Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.12.2008 р. N 1186 "Про завершення I (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 1 та Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 2 Каховського району Херсонської області" педагогічними колективами навчальних закладів на II (діагностико-концептуальному) етапі проведено прогностичний аналіз організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, фінансово-економічних умов створення інноваційного навчального закладу "Школа розвитку"; діагностику творчого потенціалу та здібностей учнів, їх входження в інформаційний простір; розроблено проекти Концепції інноваційного навчального закладу "Школа розвитку", положення про дошкільний навчальний заклад у структурі інноваційного навчального закладу "Школа розвитку", Положення про загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням окремих предметів, положення про Центр позашкільної та допрофесійної освіти у структурі інноваційного навчального закладу "Школа розвитку".

З метою продовження дослідно-експериментальної роботи на III (формувальному) етапі

1. Відповідно до висновків Комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (додаток 1) затвердити Звіт про завершення II (діагностико-концептуального) етапу дослідно-експериментальної роботи за темою "Розробка інноваційної моделі навчального закладу "Школа розвитку" як практичної реалізації педагогічної технології "Школа майбутнього" на базі Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 1 (директор Нечпал Р.М.) та Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 2 (директор Половинник О.Л.) Каховського району Херсонської області (додаток 2) та Програму III (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи на 2009-2010 навчальний рік (додаток 3).

2. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

3.1. Продовжити надавати науково-методичну допомогу педагогічним колективам Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 1 та Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 2 Каховського району Херсонської області.

3.2. Заслухати звіт про роботу експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня у травні 2010 року.

4. Управлінню освіти і науки Херсонської облдержадміністрації (Сух В.В.) забезпечити необхідні умови для проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 1 та Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 2 Каховського району Херсонської області.

5. Південноукраїнському регіональному інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (Зубко А.М.) посилити наукове керівництво та контроль за виконанням планових завдань експерименту на базі вищезазначених закладів.

6. Розмістити даний наказ на сайті Міністерства освіти і науки України: www.mon.gov.ua.

7. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.

Слухали: звіт про завершення II (діагностико-концептуального) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 1 (директор Нечпал Р.М.) та Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 2 (директор Половинник О.Л.) Каховського району Херсонської області за темою "Розробка інноваційної моделі навчального закладу "Школа розвитку" як практичної реалізації педагогічної технології "Школа майбутнього".

Ухвалили: Рекомендувати МОН України затвердити Звіт про завершення II (діагностично-концептуального) етапу дослідно-експериментальної роботи на базі Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 1 та Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 2 та Програму III етапу дослідно-експериментальної роботи відповідно до планових завдань експерименту згідно з наказом МОН України від 23.12.08 р. N 1186 Підготувати листи до органів виконавчої влади Каховської райдержадміністрації, Херсонської облдержадміністрації щодо виконання ними постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2007 року N 1071 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Школа майбутнього" на 2007-2010 роки" та відповідних наказів Міністерства освіти і науки України у частині забезпечення необхідних умов для організації та проведення дослідно-експериментальної роботи на базі зазначених закладів; Південноукраїнському регіональному інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів про посилення наукового керівництва та контролю виконання планових завдань експерименту на базі Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 1 та Любимівського дошкільного навчального закладу - загальноосвітньої школи I-III ступенів N 2.

Протягом звітного періоду навчальні заклади працювали над проблемою "Розробка інноваційної моделі навчального закладу "Школа розвитку" в межах завдань II (діагностико-концептуального) етапу експерименту.

Відповідно до програми дослідно-експериментальної роботи основними завданнями II (діагностично-концептуального) етапу експерименту було визначено:

- проведення прогностичного аналізу організаційно-педагогічних матеріально-технічних, фінансово-економічних умов створення інноваційного навчального закладу "Школа розвитку";

- розробка комплексного моніторингу зі створення та реалізації моделі навчального закладу "Школа розвитку", де враховується: кадрове забезпечення; інноваційна діяльність навчального закладу; результативність роботи структурних підрозділів; матеріально-технічне забезпечення; методичне забезпечення; управлінська стратегія;

- діагностика творчого потенціалу та здібностей учнів, їх входження в інформаційний простір;

- розробка Концепції інноваційного навчального закладу "Школа розвитку", Положення про дошкільний навчальний заклад у структурі інноваційного навчального закладу "Школа розвитку", Положення про загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням окремих предметів у структурі інноваційного навчального закладу "Школа розвитку", Положення про Центр позашкільної та допрофесійної освіти у структурі інноваційного навчального закладу "Школа розвитку".

