1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Л И С Т
30.08.2006 N 1/9-550
Міністру освіти і науки
Автономної Республіки Крим,
начальникам управлінь освіти
і науки обласних, Київської
та Севастопольської міських
державних адміністрацій,
керівникам вищих навчальних
закладів I - IV рівнів
акредитації
Про основні завдання вищих навчальних закладів України на 2006/2007 навчальний рік
Для вищої освіти України 2005 рік став роком певних досягнень і позитивних змін.
Так, обсяги прийому до вищих навчальних закладів за державним замовленням і за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями було збільшено на 11,8 відсотка. Контингент студентів вищих навчальних закладів зріс до 2,7 млн. студентів. Чисельність студентів у розрахунку на 10 тисяч населення України зросла до 578.
Модернізація вищої освіти здійснювалася у повній відповідності до положень Лісабонської угоди, положень Болонського процесу, Берлінського і Берґенського комюніке. Розроблено проект нового Переліку галузей знань, бакалаврських програм підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України. Розширились міжнародні зв'язки української вищої школи. Демократизації вищої освіти сприяло створення і активна діяльність Громадської колегії, Громадської ради з вищої освіти та Всеукраїнської студентської ради. Зросли обсяги фінансування вищої освіти.
Суттєвих змін зазнала практика вступу до вищих навчальних закладів, що забезпечило відкритість та об'єктивність вступних випробувань і сприяло формуванню позитивної громадської думки.
Результати діяльності системи вищої освіти були розглянуті на підсумковій колегії Міністерства у лютому 2006 року.
Разом з тим, слід констатувати, що у системі вищої освіти України ще мають місце негативні тенденції, які проявляються у зниженні рівня якості вищої освіти, продовженні проявів корупції та хабарництва тощо.
Як показали перевірки, у багатьох вищих навчальних закладах рівень інформованості викладачів, студентів і співробітників зі станом справ в освітній галузі та програмними завданнями діяльності системи вищої освіти є неприпустимо низьким.
Зміст розпорядчих та нормативних документів Міністерства не доводиться до відома працівників і студентів, про основні засади та способи реалізації освітніх технологій, передбачених Болонським процесом викладачі і студенти знають з розмов та публікацій у засобах масової інформації, що формує інколи необ'єктивне ставлення до процесів модернізації вищої освіти.
Аналіз звернень громадян, організацій та установ з питань вищої освіти, які надходять до Міністерства освіти і науки, засвідчує, що у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації та форм власності мають місце серйозні недоліки у питаннях дотримання норм діяльності, визначених законодавчими та нормативними актами у галузі освіти, забезпечення відкритості і прозорості освітніх процесів, інформованості споживачів освітніх послуг щодо законодавчої та нормативної бази вищої школи і перспектив її розвитку.
Міністерство освіти і науки звертає увагу на персональну відповідальність керівників вищих навчальних закладів за порушення норм чинного законодавства України, зокрема у питаннях дотримання ліцензованого обсягу прийому. Керівникам навчальних закладів слід перевірити реальний контингент студентів усіх років прийому, які навчаються за ліцензованими спеціальностями, і привести його у відповідність до обсягу, зазначеному у ліцензії.
Мають місце порушення і недоліки при виконанні державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою, окремі з яких набувають системного характеру.
Так, за результатами перевірки, яка проводилася Рахунковою палатою України, щодо виконання державного замовлення встановлено факти перевищення ліцензованих обсягів підготовки, випадки самовільної зміни доведених обсягів прийому, перерозподілу місць між окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів "спеціаліст" та "магістр", зокрема з таких напрямів підготовки, як "Право", "Економіка і підприємництво". У ряді вищих навчальних закладів ще не обґрунтовано формуються проектні показники прийому, не враховуються регіональні потреби у відповідних фахівцях.
Мають місце факти несвоєчасного подання вищими навчальними закладами обов'язкової звітної інформації, зокрема, статистичних форм 5-ВО "Показники економічного і соціального розвитку України", 2-3нк "Звіт вищого навчального закладу на початок навчального року", оперативної інформації "Оперативні дані про результати прийому", а також недостовірності показників. Особливо це стосується відокремлених структурних підрозділів.
Міністерство освіти і науки інформує, що державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою у 2007 році буде формуватися з урахуванням профілю вищого навчального закладу, ресурсного забезпечення навчального процесу, якості вищої освіти та результативності працевлаштування випускників.
З метою розширення доступу до вищої освіти у 2006 році передбачено виділення коштів на пільгове кредитування здобуття вищої освіти в обсязі 14 млн. грн. Досвід реалізації програм пільгового кредитування минулих років показує, що в окремих вищих навчальних закладах, посилаючись на недосконалість механізму повернення коштів, відмовляють абітурієнтам у наданні пільгових кредитів, що є неприпустимим.
Недоліками статутної діяльності вищих навчальних закладів у 2005 році були випадки низького рівня підготовки нормативних документів вищих навчальних закладів (статутів, положень, навчальних планів тощо). Зокрема, в статутах не визначається порядок скликання загальних зборів (конференцій трудових колективів), відсутні розділи щодо діяльності студентського самоврядування. Концепції діяльності вищих навчальних закладів носять загальний, а іноді і примітивний характер. Певною мірою це стосується і правил прийому, в яких не визначається порядок відбору на навчання за програмами спеціаліста і магістра, не вказуються обсяги прийому за кошти державного бюджету і за кошти фізичних та юридичних осіб тощо.
Найбільш характерними організаційними недоліками в роботі вищих навчальних закладів зі студентами у 2005 році були: необґрунтована мотивація відрахування студентів, порушення умов поновлення та переведення студентів, особливо з контрактної форми навчання на навчання за кошти державного бюджету та надання їм академічних відпусток; встановлення плати за освітні послуги, які не передбачені відповідними нормативними актами, розповсюдження практики "умовного" працевлаштування випускників з використанням недостовірних довідок. Мають місце факти порушення порядку поселення у гуртожитки та їх нецільового використання.
