З метою реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та збільшення частки альтернативних джерел енергії, а також на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1567-р "Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів"

1. Затвердити Програму щодо зменшення споживання енергоресурсів навчальними закладами та установами освіти, підпорядкованих Міністерству і фінансування яких здійснюється з державного бюджету, на 2010-2014 рр., що додається.

2. Департаменту економіки та фінансування (Даниленко С.В.) забезпечити, починаючи з 2010 року до 10 числа третього місяця, що настає за кожним півріччям, надання до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів звітів про хід виконання Програми за встановленими ним формами.

3. Накази від 18.04.2006 р. N 301 та від 27.07.2006 р. N 539 вважати такими, що втратили чинність.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Міністра Кулікова П.М. та Стріху М.В.

Програма Міністерства освіти і науки України спрямована на відносне скорочення бюджетних видатків на оплату енергоресурсів та води навчальними закладами та установами освіти, підпорядкованими Міністерству, шляхом впровадження енергоефективних заходів.

Галузь освіти в Україні традиційно є однією з основних складових розвитку суспільства. Тому ефективне функціонування її складових, з точки зору енергозбереження та енерговикористання, є одним з основних завдань виконання державної політики щодо забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів бюджетними закладами.

З метою реалізації державної політики з енергозбереження Міністерством освіти і науки України у 1999 та 2006 роках були розроблені відповідно "Заходи щодо підвищення ефективності в освітній галузі" та "Програма щодо підвищення енергоефективності в галузі освіти", в основу яких покладено виконання першочергових заходів спрямованих на забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів протягом 1999-2010 років.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1567-р "Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів" Міністерством освіти і науки України створено робочу групу з провідних науковців з енергозбереження та енергоменеджменту вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації для розробки програми МОН щодо зменшення споживання енергоресурсів навчальними закладами та установами освіти на 2010-2014 рр. (далі - Програма). Об'єкти, на які розповсюджується дія Програми - це навчальні заклади та установи освіти, підпорядковані Міністерству і фінансування яких здійснюється з державного бюджету. Серед них:

- навчальні заклади I рівня акредитації - технікуми, професійно-технічні училища;

- навчальні заклади II рівні акредитації - коледжі;

- навчальні заклади III-IV рівнів акредитації - інститути, академії, університети;

- училища та школи соціальної реабілітації, методичні центри, будинки творчості.

Загальна кількість навчальних закладів та установ освіти, підпорядкованих Міністерству і фінансування яких здійснюється з державного бюджету становить 652 одиниці.

Аналіз стану господарських систем закладів МОН проведено за напрямами:

1. призначення будівель;

2. теплоізоляційна оболонка будівель;

3. інструментальне забезпечення;

4. сучасний стан споживання енергоресурсів та води.

Енергоспоживання будівлями закладів освіти залежить значною мірою від призначення будівель. Споруди, що використовуються закладами та установами освіти для забезпечення навчального процесу, за своїм призначенням поділяються на:

- учбові корпуси;

- гуртожитки;

- бібліотеки;

- палаци культури та мистецтв;

- господарські споруди;

- їдальні;

- пральні;

- котельні.

Орієнтовна кількість будівель та споруд навчальних закладів та установ освіти, підпорядкованих МОН, складає 6523 одиниці. Однак в межах даної Програми розглядатимуться будівлі, що є найбільш привабливими з точки зору енергозбереження.

Теплоізоляційна оболонка будівлі є одним з визначальних чинників витрат на енергоносії (для опалення та охолодження) для кліматичних умов України.

За рівнем теплоізоляції, зважаючи на стадії реформування нормативної бази з правил проектування теплової ізоляції, будинки і споруди можуть бути поділені на три групи:

- будинки забудови до 1996 року;

- будинки забудови 1996-2007 років;

- будинки забудови після 2007 року.

Переважна більшість будівель закладів та установ МОН відноситься до першої групи, що має показники опору теплопередачі огороджувальних конструкцій значно нижчі ніж встановлено сучасними нормативними вимогами, а отже має низький рівень теплозахисту і, як наслідок, високий рівень енергоспоживання для потреб опалення. Для покращення стану огороджувальних конструкцій проводиться заміна вікон та вітражів на металопластикові, зовнішнє та внутрішнє утеплення стін, однак існує потреба в ремонті покрівель будівель. Існує також ряд будівель навчальних закладів з незадовільним експлуатаційним станом, відновлення та ремонт яких планується провести в першу чергу.

