- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
Про завершення дослідно-експериментальної роботи на базі експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня - ліцею N 4 м. Кременчука Полтавської області
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.02.2006 р. N 115 "Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі ліцею N 4 Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області" темою наукового дослідження було визначено "Управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу". Протягом 2006 - 2009 років педагогічним колективом розроблено модель управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу та її методичне забезпечення.
У зв'язку з вищезазначеним,
НАКАЗУЮ:
1. Взяти до відома доповідну записку про завершення дослідно-експериментальної роботи за темою "Управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу" на базі ліцею N 4 м. Кременчука Полтавської області (директор Михайлик Л.В.) (додається).
2. Дослідно-експериментальну роботу за темою "Управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу" на базі ліцею N 4 м. Кременчука Полтавської області вважати завершеною.
3. Оголосити подяку Міністерства освіти і науки України:
3.1. Головному управлінню освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації (Мирошниченко В.І.), Полтавському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського (Зелюк В.В.) за надання допомоги ліцею N 4 м. Кременчука Полтавської області у забезпеченні необхідних умов в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи.
3.2. Педагогічному колективу ліцею N 4 м. Кременчука Полтавської області (директор Михайлик Л.В.) за творчу, плідну роботу, розробку та впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес навчального закладу, а також активне поширення власного досвіду в засобах масової інформації.
4. Полтавському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського (Зелюк В.В.) узагальнити та розповсюдити досвід експериментального загальноосвітнього навчального закладу всеукраїнського рівня - ліцею N 4 м. Кременчука серед загальноосвітніх навчальних закладах регіону.
5. Розмістити даний наказ на сайті Міністерства освіти і науки України: www.mon.gov.ua.
6. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.
Додаток
до наказу МОН України
07.12.2009 N 1105
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
Про завершення дослідно-експериментальної роботи на базі Кременчуцького ліцею N 4 Полтавської області
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.02.2006 р. N 115 на базі Кременчуцького ліцею N 4 Полтавської області протягом 2006 - 2009 років проводилась дослідно-експериментальна робота за темою: "Управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу".
Об'єктом експериментальної роботи виступали учасники навчально-виховного процесу ліцею: учні, батьки, педагогічний колектив.
Предметом експериментальної діяльностістав процес формування якісної системи управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу.
Відповідно до мети дослідження, спрямованого на створення у сучасному навчальному закладі такої системи управління інноваційною діяльністю, яка зможе максимально забезпечити не тільки існування, але й творчий розвиток інноваційного потенціалу педагогічного колективу, його керівника, всієї інноваційної діяльності, було окреслено ряд завдань дослідно-експериментальної роботи:
- визначення критеріїв ефективності управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу;
- розробка та апробація моделі управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу;
- розробка й апробація тренінгових курсів з формування команди щодо управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу;
- розробка та апробація проектів управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу;
- формування психологічної та педагогічної культури управлінської команди та вчителів (розвиток професійної компетентності вчителя; вивчення психологічних засад спілкування; сприяння особистісному розвитку та зростанню).
Гіпотеза дослідно-експериментальної роботиполягала у припущенні, що ефективність управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу полягає у розвитку й збагаченні всіх характеристик системи; оновленні функцій управління та конкретних управлінських дій; удосконаленні організаційної системи управління; оптимізації технологій, механізмів управління; саморозвитку керівників закладів освіти, оновленні їх професіоналізму, особистісному розвитку.
Теоретико-методологічною основою експерименту стали роботи Л.І.Даниленко, Г.А.Дмитренка, Г.В.Єльникової, Н.Л.Коломінського, В.І.Маслова, В.С.Пікельної, В.В.Шпалінського та інших вчених, які обґрунтовували та пропагували сучасні теорії і технології управління освітньою галуззю.
Для вирішення завдань експерименту використовувались загальнонаукові методи: історико-логічний, теоретичний і порівняльний аналіз нормативно-правових актів, документів і матеріалів з питань реформування системи освіти; історико-педагогічний аналіз філософської, педагогічної, медичної, соціологічної, психологічної та методичної літератури (монографії періодичні видання, матеріали науково-практичних конференцій, навчальні програми, посібники тощо) та узагальнення отриманої інформації; методи системного аналізу; теоретичне моделювання; методи емпіричного характеру: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, опитування, бесіди); соціометричні (моніторинг, скринінг); прогностичні (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик тощо); обсерваційні (констатуючий та формуючий експерименти). Основним методом дослідження став комплексний експеримент.
