Міністерство освіти і науки України доводить до відома місцевих органів управління освітою, методичних установ, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що робочі навчальні плани на 2010/2011 навчальний рік складаються:

- для 1-4, 5-9 та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів - за Типовими навчальними планами, перерахованими у листі Міністерства освіти і науки від 05.03.2010 N 1/9-143 "Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011 навчальний рік";

- для 10-х класів - за Типовими планами для загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, які наразі готуються до затвердження в Міністерстві освіти і науки (додаються).

9 червня 2010 року відбулися парламентські слухання "Запровадження 12-річної загальної середньої освіти: проблеми та шляхи їх подолання". Переважна більшість виступаючих висловилася за перехід на 11-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти.

Результатом рекомендацій Парламентських слухань стало прийняття Закону України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти", яким запроваджено 11-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти. З цією метою Міністерством освіти і науки розроблено Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів III ступеню.

Типові навчальні плани складені відповідно до Державного стандарту повної загальної середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 24) , враховують вимоги Концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Типовими навчальними планами старшої школи передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети і курси. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. Години варіативної складової передбачені на:

1) збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;

2) упровадження курсів за вибором;

3) факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин відповідно до завдань Галузевої програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки частина годин варіативної складової може використовуватися для паралельного вивчення окремих предметів українською мовою.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Типові навчальні плани зорієнтовані на роботу загальноосвітніх навчальних закладів за п'ятиденним навчальним тижнем. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу.

У спеціалізованих навчальних закладах з поглибленим вивченням навчальних предметів, гімназіях, ліцеях, колегіумах, школах з профільним навчанням, інтернатних закладах, навчально-виробничих комбінатах може запроваджуватись шестиденний робочий тиждень. У такому разі гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється по 36 годин на тиждень у 10 та 11 класах ( ДСанПіН 5.5.2.008-01) .

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в навчальних закладах іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у загальноосвітніх навчальних закладах за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їхнього навчання з відповідних предметів (музика, основи естетики, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Типові навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів (додаток 1):

рівні стандарту - навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, математика в художньо-естетичному профілі, історія у фізико-математичному профілі);

академічному рівні - навчальні предмети не є профільними, але є базовими (наприклад, алгебра і геометрія у фізичному профілі);

профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, мови та літератури на філологічному профілі).

У разі, якщо в навчальному закладі відсутнє відповідне навчально-методичне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення для впровадження певного профілю навчання, то у такому випадку використовується варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти (додаток 2 для шкіл з українською мовою навчання, додатки 14-15 - для шкіл з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини). Цей варіант навчального плану є універсальним; навчальний час рівномірно розподілений між навчальними предметами. Основними напрямами диференціації навчання є розширення вивчення окремих предметів, доповнення інваріантної складової навчальних планів додатковими предметами та курсами за вибором учнів, факультативами; запровадження індивідуальної форми навчання.

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

З метою реалізації профільного навчання передбачено спеціальні навчальні плани (додатки 5-12 для шкіл з українською мовою навчання, додаток 16 - для шкіл з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини). Запропоновані плани дають змогу залежно від потреб учнів комплектувати старші класи за напрямами диференціації: природничо-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним. Напрями диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання: фізичний, математичний, біолого-хімічний, економічний, географічний, екологічний, правовий, інформаційно-технологічний тощо.

Окрім запропонованих, навчальні заклади можуть самостійно складати робочі навчальні плани, використовуючи Типовий навчальний план ЗНЗ з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов (додаток 3) та Типовий навчальний план ЗНЗ з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини (додаток 4). Школи з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини розробляють робочі навчальні плани з профільним навчанням, використовуючи як зразок додаток 16 та таблицю розподілу годин на навчальні предмети за різними рівнями змісту освіти (додаток 1).

В однокомплектній старшій школі (додаток 13) доцільним є створення в класах різнопрофільних груп за рахунок використання годин варіативної складової. При цьому базове ядро навчальних предметів вивчається усіма учнями класу за єдиними навчальними програмами, а частина часу (близько 20 відсотків) - окремо у групах за програмами відповідних профілів (напрямів).

Загальноосвітні навчальні заклади з поглибленим вивченням окремих предметів розробляють робочі навчальні плани за додатком 17 - з українською мовою навчання, за додатком 18 - з навчанням російською чи іншою мовою національної меншини. Окремо розроблені Типові навчальні плани для шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 19-20), спеціалізованих шкіл музичного (додаток 21) та художнього профілю (додаток 22).

Одним із перспективних шляхів запровадження профільного навчання є створення гімназій, ліцеїв, колегіумів. Зазначені навчальні заклади, складаючи робочі навчальні плани, можуть використовувати Типові навчальні плани відповідного профілю або розробляти їх самостійно за Типовим навчальним планом - схемою (додаток 23), звертаючи увагу, що вузька спеціалізація змісту навчального процесу є недоцільною, оскільки основне завдання загальної середньої освіти - широка загальноосвітня підготовка учнів.

За окремими Типовими навчальними планами (додатки 24-25) організовується навчальний процес у вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах з очною і заочною формами навчання.

Щорічні робочі навчальні плани складаються загальноосвітніми навчальними закладами на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Експериментальні та індивідуальні варіанти навчальних планів погоджуються з Міністерством освіти і науки та затверджуються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.