Заслухавши та обговоривши доповідну записку "Про хід виконання заходів Міністерства освіти і науки України Цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров'я нації" колегія зазначає, що Міністерством освіти і науки України, Комітетом з фізичного виховання та спорту, органами управління освітою на місцях, керівниками навчальних закладів та установ освіти і науки в 2002 р. проведено ряд організаційних та практичних дій, які дозволили дещо активізувати роботу по виконанню окремих пунктів Програми.

Зокрема, Міністерством освіти і науки України, спільно з АПН України розроблено Державний стандарт початкової освіти затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. N 1717, продовжується розробка державних стандартів основної і старшої школи, професійно-технічної освіти та вищої школи. Відповідно до вимог стандарту в галузі "Здоров'я і фізична культура", листом Міністерства освіти і науки України від 10.05.2002 р. N 1/9-235 та від 27.06.2002 р. N 1/9-315 на вивчення предмета "Основи здоров'я і фізична культура" в 2002/03 н.р. в 1-4(3) класах в інваріантній складовій передбачено по 3 години на тиждень, а в основній та старшій школі зазначений урок може бути реалізований за рахунок варіативної складової. Листом Міністерства освіти і науки України від 23.07.2001 р. N 1/9-264 також було рекомендовано, як один з можливих варіантів, впровадження третього на тиждень уроку з фізичної культури з елементами футболу.

Разом з тим, за підсумками 2001/02 н.р. лише в 35% загальноосвітніх навчальних закладів України впроваджено третій урок фізичної культури. Зокрема, при вивченні стану виконання Програми в Кіровоградській області Державною інспекцією навчальних закладів та комісією Міністерства освіти і науки України було відмічено, що на початок 2002/03 н.р. третій урок фізичної культури впроваджено в 245 загальноосвітніх навчальних закладах (третина шкіл області), а кількість учнів, які відвідують ці заняття - всього 13,5% від загальної кількості учнів, допущених до занять фізичною культурою. Має місце також той факт, що медичними працівниками більшості загальноосвітніх навчальних закладів області практично не відслідковуються учні, віднесені за станом здоров'я до спеціальної медичної групи.

В той же час, за даними управління охорони здоров'я Кіровоградської облдержадміністрації, більше 60% дітей, які в цьому році вступили до школи, мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру. У віковій структурі найбільший рівень захворюваності відмічається у дітей віком від 7 до 14 років.

В системі професійно-технічної освіти з 869 існуючих закладів тертій урок фізичної культури мають 108 (12%). В той же час, вибірковий аналіз виконання нормативів державних тестів учнями професійно-технічних навчальних закладів Кіровоградської області показав, що майже половина з них не здатні їх виконати.

У вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації четверта година впроваджена в 193 закладах з 289 (66%), а у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації - в 114 закладах з 161 (69%).

Велику стурбованість викликає стан фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи серед учнівської та студентської молоді. Середній показник охоплених фізкультурно-оздоровчою роботою в країні складає лише 12,3%. Однією з основних причин такого стану є відсутність необхідного фінансування.

Зокрема, на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 30.11.2001 р. N 780 , яким передбачено проведення масових багатоступеневих фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів серед дітей дошкільного віку та учнівської молоді (відповідно до календарного плану спортивно-масових заходів на 2002 р. Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України), із затвердженого кошторису 4 млн. грн. фактично профінансовано 1 млн. 544 тис. з яких 1 млн. 300 тис. було використано на Всесвітню Універсіаду, а на Всеукраїнські змагання лише 244 тис. грн.

Враховуючи реальні фінансові можливості, Комітетом фізичного виховання та спорту спільно з Держкомспортом та іншими установами, було проведено лише біля 60 фінальних змагань. Це такі як: регіональні та Всеукраїнські спортивні ігри школярів "Старти надій" (943163 уч.), Всеукраїнська спартакіада для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків (6345 уч.). Всеукраїнські змагання з футболу на призи клубу "Шкіряний м'яч" (501204 уч.), відкрита першість Міносвіти і науки України зі спортивного туризму серед загальноосвітніх навчальних закладів (2210 уч.), проведена спартакіада Міністерства освіти і науки України з 5 видів спорту. Збірні команди міністерства взяли участь у спартакіаді серед міністерств та відомств України з 8 видів спорту.

