Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо проведення III та IV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформатики у 2009-2010 навчальному році.

Метою проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформатики є стимулювання творчого самовдосконалення учнів, зацікавлення їх у поглибленому вивченні інформатики; виявлення та розвиток обдарованих учнів, сприяння розвитку алгоритмічного мислення у школярів, підвищення інтересу до програмування; формування команди для участі в Міжнародній олімпіаді з інформатики.

Документом, що визначає завдання, структуру, технологію проведення Всеукраїнських олімпіад, є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси Фахової майстерності (наказ Міністерства освіти України N 305 від 18.08.98 р., http://uoi.in.ua/attachments/uoi/policy/1998.txt)

III етап олімпіади з інформатики проводиться у два практичних тури.

Тури олімпіади доцільно проводити на комп'ютерах із операційними системами Windows 2000/XP/Vista/7. Бажано, на час проведення туру олімпіади, фізично відімкнути локальну мережу від комп'ютерів учасників, якщо вона не використовується для здачі робіт під час туру та не вжито заходів, що унеможливлюють обмін даними між учасниками під час туру.

Рекомендуємо запропонувати учасникам олімпіади на вибір одну з мов програмування (Pascal, C або C++), та систем програмування (Free Pascal 2.0 (чи новішої версії), GCC 4.1 (чи новішої версії), Turbo Delphi Explorer, Visual C++ 2008 Express). Такі компілятори будуть використані на IV-му етапі.

Передбачається, що програми, написані під Visual C++ та Delphi, будуть консольними доданками й не будуть надавати будь-якого інтерфейсу користувача або використовувати спеціальні компоненти та бібліотеки для роботи із системою та пристроями.

Не рекомендується користуватися учасникам олімпіади власною літературою, друкованими або рукописними матеріалами, засобами комунікації (Інтернет, мобільні телефони і таке інше).

Завдання олімпіади мають бути алгоритмічного характеру, тобто основними результатами роботи учасника має бути: алгоритм, що правильно та ефективно розв'язує поставлену задачу, та програма, що реалізує запропонований алгоритм.

Запропоновані задачі можуть бути такими:

1) Розробити програму, що за вхідним файлом визначеної структури буде отримувати вихідний, згідно з умовами задачі.

В останні роки задачі саме такого типу найчастіше пропонуються на олімпіадах.

2) Розробити програму, що отримуватиме вхідні дані та повідомлятиме про результати їх обробки, інтерактивно взаємодіючи з бібліотекою журі.

Такий підхід зручний тоді, коли необхідно, щоб програма учасника не містила на початку роботи всієї інформації, а отримувала її шляхом звертання до бібліотеки. Наприклад, у такий спосіб можуть бути оформлені задачі-ігри. Задача такого типу "Нім" була запропонована на IV етапі Всеукраїнської олімпіади з інформатики у 1997 році.

3) За відомими вхідними даними отримати результати, що відповідають умові задачі.

У цьому випадку необхідно здати не програму, а саме вихідний файл для кожного тесту.

Бажано, щоб задачі висвітлювали деякі з наступних тем: робота з великими числами; сортування та пошук; метод перебору варіантів, відсікання перебору; елементи обчислювальної геометрії; принцип динамічного програмування; жадібні алгоритми; алгоритми на графах; елементи лексичного та синтаксичного розбору.

Не рекомендується пропонувати задачі, розв'язання яких потребує використання архітектурних особливостей комп'ютерів, знань з області системного програмування, організації складного інтерфейсу користувача, використання нестандартних бібліотек.

Під час підготовки завдань слід звернути особливу увагу на обмеження на вхідні дані; формат вхідних та вихідних даних; імена файлів (назва файлу з вихідним текстом програми, який повинен здати учасник; назви вхідного та вихідного файлів); приклади вхідних та вихідних даних; описання функцій, що доступні у бібліотеці журі (для 3-го типу задач).

Учасники олімпіади повинні мати змогу поставити запитання щодо умов задач. Як свідчить практика IV етапу Всеукраїнських та міжнародних олімпіад, бажано надавати цю можливість лише на протязі першої години кожного з турів. Якщо за цей час учасники знайдуть помилку або двозначність в умові, тоді до умови можна буде внести поправку та вчасно оголосити про неї усім учасникам.

Запитання, що їх ставить учасник, повинні передбачати відповідь "Так" або "Ні". У випадках, коли запитання сформульоване так, що на нього не можна відповісти "Так" або "Ні"; відповідь на запитання учасника міститься у явному вигляді в умові задачі; запитання стосується розв'язку задачі; відповідь на запитання вимагає обчислень, що можуть бути проведені учасником самостійно, виходячи з умов задачі та загальних знань - член журі повинен відповідати: "Не коментую".