька мова, французька мова, іспанська мова, математика, історія, географія, біологія, фізика, хімія (додатки 1-12).

2. Українському центру оцінювання якості освіти (Лікарчук І.Л.) при розробленні тестових завдань для проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти з конкурсних предметів забезпечити відповідність тестових завдань змісту затверджених пунктом 1 цього наказу програмам.

3. Керівникам вищих навчальних закладів при проведенні вступних випробувань з конкурсних предметів, визначених правилами прийому до вищих навчальних закладів, забезпечити відповідність їх змісту затверджених пунктом 1 цього наказу програмам.

4. Наказ разом з додатками розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) та на інтернет-порталі "Єдине освітнє інформаційне вікно України" (www.osvita.com).

5. Вважати такими, що втратили чинність, накази Міністерства освіти і науки від 18.09.2008 N 865 "Про затвердження Програм зовнішнього незалежного оцінювання", від 22.10.2010 N 996 "Про затвердження Програми зовнішнього незалежного оцінювання з російської мови".

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Суліму Є.М.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури (далі - програма ЗНО) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5 - 11 класів (лист Міністерства освіти і науки України N 1/11-3580 від 22.08.2001 р.) і чинних програм з української літератури для 5-11 класів: за загальною редакцією Р.Мовчан (лист N 1/11-2444 від 23.07.2002 р.) і О.Бандури, Н.Волошиної (лист N 1/11-3580 від 22.08.2001 р.).

Зважаючи на варіативність програм з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, до програми ЗНО внесено персоналії письменників і художні твори, вивчення яких передбачено всіма чинними програмами й відображено в усіх підручниках, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: "Українська мова" ("Фонетика. Графіка", "Лексикологія. Фразеологія", "Будова слова. Словотвір", "Морфологія", "Синтаксис", "Стилістика", "Орфоепія", "Орфографія", "Розвиток мовлення") та "Українська література" ("Усна народна творчість", "Давня українська література", "Література кінця XVIII - початку XX ст.", "Література XX ст.", "Творчість українських письменників-емігрантів", "Сучасний літературний процес").

Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й не наголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-й.

Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази.

Фразеологізми. Приказки, прислів'я, афоризми.

Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові:

префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах.

4.1. Іменник

Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

4.2. Прикметник

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда й м'яка групи).

4.3. Числівник

Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Типи відмінювання кількісних числівників:

1) один, одна;

2) два, три, чотири;

3) від п'яти до двадцяти, тридцять, п'ятдесят... вісімдесят;

4) сорок, дев'яносто, сто;

5) двісті - дев'ятсот;

6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд;

7) збірні;

8) дробові.

Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.

4.4. Займенник

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

4.5. Дієслово

Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Словозміна дієслів I та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та майбутнього часу й наказового способу). Родові та числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.

4.6. Прислівник

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання прислівників разом і через дефіс.

4.7. Службові частини мови

Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника.

Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з'ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені).

Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні.

4.8. Вигук

Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова.

5.1. Словосполучення

Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв'язок між словами й частинами складного речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширені.

5.2. Речення

Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю засобів ускладнення (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання).

5.2.1. Просте двоскладне речення

Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження.

5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні

Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок).

5.2.3. Односкладні речення

Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень. Розділові знаки в односкладному реченні.

5.2.4. Речення з однорідними членами

Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки - непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнюючі члени речення. Розділові знаки в односкладними членами.

5.2.5. Складне речення

Ознаки складного речення. Засоби зв'язку простих речень у складному:

1) інтонація й сполучники або сполучні слова;

2) інтонація.

Типи складних речень за способом зв'язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного речення.

5.2.5.1. Складносурядне речення

Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв'язки між частинами складносурядного речення.

5.2.5.2. Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв'язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з'ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв'язку між частинами:

1) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;

3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю.

5.2.5.3. Безсполучникове складне речення

Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:

1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними);

2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

5.2.5.4. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку

Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку.

5.3. Способи відтворення чужого мовлення

Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог.

Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.

Відображення вимови голосних (наголошених і ненаголошених) через фонетичну транскрипцію. Відображення вимови приголосних звуків:

1) [дж], [де], [де'];

2) М;

3) [ж], [ч], [ш], [дж];

4) груп приголосних (уподібнення, спрощення);

5) м'яких приголосних;

6) подовжених приголосних.

Вимова слів з апострофом.

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м'якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови. Особливості написання числівників. Написання окремо (сполучень прислівникового типу), разом і через дефіс (прислівників, службових частин мови, вигуків).

Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Текст, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Мовні засоби зв'язку речень у тексті. Типи мовлення (розповідь, опис, роздум). Структура тексту типу розповіді, опису, роздуму.

Загальна характеристика календарно-обрядових і соціально-побутових пісень.

Тематика, зміст, образи народних балад і дум. Історичні пісні "Зажурилась Україна", "Чи не той то хміль".

Слово про похід Ігорів".

Григорій Сковорода. "Всякому місту - звичай і права", "Бджола та Шершень"

Полемічна література. Іван Вишенський.

Іван Котляревський. "Енеїда", "Наталка Полтавка".

Григорій Квітка-Основ'яненко. "Маруся".

Тарас Шевченко. "Катерина", "Гайдамаки", "Сон" ("У всякого своя доля"), "Кавказ", "До Основ'яненка", "І мертвим, і живим...", "Заповіт", "Мені однаково", "Ісаія. Глава 35".

Пантелеймон Куліш. "Чорна рада".

Марко Вовчок. "Інститутка".

Іван Нечуй-Левицький. "Кайдашева сім'я".

Панас Мирний. "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".

Українська драматургія другої половини XIX ст.

Іван Карпенко-Карий. "Хазяїн".

Іван Франко. "Гімн", "Чого являєшся мені у сні", "Мойсей"

Ольга Кобилянська. "Людина".

Леся Українка. "І все-таки до тебе думка лине", "Contra spem spero", "Лісова пісня".

Михайло Коцюбинський. "Intermezzo", "Тіні забутих предків".

Василь Стефаник. "Камінний хрест".

Павло Тичина. "Арфами, арфами", "Ви знаєте, як липа шелестить".

