1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
ТА ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 171 від 27.10.97
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 травня 1998 р.
за N 285/2725
Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 149 від 04.04.2007 , Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 241 від 04.11.2020 ) ( У тексті Методики слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів" в усіх відмінках замінено словами "Держгеокадастр" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 241 від 04.11.2020 )
Відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та з метою нормування надходжень державі коштів за порушення природоохоронного законодавства
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що додається.
2. Юридичному управлінню в 5-денний термін подати цей наказ на державну реєстрацію в Міністерство юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України В.Васильченка.
Міністр Ю.Костенко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
навколишнього природного
середовища
27.10.1997 N 171
(у редакції наказу
Мінприроди
04.04.2007 N 149( z0422-07 )
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 травня 1998 р.
за N 285/2725
МЕТОДИКА
визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства
1. Загальні положення
1.1 Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика) розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та інших нормативно-правових актів.
1.2 Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності.
( Пункт 1.2 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 241 від 04.11.2020 )
1.3. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
1.4. Методика не поширюється на визначення розмірів шкоди, яка завдана земельним ресурсам внаслідок їх радіоактивного і бактеріального забруднення.
2. У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні
Контрольна проба проба, відібрана за межею зони забруднення на суміжній сформованій (несформованій) земельній ділянці з цільовим призначенням або видом угідь, аналогічними із забрудненою земельною ділянкою.
У разі відсутності такої суміжної земельної ділянки проба відбирається на найближче розташованій від зони забруднення сформованій (несформованій) земельній ділянці з цільовим призначенням або видом угідь, аналогічними із забрудненою земельною ділянкою.
Глибина просочування забруднюючої речовини товща шару ґрунту, на яку зафіксовано просочування забруднюючої речовини.
хрунтові води води, що утворюють у товщі геологічних порід
перший (верхній) водоносний горизонт.
хрунт природно-історичне органо-мінеральне тіло, що
утворилося на поверхні земної кори і є
осередком найбільшої концентрації поживних
речовин, основою життя та розвитку людства
завдяки найціннішій своїй властивості -
родючості.
Забруднення
земель
накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах
внаслідок антропогенного впливу пестицидів і
агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та
інших речовин, вміст яких перевищує природний
фон, що призводить до їх кількісних або якісних
змін.
Забруднення
ґрунтів
накопичення в ґрунтах речовин, які негативно
впливають на їх родючість та інші корисні
властивості.
Засмічення
земель
наявність на території земельних ділянок
сторонніх предметів і матеріалів.
Земельні ресурси сукупний природний ресурс поверхні суші як
просторового базису розселення і господарської
діяльності, основний засіб виробництва в
сільському та лісовому господарстві.
Земля (землі) поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами
та іншими природними елементами, що органічно
поєднані та функціонують разом з нею.
Відкриті землі землі без рослинного покриву або з незначним
рослинним покривом, що включають незабудовані
землі, поверхня яких зовсім або майже не
покрита будь-якою рослинністю (кам'янисті
місця, піски, яри, мочарі, солончаки), а також
сухі відкриті землі з особливим рослинним
покривом.
Забудовані землі землі, що зайняті об'єктами промисловості,
забудовані житловими будинками, дорогами,
шахтами, відкритими розробками та будь-якими
іншими спорудами, створеними для здійснення
різних видів людської діяльності, включаючи
території для їх обслуговування.
Зона аерації верхня товща земної кори між її поверхнею та
дзеркалом ґрунтових вод.
Нормативна
грошова оцінка
земельних
ділянок
капіталізований рентний дохід із земельної
ділянки, визначений за встановленими і
затвердженими нормативами.
Родючість ґрунту здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в
елементах живлення, воді, повітрі і теплі в
достатніх кількостях для їх нормального
розвитку, які в сукупності є основним
показником якості ґрунту.
Якість ґрунту сукупність усіх наявних позитивних та
негативних характеристик і властивостей, що
визначають його родючість.
Контрольний вміст речовини у ґрунті- вміст речовини у ґрунті за результатами інструментально-лабораторного контролю у контрольній пробі (визначається у разі розрахунку шкоди за забруднення земель).
