На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 1996 р. N 5 "Про затвердження Комплексної програми запобігання дорожньо-транспортному, побутовому і дитячому травматизму, іншим нещасним випадкам невиробничого характеру на 1996-2000 роки",

1. Затвердити Положення про порядок перевірки технічного стану внутрішніх електричних мереж у приватних будинках на відповідність вимогам Правил улаштування електрообладнання і надати йому чинності з 1 липня 1998 р. (додається).

2. Керівникам державних акціонерних енергопостачальних компаній прийняти до керівництва та виконання вимоги вищезазначеного Положення.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - Головного державного інспектора з енергетичного нагляду Дарчука В.А.

1.1. Положення встановлює порядок перевірки технічного стану внутрішніх електричних мереж приватних будинків представниками енергопостачальних компаній.

1.2. Метою виконання робіт, передбачених цим Положенням, є зменшення електротравматизму в побуті та кількості пожеж, що виникають внаслідок незадовільного технічного стану внутрішніх електричних мереж.

До числа приватних будинків належать одно- чи багатоквартирні житлові будинки в містах та селах разом з господарськими будівлями і спорудами на подвір'ї, що належать одному власникові (крім об'єктів підприємницької діяльності).

Складовими внутрішніх електричних мереж будинків є: ввід та ввідні пристрої; прилади обліку, комутації та захисту; світильники; внутрішні електропроводки; лінії від будинку до господарських будівель та споруд.

Енергопостачальна компанія-власник розподільчих мереж, до яких приєднані приватні будинки.

У цьому Положенні наведено посилання на такі нормативні документи:

ПУЭ* Правила устройства электроустановок, изд. 6-е, переработанное и дополненное. - М.: Энергоатомиздат, 1986.

ГОСТ 12.2.007.0-75 Изделия электротехнические. Общие требования безопасности.

ГОСТ 10434-82 Соединения контактные электрические. Классификация. Общие технические требования.

ДСТУ 3135.0-95 (ГОСТ 30345.0-95) Безпека побутових та аналогічних електричних приладів. Загальні вимоги.

ДСТУ 2272-93 Пожежна безпека. Терміни та визначення.

ВСН 59-88 Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования. - М.: Госкомархитектуры, 1990.

ПТБП Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей. - М.: Энергоатомиздат, 1989.

ППБ Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-95). - К.: Укрархбудінформ, 1995.

3.1. Особами, що виконують обстеження технічного стану внутрішніх електричних мереж приватних будинків, можуть бути працівники:

- енергопостачальної компанії;

- спеціалізованих служб інших підприємств і організацій - за дорученням енергопостачальної компанії.

Форма дозволу на обстеження наведена в додатку 1 до цього Положення.

Фахівці, яким доручено обстеження внутрішніх електричних мереж, повинні мати службове посвідчення та, згідно з чинними ПТБП, посвідчення про обсяг знань з техніки безпеки не нижче III групи.

3.2. До обов'язкових робіт при обстеженні внутрішніх електричних мереж належать:

- перевірка відповідності проводів та проводок умовам середовища, категоріям приміщень з небезпеки ураження електричним струмом та вимогам пожежної безпеки;

- з'ясування стану ізоляції електропроводок;

- визначення відповідності перерізу проводів (кабелів), застосованих для електропроводок, нормативним струмовим навантаженням;

- перевірка якості з'єднань проводів електропроводок в місцях відгалуження, приєднання та окінцювання;

- з'ясування наявності повторного заземлення (там, де це передбачено чинними нормативними документами);

- перевірка наявності занулення;

- перевірка відповідності встановлених освітлювальних пристроїв, вимикачів, розеток та інших апаратів умовам середовища, категоріям приміщення з небезпеки ураження електричним струмом і їх стану (справності);

- перевірка нормативних відстаней, унормованих вимогами ПУЭ, ППБ;

- перевірка наявності та відповідності до розрахункових струмів каліброваних запобіжників для захисту елементів електричних мереж від коротких замикань;

- визначення правильності приєднання фазних і нульових провідників до лічильника, апаратів захисту, вимикачів та освітлювальної арматури;

- вимірювання опору ізоляції електропроводок, апаратів захисту та електроплит.

3.3. До числа робіт, які виконуються за плату власника приватного будинку згідно з кошторисом, належать:

- складання і погодження наявної схеми внутрішніх електричних мереж (за відсутності проекту) - за бажанням власника будинку;

- усунення виявлених порушень вимог нормативних документів при влаштуванні елементів електричних мереж.

