Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.02.04 р. N 104 на базі Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського міста Києва проводилась дослідно-експериментальна робота за темою "Формування духовності особистості на засадах традиційних національних цінностей українського народу".

Відповідно до мети дослідження розроблено й апробовано модель загально-освітнього навчального закладу як навчального закладу культури духовного зростання та здійснено її навчально-методичне забезпечення.

Результати дослідно-експериментальної роботи педагогічного колективу спонукають продовжити науково-пошукову діяльність з проблеми формування цілісної, духовної, морально-етичної особистості в умовах навчального закладу духовного зростання.

У зв'язку з цим,

1. Взяти до відома Доповідну записку про завершення дослідно-експериментальної роботи за темою "Формування духовності особистості на засадах традиційних національних цінностей українського народу" на базі Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського міста Києва (директор Хайруліна В.М.) (додаток 1).

2. Підтримати клопотання Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації (лист від 09.06.09 р. N 02/740), рішення комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (додаток 2) щодо проведення на базі Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського міста Києва дослідно-експериментальної роботи за темою "Науково-методичне супроводження процесу особистісного розвитку колежан в контексті тисячолітньої духовної культури українського народу".

3. Затвердити Заявку (додаток 3), Програму дослідно-експериментальної роботи за темою "Науково-методичне супроводження процесу особистісного розвитку колежан в контексті тисячолітньої духовної культури українського народу" на 2009-2015 роки (додаток 4) та Програму підготовчого етапу експерименту (2009-2010 навчальний рік, додаток 5).

4. Призначити науковим керівником експерименту Хайруліну В.М., директора Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського, члена-кореспондента Академії педагогічних наук України, кандидата педагогічних наук, Заслуженого працівника освіти України; науковими консультантами: Сухомлинську О.В., академіка-секретаря відділення загальної педагогіки і філософії освіти Академії педагогічних наук України, дійсного члена Академії педагогічних наук України (за згодою); Беха І.Д., директора Інституту проблем виховання, дійсного члена Академії педагогічних наук України, доктора психологічних наук (за згодою); консультантами: Єрмакова І.Г., старшого наукового співробітника лабораторії педагогічних інновацій, кандидата історичних наук; Косарєву Н.І., начальника відділу наукової роботи та інформаційно-аналітичного забезпечення Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України; Ульяніч Т.А., викладача режисури Київського державного університету театру, кіно та телебачення ім. Івана Карпенка-Карого, здобувача наукового ступеня кафедри телебачення, спеціаліста із медіаграмотності та інформаційної безпеки; координатором: Гурин Т.В., методиста Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України.

5. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.):

5.1. Координувати та надавати науково-методичну допомогу педагогічному колективу Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського міста Києва у виконанні завдань дослідно-експериментальної роботи.

5.2. Заслухати звіт про завершення підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи навчального закладу у травні 2010 року.

6. Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації (Журавський В.С.) надавати допомогу педагогічному колективу Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського міста Києва щодо забезпечення необхідних умов в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи.

7. Розмістити даний наказ на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua.

8. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.02.04 р. N 104 на базі Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського міста Києва протягом 2004-2009 років проводилась дослідно-експериментальної роботи за темою "Формування духовності особистості на засадах традиційних національних цінностей українського народу в умовах навчального закладу нового типу".

Основними завданнями дослідно-експериментальної роботи було визначено:

- розробка та експериментальна перевірка структурно-змістової моделі загальноосвітнього навчального закладу як навчального закладу духовного здоров'я;

- розробка та апробація цілісної програми "Етика: духовні засади" (для учнів 1-12 класів), спрямованої на формування духовних цінностей учнів на основі традиційної для українців християнської культури;

- підготовка навчальних посібників, методичних рекомендацій на забезпечення викладання навчального курсу "Етика: духовні засади" (для учнів 1-12 класів), а також науково-методичних рекомендацій щодо впровадження результатів дослідження у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів;

- розробка комплексу методів та методик щодо формування духовності особистості на основі цінностей християнської культури, виховання духовно багатої і морально здорової особистості, їх апробація та впровадження у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів;

- організація на базі колежу Всеукраїнського науково-методичного центру формування духовно-морального світу особистості.

