Відповідно до ст.11 Закону України "Про професійно-технічну освіту"

1. Затвердити Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах (додається).

2. Головному управлінню професійно-технічної освіти (Сімак А.Д.) довести Положення до професійно-технічних навчальних закладів та забезпечити введення його в дію з 1998/1999 навчального року, за винятком пункту 2.2.1, який вводиться в дію в міру того, як будуть розроблені типові навчальні плани.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Томашенка В.В.

Навчально-виробничий процес у професійно-технічному навчальному закладі - це система організаційно-педагогічних, методичних і технічних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів професійно-технічної освіти.

Навчально-виробничий процес у професійно-технічному навчальному закладі грунтується на принципах педагогіки, демократизму, незалежності від політичних, громадських, релігійних об'єднань, спільній діяльності педагогічних працівників та учнів, батьків, колективів підприємств і включає природничо-математичну, гуманітарну, загальнотехнічну, професійно-технічну підготовку, фізичне виховання, позаурочну роботу з учнями.

Це Положення визначає єдину систему планування, організації, обліку навчально-виробничого процесу та проведення поточного, проміжного і вихідного контролю знань, умінь та навичок учнів, їх кваліфікаційної атестації.

2.1. Навчально-виробничий процес у професійно-технічному навчальному закладі здійснюється згідно з перспективним планом роботи педагогічного колективу на навчальний рік.

Перспективний план є первинним документом, визначає всі напрямки діяльності закладу освіти та важливі проблеми, над якими працюватиме колектив у поточному навчальному році, і включає такі розділи:

"Організаційні заходи", де планується вивчення нового контингенту учнів, укладення угод з підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) на підготовку робітничих кадрів, підготовка та здача навчально-планувальної документації за минулий рік в архів тощо;

"Теоретичне навчання" - плануються заходи щодо вдосконалення організації та методики викладання теоретичних предметів, пошуків пріоритетних методів навчання, розробка дидактичних матеріалів для комплексно-методичного забезпечення уроків;

"Виробниче навчання" - передбачаються заходи щодо вдосконалення організації виробничого навчання та практики, розробка планів виробничого навчання, підбір навчально-виробничих робіт тощо.

"Організація позаурочної роботи" - планується зміст заходів, спрямованих на поглиблення професійних знань і вмінь та виховання учнів;

"Методична робота та підвищення кваліфікації" - планується робота педагогічної ради, методичних комісій. Передбачаються заходи щодо підвищення теоретичної і практичної підготовки майстрів виробничого навчання та викладачів з питань нової техніки і технології, впровадження та розповсюдження передового педагогічного досвіду;

"Контроль за навчальним процесом" - передбачаються заходи щодо здійснення внутріучилищного контролю та визначення відповідності рівня знань, навичок та вмінь учнів вимогам навчальних планів та програм;

"Удосконалення навчально-матеріальної бази" - плануються заходи щодо оснащення майстерень, учбових кабінетів, лабораторій, полігонів, спортивних і побутових приміщень обладнанням та устаткуванням, забезпечення сировиною, інструментами та дидактичними засобами навчання;

"Профорієнтаційна робота" - передбачаються заходи щодо професійної орієнтації учнів шкіл засобами наочної агітації, періодичних видань, радіо та телебачення;

"Господарча робота" - включає заходи щодо технічного утримання споруд, інженерних мереж, обладнання та устаткування, а також санітарно-гігієнічного режиму в навчальних приміщеннях, гуртожитках тощо;

"Охорона праці" - включає заходи щодо забезпечення охорони праці й навчання, промсанітарії та протипожежні заходи в професійно-технічному навчальному закладі.

2.2. Основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу в професійно-технічному навчальному закладі є:

навчальний план;

навчальні програми;

поурочно-тематичний план;

план виробничого навчання на місяць;

план навчально-виробничої діяльності на квартал;

план уроку;

перелік навчально-виробничих робіт з професії на півріччя;

розклад занять.

2.2.1. Навчальний план підготовки кваліфікованого робітника - це документ, що визначає освітній рівень вступника, цілі навчання, перелік обов'язкових навчальних предметів, механізм міжпредметних зв'язків, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, їх кваліфікаційної атестації, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та плановий рівень кваліфікації випускника.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в сфері професійно-технічної освіти розробляє типові навчальні плани, які визначають загальнодержавний компонент змісту професійно-технічної освіти і є обов'язковим для використання в професійно-технічних навчальних закладах незалежно від форм власності та підпорядкування.