У звітний період, з метою забезпечення умов для реалізації експерименту щодо створення інноваційного навчального закладу "Школа розвитку", проведено прогностичний аналіз організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, фінансово-економічних умов. Для цього використано аналіз статистичної звітності, анкетування, діагностичне спостереження, тестування, моніторинг навчальних досягнень учнів та результати розробленого комплексного моніторингу зі створення й реалізації моделі навчального закладу "Школа розвитку".

Прогностичний аналіз моніторингу кадрового забезпечення та рівня їх педагогічної майстерності показав, що лише 59% учителів мають вищу та першу кваліфікаційну категорію. 70% педагогів усвідомлюють зміст і цілі використання інновацій у навчально-виховному процесі. Серед педагогічних працівників переважають ті, які мають стаж роботи за спеціальністю 10-20 років (82%). Отже, є перспектива зростання якісного складу вчителів.

З метою створення інноваційного навчального закладу "Школа розвитку" необхідно активніше працювати над зміцненням матеріально-технічного забезпечення закладу, поповненням бази навчальних кабінетів, оснащенням комп'ютерною технікою, обладнанням робочих місць учителів комп'ютером, мультимедійним проектором, екраном, сканером, принтером, копіювальним апаратом, модемом, оскільки наявне у закладі устаткування, технічні засоби навчання не відповідають сучасним вимогам.

Перші кроки до реалізації прогностичної моделі навчального закладу "Школа розвитку" обумовили необхідність створення принципово нової системи управління загальноосвітнім навчальним закладом, яка базується на засадах сучасного освітнього менеджменту. Ефективність управління інноваційною діяльністю в умовах створеної моделі закладу "Школа розвитку" полягає у розвитку та збагаченні всіх характеристик системи: оновленні функцій управління та конкретних управлінських дій, удосконаленні організаційної системи управління, оптимізації технологій і механізмів управління, саморозвитку керівників навчальних закладів підвищенні їх професіоналізму, особистісному розвитку.

Створена модель управління передбачає розробку та здійснення комплексного моніторингу з використанням комп'ютерних технологій, де враховується:

- кадрове забезпечення;

- інноваційна діяльність навчального закладу;

- результативність роботи структурних підрозділів;

- матеріально-технічне забезпечення;

- методичне забезпечення;

- управлінська стратегія.

У результаті спостерігаємо, що 50% педагогів школи - це колишні її випускники (чим вирішується питання адаптації молодих спеціалістів у педагогічному колективі, забезпечення їх житлом, землею, соціальним захистом).

У своїй діяльності педагогічні працівники широко, але не достатньо, застосовують інноваційні навчальні технології:

особистісно-орієнтовані, інтеграційні, колективної дії, інформаційні, дистанційні, розвивальні, модульно-розвивальні, ігрові, здоров'язберігаючі та інтерактивні.

Школа I ступеня здійснює навчання, використовуючи методики розвиваючого, випереджаючого, особистісно-орієнтованого навчання. У варіативну частину введено викладання основ логіки, риторики, історії рідного краю, хореографії, культури життєвого самовизначення.

З метою визначення рівня особистісної адаптації першокласників проведена діагностика, яка визначила ряд специфічних проблем. Не всі діти, які йдуть у перший клас, мають однакову готовність до навчання. Зміна середовища навчання потребує більш високих вимог як до інтелектуального, так і до особистісного розвитку, до ступеню сформованості певних навчальних знань. А саме: забезпечення умов поступового переходу до систематичного навчання дітей шестирічного віку. А також виявлення потенційної "групи ризику", тобто учнів, чиє подальше навчання та виховання пов'язані із суттєвими труднощами. Виявлені діти, які мали низький і середній рівень готовності до навчання, визначена кількість неадаптованих та дезадаптованих учнів.

