Заслухавши та обговоривши доповідь начальника управління ліцензування, акредитації та нострифікації Михайліченка М.В. "Про упорядкування діяльності відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів", колегія відзначає, що діяльність управління ліцензування, акредитації та нострифікації, Державної інспекції навчальних закладів, департаменту вищої освіти, Державної акредитаційної комісії України здійснюється відповідно до покладених на них завдань з урахуванням пріоритетних шляхів розвитку вищої освіти в Україні та спрямована на вдосконалення системи вищої освіти, підвищення її якості, оптимізацію мережі вищих навчальних закладів та їх відокремлених структурних підрозділів.

Проведеними у 2007 році перевірками охоплено всю мережу відокремлених структурних підрозділів у всіх регіонах України. Участь регіональних органів управління освітою в аналізі мережі та проведенні перевірок, а Регіональних громадських експертних комісій ДАК у розгляді результатів перевірок свідчить про те, що ставлення керівництва окремих регіонів (Автономна Республіка Крим, Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Закарпатська, Одеська та Львівська області) до проблеми якості освітніх послуг, що надаються відокремленими структурними підрозділами, ґрунтується на державницьких позиціях, а їх дії та рішення спрямовані на оптимізацію мережі відокремлених структурних підрозділів і приведення їх діяльності у відповідність до норм чинного законодавства.

Потребує принципового підходу керівництва регіональних органів управління освітою до питання створення і діяльності відокремлених структурних підрозділів та активної підтримки політики Міністерства освіти і науки України щодо скорочення кількості відокремлених структурних підрозділів у містах Києві та Севастополі, Донецькій, Київській, Хмельницькій та Черкаській областях.

Створені за ініціативи Міністерства Регіональні громадські експертні комісії ДАК стали суттєвим чинником впливу громадськості, роботодавців і представників навчальних закладів регіонів на формування освітнього простору регіонів. Однак, не у всіх областях їх діяльність досягла значної ефективності (Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Луганська області). Не у всіх регіонах рішення про надання дозволів щодо створення відокремлених структурних підрозділів ґрунтуються на рекомендаціях Регіональних громадських експертних комісій ДАК (Кіровоградська, Чернігівська та інші області).

Разом з тим, наявна мережа відокремлених структурних підрозділів зорієнтована здебільшого не на забезпечення потреб регіонів у кваліфікованих фахівцях і багатократно перевищує таку потребу у фахівцях економістах, менеджерах та юристах, а на задоволення збільшених потреб вищих навчальних закладів у кількості студентів-контрактників.

Прийняті у 2006 - 2007 рр. Державною акредитаційною комісією рішення щодо припинення діяльності відокремлених структурних підрозділів, які діяли без ліцензії, та анулювання ліцензій тих, де допущено порушення законодавства, засвідчують об'єктивність та принциповість при розгляді результатів таких перевірок.

Чинне законодавство потребує вдосконалення, а тому необхідні відповідні зміни, які покращать ситуацію та дозволять на законодавчому рівні врегулювати питання діяльності відокремлених структурних підрозділів, приймати виважені та обгрунтовані рішення при створенні таких підрозділів.

Враховуючи зазначене та з метою удосконалення роботи Міністерства освіти і науки України, вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, колегія

1. Інформацію начальника управління ліцензування, акредитації Михайліченка М.В. взяти до відома.

2. Схвалити проект Положення про відокремлені структурні підрозділи вищих навчальних закладів.

3. Управлінню ліцензування, акредитації та нострифікації (Михайліченко М.В.) із врахуванням пропозицій членів колегії та керівників вищих навчальних закладів до 01.05.2008 р. доопрацювати проект та затвердити Положення про відокремлені структурні підрозділи вищих навчальних закладів.

4. Керівникам вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування:

4.1. Припинити освітню діяльність у відокремлених структурних підрозділах, що створені із порушенням вимог законодавства та діють без відповідної ліцензії.

4.2. Провести перевірку усіх відокремлених структурних підрозділів, що надають освітні послуги на підставі відповідних ліцензій і надати до 01.07.2008 р. Міністерству акти їх перевірок та пропозиції щодо ліквідації тих відокремлених структурних підрозділів, освітня діяльність яких не відповідає нормам чинного законодавства.

