На виконання Державної програми "Вчитель", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. N 379, на підставі клопотання Головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації (лист від 05.05.2010 N 1192/2/1-10), висновків комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, з метою теоретичного обґрунтування, розроблення та експериментальної перевірки системи особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації, визначення умов її ефективного функціонування у контексті реформування загальної середньої освіти

1. Затвердити Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою "Особистісно-професійне становлення вчителя нової генерації в умовах сучасного навчального закладу" на базі навчально-виховного комплексу N 28 м. Дніпропетровська, Програму дослідно-експериментальної роботи на 2010-2016 роки та Програму I (підготовчого) етапу (вересень 2010 р. - квітень 2011 р.), що додаються.

2. Надати статус експериментального загальноосвітнього навчального закладу всеукраїнського рівня навчально-виховному комплексу N 28 м. Дніпропетровська.

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

надавати науково-методичну допомогу педагогічному колективу навчально-виховного комплексу N 28 м. Дніпропетровська;

заслухати звіт про завершення I (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи у квітні 2011 року.

4. Розмістити даний наказ на сайті Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua.

5. Головному управлінню освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Мегега Г.Б.) надавати допомогу навчально-виховному комплексу N 28 м. Дніпропетровська у забезпеченні необхідних умов в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи.

6. Контроль за виконанням даного наказу покласти на першого заступника Міністра Жебровського Б.М.

Слухали: про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі навчально-виховного комплексу N 28 м. Дніпропетровська (директор Гонтаровська Н.Б.) за темою "Особистісно-професійне становлення вчителя нової генерації в умовах сучасного навчального закладу".

Ухвалили: 1. Підтримати ініціативу навчально-виховного комплексу N 28 м. Дніпропетровська щодо проведення дослідно-експериментальної роботи за темою "Особистісно-професійне становлення вчителя нової генерації в умовах сучасного навчального закладу" (науковий керівник - Гонтаровська Н.Б., кандидат педагогічних наук; наукові консультанти - Бех І.Д., доктор психологічних наук, дійсний член НАПН України, директор Інституту проблем виховання НАПН України; Кириленко С.В., кандидат педагогічних наук, начальник відділу педагогічних інновацій та виховної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки).

2. Доручити Інституту інноваційних технологій і змісту освіти підготувати проект наказу Міністерства освіти і науки про затвердження експерименту та надання статусу експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня навчально-виховному комплексу N 28 м. Дніпропетровська (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 23.11.2009 р. N 1054 "Про внесення змін до Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад").

Актуальність теми дослідження. Нові завдання модернізації освіти, які визначені Національною доктриною розвитку освіти, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", низкою нормативних документів, спрямованих на розвиток національної освітньої галузі, що має відповідати викликам часу й потребам особистості, яка здатна реалізувати себе в суспільстві, що постійно змінюється. Це зумовлює пріоритетність досліджень, спрямованих на вирішення проблем, пов'язаних з інноваційними процесами в освіті. А для цього необхідно готувати педагогів нової генерації (В.Кремень), які мають реалізуватися шляхом оволодіння методологічною культурою, що складається з проектування та організації навчально-виховного процесу; усвідомлення, формування й творчого вирішення педагогічних задач; методичної рефлексії. Ці складові, за визначенням В.В.Краєвського, входять до факторів, що забезпечують високий рівень професійної діяльності вчителя, характеризують його як творчу особистість.

Змінення соціальної та освітньої ситуацій вивело освіту на новий режим функціонування та розвитку, що посилило необхідність пошуку нових і ефективних способів організації навчально-виховних систем. А це, відповідно, передбачає переосмислення філософських, методологічних і теоретичних аспектів педагогічної науки та практики. На нашу думку, через особистісно орієнтований підхід ми маємо підвищити можливості розв'язання науково-прикладних завдань з організації, управління та розвитку творчого потенціалу педагогів.

У сучасній психолого-педагогічній науці з'явилася нова педагогічна категорія - інноваційно-моделююча діяльність, яка полягає у поєднанні інноваційного пошуку та прагматичної постановки задач розвитку (В.Монахов). До поняття "інноваційно-моделююча діяльність" включено нове педагогічне мислення, спрямоване на формування загальноосвітніх, культурних і соціальне значущих якостей і здібностей учнів. Це розвиток універсальної культури, що визначає світогляд і самосвідомість сучасного вчителя, який формується та працює в умовах творчого пошуку та використання освітніх стандартів.

