Відповідно до Положення про Міністерство соціального захисту населення України, затвердженого Указом Президента України від 23 жовтня 1996 року N 988/96,

1. Затвердити такі, що додаються:

1.1. Типове положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний будинок-інтернат, пансіонат для ветеранів війни і праці.

1.2. Типове положення про дитячий будинок-інтернат.

1.3. Типове положення про психоневрологічний інтернат.

2. Міністерству соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінням соціального захисту населення обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі затверджених типових положень забезпечити в строк до 01.11.97, з урахуванням місцевих умов, розробку та затвердження положень цих установ.

3. Вважати такими, що не застосовуються, накази Міністерства соціального забезпечення Української РСР від 19.10.78 р. N 139 "Про затвердження положення про будинок для престарілих і інвалідів", від 28.06.89 р. N 87 "Про затвердження положення про пансіонат ветеранів".

ПОГОДЖЕНО:

1.1. Будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний будинок-інтернат, пансіонат для ветеранів війни і праці (далі - будинок-інтернат) є стаціонарною соціально-медичною установою для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

1.2. Будинок-інтернат організовується в спеціально побудованих або пристосованих будівлях з необхідними приміщеннями, які повинні відповідати санітарно-гігієнічним та протипожежним вимогам, вимогам техніки безпеки та мати всі види комунального благоустрою для проживання громадян похилого віку та інвалідів.

1.3. Будинок-інтернат утворюється, перепрофілюється та ліквідується згідно з рішенням місцевих органів виконавчої влади за погодженням з Міністерством соціального захисту населення України.

1.4. Будинок-інтернат підпорядкований відповідно Міністерству соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінням соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та відповідним органам виконавчої влади.

1.5. У своїй діяльності будинок-інтернат керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціального захисту населення України, іншими нормативними актами з питань, що регулюють діяльність інтернатних установ, а також цим Положенням.

2.1. Будинок-інтернат забезпечує:

1) соціально-побутове обслуговування: опалення, освітлення, радіофікацію, тепло-, водопостачання тощо в межах норм, затверджених у встановленому порядку;

2) цілодобове медичне обслуговування, а також забезпечення життєво необхідними ліками за переліком, встановленим Міністерством охорони здоров'я і Міністерством соціального захисту населення України;

3) житлом у межах встановленої санітарної норми, твердим інвентарем та столовим посудом відповідно до норм, затверджених Міністерством соціального захисту населення України;

4) одягом, взуттям і м'яким інвентарем відповідно до норм, затверджених у встановленому порядку;

5) раціональним чотириразовим харчуванням, в тому числі і дієтичним, з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що проживають у будинку-інтернаті у межах натуральних норм харчування, затверджених у встановленому порядку;

6) слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та препаратами, відповідно до медичного висновку;

7) умови, що сприяють адаптації громадян похилого віку та інвалідів у новому середовищі;

8) організацію культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи з урахуванням стану здоров'я і віку мешканців будинку-інтернату.

3.1. До будинку-інтернату приймаються на повне державне утримання громадяни похилого віку, які досягли пенсійного віку, та інваліди I і II групи, старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, яким згідно з медичним висновком не протипоказане перебування у будинку-інтернаті та які не мають працездатних родичів, зобов'язаних їх утримувати за законом.

3.2. На позачергове влаштування до будинку-інтернату мають право ветерани війни та особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до I, II, III категорії згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

3.3. Переважне право на влаштування до будинку-інтернату мають ветерани праці, самотні громадяни похилого віку згідно з Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", члени сімей загиблих військовослужбовців.

3.4. Як виняток, за рішенням місцевих органів виконавчої влади, до будинку-інтернату можуть прийматися особи, які мають працездатних родичів, зобов'язаних відповідно до чинного законодавства їх утримувати, якщо вони з об'єктивних причин не можуть цього робити. В такому разі у кожному окремому випадку місцеві органи виконавчої влади приймають відповідне рішення про відшкодування витрат на утримання даної особи за рахунок коштів місцевого бюджету.