У цій Методиці терміни "Відходи" та "Небезпечні відходи" вживаються у значеннях, наведеному у Законі України "Про відходи".
( Глава 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 241 від 04.11.2020 )
3. Порядок визначення забруднення (засмічення) земель
3.1. Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
3.2. Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
3.3. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
3.4. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування.
3.4.1. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину просочування, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики.
3.5. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.
3.5.1. Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.
3.6 У випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій.
3.7 Відшкодування шкоди за забруднення земель не звільняє порушника від необхідності здійснення заходів для локалізації осередка забруднення та ліквідації його наслідків у найкоротший строк.
( Глава 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 241 від 04.11.2020 )
4. Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земель
4.1. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
4.2. Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.
4.3. Розмірною одиницею для розрахунку величини шкоди приймається товща землі в 0,2 м (об'єм ґрунтової маси 2000 куб.м на один гектар земної поверхні).
4.4. Витрати для здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земель збільшуються залежно від глибини просочування забруднюючої речовини у співвідношенні як 10:3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів відносно товщі землі 0,2 м витрати для ліквідації забруднення збільшуються в 3 рази).
4.5. Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1).
4.6. Розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1):
Р = А x Г x П x К x К x К , (1)
Ш ОЗ Д З Н ЕГ
де
Р - розмір шкоди від забруднення земель, грн;
Ш
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Г - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що
ОЗ
зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м;
П - площа забрудненої земельної ділянки, кв.м;
Д
К - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що
З
характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої
землі залежно від глибини просочування;
К - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення
Н
якого визначається за додатком 1;
К - коефіцієнт еколого-господарського значення земель
ЕГ
визначається за додатком 2.
4.7 Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.
4.7.1 Щодо земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
4.7.2. Грошова оцінка, розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики використовується в формулі (1) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
4.8. Коефіцієнт забруднення землі (К ) визначається в
З
залежності від наявності відомостей про об'єм забруднюючої
речовини за формулами (2) або (4).
4.8.1. При наявності інформації про об'єм забруднюючої
речовини, що проникла у землю, значення К визначається за
З
формулою (2):
О
ЗР
К = -------------- , (2)
З Т x П x І
ЗШ Д П
де
О - об'єм забруднюючої речовини, куб.м;
ЗР
Т - товща земельного шару, що є розмірною одиницею для
ЗШ
розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини
просочування і дорівнює 0,2 м;
П - площа забрудненої земельної ділянки, кв.м;
Д
І - індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення
П
залежно від глибини просочування забруднюючої речовини
(додаток 3).
4.8.1.1. При наявності інформації лише про масу забруднюючої
речовини, що проникла у землю, об'єм забруднюючої речовини (О )
ЗР
розраховується за формулою (3):
В
ЗР
О = ----------- , (3)
ЗР Щ
ЗР
де
В - маса забруднюючої речовини, т;
ЗР
Щ - відносна густина забруднюючої речовини, т/куб.м,
ЗР
значення якої визначається за додатком 4.
4.8.2 Якщо вміст (масова частка) забруднюючої речовини (або показник вимірювань) встановлювався за результатами інструментально-лабораторного контролю, Кз визначається за формулою (4):
Кз = Кр ґКгп, (4)
де
Кр - коефіцієнт рівня забруднення, значення якого визначається за додатком 10;
Кгп - поправний коефіцієнт на глибину просочування забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 11.
Коефіцієнт рівня забруднення Кр приймається відповідно до рівня забруднення ґрунту згідно з додатком 10. Рівень забруднення ґрунту встановлюється за величиною відношення вмісту (масової частки) забруднюючої речовини у ґрунті Сзр до гранично допустимої (орієнтовно допустимої) концентрації речовини у ґрунті Сгдк (одк).
За відсутності гранично допустимої (орієнтовно допустимої) концентрації речовини у ґрунті рівень забруднення ґрунту встановлюють за величиною відношення вмісту (масової частки) забруднюючої речовини у ґрунті Сзр до контрольного вмісту цієї речовини у ґрунті Ск.
При встановленні рівня забруднення ґрунту значення похибок вимірювань не враховується.
