З метою створення моделі сприятливого освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу з формування життєтворчих компетентностей учнів

1. Схвалити ініціативу педагогічного колективу Смілянського природничо-математичного ліцею Смілянської міської ради Черкаської області (директор Гнідая С.А.) та затвердити Заявку на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою "Створення сприятливого освітнього середовища як фактору формування компетентного випускника сучасної школи" (додаток 1).

2. Підтримати клопотання Головного управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (лист від 06.11.09 р. N 1993-02), рішення Комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (додаток 2) та надати Смілянському природничо-математичному ліцею Смілянської міської ради Черкаської області статус експериментального навчального закладу всеукраїнського рівня.

3. Затвердити Програму дослідно-експериментальної роботи за темою "Створення сприятливого освітнього середовища як фактору формування компетентного випускника сучасної школи" на 2009-2015 роки (додаток 3) та Програму I (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи на 2009-2010 навчальний рік (додаток 4).

4. Призначити науковим керівником експерименту: Єрмакова І.Г., старшого наукового співробітника лабораторії педагогічних інновацій Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, кандидата історичних наук (за згодою); науковим консультантом експерименту: Назаренко Г.А., заступника директора Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників з наукової та видавничої роботи; координатором: Гурин Т.В., методиста Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України.

5. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

5.1. Надавати науково-методичну допомогу педагогічному колективу Смілянського природничо-математичного ліцею Смілянської міської ради Черкаської області у виконанні завдань дослідно-експериментальної роботи протягом 2009-2014 років.

5.2. Заслухати звіт про виконання Програми I (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи у травні 2010 року.

5.3. Розмістити даний наказ на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua.

6. Головному управлінню освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (Фещенко О.В.) надавати допомогу педагогічному колективу Смілянського природничо-математичного ліцею Смілянської міської ради Черкаської області та забезпечити необхідні умови для проведення дослідно-експериментальної роботи.

7. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.

Актуальність дослідження. Система освіти XXI століття у відповідності з вимогами сьогодення потребує переосмислення, практичної реалізації базових принципів компетентності (за концепцією ЮНЕСКО) - навчитися пізнавати, навчитися жити разом, навчитися жити.

На даному етапі педагогами, вченими розробляються теоретичні та практичні засади нової школи. Нова школа - це простір життя учня, де він не тільки готується до життя, а й повноцінно живе. З цією метою вся діяльність навчального закладу будується так, щоб сприяти становленню особистості учня як творця і проектувальника власного життя, гармонізації та гуманізації відносин між учнями і педагогами, школою та родиною на основі ідей самоцінності вибору особистістю життєвого шляху.

Життєва компетентність - це уміння, знання, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здібності, які необхідні для вирішення життєвих завдань та продуктивної реалізації життя як індивідуального життєвого проекту. Життєтворча компетентність передбачає свідоме та відповідальне відношення до виконання особистістю її життєвих та соціальних ролей.

На сьогоднішній день проблема формування компетентного випускника сучасної школи є однією з найактуальніших. Компетентісний підхід до навчально-виховного процесу - це дієвий освітній інструмент розвитку особистості, спрямований на активне та конструктивне входження людини у сучасні суспільні процеси, досягнення нею високого рівня самореалізації особистісного потенціалу, життєвої компетентності та життєвого успіху.

Різні аспекти реформування сучасного навчального закладу як школи життєвої компетентності, базуються на нових концептуальних засадах, передусім ідеях життєтворчості особистості. Життєтворчість - особлива вища форма виявлення творчої природи людини. Вона сприяє самостійному творчому вибору особистістю стратегії життя, розробці життєвих планів і програм, вибору та використанню засобів, необхідних для реалізації її індивідуального життєвого проекту.

Найціннішим надбанням педагогіки життєтворчості є те, що її цілі, зміст близькі не лише реформаторам-педагогам, але й дітям, які стають співтворцями нових моделей школи XXI століття, глибше осмислюють своє життя, навчаються для того, щоб оволодіти мистецтвом життєтворчості, мистецтвом ефективного виконання життєвих і соціальних ролей.

Захисна, людинозберігаюча функція педагогіки, освіти завжди була домінуючою, адже школа повинна допомогти вижити дитині в нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми. Вона покликана виступити альтернативою "поганого життя", зла, несучи підростаючій людині загальнолюдські цінності як матеріал для особистого вибору.