5. Управлінню ліцензування, акредитації та нострифікації (Михайліченко М.В.), Державній інспекції навчальних закладів (Бурлаков О.М.), департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.):

5.1. З 01.09.2008 року по 01.06.2009 року провести перевірку всіх відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів, рекомендованих керівниками цих навчальних закладів для продовження функціонування.

5.2. При проведенні перевірок відокремлених структурних підрозділів активно залучати представників регіональних органів управління освітою, результати перевірок обговорювати на засіданнях регіональних громадських експертних комісій ДАК.

5.3. Спільно із Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, органами управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських адміністрацій щорічно здійснювати моніторинг мережі відокремлених структурних підрозділів.

5.4. Постійно надавати практичну та методичну допомогу регіональним органам управління освітою у роботі із відокремленими структурними підрозділами вищих навчальних закладів.

5.5. При розгляді звернень та підготовці проектів розпорядчих актів про створення відокремлених структурних підрозділів дотримуватися порядку створення підрозділів, встановленого чинним законодавством.

5.6. Здійснювати підготовку проектів рішень про створення відокремлених структурних підрозділів тільки за умови умотивованого обґрунтування необхідності такого створення при наявності детального аналізу регіонального ринку праці та ринку освітніх послуг.

6. Міністерству освіти і науки АР Крим, управлінням освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій розробити механізми надання дозволів на розміщення відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів на відповідних територіях відповідно до законодавства.

7. Контроль за рішенням колегії покласти на заступника Міністра Шинкарука В.Д.

Інтеграційні процеси, що відбуваються на європейському освітньому просторі, вимагають трансформування національної системи вищої освіти з урахуванням основних принципів Болонського процесу, ключовою позицією якого є якість вищої освіти. Основними інструментами регулювання якості освітньої діяльності, що здатні забезпечити як внутрішню, так і зовнішню оцінку на національному та міжнародному рівнях, зберігаючи при цьому повагу до автономії вищого навчального закладу та його академічних свобод, є механізми ліцензування та акредитації спеціальностей, програм, самого навчального закладу, а також механізми контролю за дотриманням ліцензійних умов надання освітніх послуг і правил провадження освітньої діяльності навчальним закладом в цілому та окремими його структурними підрозділами. Такий контроль відповідно до своїх повноважень на підставі норм чинного законодавства постійно здійснюється Міністерством освіти і науки України, Державною інспекцією навчальних закладів та Державною акредитаційною комісією України.

1. Мережа ВСП.

За даними Державного реєстру вищих навчальних закладів станом на 1 січня 2008 року в Україні діє 1004 відокремлених структурних підрозділів (з урахуванням технікумів, коледжів та інститутів, що приєднані до ВНЗ III - IV рівнів акредитації та не мають статусу юридичної особи), з них державних - 732, приватних - 272. Відокремлених структурних підрозділів ВНЗ I - II рівнів акредитації - 30, з них державних - 12, приватних - 18. Вищі навчальні заклади III - IV рівнів акредитації мають 974 відокремлених структурних підрозділів, з них державних - 720, приватних - 254.

Найбільшу кількість відокремлених структурних підрозділів мають такі вищі навчальні заклади:

- державної форми власності: Державна академія статистики, обліку та аудиту - 22; Національний аерокосмічний університет ім. М.Є.Жуковського "Харківський авіаційний інститут" - 18; Донбаська державна машинобудівна академія - 17; Харківська національна академія міського господарства - 17; Київський національний університет культури і мистецтв - 17; Глухівський державний педагогічний університет - 10; Херсонський національний технічний університет - 9;

- приватної форми власності: Міжрегіональна академія управління персоналом - 53; Європейський університет - 25; Київський університет культури - 25; Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" - 21 (без урахування центрів дистанційного навчання); Східноєвропейський університет економіки і менеджменту - 16; Київський славістичний університет - 9; Київський інститут бізнесу і технологій - 7.

