Відповідно до Закону України від 18 вересня 1991 року N 1560 "Про інвестиційну діяльність", Положення про Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року N 990 та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 року N 1403 "Про Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій" для забезпечення організаційної роботи, пов'язаної із залученням вітчизняних та зарубіжних інвесторів до фінансування заходів, спрямованих на оздоровлення підприємств та організацій,

1. Затвердити Методику інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій (далі - Методика) (додається).

2. Начальникам управлінь та самостійних відділів:

2.1. Прийняти вищезазначену Методику до виконання.

2.2. Організувати вивчення Методики працівниками структурних підрозділів.

3. Управлінню санації, реорганізації неплатоспроможних підприємств та організацій забезпечити застосування Методики підприємствами та організаціями, які належать до сфери управління Агентства, з метою здійснення єдиного методологічного підходу при вирішенні питань з потенційними інвесторами.

4. Управлінню методологічного забезпечення оздоровлення неплатоспроможних підприємств та організацій:

4.1. Забезпечити державну реєстрацію Методики.

4.2. Надавати методичну допомогу спеціалістам Агентства, підприємств та організацій у ході роботи з Методикою.

5. Начальнику загального відділу Богинському В.В. забезпечити тиражування Методики відповідно до розрахунку розсилки.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на керуючого справами Капуша В.В.

1.1. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій (далі - Методика) розроблена за ініціативою керівництва Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій (далі - Агентство).

1.2. Методика розроблена відповідно до Закону України від 18 вересня 1991 року N 1560 "Про інвестиційну діяльність", Указу Президента України від 17 червня 1996 року N 435 "Про утворення Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій" та Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 року N 1403, з метою визначення інтегрального показника інвестиційної привабливості підприємств та організацій (далі - підприємства), прискорення реалізації інвестиційних проектів, заохочення до інвестицій вітчизняних та іноземних підприємців, надання методичної допомоги спеціалістам, які займаються розробкою заходів з проведення оздоровлення виробничої сфери.

Наведені у цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій;

інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект;

інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування;

інвестиційна привабливість підприємства - рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного підприємства, яке може визначатися чи оцінюватися значеннями відповідних показників, у тому числі інтегральної оцінки;

інвестиційний проект - документ, який містить необхідні розрахунки та обгрунтування, що підтверджують доцільність здійснення інвестиційної діяльності з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробничу і соціальну сфери;

інтегральна оцінка інвестиційної привабливості - показник, у якому відтворюються значення інших показників, скоригованих у відповідності до їх вагомості та інших чинників.

Для визначення інвестиційної привабливості підприємств через зазначену інтегральну оцінку прийняті показники, які задовольняють вимоги міжнародного меморандуму IASC (International Accouting Standarts Commitec) (схема - наведена в додатку 1).

3.1. Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за назвою, одиницями виміру, вагомістю та іншими характеристиками чинників. Це спрощує процедуру оцінки конкретної інвестиційної пропозиції, а інколи є єдино можливим варіантом її проведення і надання об'єктивних остаточних висновків. Фінансова оцінка підприємств передбачає розрахунок понад 40 відповідних показників за різними напрямками господарської діяльності підприємства. Отримані внаслідок такої оцінки великі масиви значень показників фактично не дають змогу зробити остаточний висновок, тому що:

по-перше, кожний показник, крім його значення у цифровому вираженні, має ще й значення вагомості, яке у традиційній формі подання матеріалу відсутнє;

по-друге, для визначення співвідношення вагомості різних показників інвестору потрібно ці співвідношення зафіксувати і здійснити відповідні розрахунки;

по-третє, визначення вагомості показника в цілому є досить складною і конче відповідальною процедурою у системі оцінки, тому для її виконанні залучаються спеціально підготовлені експерти.

3.2. Для розв'язання вищезазначених завдань та з метою забезпечення об'єктивної оцінки інвестиційної привабливості підприємств використовується наступний алгоритм методу інтегральної оцінки на базі електронно-обчислювальної техніки.

3.3. Метод інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій має такі посилання.

Перше полягає в тому, що одне окремо взяте підприємство, незалежно від його підпорядкованості або інвестиційної непривабливості цілого регіону, може бути інвестиційно привабливим, тобто для особливо стратегічного інвестора у більшості випадків не має значення рівень розвитку регіону, в якому розташований об'єкт інвестування, його минулі зв'язки з партнерами тощо.

Другим посиланням цього методу, яке зумовлене особливостями математичних операцій (правилами рангової кореляції), є те, що фактичне значення показника із вказаного переліку розглядається як елемент множини однойменних показників. У цій множині мають бути відображені стан і особливості прояву конкретного чинника за теперешніх умов. Розмір цієї множини визначається двома граничними значеннями, в межах яких і існує показник. Зазначені граничні значення постійно коригуються. Метод передбачає складання різних щодо одиниць виміру показників.