Володимир Сосюра. "Любіть Україну", "Так ніхто не кохав"

Юрій Яновський. "Вершники" (новела "Подвійне коло").

Микола Хвильовий. "Я (Романтика)".

Микола Куліш. "Мина Мазайло".

Остап Вишня. "Мисливські усмішки".

Олександр Довженко. "Зачарована Десна", "Україна в огні".

Андрій Малишко. "Пісня про рушник".

Василь Симоненко. "Лебеді материнства", "Ти знаєш, що ти - людина?".

Ліна Костенко. "Маруся Чурай".

Іван Драч. "Балада про соняшник".

Дмитро Павличко. "Два кольори".

Василь Стус. "На колимськім морозі калина", "Сто років, як сконала Січ".

Григір Тютюнник. "Три зозулі з поклоном".

Іван Багряний. "Тигролови".

Василь Барка "Жовтий князь".

Улас Самчук. "Марія".

Євген Маланюк. "Сучасники", "Шевченко".

Загальний огляд, основні тенденції.

Звуки речи. Гласные и согласные звуки. Согласные твердые и мягкие, звонкие и глухие. Обозначение мягкости согласных на письме. Знаки письма. Алфавит. Слог. Основные правила переноса. Ударение. Гласные ударные и безударные, их произношение и обозначение на письме.

Основные орфоэпические нормы.

Безударные гласные в корне слова. Согласные в корне слова.

Слово и его роль в языке. Лексическое значение слова. Однозначные и многозначные слова. Прямое и переносное значение слова. Группы слов по значению: синонимы, антонимы, омонимы.

Словарное богатство русского языка. Общеупотребительные (нейтральные) и стилистически окрашенные слова; диалектные слова; профессиональные слова и термины. Исконно русские и заимствованные слова. Устаревшие слова. Новые слова (неологизмы). Фразеологизмы. Пословицы, поговорки и афоризмы как разновидности фразеологизмов.

Корень, суффикс, префикс и окончание - значимые части слова (морфемы). Основа слова. Однокоренные слова. Изменение и образование слов. Способы словообразования. Сложные и сложносокращенные слова.

Правописание корней, префиксов и суффиксов. Правописание сложных слов.

Имя существительное

Имя существительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Существительные одушевленные и неодушевленные, собственные и нарицательные. Род. Число.

Склонение имен существительных. Типы склонения имен существительных. Правописание имен существительных.

Имя прилагательное

Имя прилагательное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Качественные, относительные и притяжательные имена прилагательные. Степени сравнения качественных прилагательных и их образование. Полные и краткие качественные прилагательные, их роль в предложении.

Способы образования имен прилагательных. Правописание имен прилагательных.

Имя числительное

Имя числительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль.

Числительные количественные (обозначающие целые числа, дробные, собирательные) и порядковые. Числительные простые и составные.

Склонение числительных. Правописание имен числительных.

Местоимение

Местоимение: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Разряды местоимений. Склонение местоимений. Правописание местоимений.

Глагол

Глагол: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Неопределенная форма (инфинитив). Переходные и непереходные глаголы. Вид глагола. Наклонение глагола (изъявительное, условное, повелительное). Время глагола. Лицо и число (в настоящем и будущем времени), род и число (в прошедшем времени) глаголов. I и II спряжения глаголов. Разноспрягаемые глаголы. Правописание глаголов.

Причастие

Причастие как особая форма глагола: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Действительные и страдательные причастия, их образование. Краткие страдательные причастия, их роль в предложении. Причастный оборот. Правописание причастий.

Деепричастие

Деепричастие как особая форма глагола: общее значение; морфологические признаки, синтаксическая роль.

Деепричастия совершенного и несовершенного вида, их образование. Деепричастный оборот. Правописание деепричастий.

Наречие

Наречие: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Степени сравнения наречий. Способы образования наречий.

Наречие как средство связи предложений в тексте, а также как способ повышения изобразительности речи и выражения оценки. Правописание наречий.

Предлог

Предлог как служебная часть речи.

Особенности употребления отдельных предлогов в русском языке (в сопоставлении с украинским). Употребление предлогов в, на, с, из. Употребление существительных с предлогами по, благодаря, согласно, вопреки. Использование в речи предлогов-синонимов. Правописание предлогов.

Союз

Союз как служебная часть речи. Союзы сочинительные и подчинительные. Употребление союзов в простом и сложном предложениях. Правописание союзов.

Частица

Частица как служебная часть речи. Употребление частиц в речи. Формообразующие, отрицательные и модальные частицы. Правописание частиц.

Междометие

Междометие как часть речи, его назначение.

Междометие как средство повышения выразительности речи. Знаки препинания при междометиях.

Словосочетание. Предложение

Словосочетание, его назначение в языке. Строение и виды словосочетаний по способу выражения главного слова. Словосочетания, в которых допускаются ошибки в форме зависимого слова (в т.ч. словосочетания, различающиеся в русском и украинском языках). Использование в речи синонимичных словосочетаний.

Предложение, его роль в языке. Виды предложений по цели высказывания; восклицательные предложения. Предложения двусоставные и односоставные, простые и сложные предложения.

Порядок слов в предложении.

Логическое ударение.

Знаки препинания в простых предложениях (в конце простого предложения).

Двусоставное простое предложение Главные и второстепенные члены предложения

Главные члены предложения: подлежащее и сказуемое. Способы выражения подлежащего. Простое и составное сказуемое (глагольное и именное).

Второстепенные члены предложения: определение, дополнение и обстоятельство. Приложение как разновидность определения (ознакомление). Виды обстоятельств (по значению). Сравнительный оборот.

Знаки препинания в простых предложениях (тире между подлежащим и сказуемым; написание одиночных предложений через дефис; приложения, выделяемые кавычками; выделение запятыми сравнительного оборота; тире в неполных предложениях).

Односоставные предложения

Односоставные простые предложения с главным членом в форме сказуемого (определенно-личные, неопределенно-личные, безличные) и подлежащего (назывные), их роль в языке.

Различие в употреблении безличных предложений в русском и украинском языках. Предложения двусоставные и односоставные (разных видов) как синтаксические синонимы.

Неполные предложения

Неполные предложения, их роль в языке.