Певна робота проводиться по створенню спортивних клубів, які повинні відігравати важливу роль у поліпшенні системи організації шкільної та позашкільної фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи. Зокрема, Наказом Міністерства освіти і науки України від 22.03.2002 р. N 210 затверджено Типові статути фізкультурно-спортивного клубу спортивної спілки учнівської молоді загальноосвітнього, професійно-технічного та вищого навчального закладу, а також відправлено управлінням освіти і науки облдержадміністрацій наказ Міністерства освіти і науки України від 22.03.2002 р. N 210 "Про утворення фізкультурно-спортивних клубів та їх осередків у вищих, середніх і професійно-технічних навчальних закладах".

Значну стурбованість викликає стан дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які завжди були найбільш доступні та бажані для більшості дітей. Продовжується тенденція перепідпорядкування освітянських ДЮСШ управлінням з питань фізичної культури і спорту облдержадміністрацій, що суперечить вимогам ст. 9 Закону України "Про позашкільну освіту". Якщо у 2000 р. їх налічувалось у системі освіти 643, то на кінець 2001 р. залишилось 632. Кількість дітей, які відвідували ДЮСШ зменшилась у порівнянні з 1995 р. на 5 тис. учнів і становить 317 тис.

В недостатній мірі ведеться роботи по організації спеціалізованих спортивних класів. На даний час функціонує 165 таких класів, в яких навчаються 3716 учнів. Більш активну роботу проводили в цьому напрямку в Дніпропетровській (31 клас), м. Києві (23 класи), Донецькій (17 класів), Луганській (16 класів), Сумській (11 класів) областях та м. Севастополі (8 класів).

Залишається актуальним питання про відкриття філіалів училищ фізичної культури (ліцеїв) з пріоритетних видів спорту для найталановитіших сільських дітей. На даний час відкрито лише філіал Херсонського Вищого училища фізичної культури у м. Скадовську.

В значній мірі стримує виконання Програми відсутність сучасної нормативно-законодавчої бази. Це відноситься до розробки законодавче обгрунтованих актів про пільги для дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей, а також дітей, які проживають у гірських населених пунктах та екологічно несприятливих умовах. Разом з тим, значна робота з цими соціальне незахищеними категоріями дітей і підлітків здійснюється у Донецькій, Львівській, Рівненській, Дніпропетровській, Харківській, Житомирській, Одеській областях. Згідно програми попередження дитячої безпритульності "Підліток" відкрито спортивні секції у притулках м.м. Красного лиману, Дзержинська, Горлівки та в школах-інтернатах для дітей-сиріт м. Маріуполя (легка атлетика) та в м. Амвросіївці (бокс).

Актуальною проблемою залишається розробка державних правових актів про функціонування ДЮСШ та училищ фізичної культури (ліцеїв), Положення про створення на базі існуючих шкіл-інтернатів для дітей-інвалідів спеціалізовані відділення спортивного резерву та спецгруп підготовки кандидатів та членів національних збірних команд інвалідів при республіканських та регіональних вищих училищах фізичної культури та олімпійського резерву.

В певній мірі вирішується питання про прийом до вищих навчальних закладів спортсменів-інвалідів різних нозологій для підготовки фахівців з фізичної культури і спорту. Зокрема, у Національному університеті фізичного виховання і спорту України з напряму 0102 "Фізичне виховання і спорт" відкрито спеціальності "Олімпійський та професійний спорт", Запорізькому державному університеті, Львівському інституті фізичної культури та у ряді інших ВНЗ відкрита спеціалізація для підготовки тренерів параолімпійського спорту. На спеціальність "Олімпійський та професійний спорт" за цією спеціалізацію зараховуються спортсмени-інваліди різних нозологій (по слуху, зору, ДЦП тощо). У Запорізькому державному університеті проводився третій набір таких студентів, а у Львівському інституті фізичної культури відбувся випуск 5 категорій зазначених фахівців. Для забезпечення навчального процесу при підготовці зазначених фахівців вищими навчальними закладами розробляються програми з відповідних дисциплін, що включені до навчального плану даної спеціальності. Крім того, у вищих навчальних закладах спортивного профілю та педагогічних інститутах і університетах проводиться підготовка фахівців із спеціальності "Фізична реабілітація".