Протягом підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи визначено пріоритетні цільові установки та основні напрями дослідження, вивчено та проаналізовано кращий досвід педагогічних колективів України щодо проблеми духовно-морального виховання особистості, створено творчі групи вчителів за темою комплексного експериментального дослідження, обґрунтовано концептуальні основи духовно-морального становлення і розвитку особистості (теоретико-методологічний аспект) та сформовано змістову структуру дослідно-експериментальної діяльності.

На діагностично-концептуальному етапі налагоджено діяльність з Інститутом проблем виховання АПН України, Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, Національним педагогічним університетом ім. М.П.Драгоманова, Київським міським педагогічним університетом ім. Б.Д.Грінченка. Визначено компоненти дослідження, сформовано експериментальні та контрольні колективи, завершено комплектування творчих груп.

Одночасно визначено та уточнено функціональні обов'язки членів педагогічного колективу в системі вирішення завдань дослідно-експериментальної роботи; розроблено програми науково-теоретичної підготовки членів творчих колективів за темою дослідження; забезпечено умови функціонування інноваційного виховного середовища, розроблено структурно-змістову модель загальноосвітнього навчального закладу як навчального закладу духовного зростання; підготовлено анкети, тести, розроблено методики та принципи їх аналізу; проведено діагностику рівня інтелектуального, духовного, психічного розвитку учнів колежу.

Членами творчих груп доопрацьовано програму "Етика: духовні засади" (для учнів 1-12-х класів), а також організовано науково-методичне супроводження навчального курсу "Етика: духовні засади" (розроблено навчальну програму для 1-11-х класів з предмету "Етика: духовні засади", методичний посібник для вчителів початкової школи "Етика: духовні засади", які отримали гриф Міністерства освіти і науки України; видано хрестоматію "Дивоцвіт дитинства" для використання на уроках етики в молодших класах; зібрано відеотеку "Етика: духовні засади" для учнів 5-8, 9-11-х класів; створено відеохрестоматії, розроблено навчальні посібники з курсу "Етика: духовні засади" для учнів 5-9-х та 10-11-х класів).

Розроблено комплект нормативних документів з організації діяльності Всеукраїнського науково-методичного центру духовного здоров'я особистості.

На організаційно-прогнозуючому етапі теоретично обґрунтовано експериментальну модель загальноосвітнього навчального закладу як навчального закладу духовного зростання, організовано моніторинг стану духовного здоров'я учнів колежу. Апробовано програму "Етика: духовні засади" у 1-11-х класах колежу, а також педагогічні методики і технології духовно-морального виховання учнів; вивчено мотивацію до занять з християнської етики учнів різних вікових груп. Психологічною службою колежу на основі використання діагностично-проектуючого комплексу "Універсал" (автор В.О.Киричук) досліджено фактори впливу на сформованість духовного здоров'я учнів, обґрунтовано системи завдань, вправ, тестів для інтелектуального навантаження дітей; перевірено ефективність системи науково-методичного забезпечення формування духовно-морального світу особистості на традиційних цінностях українського народу. Технологія "Універсал" - це цілісна методична система, яка дає інформацію не тільки про проблеми, але й про ресурси кожної дитини, вчителя. Вона об'єднує всіх учасників навчально-виховного процесу, дозволяє на основі глибокого наукового аналізу факторів зовнішнього та внутрішнього впливу передбачити, спрогнозувати розвиток колективу в цілому, ефективно впливати на загальний психо-соціальний розвиток колежан (визначити проблеми та потенційні можливості, ставити конкретні завдання щодо корекції розвитку, позитивно впливати на попередження негативних проявів ще на етапі формування).

За результатами даних, отриманих за допомогою анкет, тестів, опитувальників комплексу "Універсал", а також враховуючи принципи діяльності навчального закладу, позицію батьків, учнів, вчителів розроблено програми розвитку навчального закладу, планується експериментальна діяльність.

Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід формування духовності учнів, що дало змогу визначити необхідні заходи формування духовно багатої і здорової особистості, серед яких визначаємо:

- створення умов для формування в учнів зрілого, особистісного ставлення до фундаментальних проблем людського існування, цінностей як смислових універсалій (В.Франкл); надання допомоги у визначенні ціннісних орієнтирів, мети, цілей, сенсу життя;

- сприяння виявленню в учнів духовних та інтелектуальних прагнень, емоційних проявів особистості, осмислених у нерозривному взаємозв'язку;

- утвердження особистісної гармонії, витоки якої знаходяться у духовній (у тому числі - християнській) спадщині українського народу, глибинних пластах української освіти й культури, творчості видатного українського педагога В.О.Сухомлинського;

- забезпечення поступового, усвідомленого перетворення моральних цінностей в особистісні переконання;

- утвердження морально-етичних принципів у нерозривному взаємозв'язку з цінностями християнськими, державними, національними, загальнолюдськими;

- утвердження в свідомості учнів історично притаманних українському народові високих моральних цінностей, спрямованих на засвоєння кращих зразків вітчизняної та світової спадщини;

- сприяння розвитку моральних почуттів і рис поведінки;

- формування психологічної та духовної культури вчителів шляхом проведення циклу психолого-педагогічних семінарів, тренінгів.

Для реалізації завдань експерименту творчими групами вчителів за основною темою комплексного експериментального дослідження розроблено програми науково-теоретичної підготовки членів педагогічного колективу; тематичні плани просвітництва вчителів з проблеми формування духовного світу особистості. Зусилля членів творчих груп були направлені на:

- постійну мотивацію до творчості, експериментальної та дослідницької роботи кожного вчителя;

- включення учителів, учнів, батьків у процес творчого переосмислення педагогічної діяльності;

- вивчення педагогічних ідей та їх апробація вчителями;

- створення банку даних інноваційних педагогічних технологій, творчих методик та виховних заходів вчителів колежу;

- проведення психолого-педагогічних семінарів: "Психолого-педагогічний супровід творчої особистості", "Створення ситуацій успіху вчителя та учня";

- створення лабораторій: впровадження інноваційних технологій культурологічно-практичної діяльності, особистісно-творчої самореалізації, психологічного супроводження, культури здоров'я, корекції знань.

На цьому ж етапі здійснювалася інтеграція шкільних курсів з предметів гуманітарного профілю; створено та апробовано нові інтегральні програми з курсу морально-етичного спрямування.

Формувальний етап дав можливість педагогічному колективу підкорегувати, доповнити та апробувати модель загальноосвітнього навчального закладу - шкоди духовного зростання особистості.

Внесено зміни до нових інтегрованих програм, навчальних посібників курсів з предметів гуманітарного профілю; сформовано центри для проведення циклу психолого-педагогічних семінарів, тренінгів для вчителів.

Розроблено й апробовано шкільні проекти формування духовності старшокласників "Розвиток лідерських якостей", "Сприятливе середовище", тренінговий курс "Пізнай себе". За участю членів учнівського самоврядування колежу проводився контроль стану духовного здоров'я учнів.

У колежі створено умови для реалізації творчого потенціалу педагогів. Для цього застосовувалися дійові, перевірені часом форми науково-методичної роботи:

- індивідуальні - проектування особистого фахового зростання, робота над науково-методичною темою, фаховий консультаційний пункт, педагогічне наставництво, урок-практикум, курси підвищення кваліфікації, самоосвіта, робота з фаховою літературою;

- групові - участь у роботі творчих груп, методичних об'єднань, тижнях педагогічної майстерності, психолого-педагогічних консиліумах, колежанському конкурсі "Учитель року", інноваційних семінарах, школі молодого вчителя;

- масові - педагогічні, методологічні, методичні ради;

науково-методичні конференції, "круглі столи", семінари-практикуми, майстер-класи, педагогічні читання та лекторії; науково-практичний центр підготовки вчителів до інноваційної діяльності; презентації науково-методичних видань та літературних новин, усний випуск "Методичного вісника".

