На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми забезпечення пожежної безпеки в Україні на 1995-2000 роки" від 03.04.95 N 238, вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Головним державним інспектором України з пожежного нагляду 14.06.95 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 14.07.95 за N 219/755,

1. Затвердити Правила пожежної безпеки у сфері кінематографії (кіновиробництво, кінопрокатні організації, кіномережа), що додаються.

2. Правила пожежної безпеки у сфері кінематографії запровадити в дію з 1-го квітня 1998 р.

3. З метою поліпшення роботи, спрямованої на запобігання пожежам і дотримання правил пожежної безпеки організувати на підприємствах кінематографії вивчення цих Правил.

4. Вважати такими, що не застосовуються з 1-го квітня 1998 р.:

4.1. Правила пожежної безпеки для кіностудій системи Держкіно СРСР, затверджені наказом Держкіно СРСР 30.01.87 N 34.

4.2. Правила пожежної безпеки для кінотеатрів і кіноустановок, затверджені наказом Держкіно СРСР 10.08.84 N 300.

4.3. Правила пожежної безпеки для відеокомплексів, затверджені наказом Держкіно СРСР 31.08.88 N 131.

Ці Правила встановлюють вимоги пожежної безпеки для кіностудій, відеостудій, виробників та прокатників фільмів, кінокопіювальних фабрик, кіновідеопрокатних підприємств, фондів кіно-, фото-, фонодокументів, кінотеатрів, кіноустановок, кіновідеоустановок, кіноконцертних закладів, юридичних осіб незалежно від форм власності та підпорядкування і громадян, які займаються кінематографічною діяльністю в Україні (далі - суб'єкти кінематографії).

У цих Правилах є посилання на такі нормативні документи:

ГОСТ 2.104-68. Основные надписи.

ГОСТ 2.3212-84. Обозначения буквенные.

СНиП 2.08.02-89. Общественные здания и сооружения.

ДСТУ 1.5-93. Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладення, оформлення та змісту стандартів.

Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про пожежну безпеку" від 17.12.93 N 3747-12.

Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки" від 03.04.95 N 238.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені Головним державним інспектором України з пожежного нагляду 14.06.95, введені в дію наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.95 N 400, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.07.95 за N 219/755.

Правила пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій культури, затверджені наказом Міністерства культури України та Управління Державної пожежної охорони МВС України від 07.06.95 N 308/33, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.06.95 за N 184/720 (ДНАОП 9.3.00-1.01-95).

Наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації і Типове положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України" від 17.11.94 N 628, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.12.94 за N 307/517.

Типове положення про добровільні пожежні дружини (команди), затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.94 N 521, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 248/458.

Типове положення про пожежно-технічну комісію, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.94 N 521, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 249/459.

3.1.1. Демонстраторам фільму дозволяється публічний показ фільму (в новому приміщенні (будівлі) або після його (її) капітального ремонту, а також у разі заміни кіно-відеоапаратури й обладнання)- після прийняття об'єкта міжвідомчою комісією, що складається з представників органів місцевого самоврядування (голова комісії), Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України, Державної пожежної охорони МВС України, Державної санітарно-епідеміологічної станції та вищестоящої організації.

3.1.2. Суб'єкти кінематографії зобов'язані вести облік пожеж на об'єктах, що належать або підконтрольні їм, аналізувати причини їх виникнення та наслідки від них, вживати заходів до їх усунення та упередження.

3.1.3. Посадові особи та інші працівники, з вини яких суб'єкти кінематографії понесли витрати, пов'язаних з відшкодуванням завданих збитків, несуть відповідальність у порядку, встановленому чинним законодавством.

3.1.4. За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи, інші працівники притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду суб'єкти кінематографії можуть притягатися керівниками цих органів до сплати штрафу.

3.1.5. Усі працівники повинні знати вимоги Правил пожежної безпеки і суворо їх дотримуватись.

3.2.1. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників кінематографії. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах цих закладів.

3.2.2. Забезпечення пожежної безпеки суб'єктів кінематографії покладається на їх керівників або уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

3.2.3. Власники суб'єктів кінематографії або уповноважені ними особи зобов'язані:

3.2.3.1. Розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки суб'єктів кінематографії, впроваджувати досягнення науки і техніки в галузі пожежогасіння.

3.2.3.2. Відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, що діють у сфері кінематографії, та здійснювати контроль за їх виконанням.

3.2.3.3. Забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду (далі - держпожнагляду).

3.2.3.4. У разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки - вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами держпожнагляду.

3.2.3.5. Утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням.

3.2.3.6. Подавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки суб'єктів кінематографії.

3.2.3.7. Вживати заходів щодо впровадження та утримання в справному стані автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання з цією метою виробничої автоматики.

3.2.3.8. Своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, установок пожежної сигналізації та пожежогасіння, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території.

3.2.3.9. Проводити службове розслідування випадків пожеж.

3.2.3.10. Організовувати вивчення та виконання всіма працівниками кінематографії вимог Правил пожежної безпеки на підпорядкованому об'єкті, здійснювати контроль за своєчасним їх виконанням.

3.2.3.11. Забезпечити заклад первинними засобами пожежогасіння відповідно до норм.

3.2.3.12. Призначати осіб, відповідальних за протипожежний стан цехів, майстерень, дільниць, лабораторій, приміщень, складів та інших структурних підрозділів.

3.2.3.13. Організовувати проведення протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму відповідно до Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України.

3.2.3.14. Розробляти і впроваджувати заходи щодо своєчасного і повного усунення недоліків та порушень, виявлених при перевірках представниками органів держпожнагляду, технічного управління Міністерства культури і мистецтва України, інженерно-технічними працівниками обласних управлінь кіномереж та кіновідеопрокату, пожежно-технічною комісією підприємства (далі за текстом - ПТК).

3.2.3.15. Визначити порядок огляду та закриття приміщень і будівель після закінчення роботи.

3.2.3.16. Організовувати періодичні перевірки стану пожежної безпеки суб'єктів кінематографії, наявності та справності технічних засобів боротьби з пожежами, боєздатності добровільної пожежної дружини (далі за текстом - ДПД) та вживати необхідних заходів до поліпшення цієї роботи.

3.2.3.17. Здійснювати контроль за використанням коштів, виділених на проведення заходів для посилення протипожежного захисту суб'єктів кінематографії.

3.2.3.18. При розподілі фонду матеріального заохочення передбачати кошти для преміювання працівників кінематографії, які позитивно зарекомендували себе у роботі в ПТК та ДПД.

3.2.3.19. Організовувати практичне відпрацювання планів евакуації людей, матеріальних цінностей.

3.2.4. Керівники суб'єктів кінематографії або уповноважені ними особи зобов'язані видавати накази про:

3.2.4.1. Призначення осіб, відповідальних за пожежну безпеку у виробничих, адміністративних, складських і допоміжних приміщеннях.

3.2.4.2. Призначення відповідальних осіб за технічний стан і утримання установок пожежної сигналізації та пожежогасіння, протипожежного водопостачання.

3.2.4.3. Визначення порядку і термінів проходження протипожежного інструктажу та занять з пожежно-технічного мінімуму.

3.2.4.4. Порядок організації та проведення вогневих робіт.

3.2.4.5. Склад ДПД та ПТК (в разі їх створення) й організувати їх роботу згідно з Положеннями про ДПД та ПТК.

3.2.4.6. Посилення протипожежного режиму та протипожежної охорони у вечірній, нічний час, вихідні та святкові дні.

3.2.4.7. Перелік і порядок огляду будівель і приміщень, які підлягають обов'язковій щоденній перевірці перед їх закриттям після закінчення роботи.

3.2.4.8. Визначення й обладнання місць для паління.

3.2.4.9. Усунення недоліків, зазначених у розпорядженнях (приписах) органів держпожнагляду.

3.2.4.10. Проведення у поточному році огляду (конкурсу) протипожежного стану виробничих і службових приміщень.

3.2.5. Головний інженер (інженер, прораб) або заступник керівника, на якого покладена відповідальність за протипожежний стан суб'єкта кінематографії, зобов'язаний:

3.2.5.1. Організовувати розробку планів основних протипожежних заходів, здійснювати контроль за їх виконанням.

3.2.5.2. Організовувати роботу та здійснювати контроль за своєчасним і повним виконанням розпоряджень (приписів) представників органів держпожнагляду, технічного управління Міністерства культури і мистецтв України та інженерно-технічних працівників обласних управлінь кіномережі та кіновідеопрокату.

3.2.5.3. Здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки при експлуатації електроустановок, кондиціонерів, вентиляційних систем, систем опалення та вживати заходів по усуненню пошкоджень, які можуть спричинити пожежу.

3.2.5.4. Організовувати: своєчасні перевірки роботоздатності протипожежного водопостачання, установок сигналізації та пожежогасіння, а також масового оповіщення людей про пожежу, якості вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій горищних приміщень, спалимих декорацій сценічного обладнання та драпування на вікнах і дверях, експозиційних залів, фойє; замір опору ізоляції електропроводки. Наслідки перевірки працездатності кожної системи оформляти відповідними актами.

3.2.5.5. Організовувати своєчасне технічне обслуговування пожежного обладнання, джерел протипожежного водопостачання, систем протипожежного захисту.

3.2.5.6. Організовувати своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів енергетичного обладнання, систем вентиляції, опалення і таке інше.

3.2.5.7. Систематично розглядати на виробничих нарадах стан роботи щодо протипожежного захисту об'єкта.

