Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 11.09.2007 р. N 800 на базі загальноосвітньої школи I - III ступенів N 123 м. Харкова проводиться дослідно-експериментальна робота за темою: "Розробка моделі діяльності навчального закладу в контексті компетентнісного підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів".

За підсумками I (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи забезпечено підготовку педагогічних кадрів до роботи в нових умовах загальноосвітнього навчального закладу; створено систему різних видів діяльності за базовими потребами учнів; проведено вхідний моніторинг освітньої діяльності навчального закладу; проаналізовано отримані результати.

З метою продовження дослідно-експериментальної роботи у 2008 - 2014 роках

1. Схвалити діяльність педагогічного колективу загальноосвітньої школи I - III ступенів N 123 м. Харкова (Макаренко В.М.) щодо виконання Програми I (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи за темою: "Розробка моделі діяльності навчального закладу в контексті компетентнісного підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів".

2. Відповідно до висновків Комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (додаток 1) затвердити Звіт (додаток 2) та Програму II (формувального) етапу (2008 - 2014 рр.) дослідно-експериментальної роботи за вищезазначеною темою (додаток 3).

3. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Завалевський Ю.І.):

3.1. Надавати організаційну та науково-методичну допомогу педагогічному колективу загальноосвітньої школи I - III ступенів N 123 м. Харкова.

3.2. Заслухати звіт про роботу експериментального навчального закладу у червні 2014 року.

3.3. Розмістити даний наказ на сайті Міністерства освіти і науки України: www.mon.gov.ua.

4. Головному управлінню освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації (Гаркавець В.П.) надавати допомогу педагогічному колективу загальноосвітньої школи I - III ступенів N 123 м. Харкова та забезпечити необхідні умови щодо організації та проведення дослідно-експериментальної роботи.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника міністра Полянського П.Б.

Протягом звітного періоду загальноосвітній навчальний заклад працював над проблемою: "Розробка моделі діяльності навчального закладу в контексті компетентнісного підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів" в межах завдань підготовчого етапу експерименту.

На даний час все більшого визнання набуває компетентнісний підхід - визначення й формування в учнів компетентностей, які дають можливість особистості ефективно брати участь у багатьох соціальних сферах та роблять вагомий внесок у розвиток якості суспільства та особистого успіху. Ключові компетентності становлять основний набір загальних понять, які мають бути деталізованими в комплекс знань, умінь і навичок, цінностей та відносин за навчальними галузями та життєвими сферами учнів. Таким чином, оскільки компетентності є невід'ємною складовою особистості, то єдино реальною, як з теоретичної так із практичної точки зору, є розбудова моделі досягнення державних стандартів базової освіти через заліково-блочну систему навчання та компетентнісний підхід у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу.

На основі науково-теоретичних положень компетентнісного підходу поставлені такі завдання:

- формування мотиваційної готовності педагогів до науко-водослідної та експериментальної роботи за вищезазначеною темою;

- визначення мотиваційної готовності до введення інновацій та потенційних можливостей учасників педагогічної взаємодії;

- вивчення запитів до школи батьків та учнів;

- забезпечення підготовки педагогічних кадрів до роботи в нових умовах загальноосвітнього навчального закладу;

- створення системи різних видів діяльності за базовими потребами учнів та сферами компетентності сучасної людини у сучасному світі;

- аналіз отриманих результатів, корекція подальшої траєкторії розвитку навчального закладу, публікації у фахових педагогічних виданнях.

На I етапі (підготовчому) до участі в дослідно-експериментальній роботі залучено всіх учасників навчально-виховного процесу, уточнено функціональні обов'язки членів педагогічного колективу, забезпечено інформаційну підтримку проведення експерименту - розширено фонд бібліотеки. Педагогами навчального закладу опрацьовано психолого-педагогічні підходи до впровадження особистісно орієнтованих технологій. Підвищено професійну майстерність вчителів шляхом їх активної участі у науково-теоретичних і науково-практичних семінарах, педагогічних читаннях, а саме: науково-теоретичному семінарі "Основи конфліктології" (проводила Іонова О.М., доктор психологічних наук, завідувачка кафедри психології ХДПУ ім. Г.С.Сковороди); науково-практичному семінарі "Розбудова векторної моделі освітнього середовища закладу освіти" (проводила Гречаник О.В., викладач ІПО ХДПУ ім. Г.С.Сковороди). Протягом року (листопад, січень, березень) проведено педагогічні читання за книгою І.Д.Беха "Виховання особистості". Використовуючи метод експертних оцінок, визначали особливості міжособистісних стосунків, що склалися в педагогічному колективі. За результатами діагностування, можна зробити висновок, що загальна характеристика стану психологічного клімату у педагогічному колективі навчального закладу є позитивною.