Протягом узагальнюючо-корегувального етапу проведено комплексне дослідження ефективності діяльності моделі "Школи духовного зростання".

Підсумки дослідно-експериментальної роботи кожного етапу підводилися на всеукраїнських науково-теоретичних і науково-практичних семінарах. Про результати дослідно-експериментальної роботи за темою дослідження творчий колектив звітувався на Міжнародній науково-практичній конференції "Формування духовності особистості громадянина: цінності й пріоритети" (28-29 березня 2008 р.).

На всіх етапах дослідно-експериментальної роботи педагогічний колектив використовував результати досліджень та рекомендацій психологічної служби.

Робота психологічної служби протягом звітного періоду полягала у:

- виявленні закономірностей розвитку творчого потенціалу учнів й вчителів, створенні умов для його розкриття в процесі реалізації програми експерименту;

- організації та проведенні системи заходів, спрямованих на встановлення продуктивної взаємодії педагогів та психологів;

- забезпеченні психологічного супроводження реалізації завдань програми індивідуального розвитку колежан;

- проведенні моніторингу функціонування пізнавальної сфери та розвитку особистісних параметрів учнів колежу;

- наданні індивідуальних та групових консультацій, спрямованих на усвідомлення особистісних проблем, потенційних можливостей учнів, батьків, вчителів;

- проведенні психологічних тренінгів з розвитку комунікативних навичок, лідерських умінь, креативності обдарованих дітей, які прагнуть до самовдосконалення та самореалізації.

Мета психологічного супроводження полягала у тому, щоб допомогти кожній дитині соціалізуватися й адаптуватися до шкільних умов шляхом оптимального розвитку її якостей та потенційних можливостей. Психологи навчального закладу спрямовували свою роботу на підтримку вже виявлених здібностей та стимулювання розвитку прихованих талантів; наданні допомоги дітям у пізнавальній діяльності, засвоєнні предметних знань і соціальних цінностей, норм міжособистісної взаємодії у спілкуванні; формування самостійного типу поведінки і творчої спрямованості, позитивного психологічного самопочуття.

Для вивчення психічного розвитку учня та умов навчання й виховання психологічна служба колежу на початку та в кінці кожного навчального року досліджувала психолого-педагогічний статус дитини, рівень її соціальної активності, проводила діагностику вад особистісного розвитку, вивчала ціннісні пріоритети та орієнтації, досліджувала особливості взаємовідносин з батьками, стиль виховання в родині. Отримані дані дозволили простежити динаміку розвитку учнів, у разі потреби, за допомогою педагогічного впливу змінювати соціальне й освітнє середовище з метою створення умов розвитку та навчання.

За час проведення дослідження здійснено розвивальну та корекційну роботу з колежанами в індивідуальних і групових формах. Так, з учнями молодших класів проводились розвиваючі заняття, які допомагали адаптуватися до шкільного життя, нового колективу; розвивати мислення, пам'ять, увагу, уяву, навички спілкування, саморегуляції; формувати позитивну "Я-концепцію". Враховуючи результати психологічних досліджень, з учнями середньої та старшої школи проводилися бесіди та тренінгові заняття, спрямовані на подолання виявлених негативних тенденцій або проблем. Для учнів 10-11-х класів психологами у форматі спеціалізованих уроків проведені курси з основ психологічних знань.

Постійне діагностування стану фізичного, духовного і психічного здоров'я учасників навчально-виховного процесу дозволило внести корективи та доповнення у структурно-змістову модель загальноосвітнього навчального закладу як школи духовного здоров'я.

В рамках експерименту психологами, лікарями:

- досліджено адаптаційні процеси учнів 3-х, 7-х, 10-х класів;

- продіагностовано рівень розвитку пізнавальних процесів учнів 5-х класів;

- проведено дослідження темпераментальних особливостей, акцентуацій, психотипу учнів 8-х, 9-х класів;

- проведено вибіркове анкетування учнів із метою визначення ставлення до особистості вчителя, взаємовідносин між учнями, вчителями та батьками;

- здійснено індивідуальну та групову діагностику за запитами класоводів, класних керівників, окремих батьків з метою визначення особливостей міжособистісних стосунків, емоційного стану, статусу в колективі, причин труднощів у навчанні та поведінці.

