На виконання рішення колегії Міністерства освіти України від 28 жовтня 1998 року N 14/6-8 "Про стан та проблеми національно-громадянського виховання у вищих навчальних закладах України" Міністерство освіти України надсилає Методичні рекомендації про організацію управління виховним процесом у вищих закладах освіти.

Запорукою успішної розбудови Української держави, подолання загальної кризи в суспільстві є духовне відродження народу. Майбутнє української нації залежить від змісту цінностей, що закладаються у світоглядні орієнтації молодих людей та від того, якою мірою духовність стане основою їхнього життя.

Науково-теоретичні, методологічні засади національного виховання втілено у Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, прийнятої Міністерством освіти України у лютому 1996 року. Вона стала практичним документом в організації виховної роботи серед студентства у вищих закладах освіти.

Основні завдання, які покликані вирішувати вищі заклади освіти, випливають із головної мети виховання, а саме:

підготовка свідомої інтелігенції, оновлення і збагачення інтелектуального генофонду нації;

вироблення чіткої громадянської позиції, прищеплення молодим людям віри у верховенство Закону, який є єдиною гарантією свободи;

створення умов для розвитку загальної культури студентства, збагачення його естетичного досвіду;

формування у молодих людей потреби у здоровому способі життя, зміцнення престижності здоров'я.

Досвід перших років реалізації Концепції у ряді вищих закладів освіти, зокрема, у Київському державному торговельно-економічному університеті, Національній аграрній академії, Київському лінгвістичному університеті, Прикарпатському університеті ім. В.Стефаника, Вінницькому державному технічному університеті, Черкаському державному університеті, Рівненському державному педагогічному інституті, а також у Черкаському комерційному технікумі, Львівському економічному бізнес-коледжі, Борщівському агротехнічному коледжі Тернопільської області, Київському педагогічному коледжі ім. К.Д.Ушинського свідчить, що лише спільними зусиллями професорсько-викладацьких та педагогічних колективів, ректоратів, вчених та педагогічних рад, наставників за участю студентських організацій, об'єднань, клубів, фондів тощо можливе досягнення поставлених завдань.

Для організації виховного процесу у вищих закладах освіти створюється відповідна інфраструктура.

Відповідно до Положення про державний вищий навчальний заклад (затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 1074 від 5 вересня 1996 року) для вирішення основних питань діяльності вищого закладу освіти створюються відповідні органи: робочі - ректорат, деканати - для вищих закладів освіти III - IV рівнів акредитації, адміністративна рада - для вищих закладів освіти I - II рівнів акредитації та дорадчі: вчена рада, педагогічна рада. З метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків та захисту їх прав у вищих закладах освіти функціонують органи студентського самоврядування (на рівні академічних груп, факультетів, гуртожитків, вищого закладу освіти, а також, за необхідністю, на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка).

Практика організації виховного процесу у вищих закладах освіти України розширила дану структуру, доповнивши її наступними суб'єктами:

проректор з гуманітарної освіти та виховання (проректор з навчально-виховної роботи; із соціально-психологічної роботи; з виховної роботи та студентських справ; з виховної роботи);

відділ (сектор) навчально-виховної роботи (відділ позанавчальної роботи; методичний центр з виховної роботи; заступник (помічник) проректора з виховної роботи);

заступники деканів факультетів з виховної роботи;

рада наставників факультетів;

рада наставників студентських груп (постійно діючий психолого-педагогічний семінар наставників студентських груп);

студентський профком;

рада студентського самоврядування гуртожитків (старостат);

рада студентського самоврядування факультетів (студентські деканати, студентські навчальні (наукові) частини).

Пріоритетним напрямком в організації виховного процесу вищої школи має стати індивідуальний підхід до виховання особистості студентів, стимулювання їх внутрішніх зусиль до саморозвитку і самовиховання, духовного пошуку, створення виховуючого середовища, широке прилучення студентів до здобутків духовної і моральної культури нації.

Саме тому віднесемо до суб'єктів організації виховного процесу Центри культурології та організації змістовного дозвілля; клуби за інтересами, бібліотеки, колективи художньої самодіяльності; ради музеїв, кабінетів; студентські спортивні об'єднання, товариства, клуби; Центри психологічної адаптації, кімнати психологічного розвантаження тощо.