На виконання Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та постанови Верховної Ради України від 22.09.94 р. N 177/94-ВР "Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні"

1. Затвердити Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків України, що додається.

2. Начальнику Головного управління національних природних парків і заповідної справи Стеценку М.П. забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України наказу "Про затвердження Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків України".

3. Начальнику управління справами Даниляку О.Г. у 10-денний термін після державної реєстрації наказу "Про затвердження Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків України" забезпечити тиражування його та надсилання національним природним паркам і заповідникам України, Державному комітету охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, Держуправлінням екобезпеки в областях, містах Києві та Севастополі.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мовчана Я.І.

1.1. Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків України (далі - природно-заповідні установи - ПЗУ) розроблено відповідно до законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("Заповідники"), затвердженої постановою Верховної Ради України від 22.09.94 N 177/94-ВР, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.95 N 170 "Положення про Головне управління національних природних парків і заповідної справи Мінекобезпеки України" та Положення про наукову діяльність заповідників та національних природних парків України, затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 01.07.97 N 105 та зареєстрованого в Мін'юсті України від 29.08.97 за N 358/2162.

1.2. ПЗУ є центрами організації екологічної освіти та виховання, цілеспрямованого впливу на світогляд, поведінку і діяльність населення з метою формування екологічної свідомості та залучення людей до збереження природної спадщини.

1.3. Положення відображає напрями, порядок організації і проведення еколого-освітньої діяльності, взаємодії з громадськістю та підвищення кваліфікації працівників ПЗУ.

2.1. Основні завдання еколого-освітньої роботи ПЗУ визначаються з урахуванням програм і планів, які затверджуються установою, у підпорядкуванні якої знаходиться ПЗУ. Для їх реалізації створюються відділи екологічної освіти, які організовують здійснення еколого-освітньої діяльності, інформування та налагодження зв'язків із громадськістю.

2.2. Відділ має бути укомплектовано кваліфікованими спеціалістами з певним досвідом еколого-освітньої діяльності.

2.3. Положення про відділ затверджується директором ПЗУ, а штатний розпис - установою, в підпорядкуванні якої знаходиться ПЗУ.

2.4. В окремому випадку, особливо на початку становлення ПЗУ, відділ екологічної освіти може бути об'єднаний з відділом науки чи рекреації.

2.5. Відділи готують щорічні плани робіт з еколого-освітньої діяльності ПЗУ, які погоджуються в Головному управлінні національних природних парків і заповідної справи Мінекобезпеки України (далі - Головне управління), відомстві, якому підпорядкована ПЗУ, та затверджуються директором.

2.6. Відділи готують інформацію про підсумки еколого-освітньої діяльності в кінці кожного року, яку подають в Головне управління та відомство, якому підпорядкована ПЗУ, за схемою додатка 2 Положення про наукову діяльність заповідників та національних природних парків, затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 01.07.97 N 105 та зареєстрованого в Мін'юсті України від 29.08.97 за N 358/2162.

2.7. При науково-технічних радах ПЗУ при потребі можуть створюватись комісії з еколого-освітньої діяльності, які взаємодіють з відповідною комісією при Науково-технічній раді Головного управління.

3.1. Формування на базі ПЗУ регіональних, національних та міжнародних центрів підготовки кадрів в сфері екологічної освітньо-виховної роботи.

3.2. Ведення пропагандистської діяльності, особливо через видання праць з проблем заповідної справи.

3.3. Учбова, науково-дослідна практична та методична робота з учнівською та студентською молоддю шляхом формування та виконання спільних еколого-освітніх програм, проектів, угод, планів-заходів з різними установами та організаціями природоохоронного спрямування.

3.4. Організація масових еколого-освітніх заходів.

3.5. Співпраця з громадськими та міжнародними еколого-освітніми організаціями.

4.1. Основними напрямами пропагандистської діяльності ПЗУ можуть бути:

ознайомлення з нормативно-правовими актами в галузі заповідної справи;

пропаганда ролі й місця заповідної справи в рішенні актуальних наукових, науково-обгрунтованих господарських завдань збереження, використання та відновлення природних ресурсів, навколишнього природного середовища в цілому та інших заходів з охорони природи;

розповсюдження екологічних, біологічних, географічних, краєзнавчих, природознавчих знань про природоохоронні об'єкти;

інформування про охорону рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин.

4.2. Природоохоронна пропаганда має бути направлена на вирішення завдань не лише самого природно-заповідного об'єкта, але й екосистем регіону, охоплювати всі верстви населення від дошкільних закладів до організацій у галузі охорони природи, і здійснюватись з урахуванням вимог режиму природно-заповідних територій.

4.3. Природоохоронні знання поширюються через засоби масової інформації, музеї, бібліотеки та друковані видання, рекламу.

4.4. Періодичні видання потрібно використовувати для проведення дискусій навколо найбільш складних і актуальних проблем та питань, котрі потребують вирішення через влаштування круглих столів, вікторин, конкурсів. Доцільним є публікування екологічних кросвордів, гуморесок, карикатур; проведення спеціалізованих екопрограм, розрахованих на різні категорії слухачів. Для оперативного інформування готуються прес-релізи невеликого розміру (1-2 сторінки).