3.4. Власник будинку повинен забезпечити допуск виконавця обстеження до будинку та безперешкодний доступ до всіх елементів внутрішніх електричних мереж, а також надати наявну проектну документацію на ці мережі, протоколи попередніх випробувань та перевірок.

Виконавець обстеження зобов'язаний:

- провести обстеження елементів електричних мереж в обсягах пункту 3.2 цього Положення - в терміни, погоджені з власником, та в його присутності;

- скласти і видати власнику акт результатів обстеження (додаток 2 до цього Положення);

- провести інструктаж з основ техніки безпеки при експлуатації внутрішніх електричних мереж;

- на замовлення власника виконати роботи, які оплачуються згідно з кошторисом, складеним у встановленому порядку.

3.5. Обстеження можуть проводитися за планами (квартальними, річними) енергопостачальної компанії, а також з ініціативи власника.

3.6. Вимірювання опору ізоляції електропроводок і опору заземлення здійснюються в терміни, встановлені енергопостачальною компанією.

Опір ізоляції електропроводок в особливо небезпечних приміщеннях (сирих і жарких), в приміщеннях з хімічно активним середовищем, в зовнішніх уставах, а також опір ізоляції побутових стаціонарних електроплит повинні вимірюватися в повному обсязі щорічно.

3.7. Основні вимоги до внутрішніх електричних мереж щодо запобігання електротравматизму в побуті і виникненню пожеж подані в довідковому додатку 3 до цього Положення.

3.8. За результатами обстеження складається акт, в якому вказуються виявлені відхилення від вимог нормативних документів при улаштуванні елементів електричних мереж. Якщо в процесі обстеження відхилення були усунуті, то вони в акт не вносяться.

З власником будинку проводиться інструктаж з основ техніки безпеки при експлуатації електричних мереж та електроприладів, про що робиться відповідний запис в акті.

Акт складається в двох примірниках, підписується працівником, що виконав обстеження, і власником будинку. Один примірник акта передається власникові будинку, другий - залишається в енергопостачальній компанії.

3.9. У разі виявлення відхилень від вимог нормативних документів і неможливості їх усунення в процесі обстеження, в акті робиться припис і встановлюється термін їх усунення.

3.10. При виявленні тих порушень вимог, що вказані в пункті 7 додатка 3 до цього Положення, які підвищують ймовірність електротравматизму, а також явного ушкодження ізоляції електропроводок, будинок або інші споруди, в яких вони виявлені, відключаються негайно. В акті робиться відповідний запис з попередженням власника про можливі наслідки самочинного включення.

3.11. Інші відхилення від нормативних документів (крім зазначених в пункті 3.10 цього Положення) дозволяють тимчасову експлуатацію електромережі. При цьому в акті робиться припис і встановлюється термін усунення цих відхилень.

3.12. Якщо перевіркою виявлено невиконання припису про ліквідацію порушень у встановлені терміни та в належних обсягах, то будинок або споруди, яких це стосується, відключаються без додаткового попередження.

3.13. Висновки та приписи акта обстеження для власника будинку є обов'язковими. Якщо власник будинку не згоден з ними, він може за заявою довільної форми в 10-денний термін оскаржити їх у вищій інстанції енергопостачальної компанії, Держенергоспоживнагляді, або в суді.

4.1. Роботи з обстеження електромереж приватних будинків повинні здійснюватися з неухильним дотриманням ПТБП.

4.2. Всі обстеження електричних мереж виконуються при знятій напрузі, крім визначення правильності приєднання фазних і нульових провідників до апаратів захисту, вимикачів та освітлювальної арматури.

4.3. При перевірці відповідності проводів та електропроводок умовам середовища, рівню небезпеки приміщень щодо ураження електричним струмом та вимогам правил пожежної безпеки слід керуватися рекомендаціями з таблиць 2.1.2 і 2.1.3 ПУЭ (див. пункт 4 додатка 3 до цього Положення). Класифікація приміщень за умовами середовища визначається відповідно до пунктів від 1.1.6 до 1.1.12 ПУЭ, а за умовами щодо небезпеки ураження електричним струмом приймається відповідно до пункту 1.1.13 ПУЭ.

4.4. При з'ясуванні стану ізоляції електропроводок звертається увага на наявність оголених частин проводів (кабелів), потрісканої ізоляції, порушення зовнішнього захисного покриття, слідів вологи на проводах (кабелях) електропроводок.

На оголені частини проводів (кабелів) наноситься ізоляція з використанням ізоляційної стрічки; частини електропроводки, які мають потріскану ізоляцію або порушене зовнішнє захисне покриття, підлягають заміні. При наявності слідів вологи потрібно вжити заходів щодо унеможливлення підтікання.