Дуже важливо на сучасному етапі реформування освіти подолати труднощі у досягненні цілей модернізації, які зумовлені досить великим розривом між задумом і умовами його реалізації. Це полягає у протиріччі між масовим характером освіти та її особистісно орієнтованим змістом, між стандартами навчання та цінностями самовираження в самореалізації, між профілізацією загальної освіти й орієнтацією на компетенції та індивідуальні універсальні уміння, що засвоюються дитиною через власну життєдіяльність, включаючи власний варіант освітньої діяльності. Реалії повсякденного життя свідчать про те, що педагоги мають вести творчу діяльність, незважаючи на відсутність методичних та фінансових ресурсів в умовах тотального зниження статусу педагога в суспільстві.

На противагу цьому, проектуючи різні програми інноваційної діяльності, необхідно залучити до змінювальних процесів усіх членів педагогічного колективу, які на різних рівнях участі сприяють реалізації головних завдань стратегічного спрямування. Практика показує, що об'єднання колективу вчителів навколо єдиної мети підвищує мотивацію їхньої діяльності, надає особливого значення загальній творчій роботі, об'єднує всіх у команду однодумців, готових до інноваційної діяльності і переорієнтації власних ціннісних смислів й переконань.

Багаторічна експериментальна діяльність педагогічного колективу НВК N 28 довела, що провідну роль у реалізації інноваційних технологій, спрямованих на розвиток особистості і становлення творчої індивідуальності дитини, виконує саме вчитель, під керівництвом якого необхідно проводити процеси модернізації освітньої галузі на рівні навчального закладу.

Поняття "вчитель нової генерації" включає нове розуміння його соціальної професійної ролі, яка потребує формування нових професійних якостей. А це означає, що сучасний учитель має відігравати нову професійну роль у таких діяльнісних аспектах:

- визначитися і бути готовим до переходу від суспільства індустріального до суспільства знань, в якому кожна конкретна особистість повинна бути ефективною і конкурентоспроможною;

- виявляти цілісне бачення дитини і забезпечувати системний розвиток особистості, поєднуючи навчальний і виховний процеси;

- глибоко розуміти потребу в переході від авторитарної до толерантної педагогіки, активно сприяти налагодженню взаємодії з учнями на конструктивно-позитивних засадах, сприймаючи дитину як головну цінність;

- підтримувати процес самопізнання і саморозвитку дитини відповідно до її особистісних особливостей;

- бути готовим до патріотичного виховання громадянина України, формуючи в учнів систему національних цінностей;

- глибоко усвідомлювати значення власного морального впливу на вихованців, поновити значення істинних моральних цінностей у свідомості учнів, сприяти прояву ними духовних, високоморальних думок і вчинків;

- брати активну участь у створенні та впровадженні інноваційних технологій педагогічної діяльності, використовуючи у навчально-виховному процесі всі можливості інформаційно-комунікаційних технологій;

- постійно вдосконалювати свою психолого-педагогічну підготовку, формувати вміння працювати в соціумі на особистісному рівні.

Такі вимоги потребують змін у всій системі професійно-педагогічної діяльності загальноосвітнього навчального закладу. Вказане вище потребує створення вдосконаленої моделі становлення вчителя нової генерації, розбудови системи інноваційної педагогічної діяльності у сучасному навчальному закладі, який повинен функціонувати у режимі розвитку. Актуальність проблеми очевидна, вона визначається недостатністю теоретичного й практичного опрацювання, що і зумовило вибір теми дослідження.

Основна ідея дослідження полягає у системному підході до розроблення і впровадження моделі особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації сучасного навального закладу, яка адекватно реагує на мінливість соціально-педагогічного середовища у взаємодії з суб'єктами різних рівнів (державного, регіонального, шкільного, особистісного).

Провідна ідея дослідження розглядає особистісно-професійне становлення особистості вчителя нової генерації в процесі педагогічної діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі за умов тісного взаємозв'язку змістової і процесуальної сторін впровадження інноваційних освітніх технологій, через які пізнавальний інтерес до нових форм педагогічної діяльності переростає в конкретну професійну майстерність учителя.

Об'єктом дослідження є організаційно-педагогічні умови діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет дослідження - особистісно-професійне становлення вчителя нової генерації в сучасному навчальному закладі.