Розширення мережі відокремлених структурних підрозділів (філій) впродовж останніх років детально не враховувало соціально-економічні та культурно-освітні потреби щодо їх функціонування. Значною проблемою є те, що чинне законодавство не дозволяє на належному рівні ефективно здійснювати державну політику у галузі вищої освіти щодо діяльності відокремлених структурних підрозділів.

Аналіз рішень Міністерства за останні три роки показує тенденцію щодо зменшення кількості створених відокремлених структурних підрозділів від 16 у 2005 році до 9 у 2006 та 1 у 2007 роках.

2. Нормативно-правові акти.

Законодавством України про освіту певним чином регулюється створення відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів, проте, це законодавство суперечливе та недосконале.

Порядок створення територіальне відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів встановлений Законом України "Про вищу освіту" та постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.94 р. N 228 "Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів". Будь-які філії та інші відокремлені структурні підрозділи створюються в тому ж порядку, що встановлений для створення навчально-виховних закладів, а саме: рішення про створення вищих навчальних закладів III і IV рівнів акредитації загальнодержавної власності та їх ВСП приймається Кабінетом Міністрів України. Статтею 27 Закону України "Про вищу освіту" встановлено, що створення, реорганізація та ліквідація вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації державної форми власності здійснюється Міністерством освіти і науки України та іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади. Таким чином, суперечність полягає у тому, що вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації як юридичні особи створюються відповідними Міністерствами, а ті ж самі навчальні заклади як структурні підрозділи ВНЗ III - IV рівнів акредитації повинні створюватися та реорганізовуватися (наприклад, входження технікуму чи коледжу в структуру університету без права юридичної особи) лише рішенням Уряду.

Законом визначено, що серед усіх типів ВСП вищих навчальних закладів лише факультет поза місцем розташування вищого навчального закладу державної форми власності створюється рішенням Міністерства освіти і науки України, іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади. Однак, існує практика прийняття рішень про створення всіх ВСП незалежно від того, чи це факультет, чи коледж, чи навчально-консультаційний центр.

Частиною 3 статті 27 Закону України "Про вищу освіту" передбачено, що мережа вищих навчальних закладів державної і комунальної форм власності визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до соціально-економічних та культурно-освітніх потреб у них. Проте, на сьогодні в Україні діє 904 вищих навчальних заклади. Лише вищі навчальні заклади III - IV рівнів акредитації державної форми власності створені відповідно до законодавства Кабінетом Міністрів України. Всі інші створювалися і продовжують створюватися без участі та без відома чи погодження Кабінету Міністрів України. Тим самим участь Кабінету Міністрів України у визначенні та формуванні мережі вищих навчальних закладів обмежується лише ВНЗ державної форми власності III - IV рівнів акредитації, а це складає менше 1/4 загальної мережі.

Міністерством освіти і науки України ініційовано, а Верховною Радою України у 2007 році зареєстровано законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про вишу освіту", головними завданнями якого є усунення суперечностей між статтями Закону України "Про вищу освіту", приведення норм Закону України "Про вищу освіту" у відповідність до норм загального законодавства. Найголовніша мета - це підвищення рівня вимог для створення нових вищих навчальних закладів та їх філій, що дасть можливість підвищити рівень якості освітніх послуг, які надаються вищими навчальними закладами і філіями. Окрім того, метою запропонованих змін до Закону Україну "Про вищу освіту" є законодавче забезпечення можливості Кабінету Міністрів України здійснювати державну політику у галузі вищої освіти як безпосередньо, так і через Міністерство освіти і науки України як центральний орган виконавчої влади у галузі освіти.

3. Діяльність Міністерства щодо упорядкування ВСП.

Якщо порядок створення відокремлених структурних підрозділів певною мірою визначений, то питання їх діяльності залишаються за межами законодавчого регулювання. На засіданнях колегії Міністерства питання діяльності відокремлених структурних підрозділів розглядалися в контексті інших питань діяльності вищих навчальних закладів. На сьогодні це є предметом постійної уваги Державної акредитаційної комісії, де розглядаються результати ліцензування і акредитації та результати перевірок цих підрозділів. Неодноразово міністерство зверталося до керівників і власників вищих навчальних закладів усіх форм власності щодо приведення діяльності ВСП у відповідність до норм законодавства, фактичної спроможності навчального закладу забезпечити надання якісних освітніх послуг у таких підрозділах та врахувати обгрунтовані потреби регіонів у фахівцях.