Употребление неполных предложений в диалоге, а также в составе сложных предложений для предупреждения неоправданных повторений.

Знаки препинания в простых предложениях (тире в неполных предложениях).

Предложения с однородными членами

Однородные члены (с союзной, бессоюзной и смешанной связью), их роль в предложении.

Однородные и неоднородные определения.

Обобщающие слова в предложениях с однородными членами.

Предложения с союзами не только..., но и...; как..., так и...; не столько, сколько... Синонимия рядов однородных членов с разными видами связи между ними.

Знаки препинания в простых предложениях (запятая между однородными членами; двоеточие и тире при обобщающих словах в предложениях с однородными членами).

Предложения с обращениями, вводными словами, (словосочетаниями, предложениями)

Обращение, его назначение в языке. Нераспространенное и распространенное обращение.

Вводные слова (словосочетания, предложения), их роль в языке.

Использование обращений для передачи отношения к адресату речи. Употребление вводных слов для выражения отношения к сообщаемому, для связи предложений в тексте. Синонимия вводных слов.

Знаки препинания в простых предложениях (знаки препинания при обращении; знаки препинания при вводных словах (словосочетаниях, предложениях)).

Предложения с обособленными членами

Понятие об обособлении. Обособленные второстепенные члены (в т.ч. уточняющие), их роль в предложении.

Построение предложений с причастными и деепричастными оборотами. Деепричастные обороты как средство связи предложений в тексте.

Знаки препинания в простых предложениях (знаки препинания при обособленных членах предложения).

Прямая и косвенная речь

Прямая и косвенная речь как способы передачи чужой речи. Замена прямой речи косвенной. Цитата как способ передачи чужой речи. Диалог.

Синонимия различных способов передачи чужой речи. Знаки препинания при прямой речи, диалоге и цитатах.

Сложное предложение Сложносочиненное предложение

Сложное предложение и его признаки. Роль сложного предложения в языке. Сложное предложение без союзов и с союзами, с сочинительной и подчинительной связью.

Сложносочиненное предложение; его строение и средства связи в нем. Смысловые отношения между частями сложносочиненного предложения. Синонимия сложносочиненных предложений с различными союзами, а также сложносочиненного предложения и ряда простых.

Знаки препинания в сложносочиненных предложениях.

Сложноподчиненное предложение

Сложноподчиненное предложение, его строение и средства связи. Основные виды придаточных предложений: определительные, изъяснительные, обстоятельственные (места, времени, образа действия и степени, сравнительные, причины, следствия, цели, условия, уступки).

Сложноподчиненное предложение с несколькими придаточными.

Синонимия союзных сложных предложений, сложноподчиненных и простых с обособленными членами. Знаки препинания в сложноподчиненных предложениях.

Бессоюзное сложное предложение

Бессоюзное сложное предложение, смысловые отношения между его частями.

Синонимия сложных предложений с союзами, без союзов и простых предложений.

Знаки препинания в бессоюзных сложных предложениях.

Сложное предложение с разными видами связи

Сложное предложение с разными видами союзной и бессоюзной связи, знаки препинания в нем. Знаки препинания в сложных предложениях с разными видами связи.

Связная речь

Понятие об общении и речи, об адресате речи. Виды речевой деятельности (слушание, чтение, говорение, письмо). Диалогическая и монологическая речь; устная и письменная речь. Основные правила общения, речевой этикет. Тема и основная мысль высказывания. Свойства хорошей речи (правильность, логичность, последовательность, богатство, точность, выразительность, уместность).

Текст, его основные признаки; деление текста на абзацы. Средства связи предложений в тексте (повтор, использование синонимов, однокоренных слов, местоимений, союзов).

Стили речи: разговорный, официально-деловой, научный, художественный, публицистический. Сфера использования каждого из них.

Типы речи (повествование, описание, рассуждение).

1. Читання

Вступник розуміє прочитані автентичні тексти різних жанрів і стилів, у тому числі сучасну художню прозу обсягом до 2000 друкованих знаків, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям випускників шкіл. Тексти можуть містити до 5% незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, та 2% незнайомих слів, які не перешкоджають розумінню тексту загалом.

Оцінюється рівень розуміння тексту, уміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом.

2. Письмо

Вступник володіє функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

Він уміє писати особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в англомовних країнах, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи партнера про аналогічну інформацію, а також передати повідомлення у вигляді записки довільної форми.

Вступник уміє розповісти про перебіг подій, описати людину, об'єкт; написати повідомлення відповідно до поставленого завдання, зокрема, про проведення заходів, втрату особистих речей тощо, висловити співчуття, невдоволення, надію, власну точку зору та аргументувати її, складати ділові листи, а саме: лист-заяву, лист-скаргу, запит інформації.

Обсяг письмового висловлювання складає не менш ніж 100 слів.

Лексика

Лексичний мінімум вступника складає 2000 одиниць, відповідно до тематики ситуативного спілкування, передбаченої Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

Моє місце в світі:

- здоровий спосіб життя в родині;

- захист прав дитини;

Дозвілля:

- особистісні пріоритети;

- відпочинок на природі;

- улюблені розваги молоді в Україні та англомовному світі.

Мистецтво:

- культура і види мистецтва;

- видатні митці;

- музеї і виставки;

- молодь і мистецтво.

Сучасний англомовний світ:

- загальні відомості про сучасний англомовний світ.

Шкільне життя:

- міжнародні освітні програми;

- досвід навчання за кордоном;

- плани на майбутнє;

- вибір професії.

Наука і технічний прогрес:

- видатні науковці та наукові премії;

- техногенні катастрофи;

- наукові відкриття і досягнення;

- науковий пошук і фантастика.

Сучасна Україна

- загальні відомості про сучасну Україну.

Словотворення. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою суфіксів іменників -er, -ing, -ment, -tion (-sion), -ness, -ity; прикметників -less, -ful, -able, -y; числівників -teen, -ty, -th; прислівників -ly; префіксів дієслів re-; прикметників un-, dis-.

Граматика.

Морфологія.

Іменник. Вживання іменників у множині, присвійному відмінку.

Артикль. Основні випадки вживання неозначеного, означеного, нульового артиклів.