Побудовано векторну модель освітнього середовища навчального закладу та зроблено висновок, що основне освітнє середовище - кар'єрне, але у ньому залежність превалює над активністю. Це означає, що у більшості випадків використовуються колективні, групові форми навчання й виховання, відмічається стимулювання пізнавальної активності учнів, заохочення, створення ситуацій успіху тощо. Під впливом "суспільного вітру" вектор основного освітнього середовища - шкільного - за сприятливих умов може змінитися, трансформуватися до творчого середовища, проте для цього потрібно надавати учням більше свободи, враховувати їхні побажання, розвивати індивідуальні здібності. Вектор "Особистість" підсилює загальний вплив сили "Суспільного вітру", з більшою вірогідністю зрушуючи вектор "Освітнього середовища" до творчого середовища.

Створено цільову програму "Обдарованість". На основі діагностування, тестування, анкетування, спостереження визначено творчо обдарованих дітей. Проведено діагностику адаптації учнів до навчально-виховного процесу, діагностику розподілу учнів за яскраво вираженими здібностями в художньо-естетичній та академічній сферах. В рамках реалізації програми вчителі навчального закладу продовжили дослідно-експериментальну роботу з учнями. На районний конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України було представлено 12 робіт (у 2006 - 2007 н. р. - 5 робіт). З них - 8 робіт (у 2006 - 2007 н. р. - 1 робота) було відзначено Дипломами I - III ступенів. Вчителі-керівники дослідно-експериментальної роботи були нагороджені грамотами Управління освіти Московської районної в м. Харкові ради за підготовку учнів-переможців районного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України. Учні-переможці районного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт були відправлені на II (обласний) етап. Три учні стали переможцями та отримали Дипломи Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації.

Узагальнено проміжні результати діагностики розвитку учнів в умовах реалізації заліково-блочної системи навчання. За підсумками 2007 - 2008 навчального року рівень освіченості учнів з усіх предметів підвищився (в порівнянні з попереднім роком), що свідчить про ефективність впровадження заліково-блочної системи навчання.

За звітний період творча група вчителів працювала над впровадженням в навчально-виховний процес інноваційних педагогічних технологій на основі компетентнісного підходу, розпочала роботу над створенням моделі випускника школи. Створено методичний бюлетень з розробками уроків за технологією блочно-залікової системи навчання.

З метою визначення рівня особистісної адаптації першокласників проведена діагностика, яка наголосила на ряді специфічних проблем. Не всі діти, які йдуть в перший клас, мають однакову готовність до навчання. Зміна середовища навчання потребує більш високих вимог, як до інтелектуального так і до особистісного розвитку, до ступеню сформованості певних навчальних знань, а саме: забезпечення умов поступового переходу до систематичного навчання дітей шестирічного віку, а також виявлення потенційної "групи ризику", тобто учнів, чиє подальше навчання та виховання пов'язані із суттєвими труднощами. Виявлені діти, які мали низький і середній рівень готовності до навчання, визначена кількість неадаптованих та дезадаптованих учнів. Робота проводилась з 15 вересня по 31 жовтня 2007 року. В ній брали участь 37 учнів. Для цього була використана комплексна методика Ільїної. Отримані результати діагностування свідчать, що кількість учнів з високим рівнем готовності до школи складає 6%, добрий рівень - 70%, середній - 22%, 2% - нижче середнього - ці учні потребують додаткової уваги з боку батьків, вчителів, практичного психолога. З цього приводу запланована корекційно-відновлювальна робота, яка спрямована на розвиток уваги, мислення та пам'яті. Учні з слабким рівнем психологічної готовності до навчання не були виявленні. Якщо порівняти результати діагностування учнів перших класів цього року з результатами минулих років, можемо зробити висновок, що в 2007 - 2008 навчальному році учні перших класів мають вищі показники - це дає змогу вчителям результативно вплинути на розвиток пізнавальних якостей учнів у процесі навчання.

Протягом звітного періоду проведено дослідження щодо розвитку мотиваційної сфери учнів, які навчаються за технологією заліково-блочної системи навчання (5 - 11 класи). Діагностування проводилося за методикою Пашнєва (мотивація навчальної діяльності). Проаналізувавши результати діагностування можна зазначити, що учні 5-х класів мають декілька мотивів навчання, а саме: мотив благополуччя; мотив відповідальності та обов'язку; пізнавальний мотив. Також ми бачимо, що в цьому віці відсутній мотив зовнішнього спонукання або уникнення покарання. Учні 6 - 7 класів обирають один основний мотив - благополуччя. Але на відміну від 6-х класів, учні 7-х не розглядають навчання, як престиж і отримання інформації для них не є засобом самоствердження. В учнів 10-х класів був виявлений ведучий мотив - благополуччя. Якщо порівняти результати, отримані на кінець навчального року з результатами, які були отримані на початку навчального року, то можна побачити, що підвищилися показники пізнавального мотиву, мотиву отримання інформації, як засобу самоствердження і орієнтації на поведінку в соціумі. Це може свідчити про позитивний вплив учителів на формування цих мотивів у учнів. При порівнянні результатів діагностики учнів школи II - III ступенів можна зазначити, що у них ведучий мотив - благополуччя. Учні школи II ступеню більш орієнтовані на відповідальність у навчанні та отримання знань для них є метою розвитку особистості (пізнавальний мотив).