Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 січня 1997 р. 46-р та з метою забезпечення виконання Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("Заповідники") щодо охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, рослинних угруповань,

1. Затвердити Положення про Зелену книгу України, що додається.

2. Головному управлінню національних природних парків і заповідної справи (Стеценко М.П.):

2.1. Довести зазначений наказ до заінтересованих міністерств та відомств.

2.2. Підготувати пропозиції щодо складу Національної комісії з питань Зеленої книги України та подати його на затвердження.

2.3. Разом з Управлінням регулювання природокористування забезпечити ведення Зеленої книги України відповідно до вимог цього Положення.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Я.Мовчана.

1. Положення про Зелену книгу України встановлює порядок ведення Зеленої книги України, визначає категорії рідкісних, зникаючих і типових природних рослинних угруповань, що потребують охорони та внесення до Зеленої книги України, а також шляхи здійснення охорони природних рослинних угруповань, внесених до Зеленої книги України.

2. Зелена книга України є державним документом, в якому зведені відомості про сучасний стан рідкісних, зникаючих і типових природних рослинних угруповань України, що потребують охорони і мають важливе значення як складова частина біологічного різноманіття.

Зелена книга України є підставою для розробки заходів щодо охорони та невиснажливого використання природних рослинних угруповань.

3. До Зеленої книги України вносяться цінні з наукової точки зору природні рослинні угруповання, насамперед ті, в яких домінують та співдомінують рідкісні, реліктові, ендемічні види; види, що знаходяться на території України на межі свого ареалу; а також зональні, найбільш типові для України угруповання.

4. Зелена книга України складається з окремих аркушів, які містять інформацію про кожне природне рослинне угруповання, занесене до неї (назва, мотиви та категорія, поширення в світі та в Україні, екологічні умови, будова та склад, причини скорочення поширення, забезпеченість охороною та необхідні заходи охорони, джерела інформації), а також карту поширення цього угруповання в Україні.

5. Визначається п'ять категорій природних рослинних угруповань, що потребують охорони та внесення до Зеленої книги України:

Корінні рослинні угруповання, в складі яких домінують види рослин, внесені до Червоної книги України, а також реліктові та ендемічні види рослин.

Корінні рослинні угруповання, склад яких визначається типовими видами рослин, що зростають на межі свого ареалу чи висотного поширення та мають тенденцію до зниження свого життєвого потенціалу.

Рослинні угруповання, що не пов'язані з природною зональністю (болота, луки, водні об'єкти тощо), які потребують охорони з ботаніко-географічних міркувань.

Рослинні угруповання, котрі взаємопов'язані зі зникаючими видами представників тваринного світу.

Рослинні угруповання, утворені поширеними в минулому видами рослин, але які стали рідкісними під впливом антропогенних чи стихійних факторів.

6. Природні рослинні угруповання, що увійшли до Зеленої книги України, підлягають особливій охороні на всій території України.

Охорона природних рослинних угруповань, внесених до Зеленої книги України, передбачає збереження умов їх місцезростання та охорону від знищення та пошкодження.

У межах природних рослинних угруповань, внесених до Зеленої книги України, забороняється будь-яка діяльність, що негативно впливає на їх стан і загрожує їх збереженню.

Використання природних рослинних угруповань здійснюється без порушення умов їх місцезростання.

7. Охорона природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, здійснюється шляхом:

а) встановлення особливого правового статусу природних рослинних угруповань, що потребують охорони, на підставі законодавчих та інших нормативних актів;

б) створення на територіях, де наявні угруповання, внесені до Зеленої книги України, природно-заповідних об'єктів або оголошення їх природно-заповідними територіями;