Прикметник. Вживання прикметників у вищому і найвищому ступенях, утворених за правилами, а також найбільш поширені винятки.

Займенник. Особові, присвійні, питальні, об'єктні, вказівні, неозначені займенники, похідні від some, any, no, every.

Прислівник. Вищий та найвищий ступені порівняння прислівників.

Числівники. Кількісні, порядкові числівники.

Прийменники місця, напряму, часу.

Дієслово. Утворення і вживання дієслів у Present, Past, Future Simple (Indefinite) в активному та пасивному станах: Present, Past Progressive (Continuous) і Present, Past Perfect в активному стані; Future-in-the Past. Використання неособових форм дієслова: інфінітива, герундія, дієприслівника теперішнього та минулого часу. Модальні дієслова та їх еквіваленти (can, could, may, might, must, should, have to, ought to, need, be able to) в поєднанні з простою формою інфінітива.

Узгодження часів. Умовні речення I та II типів.

Синтаксис. Основні типи речень: стверджувальне, питальне, заперечне, спонукальне. Порядок слів у реченнях різних типів. Безособові речення. Складносурядні та складнопідрядні речення.

1. Читання

Вступник розуміє прочитані автентичні тексти різних жанрів і стилів, у тому числі сучасну художню прозу обсягом до 2000 друкованих знаків, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям випускників шкіл. Тексти можуть містити до 5% незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, та 2% незнайомих слів, які не перешкоджають розумінню тексту загалом.

Оцінюється рівень розуміння тексту, уміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом.

2. Письмо

Вступник володіє функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

Він уміє писати особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в німецькомовних країнах, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи партнера про аналогічну інформацію, а також передати повідомлення у вигляді записки довільної форми.

Вступник уміє розповісти про перебіг подій, описати людину, об'єкт; написати повідомлення відповідно до поставленого завдання, зокрема, про проведення заходів, втрату особистих речей тощо, висловити співчуття, невдоволення, надію, власну точку зору та аргументувати її, складати ділові листи, а саме: лист-заяву, лист-скаргу, запит інформації.

Обсяг письмового висловлювання складає не менш ніж 100 слів.

Лексика

Лексичний мінімум вступника складає 2000 одиниць, відповідно до тематики ситуативного спілкування, передбаченої Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

Моє місце в світі:

- здоровий спосіб життя в родині;

- захист прав дитини;

Дозвілля:

- особистісні пріоритети;

- відпочинок на природі;

- улюблені розваги молоді в Україні та німецькомовному світі.

Мистецтво:

- культура і види мистецтва;

- видатні митці;

- музеї і виставки;

- молодь і мистецтво.

Сучасний німецькомовний світ:

- загальні відомості про сучасний німецькомовний світ.

Шкільне життя:

- міжнародні освітні програми;

- досвід навчання за кордоном;

- плани на майбутнє;

- вибір професії.

Наука і технічний прогрес:

- видатні науковці та наукові премії;

- техногенні катастрофи;

- наукові відкриття і досягнення;

- науковий пошук і фантастика.

Сучасна Україна

- загальні відомості про сучасну Україну.

Синтаксис. Вживання стверджувальних речень, заперечних речень з nicht і kein, наказових (спонукальних), запитальних речень із запитальними словами та без них. Вживання речень з присудком, вираженим зв'язкою з іменником чи прикметником у короткій формі (складений іменний присудок), з простим дієслівним присудком, з простим присудком, вираженим дієсловами з відокремлюваним префіксом у простих і складних часових формах (Perfekt, Futurum I).

Вживання складнопідрядних речень з підрядним додатковим із сполучником dass, з підрядним часу із сполучником wenn, з підрядним причини із сполучниками weil, da, із сполучниками als для позначення одночасності дії в головному і підрядному реченнях. Вживання речень з підметом, вираженим займенниками man, es.

Морфологія. Відмінювання і вживання іменників у різних відмінках.

Артикль. Вживання означеного артикля. Вживання неозначеного артикля. Вживання нульового артикля.

Дієслово. Утворення і вживання часових форм сильних та слабких дієслів у Prasens, Futurum, Perfekt, Imperfekt.

Прикметник. Вживання прикметників. Утворення, відмінювання і вживання ступенів порівняння прикметників у різних відмінках.

Прислівник. Вживання прислівників у різних ступенів порівняння.

Займенник. Вживання особових займенників у називному, давальному і знахідному відмінках. Відмінювання і вживання вказівних займенників jener, dieser, присвійних займенників, займенників wer і was.

Прийменник. Вживання прийменників з подвійним керуванням, прийменників, що вимагають давального відмінка: aus, bei, nach, mit, von, zu, прийменників з родовим відмінком wahrend; із знахідним відмінком fur, durch, ohne, um, gegen.

1. Читання

Вступник розуміє прочитані автентичні тексти різних жанрів і стилів, у тому числі сучасну художню прозу обсягом до 2000 друкованих знаків, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям випускників шкіл. Тексти можуть містити до 5% незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, та 2% незнайомих слів, які не перешкоджають розумінню тексту загалом.

Оцінюється рівень розуміння тексту, уміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом.

2. Письмо

Вступник володіє функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

Він уміє писати особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в франкомовних країнах, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи партнера про аналогічну інформацію, а також передати повідомлення у вигляді записки довільної форми.

Вступник уміє розповісти про перебіг подій, описати людину, об'єкт; написати повідомлення відповідно до поставленого завдання, зокрема, про проведення заходів, втрату особистих речей тощо, висловити співчуття, невдоволення, надію, власну точку зору та аргументувати її, складати ділові листи, а саме: лист-заяву, лист-скаргу, запит інформації.

Обсяг письмового висловлювання складає не менш ніж 100 слів.

Лексика

Лексичний мінімум вступника складає 2000 одиниць, відповідно до тематики ситуативного спілкування, передбаченої Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

Моє місце в світі:

- здоровий спосіб життя в родині;

- захист прав дитини;

Дозвілля:

- особистісні пріоритети;

- відпочинок на природі;

- улюблені розваги молоді в Україні та франкомовному світі.

Мистецтво:

- культура і види мистецтва;

- видатні митці;

- музеї і виставки;

- молодь і мистецтво.