3.2.5.8. Видавати дозвіл на проведення тимчасових вогневих робіт відповідно до наказу по об'єкту, здійснювати контроль за правильним і безпечним їх виконанням.

3.2.5.9. Здійснювати контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки під час виконання будівельно-монтажних та ремонтно-реставраційних робіт.

3.2.6. Головний енергетик (головний механік, енергетик, інженер-електрик, завідуючий електроцехом, відповідальний за електрогосподарство) зобов'язаний:

3.2.6.1. Забезпечувати розробку протипожежних заходів для безпечної експлуатації енергетичного обладнання та своєчасне їх виконання.

3.2.6.2. Здійснювати контроль за експлуатацією, своєчасним та якісним ремонтом опалювальних установок і вентиляційних систем.

3.2.6.3. Забезпечувати своєчасне проведення профілактичних ремонтів енергообладнання й усунення виявлених пошкоджень, які можуть призвести до виникнення пожежі.

3.2.6.4. Організовувати систематичні перевірки-заміри опору ізоляції електропроводки, перевіряти та проводити захист електромережі відповідно до навантажень.

3.2.6.5. Здійснювати контроль за роботою всіх електриків закладу.

3.2.6.6. Здійснювати повсякденний контроль за технічним станом, справністю, експлуатацією електромереж, електрообладнання, а також за станом захисту електромережі від короткого замикання та перенавантажень.

3.2.6.7. Організовувати навчання працівників підлеглої служби правилам пожежної безпеки при експлуатації електроустаткування.

3.2.7. У закладах кінематографії, де відсутня посада головного інженера (заступника директора або посадових осіб, зазначених в п.3.2.6), ця робота та відповідальність за протипожежний стан покладається безпосередньо на керівника (директора).

3.2.8. Заступник директора районної (міської) кіновідеомережі, кіновідеопрокату, інженер кінотеатру, кіномеханік, кіно-відеодемонстратор несуть відповідальність за технічний стан кіно-відеообладнання, електротехнічного й освітлювального господарства, зберігання фільмокопій, відеокасет і дотримання заходів пожежної безпеки під час проведення кіно-відеосеансів.

3.2.9. Начальник цеху (відділу) декоративно-технічних споруд або особа, яка відповідає за утримання павільйону і проведення будівельно-монтажних робіт по конкретній кінодекорації (майстер павільйону, художник-постановник, художник-декоратор, бригадир постановників) відповідають за забезпечення заходів пожежної безпеки у знімальних павільйонах.

3.2.10. При проведенні знімальних робіт у павільйоні відповідальність щодо забезпечення пожежної безпеки покладається на директора фільму.

3.2.11. Кожен працівник повинен чітко знати та суворо дотримуватись правил пожежної безпеки, не допускати дій, які можуть призвести до пожежі.

4.1.1. Територію закладу кінематографії необхідно постійно утримувати в чистоті, систематично очищати від спалимих відходів виробництва, сміття, тари, опалого листя. Траву та бур'яни слід своєчасно скошувати та прибирати за межі території.

4.1.2. До всіх будівель і споруд необхідно забезпечити вільний доступ.

4.1.3. Протипожежні розриви між будівлями та спорудами не можуть бути використані для складування матеріалів, обладнання, пакувальної тари, стоянки автотранспорту тощо.

4.1.4. Проїзди та під'їзди до будівель і споруд, до джерел пожежного водопостачання, підступи до пожежного інвентарю й обладнання, а також підходи до запасних виходів і зовнішніх пожежних драбин повинні бути завжди вільними, утримуватися у справному стані і мати електричне освітлення в нічний час.

4.1.5. Під'їзди до закладів кінематографії, а також проїзди по їхній території повинні мати тверде покриття і в холодну пору року очищатися від снігу.

4.1.6. Будівництво на території закладу кінематографії нових будівель і споруд (у тому числі тимчасових) може здійснюватися лише за наявності проектної документації, що пройшла попередню експертизу (перевірку) в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.

4.1.7. Не дозволяється прибудовувати до будівель з обгороджувальними металоконструкціями, що містять горючі полімерні утеплювачі, комори, майстерні та інші приміщення.

4.1.8. На час ремонту доріг і проїздів у відповідних місцях слід встановити покажчики напрямку об'їзду або влаштувати переїзди через ці дільниці. Про проведення таких робіт необхідно своєчасно повідомити пожежну охорону.

4.1.9. Ворота на території закладу кінематографії, що відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристосування (пристрої), що дозволяють відчиняти їх ручним способом.

4.1.10. На видних місцях на території закладу кінематографії повинні бути встановлені таблички із зазначенням порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, схема руху транспорту, на якій вказано розташування будівель, водоймищ, гідрантів, пірсів (необхідність встановлення такої схеми визначається місцевими органами державного пожежного нагляду).

4.1.11. Забороняється стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель, на відстані менше 10 м від в'їзних воріт на території, менше 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв вододжерел, пожежного обладнання й інвентарю, на тупикових майданчиках сліпих (тупикових) проїздів. У зазначених місцях повинні бути встановлені (вивішені) відповідні заборонні знаки.

4.1.12. Не дозволяється розводити багаття, спалювати відходи, тару, викидати незагашене вугілля та попіл на відстань менше 15 м від будівель і споруд, а також в установлені будівельними нормами протипожежні розриви.

4.1.13. Паління забороняється:

4.1.13.1. На території та в приміщеннях закладу кінематографії, де використовуються та зберігаються легкозаймисті, горючі рідини та горючі гази.

4.1.13.2. У будівлях за наявності вибухопожежонебезпечних приміщень (дільниць), у складах.

4.1.14. На території закладу кінематографії, де паління дозволено, адміністрація зобов'язана визначити й обладнати для цього місця, позначити їх знаком або написом, встановити урну чи попільницю з негорючих матеріалів.

4.2.1. Усі будівлі, споруди, виробничі, службові, складські та допоміжні приміщення повинні постійно утримуватися в чистоті, регулярно очищатися від пилу, пуху, горючих відходів. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або цеховими інструкціями.

4.2.2. Приступати до реконструкції, перепланування приміщень, технологічного переоснащення чи впровадження нової технології дозволяється лише за наявності проектної документації, що пройшла попередню експертизу (перевірку) на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки з позитивним результатом в органах державного пожежного нагляду.

4.2.3. Уведення до експлуатації нових або реконструйованих закладів кінематографії, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів держпожнагляду забороняється.

4.2.4. Протипожежні системи, установки, устаткування приміщень, будівель і споруд (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої в протипожежних стінах і перекриттях тощо) повинні утримуватись у справному стані.

4.2.5. Отвори в протипожежних стінах, перегородках і перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння.

Неприпустимим є встановлення будь-яких пристроїв, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних і протидимних дверей, а також зняття пристроїв для їх самозачинення.

4.2.6. У разі перетинання протипожежних перешкод різними комунікаціями зазори (отвори), що утворилися між цими конструкціями та комунікаціями, повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо-газонепроникності, яка вимагається будівельними нормами для цих перешкод.

4.2.7. Драпування на вікнах, сцені і дверях залу для глядачів, фойє, дерев'яні конструкції горищних приміщень необхідно обробляти вогнезахисною речовиною. Організація, яка проводить обробку, зобов'язана надати власникові акт із зазначенням дати проведення робіт та терміну дії просочення. Власник повинен організувати щоквартальну перевірку якості вогнезахисної обробки драпування і щороку - дерев'яних конструкцій.

4.2.8. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення та лабораторій повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (за ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожароопасной и пожарной опасности. Общесоюзные нормы технологического проектирования (табл.1), що затверджені МВС СРСР 27.02.86 та узгоджені з Держбудом СРСР), а також клас зони за Правилами улаштування електроустановок (далі за текстом - ПУЕ) глава 7, що узгоджена з Держбудом СРСР 04.06.80 та затверджена Головтехуправлінням і Держенергонаглядом Міненерго СРСР 05.06.80, п.7.4.3-7.4.6; п.7.3.40-7.3.43), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщень.

4.2.9. Не дозволяється використовувати горищні приміщення для виробничої мети або для зберігання майна чи матеріальних цінностей. Двері до горищних приміщень, технічних поверхів, венткамер, електрощитових, підвальних приміщень повинні бути постійно замкнені, а ключі від замків зберігатися у місці, доступному для одержання їх адміністрацією в будь-який час.

Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів мають бути завжди засклені та зачинені.

4.2.10. У підвальних і цокольних поверхах не допускається:

4.2.10.1. Розміщення вибухопожежонебезпечних виробництв, зберігання та застосування легкозаймистих і горючих рідин, вибухових речовин, балонів з газами, целулоїду, горючої кіноплівки, карбіду кальцію та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухо-пожежну небезпеку.

4.2.10.2. Улаштування складів горючих матеріалів, майстерень, де використовуються горючі матеріали, а також інших господарських приміщень, якщо вхід до них не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток.

4.2.11. Приямки вікон, які влаштовуються у приміщеннях підвальних поверхів для вилучення диму, повинні утримуватись у чистоті, а вікна - бути заскленими. Не допускається закривати їх наглухо, а також закладати віконні прорізи.

4.2.12. Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на дахах (перекриттях) будівель повинні утримуватись справними.

4.2.13. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, грат, останні повинні розкриватися чи розсуватися або ж - зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати повинні бути відчинені (зняті, розсунуті).