4.5. Переріз проводів (кабелів), застосованих для електропроводок, визначається шляхом розрахунку за діаметром жил проводу (кабелю). Вимірювання діаметра жил виконується штангенциркулем.

При цьому, в залежності від застосованої марки проводів (кабелів) їх переріз повинен відповідати величині тривало допустимого струму, визначеної таблицями розділу 1.3 ПУЭ. Мінімальний переріз має бути не меншим від величин, вказаних в таблиці 7.1.1 ПУЭ (див. пункт 4 додатка 3 до цього Положення).

4.6. При перевірці якості з'єднання проводів (кабелів) електропроводок у місцях відгалуження, приєднання та окінцювання слід керуватися вимогами пунктів від 2.1.21 до 2.1.27 ПУЭ. Перевірка виконується у з'єднувальних і відгалужувальних коробках. Особлива увага звертається на місця, де на ізоляції спостерігаються сліди обгорілості. Таким місцям електропроводок слід надати належного стану за допомогою ущільнення з'єднання і нанесення на них додаткової ізоляції.

4.7. З'ясування наявності повторного заземлення, де це передбачено пунктом 1.7.63 ПУЭ, проводиться візуально.

4.8. При перевірці наявності занулення звертається увага на те, чи прокладено окремий нульовий захисний провідник від квартирного щитка до відгалужувальних коробок і штепсельних розеток, які живлять електроприлади з класом захисту I за ДСТУ 3135.0-95 та стаціонарні електроплити.

В електричних мережах житлових будинків, які введені в експлуатацію з 1 січня 1998 року, занулення повинно виконуватися з урахуванням змін до пункту 7.1.60 ПУЭ, внесених наказом Міністерства енергетики України від 20 лютого 1997 року за N 18, згідно з яким у приміщеннях житлових будинків зануленню підлягають металеві корпуси стаціонарних і пересувних електроприймачів, які належать до приладів класу захисту I за ДСТУ 3135.0-95. При цьому нульові захисні провідники, призначені для занулення металевих корпусів, повинні прокладатися від групових щитків (розподільчих пунктів).

4.9. Перевірка відповідності встановлених освітлювальних пристроїв, вимикачів, розеток та інших апаратів умовам середовища, категоріям приміщень з небезпеки ураження електричним струмом проводиться з урахуванням умов середовища приміщення, яке обстежується. При цьому також звертається увага на справність цих апаратів.

4.10. Вимірювання нормованих відстаней, встановлених вимогами ПУЭ, ППБ та інших нормативних документів, виконується за допомогою дерев'яного складаного метра.

4.11. При обстеженні апаратів захисту елементів електричних мереж від коротких замикань (запобіжники, автоматичні вимикачі) передусім перевіряють, чи мають встановлені апарати заводське калібрування (використання некаліброваних вставок не дозволяється).

Величина струму вставок запобіжників та уставок автоматичних вимикачів внутрішньобудинкових мереж по відношенню до тривало допустимого струмового навантаження провідників електропроводки повинна становити не більше ніж 300% для запобіжників і 450% - для автоматичних вимикачів (відповідно до пункту 3.1.9 ПУЭ). Враховуючи це, для звичайних електричних мереж приватних будинків вставки запобіжників і уставки автоматичних вимикачів пробкового типу повинні бути 6,3 або 10 А.

У мережах, які мають стаціонарні електродвигуни, електроплити або інші потужні електроприймачі (понад 1 кВт), вставки запобіжників і уставки автоматичних вимикачів визначаються розрахунками за технічними характеристиками електроприймачів.

4.12. Правильність приєднання фазних і нульових провідників до апаратів захисту, вимикачів та освітлювальної арматури перевіряється при поданій напрузі. Фазний і нульовий провідники визначаються за допомогою індикатора напруги.

4.13. Опір ізоляції електропроводок вимірюється за допомогою мегаомметра 1000 В (наприклад, М4100/3). Схема включення мегаомметра та порядок проведення вимірювання повинні відповідати заводській інструкції, яка додається до мегаомметра.

Вимірювання виконується на проміжках між суміжними запобіжниками або за останніми запобіжниками і будь-яким проводом і землею, а також між двома будь-якими проводами.

При цьому визначається опір між окремими жилами проводів (кабелів), між окремими проводами (кабелями) електропроводки та між проводами електропроводки і землею.

Якщо величина опору становить менше ніж 0,5 МОм, то вимірювання триває для проводів в окремих з'єднувальних та відгалужувальних коробках до з'ясування того, на яких ділянках електропроводки рівень опору ізоляції проводів (кабелів) менше ніж 0,5 МОм.