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування, розроблення та експериментальна перевірка системи особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації, визначення умов ефективного функціонування даної системи в контексті реформування загальної середньої освіти.

Завдання дослідження:

1. Визначити стан теоретичної розробленості та розкрити сутність й специфіку інноваційного розвитку сучасних загальноосвітніх навчальних закладів і ролі вчителя як головного чинника модернізації освіти в Україні.

2. Проаналізувати психолого-педагогічні джерела вдосконалення професійної майстерності педагога загальноосвітнього навчального закладу, визначити стратегічні тенденції цього процесу.

3. Обґрунтувати систему взаємодії суб'єктів удосконалення науково-методичної, професійної підготовки вчителя на різних рівнях (державному, регіональному, шкільному, особистісному).

4. Створити модель особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації в загальноосвітньому навчальному закладі та здійснити її апробацію.

5. Обґрунтувати концепцію особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації, реалізації його особистісного потенціалу в навчально-виховному процесі.

6. Розробити організаційно-педагогічні підходи та педагогічні технології становлення вчителя нової генерації, спроможного здійснювати модернізаційні процеси в освітньому середовищі навчального закладу.

7. Обґрунтувати критерії та показники становлення вчителя нової генерації у сучасному навчальному закладі, визначити рівні його особистісно-професійного зростання.

8. Створити Центр практичної педагогіки з метою пропагування та поширення інноваційного педагогічного досвіду.

9. Підготувати науково-методичні рекомендації та навчально-методичний комплекс щодо впровадження в практику сучасного навчального закладу запропонованої системи становлення вчителя нової генерації.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що уявлення про становлення вчителя нової генерації має бути переведеним в площину реальних інноваційних процесів в освіті з метою розвитку загальноосвітнього навчального закладу та переходу його до нової, вищої якості. Це має відбитися у формуванні нових світоглядних позицій вчителя на виконання його професійної місії і ролі в загальному соціокультурному процесі модернізації освітянської діяльності, реалізації потреби кожного педагога у найбільш повному розкритті власних можливостей в обраній професії за таких умов:

- розвитку інноваційної компетентності педагогів, постійного професійного вдосконалення, яке доцільно проводити безпосередньо в навчальному закладі, забезпечуючи подолання професійних утруднень шляхом рефлексії та втілення особистісно-гуманістичних цінностей у власній педагогічній діяльності;

- оновлення організаційно-педагогічних підходів, змісту, функцій і технологій управління інноваційною діяльністю педагогів;

- побудови такого освітнього середовища, в якому професійні успіхи досягаються на основі духовної взаємодії, психологічного комфорту, інтелектуальної співтворчості.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять:

- Конституція України, Закони України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Національна доктрина розвитку освіти;

положення філософії освіти про гуманізм з урахуванням багатомірності та багатоваріантності прояву педагогічної діяльності (В.Андрущенко, В.Вернадський, І.Зязюн, В.Кремень, В.Лутай та ін.);

- принципи та положення особистісно орієнтованої освітньої парадигми (Ш.Амонашвілі, Г.Балл, І.Бех, Є.Бондаревська, В.Лутай, С.Подмазін, В.Рибалка, І.Якиманська та ін.);

- положення гуманістичної психології про спрямованість людини в майбутнє, її прагнення до свободи й реалізації своїх можливостей, здатності до саморозвитку й самореалізації (Г.Балл, А.Маслоу, Р.Рей, К.Роджерс, В.Франкл);

- праці з філософсько-психологічних проблем людини (Р.Ассад-жолі, М.Бердяев, В.Вернадський, Д.Локк, А.Маслоу, К.Роджерс, Г.Сковорода, В.Франкл, Р.Штайнер, К.Юнг та ін.);

- культурно-історична концепція розвитку психіки людини (Л.Виготський, П.Гальперін, В.Давидов, Л.Занков, О.Запорожець, Г.Костюк, М.Леонтьєв та ін.);

- концепції гуманізації освіти (Ш.Амонашвілі, Г.Балл, М.Берулав, І.Бех, В.Білоусова, А.Бойко, В.Гавриловець, С.Гончаренко, В.Гриньова, Г.Жирська, О.Захаренко, І.Зязюн, М.Євтух, В.Кабуш, В.Караковський, М.Красовицький, В.Лутай, Ю.Мальований, О.Мороз, Л.Нечепоренко, Н.Ничкало, О.Савченко, В.Семиченко, С.Сисоєва, В.Сластьонін, В.Сухомлинський, О.Сухомлинська, Г.Троцько, Г.Шевченко, Н.Щуркова та ін.);