Аналіз даних діагностичного дослідження дозволив:

- підвищити рівень впевненості учнів через організацію корекції вад особистісного розвитку - імпульсивності та агресивності - методом створення спеціальних виховних ситуацій у класних колективах і в родині;

- підвищити рівень інтеграції та згуртованості класних колективів через зміну соціального статусу та іміджу відторгнутих та ізольованих учнів методом демонстрації позитивних якостей особистості;

- сформувати ціннісні пріоритети до праці та навчання через розвиток навчально-пізнавальних та трудових потреб методом використання технології психолого-педагогічного проектування розвитку особистості.

Моніторинг здійснювався за 52 критеріями, які характеризували розвиток учня. Це дало можливість визначити проблеми та потенційні можливості; ставити конкретні завдання щодо корекції розвитку як окремого учня, так і колективу в цілому; позитивно впливати на попередження негативних ускладнень ще на етапі формування негативних проблем.

Діагностичний підхід дозволив, враховуючи принципи діяльності навчального закладу, індивідуальні психологічні особливості колежан, позиції вчителів та батьків, розробити реальні програми розвитку навчального закладу.

Особлива увага приділялася індивідуальному підходу до дітей та створенню можливостей для їх самореалізації. Створення індивідуальної психологічної картки кожного учня дозволило прослідкувати динаміку не тільки навчальної діяльності особистості, але й її духовного зростання.

Методологічною основою виховної роботи у колежі став курс "Етика: духовні засади", що викладається на засадах традиційних національних цінностей українського народу. Мета даного курсу полягала в тому, щоб:

- навчити вчителів, учнів та їх батьків народній обрядовості, звичаєвості, закохати у рідну мову і культуру, повернути роль родини у вихованні українця;

- виховати позитивні моральні якості, збагатити духовний світ учнів;

- виробити у всіх суб'єктів навчально-виховного процесу етико-естетичне ставлення до життя і до власної життєдіяльності;

розвивати особистість, здатну жити і творити за законами Добра, Справедливості, Гуманізму, Людяності, Милосердя, долати кризові стани, новоутворення, що виникли під впливом антисоціальних проявів, контркультури;

- сприяти виробленні у дітей потреби жити за формулою: почуття, розум, дія, результат щоб відчувати, розуміти, проживати, творити.

На базі колежу створено Всеукраїнський науково-практичний центр з підготовки вчителів до інноваційної діяльності (наказ МОН України від 11.10.2006 р. N 696 ). Відповідно до плану роботи центру протягом звітного періоду проведено 9 науково-практичних семінарів, 4 методичних семінарів, 5 семінарів-практикумів, 3 науково-практичних конференцій для вчителів, методистів шкіл міста Києва та України.

Досвід експериментальної роботи колежу презентовано на Всеукраїнській виставці "Педагогіка духовності: традиції і сучасність".

Експеримент узгодив і вмотивував всі аспекти роботи школи в одне ціле, для досягнення єдиної мети: виховання свідомого вибору дитиною духовного зростання. За цими аспектами у колежі накопичено чималий досвід роботи, який розповсюджено у 4-х науково-методичних посібниках, 10 статтях.

Становлення духовно-моральної культури особистості здійснюється через виховання. За визначенням академіка І.Д.Беха, "завдяки освіті індивід перетворюється на цілісну особистість у повному розумінні цього слова. Звідси маємо підставу визначити феномен виховання як формуючу діяльність педагогів-вихователів, спрямовану на зміну свідомості, світогляду, психології, ціннісних орієнтацій, знань і способів діяльності, що сприяють її якісному зростанню і вдосконаленню".

Оволодіння новим інтелектуальним баченням світу і свого місця в ньому неможливе без поглиблення культуротворчої функції школи. Втративши ціннісну орієнтацію, освіта тривалий час існувала при гострому дефіциті духовності. Інноваційні школи мають змогу подбати про те, щоб освоєння духовних цінностей мало не пасивний, а активний характер. Спираючись на духовний досвід людства, формуючи образне мислення, колеж допомагає своєму вихованцеві стати суб'єктом культури. Інноваційні школи - справжні культурні центри, які формують духовну культуру учня шляхом освоєння культурних надбань України та світової цивілізації.