Входження молодих поколінь у відкрите суспільство, глобалізований, динамічний світ актуалізує роль її життєвої компетентності. Щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві та соціальні ролі, випускник української школи має володіти певними якостями, уміннями. Таким чином, статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Соціальний прогрес, динамічні зміни викликають у молодої людини необхідність постійної роботи над собою, розвитку життєвої компетентності, посилення відповідальності за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Для формування життєтворчих компетентностей педагогічний колектив Смілянського природничо-математичного ліцею використовує широкий арсенал методів та методик, основна частка яких була розроблена під час роботи колективу над реалізацією завдань експерименту регіонального рівня за темою "Методики розвитку компетентної особистості для життя в інформаційному суспільстві".

Проектні технології виявились досить вдалим методом в цьому сенсі. Це не лише застосування методу проектів у навчально-виховному процесі, а й участь ліцеїстів у міжнародних та всеукраїнських телекомунікаційних проектах міжнародної освітньої та ресурсної мережі I*EARN, Британських Рад, а саме: проекти SAW (Наука об'єднує світ), програми Global Gatevay (Міжнародний освітній портал) та у міжнародному проекті Challenges in Schools ("Виклики шкіл").

Всі проекти різнопланові, а тому дозволяють виявити свої можливості майже кожному учневі ліцею. Найбільш широкомасштабним виявився міжнародний проект від Британських Рад "Challenges in Schools", в якому учнівський і педагогічний колективи працювали протягом року - з березня 2008 по березень 2009 р.

Робота в проекті показала необхідність формування сприятливого середовища в школі як одного з головних чинників формування компетентної особистості випускника майбутнього.

Об'єкт дослідження: учасники навчально-виховного процесу Смілянського природничо-математичного ліцею Смілянської міської ради Черкаської області.

Предмет дослідження: зміст, технології та психолого-педагогічні умови процесу формування та впливу сприятливого освітнього середовища на формування життєтворчих компетентностей учнів.

Мета дослідження: на нових теоретико-технологічних засадах дослідити результативність процесу формування та впливу сприятливого освітнього середовища на формування життєтворчих компетентностей учнів.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати науково-методичну літературу за темою дослідження.

2. Розробити та здійснити експериментальну перевірку ефективності інноваційної моделі сприятливого освітнього середовища на формування життєтворчих компетентностей випускника.

3. Визначити розширений склад суб'єктів процесу впливу сприятливого освітнього середовища на формування життєтворчих компетентностей випускника.

4. Здійснити оновлення змісту і технологій формування сприятливого освітнього середовища на формування життєтворчих компетентностей випускника.

5. Розробити науково-методичне забезпечення, систему тренінгів, спрямованих на підвищення кваліфікації педагогів з питань організації сприятливого освітнього середовища на формування життєтворчих компетентностей випускника у сучасних умовах.

6. Здійснити організаційно-методичне забезпечення підвищення батьківської майстерності з питань створення сприятливого освітнього середовища для формування життєтворчих компетентностей учнів у родині.

7. Організувати роботу постійнодіючого науково-практичного семінару "Психолого-педагогічні умови створення сприятливого освітнього середовища для формування і розвитку життєтворчих компетентностей старших підлітків".

Гіпотеза дослідження: вплив сприятливого освітнього середовища на формування життєтворчих компетентностей випускника школи здійснюватиметься ефективніше за умов:

- координації зусиль всіх учасників навчально-виховного процесу в цьому аспекті;

- спрямування змісту навчально-виховного процесу на підтримку створеного сприятливого освітнього середовища, утвердження у свідомості особистості важливості дотримання здорового способу життя для постійної роботи над собою, розвитку життєвої компетентності, посилення відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху (ціннісно-орієнтаційний підхід);

- застосування широкого спектру педагогічних технологій в навчально-виховному процесі на різних освітніх рівнях з урахуванням інтересів, потреб, можливостей та прав особистості учня (особистісно орієнтований підхід);

- відповідності системи заходів щодо організації сприятливого освітнього середовища та формування життєтворчих компетентностей старших підлітків відповідно до культурологічних орієнтацій, етнічних особливостей, конкретних соціально-економічних умов регіону (середовищний підхід);

- реалізації діяльнісного підходу в організації процесу формування та розвитку сприятливого освітнього середовища і життєтворчих компетентностей ліцеїстів.