4.2.14. У будівлях, приміщеннях, спорудах забороняється:

4.2.14.1. Прибирання приміщення із застосуванням легкозаймистих і горючих рідин.

4.2.14.2. Відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими засобами із застосуванням відкритого вогню.

4.2.14.3. Розкидати та залишати неприбраними промащені обтиральні матеріали.

4.2.14.4. Виготовляти піротехнічні вироби кустарним способом.

4.2.15. Спецодяг працюючих з лаками, фарбами та іншими легкозаймистими і горючими рідинами підлягає своєчасному пранню та ремонту, повинен зберігатися в розвішеному вигляді у металевих шафах, що встановлені у спеціально відведених приміщеннях.

Промащений спецодяг слід постійно заміняти на чистий.

4.2.16. Під час організації та проведення заходів з масовим перебуванням людей слід дотримуватись таких вимог:

4.2.16.1. При кількості людей понад 50 осіб - використовувати приміщення, що забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами відповідно до вимог будівельних норм (СНиП 2.08.02-89. Общественные здания и сооружения), не мають на вікнах глухих грат і розташовані не вище другого поверху в будівлях з горючими перекриттями.

4.2.16.2. Особи, яким доручено проведення таких заходів, зобов'язані перед їх початком ретельно оглянути приміщення і переконатись у готовності їх у протипожежному відношенні (відповідна кількість первинних засобів пожежогасіння, справність засобів зв'язку, пожежної автоматики та сигналізації).

4.2.16.3. На сцені та в приміщеннях повинно бути організоване чергування членів ДПД або працівників місцевої пожежної охорони об'єкта чи відповідальних чергових.

4.2.16.4. Не дозволяється зменшення ширини проходів між рядами, установка в проходах додаткових крісел, стільців тощо, повне відключення світла, використання віконниць для затемнення, проведення вогневих, фарбувальних та інших вибухопожежонебезпечних робіт, застосування дугових прожекторів, свічок, бенгальських вогнів, відкритого вогню, фейєрверків, а також включення в програму (сценарій) номерів (вистав) з використанням вогневих ефектів і палінням.

4.3.1. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватись вільними, нічим не захаращуватись і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації людей.

4.3.2. Кількість і розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

4.3.3. Якщо потрібно розмістити технологічне, експозиційне та інше обладнання, то в приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.

4.3.4. У приміщенні, що має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасне перебування (розміщення) не більше 50 осіб.

4.3.5. Евакуацію глядачів слід здійснювати не менше ніж через два виходи, які роззосереджені по периметру залу для глядачів.

4.3.6. Евакуація глядачів із балконів не повинна здійснюватись через зал для глядачів.

4.3.7. У кінотеатрах цілорічної дії та клубах, в яких проводиться кінопоказ, шляхи евакуації не повинні проходити через приміщення, розраховані на одночасне перебування в них більше 50 чоловік.

4.3.8. У залах для глядачів "сільських" кіноустановок з кількістю місць до 100 при наявності одного виходу безпосередньо назовні слід вважати вхід до залу для глядачів за другий евакуаційний вихід.

4.3.9. У стаціонарних кінотеатрах за другий евакуаційний вихід з естради незалежно від кількості місць для глядачів слід вважати прохід через зал.

4.3.10. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

4.3.11. Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 осіб, а також у санвузлах, з балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки).

4.3.12. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, що легко відмикаються.

4.3.13. Покриття підлоги килимами, паласами на шляхах евакуації повинно бути таким, яке б не загорялось від короткочасної дії малокалорійних джерел тепла (запалений сірник, непогашена цигарка тощо) і міцно прикріпленим в стиках до підлоги.

4.3.14. Сходові марші та площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, що не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.

4.3.15. У сходових клітках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, в тому числі на висоті 2,2 м від поверхні приступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, пожежні крани за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини сходових площадок та маршів.

У незадимлюваних сходових клітках допускається встановлення лише приладів опалення.

4.3.16. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації повинні бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до будівельних норм та ПУЕ (глава 6, що узгоджена з Держбудом СРСР 09.12.74, затверджена Головтехуправлінням і Головенергонаглядом СРСР 20.02.76, п.6.1.12-6.1.14). У разі перебування в будівлі людей світильники евакуаційного освітлення слід вмикати з настанням сутінків.

Шляхи евакуації, що не мають природнього освітлення, повинні постійно освітлюватися електричним світлом у разі перебування в будівлі людей.

4.3.17. У приміщеннях, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб, у виробничих приміщеннях без природнього освітлення за наявності більше 50 осіб евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або переключатися на нього автоматично в разі зникнення живлення на їх основних джерелах. Світлові покажчики слід включати на весь час перебування людей.

4.3.18. На випадок відключення електроенергії обслуга повинна мати електричні ліхтарі, кількість яких визначається адміністрацією.

4.3.19. У закладах кінематографії не допускається:

4.3.19.1. Застосовувати турнікети та інші пристрої, які перешкоджають вільному проходу людей.

4.3.19.2. Зачиняти двері виходів на замки під час проведення заходів.

4.3.19.3. Влаштовувати фальшиві двері (подібні до справжніх).

4.3.19.4. Вішати дзеркала на стінах майданчиків сходових кліток.

4.3.19.5. Розміщувати на майданчиках сходових кліток стільці, крісла та таке інше.

4.3.19.6. Захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину проходу.

4.3.19.7. Забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель.

4.3.19.8. Застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали та облицювання стін і стель, а також сходів і сходових площадок.

4.3.19.9. Захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи до суміжних секцій та виходи на зовнішні евакуаційні драбини.

4.3.19.10. Влаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення.

4.3.19.11. Розміщувати в ліфтових холах комори, кіоски, ларки тощо.

4.3.19.12. Встановлювати у проходах залу для глядачів телекамери таким чином, щоб вони перешкоджали евакуації людей.

4.3.19.13. Заміняти армоване скло у дверях і фрамугах на звичайне.

4.3.19.14. Знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.

4.3.19.15. Розміщувати на стінах у сходових клітках стенди, панно тощо.

5.1.1. Електричні мережі та електрообладнання повинні відповідати вимогам діючих ПУЕ (глави 1, 6, 7), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі за текстом - ПТЕ), що затверджені Головним державним інспектором України з енергетичного нагляду 30.03.95, Правил техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів (далі за текстом - ПТБ), що затверджені начальником Головенергонагляду Міненерго СРСР 21.12.84), та інших нормативних документів.

5.1.2. Усі роботи слід проводити на справному електрообладнанні (справна ізоляція електропроводки, пускачі, штепселі, розетки, вимикачі й інша апаратура, заземлення, огорожа).

5.1.3. Перевірка якості ізоляції кабелів та електропроводки, надійності з'єднань, захисного заземлення, режиму роботи електродвигунів повинна здійснюватись як зовнішнім оглядом, так і за допомогою приладів. Наслідки оглядів, виявлені несправності та вжиті заходи слід заносити до оперативного журналу.

5.1.4. Електроустановки необхідно захищати апаратами захисту від струмів короткого замикання й інших аварійних режимів, внаслідок яких може виникнути пожежа.

5.1.5. Плавкі вставки запобіжників повинні бути каліброваними із зазначенням на заводському клеймі номінального струму вставки. Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

5.1.6. З'єднання, скручення та відгалуження жил проводів і кабелів з метою запобігання небезпечним у пожежному відношенні перехідним опорам слід здійснювати за допомогою обпресування, зварювання, паяння або стискувань (гвинтових, болтових тощо).

Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір. Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів.

5.1.7. Влаштування й експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється.

Як виняток можуть бути встановлені тимчасові ілюмінаційні установки й електропроводки, що живлять місця проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

5.1.8. Не дозволяється прокладання проводів і кабелів (за винятком тих, що прокладаються в сталевих трубах) безпосередньо по металевих панелях і плитах з полімерними утеплювачами, а також установлення електричних апаратів, щитків тощо ближче 1 м від вказаних конструкцій.

5.1.9. У місцях перетинання обгороджувальних конструкцій електричними комунікаціями повинні передбачатися металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами.

5.1.10. Переносні світильники необхідно обладнувати захисними скляними ковпаками та сітками. Для цих світильників та іншої переносної апаратури слід застосовувати гнучкі кабелі та проводи з мідними жилами з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень.

5.1.11. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів повинна бути не менше таких величин:

Інші види світильників повинні розміщатися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше 0,5 м, а від будівельних конструкцій - не менше 0,2 м.

У разі неможливості дотримання вказаної відстані будівельні конструкції повинні бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.

5.1.12. Лампи розжарювання, які мають дефекти скляної колби, слід негайно заміняти.

5.1.13. У разі відкритого прокладання незахищених проводів і захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань між ними і горючими основами (конструкціями, деталями) повинна складати не менше 0,1 м. При неможливості забезпечення вказаної відстані провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 м.

У разі схованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу.

Після закінчення прокладання слід складати акт про проведення схованих робіт.

5.1.14. Не дозволяється застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій А та Б за вибухопожежонебезпекою (ОНТП 24-86, табл.1).

5.1.15. У разі застосування (згідно з умовами виробництва) в пожежонебезпечних зонах будь-якого класу електронагрівних приладів нагрівні робочі частини останніх повинні бути захищені від стикання з горючими матеріалами, а самі прилади - встановлені на поверхні з негорючого матеріалу.