3.5. При наявності вільних місць до будинку-інтернату можуть прийматися особи, які мають працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати і які за угодою між будинком-інтернатом і працездатними дітьми або родичами зобов'язуються сплачувати будинку-інтернату витрати на їх утримання.

3.6. З дітей, які ухиляються від виконання обов'язків щодо утримання батьків, на підставі судового рішення утримуються аліменти на користь будинку-інтернату у розмірі, передбаченому на аліментні виплати батьків дітям.

3.7. Громадяни похилого віку та інваліди, ветерани війни і праці при наявності вільних місць у будинку-інтернаті можуть на загальних підставах прийматися до інтернатної установи на тимчасове проживання терміном від 1 до 6 місяців.

3.8. Прийом до будинку-інтернату здійснюється за путівкою відповідно Міністерства соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінь соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виданою на підставі особистої заяви громадянина похилого віку чи інваліда про його прийом до будинку-інтернату, наявності особистого паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу), акта матеріально-побутового обстеження, медичної картки, довідки про розмір призначеної пенсії, довідки про склад сім'ї за формою N 3 та довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності особи, що приймається до будинку-інтернату.

3.9. Особи, які приймаються до будинку-інтернату, проходять санітарну обробку, переодягаються в одяг будинку-інтернату і проходять карантин в окремому ізольованому приміщенні протягом 14 днів, після чого, якщо у них не буде виявлено інфекційних захворювань, переводяться на постійне мешкання у відповідні кімнати.

3.10. Інвалідам і пенсіонерам, які проживають у будинку-інтернаті, пенсія виплачується відповідно до чинного законодавства.

3.11. Адміністрація будинку-інтернату виконує обов'язки піклувальника по відношенню до підопічних, яким органами опіки чи піклування піклувальники не призначені.

3.12. Особи, які проживають у будинку-інтернаті, за погодженням з адміністрацією можуть користуватися особистими речами.

3.13. Адміністрація будинку-інтернату приймає на зберігання до запиту їх власником або особою, у якої є свідоцтво на право спадщини, грошові суми, коштовності та цінні папери громадян, які проживають у будинку-інтернаті, за їх бажанням.

3.14. Особи, які проживають у будинку-інтернаті, згідно з медичним висновком можуть за їх бажанням тимчасово прийматися на посади молодшого медичного та обслуговуючого персоналу в цій установі на загальних підставах.

3.15. Переведення осіб, що проживають у будинку-інтернаті, до психоневрологічного інтернату здійснюється на підставі медичного висновку психіатричної медико-соціальної експертної комісії і путівки відповідно Міністерства соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінь соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

3.16. Якщо особи, які проживають у будинку-інтернаті, потребують стаціонарної медичної допомоги, вони направляються на лікування до відповідних лікувально-профілактичних закладів Міністерства охорони здоров'я у встановленому порядку.

3.17. Переведення підопічних за власним бажанням до будинку-інтернату іншого регіону здійснюється за погодженням відповідно між Міністерством соціального захисту Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міським державним адміністраціям, при наявності висновку лікаря про те, що зміна кліматичних умов не сприятиме погіршенню стану їх здоров'я.

3.18. Тимчасове вибуття за власним бажанням осіб, що проживають у будинку-інтернаті, дозволяється за погодженням з адміністрацією будинку-інтернату на термін не більше 1 місяця.

Дозвіл на вибуття підопічного надається з урахуванням висновку лікаря про можливість тимчасового залишення будинку-інтернату.

Якщо підопічний тимчасово (на термін понад 10 днів) вибуває з інтернатної установи, він наказом по будинку-інтернату знімається з харчування, але залишається у списках проживаючих, і пенсія йому за період тимчасового вибуття виплачується в повному розмірі.

Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або до інших осіб, а також з переїздом за власним бажанням до іншої інтернатної установи, будинком-інтернатом не компенсуються.

