З метою поліпшення якості географічної освіти та на виконання рішення колегії Міністерства від 25.06.2010 р. N 6/3-2

1. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) спільно з Національною академією педагогічних наук України (Кремень В.Г. - за згодою):

1.1. до 20.04.2011 р. розробити проект нової редакції Державних стандартів базової та повної загальної середньої освіти (галузь природознавство), внести відповідні зміни до навчальних планів та програм;

1.2. вивчити питання щодо можливості впровадження у 5 класі курсу "Рідний край";

1.3. організувати роботу творчих колективів з удосконалення навчально-методичного забезпечення з географії, створення навчально-методичних комплектів, атласів, карт, глобусів, колекцій та іншого обладнання для вивчення курсів за вибором, факультативів для допрофільної підготовки та профільного навчання. Вивчити питання щодо налагодження випуску науково-популярної літератури для дітей та створення навчальних телепрограм, що популяризують географічну науку та її досягнення;

1.4. з метою забезпечення практичного спрямування вивчення географії розробити методичні рекомендації щодо проведення практичних робіт, спостережень за природою, екскурсій, тематичних конкурсів, тижнів географії тощо.

2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститутам післядипломної педагогічної освіти:

2.1. до 01.08.2010 р. проаналізувати існуючі навчальні програми курсів підвищення кваліфікації для вчителів географії з метою спрямування підготовки вчителів на навчання школярів практично застосовувати набуті знання та уміння; навчання їх самостійно здобувати необхідну інформацію, аналізувати її, робити відповідні висновки тощо;

2.2. до 01.09.2010 р. забезпечити організацію підвищення кваліфікації (щонайменше тижневе) вчителів географії, які працюють чи працюватимуть у профільних класах та класах з поглибленим вивченням географії, забезпечивши підготовку вчителів до формування в учнів навичок використовувати набуті знання й вміння в реальних життєвих ситуаціях на основі упровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес;

2.3. забезпечити обговорення результатів моніторингового дослідження на серпневих нарадах педагогічних працівників.

3. Вищим педагогічним навчальним закладам, інститутам післядипломної педагогічної освіти поліпшити якість підготовки та підвищення кваліфікації вчителів географії, використовуючи сучасні технології організації навчального процесу.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника міністра Б.М.Жебровського.

Відповідно до наказу Міністерства від 10.02.2010 р. N 97 "Про проведення моніторингового дослідження якості географічної освіти учнів 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів" та з метою поліпшення якості географічної освіти 10 березня 2010 року у п'яти областях України - Дніпропетровській, Волинській, Миколаївській, Сумській та Хмельницькій було проведено вивчення якості географічної освіти.

Згідно із цим наказом відповідальність за об'єктивне проведення дослідження було покладено на управління освіти і науки Волинської, Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Хмельницької обласних державних адміністрацій.

Програма дослідження включала наступне:

- вивчення рівня навчальних досягнень учнів 9 класів з географії України;

- аналіз якісного складу вчителів та їхньої фахової підготовки;

- вивчення даних про забезпечення шкіл підручниками з географії.

У межах дослідження було проведено тестування учнів 9 класів, а також опитування вчителів щодо організаційно-методичних засад вивчення географії. Моніторингові дослідження було проведено за однаковими завданнями та встановленою процедурою. Статистичну вибірку сформовано з урахуванням наявного співвідношення чисельності міського та сільського населення, кількості загальноосвітніх навчальних закладів, їх типів.

Для проведення дослідження Міністерством освіти і науки було підготовлено пакет матеріалів, який містив: інструкцію для керівників загальноосвітніх навчальних закладів; обов'язки інструктора щодо проведення моніторингового дослідження; тестові завдання для учнів 9 класів; відповіді до завдань; бланки відповідей; критерії оцінювання завдань; форми звітів про результати виконання тестів для учнів 9 класів; анкету для вчителя; форму для узагальненого звіту анкетування вчителів.

Для проведення дослідження було обрано тестову форму перевірки навчальних досягнень школярів. За основу складання тестових завдань було взято чинні навчальні програми з географії (К.: Перун, 2005). Контрольні завдання відповідали діючим шкільним програмам із географії на рівні обов'язкових результатів навчання. Зауважень щодо підбору та обсягу контрольних завдань не було.

Тестові завдання було складено у двох варіантах, рівнозначних за складністю, але різних за змістом.

Кожний варіант тесту для дев'ятикласників містив 20 запитань закритого типу, до 15 з них пропонувалося по 4 варіанти відповідей з однією правильною. Крім того, у кожному варіанті було передбачено по 5 завдань з множинним вибором правильних відповідей, три завдання на відповідність об'єктів географічним явищам та два на встановлення правильної послідовності. На виконання тестових завдань відводилося 45 хвилин.