- принципи діяльнісного підходу, що детермінують розкриття внутрішніх потенціалів людини через подолання зовнішніх об'єктивних обставин у процесі її самореалізації (Б.Ананьев, Г.Балл, Л.Виготський, П.Гальперін, В.Козаков, Г.Костюк, О.Леонтьєв, В.Рибалка, С.Рубінштейн, В.Семиченко та ін.);

- праці, що присвячені різним аспектам теорії педагогічної майстерності (Є.Барбіна, А.Добрович, І.Зязюн, В.Кан-Калик, М.Кнебель, А.Мудрик, К.Станіславський, Н.Тарасевич та ін.);

- положення теорії педагогічної інноватики (К.Ангеловські, О.Богданова, В.Бочелюк, Л.Ващенко, О.Глузман, Л.Даниленко, В.Загвязинський, Л.Карамушка, В.Паламарчук, О.Попова та ін.);

- концептуальні основи теорії менеджменту та управління освітою (В.Бондар, Г.Дмитренко, Г.Єльникова, Ф.Кумбс, В.Лазарев, В.Луговий, В.Мадзігон, В.Олійник, В.Пікельна, М.Поташник, Ф.Тейлор, Т.Шамова та ін.);

- наукові положення теорії моделювання педагогічних систем і процесів (І.Бех, Н.Бібік, С.Гончаренко, О.Ляшенко, Ю.Мальований, О.Савченко, О.Сухомлинська, А.Хуторський, В.Штофф та ін.);

наукові основи післядипломної педагогічної освіти (В.Бондар, Н.Ничкало, В.Олійник, О.Пєхота, С.Сисоєва, В.Семиченко, Л.Сущенко та ін.).

Методи дослідження: у ході проведення дослідно-експериментальної роботи використовуватиметься комплекс теоретичних та емпіричних методів, адекватних меті і завданням дослідження.

Теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез; функціонально-структурний метод (для систематизації етапів розгортання інноваційних процесів); моделювання управлінської системи інноваційного становлення вчителя; абстрагування, формалізація, узагальнення та формування висновків і рекомендацій.

Емпіричні методи дослідження: праксиметричні (вивчення та аналіз інноваційного педагогічного досвіду); діагностичні (анкетування, бесіда, тестування, інтерв'ювання); обсерваційні (пряме і непряме спостереження);

експериментальні (пошуковий, моделюючий, формувальний, рефлексивно-оцінний етапи педагогічного експерименту); статистичні (кількісний та якісний аналіз оцінки стану та динаміки розвитку навчального закладу).

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у розробленні та теоретичному обґрунтуванні концепції особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації; визначенні критеріїв і показників оцінювання рівнів сформованості інноваційної діяльності вчителя;

встановленні взаємозв'язків між ефективністю діяльності вчителя та розвитком загальноосвітнього навчального закладу; створенні та апробуванні інноваційної моделі науково-методичної структури - Центру практичної педагогіки на базі експериментального навчального закладу.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні та апробуванні системи особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації безпосередньо в загальноосвітньому навчальному закладі, що має бути придатною для широкого використання в практиці роботи інноваційних шкіл України; створенні методики оцінювання рівнів сформованості інноваційної діяльності вчителя як засади розвитку навчального закладу; підготовці комплексу науково-методичних матеріалів, які можуть бути використані в процесах соціально-педагогічного проектування науково-методичної діяльності шкіл та інших методичних служб.

Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, комплексним використанням теоретичних і емпіричних методів, відповідних об'єкту і предмету дослідження; репрезентативністю вибірки суб'єктів педагогічного експерименту; об'єктивністю критеріїв оцінки кількісних та якісних даних експерименту з позитивними результатами їх впровадження.

Організаційно-кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи здійснюватиме науково-методична рада у складі:

Науковий керівник експерименту:

Гонтаровська Н.Б., кандидат педагогічних наук, директор навчально-виховного комплексу N 28, заслужений працівник освіти України.