Професійно-технічні навчальні заклади на основі типових навчальних планів розробляють та затверджують робочі навчальні плани, в яких відображаються зміни у відповідній галузі виробництва чи сфери послуг, і погоджують їх із замовниками робітничих кадрів.

2.2.2. Навчальна програма з навчального предмета - документ, що визначає зміст знань і умінь. Професійно-технічні навчальні заклади розробляють робочі навчальні програми на основі типових і погоджують їх із замовниками робітничих кадрів з тих навчальних предметів, що формують відповідні професії. Робочі програми з загальноосвітніх предметів розробляються, як правило, з урахуванням специфіки професії і мають прикладний характер.

2.2.3. Навчальна програма з виробничого навчання - це документ, що визначає зміст професійних знань, умінь, навичок та способи і методи їх формування. Робоча навчальна програма розробляється на основі типової з урахуванням змін у відповідній галузі виробництва та сфери послуг і погоджується з замовниками робітничих кадрів.

2.2.4. Поурочно тематичний план (додаток 1) з предмета складається викладачем у відповідності до навчальних програм, розглядається на засіданні відповідної методичної комісії, затверджується заступником директора і є документом багаторазового використання.

2.2.5. План уроку (занять) складається викладачем у відповідності до навчальних програм та поурочно-тематичного плану. За умови проведення уроків у паралельних групах викладач може складати один план уроку, але слід враховувати особливості проведення уроку в тій чи іншій групі.

План уроку є особистим документом викладача, складається в довільній формі і має на меті забезпечити викладачу найбільш ефективне проведення уроку.

План проведення лабораторно-практичних уроків (занять) має свої особливості. У цьому плані потрібно вказати короткий зміст проведення занять, порядок виконання та організації роботи. З метою забезпечення правильної організації лабораторно-практичних занять для кожної ланки викладачем розробляються інструкційно-технологічні картки, де вказуються мета, зміст та послідовність виконання учнями завдань, перелік інструментів, обладнання, матеріалів, технічні умови, правила безпеки праці під час виконання завдань.

Інструкційно-технологічні картки розробляються в тій послідовності, в якій учням належить виконувати роботу.

2.2.6. План навчально-виробничої діяльності розробляється старшим майстром поквартально та затверджується керівником професійно-технічного навчального закладу.

План навчально-виробничої діяльності розробляється на основі програм виробничого навчання, переліку робіт відповідного тарифного розряду, фонду навчального часу на виконання виробничих завдань.

Для визначення фонду навчального часу на виконання виробничих завдань із загального фонду часу, відведеного на виробниче навчання навчальними планами, вираховують час на проведення вступного та заключного інструктажів і час на виконання тренувальних вправ. Для того, щоб у всі періоди навчання прийняти в розрахунок рівноцінний час з точки зору продуктивності праці, вносяться поправки (фонд навчального часу ділиться на відповідний перевідний коефіцієнт). У результаті отримують фонд приведеного часу, який приймається за основу при розрахунку обсягів виробництва.

На основі фонду приведеного часу, погодинної тарифної ставки визначається заробітна плата одного учня. Загальні обсяги навчально-виробничої діяльності визначаються з врахуванням усіх учнів за кожною професією.

2.2.7. Перелік навчально-виробничих робіт з професії визначає роботи, які виконують учні з метою оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками, що передбачені програмою виробничого навчання.

Перелік навчально-виробничих робіт з професії складається на півріччя майстром виробничого навчання під керівництвом старшого майстра.

Переліки обговорюються методичними комісіями та затверджуються заступником директора навчального закладу (додаток 2).

Для всіх навчально-виробничих робіт, що внесені в перелік, повинна бути розроблена технічна документація: креслення та технічні умови відповідно до діючих державних стандартів, інструкційні чи технологічні картки.

При проведенні виробничого навчання безпосередньо на виробництві чи в сфері послуг у переліку робіт зазначається загальна характеристика робочих місць або найменування робіт, які учні повинні виконувати з кожної теми чи розділу програми.

2.2.8. План виробничого навчання групи визначає конкретний зміст навчально-виробничих завдань для групи учнів, послідовність та організацію їх виконання.