3.4. У практичному використанні метод інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств сприяє збільшенню кількості потенційних інвесторів в Україні і відповідно швидшій відбудові виробничої сфери держави. Зазначений метод у простому і наочному поданні забезпечує достатньо об'єктивне бачення фінансової ситуації на підприємстві, в яке передбачається вкласти інвестиції. Суб'єктивізм, який супроводжує будь-яку оцінку, особливо при визначенні вагомості показників, практично усувається внаслідок можливості проведення контрольних оперативних розрахунків по декількох підприємствах на підставі розробленого до цього методу програмного комплексу із застосуванням обчислювальної техніки.

3.5. Викладений далі математичний метод забезпечує розрахунок значення інтегрального показника інвестиційної привабливості підприємства на базі розробленого програмного комплексу для персонального комп'ютера.

Для розуміння змісту і принципу дії алгоритму методу доцільно розглянути його як сукупність інформаційно-пояснювальних блоків, кожний з яких забезпечує виконання чи отримання пояснення до проведення якоїсь процедури в цьому методі. Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості може розглядатися як підсумок відповідних дій, які закладені у вказаних блоках.

4.1. Блок підготовки вхідної інформації

Цей блок алгоритму забезпечує отримання вхідної інформації для подальшої її обробки. Для отримання цієї інформації використовуються показники відповідних форм бухгалтерської звітності, які затверджені Міністерством статистики України і є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами підприємницької діяльності в Україні (додаток 2).

4.2. Блок обмежень для показників оцінки

Обмеження для показників, з яких складається інтегральна оцінка, пов'язані з головним посиланням методу, який передбачає розгляд кожного показника як елемента множини відповідних показників. Саме з цією метою встановлюються конкретні значення екстремальних обмежень по кожному з показників. Завантажена цими обмеженнями область існування показників може змінюватися залежно від конкретного стану на ринку рухомого і нерухомого майна, готової продукції, праці тощо.

4.3. Блок забезпечення експертної оцінки

Для встановлення вагомості групових та одиничних показників проводиться процедура експертної оцінки. У світовій і вітчизняній практиці ці методи достатньо опрацьовані і широко використовуються при вирішенні відповідних питань, тому в даному випадку зайве рекомендувати якусь версію методу експертної оцінки. У разі широкого застосування цього методу значення вагомості показника встановлює емпіричний шлях наближення до їх фактичного рівня.

4.4. Блок визначення частки варіаційного розмаху

Частка варіаційного розмаху є складовою частиною відповідної формули, з допомогою якої здійснюється перехід від різних за ознакою та одиницями виміру показників до зіставлених. Ця частка визначається відношенням визначеної у кількісному вимірі області існування показника до емпірично встановленої кількості.

4.5. Блок визначення ранжованих значень

Ранжоване значення показника - це перетворений внаслідок реалізації передбачених цим блоком розрахункових дій конкретний чинник, який завдяки цій реалізації може зіставлятися з іншим і у якому передбачена визначена вагомість.

4.6. Блок розрахунку інтегрального показника

Інтегральний показник інвестиційної привабливості уособлює в собі значення усіх показників, задіяних у методі при визначенні цієї привабливості.

5.1. Усім групам показників оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, а також показникам, розміщеним у цих групах, присвоюються, залежно від їх вагомості, відповідні числові значення. Як і граничні значення показників, вагомість може коригуватись. Вказана вагомість є похідною від часу, конкретної політичної, соціальної ситуації, інших факторів, а тому ця характеристика має вірогідне походження.

5.2. Для визначення інтегрального значення показника інвестиційної привабливості (4) розраховується наступна група показників:

- вагомість j-го показника у i-ій групі з урахуванням групової вагомості:

(Формула відсутня) (1),

- частка варіаційного розмаху для j-го показника у i-ій групі на прийняту кількість одиниць у множині:

(Формула відсутня) (2)

- ранжоване значення j-го показника з i-ої групи:

(Формула відсутня) (3),

- інтегральне значення показника інвестиційної привабливості розраховується за формулою:

(Формула відсутня) (4)

При ознайомленні інвестора з об'єктом інвестування та визначенні потенційних можливостей повернення вкладених коштів використовується наступна група показників:

де: В(а) - вартість активної частини основних засобів;

Б(ф) - балансова вартість основних засобів.

Активна частина основних засобів визначає частку виробничих основних засобів основного виду діяльності в основних засобах.

де: З(ф) - знос основних фондів.

де: Б(п) - балансова вартість основних засобів, що надійшли за період;

Б(к) - балансова вартість основних засобів на кінець періоду.

де: Б(в) - балансова вартість основних засобів, що вибули за період;

Б(н) - балансова вартість основних засобів на початок періоду.