Робота проводилась з 20 вересня до 26 листопада. В ній брали участь 49 учнів. Діагностика проводилась за методикою Ільїної. Отримані результати свідчать. Що кількість учнів з високим рівнем готовності до школи складає 9%, добрий рівень - 9%, середній - 18%. 4% - нижче середнього, - ці учні потребують додаткової уваги з боку батьків, вчителів, практичного психолога. У зв'язку з цим запланована корекційно-відновлювальна робота, яка спрямована на розвиток уваги, мислення та пам'яті. Учні зі слабким рівнем психологічної готовності до навчання не були виявлені.

Протягом звітного періоду проведено дослідження щодо розвитку мотиваційної сфери учнів, які навчались за технологією особистісно орієнтованого навчання (5-11 кл.). Діагностування проводилося за методикою Пашнєва (мотивація навчальної діяльності). Результати діагностування показали, що учні 5-6 класів мають декілька мотивів навчання, а саме: мотив благополуччя; мотив відповідальності та обов'язку; пізнавальний мотив. При цьому відсутні мотиви зовнішнього спонукання або уникнення покарання. Учні 7 класів обирають один мотив - благополуччя, в той же час вони не розглядають навчання як престиж і отримання інформації для них не є засобом самоствердження. Для учнів 9-10 класів основним мотивом є благополуччя. Порівняльний аналіз результатів даної діагностики на початку і в кінці навчального року показали позитивну динаміку пізнавального мотиву (на 2,3%), мотиву отримання інформації (на 4%) як засобу самоствердження і орієнтації на поведінку в соціумі. Це може свідчити про позитивний вплив учителів на формування цих мотивів у учнів. У навчальних закладах створені належні умови для впровадження особистісно орієнтованих технологій навчання і виховання.

У класах ранньої профілізації (5-7 кл.), допрофільних (8-9 кл.) введено курси за вибором та факультативи на вивчення інформатики, іспанської, французької та російської мов, основ економіки, музичного мистецтва, охорони природи, світу рослин і тварин, хімічної екології, правознавства.

Згідно психодіагностичних досліджень професійних намірів учнів 10-11 класів у старшій школі викладаються основи сучасних освітніх технологій, ділового мовлення, громадянської освіти, правознавства художньої культури, конфліктології та психології спілкування, країнознавства, біофізики, споживчих знань, комп'ютерної грамотності.

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти на базі загальноосвітніх навчальних закладів організовані вечірні класи.

Протягом звітного періоду проводилась інтенсивна підготовка педагогічних та керівних кадрів до роботи в інноваційному режимі.

50% педагогічних працівників упродовж 2007-2009 років підвищили фахову кваліфікацію на базі Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. 64% педагогічних працівників беруть участь у районних та обласних конференціях, семінарах, інших формах методичної роботи. Досвідчені вчителі очолюють предметні методичні об'єднання (філологічного, суспільно-гуманітарного, естетичного циклів, класних керівників та учителів початкових класів), є керівниками районних методичних об'єднань (учителів історії, географії, математики), творчих груп ("Впровадження інноваційних технологій" "Робота з обдарованими дітьми", "Популяризація здорового способу життя"), районного клубу молодих спеціалістів "Молодість і перспектива" та районних шкіл молодого вчителя початкових класів "Дебют", вчителів фізичної культури, опорного дошкільного закладу для керівників дитячих садків.

Невід'ємною складовою моделі адаптивного управління є технологія управління школою в режимі розвитку та реалізації чотирьох блоків: учитель, учень, батьки, селищна громада. Ключове поняття цієї позиції - механізм прийняття управлінських рішень, правила обговорення стратегічних і тактичних питань розвитку закладу як у колективі співробітників, так і з батьками, зв'язки з громадськістю, створення системи моніторингу якості освіти.