На відрізках електропроводки, де рівень ізоляції проводів (кабелів) менше ніж 0,5 МОм, вони підлягають заміні на нові з повторним вимірюванням опору ізоляції на цих відрізках.

Опір ізоляції стаціонарних електроплит вимірюється в нагрітому стані при відключеній від електромережі плиті. При цьому опір ізоляції повинен становити не менше ніж 1 МОм.

4.14. Прилади для вимірювання опору ізоляції та опору заземлення повинні мати відповідне клеймо про своєчасну перевірку їх Метрологічною службою Держстандарту України.

4.15. Схеми внутрішніх електричних мереж будинку складаються з дотриманням рекомендацій, поданих в додатку 4 до цього Положення.

Перед початком обстеження фахівець повинен пред'явити власнику будинку цей дозвіл та службове посвідчення. Обстеження електромереж слід виконувати в терміни, погоджені з власником, та в його присутності.

В результаті обстеження виявлені такі відхилення від вимог правил улаштування електрообладнання та інших нормативних документів:

1)

2)

3)

і т. д.

Інструктаж з основ техніки безпеки при експлуатації елементів електричних мереж та електроприладів прослухав:

1.1. Електричні вводи до будівель повинні відповідати вимогам пункту 2.1.79 ПУЭ.

Залежно від висоти будівлі вводи в них допускається виконувати в ізоляційних трубах через стіни будівлі або в сталевих трубах через покрівлю.

При виконанні вводу через стіни будівлі ізоляційні труби необхідно прокладати так, щоб вода не могла накопичуватися в проході і проникати в середину будівлі. При цьому відстань від проводів перед вводом і проводів вводу до поверхні землі повинна бути не меншою ніж 2,75 м. Відстань між проводами біля ізоляторів вводу, а також від проводів до виступів будівлі повинна бути не меншою ніж 0,2 м.

При облаштуванні вводу через покрівлю будівлі в сталевих трубах відстань по вертикалі від проводів відгалуження до вводу і від проводів вводу до покрівлі повинна бути не меншою ніж 2,5 м.

1.2. Вводи до будівлі повинні бути обладнані ввідними пристроями. Не дозволяється перед вводами в будівлі встановлювати додаткові кабельні скрині для розділення сфери обслуговування зовнішніх живильних мереж і мереж у середині будівель. Таке розділення повинно забезпечуватися ввідними пристроями (відповідно до пункту 7.1.17 ПУЭ).

1.3 На ввідних пристроях повинні бути встановлені апарати захисту і апарати управління. На ввідних пристроях на струм не більший ніж 25 А апарати управління допускається не встановлювати. На кожній лінії, що відходить від розподільчого щита, розподільчого пункту або щитка, повинні встановлюватися апарати захисту (відповідно до пункту 7.1.18 ПУЭ).

Апаратами захисту можуть бути запобіжники і автоматичні вимикачі. Номінальний струм плавких вставок запобіжників і струм уставок автоматичних вимикачів, що використовуються для захисту окремих частин мережі, в усіх випадках необхідно вибирати за розрахунковим струмом цих частин таким чином, щоб вони не відключали їх при короткочасних перевантаженнях (відповідно до пункту 3.1.4 ПУЭ).

1.4. Згідно з пунктом 7.1.21 ПУЭ в житлових приміщеннях автоматичні вимикачі і запобіжники на розподільчих пунктах і групових щитках необхідно встановлювати тільки в колах фазних проводів.

1.5. При розташуванні ввідних пристроїв і групових щитків повинні виконуватися такі вимоги пункту 7.1.22 ПУЭ:

- пристрої повинні розташовуватися у місцях, зручних для обслуговування;

- щитки повинні встановлюватися переважно в нішах, скринях або закриватися кожухами і не мати відкритих струмопровідних частин;

- відстань від пристроїв до трубопроводів (водогін, опалення, каналізація, внутрішні водостоки), газопроводів і газових лічильників повинна бути не меншою ніж 0,5 м.

2.1. Розрахункові квартирні лічильники розміщуються на загальних квартирних щитках разом з апаратами захисту (запобіжниками, автоматичними вимикачами) і вимикачами (для лічильників). Квартирні щитки необхідно розташовувати на сходовій клітці, в холі або в передпокої квартири. Якщо це допускає конструкція будівлі, то вони повинні встановлюватися в нішах будівельних конструкцій. При розташуванні щитка на сходовій клітці його необхідно встановлювати в шафі, яка замикається і має прорізи для зняття показань лічильника (відповідно до пункту 7.1.51 ПУЭ).