Відповідно до програми дослідно-експериментальної роботи проведені підготовчий, організаційно-прогностичний (вересень 2005 р. - серпень 2006 р.), діагностично-концептуальний (вересень 2006 р. - серпень 2007 р.), формувальний (вересень 2007 р. - грудень 2008 р.), узагальнювальний (січень 2009 р. - серпень 2009 р.). етапи експерименту.
Упродовж цих років створено ефективну структурно-змістову модель загальноосвітнього навчального закладу як освітнього закладу, який охоплює не лише колективи учнів та вчителів, але й батьків, жителів мікрорайону, науково-педагогічну громадськість. Модель управління та інноваційна структура ліцею передбачає реалізацію загальної прогностичної мети і включає: основні управлінські функції (прогностичну, координаційну, змістовно-організаційну, комунікативну, коригуючу, аналітично-результативну), методи управління (адміністративні, економічні, психолого-педагогічні та суспільного впливу), а також механізм управлінських дій (інформаційно-методичний центр, методологічна ігротехніка, педагогічна та науково-методична ради, предметні кафедри, батьківська рада, рада співуправління, спонсори та Рада ліцею).
В ліцеї знайшли широке застосування цілий ряд управлінських технологій: елементи адаптивного, стратегічного, державно-громадського управління, інтерактивні, інформаційно-комунікативні технології, технології інноваційного менеджменту, зокрема маркетинг інновацій, ведеться чітка інноваційна політика, політика створення іміджного педагога. В основу роботи покладено системний підхід,який дав змогу проектувати раціональні системи, зокрема навчальні, та системи управління ними, сприяв створенню справжньої команди.
Ефективність інноваційної діяльності вчителя водночас залежить від мікроклімату, що існує в інноваційному середовищі. Тому задоволеність (чи незадоволеність) умовами праці, режимом роботи, відносинами між колегами, адміністрацією тощо викликає емоційно-чуттєву реакцію суб'єктів інноваційної діяльності. Для створення творчої атмосфери в колективі визначено в управлінській діяльності наступні моменти: спільність творчих пошуків, тобто постановка перед колективом творчої методичної проблеми, яка б пов'язувала зусилля попередніх років роботи з даним навчальним роком і в той же час визначала перспективні лінії в розвитку творчої діяльності педагогічного колективу і кожного вчителя зокрема; визначення пріоритетних напрямів роботи ліцею; наявність творчого ядра вчителів, об'єднаних ідеєю виховати справжнього громадянина нашої держави; взаємопорозуміння вчительської молоді і досвідчених вчителів, що знаходить своє вираження у наставництві; збереження довіри, взаємоповаги, стабільності кадрів, належного психологічного мікроклімату; готовність членів колективу приймати рішення та нести за них відповідальність.
За допомогою підібраних діагностик визначено рівень розвитку у членів управлінської команди базових характеристик, необхідних для роботи в конкурентоздатній команді. Враховуючи результати проведених діагностик, та з метою формування уявлення щодо феномену команди, відпрацювання первинних навичок командної взаємодії, апробовано цикл тренінгів з формування команди для управління інноваційною діяльністю в умовах сучасного навчального закладу (розроблені науковим керівником ліцею, кандидатом педагогічних наук Білик Н.І.). Тренінги змусили підвищити свої науковий та культурний рівні всіх членів адміністрації, сприяли створенню позитивного іміджу управлінця, команди. З метою визначення прагнення керівників до успіху була застосована методика "Самооцінка управлінської придатності та рівня професійних домагань" А.Г.Шмельова.
Виходячи з того, що педагогічна творчість учителя впливає на розвиток учня, у центрі уваги адміністрації - створення умов для творчого зростання, постійного підвищення освітнього і кваліфікаційного рівнів, удосконалення майстерності вчителя.
Учасниками дослідно-експериментальної роботи проведено апробування проектів управління кадровою та науково-методичною роботою. Оскільки кадрова робота у ліцеї починається із роботи з молодим вчителем і невід'ємно пов'язана з науково-методичною діяльністю, результативною формою стала Школа творчого зростання молодих учителів, завданнями якої визначено: сприяння постійному творчому зростанню, формуванню педагогічної майстерності; допомога у плануванні та організації роботи з питань модернізації навчально-виховного процесу; впровадження сучасних інформаційних технологій у викладання предметів; доцільний вибір форм, методів й засобів навчання.
Засідання Школи творчого зростання молодих вчителів сприяли формуванню основ педагогічної майстерності, умінню володіти собою, спілкуватися з учнями, розв'язувати педагогічні завдання, дозволили ширше ознайомитися з методикою використання різноманітних форм і прийомів навчання, структурою уроків, видами діяльності на уроці.
................Перейти до повного тексту