Завдання сучасної освіти щодо формування творчої, соціально активної, інтелектуально розвиненої особистості вимагають від педагогів науково-педагогічно обґрунтованих підходів до організації виховної роботи у загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах.

На сучасному етапі розвитку суспільства першочерговість виховної функції надається навчальним закладам. Про це визначено у законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про дошкільну освіту".

Основні напрями, принципи, завдання, тематичний зміст виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів викладені у програмі "Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України", затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 17.12.2007 N 1133. Пропонуємо детально обговорити зазначену програму в кожному навчальному закладі та намітити шляхи її реалізації.

Виховна робота у загальноосвітніх навчальних закладах має базуватися на загальнолюдських цінностях та духовних, моральних і культурних засадах народу України.

Кожний навчальний заклад визначає систему виховної роботи, яка спрямована на формування відповідного виховного простору з потужним виховним впливом на особистість, що сприятиме формуванню її ціннісних орієнтацій та духовних пріоритетів. У першу чергу, виховний простір має бути позбавлений недружнього інформаційного впливу на дитяче та підліткове середовище.

Прискорення процесів глобалізації та включення України у світові процеси надали актуальності питанню міжетнічних відносин, інформаційно-освітньої роботи з профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед дітей та учнівської молоді. Необхідно активізувати правове виховання, підвищити рівень правової культури дітей, забезпечити системне вивчення та дотримання учнями прав і обов'язків, які передбачені пунктами 42, 43 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року N 964. Водночас слід активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді активної життєвої позиції, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

Військово-патріотичне виховання учнівської молоді є пріоритетним у підготовці учнів до служби у Збройних Силах України. З огляду на важливу проблему виховання в учнів любові до Батьківщини, рідного краю, поваги до старшого покоління, ветеранів Великої Вітчизняної війни, дітей війни на секції класних керівників, вихователів необхідно приділити увагу проведенню та участі учнів у військово-патріотичних іграх "Джура", "Котигорошко", "Зірниця" тощо, які покликані формувати у дітей високі морально-психологічні та бойові якості: мужність, сміливість, рішучість, відвагу, стійкість, наполегливість, дисциплінованість. Крім того, у цьому контексті важливою є підтримка функціонування шкільних музеїв бойової слави.

Актуальним напрямком виховної роботи залишається формування в учнів навичок культури здоров'я, безпечної поведінки, уміння робити єдино правильний вибір на користь здорового способу життя, підвищення рівня їх інформованості з питань профілактики тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії, профілактики ВІЛ/СНІДу. З метою створення системи профілактичних заходів запобігання тютюнокурінню серед дітей, учнівської та студентської молоді, педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників видано наказ МОН від 01.02.2010 N 58 "Про затвердження заходів щодо виконання державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на період до 2012 року".

У центрі уваги керівників навчальних закладів, класних керівників, вихователів, практичних психологів і соціальних педагогів мають бути питання профілактики випадків фізичного й психологічного насильства, образ, недбалого і жорстокого поводження з дітьми. З метою попередження проявів жорстокості й насильства та забезпечення прав неповнолітніх у навчальних закладах Міністерством видано наказ від 01.02.2010 N 59 "Про вжиття заходів щодо запобігання насильству", який має неухильно виконуватись.

Слід приділити увагу питанням попередження торгівлі людьми, всіх форм експлуатації, включаючи сексуальні домагання, втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин та до екстремістських релігійних психокультурних угрупувань і течій; використання дітей для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушення до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення в азартні ігри тощо. Для здійснення виховної роботи із зазначених вище питань МОН видано Методичні рекомендації до проведення в загальноосвітніх навчальних закладах Уроку щодо попередження торгівлі людьми, якими забезпечено обласні інститути післядипломної педагогічної освіти.

Особливу увагу під час серпневих конференцій необхідно приділити питанням профілактичної роботи у навчальних закладах з подолання злочинності та правопорушень серед неповнолітніх. Криміногенна ситуація в дитячому та підлітковому середовищі залишається тривожною. За даними Міністерства внутрішніх справ, кількість неповнолітніх, які скоїли злочини в I півріччі цього року, збільшилась на 17,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Також на 20,6% зросла кількість злочинів, скоєних неповнолітніми. За таких умов є нагальна потреба обговорити з керівниками навчальних закладів, їх заступниками з виховної роботи, класними керівниками, практичними психологами шляхи посилення профілактичної та правовиховної роботи, спрямованої на зниження рівня злочинності серед неповнолітніх. Радимо вказати на необхідність розширення індивідуальних форм роботи з підлітками з так званої "групи ризику", залучення їх до позашкільної освіти, підсилення ролі органів учнівського самоврядування у профілактичній роботі серед неповнолітніх, впровадження кращого педагогічного досвіду з цих питань.

Соціальне здоров'я дітей та молоді значною мірою залежить від того, як вони проводять вільний від навчання час. Відтак необхідно організувати цілісний освітній простір, який створив би умови для наповнення внутрішнього світу підлітка ціннісним змістом.

Серед пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти важливого значення надається позашкільній освіті як дієвому важелю соціального виховання та реформування життєвої компетенції молоді.