Навчальні досягнення учнів з географії за програмою дослідження оцінювалися за середньою кількістю правильних відповідей, загальною кількістю балів, яка розраховувалася відповідно до критеріїв оцінювання. Учні максимально могли набрати 42 бали.

Для проведення моніторингового дослідження були залучені в якості інструкторів представники органів управління освітою та інститутів післядипломної педагогічної освіти, заступники директорів або визначені наказом директора вчителі цього навчального закладу (окрім вчителя географії).

Перевірка виконання тестових завдань здійснювалася в навчальних закладах. Отримані результати аналізували робочі групи, визначені регіональними органами управління освітою. Узагальнені звіти надсилалися до Міністерства освіти і науки для підготовки аналітичного звіту. В окремих загальноосвітніх навчальних закладах під час проведення моніторингу були присутні спостерігачі від Міністерства, які неперевірені роботи використали для формування контрольної вибірки.

Перевірка навчальних досягнень школярів здійснювалася на основі таких критеріїв:

- понятійного (знання фундаментальних географічних понять);

- теоретичного (знання основних географічних закономірностей і проблем);

- фактичного (знання фактичного матеріалу);

- практичного (знання, уміння і навички практичного характеру).

Дослідженням було охоплено 3409 учнів із 150 навчальних закладів. Більша частина навчальних закладів (59 %) розташована у сільській місцевості (діаграма 1)

Діаграма 1. Розподіл загальноосвітніх навчальних закладів, учні яких брали участь у дослідженні за місцем знаходження

Третина навчальних закладів - учасників дослідження становили ліцеї, гімназії, спеціалізовані заклади (діаграма 2)

Діаграма 2. Розподіл загальноосвітніх навчальних закладів, учні яких брали участь у дослідженні за типом навчальних закладів

Аналіз виконання учнями завдань свідчить про те, що майже половина школярів (48,87 %) мають достатній рівень навчальних досягнень; третина (32,09 %) - середній рівень; 16,08 % - високий рівень (діаграма 3). Майже три відсотки (2,97 %) дев'ятикласників засвоїли програмовий матеріал на початковому рівні. Близько 2 % учасників дослідження виконали всі завдання без помилок.

Діаграма 3. Розподіл результатів виконання завдань учнями 9 класів відповідно до набраних ними балів (у відсотках) за рівнями навчальних досягнень (роботи перевірені представниками областей, у яких проводився моніторинг)

Аналіз відповідей показав, що учні, в основному, вміють встановлювати зв'язки між географічними явищами та об'єктами. Дев'ятикласники продемонстрували майже повне засвоєння знань про особливості географічного положення України, про відтворення та національний склад населення, демографічні проблеми, типи населених пунктів, що існують в Україні та про трудові ресурси держави, виявили достатні знання про енергетичний комплекс та його значення в господарській діяльності людини. Учні на достатньому рівні вміють працювати із підручником і географічними картами, робити висновки і узагальнення. Труднощі у більшості школярів викликало запитання про галузеву структуру господарства.

Найкраще учні опанували теми "Географічне положення України", "Населення України", "ґрунти" та "Природні комплекси". Найгірші виявилися навчальні досягнення з тем "Галузева структура господарства" та "Географія промисловості" (завдання до цих тем не виконали більше 90 % учасників дослідження). Добре орієнтуються учні у запитаннях на знання загальних фізико-географічних закономірностей, розуміються на взаємозв'язках і взаємодії, що виникають між природними компонентами. Про це свідчить високий відсоток (67,7 %) правильних відповідей на складні запитання про негативні наслідки осушення боліт, і негативні наслідки створення великих штучних водойм, встановлення відповідності між природними заповідниками України та компонентами природних комплексів, що в них охороняються тощо.

Передбачувано складними виявилися для школярів запитання про форми рельєфу Дніпровсько-Донецької западини, причини розміщення підприємств кольорової металургії у Придніпров'ї, форми організації виробництва. Це традиційно важкі для сприйняття учнями теми. Тому засвоєння цього матеріалу залежить у першу чергу від професійної майстерності вчителя, його вміння довести складний матеріал до свідомості школярів, використовуючи інноваційні технології навчання.

Представники Міністерства вибірково здійснювали контрольну перевірку учнівських робіт. Вона показала, що навчальні досягнення школярів на середньому і достатньому рівнях практично збігаються (діаграма 4). Завищеними на 7 відсотків є показники високого рівня навчальних досягнень школярів.

Діаграма 4. Розподіл результатів виконання завдань учнями 9 класів відповідно до набраних ними балів (у відсотках) за рівнями навчальних досягнень (роботи перевірені представниками МОН України)

Добре відомо, що стан шкільної освіти в цілому залежить від багатьох факторів. Одним із вирішальних є рівень фахової та методичної підготовки вчителя, його кваліфікація та відношення до навчально-виховного процесу. Формування вчителя, як творчої особистості - одне із найважливіших завдань методичних служб області - районних методичних кабінетів, інституту підвищення кваліфікації вчителів.