5.1.16. Забороняється застосування електронагрівних приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, у будівлях архівів, кіно-, фото-, фонодокументів, а також будівлях (приміщеннях), в яких можливість використання таких приладів обмежена Правилами пожежної безпеки в Україні (розділ 7) та іншими нормативними документами.

5.1.17. Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій повинна бути не менше 0,25 м.

5.1.18. Для опалення невеликих приміщень дозволяється застосовувати масляні радіатори та нагрівальні електропанелі типу РБЕ-1, ЕК-2, ЕК-4, ПТ-8-2 та інші із закритими нагрівними елементами, зі справним індивідуальним електрозахистом і терморегуляторами.

5.1.19. Приєднання нових струмоприймачів або заміну старих електроприладів на нові більшої потужності слід здійснювати з відома особи, яка відповідає за електрогосподарство.

5.1.19. Електрошафи, що розміщені в коридорах, вестибулях, холах, фойє та на шляхах евакуації, повинні бути замкненими.

5.1.20. Електрощити, групові електрощитки необхідно оснащувати схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

5.1.21. Доступ до електрощитів, електродвигунів і пускорегулювальних апаратів повинен бути завжди вільним.

5.1.22. Електродвигуни, електропроводка, світильники, розподільчі пристрої слід очищати від горючого пилу не менше двох разів на місяць.

5.1.23. Електропроводка та кабельні лінії на естраді, в залах для глядачів з кількістю місць 800 і більше, в акумуляторних, горищних приміщеннях, просторах над підвісною стелею залу для глядачів, а також мережі управління пожежною й охоронною сигналізацією повинні виконуватись проводом та кабелем з мідними жилами.

5.1.24. Електропроводку в межах естради, залів для глядачів з кількістю місць 800 і більше, у кіноконцертних залах необхідно прокладати в стальних газових трубах.

5.1.25. Влаштування, живлення прокладання електромереж аварійного й евакуаційного освітлення повинно виконуватися відповідно до вимог ПУЕ та будівельних норм.

5.1.26. У світильниках аварійного та евакуаційного освітлення слід використовувати лампи розжарюванння.

Допускається, як виняток, застосування люмінесцентних світильників для аварійного (евакуаційного) освітлення за умов, що температура навколишнього середовища приміщення становить не менше +5 град.C, а живлення здійснюється на змінному струмі і забезпечує напругу мережі не нижче 90% від номінальної.

5.1.27. Світильники аварійного (евакуаційного) освітлення слід виділяти з числа світильників робочого освітлення своїм типом або написом. (Світильники евакуаційного освітлення позначаються літерою "Е").

5.1.28. Забороняється встановлення будь-яких місцевих вимикачів або штепсельних роз'єднувачів у мережі аварійного (евакуаційного) освітлення.

5.1.29. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати слід встановлювати на горючі основи (конструкції) лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01 м.

5.1.30. Електрошафи та вся електроапаратура для регулювання напруги і струму (реостати, автотрансформатори, дросельні котушки, пускові реостати тощо) повинні розміщатися поза межами площ сцен, естрад, підмостків тощо.

5.1.31. Під час використання лазерних установок для постановчого або ілюмінаційного освітлення генеруючі блоки лазерів слід встановлювати в приміщеннях апаратних на основах з негорючих матеріалів на відстані не ближче 1 м від поверхонь горючих конструкцій і декорацій.

5.1.32. Забороняється застосування в прожекторах і софітах світлофільтрів з горючих матеріалів замість скла.

5.1.33. Конструкція світильників повинна виключати можливість випадання з них скла.

5.1.34. Замір опору ізоляції освітлювальної та силової електромережі повинен здійснюватися один раз на рік спеціалізованими підприємствами й організаціями, які мають на це право. Наслідки перевірки повинні оформлятися актом.

5.1.35. Блискавкозахист будівель, споруд та зовнішніх установок слід виконувати відповідно до вимог діючої Інструкції по улаштуванню блискавкозахисту будівель і споруд.

5.1.36. Власник закладу кінематографії зобов'язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму.

Особа, яка призначена відповідальною за протипожежний стан, зобов'язана:

5.1.36.1. Організовувати та проводити профілактичні огляди і планово-попереджувальні ремонти електрообладнання та електромереж, а також своєчасне усунення несправностей, що можуть призвести до пожежі.

5.1.36.2. Забезпечити правильність застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу вибухопожежонебезпеки, а також справний стан апаратів захисту від коротких замикань, перенавантажень тощо.

5.1.36.3. Організувати навчання та інструктажі чергового персоналу з питань пожежної безпеки під час обслуговування електроустановок.

5.1.37. У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок силами персоналу закладу кінематографії власником повинен бути укладений договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією.

5.1.38. При експлуатації електроустановок забороняється:

5.1.38.1. Здійснювати монтаж повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами паливно-мастильних матеріалів та інших горючих матеріалів.

5.1.38.2. Користуватися електродвигунами й іншим електрообладнанням у разі перевищення нагріву їх поверхні на 40 град.C вище температури зовнішнього повітря.

5.1.38.3. Користуватися кабелями та проводами з пошкодженою або зіпсованою ізоляцією.

5.1.38.4. Застосовувати саморобні подовжувачі, що не відповідають вимогам ПУЕ.

5.1.38.5. Експлуатувати під напругою електропроводку та кабелі з незаізольованими кінцями.

5.1.38.6. Користуватися пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, рубильниками й іншими електротехнічними виробами.

5.1.38.7. Підключати до клем щитів силової лінії, а також у штепсельні розетки освітлювальної мережі прилади, які споживають струм більше передбаченої для них величини.

5.1.38.8. Переносити увімкнені прилади та ремонтувати обладнання, що перебуває під напругою.

5.1.38.9. Складувати ближче одного метра та приставляти до електрощитів та електрообладнання спалимі матеріали.

5.1.38.10. Користуватися побутовими електроприладами (чайниками, кип'ятильниками, прасками тощо) у заборонених місцях.

5.1.38.11. Підвішувати електросвітильники безпосередньо на струмоведучі дроти.

5.1.38.12. Користуватися електросвітильниками зі знятими ковпаками (розсіювачами).

5.1.38.13. Обгортати електролампи спалимими матеріалами (папером, тканиною тощо).

5.1.38.14. Використовувати електроапаратуру та електроприлади в умовах, які не передбачені заводом-виробником.

5.1.38.15. Залишати без нагляду ввімкненими до електромережі нагрівні електроприлади.

5.1.38.16. Користуватися для опалення приміщень електронагрівними приладами, що не мають виданих у встановленому порядку сертифікатів, які засвідчують їх використання.

5.1.38.17. Складати під повітряними лініями електропередач горючі матеріали.

5.1.38.18. Прокладати транзитом через складські приміщення кабель та електропроводку.

5.1.38.19. Працювати при відключених контрольно-вимірювальних приладах технологічного режиму електрообладнання.

5.1.38.20. Користуватися тимчасовою електропроводкою.

5.1.38.21. Монтувати розетки, вимикачі, прокладати електропроводку безпосередньо по спалимих конструкціях.

5.1.38.22. Застосовувати в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентні світильники з відбивачами і розсіювачами, що виготовлені з горючих матеріалів.

5.1.38.23. Використовувати в пожежонебезпечних зонах світильники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (без ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, що виготовлені з горючого матеріалу.

5.2. Опалення

5.2.1. Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенераторні та калориферні установки, печі й інші опалювальні прилади повинні бути перевірені та відремонтовані.

5.2.2. Керівник закладу кінематографії зобов'язаний своїм наказом призначити відповідальних осіб за експлуатацію та технічний стан опалювальних установок.

5.2.3. Опалення печей повинно здійснюватися машиністами, кочегарами, опалювачами та грубниками, які отримали інструктаж щодо заходів пожежної безпеки при експлуатації опалювальних приладів.

Режим, час та тривалість опалення печей встановлюється розпорядженням керівника закладу кінематографії з урахуванням місцевих умов.

5.2.4. Опалення печей у будівлях і спорудах закладів кінематографії повинно припинятися не менше як за дві години до закінчення роботи.

5.2.5. Повітронагрівні й опалювальні прилади слід розміщати так, щоб до них був вільний доступ для огляду й очищення.

5.2.6. Очищення печей і димоходів від сажі повинно проводитися перед початком осінньо-зимового опалювального періоду і періодично - на протязі всього опалювального періоду в залежності від виду палива, але не менше, ніж раз на два місяці. Наслідки очищення димоходів і печей слід фіксувати в журналі.

5.2.7. Забороняється експлуатація будь-яких опалювальних установок, що не мають необхідних протипожежних розділок (відступок) від спалимих конструкцій будівель відповідно до будівельних норм.

5.2.8. Біля кожної печі перед топковим отвором на горючій основі необхідно прибити металевий лист розміром 0,5 м х 0,7 м.

5.2.9. Відстань від печей до стелажів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів - не менше 1,25 м.

5.2.10. На горищах усі димові труби та стіни, в яких проходять димові канали, слід поштукатурити та побілити.

5.2.11. Димові труби будівель з покрівлями з горючих матеріалів повинні бути обладнані іскрогасниками.

5.2.12. Золу та шлак, що їх вигрібають з топки, необхідно заливати водою та виносити в спеціально відведені місця.

5.2.13. Установка тимчасових металевих та інших нетеплоємних печей може бути здійснена з дозволу представників органів держпожнагляду з урахуванням вказівок підприємств-виробників щодо їх безпечної експлуатації та вимог Правил пожежної безпеки в Україні (п.5.2.11).