3.19. Виписка підопічного з будинку-інтернату здійснюється з дозволу відповідно Міністерства соціального захисту Автономної Республіки Крим, управління соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

1) за особистою заявою підопічного і при наявності довідки про наявність у нього жилої площі або письмової згоди родичів про можливість його утримувати і забезпечувати за ним догляд;

2) при встановленні інвалідам I або II групи, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, III групи інвалідності.

3.20. Під час виписки з будинку-інтернату підопічному видається закріплений за ним одяг, білизна і взуття за сезоном, документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та ін.), які зберігалися в будинку-інтернаті, а також довідка з зазначенням терміну перебування в даній установі.

3.21. За систематичне грубе порушення громадського порядку (вживання алкоголю, наркотичних та інших токсичних препаратів, бійки тощо) на підставі рішення адміністрації будинку-інтернату підопічні переводяться до спеціального будинку-інтернату у встановленому чинним законодавством порядку.

3.22. Ведення особових справ і облік осіб, які проживають у будинку-інтернаті, здійснюється згідно з інструкцією, затвердженою Міністерством соціального захисту населення України.

4.1. Будинок-інтернат є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків, фінансується з місцевого бюджету, має печатку, штамп із своїм найменуванням.

4.2. Фінансово-господарська діяльність будинку-інтернату здійснюється відповідно до єдиного кошторису доходів і видатків, штатного розпису, які затверджуються відповідно Міністерством соціального захисту Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Для будинків-інтернатів, що фінансуються за рахунок коштів районних, районних у містах, міських бюджетів, єдиний кошторис доходів і видатків затверджується відповідними районними виконавчими органами за погодженням відповідно з Міністерством соціального захисту Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

4.3. У будинку-інтернаті можуть створюватися підсобні господарства, різноманітні промислові міні-виробництва, багатопрофільні лікувально-виробничі (трудові) майстерні, цехи, дільниці, з необхідним інвентарем, обладнанням, транспортом та іншими засобами сільськогосподарського виробництва, які здійснюють свою діяльність відповідно до положення про ці структури.

4.4. Економічні і виробничі відносини інтернатної установи з державними та іншими підприємствами і організаціями здійснюються на підставі договорів і угод, які укладаються директором будинку-інтернату.

4.5. Планування, облік, калькуляція собівартості продукції, яка виробляється у виробничих структурах будинку-інтернату, здійснюється відповідно до порядку, встановленого для державних підприємств.

4.6. Стимулювання праці працівників будинку-інтернату здійснюється згідно з Положенням про преміювання, розробленим керівництвом інтернатної установи за погодженням з профспілковим комітетом або уповноваженими трудовим колективом особами на представництво, яке затверджується відповідно Міністром соціального захисту Автономної Республіки Крим, начальником управління соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

4.7. Будинок-інтернат для розвитку матеріально-технічної бази, благоустрою, культурно-виховної роботи може використовувати допомогу підприємств, організацій, релігійних конфесій, благодійних об'єднань та окремих громадян.

4.8. Будинок-інтернат несе відповідальність за створення безпечних умов праці для працівників виробничих підрозділів установи, забезпечує додержання вимог техніки безпеки, виробничої гігієни та санітарії, пожежної безпеки.

5.1. Очолює будинок-інтернат директор, який призначається і звільняється з займаної посади відповідно Міністерством соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінням соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за погодженням з місцевими органами виконавчої влади та Міністерством соціального захисту населення України.

5.2. Директор будинку-інтернату:

5.2.1. Несе персональну відповідальність за збереження життя і здоров'я підопічних та за результати діяльності будинку-інтернату.

5.2.2. Представляє будинок-інтернат в усіх установах і організаціях, розпоряджається у встановленому законодавством порядку його майном і коштами.

5.2.3. В межах своєї компетенції видає накази по будинку-інтернату, затверджує функціональні обов'язки працівників будинку-інтернату, вирішує питання добору кадрів, вживає заходів заохочення, а в разі порушень трудової дисципліни та невиконання функціональних обов'язків накладає стягнення на працівників.