Пріоритетні напрями поглиблення культурологічної спрямованості школи:

- розкриття проблеми духовності українського народу в контексті діалогу культур народів світу, поглиблення діалогу західного і східного типів культур світової цивілізації;

- формування потреби спілкування з культурою;

- розкриття у змісті навчальних курсів філософії, теорії та історії світової культури, мистецтва, місця культури України у контексті світової цивілізації.

Культура - це мова, яка об'єднує людство. Без освоєння світових духовних цінностей, змісту взаємодії, взаєморозуміння різних культур неможливе становлення інтелігентної людини демократичної незалежної України. Проблема діалогу культур не менш істотна для виживання людства, ніж екологічна:

- формування в учнів різнобічних духовних потреб та інтересів, створення умов для їх самореалізації у різних видах художньої творчості, виховання естетичної активності та способів її виявлення;

- інтеграція шкіл нового типу з соціокультурним середовищем, творча співдружність із закладами культури і мистецтва у справі становлення духовної культури особистості учня;

- естетизація навчально-виховного процесу.

Реалізація концепції естетичного виховання, діалогу культур спрямована у кінцевому підсумку на формування базової культури особистості. Базова культура особистості - це цілісність, що включає в себе оптимальну наявність якостей, орієнтацій, які допомагають молодій людині розвиватися у гармонії з суспільною культурою. Пріоритетними напрямами базової культури, які становлять зміст виховання, є: культура життєвого самовизначення; економічна культура і культура праці; політична; демократична, правова; інтелектуальна, художня; культура спілкування; культура сімейних стосунків.

Базова культура сприяє розвитку в дитини цілісного "Я", формуванню внутрішньої культури.

Особливого значення набувають питання становлення демократичної та інформаційної культури особистості. Демократична культура означає: право на відкрите і вільне обговорення будь-якого суспільно значущого питання; відстоювання своєї точки зору; право на особисте судження; толерантність, терпимість до іншої точки зору; уміння спілкуватися, зіставляти різні точки зору, світоглядні позиції; виховання в дусі поважання прав людини, культури демократії. Треба навчати дітей будувати свої відносини з іншими людьми на конструктивних засадах, виходячи з поваги, довір'я, співробітництва й уваги як одного з аспектів моральної та етичної поведінки.

Одне з головних завдань - розвиток в учнів навичок і вмінь у сфері усної комунікації: викладати свої думки логічно й аргументовано; захищати свою точку зору, виділяти ідеї у повідомленнях; відрізняти факти від гіпотез; чітко відповідати на запитання, правдиво передавати іншу точку зору; володіти своїми почуттями; швидко, критично і конструктивно включатися в обмін думками; розуміти і розрізняти головні та другорядні ідеї в розмові і вміти їх точно викладати; розвивати ідеї на задану тему, залучаючи до обговорення всю групу, оцінювати комунікативні здібності інших, володіти культурою дискусії, полеміки.

Із розширенням впливу на молодь засобів масової інформації зростає потреба у формуванні інформаційної культури, тобто розуміння з акцентом на розвиток критичного мислення; вибіркового підходу; вироблення захисного механізму до тих засобів масової комунікації, що культивують агресивність, порнографію і насилля.

Мета:

Створення прогностичної моделі становлення цілісної, духовної, морально-етичної особистості, світогляд якої формується на основі християнської культури, етики, толерантності у ставленні до інших релігійних культур, людського співіснування, морально-етичного виховання.

Для цього:

- сприяти становленню світогляду учня як цілісної особистості;

- спрямовувати вихованців на пошук адекватного сучасному рівню розвитку суспільства розуміння смислу життя;

- розвивати їх духовно-моральне мислення;

- створювати відповідні умови для набуття в учнів знань про духовні засади етики як світоглядного, культурологічного, історичного феномену буття;

- орієнтувати учнів на вічні духовно-моральні цінності культури;

- виховувати високі громадянські якості: любов до Вітчизни, повагу до роду, родини, пошанування українських сімейних звичаїв та традицій, вибудованих тисячолітньою культурою;

- сприяти вибудові особистісної конструктивної життєвої програми добротворення на історично традиційних для України засадах християнського світогляду.