Наукові консультанти:

Бех І.Д., доктор психологічних наук, дійсний член НАПН України, професор, директор Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України;

Завалевський Ю.І., кандидат педагогічних наук, доцент. Перший заступник директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки.

Координатор:

Горлач Т.А., завідувачка лабораторії інноваційної діяльності навчальних закладів Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки.

Члени науково-методичної ради:

Москаленко Н.В., доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор, проректор з наукової роботи Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту;

Ломако Н.М., заступник директора з навчально-виховної роботи НВК N 28;

Караваева К.С., заступник директора з науково-методичної роботи НВК N 28;

Банковська А.А., керівник центру позашкільної роботи НВК N 28;

Шабатова І.В., заступник директора з навчально-виховної роботи НВК N 28;

Мірошниченко Л.Ф., завідувачка відділу інформаційних технологій НВК N 28;

Сосницька В.А., вчитель математики НВК N 28.

Науково-методичне супроводження дослідно-експериментальної роботи здійснюватиме відділ педагогічних інновацій та виховної роботи відділення змісту дошкільної та загальної середньої освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки.

Організаційно-методичне супроводження здійснюватиме Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

* Проведення аналізу теоретичних положень досліджуваної проблеми і досвіду інноваційної практики підвищення професійної майстерності сучасного вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти та на внутрішньошкільному рівні.

* Виявлення суперечностей між сучасною потребою особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації та реальним станом системи вдосконалення професійної майстерності в галузі освіти.

* Здійснення рефлексії досвіду співпраці керівників загальноосвітніх навчальних закладів, науковців і педагогів щодо науково-методичної організації інноваційних процесів.

* Створення нормативно-правового забезпечення експерименту.

* Налагодження спільної діяльності з установами, які проводять фахову підготовку педагогів.

* Обґрунтування системи особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації в умовах сучасного навчального закладу.

* Здійснення пошуку організаційно-педагогічних умов підтримки педагогічних ініціатив, шляхів удосконалення професійної діяльності вчителів.

* Визначення та обґрунтування науково-методичного супроводження інноваційної роботи вчителя.

* Створення системи дослідження особистісно-професійного зростання педагогів та їх участі в розгортанні розвивальних процесів у загальноосвітньому навчальному закладі.

* Розроблення концепції особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації в умовах сучасного навчального закладу.

* Розроблення та впровадження інноваційних технологій, проектів і програм.

* Формування та уточнення категоріального апарату дослідження, наукових підходів, коригування методики експериментального пошуку.

* Здійснення експериментальної перевірки висунутої гіпотези, концептуальних положень на різних рівнях організації інноваційної діяльності суб'єктами дослідження.

* Проведення порівняльного аналізу даних вхідної, поточної та підсумкової діагностики ефективності системи особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації у відповідності до розгортання інноваційних процесів у загальноосвітньому навчальному закладі.

* Виявлення взаємозалежності між ефективністю інноваційної діяльності сучасного вчителя та розвитком освітнього середовища навчального закладу.

* Підготовка науково-методичних рекомендацій щодо особистісно-професійного становлення вчителя в умовах сучасного навчального закладу.

* Визначення співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та завданнями.

* Кількісний та якісний аналіз, системне оцінювання ефективності впровадження системи особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації.

* Визначення характерологічних особливостей динаміки змін інноваційного середовища навчального закладу з огляду на ефективність процесів становлення сучасного вчителя та його впливу на розвиток школи.

* Узагальнення діяльності Центру інноваційної практичної педагогіки як інституції впровадження інноваційного педагогічного досвіду.

* Систематизація та оформлення матеріалів педагогічного дослідження у вигляді науково-методичного комплексу: монографії, посібників, методичних рекомендацій тощо.

* Популяризація результатів проведеного експерименту.

Очікувані результати:

* Розроблення та апробація системи особистісно-професійного становлення вчителя нової генерації в умовах сучасного навчального закладу.

* Розроблення та відпрацювання методики спільної діяльності всіх суб'єктів удосконалення науково-методичної, професійної підготовки сучасного вчителя (держава - регіон - ЗНЗ - вчитель).

* Розроблення та впровадження інноваційних педагогічних технологій у практику навчальних закладів, які обрали шлях інноваційного розвитку.

* Створення Центру інноваційної практичної педагогіки як сучасної моделі пропагування наукових педагогічних знань і досвіду.