5.2.14. При експлуатації пічного опалення забороняється:

5.2.14.1. Застосовувати для розпалювання легкозаймисті та горючі рідини (бензин, гас, мастила та таке інше).

5.2.14.2. Зберігати незагашені вуглини (грань), золу в металевому посуді, що встановлений на дерев'яній підлозі або горючій підставці.

5.2.14.3. Прокладати димоходи (борови) опалювальних печей по горючих основах.

5.2.14.4. Сушити та тримати дрова, вугілля, одяг та інші спалимі матеріали на опалювальних приладах або біля них.

5.2.14.5. Застосовувати вугілля, кокс, газ та інше паливо в печах, які не пристосовані до цього виду палива.

5.2.14.6. Залишати паливо безпосередньо перед топковим отвором.

5.2.14.7. Користуватися печами, які мають тріщини, несправні дверцята, ненадійні або невідповідні протипожежні розділки від "диму" до дерев'яних конструкцій стін, перегородок, перекриття.

5.2.14.8. Зберігати в приміщенні запаси палива, які перевищують добову потребу.

5.2.14.9. Застосовувати для спалювання дрова, довжина яких перевищує розміри топливника.

5.2.14.10. Здійснювати опалення при відкритих дверцятах топливника.

5.2.14.11. Проводити безперервне опалення під час проведення масових заходів.

5.2.14.12. Залишати розпалені печі без нагляду.

5.2.14.13. Використовувати вентиляційні канали для димоходів.

5.2.14.14. Прикріплювати до димарів телевізійні та інші антени.

5.2.14.15. Висипати непогашений попіл, жужіль та вугілля біля будівель; (з цією метою слід обладнувати спеціальне місце).

5.2.14.16. Влаштовувати тимчасові опалювальні прилади.

5.2.14.17. У літній пожежонебезпечний період під час сильного вітру здійснювати опалення печей і котельних установок, які працюють на твердому паливі.

5.2.14.18. Використовувати для димових труб керамічні, азбоцементні та металеві труби, а також влаштовувати глиноплетені та дерев'яні димарі.

5.2.15. Усі заклади кінематографії повинні мати центральне опалення. Заміна пічного опалення на центральне обов'язкова при проведенні капітального ремонту або реконструкції підприємства.

5.2.16. Котли центрального опалення необхідно встановлювати у відокремлених неспалимих приміщеннях, які мають самостійний вихід.

5.2.17. Біля кожної форсунки котельної або теплогенеруючої установки, що працює на рідкому паливі, повинен бути встановлений металевий піддон з піском, а на паливопроводі - не менше двох вентилів (один біля топки, а другий - біля резервуара з паливом).

5.2.18. Паливо повинно зберігатися у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках, які знаходяться на відповідній безпечній відстані від спалимих будівель.

5.2.19. У котельних приміщеннях допускається встановлення витратних баків закритого типу для рідкого палива:

5.2.19.1. У вбудованих приміщеннях - об'ємом не більше 1 куб.м для мазуту.

5.2.19.2. В окремо розташованих приміщеннях - об'ємом не більше 5 куб.м для мазуту і 1 куб.м - для легкого нафтового палива.

5.2.20. У приміщеннях котелень та інших тепловироблювальних установок забороняється:

5.2.20.1. Допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання та протипожежного інструктажу і не отримали кваліфікаційного посвідчення.

5.2.20.2. Виконувати роботи, які не пов'язані з обслуговуванням котельної установки.

5.2.20.3. Зберігати легкозаймисті й інші горючі рідини та матеріали.

5.2.20.4. Сушити будь-які горючі матеріали на котлах і паротрубопроводах.

5.2.20.5. Розпалювати котельні установки без попередньої продувки їх повітрям.

5.2.20.6. Подавати паливо у випадках, коли погасли форсунки або газові пальники.

5.2.20.7. Допускати підтікання рідкого палива або виходу газу із системи паливоподачі.

5.2.20.8. Користуватися видатковими баками, які не мають пристрою для вилучення палива до аварійної ємкості (безпечного місця) у випадку пожежі.

5.2.20.9. Користуватися гумовими або іншими спалимими трубопроводами для подачі палива до форсунки.

5.2.20.10. Працювати при несправній автоматиці контролю за режимом опалення.

5.3.1. Експлуатаційний і протипожежний режим роботи вентиляційних установок визначається робочими інструкціями, в яких передбачаються заходи пожежної безпеки, строки очищення повітроводів, фільтрів, вогнеперешкодних клапанів та іншого обладнання, а також визначається порядок дій обслуговуючого персоналу на випадок виникнення пожежі або аварії.

5.3.2. Черговий персонал, який здійснює нагляд за вентиляційними установками (майстер, бригадир, слюсар), зобов'язаний проводити відповідно до графіка планові профілактичні огляди вентиляторів, повітроводів, вогнезатримних пристроїв, камер зрошення, заземлювальних пристроїв і вживати заходів щодо усунення будь-яких порушень в їх роботі, що можуть призвести до виникнення та розповсюдження пожежі.

5.3.3. Вентиляційні установки повинні мати технічний паспорт, в якому вказана їх характеристика. Усі зміни, здійснені на установці, а також наслідки наступних випробовувань в процесі її експлуатації заносяться до цього паспорта.

5.3.4. Вентиляційні короби слід виготовляти із неспалимих матеріалів.

5.3.5. Повітря, що містить горючий пил або горючі відходи, повинно очищатися до надходження у вентилятор. Для цього перед ним слід встановлювати каменевловлювачі, а для вилучення металевих предметів - магнітні вловлювачі.

5.3.6. Повітроводи, по яких переміщуються вибухо-пожежонебезпечні гази, пари, пил, не допускається розміщати в підвальних приміщеннях і в каналах під підлогою.

Всередині повітроводів і на їхніх стінках не дозволяється розміщувати газопроводи та трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку та каналізаційні трубопроводи. Не допускається перетинання повітроводів з іншими комунікаціями.

5.3.7. У виробничих приміщеннях , де вентиляційні установки видаляють горючі та вибухонебезпечні речовини, всі металеві повітроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок необхідно заземлювати.

5.3.8. Вентиляційні камери, циклони, фільтри та повітроводи повинні регулярно очищатися пожежобезпечними засобами від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень. Перевірка технічного стану, профілактичний ремонт та очищення вентиляційного обладнання слід здійснювати за графіком, який затверджується керівником. Наслідки оглядів записуються до спеціального журналу.

5.3.9. Витяжні повітроводи, по яких транспортуються вибухонебезпечний або горючий пил, повинні мати пристрої для періодичного очищення (лючки, розбірні з'єднання тощо).

5.3.10. У місцях перетинання протипожежних стін повітроводи слід обладнувати автоматичними вогнезатримними пристроями (заслінки, шибери, клапани).

5.3.11. Вогнезатримні пристрої, магнітні вловлювачі у вентиляційних повітроводах, пристрої блокування вентиляційних систем з пожежною сигналізацією та системами пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції в разі виникнення пожежі, повинні перевірятися у встановлені адміністрацією терміни, але не рідше одного разу на півроку.

5.3.12. При експлуатації вентиляційних систем забороняється:

5.3.12.1. З'єднувати вентиляційні канали з димовими.

5.3.12.2. Поєднувати вентиляцію приміщень вибухо-пожежонебезпечних виробництв із загальною системою вентиляції.

5.3.12.3. Здійснювати перевірку ефективності роботи вентиляційної системи за допомогою відкритого вогню.

5.3.12.4. Випалювати залишки пилу та інших горючих речовин, що відклалися на стінках повітроводів.

5.3.12.5. Складувати впритул до повітроводів і устаткування (на відстані не менше 0,5 м) горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці.

5.3.12.6. Видаляти за допомогою тієї самої системи відсосів різні гази, пил, пари та інші речовини, що при змішуванні можуть утворювати вибухо-пожежонебезпечні концентрації з повітрям.

5.3.12.7. Експлуатувати переповнені циклони.

5.3.12.8 Зберігати у вентиляційних камерах будь-яке обладнання або матеріали.

5.3.12.9. Залишати відчиненими двері вентиляційних камер, які повинні бути постійно зачинені на замок (замкнені).

5.3.12.10. Заходити стороннім особам до вентиляційних камер.

5.3.12.11. Перекривати витяжні канали, закривати вентиляційні заслінки і клапани, припливні та витяжні отвори, решітки, знімати захисні кожухи, зупиняти або вмикати вентилятори.

5.3.12.12. Відключати або знімати вогнезатримні пристрої.

5.3.13. Під час експлуатації калориферів слід дотримуватись таких вимог:

5.3.13.1. Відстань між калориферами та конструкціями з горючих і важкогорючих матеріалів повинна бути не менше 1,5 м за наявності вогневого або електричного підігріву і не менше 0,1 м за наявності теплоносія гарячої води або пару.

5.3.13.2. Тримати постійно справними контрольно-вимірювальні прилади.

5.3.13.3. Не допускати виникнення зазорів між калориферами та між калориферами і будівельними конструкціями камер. Виявлені зазори необхідно зашпаровувати негорючими матеріалами.

5.3.13.4. Систематично проводити очищення калориферів від забруднення пневматичним або гідравлічним способом.

5.3.13.5. Стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається нагріте в калорифері повітря, не мали отворів, крім каналів, призначених для подавання повітря в приміщення.

5.3.14. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту, незалежно від захисту на загальній лінії, що живить групу кондиціонерів.