Сучасний франкомовний світ:

- загальні відомості про сучасний франкомовний світ.

Шкільне життя:

- міжнародні освітні програми;

- досвід навчання за кордоном;

- плани на майбутнє;

- вибір професії.

Наука і технічний прогрес:

- видатні науковці та наукові премії;

- техногенні катастрофи;

- наукові відкриття і досягнення;

- науковий пошук і фантастика.

Сучасна Україна

- загальні відомості про сучасну Україну.

Морфологія. Множина іменників (особливі випадки творення множини).

Артикль. Основні випадки вживання означеного, неозначеного, часткового артикля. Основні випадки відсутності артикля.

Прикметник: рід, число, ступені порівняння.

Особові займенники у функції прямого та непрямого додатка. Займенники en, y. Відносні займенники qui, que, dont.

Часові форми дієслова у дійсному способі

Узгодження часів.

Часові форми дієслова у дійсному способі: Present, Passe compose, Imparfait, Futur proche, Passe proche, Futur simple, Plus-que-parfait, Futur dans le passe в активному стані. Часові форми дієслова у дійсному способі в пасивному стані (Forme passive).

Синтаксис. Основні типи речень: стверджувальне, питальне, заперечне, спонукальне. Порядок слів у реченнях різних типів. Безособові речення. Складносурядні та складнопідрядні речення.

1. Читання

Вступник розуміє прочитані автентичні тексти різних жанрів і стилів, у тому числі сучасну художню прозу обсягом до 2000 друкованих знаків, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям випускників шкіл. Тексти можуть містити до 5% незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, та 2% незнайомих слів, які не перешкоджають розумінню тексту загалом.

Оцінюється рівень розуміння тексту, уміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом.

2. Письмо

Вступник володіє функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

Він уміє писати особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в іспаномовних країнах, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи партнера про аналогічну інформацію, а також передати повідомлення у вигляді записки довільної форми.

Вступник уміє розповісти про перебіг подій, описати людину, об'єкт; написати повідомлення відповідно до поставленого завдання, зокрема, про проведення заходів, втрату особистих речей тощо, висловити співчуття, невдоволення, надію, власну точку зору та аргументувати її, складати ділові листи, а саме: лист-заяву, лист-скаргу, запит інформації.

Обсяг письмового висловлювання складає не менш ніж 100 слів.

Лексика

Лексичний мінімум вступника складає 2000 одиниць, відповідно до тематики ситуативного спілкування, передбаченої Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

Моє місце в світі:

- здоровий спосіб життя в родині;

- захист прав дитини;

Дозвілля:

- особистісні пріоритети;

- відпочинок на природі;

- улюблені розваги молоді в Україні та іспаномовному світі.

Мистецтво:

- культура і види мистецтва;

- видатні митці;

- музеї і виставки;

- молодь і мистецтво.

Сучасний іспаномовний світ:

- загальні відомості про сучасний іспаномовний світ.

Шкільне життя:

- міжнародні освітні програми;

- досвід навчання за кордоном;

- плани на майбутнє;

- вибір професії.

Наука і технічний прогрес:

- видатні науковці та наукові премії;

- техногенні катастрофи;

- наукові відкриття і досягнення;

- науковий пошук і фантастика.

Сучасна Україна

- загальні відомості про сучасну Україну.

Морфологія.

Іменник. Вживання іменників у однині та у множині.

Артикль. Основні випадки вживання означених і неозначених артиклів. Нульовий артикль.

Прикметник. Вживання прикметників, їх узгодженість з іменниками у роді та числі. Ступені порівняння прикметників. Особливі форми прикметників.

Займенник. Види займенників у різних функціях. Вживання займенників, рід і число, їх узгодженість з іменниками.

Дієслово. Дієслівні часи Modo Indicativo (Presente, perfecto, imperfecto, indefinido, pluscuamperfecto, Futuro simple), Modo Subjuntivo (Presente, perfecto, imperfecto, pluscuamperfecto). Condicional. Imperativo. Неправильні та зворотні дієслова. Інфінітивні конструкції. Герундій.

Прислівник. Вживання ступенів порівняння прислівників.

Сполучники. Вживання сполучників.

Синтаксис.

· Структура різних типів речень.

· Прості речення.

· Безособові речення.

· Складносурядні речення.

· Складнопідрядні речення.

· Узгодження дієслівних часів у складнопідрядних реченнях.

· Пряма і непряма мова.

Словотворення. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою суфіксів іменників, прикметників і дієслів; префіксів прикметників і дієслів; зменшувальних і збільшувальних суфіксів окремих слів.

Програма з математики для випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти складається з трьох розділів.

Перший з них містить перелік основних математичних понять і фактів, якими повинен володіти випускник (уміти їх використовувати при розв'язанні задач, посилатися на них при доведенні теорем).

У другому розділі вказано теореми, які треба вміти використовувати і доводити. Зміст теоретичної частини зовнішнього незалежного оцінювання повинен формуватися з цього розділу. У третьому розділі перелічено основні математичні вміння і навички, якими має володіти випускник навчального закладу системи загальної середньої освіти.

На зовнішньому незалежному оцінюванні з математики випускник повинен показати:

а) чітке знання означень, математичних понять, термінів, формулювань правил, ознак, теорем, передбачених програмою, вміння доводити їх;

б) вміння точно і стисло висловити математичну думку в усній і письмовій формі, використовувати відповідну символіку;

в) впевнене володіння практичними математичними вміннями і навичками, передбаченими програмою, вміння застосовувати їх при розв'язанні задач і вправ.

1. Натуральні числа і нуль. Читання і запис натуральних чисел. Порівняння натуральних чисел. Додавання, віднімання, множення та ділення натуральних чисел.

2. Подільність натуральних чисел. Дільники і кратні натурального числа. Парні і непарні числа. Ознаки подільності на 2, 3, 5, 9, 10. Ділення з остачею. Прості і складені числа. Розкладання натурального числа на прості множники. Найбільший спільний дільник, найменше спільне кратне.

3. Звичайні дроби. Порівняння звичайних дробів. Правильний і неправильний дріб. Ціла та дробова частина числа. Основна властивість дробу. Скорочення дробу. Середнє арифметичне кількох чисел. Основні задачі на дроби.