План виробничого навчання складається на місяць на основі навчального плану, програми виробничого навчання і переліку навчально-виробничих робіт для даної групи за формами додатків 3 (при навчанні в майстернях) і 4 (для періоду навчання на виробництві чи в сфері послуг).

За відсутності умов для фронтального навчання учнів окремим видам робіт, окрім плану, складаються графіки переміщення їх по робочих місцях. У графіку переміщення вказуються прізвища учнів, теми програми, назви робочих місць, дільниць чи найменування робіт та тривалість роботи на кожному робочому місці. При навчанні професіям, для яких передбачено лабораторно-практичні та практичні заняття з водіння тракторів, дорожньо-будівних машин та інших транспортних засобів, майстрами виробничого навчання та викладачами розробляються плани проходження учнями практичних і лабораторно-практичних занять та графіки індивідуального навчання водіння для кожної навчальної групи.

У професійно-технічних навчальних закладах сільськогосподарського профілю план повинен передбачати таку послідовність і строки проведення робіт на машинах, які б відповідали періодам виконання сільськогосподарських робіт і корегувались з урахуванням природних умов.

2.2.9. План уроку виробничого навчання складається майстром виробничого навчання відповідно до навчальної програми на кожний день занять з виробничого навчання в майстернях училища або на виробництві.

План уроку є робочим документом майстра виробничого навчання, обов'язкова форма його не встановлюється.

Під час виробничої практики учнів майстер виробничого навчання розробляє план роботи на день.

У дні, коли закріплена група проходить теоретичні заняття, майстри виробничого навчання працюють за індивідуальними планами роботи, які погоджуються зі старшим майстром.

2.3. Відповідно до навчального плану розробляється розклад занять. Він включає теоретичне та виробниче навчання в групах на кожний день тижня. У розкладі визначено час, місце, предмет, з якого проводяться заняття в данній групі, та прізвища педагогів, що їх проводять. Розклад занять установлює загальний режим навчання: початок та кінець кожного уроку.

Розклад занять складається під керівництвом заступника директора і затверджується не пізніше як за тиждень до початку навчання директором навчального закладу.

Розклад занять повинен забезпечувати рівномірний розподіл навчального навантаження учнів, збереження працездатності протягом робочого дня, тижня, навчального року.

3.1. Організація навчального процесу здійснюється з урахуванням вимог нормативних та навчально-методичних документів з професійно-технічної та середньої освіти. Зміст навчального процесу і терміни навчання визначаються робочими навчальними планами та програмами.

3.2. Професійно-технічна освіта може включати природничо-математичну, гуманітарну, фізичну, загальнотехнічну, професійно-теоретичну і професійно-практичну підготовку.

Природничо-математична, гуманітарна, загальнотехнічна, професійно-теоретична підготовка здійснюється в спеціальних навчальних кабінетах, аудиторіях, лабораторіях.

3.3. Основними формами теоретичної підготовки є:

різні типи уроку;

лекція;

теоретичний семінар;

лабораторно-практичне заняття;

індивідуальне заняття;

консультація;

виконання учнями індивідуальних завдань (реферат, розрахункова робота, курсовий проект, випускна та проміжна етапна кваліфікаційна робота, дипломний проект);

навчальна екскурсія;

інші форми організації теоретичного навчання.

3.4. Чисельність навчальних груп теоретичної підготовки 25-30 чоловік. Навчальні групи з професій художніх промислів і ремесел та на вищому ступені вищих професійних училищ під час вивчення загальнотехнічних і спеціальних дисциплін поділяються на дві підгрупи.

Якщо на предмети загальнотехнічного та спеціального циклів передбачені лабораторно-практичні заняття, то вони проводяться у спеціальних лабораторіях. При цьому навчальна група поділяється на дві підгрупи. Заняття, як правило, проводять викладачі спеціальних предметів. Залежно від кількості устаткування підгрупа поділяється на ланки. Кожна ланка забезпечується робочим місцем та інструктивно-технологічною документацією. Переміщення учнів за робочими місцями здійснюється відповідно до графіка, розробленого викладачем та затвердженого заступником директора. За наявності достатньої кількості однотипного устаткування заняття в підгрупі можуть проводитися з індивідуальним виконанням завдань одночасно всіма учнями.