5.3.15. Зовнішній простір і стіни будинків навколо кондиціонерів необхідно розчистити від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій з горючих матеріалів у радіусі не менше 1,5 м.

5.3.16. Під час експлуатації кондиціонерів забороняється:

5.3.16.1. Використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій віконних рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій.

5.3.16.2. Переробляти кондиціонери з метою заміни їх функціонального призначення.

5.3.16.3. Замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні.

5.3.16.4. Встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках і стінах.

5.3.16.5. Встановлювати кондиціонери в приміщеннях категорії виробництва А і Б.

6.1.1. Керівники закладів кінематографії несуть безпосередню відповідальність за впровадження, експлуатацію та технічне обслуговування установок пожежної сигналізації (УПС) та автоматичних установок пожежогасіння (АУП) і підтримання їх у роботоздатному стані.

6.1.2. Будівлі, приміщення і споруди повинні обладнуватися зазначеними установками відповідно до вимог будівельних норм (СНиП 2.04.09-84. Пожарная автоматика зданий и сооружений), правил, стандартів та інших нормативних документів з питань пожежної безпеки.

6.1.3. Для якісної експлуатації УПС та АУП наказом або рзпорядженням керівника повинен бути призначений такий персонал:

6.1.3.1. Особа, яка відповідає за експлуатацію УПС та АУП.

6.1.3.2. Обслуга для проведення технологічного обслуговування та ремонту установок.

6.1.3.3. Оперативна (чергова) обслуга для цілодобового нагляду та контролю за роботоздатним станом установок.

6.1.4. Обслуга повинна мати необхідну технічну підготовку. Перевірка знань інструкцій, експлуатаційної документації та практичних навичок повинна здійснюватись щорічно.

6.1.5. Організація, що здійснює технічне обслуговування установок, повинна мати на це ліцензію, видану органами держпожнагляду, і нести відповідальність у випадку, коли установки з вини цієї організації не спрацювали і не виконали своє призначення.

6.1.6. Регламентні роботи з технічного обслуговування, планово-попереджувальний ремонт повинні визначатися на кожний вид установок і виконуватися відповідно до плану-графіка, який складається на підставі вимог технічної документації заводів-виробників.

6.1.7. На час виконання робіт з технічного обслуговування або ремонту установки, проведення яких пов'язане з її відключенням, адміністрація закладу кінематографії зобов'язана здійснити компенсуючі заходи пожежної безпеки для приміщень та повідомити про це пожежну охорону (ДПД).

6.1.8. Заклади кінематографії, які не мають можливості власними силами проводити технічне обслуговування установок і утримувати обслугу, зобов'язані укладати договори зі спеціалізованими організаціями на планове технічне обслуговування цих установок.

6.1.9. Шлейфи пожежної сигналізації, лінії керування та зв'язку повинні постійно контролюватися на предмет дотримання режиму "Готовність" та піддаватися періодичним випробуванням на режими "Тривога" та "Установка спрацювала" згідно з планом-графіком.

6.1.10. У приміщенні диспетчерського пункту або в приміщенні пожежного поста, де встановлена приймальна апаратура сигналізації, повинна бути вивішена інструкція про порядок дій чергового персоналу у випадку появи сигналів про пожежу або про несправність в УПС або АУП.

Диспетчерський пункт повинен бути обладнаний телефонним зв'язком і укомплектований електричним ліхтарем.

6.1.11. Диспетчерські пункти (пожежні пости) та станції пожежогасіння необхідно забезпечити схемами пожежної сигналізації, установок пожежогасіння, інструктивним матеріалом про керування установкою (системою) пожежогасіння та про дії щодо оповіщення про пожежу.

6.1.12. На пультах керування диспетчерських пунктів (пожежних постах), на блоках пожежної автоматики, біля кожного вузла керування та розподільчого пристрою систем пожежогасіння повинні бути вивішені (встановлені) таблички із зазначенням приміщень, що підлягають захисту.

В установках водяного та пінного пожежогасіння на вузлах управління слід вивішувати функціональні схеми обв'язки, а на табличках вказувати типи та кількість зрошувачів у секції. Засувки й крани слід нумерувати відповідно до схеми обв'язки.

Функціональні схеми обв'язки повинні вивішуватись і в насосних АУП.

6.1.13. Особа, яка відповідає за експлуатацію установки, зобов'язана забезпечити:

6.1.13.1. Підтримання УПС та АУП в роботоздатному стані шляхом організації своєчасного проведення технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів.

6.1.13.2. Інструктаж робітників і службовців, які працюють у приміщеннях, що захищаються установками пожежної автоматики.

6.1.13.3. Придбання та розробку необхідної технічної документації.

6.1.13.4. Інформування адміністрації об'єкта про всі випадки відмов і непередбачених спрацьовувань установок.

6.1.14. Оперативний (черговий) персонал повинен знати назву та місцезнаходження приміщень, що підлягають захисту, а також порядок:

6.1.14.1. Виклику пожежної охорони в разі одержання сигналів тревоги та взаємодії з пожежними підрозділами під час ліквідації пожежі та її наслідків.

6.1.14.2. Визначення роботоздатності установки в період експлуатації.

6.1.14.3. Ведення експлуатаційної документації.

6.1.15. Обслуга і оперативний персонал при виявленні недоліків у роботі установки зобов'язаний негайно повідомити про це особу, яка відповідає за експлуатацію установки, та вжити заходів до їх усунення.

6.1.16. Запас зрошувачів і пожежних оповіщувачів на об'єкті повинен становити не менше 10% від кількості змонтованих.

6.1.17. Пожежні оповіщувачі слід постійно утримувати в чистоті. Вони повинні бути захищені від механічних пошкоджень та несанкціонованих спрацьовувань.

6.1.18. Не допускається замість несправних встановлювати оповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейфи сигналізації за відсутності оповіщувача на належному місці.

6.1.19. Приміщення з установленими в ньому приймально-контрольними приладами та станціями повинно бути сухим, добре вентильованим, обладнаним аварійним освітленням, мати достатній рівень природного та штучного освітлення.

6.1.20. Приймально-контрольні прилади та станції слід встановлювати в приміщеннях з цілодобовим чергуванням персоналу.

6.1.21. Допускається встановлення приймально-контрольних приладів у приміщеннях без чергового персоналу за умови забезпечення передачі оповіщень про пожежу (несправності) на пожежний пост або в інше приміщення з постійним цілодобовим перебуванням людей і забезпеченням контролю каналів зв'язку.

У цьому разі повинні бути передбачені заходи щодо недопущення сторонніх осіб до приймально-контрольних приладів.

6.1.22. Внесення будь-яких змін у конструкцію АУП, перекомпонування приміщень, що захищаються, та інші переобладнання допускається здійснювати за згодою з проектною організацією з обов'язковим інформуванням про це органів державного пожежного нагляду.

6.1.23. Не допускається переведення установки з автоматичного пуску на ручний за винятком випадків, обумовлених у нормативних документах.

6.1.24. Пристрої ручного пуску АУП повинні бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення в дію та механічних пошкоджень і встановлюватися поза можливою зоною горіння, в доступному місці. Для визначення їх місцезнаходження слід застосовувати вказівні знаки як всередині, так і поза межами приміщення.

6.1.25. Забороняється:

6.1.25.1. Використовувати трубопроводи АУП для підвішування або кріплення будь-якого устаткування.

6.1.25.2. Приєднувати виробниче устаткування та санітарні прилади до трубопроводів живлення АУП.

6.1.25.3. Встановлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на трубопроводах живлення і розподільчих трубопроводах.

6.1.26. Вузли керування систем водяного та пінного пожежогасіння слід розташовувати в приміщеннях з мінімальною температурою на протязі всього року не нижче +5 град.C.

6.1.27. Приміщення, в яких розташовані вузли керування, насосні станції, станції пожежогасіння, повинні мати аварійне освітлення і бути постійно замкненими.

6.1.28. Приміщення станцій пожежогасіння, насосних станцій слід забезпечити телефонним зв'язком з диспетчерським пунктом (пожежним постом). Ключі від приміщень повинні зберігатися у обслуги й оперативного (чергового) персоналу, а біля входу до приміщення повинно висіти табло з написом "Станція (вузол керування) пожежогасіння".

6.1.29. Приміщення, що захищаються установками об'ємного пожежогасіння, слід обладнувати самозачинними дверима.

6.1.30. Автоматичні установки об'ємного пожежогасіння повинні мати:

6.1.30.1. Звукову та світлову сигналізацію про подачу в ці приміщення вогнезахисної речовини.

6.1.30.2. Пристрої переключення автоматичного пуску на ручний з виданням відповідного сигналу в приміщення чергового персоналу.

6.1.30.3. Пристрої затримання випуску вогнезахисної речовини в об'єм, що підлягає захисту.

6.1.31. Всередині приміщення, що захищається автоматичною установкою об'ємного пожежогасіння, повинні видаватися такі застережні написи на тлі світлового сигналу: "Газ - виходь!" ("Піна - виходь!" тощо) та звуковий сигнал оповіщення, біля входу до приміщення - встановлюватися світловий сигнал "Газ - не заходити!" ("Піна - не заходити!" тощо), а в приміщенні чергового персоналу - відповідний сигнал з інформацією щодо подавання вогнезахисної речовини.

6.2.1. Необхідність обладнання будинків і приміщень системами протидимного захисту, вимогами до їх влаштування встановлюються будівельними нормами.