Поправний коефіцієнт на глибину просочування забруднюючої речовини Кгп визначається за глибиною просочування згідно з додатком 11.
Для визначення поправного коефіцієнту на глибину просочування забруднюючої речовини, у разі відбору проб ґрунтів пошарово на різних глибинах, застосовується сума поправних коефіцієнтів на глибину просочування за пошарового відбирання проб, в яких зафіксоване перевищення гранично допустимих (орієнтовно допустимих) концентрацій або контрольного вмісту речовин.
Коефіцієнт рівня забруднення Кр при цьому обирається максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної глибини відбору коефіцієнтів рівня забруднення.
4.8.3. Результат обчислень К за формулами (2) або (4)
З
заокруглюють і записують до одного знака після коми.
4.8.4. При розрахованому значенні К < 1 його значення
З
приймається рівним 1,0.
Якщо за наявною інформацією розрахувати коефіцієнт забруднення землі К неможливо, він приймається рівним 1,0.
З
4.9. Значення коефіцієнта небезпечності забруднюючої речовини
(К) приймається відповідно до груп небезпечності згідно з
Н
додатком 1.
4.9.1. Якщо в результаті аварійних та інших ситуацій в ґрунт
потрапили речовини ( К ) (сировина) у чистому вигляді (кислоти,
Н
луги та ін.), коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини
приймається рівним 4,0.
4.9.2. Якщо за результатами інструментально-лабораторного дослідження виявлено зміни величини інтегрального показника мінералізації/засоленості (через вимірювання сухого (щільного) залишку витяжки ґрунту, електропровідності витяжки ґрунту) у порівнянні зі складом незабрудненого ґрунту, які сталися внаслідок неорганізованих скидів речовин, сполук і матеріалів, а також в аварійних та інших ситуаціях, коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини
( К )
приймається рівним 2,5.
Н
4.10. Значення коефіцієнта еколого-господарського значення
земель ( К ) приймається відповідно до категорії земель, що
ЕГ
зазнали забруднення, або їх статусу як таких, що підлягають
особливій охороні, згідно з додатком 2.
4.10.1. Якщо за шкалою еколого-господарського значення
земель (додаток 2) забруднена земельна ділянка може бути
класифікована за декількома категоріями земель чи статусом
охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт
еколого-господарського значення земель (К ) з максимальним
ЕГ
значенням серед відповідних коефіцієнтів.
4.10.2. Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала забруднення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи Держгеокадастру.
4.10.3. Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала забруднення, до особливо цінних земель надають територіальні органи Держгеокадастру.
4.11. Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб'єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою (5):
Р = Р + 0,5 x (Р + Р + ... Р ), (5)
ш.заг ш.макс ш ш ш
1 2 n
де
Р - загальний розмір шкоди від забруднення земельної
ш.заг
ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн;
Р - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної
ш.макс
забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної
ділянки, грн;
Р , Р та Р - розраховані розміри шкоди від забруднення
ш ш ш
1 2 n
земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.
4.12. Форма розрахунку наведена в додатку 6, приклади розрахунків - в додатках 7 та 8.
( Глава 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 241 від 04.11.2020 )
5. Визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель
5.1. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
5.2. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.
5.3. Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо.
5.4 Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6):
Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кег, (6)
де
Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300.
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв. м;
Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв. м;
Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5;
Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
5.5 Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала засмічення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.
5.5.1. Грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики.
5.5.2. Розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики грошова оцінка використовується в формулі (6) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки (Г ).
ОЗ
5.6. Значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки
(К ) приймається за ступенем її засмічення, визначеного в
ЗЗ
залежності від об'єму відходів, згідно з додатком 5.
5.7.1. Для земель, що засмічені багатотонажними
( > 10000 т)
відходами гірничодобувної промисловості, коефіцієнт засмічення
земельної ділянки (К ) приймається рівним 1,0.
ЗЗ
5.7. Значення коефіцієнта еколого-господарського значення
земель (К ) приймається відповідно до категорії земель,
ЕГ
що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають
особливій охороні, згідно з додатком 2.