Закладами освіти для забезпечення навчального процесу використовуються електрична енергія, теплова енергія і вода. Перераховані енергоносії використовуються для забезпечення роботи інженерних мереж будівель, які за призначенням поділяються на:

- опалення;

- вентиляція;

- гаряче водопостачання;

- кондиціонування;

- освітлення.

Аналізуючи стан інженерних споруд варто зазначити, що на сьогоднішній день з 307 діючих відомчих котелень модернізовано 109 котелень (відомчі котельні забезпечують теплопостачання і гарячою водою біля 20 відсотків будівель закладів освіти), частково проводиться відновлення теплової ізоляції та влаштування зовнішніх теплових мереж з полімерних матеріалів.

Модернізація 38 відомчих котелень передбачається Програмою на 2010-2014 роки.

Необхідною умовою забезпечення контролю за ефективністю заходів з енергозбереження є інструментальне забезпечення об'єктів енергопостачання засобами обліку. На сьогоднішній момент ситуація із забезпеченням об'єктів МОН засобами обліку теплової енергії, води та природного газу станом на 1 січня 2009 року становить близько 96 відсотків від потреби.

Проаналізувавши дані з енергоспоживання навчальними закладами та установами освіти, що підпорядковані Міністерству і фінансування яких здійснюється з державного бюджету, для розробки даної Програми прийнято показники 2009 року за базовий рівень, що використовуватиметься для аналізу результатів виконання заходів Програми відносно сучасного стану споживання енергоресурсів.

Рівень затрат бюджетних коштів за спожиті енергоресурси та води в 2006-2008 роках становить:

Підсумовуючи проведений аналіз стану енергетичних господарств та закладів освіти, підпорядкованих МОН, варто відмітити, що за результатами проведеної роботи закладами освіти, що підпорядковані Міністерству, скорочення енергоспоживання з 1999 року по 2008 рік становить в середньому 4,7 відсотки щорічно порівняно з базовим 1998 роком (натуральні показники споживання ПЕР в 1998 році - 768,8 тис.т у.п., а в 2008 році - 363,1 тис.т у.п., води відповідно у 1998 році становили 40173,3 тис.куб.м, а в 2008 році - 19831,4 тис.куб.м).

Досягнення зазначених результатів здійснювалося за рахунок організаційно-просвітницьких заходів (раціональне та ефективне використання енергії, провадження систем енергоменеджменту та енергоаудиту) та технічних (технологічних) заходів, які не потребують значних капітальних видатків на їх виконання. Серед заходів з енергозбереження, що вже впроваджені в частині закладів та впровадження яких продовжується, варто відмітити:

- оснащення будівель і споруд приладами обліку (лічильниками тепла, води та природного газу);

- експлуатаційне керування використанням отриманого централізованого тепла, електроенергії, природного газу в залежності від погодних умов та в неробочі години;

- перехід на енергоефективне освітлення;

- модернізація відомчого котельного господарства;

- заміна та ущільнення вхідних дверей і вікон;

- влаштування зовнішніх теплових мереж з полімерних матеріалів та відновлення теплової ізоляції;

- зовнішнє та внутрішнє утеплення стін;

- тощо.

Проте, не всі резерви стосовно подальшого впровадження заходів на сьогодні вичерпані, але впровадження їх потребує значних капіталовкладень та державного фінансування. Це стосується зменшення споживання природного газу та збільшення частки альтернативних джерел енергії, запровадження систем електроопалення і водопідігріву акумуляційного типу та технологій з використанням альтернативних джерел енергії.

Метою Програми є відносне скорочення бюджетних видатків на оплату енергоресурсів та води шляхом ефективного їх використання та зменшення втрат за рахунок впровадження енергоефективних заходів, а також використання альтернативних джерел енергії.

Основні показники, за якими здійснюється кінцева оцінка досягнення мети, на реалізацію якої спрямована Програма, визначались на основі результатів проведеного енергетичного аудиту, визначення граничних обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів та підготовці енергетичних паспортів будівель цих навчальних закладів та установ освіти, підпорядкованих Міністерству, де в результаті впровадження відповідних енергоефективних заходів можна досягти значного скорочення бюджетних видатків за спожиті енергоресурси.