Ще не стало обов'язковим атрибутом навчального процесу та головним інструментом організації самостійної роботи студентів використання сучасних інформаційних технологій.
Крім того, на телефон "гарячої лінії" надходять скарги про окремі випадки хабарництва, встановлення викладачами вищих навчальних закладів "тарифів" за здачу заліків та екзаменів, підготовку курсових та дипломних проектів, появи в Інтернеті сайтів викладачів з контрольними роботами, рефератами, заснування різного роду благодійних фондів та примусових внесків до них тощо.
Головним питанням організації навчального процесу у 2006/2007 навчальному році є реалізація наказу МОН від 30.12.2005 р. N 774 "Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу".
В останні два роки більше як у ста вищих навчальних закладах проводився експеримент щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та модульно-рейтингової системи контролю знань студентів. Хід експерименту розглядався на колегії МОН.
Водночас перевірками, проведеними Міністерством і Державною інспекцією навчальних закладів встановлено, що у багатьох вищих навчальних закладах ця робота знаходиться у початковому стані і проводиться, як правило, в рамках однієї спеціальності або одного факультету. При цьому Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу (наказ МОН України від 23.01.2004 р. N 48) та інші нормативні акти не підготовлені, індивідуальні навчальні плани студентів та інформаційні пакети не розроблені.
Міністерство звертає увагу ректорів, що кредитно-модульна система є основним елементом реалізації Болонського процесу, до якого Україна приєдналася у 2005 році.
У зв'язку з цим, Міністерство планує найближчим часом провести нараду і навчання відповідальних за впровадження Болонського процесу у вищих навчальних закладах та видати низку нормативно-методичних документів з питань кредитно-модульної організації навчального процесу.
Ректорам належить забезпечити, починаючи з 2006/2007 навчального року, повний перехід вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації на кредитно-модульну систему організації навчання з використанням системи обліку навчальної роботи студента і викладача, що відповідає ECTS. Запровадження цієї системи слід починати з першого - другого (максимум третього) курсу з подальшим поступовим її розповсюдженням на старші курси. Особливу увагу слід звернути на стан організаційного та науково-методичного забезпечення студентів, які навчаються в умовах кредитно-модульної системи.
Міністерство звертає увагу керівників вищих навчальних закладів на стан практичної підготовки студентів, яка є невід'ємною складовою підвищення якості підготовки фахівців. Головні зусилля в цій роботі слід зосередити на впровадженні нових підходів на основі розвитку соціального партнерства з промисловцями і підприємцями з питань удосконалення навчального процесу, поліпшення матеріально-технічної бази, формування баз практик, працевлаштування випускників шляхом укладання відповідних договорів як з державними, так і недержавними підприємствами, установами, організаціями. Необхідно забезпечувати студентам можливість проходити практику на місцях майбутнього працевлаштування. Реалізація зазначених заходів сприятиме розвитку соціального партнерства з роботодавцями, підвищенню конкурентоспроможності випускників вищих навчальних закладів на ринку праці, забезпеченню можливості виконання реальних кваліфікаційних (дипломних) робіт (проектів).
Необхідно також поновити практику широкого залучення до складу Державних екзаменаційних комісій представників державних та недержавних підприємств, установ, організацій - замовників фахівців, частка яких разом з головою комісії повинна складати більше половини загального складу комісії, та представників інших вищих навчальних закладів, у яких готують фахівців з того ж напряму або спеціальності. Навіть за умов обмеженого фінансування неприпустимою є практика формування складу Державних екзаменаційних комісій з числа фахівців, що мають малий досвід практичної роботи або вищу освіту за невідповідним фахом. Слід поступово відмовлятися також від практики призначення головами Державних екзаменаційних комісій педагогічних та науково-педагогічних працівників даного вищого навчального закладу. Неприпустимим є проведення Державної атестації за відсутності Голови Державної екзаменаційної комісії або більшості її членів.
Керівникам вищих навчальних закладів необхідно звернути увагу на небезпечну тенденцію зниження рівня вимог до змісту і складності дипломних робіт (проектів), зведення їх до реферативних оглядів або збірки компільованих матеріалів. Дипломні роботи (проекти), особливо з інженерних спеціальностей, мають носити характер самостійних розробок без використання "послуг" певних фірм, які діють у системі Інтернет. З метою підвищення якості дипломних робіт (проектів) та забезпечення їх об'єктивної оцінки слід широко практикувати зовнішнє рецензування.
У контексті приєднання вищої освіти України до Болонського процесу та необхідності забезпечення мобільності студентів важливим питанням є запровадження у навчальний процес нових технологій навчання з іноземних мов, введення Державного іспиту з іноземної мови на заключному етапі навчання, забезпечення відповідного комунікативного рівня знання іноземної мови тощо.
Необхідно створити належні умови для проведення підсумкових контрольних заходів, позбутися фактів завищення оцінювання навчальної успішності студентів, необ'єктивного, штучного формування багаточисельного контингенту відмінників.
Сьогодні ще має місце практика використання навчальних планів та програм навчальних дисциплін, структура та зміст яких не відповідають діючим стандартам, включення до навчальних планів підготовки бакалаврів, спеціалістів або магістрів навчальних дисциплін, зміст яких не передбачає формування системи умінь, що відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційного рівня та кваліфікації за дипломом. Мають місце випадки введення до навчальних планів підготовки спеціалістів та магістрів навчальних дисциплін або їх розділів, вивчення яких передбачено на рівні підготовки бакалавра.

................
Перейти до повного тексту