1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Н А К А З
N 18 від 19.07.99
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 серпня 1999 р.
за N 520/3813
Про затвердження Положення про пункт державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті
На виконання статті 22 Закону України "Про ветеринарну медицину" та Положення про регіональну службу державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 року N 264,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про пункт державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті, що додається.
2. Управлінню державної інспекції ветеринарної медицини Державного департаменту ветеринарної медицини (Пацюк М.В.):
- подати в п'ятиденний термін зазначене Положення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
- довести до відома Регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті Положення про пункт державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника голови Державного департаменту ветеринарної медицини Горжеєва В.М.
Голова Державного департаменту
ветеринарної медицини

П.І.Вербицький
Затверджено
Наказ Державного департаменту
ветеринарної медицини
19.07.99 N 18
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
3 серпня 1999 р.
за N 520/3813
Положення про пункт державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті
1. Пункт державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті (далі - пункт держветконтролю) є структурним підрозділом регіональної служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті, підпорядкованої безпосередньо Державному департаменту ветеринарної медицини. Створюється відповідно до Положення про регіональну службу державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 року N 264 і є установою державної ветеринарної медицини у закріпленій зоні.
2. Пункт держветконтролю у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства агропромислового комплексу України, Головного державного інспектора ветеринарної медицини України та цим Положенням.
3. Основними завданнями пункту держветконтролю є:
запобігання занесенню на територію України з територій інших держав особливо небезпечних хвороб, спільних для тварин і людей;
здійснення державного ветеринарного контролю за дотриманням ветеринарних вимог під час міжнародних і внутрідержавних перевезень усіх видів тварин (включаючи птахів, хутрових звірів, лабораторних, зоопаркових, домашніх тварин та інших представників фауни, а також ембріонів, запліднену ікру тощо), продуктів тваринного походження: м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, яєць, риби і рибопродуктів, продуктів бджільництва, сперми тощо; сировини тваринного походження: (шкір, вовни, волосу, хутра, пуху, пір'я, залоз внутрішньої секреції, кишок, рогів, копит, кісток, легенів, печінки, інших м'якушевих субпродуктів, жовчі, крові, вакцин тощо), кормів, ветеринарних препаратів, біологічних, мікробних, вірусних культур та грибів, предметів колекціонування тваринного походження, засобів ветеринарної медицини, а також предметів і матеріалів, які можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин, та інших вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини (далі - підконтрольні вантажі), затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини;
контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог при імпорті, експорті та транзиті підконтрольних вантажів через територію України;
контроль, разом з іншими службами, у пунктах пропуску через державний кордон України ручної поклажі пасажирів і туристів з метою недопущення перевезення ними через державний кордон заборонених продуктів тваринного походження;
контроль за ветеринарно-санітарним станом автомобільного транспорту, суден, літаків, вагонів, контейнерів, складських приміщень, карантинних баз, навантажувально-розвантажувальних майданчиків і інших спеціальних споруд, дезінфекційних і промивних комплексів, а також за накопиченням та утилізацією сепарацій в міжнародних повітряних, морських портах і міжнародній пошті, на прикордонних залізничних станціях і автошляхах.
4. Пункт держветконтролю відповідно до покладених на нього завдань:
1) бере участь разом з органами державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст і районів, органами місцевого самоврядування у здійсненні заходів щодо захисту території України від занесення з територій інших держав і розповсюдження збудників інфекційних захворювань тварин під час міжнародних і внутрідержавних перевезень підконтрольних вантажів у закріпленій зоні і контролює їх виконання;
2) контролює ветеринарний стан автомобільного транспорту, суден, літаків, вагонів, контейнерів, складських приміщень, карантинних баз, навантажувально-розвантажувальних майданчиків та інших спеціальних будівель перед навантаженням і після вивантаження підконтрольних вантажів, дезінфекційних і промивних комплексів;
3) вивчає епізоотичну ситуацію в закріпленій зоні, на суміжній території, у державах - партнерах із зовнішньоекономічної діяльності, здійснює нагляд за виконанням ветеринарних вимог до утримання і випасання тварин у прикордонній зоні, проведенням протиепізоотичних заходів у закріпленій зоні, включаючи вакцинації, обробки і діагностичні дослідження згідно з інструкціями Державного департаменту ветеринарної медицини;
4) терміново доповідає регіональній службі державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті, органам ветеринарної медицини на місцях у закріпленій зоні про всі випадки виявлення серед тварин, які перевозяться, хворих, підозрілих на захворювання і загиблих від інфекційних захворювань тварин, затримку підконтрольних вантажів, а також виникнення осередків інфекційного захворювання тварин або їх масового отруєння під час транспортування;
5) проводить перевірку ветеринарних документів, клінічний огляд тварин, ветеринарно-санітарну експертизу сировини та продуктів тваринного і рослинного походження, кормів і препаратів, призначених для цілей ветеринарної медицини, під час їх імпорту, експорту та транзиту через територію України;
6) здійснює державний ветеринарний контроль за дотриманням всіма центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями і особами без громадянства - власниками підконтрольних вантажів і транспортних засобів нормативно-правових актів з питань охорони території України від занесення з територій інших держав збудників інфекційних захворювань тварин під час імпорту-експорту та транзиту через територію України;

................
Перейти до повного тексту