6.2. Група II. Показники оцінки фінансової стійкості (платоспроможності) інвестованого об'єкта

Група показників оцінки фінансової стійкості (платоспроможності) інвестованого об'єкта є пріоритетною при проведенні фінансового обгрунтування інвестиційних проектів, а також при вирішенні інших питань, пов'язаних із визначенням наявності, розміщення та використання грошових коштів.

З метою визначення рівня фінансової стійкості підприємства оцінюються показники, які характеризують забезпеченість запасів і витрат відповідними джерелами їх формування і розраховуються за формулами (9) - (11):

Fт - наявність власних, а також довгострокових і середньострокових позикових джерел формування запасів і витрат,

Кт - довгострокові і короткострокові кредити та позикові засоби.

де: Кк - короткострокові кредити та позики, що не погашені в строк (за наявності).

При оцінці вищезазначених показників можливі такі варіанти ситуацій:

- абсолютна стійкість підтверджується, якщо

при цьому: Ф21 коливається від 0 до 1300 тис.грн.,

- нормальна стійкість підтверджується, якщо

при цьому: Ф21 коливається від -100 до -1500 тис.грн.,

- нестійкий фінансовий стан підтверджується, якщо

при цьому: Ф21 коливається від -100 до -1500 тис.грн.,

- кризовий фінансовий стан підтверджується, якщо

при цьому: Ф21 коливається від -100 до -1500 тис.грн.,

Найбільш повну картину фінансового стану підприємства дають показники, які характеризують платоспроможність підприємства, - це величина робочого капіталу та маневреність робочого капіталу.

Робочий капітал (Ф24) - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями, тобто він складається з частини оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань. Наявність у підприємства робочого капіталу означає не лише його здатність сплатити власні поточні борги, а й наявність можливостей для розширення діяльності та інвестування.

де: Р - розділ балансу.

Маневреність робочого капіталу (Ф25) характеризує частку запасів у його загальній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу:

Для характеристики платоспроможності підприємства розраховуються наступні коефіцієнти:

де: С(р) - загальна сума господарських ресурсів.

Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.

Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.

де: С(к) - загальна сума позикових коштів.

Коефіцієнт фінансування повинен дорівнювати 2,0.

де: П(з) - довгострокові пасиви.

Коефіцієнт фінансової стійкості повинен бути у межах від 0,85 до 0,90.

Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

6.3. Група III. Показники оцінки ліквідності активів інвестованого об'єкта

Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань.

Активи підприємства залежно від швидкості перетворення їх у грошові кошти поділяються на 4 групи:

1. Найбільш ліквідні активи - А(1).

2. Активи, що швидко реалізуються - А(2).

3. Активи, що повільно реалізуються - А(3).

4. Активи, що важко реалізуються - А(4).

Зобов'язання підприємства (пасиви балансу) залежно від терміну їх сплати поділяються на 4 групи:

1. Найбільш термінові зобов'язання - П(1).

2. Короткострокові пасиви - П(2).

3. Довгострокові та середньострокові пасиви - П(3).

4. Постійні пасиви - П(4).

Активи балансу ліквідні, якщо:

А(1) >= П(1);

А(2) >= П(2);

А(3) >= П(3);

А(4) <= П(4).

Для аналізу ліквідності активів розраховують такі показники:

де: А(п) - поточні активи.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань.

Критичне значення коефіцієнту покриття дорівнює 1, значення коефіцієнту покриття у межах 1 - 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.

де: К(р) - кредиторська заборгованість,

Д(р) - дебіторська заборгованість.

Якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську заборгованість, необхідно з'ясувати причини такого стану (що може бути пов'язане з труднощами при реалізації продукції тощо).

де: К(і) - кошти на розрахунковому або інших рахунках;

Г(к) - гроші в касі.

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити.

де: Ц(п) - цінні папери, що легко реалізуються.

де: З(м) - товарно-матеріальні запаси,

В(г) - середні щоденні виплати грошових коштів за операціями підприємства (визначається за даними бухгалтерської звітності).

Коефіцієнт покриття періодичних виплат показує, скільки ліквідних активів має підприємство для фінансування поточних операцій, навіть якщо не буде надходження грошових коштів.

6.4. Група IV. Показники оцінки прибутковості інвестованого об'єкта

Прибутковість підприємства характеризується цілим комплексом показників:

де: П(п) - прибуток до сплати податків.

Коефіцієнт прибутковості інвестицій характеризує ефективність використання інвестиційних коштів та показує прибуток, отриманий на одиницю інвестиційних витрат.

де: П(у) - прибуток після сплати податків.

Коефіцієнт прибутковості власного капіталу характеризує ефективність вкладених інвестицій у власний капітал.

де: В(р) - виручка від реалізації.

Операційна рентабельність продажу характеризує суму чистого прибутку на одиницю реалізованої продукції і показує, що підприємство має змогу отримати не лише виручку від продажу, а й прибуток.

Коефіцієнт експлуатаційних витрат характеризує ефективність інвестицій у реалізацію продукції.