3.5. Практична підготовка проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, на тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг за такими формами:

урок виробничого навчання в навчальному закладі;

урок виробничого навчання на виробництві чи в сфері послуг;

виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг;

переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи в сфері послуг;

інші форми професійно-практичної підготовки.

3.6. Практична підготовка учнів здійснюється у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з Законом України "Про освіту".

3.7. Виробниче навчання включає:

навчання учнів у навчально-виробничих майстернях, дільницях, на полігонах, де учні послідовно набувають первинних навичок виконання робіт;

навчання учнів безпосередньо на підприємствах, будівельних об'єктах, полях, фермах, де учні в складі навчальних груп, учнівських бригад під керівництвом майстрів виробничого навчання послідовно закріплюють одержані первинні навички та професійні вміння, навчаються використовувати сучасну техніку, механізми та інструменти, набувають потрібних практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботи, передбачені навчальними планами.

У разі неможливості допуску учнів до виконання робіт на діючих машинах та обладнанні (деякі категорії машиністів, ремонтників та інших робітників у хімічній та металургійній промисловості, на енергетичних та інших підприємствах) виробниче навчання організовується шляхом навчання безпосередньо на виробництві під керівництвом майстрів виробничого навчання та відповідних спеціалістів підприємств.

Під час навчання учнів водінню автотракторних засобів заняття слід проводити на учбових полігонах, обладнаних у відповідності із затвердженими нормативами. Заняття проводяться згідно з графіком, складеним майстром виробничого навчання групи та затвердженим заступником директора професійно-технічного навчального закладу.

3.8. Виробниче навчання проводиться в групах чисельністю 12-15 чол., а з професій художніх промислів і ремесел, закрійників і перукарів вищої кваліфікації та на вищому ступені вищих професійних училищ - чисельністю 6-8 чол.

3.9. Форма організації виробничого навчання обирається навчальним закладом у залежності від особливості професії за умови повного виконання навчальних планів та програм.

3.10. Виробнича практика учнів організовується і проводиться згідно з чинним законодавством.

3.11. Фізична підготовка проводиться у спеціальних приміщеннях, спортивних залах, на спортивних майданчиках, стадіонах у формі уроку фізичного виховання та в позаурочний час у спортивних секціях.

4.1. Основними документами обліку навчальної роботи в професійно-технічному навчальному закладі є журнали теоретичного і виробничого навчання установленої форми, в яких викладачі та майстри виробничого навчання здійснюють облік успішності, поведінки учнів, відвідування ними занять та виконання навчальних програм.

Журнали обліку навчальної роботи є звітно-фінансовими документами і підлягають відповідному оформленню і зберіганню.

4.2. Для обліку виконання планів і програм у журналах теоретичного та виробничого навчання викладачі та майстри роблять записи про дату і зміст проведених занять (робіт), виконаних учнями, час, витрачений на кожну тему (роботу). У журналах теоретичного навчання записуються контрольні і лабораторно-практичні роботи, екскурсії та інші види навчальної роботи, а також консультації, домашні завдання. Під час виробничої практики кожний учень веде щоденник (додаток 6).

4.3 Облік успішності здійснюється з метою визначення рівня засвоєння учнями знань у відповідності з вимогами навчальних програм, підготовленості до самостійного виконання робіт. Знання, уміння та навички учнів оцінюються балами: "5" (відмінно), "4" (добре), "3" (задовільно), "2" (незадовільно) і заносяться до журналів теоретичного та виробничого навчання.

4.4. Облік успішності учнів з теоретичного навчання здійснюється викладачами за підсумками поточних оцінок, заліків та екзаменів. Поточні оцінки успішності визначаються шляхом перевірки та оцінки якості знань учнів на підставі усних та письмових відповідей, виконаних домашніх завдань, лабораторних та практичних робіт, проведених контрольних робіт з вивченого матеріалу.

4.5. Успішність учнів за півріччя (семестр) визначається поточними оцінками. Річні оцінки виставляються на основі рівня знань, умінь і навичок учнів, визначеного за півріччя.

Підсумкова оцінка з предмета виставляється на підставі річних та екзаменаційних оцінок. З предметів, що не виносяться на екзамени, підсумковими є річні оцінки.