4. Степінь з натуральним і раціональним показником. Арифметичний корінь та його властивості.

5. Логарифми та їхні властивості. Основна логарифмічна тотожність.

6. Одночлен і многочлен. Дії над ними. Формули скороченого множення.

7. Многочлен з однією змінною. Корінь многочлена (на прикладі квадратного тричлена).

8. Прямокутна система координат. Координати точки.

9. Поняття функції. Способи задання функції. Область визначення, область значень функції. Функція, обернена до даної. Складена функція.

10. Графік функції. Зростання і спадання функції; періодичність, парність, непарність.

11. Достатня умова зростання (спадання) функції на проміжку. Поняття екстремуму функції. Необхідна умова екстремуму функції. Найбільше і найменше значення функції на проміжку.

13. Рівняння. Розв'язування рівнянь, корені рівняння. Рівносильні рівняння. Графік рівняння з двома змінними.

14. Нерівності. Розв'язування нерівностей. Рівносильні нерівності.

15. Системи рівнянь і системи нерівностей. Розв'язування систем. Розв'язок системи. Рівносильні системи рівнянь.

16. Арифметична та геометрична прогресії. Формули n-го члена і суми n перших членів прогресії. Нескінченна геометрична прогресія зі знаменником |q| < 1 та її сума.

17. Формули зведення.

18. Тригонометричні функції подвійного аргументу.

19. Перетворення в добуток сум: sin (альфа) + sin (бета), cos (альфа) + cos (бета).

20. Означення похідної, її фізичний та геометричний зміст.

22. Перестановки (без повторень), розміщення (без повторень), комбінації (без повторень). Комбінаторні правила суми і добутку.

23. Інтеграл та його застосування.

24. Початки теорії ймовірностей.

25. Елементи статистики.

1. Пряма, промінь, відрізок, ламана; довжина відрізка. Кут, величина кута. Вертикальні та суміжні кути. Паралельні прямі. Рівність і подібність геометричних фігур. Відношення площ подібних фігур.

2. Приклади перетворення геометричних фігур, види симетрії.

3. Вектори. Операції над векторами. Координати вектора.

4. Координати точки. Формула координат середини відрізка.

5. Многокутник. Опуклий многокутник. Вершини, сторони, діагоналі многокутника.

6. Трикутник. Медіана, бісектриса, висота трикутника, їхні властивості. Види трикутників. Співвідношення між сторонами та кутами прямокутного трикутника.

7. Паралелограм, прямокутник, ромб, квадрат, трапеція, їхні основні властивості.

8. Теорема Фалеса.

9. Середня лінія трикутника, трапеції.

10. Коло і круг. Центр, діаметр, радіус, хорда, січна. Дотична до кола. Дуга кола. Сектор, сегмент.

11. Центральні та вписані кути, їхні властивості.

12. Теорема синусів.

13. Теорема косинусів.

14. Формули площ квадрата, прямокутника, трикутника, паралелограма, трапеції.

15. Довжина кола і довжина дуги кола. Радіанна міра кута. Площа круга і площа сектора.

16. Площина. Паралельні площини та площини, що перетинаються.

17. Паралельність прямої і площини.

18. Кут прямої з площиною. Перпендикуляр до площини.

19. Двогранні кути. Лінійний кут двогранного кута. Перпендикулярність двох площин.

20. Многогранники. Вершини, ребра, грані, діагоналі многогранника. Пряма і похила призми. Піраміда. Правильна призма і правильна піраміда. Паралелепіпеди, їхні види.

21. Тіла обертання: циліндр, конус, сфера, куля. Центр, діаметр, радіус сфери і кулі. Площина, дотична до сфери.

22. Формули площі поверхні і об'єму призми, піраміди, циліндра, конуса.

23. Формули площі поверхні сфери, об'єму кулі.

1. Функція y = ax + b, її властивості і графік.

2. Функція у = k/x, її властивості і графік.

4. Формула коренів квадратного рівняння.

5. Розкладання квадратного тричлена на лінійні множники.

6. Властивості числових нерівностей.

7. Логарифм добутку, степеня і частки.

8. Функції y = sin x, y = cos x, y = tg x, y = ctg x, їхні означення, властивості і графіки.

9. Розв' язки рівнянь sin x = a, cos x = a, tg x = a, ctg x = a.

10. Залежність між тригонометричними функціями одного й того ж аргументу.

11. Синус і косинус суми та різниці двох аргументів.

12. Похідна суми, добутку і частки двох функцій. Похідна складеної функції.

13. Рівняння дотичної до графіка функції.

1. Властивості рівнобедреного трикутника.

2. Теорема про геометричне місце точок площини, рівновіддалених від кінців відрізка.

3. Теорема про геометричне місце точок кута, рівновіддалених від сторін кута.

4. Ознаки паралельності прямих.

5. Сума кутів трикутника. Сума внутрішніх кутів опуклого многокутника.

6. Ознаки паралелограма.

7. Теорема про коло, описане навколо трикутника.

8. Теорема про коло, вписане в трикутник.

9. Теорема про властивість дотичної до кола.

10. Теорема про величину вписаного кута.

11. Ознаки подібності трикутників.

12. Теорема Піфагора.

13. Формули площ паралелограма, трикутника, трапеції.

14. Формула відстані між двома точками.

15. Рівняння кола.

16. Ознака паралельності прямої і площини.

17. Ознака паралельності площин.

18. Ознака перпендикулярності прямої і площини.

19. Ознака перпендикулярності двох площин.

Випускник навчального закладу системи загальної середньої освіти повинен уміти:

1. Виконувати арифметичні дії над натуральними числами, десятковими і звичайними дробами.

2. Виконувати тотожні перетворення многочленів, алгебраїчних дробів, виразів, що містять степеневі, показникові, логарифмічні і тригонометричні функції.

3. Будувати графіки лінійної, квадратичної, степеневої, показникової, логарифмічної та тригонометричних функцій. Застосовувати найпростіші перетворення графіків функцій.

4. Розв'язувати рівняння і нерівності першого і другого степеня, а також рівняння і нерівності, що зводяться до них. Розв'язувати системи рівнянь та нерівностей першого і другого степеня і ті, що зводяться до них. Розв'язувати рівняння і нерівності, що містять степеневі, показникові, логарифмічні і тригонометричні функції.