6.2.2. Випробовування систем протидимного захисту слід проводити один раз на місяць з увімкненням вентиляторів ручним способом або від пожежних оповіщувачів з обов'язковим складанням акта.

6.2.3. Для підтримання систем протидимної вентиляції в роботоздатному стані необхідно:

6.2.3.1. Щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, заслінок, наявність замків і пломб на щитках електроживлення й автоматичних пристроїв, захисного засклення на кнопках ручного пуску.

6.2.3.2. Періодично очищати від бруду та пилу (у холодну пору року - від обмерзання) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі.

6.2.3.3. Регулювати натяг пасків трансмісій вентиляційних агрегатів.

6.2.3.4. Усувати несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з'єднань.

6.2.4. Вентилятори систем протидимної вентиляції слід розміщати в окремих від вентиляторів інших систем приміщеннях. При цьому вентилятори димовидалення та підпору повітря не допускається розміщати в загальній камері.

6.2.5. Пристрої для повітрозабору систем підпору повітря повинні розміщуватися таким чином, щоб виключити можливість потрапляння до них продуктів горіння, що виходять із систем димовидалення та вікон будівель.

6.2.6. Не дозволяється прокладання будь-яких комунікацій в каналах димовидалення та підпору повітря.

6.2.7. Біля кнопок дистанційного пуску повинні бути пояснювальні написи (таблички) щодо їх призначення.

Щит (пульт) ручного керування пристроями системи протидимного захисту повинен бути забезпечений інструкцією про порядок їх включення в роботу.

6.2.8. Двері, що входять до систем протидимного захисту, слід обладнувати пристроями для самозачинення та ущільнювальними прокладками у притворах, бути заскленими армованим склом (або бути суцільними).

6.2.9. У черговому режимі димові клапани системи протидимного захисту на всіх поверхах повинні бути закриті.

6.3.1. Необхідність обладнання будинків і приміщень технічними засобами оповіщення про пожежу, вимоги до їх влаштування встановлюються будівельними нормами.

6.3.2. Системи оповіщення людей про пожежу повинні забезпечити, у відповідності з розробленими планами евакуації, передачу звукових, а при необхідності - і світлових сигналів у всі приміщення будівлі та трансляцію мовних повідомлень про пожежу.

6.3.3. Порядок використання систем оповіщення необхідно визначити в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації, де необхідно вказати осіб, які мають право приводити систему до дії.

6.3.4. При виникненні пожежі в будівлі чи споруді, система оповіщення про пожежу повинна працювати протягом часу, необхідного для повної евакуації людей.

6.3.5. Гучномовці не повинні мати регуляторів сили звуку, підключатися до мережі без роз'ємних пристроїв і забезпечувати необхідну силу звуку сигналу в усіх місцях перебування людей.

6.3.6. Для передачі текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використання внутрішніх радіотрансляційних мереж та інших мереж мовлення за умов забезпечення надійного оповіщення.

6.3.7. Текст оповіщення повинен бути заздалегідь записаний на магнітофон (у місцях ймовірного перебування іноземців - текст записується англійською або рідною їх мовою).

6.3.8. Системи оповіщення та керування евакуацією необхідно виконувати з урахуванням можливості прямої трансляції мовного оповіщення та керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі зміни обставин або порушення нормальних умов евакуації.

6.3.9. Приміщення, з якого здійснюється керування системою оповіщення, слід розміщувати на нижніх поверхах будівель, переважно біля входу на сходову клітку, у місцях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.

6.3.10. У будівлях, де немає потреби в технічних засобах оповіщення про пожежу і керування евакуацією, керівник закладу кінематографії повинен наказом визначити порядок оповіщення людей про пожежу та призначити відповідальних за це осіб.

6.4.1. Забезпечення закладів кінематографії засобами зв'язку покладається на їх власників.

6.4.2. Заклади кінематографії повинні мати прямий телефонний зв'язок з найближчим підрозділом пожежної охорони або центральним пунктом пожежного зв'язку населеного пункту. Необхідність влаштування такого зв'язку визначається територіальними органами державного пожежного нагляду.

6.4.3. У вибухонебезпечних зонах телефонні апарати та сигнальні пристрої до них повинні мати конструкцію, що відповідає категорії та групі вибухо-пожежонебезпечної суміші.

6.5.1.1. Кожен заклад кінематографії слід забезпечити необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння згідно з діючими будівельними нормами (СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения).

6.5.1.2. Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води.

У разі недостатнього напору слід встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі.

6.5.1.3. Відповідальність за технічний стан пожежних гідрантів, встановлених на території закладу кінематографії, несуть їх власники або орендарі (згідно з договором на оренду).

6.5.1.4. Пожежні гідранти повинні бути справними і розміщатися так, щоб забезпечувалося зручне забирання води пожежною технікою.

6.5.1.5. Кришки люків пожежних резервуарів, колодязів, підземних гідрантів повинні бути постійно закритими та очищеними від бруду, а стояки - звільнятися від води. На зиму пожежні резервуари та гідранти слід утеплювати.

6.5.1.6. Пожежні гідранти, гідранти-колонки та пожежні крани через кожні шість місяців підлягають технічному огляду та перевірці на працездатність працівниками пожежної охорони закладу кінематографії або особою, яка відповідає за його протипожежний стан, шляхом пуску води. Наслідки перевірки їх роботоздатності слід оформляти актом довільної форми.

6.5.1.7. При проведенні ремонтних робіт або при відключенні (навіть тимчасовому) протипожежного водопостачання, при зниженні тиску в мережі нижче за потрібний, зниженні рівня води в пожежному водоймищі необхідно повідомити підрозділи пожежної охорони.

6.5.1.8. Пожежні гідранти та водоймища повинні мати під'їзди з твердим покриттям.

При наявності на територіях об'єктів або поблизу них (на відстані до 200 м) природних джерел води (річок, озер, ставків) до них слід прокласти дороги з твердим покриттям з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 м х 12 м для установки пожежної автотехніки та забору води в будь-яку пору року.

Водонапірні башти також повинні бути пристосовані для забору води пожежною технікою.

6.5.1.9. Під'їзди та підходи до пожежних водоймищ, резервуарів, гідрантів і пожежних кранів необхідно завжди утримувати вільними.

6.5.1.10. Підтримання в постійній готовності штучних водоймищ, водозабірних пристроїв, під'їздів до вододжерел покладається на власника (орендаря) закладу кінематографії.

6.5.1.11. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з написом "ПГ", з цифровими позначками відстані в метрах від покажчика до пожежного гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах і його виду (кільцевий чи тупиковий).

Біля місця розташування пожежного водоймища необхідно встановити світловий або флуоресцентний покажчик з написом "ПВ", цифровим позначенням запасу води в кубічних метрах і кількістю пожежних автомобілів, які можуть бути одночасно розміщені на майданчику біля водоймища.

При наявності загального вуличного освітлення на території закладу кінематографії спеціальна підсвітка покажчиків не потрібна.

6.5.2.1. Необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водогону, кількість уводів у будівлю, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струмин від пожежних кранів визначається відповідно до чинних будівельних норм (СНиП 2.04.01-85. Внутреннее водоснабжение и канализация зданий).

6.5.2.2. Внутрішні пожежні крани слід встановлювати в доступних місцях: біля входів, у вестибулях, коридорах, проходах тощо. Їх розміщення не повинно заважати евакуації людей.

6.5.2.3. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водогону необхідно укомплектовувати пожежними рукавами довжиною 20 м, пожежними стволами та важелями для полегшення відкривання вентилів.

6.5.2.4. Пожежні рукави повинні бути сухими, добре скатаними (укладеними) у подвійну скатку або "гармошку", з'єднаними з пожежними кранами та пожежними стволами. Перекантовування пожежних рукавів слід здійснювати не рідше одного разу на шість місяців.

6.5.2.5. Пожежні рукави , пожежні стволи та важелі розташовуються у спеціальних шафах, дверцята яких пломбуються. На дверцятах шафи для пожежного крана повинно бути нанесено напис "ПК", порядковий номер пожежного крана, номер телефону пожежної частини.

6.5.2.6. У неопалюваних приміщеннях будівлі в холодну пору року воду з внутрішнього протипожежного водогону слід зливати, а біля пожежних кранів необхідно вивісити табличку (напис) про місце розташування та порядок відкривання засувки або пуску насоса.

6.5.2.7. За наявності в неопалюваному приміщенні (будівлі) трьох і більше пожежних кранів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водогону в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. ЇЇ відкриття та пуск насоса повинен здійснюватися від пускових кнопок, встановлених всередині шаф пожежних кранів.

6.5.3.1. У кожному закладі кінематографії наказом або розпорядженням керівника повинні бути виділені особи, які обслуговують насосні станції і відповідають за їх технічний стан та експлуатацію.

6.5.3.2. Приміщення пожежної насосної станції повинно мати телефонний або інший зв'язок, який з'єднує його з приміщенням пожежної охорони.

6.5.3.3. У приміщенні насосної станції повинна бути вивішена інструкція про порядок включення насосів і відкриття запірної арматури, а також чітка схема протипожежного водопостачання з зазначенням на ній засувок, вентилів, зворотних клапанів, продуктивності, числа обертів, робочого тиску та потужності насосів.

Всі засувки та вентилі повинні мати номери, які збігаються з номерами, зазначеними на схемі, мати чіткі вказівки щодо їх призначення та порядку приведення в дію під час пуску або зупинки насосів.

6.5.3.4. Приміщення насосної станції в холодну пору року повинно опалюватися і мати температуру не нижче +5 град.C. Зберігання сторонніх предметів та устаткування в них забороняється.