Завдання дослідження:

1. Моделювання і реалізація авторських навчальних програм, спецкурсів, курсів за вибором, спрямованих на духовно-моральне, культурологічне виховання особистості, а також розвиток інформаційної культури учня.

2. Впровадження інноваційних педагогічних технологій та інформаційної культури, інтегрування їх у зміст навчальних предметів і спецкурсів, які відповідають потребам духовного розвитку особистості.

3. Використання у навчально-виховному процесі високохудожніх, гуманістичних творів літератури та мистецтва духовно-історичного, релігійного змісту.

4. Збагачення родинного виховання як складової становлення духовної та інформаційної культури дітей.

5. Розробка концептуальних засад перепідготовки педагогічних кадрів з питань духовно-морального, естетичного виховання та інформаційної культури.

6. Виховання особистості учня на основі християнської культурно-історичної традиції та моральних чеснот, які ушляхетнюють і розкривають внутрішній зміст цінностей (національних, громадянських, сімейних, особистісних).

7. Виховання свідомої та відповідальної особистості, здатної жити і творити в сучасному демократичному суспільстві.

8. Створення належних умов для глибшого пізнання учнями себе, свого внутрішнього світу, навчитися розкривати та творчо реалізовувати свої здібності й таланти в позитивному руслі.

9. Використання можливостей міжпредметних зв'язків у формуванні світоглядної культури учнів.

Основні ідеї експерименту:

Науково-педагогічний експеримент грунтується на основі особистісно-зорієнтованого навчання та виховання:

- формування в учнів цінностей культури світу, заглиблення у світ національної культури, рідної мови, традиційної духовної культури, розуміння краси духовних почуттів, знайомства з іншими етносами у соціуму, їх взаєморозуміння;

- уміння жити у злагоді із собою та іншими людьми, протистояти жорстокості, насиллю, цинізму, вульгарності, протидіяти злу;

- здатності орієнтуватися у проблемах світової цивілізації XXI століття, зокрема проблемах та надбаннях інформаційної культури людства.

Об'єкт дослідження:

Педагогічний процес створення та реалізації прогностичної моделі духовно-морального становлення особистості та її інформаційної культури в умовах глобалізму на засадах гуманітаризації освіти, художньо-естетичного профілю навчання, поглибленого вивчення курсу "Етика: духовні засади" та інтеграції предметів культурологічної спрямованості на вивчення православної спадщини.

Предмет дослідження:

Оптимізація інноваційних процесів становлення духовності, моральності особистості, її інтеграції у життя в глобалістичному, полірелігійному, полікультурному просторі на засадах загальнодидактичних технологій навчання, педагогіки особистості, педагогіки співжиття, православної педагогіки, психолого-методологічного коригування та інформаційної безпеки.

Науково-педагогічні принци:

- креативність - творча основа інноваційного потенціалу здійснення навчально-виховного процесу;

- створення команди добротворців, спрямування їх діяльності на вирішення чітко визначених завдань, підтримка ініціатив та партнерства, формування комфортного мікроклімату для творчості;

- гуманізація навчально-виховного процесу, співтворчість учителів, учнів, батьків, громадськості, релігієзнавців та спеціалістів у галузі інформаційної культури;

- особистісно зорієнтоване навчання і виховання особистості як творця і проектувальника власного життя;

- співробітництво в організації взаємодії з сім'єю, спираючись на єдність педагогічних, духовних, моральних вимог до особистості дитини;

- доступність, системність та практична цілеспрямованість навчально-виховного процесу;

- культуровідповідність в умовах полікультурного простору, що передбачає розвиток духовних, моральних, інших традицій українського народу та повагу до духовно-ціннісних надбань інших національностей;