Не може бути виставлена підсумкова оцінка "5" (відмінно), якщо на екзамені учень одержав іншу оцінку.

Підсумкова оцінка не може бути позитивною, якщо екзаменаційна оцінка "2" (незадовільно).

4.6. Оцінки успішності з виробничого навчання за півріччя (семестр) та рік виставляються на підставі поточних оцінок знань, умінь і навичок учнів, перевірочних і контрольних робіт.

Поточні оцінки успішності визначає майстер виробничого навчання за підсумками кожного виконаного учнями навчально-виробничого завдання, а також шляхом спостереження за правильністю виконання прийомів, організацією і культурою праці, за використанням обладнання, інструментів, пристосувань та виконанням вимог безпеки праці.

4.7. Поведінка учнів оцінюється як зразкова, задовільна, незадовільна. Поведінку кожного учня оцінює майстер виробничого навчання спільно з класним керівником на підставі виконання учнем обов'язків, зазначених у статуті навчального закладу.

Остаточне рішення про незадовільну поведінку кожного учня персонально ухвалюється педагогічною радою професійно-технічного навчального закладу.

4.8. З метою визначення досягнутих рівнів професійної кваліфікації учнів на окремих етапах навчання, визначених навчальним планом, проводиться поетапна атестація, за наслідками якої їм присвоюється відповідна кваліфікація (розряд, клас, категорія).

Учні, які не були атестовані за будь-яких причин, можуть бути допущені до атестації повторно у визначений наказом по училищу термін.

Атестаційна комісія створюється під керівництвом заступника директора наказом по училищу не пізніше ніж за 10 днів до початку її роботи. До складу комісії входять викладачі загальнотехнічних та спеціальних предметів, майстри виробничого навчання, представники підприємств - замовників кадрів, а з професій, пов'язаних з роботами на об'єктах, що перебувають під наглядом спеціальних державних органів, - представники відповідних організацій. У разі потреби можуть створюватись декілька комісій.

Результати поетапної атестації заносяться до протоколу та залікової книжки учня. На основі результатів атестації комісія надає педагогічній раді свої пропозиції про переведення учнів на наступний курс, відрахування учнів та їх працевлаштування.

5.1. Професійно-технічні навчальні заклади, органи управління освітою, засновники організовують та здійснюють поточний, проміжний і вихідний контроль знань, умінь та навичок учнів, їх кваліфікаційну атестацію.

Поточний контроль передбачає: поурочне опитування учнів, контрольні та перевірочні роботи, тематичне тестування та інші форми контролю, що не суперечать етичним та медико-педагогічним нормам.

Педагогічні працівники, органи управління освітою, засновники самостійно обирають форму поточного контролю знань, умінь та навичок учнів.

Проміжний контроль передбачає: семестрові заліки; семестрові іспити; річні підсумкові заліки; річні підсумкові іспити; кваліфікаційний іспит (поетапну атестацію); індивідуальні завдання.

Вихідний контроль передбачає: кваліфікаційну пробну роботу; державний кваліфікаційний іспит або захист дипломної роботи, проекту.

Форми та періодичність проміжного та вихідного контролю визначаються навчальним планом.

Дотримання зазначених у навчальному плані конкретних форм проміжного і вихідного контролю та їх періодичність є обов'язковими.

5.2. Керівники професійно-технічного навчального закладу, органи управління освітою, засновники обирають форми та методи контролю за якістю виконання педагогічними працівниками навчальних планів і програм, науково-методичного рівня викладання, комплексно-методичного забезпечення та використання передового педагогічного досвіду.

Контроль навчальної роботи викладачів та майстрів виробничого навчання у навчальному закладі здійснюють директор, його заступники та старший майстер. Він здійснюється у відповідності з графіком училищного контролю, який складається заступником директора на півріччя. Графіком визначаються терміни проведення контрольних робіт та відповідальні за їх проведення.

5.3. Для вивчення якості проведення занять майстрами виробничого навчання та викладачами керівники професійно-технічного навчального закладу проводять контрольні роботи з метою визначення рівня знань, умінь та навичок учнів з окремих тем програми. На основі підсумків проведення контрольних робіт у декількох групах визначається рівень проведення занять педагогічним працівником та його педагогічної майстерності. У разі виявлення низького рівня знань учнів, які були охоплені перевіркою, керівники навчального закладу визначають якість виконання педагогічним працівником навчальних планів та програм, науково-методичний рівень викладання предмета, організація індивідуальної роботи з учнями, комплексно-методичне забезпечення, використання передового педагогічного досвіду. Результати вивчення розглядаються на засіданні педагогічної ради та враховуються при атестації педагогічного працівника.