5.7.1. Якщо за шкалою еколого-господарського значення земель
(додаток 2) земельна ділянка, що зазнала засмічення, може бути
класифікована за декількома категоріями земель чи особливостями
охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт
еколого-господарського значення земель ( К ) з максимальним
ЕГ
значенням серед відповідних коефіцієнтів.
5.7.2. Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи Держгеокадастру.
5.7.3. Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до особливо цінних земель надають територіальні органи Держгеокадастру.
5.8. Форма розрахунку наведена в додатку 7, приклад розрахунку - в додатку 10.
( Методика в редакції Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 149 від 04.04.2007 ) ( Глава 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 241 від 04.11.2020 )
Додаток 1
до Методики визначення
розмірів шкоди, зумовленої
забрудненням і засміченням
земельних ресурсів через
порушення природоохоронного
законодавства
КОЕФІЦІЄНТИ
небезпечності забруднюючих речовин (Кн)
Група
небез-
печності
Ступінь
небезпеки
Перелік забруднюючих речовин
(показників вимірювань), що
відповідають групі
небезпечності*
Кн
I Надзвичайно
небезпечні
(ГДК/ОДК <
0,2 мг/кг)
Бенз-а-пірен Селен
Кадмій** Свинець
Миш'як Стирол
Нафта Фенол
Нафтопродукти*** Фтор
Ртуть Цинк
4,0
II Дуже
небезпечні
(ГДК/ОДК
0,2-0,5 мг/кг)
Бензол Нікель
Бор Сірководень
Кобальт Сурма
Ксилоли Толуол
Мідь Хром
Молібден
3,0
III Помірно
небезпечні
(ГДК/ОДК >
0,5 мг/кг)
Аніонні Стронцій
поверхнево- Сульфати
активні Формальдегід
речовини (АПАР)
Ацетальдегід
Барій
Ванадій
Вольфрам
Марганець
Нітрати
2,5
IV Інші (рівні
ГДК/ОДК не
встановлені)
Амоній
Хлориди
1,5
_______________
* Перелік забруднюючих речовин (показників вимірювань), що відповідають групі небезпечності, не є вичерпним. Якщо забруднююча речовина відсутня у переліку, групу її небезпечності визначають за величиною ГДК або ОДК.
** Більшість назв забруднюючих речовин (показників вимірювань) подані за назвами хімічних елементів.
*** Терміни нафта і нафтопродукти подані згідно з ДСТУ 3437-96 "Нафтопродукти. Терміни та визначення".
( Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 149 від 04.04.2007 )
Додаток 2
до Методики визначення
розмірів шкоди, зумовленої
забрудненням і засміченням
земельних ресурсів через
порушення природоохоронного
законодавства
ШКАЛА
еколого-господарського значення земель
Категорії земель та землі, що підлягають особливій
охороні
Кег
Зона санітарної охорони навколо об'єктів, де є
підземні та відкриті джерела водопостачання,
водозабірні та водоочисні споруди, водоводи,
прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та
навколо водойм
5,5
Землі оздоровчого призначення 5,0
Землі природно-заповідного та іншого
природоохоронного призначення*
4,5
Охоронна зона навколо особливо цінних природних
об'єктів, об'єктів культурної спадщини,
гідрометеорологічних станцій тощо
4,0
Землі рекреаційного призначення 4,0
Землі історико-культурного призначення 4,0
Особливо цінні землі** 3,5
Землі сільськогосподарського призначення 1,0
Землі житлової та громадської забудови 1,0
Землі лісового фонду 1,0
Землі промисловості, транспорту, зв'язку,
енергетики, оборони та іншого призначення
1,0
_______________
* У тому числі земельні ділянки водно-болотних угідь, що не віднесені до земель лісового і водного фонду
** Відповідно до переліку особливо цінних груп ґрунтів, затвердженого наказом Держкомзему України від 06.10.2003 N 245 , зареєстрованого в Мін'юсті України 28.10.2003 за N 979/8300.