Теоретико-методологічна основа експерименту ґрунтується на філософських і культурологічних ідеях взаємозв'язку культури і виховання, глобалізації суспільного життя, теорії пізнання про єдність діяльності, свідомості й самосвідомості особистості, принципах гуманістичної моралі.

Теоретичну основу дослідження становлять:

- положення Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні;

- модель адаптивної школи (Є.Ямбург);

- дослідження в галузі формування і розвитку життєтворчих компетенцій особистості (І.Г.Єрмаков, Д.О.Пузіков та ін..);

- психолого-педагогічна теорія цінностей (І.Бех, О.Бодальов, Л.Божович, О.Вишневський, Д.Ельконін, А.Здравомислов, Д.Леонтьєв та ін.);

- психолого-педагогічна теорія гуманізації виховного процесу на основі особистісно орієнтованої парадигми освіти і виховання (І.Бех, Р.Бернс, В.Білоусова, О.Кононко, А.Маслоу, Т.Поніманська, К.Роджерс та ін..);

- теорія психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі (В.Безрукова, О.Дубасенюк, О.Киричук, О.Коберник, В.Краєвський, М.Красовицький та ін.).

Науково-педагогічні принципи експерименту:

- науковості;

- системності;

- природовідповідності;

- послідовності;

- зв'язку освіти з життям;

- активності і самодіяльності суб'єктів освітнього процесу;

- єдності свідомості і поведінки;

- гуманних відносин;

- діалогізму;

- родинності, який базується на розумінні того, що родина є основою, яка творить людину; вона є первинним середовищем, де дитина усвідомлює своє "Я";

- співпраці і співтворчості, що реалізується у спільній цілеспрямованій творчій діяльності суб'єктів навчально-виховного процесу, яка передбачає взаємне збагачення духовно-моральними цінностями; співпраця набуває різних форм: співдружності, співучасті, співпереживання, співтворчості, співуправління тощо. Взаємини співпартнерства поширюються на всі види взаємин як у межах школи, так і в оточуючому середовищі (з родинами, державними і недержавними установами і відомствами, громадськими організаціями тощо).

Методи дослідження: для вирішення завдань експерименту використовуватимуться загальнонаукові методи:

- аналіз світового та вітчизняного досвіду розвитку життєтворчих компетентностей;

- спостереження, анкетування, тестування, інтерв'ювання, бесіди;

- психолого-педагогічний аналіз змін рівня сформованості у старших підлітків здорового способу життя, життєтворчих компетентностей;

- статистична обробка даних, отриманих у процесі дослідно-експериментальної роботи;

- моделювання;

Основний метод дослідження - комплексний експеримент.

Наукова новизна дослідження полягає у розробці функціонально-прогностичної моделі процесу формування та розвитку життєтворчих компетентностей особистості на основі створеного сприятливого освітнього середовища (вільного від таких проблем, як насильство, наркоманія, алкоголь).

Теоретичне значення дослідження полягає у здійсненні теоретичного аналізу процесу формування та впливу сприятливого освітнього середовища на формування життєтворчих компетентностей випускників шляхом координації зусиль всіх суб'єктів навчально-виховного процесу.

Практична значущість дослідження полягає у:

- розробці та впровадженні у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів інноваційних моделей формування і розвитку життєтворчих компетентностей на основі сприятливого освітнього середовища, які дозволять комплексно реалізувати психолого-педагогічні умови, зміст, форми, методи формування засад здорового способу життя та життєтворчих компетентностей особистості у соціокультурному середовищі;

- розробці методики діагностування проявів сформованих життєтворчих компетентностей;

- підготовці методичних рекомендацій щодо формування та розвитку життєтворчих компетентностей на основі сприятливого освітнього середовища для педагогів і батьків; розробці системи підвищення кваліфікації педагогів у даному аспекті.

Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься теоретичним і методичним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу засобів, форм і методів, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження, коректним використанням методик і технологій за погодженням із науковим керівником та науковим консультантом дослідження; якісною обробкою експериментальних даних; систематичним моніторингом експерименту, а також підтверджуватиметься їхньою широкою апробацією на Всеукраїнських, обласних та міських конференціях і психолого-педагогічних семінарах, а також впровадженням у практику роботи педагогічних колективів шкіл Черкаської та інших областей України.

Науковий керівник експерименту - Єрмаков І.Г., старший науковий співробітник лабораторії педагогічних інновацій Інституту педагогіки АПН України, кандидат історичних наук.

Науковий консультант - Назаренко Г.А., заступник директора Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників з наукової та видавничої роботи, кандидат педагогічних наук.

Координатор - Гурин Т.В., методист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України.

Члени науково-методичної ради:

- Лісова Н.І., заступник директора Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників з питань зовнішнього незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти, кандидат педагогічних наук;

- Гнідая С.А., директор Смілянського природничо-математичного ліцею;

- Бурсевич А.С., заступник директора з навчально-виховної роботи Смілянського природничо-математичного ліцею;

- Хуртенко Л.О., заступник директора з навчально-виховної роботи Смілянського природничо-математичного ліцею;

- Лісова С.І., заступник директора з виховної роботи Смілянського природничо-математичного ліцею;

- Діденко О.О., педагог-організатор Смілянського природничо-математичного ліцею;

- Ярмиш Т.Є., учитель англійської мови Смілянського природничо-математичного ліцею.

1. Визначення та наукове обґрунтування теми, мети та завдань дослідно-експериментальної роботи.

2. Вивчення та аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідно-експериментальної роботи.

3. Нормативно-правове забезпечення експерименту:

а) розробка положення про міський консультаційний Центр з проблем розвитку життєтворчої компетентності учнів;

б) планування дослідно-експериментальної роботи Центру;

в) проведення науково-методичної конференції за темою: "Спільна діяльність суб'єктів освітнього процесу щодо створення сприятливого освітнього середовища та його впливу на формування і розвиток життєтворчих компетентностей старшокласників".

4. Вивчення потенційних можливостей суб'єктів дослідно-експериментальної роботи.

5. Формування творчих груп за темою комплексного експериментального дослідження.

6. Налагодження спільної діяльності з установами, які здійснюють наукове керівництво дослідно-експериментальною роботою.

7. Складання кошторису витрат для забезпечення реалізації програми дослідно-експериментальної роботи.

1. Розробка теоретико-концептуальних засад дослідно-експериментальної роботи з теми дослідження.

2. Розробка функціонально-прогностичної моделі формування на основі створеного сприятливого освітнього середовища компетентностей життєтворчості.

3. Визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості компетентностей життєтворчості, рівня безпеки освітнього середовища загальноосвітніх навчальних закладів.

4. Здійснення діагностики компетентності старшокласників та педагогічних працівників ліцею з проблеми дослідження.

5. Проведення діагностики рівня сформованості засад здорового способу життя в учнів ліцею.

6. Розробка та узгодження програм спільної діяльності суб'єктів дослідно-експериментальної роботи.

7. Визначення індивідуальних тем дослідження як складових загальної теми дослідно-експериментальної роботи.

1. Експериментальне впровадження, внесення коректив та доповнень у розроблену функціонально-прогностичну модель формування компетентностей життєтворчості на основі створеного сприятливого освітнього середовища.

2. Розробка та практичне відпрацювання методики узгодження взаємодії всіх суб'єктів процесу формування компетентностей життєтворчості учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

3. Практична апробація, корекція комплексу методів та технологій формування компетентностей життєтворчості на основі створеного сприятливого освітнього середовища.

4. Консультування та навчання вчителів, батьків, представників місцевої громади з питань формування сприятливого освітнього середовища і життєтворчих компетентностей учнів на базі міського консультаційного Центру .

5. Здійснення поточного моніторингу рівня сформованості сприятливого освітнього середовища та його впливу на формування і розвиток життєтворчих компетентностей учнів.

6. Накопичення набутого педагогічного досвіду з питань формування та розвитку компетентностей життєтворчості учнів.

7. Підготовка і проведення Всеукраїнського науково-практичного семінару за темою дослідно-експериментальної роботи із залученням працівників освіти різних регіонів України.