Управлінням ліцензування, акредитації та нострифікації, департаментом вищої освіти, Державною інспекцією навчальних закладів, юридичним відділом МОН за активної участі освітянської громадськості розроблено проект Положення про відокремлені структурні підрозділи вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації (додається). На думку розробників, Положення дозволить врегулювати питання діяльності відокремлених структурних підрозділів, унормує її та дозволить встановити зрозумілі правила стосунків між відокремленими структурними підрозділами вищих навчальних закладів, вищими навчальними закладами, органами виконавчої влади регіонів, де розміщені такі відокремлені структурні підрозділи, та Міністерством освіти і науки України.

4. Філії іноземних навчальних закладів.

Законодавство України передбачає, що вищі навчальні заклади іноземних держав можуть створювати свої структурні підрозділи на території України тільки з дозволу Міністерства освіти і науки України, а їх діяльність з надання освітніх послуг підлягає ліцензуванню незалежно від виду освітніх послуг. Фактично такі філії спочатку були створені і розпочали освітню діяльність, а лише після неодноразових перевірок міністерством та звернень до правоохоронних органів почали приводити свою діяльність у відповідність до норм законодавства: погоджувати своє функціонування, проходити процедуру ліцензування тощо. Але і дотепер є ряд таких підрозділів, які продовжують діяльність без дозволу Міністерства освіти і науки України на створення та без відповідної ліцензії. Так, зокрема, у першому півріччі 2007 року з російською стороною було домовлено про спільне вивчення діяльності ВСП Росії, які діють на території України. Результати роботи створеної спільної російсько-української комісії Федеральної служби з нагляду у сфері освіти і науки Російської Федерації та Міністерства освіти і науки України у місті Севастополі у червні 2007 року засвідчили, що навіть ті філії вищих навчальних закладів Російської Федерації, які отримали ліцензії МОН на підготовку за окремими спеціальностями, надають інші освітні послуги без ліцензії. Так, Інститут економіки і права (філія) Академії праці і соціальних відносин (м. Москва) у м. Севастополі без ліцензії здійснює підготовку фахівців з міжнародної економіки. Севастопольська філія Саратовського державного соціально-економічного університету - спеціалістів з бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту без отримання відповідної ліцензії. Усі філії російських вищих навчальних закладів у місті Севастополі здійснюють підготовку до вступу у вищі навчальні заклади без наявності відповідної ліцензії.

5. Перевірки ВСП.

На сьогодні можна констатувати, що політика Міністерства, спрямована на підвищення якості надання освітніх послуг вищими навчальними закладами, приведення їх діяльності у відповідність до вимог законодавства України, недопущення порушення ліцензійних умов надання освітніх послуг, на оптимізацію мережі вищих навчальних закладів та їх відокремлених структурних підрозділів, дає певні позитивні результати. Такий контроль за дотриманням законодавства у галузі вищої освіти постійно здійснюється Міністерством освіти і науки України спільно з Державною інспекцією навчальних закладів та Державною акредитаційною комісією України. До перевірок також залучаються керівники навчальних закладів, провідні науково-педагогічні працівники, представники органів влади, місцевого самоврядування, студентського активу, громадськості та засобів масової інформації.

Протягом 2006 - 2007 рр. здійснено перевірки всієї наявної мережі відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів щодо дотримання норм законодавства у сфері вищої освіти та Ліцензійних умов надання освітніх послуг. Встановлено, що переважна більшість перевірених ВСП діють з порушенням порядку їх створення та провадження освітньої діяльності. 70 відсотків відокремлених структурних підрозділів не дотримуються Ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти.

Виявлені порушення і недоліки у роботі відокремлених структурних підрозділів носять такий характер:

1) діяльність без ліцензії - до 26% підрозділів;

2) відсутність дозволу місцевих органів самоврядування на створення - 22%;

3) порушення ліцензійних вимог у кадровому забезпеченні - до 83%;