( Додаток 2 в редакції Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 149 від 04.04.2007 )
Додаток 3
до Методики визначення
розмірів шкоди, зумовленої
забрудненням і засміченням
земельних ресурсів через
порушення природоохоронного
законодавства
ІНДЕКС
поправки на глибину просочування забруднюючої речовини (Іп)
Глибина просочування, м Іп
0-0,2 0,100
0-0,4 0,082
0-0,6 0,070
0-0,8 0,060
0-1,0 0,054
0-1,2 0,049
0-1,4 0,044
0-1,6 0,040
0-1,8 0,037
0-2,0 0,033
( Додаток 3 в редакції Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 149 від 04.04.2007 )
Додаток 4
до Методики визначення
розмірів шкоди, зумовленої
забрудненням і засміченням
земельних ресурсів через
порушення природоохоронного
законодавства
ВІДНОСНА ГУСТИНА
деяких забруднюючих речовин при температурі + 20 град С (Щзр)
Речовина* Густина,
т/куб.м
Речовина* Густина,
т/куб.м
Адипінова кислота 1,36 м-Ксиленол 1,022
Азелаінова кислота 1,03 м-Ксилол 0,864
Азид свинцю 4,71 Молібден 10,20
Азобензол 1,20 Мурашина кислота 1,22
Акрилова кислота 1,06 Нафта 0,73-1,04
Акрилонітрил 0,81 Нафта
парафінована
0,75-0,80
Аліловий спирт 0,85 Нікель 8,90
Алюміній 2,70 Ніобій 8,60
Анілін 1,02 Нітрат алюмінію 3,5-3,9
Анісовий спирт 1,11 Нітрат заліза 1,684
Арсенід міді 8,00 Нітрат міді 2,04
Ацетон 0,79 Нітрид заліза 6,57
Барій 3,50 Оксид алюмінію 3,01
Бензальдіацитат 1,11 Оксид ртуті 11,14
Бензамід 1,341 о-Ксилол 0,881
Бензидин 1,25 Олово 7,30
Бензил 1,23 Оцтова кислота 1,05
Бензил хлористий 1,103 Паладій 11,9
Бензил ціанистий 1,015 Паливо дизельне 0,83
Бензиламін 0,982 п-Ксилол 0,861
Бензилацетон 0,989 Платина 21,45
Бензиловий спирт 1,045 Пропилова кислота 0,99
Бензин 0,73 Пропиловий спирт 0,80
Бензоїн 1,31 Ртуть 14,193
Бензол 0,88 Рубідій 1,53
Бензол хлористий 1,219 Рутеній 12,22
Берилій 1,85 Саліцилова
кислота
1,44
Бор 2,30 Свинець 11,30
Борид міді 8,116 Селен 4,80
Бром 3,10 Сечовина
(карбамід)
1,33
Бутиловий спирт 0,81 Сірка аморфна 1,92
Валеріанова кислота 0,94 Сірка
моноклінічна
1,96
Ванадій 5,96 Сірка ромбічна 2,07
Ванілін 1,06 Скандій 2,50
Вісмут 9,80 Срібло 10,5
Вольфрам 19,3 Стирол 0,906
Вуглець 2,30 Стронцій 2,60
Гафній 13,3 Сурма 6,60
Гептан 0,68 Талій 11,85
Германій 5,35 Тантал 16,6
Гліцерин 1,26 Телур 6,24
Етиловий спирт 0,79 Титан 4,50
Залізо 7,90 Толуол 0,87
Ізобутил: йодистий 1,60 Уран 18,7
бромистий 1,27 Фенол 1,07
хлористий 0,88 Фенолфталеїн 1,30
Йод (тв.) 4,93 Формальдегід 0,815
Йодид миш'яку 4,39 Формамід 1,139
Кадмій 8,65 Фосген 1,392
Керосин 0,77-0,85 Фосфор (білий) 1,85
Кобальт 8,70 Фторид миш'яку 2,66
котельне 0,90-0,93 Фторид урану 8,95
Кремній 2,40 Фторид хлору 3,89
Магній 1,70 Хлорид миш'яку 2,163
Малеїнова кислота 1,59 Хром 7,19
Марганець 7,40 Цезій 1,90
Масла 0,86-0,89 Цинк 7,10
Метаборат міді 3,859 Цирконій 6,40
Миш'як 5,727 Щавлева кислота 1,90
Мідь 8,90

................
Перейти до повного тексту