2.2. Перед лічильником, який встановлений на квартирному щитку, що розташовується в ніші передпокою квартири, для безпечної заміни лічильника повинен встановлюватися двополюсний вимикач (відповідно до пункту 7.1.53 ПУЭ).

2.3. Висота розташування лічильника відповідно до вимог пункту 3.4.14 ГОСТ 12.2.007.0 повинна бути в межах від 1,2 до 1,6 м від долівки до шкали лічильника.

2.4. Після лічильника, включеного безпосередньо в мережу живлення, повинен встановлюватися апарат захисту. Він повинен встановлюватися якомога ближче до лічильника, але не далі ніж за 10 м по довжині електропроводки. Якщо після лічильника відходить кілька ліній, обладнаних апаратами захисту, встановлення загального апарату захисту після лічильника не вимагається (відповідно до пункту 7.1.52 ПУЭ).

3.1. Незахищені ізольовані проводи зовнішньої електропроводки згідно з пунктом 2.1.75 ПУЭ необхідно розташовувати або обгороджувати таким чином, щоб вони були недосяжні для дотику в місцях, де можливе перебування людей, наприклад, балкон, ганок. Від зазначених місць ці проводи, прокладені відкрито по стінах, повинні бути на відстані не менше ніж, м:

При горизонтальному прокладанні:

При вертикальному прокладанні:

При підвішуванні проводів на опорах біля будівель відстані від балконів і вікон до проводів при їх максимальному відхиленні повинні бути не меншими ніж 1,5 м.

Прокладання зовнішньої електропроводки по даху будівель не допускається, за винятком вводів у будівлі і відгалужень до цих вводів.

Незахищені ізольовані проводи зовнішньої електропроводки відносно дотику розглядаються як неізольовані.

3.2. Відстані від проводів, які перетинають пожежні проїзди і шляхи для перевезення вантажів, до поверхні землі (дороги) в проїзній частині повинні бути не менше ніж 6 м, а в непроїзній частині - не менше ніж 3,5 м (відповідно до пункту 2.1.76 ПУЭ).

3.3. Відстань між проводами повинна бути: в прогоні до 6 м не меншою ніж 0,1 м, а в прогоні понад 6 м - не меншою ніж 0,15 м. Відстань від проводів до стін і опорних конструкцій повинна бути не меншою ніж 50 мм (відповідно до пункту 2.1.77 ПУЭ).

3.4. Зовнішня електропроводка, виконана в трубах, коробах і гнучких металевих рукавах, повинна відповідати вимогам пункту 2.1.78 ПУЭ, а саме:

1) труби, короби і гнучкі металеві рукави необхідно прокладати таким чином, щоб у них не могла накопичуватись волога, в тому числі і конденсат пари, що присутня у повітрі;

2) труби, короби і рукави в з'єднаннях повинні обов'язково мати ущільнення.

Прокладання проводів у стальних трубах і коробах в землі поза приміщеннями не допускається.

4.1. Конструктивне виконання електропроводок залежно від умов середовища та вимог правил пожежної безпеки повинно відповідати рекомендаціям, уміщеним у таблицях 2.1.2 і 2.1.3 ПУЭ.

Згідно з пунктом 7.1.29 ПУЭ при прокладанні електропроводок у приміщеннях перевагу слід віддавати прихованим електропроводкам. Відкриті електропроводки рекомендується прокладати в технічних поверхах і підпіллях, неопалюваних підвалах, сирих і особливо сирих приміщеннях. Вертикальні ділянки (стояки) ліній електричної мережі повинні прокладатись: незахищеними проводами - в трубах, коробах, каналах будівельних конструкцій; кабелями - в каналах будівельних конструкцій. Місця проходження ліній через міжповерхові перекриття повинні мати ущільнення із негорючого матеріалу. В житлових і громадських будівлях, а також у санвузлах житлових будинків допускається виконувати проводку прихованою, без труб, спеціальними проводами (наприклад, АППВ) в борознах стін, під штукатуркою і т. п.

Електропроводки, які прокладені за непрохідними підвісними стелями, згідно з пунктом 7.1.32 ПУЭ повинні розглядатися як приховані і виконуватися такими способами:

- за стелями із горючого матеріалу - в металевих трубах;

- за стелями із негорючих та важкогорючих матеріалів (визначення термінів див. у ДСТУ 2272-93) - у вініпластових і їм аналогічних трубах, або кабелями чи захищеними проводами, які мають оболонки з важкогорючих матеріалів.

Повинна також бути забезпечена можливість заміни проводів і кабелів.