Рішення атестаційної комісії є підставою для присвоєння педагогічному працівникові відповідної категорії або звільнення його з роботи в порядку, передбаченому законодавством.

5.4. Для здійснення планового контролю навчальної роботи викладачами та майстрами виробничого навчання розробляються пакети контрольних робіт, які розглядаються методичною комісією та затверджуються заступником директора професійно-технічного навчального закладу.

6.1. Екзамени та заліки з предметів теоретичного навчання є формою проміжного чи вихідного контролю знань учнів. Вони проводяться з предметів та в терміни, що передбачені навчальними планами.

6.2. До екзаменів з теоретичного навчання допускаються учні, які встигають з усіх предметів і мають зразкову та задовільну поведінку.

6.3. За рішенням педагогічної ради професійно-технічного навчального закладу до екзаменів як виняток можуть бути допущені учні, які мають не більше двох незадовільних річних оцінок з будь-яких предметів теоретичного навчання, а також учні невипускних груп, які мають оцінку з поведінки "незадовільно".

6.4. Учні, які допущені педагогічною радою до екзаменів як виняток і мають підсумкові річні оцінки "2" (незадовільно) з предметів, що виносяться на екзамени, складають екзамени з цих предметів у терміни, встановлені для повторних екзаменів.

6.5. Учні, які допущені педагогічною радою до екзаменів як виняток і мають річні оцінки "2" (незадовільно) з предметів, що не виносяться на екзамени, отримують з цих предметів індивідуальні завдання і складають заліки в терміни, встановлені для повторних екзаменів (заліків).

6.6. До екзамену з предмету "Фізична підготовка" допускаються учні основної медичної групи, які опанували встановлену програму і виконали передбачені навчальні нормативи.

6.7. Порядок звільнення учнів від екзаменів з предметів теоретичного курсу:

6.7.1. Устигаючі учні за станом здоров'я можуть бути звільнені від перевідних і випускних екзаменів згідно з наказом Міністерства освіти України та Міністерства охорони здоров'я України від 29 січня 1996 року N 25/20, зареєстрованого Міністерством юстиції України 28.02.96 N 98/1123.

Підставою для звільнення від екзаменів є:

заява батьків учня або осіб, які їх замінюють;

довідка лікарсько-контрольної комісії, завірена печаткою лікувальної установи.

6.7.2. Від перевідних та випускних екзаменів звільняються жінки - учениці професійно-технічних навчальних закладів, які перебувають у декретній відпустці у зв'язку з вагітністю, родами і доглядом за дитиною. У такому випадку підставою для звільнення є довідка, видана жіночою консультацією.

6.7.3. Від перевідних та випускних екзаменів з відповідного предмета звільняються призери обласних (міст Києва і Севастополя) та учасники всеукраїнських і міжнародних учнівських олімпіад.

6.7.4. В особливих випадках, крім наведених вище (участь у змаганнях, конкурсах, виставках, що мають статус міжнародних і проходять у період екзаменів, стихійного лиха тощо), від перевідних і випускних екзаменів учні звільняються за рішенням міністерств освіти і охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і охорони здоров'я обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій.

6.7.5. На підставі поданих документів директор професійно-технічного навчального закладу видає відповідний наказ.

6.7.6. Призери всеукраїнських та учасники міжнародних конкурсів професійної майстерності за їх бажанням можуть бути звільнені від виконання пробних кваліфікаційних робіт при проведенні поетапної атестації.

6.8. Перевірочні роботи з виробничого навчання плануються і проводяться майстром виробничого навчання під керівництвом заступника директора (старшого майстра) в кожній навчальній групі у відповідності з програмою виробничого навчання в терміни, передбачені поетапною атестацією за рахунок навчального часу.

6.9. План проведення перевірочних робіт, їх зміст за професіями розробляється старшим майстром спільно з майстрами виробничого навчання, розглядається відповідною методичною комісією та затверджується директором професійно-технічного навчального закладу.