5. Розв'язувати текстові задачі за допомогою рівнянь і систем рівнянь.

6. Застосовувати похідну при дослідженні функцій на зростання (спадання), на екстремуми, а також для побудови графіків функцій.

7. Обчислювати кількість перестановок, розміщень, комбінацій.

8. Зображати геометричні фігури на площині і виконувати побудови на площині.

9. Виконувати операції над векторами (додавання і віднімання векторів, множення вектора на число) і використовувати їх при розв'язуванні задач.

10. Зображати та знаходити на рисунках геометричні фігури, встановлювати їхні властивості й виконувати геометричні побудови.

11. Знаходити кількісні характеристики геометричних фігур (довжини, величини кутів, площі, об'єми).

Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор'ї та Криму. Перші писемні згадки про давніх слов'ян (венедів, антів, склавинів). Велике розселення слов'ян.

Дати:

IV - середина III тис. до н.е. - розселення племен трипільської культури на території України;

V - VII ст. - Велике розселення слов'ян.

Поняття та терміни: "історичні джерела", "археологічна культура", "палеоліт", "мезоліт", "неоліт", "бронзовий вік", "ранній залізний вік", "ремесло", "осілий спосіб життя", "кочовий спосіб життя", "колонізація".

Розселення східнослов'янських племінних союзів. Утворення Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. Спорудження Софійського собору. Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Дати:

882 р. - об'єднання північних та південних руських земель Олегом;

988 р. - запровадження християнства як державної релігії;

1019-1054 рр. - князювання Ярослава Мудрого в Києві;

1097 р. - Любецький з'їзд князів.

Персоналії: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.

Поняття та терміни: "племінний союз", "князь", "бояри", "верства", "язичництво", "християнство".

Роздробленість Київської Русі. Боротьба за київський стіл. Об'єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Розподіл і збереження Галицько-Волинської держави нащадками Данила Романовича.

Дати:

1187 р. - перша згадка назви "Україна" в писемних джерелах;

1199 р. - утворення Галицько-Волинської держави;

1238 - 1264 рр. - правління Данила Романовича;

1240 р. - захоплення Києва монголами.

Персоналії: Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Данило Романович, Лев Данилович, Юрій I Львович, Юрій II Болеслав.

Поняття та терміни: "роздробленість", "федеративна монархія".

Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Поширення писемності.

Дати:

1037 рр. - спорудження Софійського собору;

1056-1057 рр. - створення Остромирового Євангелія;

1113 р. - укладення першої редакції "Повісті минулих літ";

1187 р. - створення "Слова о полку Ігоревім".

Персоналії: літописець Нестор, іконописець Алімпій.

Поняття та терміни: "вотчинне землеволодіння", "ікони", "билини", "літопис", "мозаїка", "фреска", "книжкова мініатюра".

Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу Литовської держави. Кревська унія. Ліквідація князем Вітовтом самостійності удільних українських князівств. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом Ольгердовичем. Відновлення й остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Туреччини. Виникнення українського козацтва. Включення Закарпаття до складу Угорщини, Буковини до складу Молдавського князівства. Московсько-литовські війни. Розвиток культури та освіти.

Дати:

1385 р. - укладення Кревської унії;

1471 р. - остаточна ліквідація Київського князівства;

1489 р. - перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.

Персоналії: Свидригайло Ольгердович, Костянтин Іванович Острозький, Юрій Дрогобич.

Поняття та терміни: "шляхта", "пани", "панщина", "магдебурзьке право", "магістрат", "цехи", "дума".

Зміни у соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорозької Січі. Повстання 90-х років XVI ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі. Братський рух. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Утворення греко-католицької церкви. Розвиток культури й освіти.

Дати:

1556-1561 р. - Створення Пересопницького Євангелія;

1556 р. - заснування князем Д.Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі;

1569 р. - Люблінський сейм (Люблінська унія). Утворення Речі Посполитої;

1596 р. - Берестейська церковна унія. Утворення грекокатолицької церкви.

Персоналії: Василь-Костянтин Острозький, Дмитро Вишневецький, Герасим Смотрицький, Іван Федоров.

Поняття та терміни: "українська шляхта", "українське козацтво", "реєстрове козацтво", "Запорозька Січ", "козацька старшина", "козацькі клейноди", "греко-католицька церква".

Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Розвиток культури та освіти. Участь українського козацтва у Хотинській війні. Козацькі повстання 1620-х - 1630-х рр.

Дати:

1621 р. - Хотинська війна;

1625 - козацько-польський збройний конфлікт;

1630 - козацьке повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила)

1637-1638 рр. - повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні;

1632 р. - утворення Києво-Могилянської колегіуму.

Персоналії: Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Могила, Йов Борецький.

Поняття та терміни: "покозачення".

Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави - Війська Запорозького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б.Хмельницького.

Дати:

1648 р. - Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;

1649 р. - Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;

1651 р. - Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;

1652 р. - Батозька битва;

1654 р. - укладення українсько-російського договору.

Персоналії: Б.Хмельницький, І.Богун.

Поняття та терміни: "Національно-визвольна війна", "Військо Запорозьке", "Гетьманщина".

Гетьманування І.Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна. Гетьманування Ю.Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П.Тетері, І.Брюховецького, П.Дорошенка, Д.Многогрішного, І.Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя. Запорозька Січ у складі Гетьманщини. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Дати:

1659 р. - Конотопська битва;

1667 р. - Андрусівський договір;

1681 р. - Бахчисарайський мирний договір;

1686 р. - "Вічний мир".

Персоналії: І.Виговський, П.Тетеря, П.Дорошенко, І.Брюховецький, І.Сірко, Ю.Хмельницький, Д.Многогрішний, І.Самойлович.

Поняття та терміни: "Руїна".

Гетьманування І.Мазепи. Національно-визвольна акція гетьмана І.Мазепи. Гетьманування І.Скоропадського, Д.Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. "Правління Гетьманського уряду" 1734 р. Розвиток культури та освіти.