За результатом опрацювання отриманих від навчальних закладів та установ освіти обґрунтованих пропозицій встановлений наступний перелік показників:

- Економічний ефект зекономлених енергоресурсів:

тепло - 3,1 відсотка (від рівня споживання у 2009 році)

електроенергія - 2,2 відсотка (від рівня споживання у 2009 році)

природний газ - 12,2 відсотка (від рівня споживання у 2009 році)

вугілля - 10,1 відсотка (від рівня споживання у 2009 році)

- Скорочення бюджетних видатків за спожиті енергоресурси (у цінах 2009 року) - 31,89 млн. гривень, що становить 3,8 відсотка від рівня видатків у 2009 році.

Навчальні заклади та установи освіти, бюджетне фінансування яким на впровадження енергоефективних заходів Програмою не передбачено, зобов'язані забезпечити зменшення споживання енергоресурсів та води, а також скорочення бюджетних видатків на них на 2-3 відсотки щорічно протягом 2010-2014 рр. порівняно з рівнем 2009 року.

Відповідні заходи повинні здійснюватись за рахунок:

- завершення встановлення приладів обліку теплової енергії, холодної і гарячої води, природного газу та двотарифних лічильників електроенергії;

- продовження заміни ламп розжарювання на енергоощадні лампи;

- додаткового ущільнення розбірних конструкцій вікон та дверей будівель шляхом застосування силіконового профілю;

- експлуатаційного керування використання отримуваного централізованого тепла, електроенергії, газу та води в залежності від погодних умов та в неробочі години;

- інші заходи технічного (технологічного) характеру, які не потребують значних капітальних видатків на їх впровадження, шляхом залучення коштів спецфонду закладів та інших джерел фінансування.

Виконання Програми передбачається шляхом реалізації заходів організаційного і технічного (технологічного) характеру.

Організаційні заходи передбачають:

впровадження системи енергоменеджменту та методики енергоаудиту, розробленої Інститутом енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ "КПІ" для навчальних закладів та установ освіти.

Технічні (технологічні) заходи передбачають:

- зменшення витрат природного газу на опалення;

- впровадження енергоакумулюючих систем електрообігріву разом зі встановленням засобів диференційного (погодинного) обліку електроенергії для використання в години нічного мінімального навантаження енергосистем;

- модернізації теплових пунктів;

- підвищення термічного опору зовнішніх стін, дахів та заміни фізично зношених віконних блоків на енергоефективні;

- заміни ламп розжарювання на енергоощадні лампи;

- поширення використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії.

В результаті запровадження заходів з енергоефективності Програма забезпечить значний обсяг зекономлених енергоресурсів та економію бюджетних коштів в навчальних закладах та установах освіти в наступних показниках:

Для досягнення мети Програми щодо реалізації конкретних енергоефективних заходів (проектів), здійснення яких планується в період 2010-2014 рр., є необхідність у вирішенні проблемних питань, що не врегульовані чинним законодавством, а саме:

5.1. введення на державному рівні коду економічної класифікації видатків на впровадження енергоефективних заходів, передбачивши кошти загального фонду в державному бюджеті (державне фінансування програм щодо зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами).

5.2 введення на державному рівні статистичної та бухгалтерської звітності щодо споживання обсягів енергоресурсів та води в бюджетній сфері.

5.3. створення в одному з провідних університетів регіону (області) структурних підрозділів енергоменеджменту, спеціалісти якого повинні мати відповідну кваліфікацію (енергоменеджер, фахівець із енергетичного менеджменту), з метою постійного надання навчальним закладам та установам освіти регіону (області) рекомендацій і методичної підтримки в здійсненні енергоаудиту будівель та споруд і реалізації Програми.

Міністерство освіти і науки України проводитиме щопіврічно протягом 2010-2014 років моніторинг виконання енергоефективних заходів за показниками Програми щодо зменшення та раціонального використання енергоресурсів навчальними закладами та установами освіти, підпорядкованими Міністерству і фінансування яких здійснюється з державного бюджету, з метою підготовки відповідного звіту про хід виконання Програми за формами, встановленими НАЕР, та у встановлені терміни надання цього звіту Національному агентству України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.