- інноваційна управлінська діяльність, педагогічний менеджмент в процесі експерименту;

- оптимізація навчально-виховного процесу;

- навчання, що розвиває;

- взаємозв'язок морального, духовного, естетичного, фізичного виховання і формування здорового способу життя;

- розкриття художньо-творчих здібностей, зростання етнохудожньої спрямованості для поглибленого вивчення основ традиційної православної культури, психології взаємин;

- індивідуальний підхід до виховання особистості з урахуванням природних, історичних, етносоціальних, етнопсихологічних, компонентів в соціумі;

- встановлення міжнародних зв'язків з організаціями, установами, фондами, робота яких пов'язана з ідеями духовно-морального, православного виховання особистості, розвитку обдарованих дітей. Робота з інформаційними банками даних в Інтернеті, обмін досвідом.

Основні методи дослідження:

Комплексний, формувальний експеримент, моніторинг, контент-аналіз, проектування, моделювання.

Очікувані результати:

1. Сформованість перспективної моделі духовно-морального становлення та інформаційної культури особистості.

2. Видання методичних посібників із досвіду роботи щодо відродження православної культури і державності України.

3. Видання педагогічної бібліотеки "Благовіст" із проблем духовно-морального становлення особистості.

4. Запровадження інформаційних, комп'ютерно-телекомунікаційних технологій із метою духовного розвитку особистості.

5. Дослідження результативності впливу ключових положень дослідно-експериментальної роботи на розвиток гуманної, висококультурної, успішної особистості.

Термін проведення експерименту:

вересень 2009 року - вересень 2015 року.

Організаційно-кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи:

Наукове керівництво:

- Хайруліна Василина Миколаївна, член-кореспондент АПН України, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України, директор Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського.

Наукові консультанти:

- Сухомлинська Ольга Василівна, дійсний член АПН України, академік-секретар відділення загальної педагогіки і філософії освіти АПН України;

- БЕХ Іван Дмитрович, директор Інституту проблем виховання Академії педагогічних наук України, дійсний член Академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук.

Консультанти:

- Єрмаков Іван Гнатович, старший науковий співробітник лабораторії педагогічних інновацій, кандидат історичних наук;

- Косарєва Наталія Іванівна, начальник відділу наукової роботи та інформаційно-аналітичного забезпечення відділення змісту дошкільної та загальної середньої освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України;

- Ульяніч Тетяна Анатоліївна, викладач режисури Київського державного університету театру, кіно та телебачення ім. Івана Карпенка-Карого, здобувач наукового ступеня кафедри телебачення, спеціаліст із медіаграмотності та інформаційної безпеки.

Відповідальні за проведення дослідно-експериментальної роботи:

- Євсюкова Людмила Степанівна, заступник директора Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського з науково-методичної та виховної роботи, вчитель вищої категорії, вчитель етики;

- Манорик Ольга Василівна, заступник директор з навчально-виховної роботи, вчитель вищої категорії, вчитель-методист;

- Миколаєнко Юлія Василівна, заступник директора з навчально-виховної роботи, старший вчитель, вчитель біології;

- Титаренко Ніна Василівна, заступник директора з навчально-виховної роботи з початкової освіти, вчитель вищої категорії, вчитель-методист;

- Бабічева Ганна В'ячеславівна, вчитель початкових класів;

- Бондар Лариса Миколаївна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, вчитель початкових класів;

- Буденкевич Юля Леонідівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, вчитель початкових класів;

- Грабовська Валентина Миколаївна, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, вчитель зарубіжної літератури;

- Гуменчук Ольга Михайлівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, вчитель української мови і літератури;

- Василенко Валентина Іванівна, головний бухгалтер колежу;

- Вахрушева Ольга Миколаївна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, вчитель української мови і літератури;

- Вовченко Вікторія Олегівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, вчитель інформатики;

- Воєвода Зіна Яківна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, вчитель української мови і літератури;

- Золотарьова Алла Володимирівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, вчитель музики;

- Лаптєва Людмила Іванівна, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, вчитель початкових класів;

- Любанська Світлана Іванівна, педагог-організатор початкової школи;