Дати:

1708 - 1709 рр. - національно-визвольна акція гетьмана І.Мазепи;

1710 р. - ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

Персоналії: І.Мазепа, І.Скоропадський, П.Полуботок, Д.Апостол, П.Орлик, Ф.Прокопович, С.Величко, С.Палій.

Поняття та терміни: "Конституція", "Малоросія", "Малоросійська колегія", "козацьке бароко", "козацькі літописи".

Гетьманування К.Розумовського. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів.

Речі Посполитої. Розвиток культури, науки, освіти.

Дати:

1764 р. - остаточна ліквідація гетьманства;

1768 р. - Коліївщина;

1775 р. - остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі;

1783 р. - царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Персоналії: К.Розумовський, П.Калнишевський, Г.Сковорода, М.Березовський, І.Григорович-Барський, А.Ведель, Д.Бортнянський.

Поняття та терміни: "автономія", "Нова (Підпільненська) Січ", "Задунайська Січ", "Коліївщина", "паланка", "зимівник".

Включення українських земель до складу Російської імперії. Адміністративно-територіальний поділ українських земель. Промисловий переворот та зародження ринкової економіки. Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Повстання під проводом У.Кармалюка.

Дати:

1798 р. - вихід друком "Енеїди" Івана Котляревського;

грудень 1825 - січень 1826 рр. - повстання Чернігівського полку;

1846-1847 рр. - діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

Персоналії: І.Котляревський, М.Костомаров, П.Куліш, М.Гулак, Т.Шевченко.

Поняття та терміни: "промисловий переворот", "ринкові відносини", "нація", "національне відродження", "національна ідея", "декабристи", "масонство".

Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель, реформи Марії Терезії та Йосифа II та українські землі, діяльність "Руської трійці". Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Дати:

1833-1837 рр. - діяльність "Руської трійці";

1848 р. - скасування панщини в Галичині.

Персоналії: М. Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький, Л.Кобилиця.

Національне відродження. Відкриття університетів. Культурно-освітній рух. Поява "Історії русів". Розвиток літератури, мистецтва.

Дати:

1805 р. - відкриття університету у Харкові;

1834 р. - відкриття університету в Києві.

Персоналії: І.Котляревський, Т.Шевченко, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ'яненко, М.Максимович, М.Остроградський, В.Каразін

Реформи 60-70-х рр. XIX ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Заснування та діяльність "Південно-Західного відділу Російського географічного товариства". Вплив російського громадсько-політичного руху на Україну.

Дати:

1853-1856 рр. - Кримська війна;

1863 рр. - Валуєвський циркуляр;

1876 р. - Емський указ.

Персоналії: В.Антонович, М.Драгоманов, П.Чубинський, Б.Грінченко.

Поняття та терміни: "земства", "громадівство", "Братство тарасівців", "Чигиринська змова", "хлопомани".

Національна політика австрійського уряду щодо українських земель. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП). Діяльність культурно-освітнього товариства "Просвіта".

Дати:

1868 р. - створення у Львові товариства "Просвіта";

1873 р. - створення у Львові Літературного товариства ім. Т.Шевченка (від 1892 р. - Наукового товариства ім. Т.Шевченка);

1890 р. - створення Русько-української радикальної партії.

1899 - створення УНДП.

Персоналії: Є.Левицький, І.Франко, М.Павлик, Ю.Бачинський, М.Грушевський.

Поняття та терміни: "трудова міграція", "українофіли", "москвофіли", "народовці", "партія", "нова ера".

Становлення і консолідація української нації. Піднесення української культури. Освіта. Недільні школи на Наддніпрянській Україні. Розвиток науки. Розвиток нових напрямів культури. Відкриття театрів, музеїв, архівів. Українські підприємці-благодійники. Церковне життя.

Дати:

1865 р. - відкриття Новоросійського університету.

Персоналії: І.Мечников, Д.Яворницький, І.Нечуй-Левицький, П.Мирний, Л.Українка, І.Франко, М.Старицький, М.Кропивницький, І.Карпенко-Карий, М.Садовський, П.Саксаганський, М.Заньковецька, М.Лисенко, С.Гулак-Артемовський, М.Пимоненко, А.Кримський, Д.Заболотний, М.Коцюбинський, В.Стефаник, М.Леонтович, С.Крушельницька.

Поняття: "меценат", "професійний театр", "реалізм", "модернізм".

Утворення монополістичних об'єднань в Україні. Економічна криза 1900-1903 рр. та передвоєнне економічне піднесення. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Розвиток самостійницької і автономістської течій в національному русі. Події революції 1905-1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в I та II Державних Думах. Посилення національного гніту в Наддніпрянській Україні у 1907 - 1914 рр. Земельна реформа П.Столипіна та її вплив на Україну.

Дати:

1900 р. - утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України.

Персоналії: Є.Чикаленко, С.Єфремов, С.Петлюра, М.Міхновський.

Поняття та терміни: "монополія".

Становище промисловості та сільського господарства. Розвиток кооперативного руху. Радикалізація українського політичного руху. Вплив Української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України. Боротьба політичних партій Західної України за реформу виборчої системи.

Персоналії: А.Шептицький, К.Трильовський, І.Боберський, А.Волошин.

Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на території України в 1914 р. Початок російської адміністрації в Галичині. Перебіг воєнних дій на території України в 1915-1917 рр. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

Дати:

Серпень 1914 р. - утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України.

Персоналії: К.Левицький, О.Бобринський.

Поняття та терміни: "Світова війна", "Союз визволення України", "Головна українська рада".

Революційні події в Україні у 1917 - на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради, погляди самостійників). Вплив корніловського заколоту на події в Україні. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення Української Народної Республіки. Війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.

Дати:

Березень 1917 р. - утворення Української Центральної Ради;

Квітень 1917 р. - Всеукраїнський Національний конгрес;

Червень 1917 р. - Перший Універсал Центральної Ради;

Липень 1917 р. - Другий Універсал Центральної Ради, збройний виступ самостійників;

Листопад 1917 р. - Третій Універсал Центральної Ради, проголошення УНР;

Січень 1918 р. - Четвертий Універсал Центральної Ради.

Персоналії: М.Грушевський, С.Єфремов, В.Антонов-Овсієнко, Ю.Коцюбинський.