6.10. Під час оцінки перевірочної роботи визначаються вміння учнів застосовувати одержані знання на практиці, враховуються якість роботи і продуктивність праці, виконання технологічної дисципліни, правильність виробничих прийомів, уміння користуватися обладнанням, пристроями, виконання правил охорони праці.

6.11. У випадках, коли робота учнів здійснюється у режимі обслуговування промислових агрегатів, виробничих дільниць і ін., оцінка перевірочних робіт визначається шляхом нагляду за виконанням учнем відповідних операцій, опитуванням в усній формі та перевірки письмового звіту про виконання завдання.

6.12. Якщо із загальнотехнічних і спеціальних предметів екзамени не передбачені, то викладач проводить залік. Час на проведення заліків виділяється за рахунок кількості годин, відведених на вивчення предмета.

6.13. Екзамени з предметів теоретичного навчання приймаються комісіями, які затверджуються наказом директора професійно-технічного навчального закладу не пізніше, ніж за два тижні до початку екзаменів, у складі голови (директор, заступник директора), викладача з предмета та асистента-викладача того ж або спорідненого предмета. У разі потреби в якості асистентів можуть бути запрошені викладачі відповідних предметів з інших навчальних закладів.

6.14. У професійно-технічних навчальних закладах, що працюють з вищими навчальними закладами у складі навчальних чи навчально-виробничих комплексів або за угодами з цими закладами, екзаменаційні комісії можуть створюватися спільно з вищими навчальними закладами.

6.15. З предметів професійно-технічного циклу та фізичної підготовки екзамени приймає викладач відповідного предмета. Асистентом у даному випадку може бути викладач, що веде відповідний предмет в інших групах або майстер виробничого навчання іншої групи.

6.16. Оплата за екзамени викладачам і асистентам здійснюється за години фактичної роботи з розрахунку не більше 6 годин кожному (всього 12 годин) за одну групу з даного предмета.

6.17. Екзамени і консультації проводяться згідно із затвердженим директором розкладом, який доводиться до відома учнів (вивішується) не пізніше ніж за 10 днів до початку екзаменів. У розкладі передбачаються перерви між екзаменами з урахуванням обсягу і складності предметів, але не менше 2 днів.

6.18. Викладач повинен підготувати навчальний кабінет і підібрати потрібні для екзамену навчально-наочні посібники, обладнання, зразки виробів, схеми, моделі, довідники, словники, навчальні і технологічні карти та інші матеріали, що не мають розгорнутого тексту, формул, відповідей на питання.

Викладач з фізичної підготовки повинен підготувати спортивний зал, майданчики та бігові доріжки, обладнання, інвентар для проведення екзамену.

6.19. Усні та письмові екзамени складаються учнями професійно-технічних навчальних закладів за екзаменаційними білетами.

6.20. Тексти для проведення екзаменів з української мови, літератури, письмових завдань з математики готують обласні (міські) управління освіти і видають директору навчального закладу не пізніше ніж за день до початку екзамену.

6.21. Пакети з темами творів (диктантів, переказів) розкриваються головою екзаменаційної комісії у присутності членів комісії та учнів у день екзамену безпосередньо перед його початком.

Пакети з варіантами письмових завдань з математики можуть розкриватися головою екзаменаційної комісії у присутності її членів за 1 годину до початку екзамену.

6.22. Екзамени із спеціальних та загальнотехнічних предметів проводяться за білетами, які складає викладач. Білети розглядаються відповідною методичною комісією і затверджуються директором навчального закладу.

6.23. Додатки до білетів (екзаменаційні матеріали) готуються викладачами відповідних предметів, розглядаються методичними комісіями і затверджуються директором навчального закладу за два тижні до початку екзаменів. Для паралельних груп складаються різні варіанти додатків до екзаменаційних білетів.

6.24. Рішення прикладів і задач, що зазначені в додатках до білетів, повинні бути виконані викладачами в окремих зошитах і використовуватися тільки членами екзаменаційної комісії для оперативної перевірки правильності виконання завдань учнями.

6.25. У професійно-технічних навчальних закладах, що працюють з вищими навчальними закладами у складі навчальних або навчально-виробничих комплексів, дозволяється поєднувати випускні екзамени з теоретичного навчання із вступними екзаменами до вищого навчального закладу.