6.5.3.5. Основні та резервні насоси-підвищувачі, контрольно-пускові клапани та інше обладнання установки автоматичного пожежогасіння повинно розміщуватись в окремому приміщенні, біля входу в яке встановлюється табличка і світлове табло з написом "Пожежна насосна станція", яке освітлюється в нічний час.

6.5.3.6. Категорія надійності електропостачання насосних станцій (установок) повинна відповідати вимогам будівельних норм і ПУЕ.

6.5.3.7. Електрифіковані засувки слід перевіряти не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця.

6.5.3.8. Надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання повинно перевірятися не рідше одного разу на шість місяців з реєстрацією результатів у спеціальному журналі.

6.5.3.9. Якщо насосна станція не має постійного чергового персоналу, то приміщення повинно замикатися на замок, а місце зберігання ключів зазначатися написом на дверях.

6.5.3.10. Підступи до насосної станції та в приміщення насосної повинні бути забезпечені електричним освітленням.

6.5.3.11. Насоси-підвищувачі, трубопроводи й арматура, а також електродвигуни слід фарбувати в червоний колір.

6.5.3.12. Пожежні насоси повинні включатись автоматично від падіння тиску води в мережі та дистанційно із приміщення пожежного поста та насосної.

Дистанційне включення пожежних насосів повинно здійснюватись також від кнопок, розташованих у пожежних шафах.

6.5.3.13. Пожежні насоси насосної станції необхідно утримувати у постійній експлуатаційній готовності і перевіряти на створення необхідного тиску шляхом пуску води один раз на десять днів з відповідним записом у спеціальному журналі.

6.6.1. Усі виробничі, адміністративні, побутові, складські, допоміжні будівлі та приміщення, а також об'єкти, що підлягають ремонту або реконструкції, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з піском тощо) згідно з нормами і пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми, сокирами тощо) та засобами зв'язку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд, приміщень, що обладнані будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.

6.6.2. Вперше збудовані, після реконструкції, розширення, капітального ремонту будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки слід забезпечувати первинними засобами пожежогасіння до початку їх експлуатації.

6.6.3. Пожежний інвентар повинен розміщуватися на видних місцях, до яких є вільний і зручний доступ, і не заважати при евакуації людей під час пожежі.

6.6.4. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях і на території, як правило, слід встановлювати спеціальні пожежні щити з набором: вогнегасників, ломів, багрів по 2 штуки кожного виду, ящиків з піском і сокир - по 1 шт.

6.6.5. Вогнегасники необхідно розміщувати у легкодоступних місцях, де унеможливлений вплив на них прямих сонячних променів, опалювальних, нагрівних приладів та інших джерел тепла.

6.6.6. Переносні вогнегасники слід, як правило, навішувати за кронштейни на стіну на висоті не вище 1,5 м від рівня підлоги до нижнього краю вогнегасника та на відстані від краю дверей, достатньої для їх повного відчинення. Дозволяється установка вогнегасників на підлозі в тумбах (ящиках), у пожежні шафи поруч з пожежними кранами.

6.6.7. Навішування вогнегасників за кронштейни, установка їх в тумби та пожежні шафи повинні виконуватись так, щоб можна було визначити тип вогнегасника, прочитати на його корпусі інструкцію по користуванню, а також зручно було його зняти.

6.6.8. Порядок розташування, технічного обслуговування та користування вогнегасниками повинен відповідати вказівкам заводів, які їх виготовляють.

6.6.9. Вогнегасники, які не призначені для експлуатації при мінусових температурах і знаходяться поза приміщеннями, що не опалюються, підлягають зберіганню у теплих приміщеннях в холодну пору року. У цих випадках на пожежних щитах, стендах, шафах необхідно розмістити інформацію щодо місцезнаходження вогнегасників.

6.6.10. Кожне виробниче або іншого призначення приміщення рекомендується обладнувати вогнегасниками одного типу.

6.6.11. Приміщення, що обладнані автоматичними установками пожежогасіння, забезпечуються первинними засобами пожежогасіння на 50% від кількості, передбаченої нормами.

6.6.12. У місцях зосередження коштовної апаратури й обладнання кількість первинних засобів пожежогасіння слід збільшити.

6.6.13. Вогнегасники, які відправляються на перезарядження або на дозаправлення, слід заміняти відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

6.6.14. Контроль за утриманням і готовністю вогнегасників та інших первинних засобів пожежогасіння здійснює начальник та члени ДПД або особа, яка відповідає за протипожежний стан.

6.6.15. Відповідальність за своєчасне та повне оснащення об'єкта вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками несуть власники об'єктів (або орендарі згідно з договором оренди).

7.1.1.1. Знімальні павільйони необхідно обладнувати автоматичною пожежною сигналізацією, автоматичними установками пожежогасіння та первинними засобами пожежогасіння.

7.1.1.2. У знімальних павільйонах, що не обладнані автоматичними установками пожежогасіння, допускається користування декорацією, яка виготовлена із негорючих або важкогорючих матеріалів.

7.1.1.3. Спалимі декорації та драпування повинні бути оброблені вогнезахисною речовиною. Якість вогнезахисної обробки слід перевіряти щоквартально і, при необхідності, поновлювати.

7.1.1.4. На підлозі павільйону на відстані 1,7 м від стін необхідно нанести червону лінію для позначення пожежних проходів. Пожежні проходи не можна заставляти декораціями, меблями й іншим сценічним обладнанням.

7.1.1.5. Ширина проходу між декораціями повинна бути не менше 1,7 м.

7.1.1.6. Після демонтажу декорацій усі фундусні матеріали, елементи твердих і м'яких декорацій, бутафорію, дошки тощо необхідно прибрати із павільйону в спеціально відведене місце.

7.1.1.7. Електричні проводи та кабелі, що живлять освітлювальні прилади й інше електрообладнання, не повинні зазнавати механічних пошкоджень.

7.1.1.8. Після закінчення роботи розподільчі щити необхідно відключати від електромережі, а дверцята шаф закривати на замок.

7.1.1.9. У знімальних павільйонах забороняється:

- фарбувати декорації масляними та нітрофарбами;

- застосовувати лаки, а також легкозаймисті та горючі рідини;

- проводити вогневі роботи;

- застосовувати піротехнічні вироби;

- користуватися відкритим вогнем;

- палити цигарки.

7.1.2.1. Загальностудійні склади кіноплівки слід розміщати в окремих будівлях, що відповідають вимогам пожежної безпеки.

7.1.2.2. Поверхня стін, стелі та підлоги в складах повинні бути рівними. Неприпустиме накопичення на них пилу.

7.1.2.3. Зберігати кіноплівку в секціях слід на стелажах висотою не більше чотирьох ярусів.

7.1.2.4. Кіноплівку, початкові матеріали слід зберігати на складі лише в металевих коробках на спеціальних стелажах або в металевих контейнерах.

7.1.2.5. Стелажі повинні бути виготовлені повністю із металу. Допускається використання металевих стелажів з дерев'яними полицями, що оброблені вогнезахисною речовиною.

7.1.2.6. Стелажі слід розташовувати на відстані не менше 1 м від опалювальних приладів, ламп розжарювання та іншого електрообладнання.

7.1.2.7. Між стелажами повинні бути передбачені проходи шириною не менше 1 м.

7.1.2.8. Допускається тимчасове зберігання кіноплівки та фільмокопій, що надходять до складу, на підлозі.

7.1.2.9. Заповнення складу кіноплівкою та транспортування її зі складу в цех повинно бути механізованим.

7.1.2.10. Кіноплівку та фільмокопії слід розміщати так, щоб уникнути дії тепла приладів опалення.

7.1.2.11. Кількість кіноплівки та готових фільмокопій не повинна перевищувати передбачених норм зберігання.

7.1.2.12. На складах кіноплівки, початкових матеріалів і фільмокопій забороняється застосування клею для склеювання кіноплівки, а також зберігання сторонніх речей і матеріалів.

7.1.3.1. Працівники лабораторій повинні знати пожежонебезпечні властивості хімічних речовин і матеріалів, що використовуються на підприємстві, і дотримуватись правил пожежної безпеки при роботі з ними.

7.1.3.2. Зберігати в лабораторіях хімічні речовини і матеріали слід з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей. Забороняється зберігати разом такі речовини, які при хімічній взаємодії можуть призвести до вибуху або пожежі.

7.1.3.3. Лабораторне обладнання та меблі слід розміщати так, щоб вони не заважали евакуації людей. Ширина проходу між лабораторним обладнанням повинна бути не менше одного метра.

7.1.3.4. Робочі столи та витяжні шафи, що призначені для роботи з вибухо-пожежонебезпечними речовинами, слід утримувати в справному стані, покрити неспалимими матеріалами, а при роботі з кислотами, лугами й іншими хімічно-активними речовинами - матеріалами, які стійкі до їх дії, обладнати бортиками.

7.1.3.5. Легкозаймисті та горючі рідини необхідно зберігати в тій ємкості (тарі), що визначена інструкцією. Скляні банки повинні знаходитися в металевому ящику, який щільно закривається кришкою.

7.1.3.6. Загальний запас легкозаймистих рідин, що можуть водночас зберігатися в кожному лабораторному приміщенні, не повинен перевищувати змінної потреби.

7.1.3.7. Скляний посуд з легкозаймистими рідинами ємкістю більше 50 мл слід зберігати в металевих шафах.