5.2.4. За рекомендацією лікаря визначає умови проживання громадян похилого віку та інвалідів у будинку-інтернаті.

5.2.5. Затверджує правила внутрішнього розпорядку.

5.2.6. Визначає структуру виробничих підрозділів і закріплює за ними будівлі, землю, обладнання, транспорт, інвентар.

5.2.7. Забезпечує виробничі підрозділи нормативно-технічною документацією.

5.2.8. Координує заходи по забезпеченню виробничих підрозділів матеріально-технічними ресурсами, запчастинами, насінням, племінним поголів'ям та кормами.

5.2.9. Здійснює заходи щодо покращення умов праці, дотримання правил техніки безпеки, вимог виробничої санітарії і протипожежної безпеки.

5.2.10. Контролює збереження, облік сировини та продукції, її використання та реалізацію.

5.2.11. Відповідає за ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання звітності за затвердженими формами і подання її в установлені терміни відповідним органам.

5.2.12. Разом з профспілковим органом або уповноваженими трудовим колективом на представництво особами:

- розробляє Положення про будинок-інтернат, яке затверджується відповідно Міністерством соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінням соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

- розробляє та підписує колективний договір;

- розробляє Положення про преміювання працівників будинку-інтернату, яке затверджується відповідно Міністерством соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінням соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

5.3. У будинку-інтернаті створюється і працює на громадських засадах культурно-побутова комісія, яка сприяє керівництву будинку-інтернату у створенні відповідних соціально-побутових умов, організації культурно-масової і оздоровчо-спортивної роботи серед громадян, що проживають у будинку-інтернаті.

6.1. Контроль за якістю соціально-побутового і медичного обслуговування громадян похилого віку та інвалідів, які проживають у будинку-інтернаті, додержанням санітарно-протиепідемічного режиму та наданням спеціалізованої медичної допомоги здійснюють відповідно Міністерство соціального захисту Автономної Республіки Крим, управління соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій спільно з органами охорони здоров'я у порядку, встановленому Міністерством соціального захисту населення України та Міністерством охорони здоров'я України.

6.2. Перевірка роботи і ревізія фінансово-господарської діяльності будинку-інтернату проводяться відповідно Міністерством соціального захисту населення України, Міністерством соціального захисту Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та іншими спеціально уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства України.

1.1. Психоневрологічний інтернат (надалі - інтернат) є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

1.2. Інтернат організовується в спеціально побудованих або пристосованих будівлях з необхідними приміщеннями, які повинні відповідати санітарно-гігієнічним та протипожежним вимогам, вимогам техніки безпеки та мати всі види комунального благоустрою для проживання психічнохворих громадян.

1.3. Інтернат утворюється, перепрофілюється та ліквідується згідно з рішенням місцевих органів виконавчої влади за погодженням з Міністерством соціального захисту населення України.

1.4. Інтернат підпорядкований відповідно Міністерству соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінням соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та місцевим органам виконавчої влади.

1.5. У своїй діяльності інтернат керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціального захисту населення України, іншими нормативними актами з питань, що регулюють діяльність інтернатних установ, а також цим Положенням.

2.1. Інтернат забезпечує:

1) соціально-побутове обслуговування: опалення, освітлення, радіофікацію, тепло-, водопостачання тощо в межах норм, затверджених у встановленому порядку;

2) цілодобове медичне обслуговування, а також забезпечення життєво необхідними ліками за переліком, встановленим Міністерством охорони здоров'я та Міністерством соціального захисту населення України;

3) житлом у межах встановленої санітарної норми, твердим інвентарем та столовим посудом відповідно до норм, затверджених Міністерством соціального захисту населення України;

4) одягом, взуттям і м'яким інвентарем відповідно до норм, затверджених в установленому порядку;

5) раціональним чотириразовим харчуванням, в тому числі і дієтичним, з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що проживають у інтернаті, у межах натуральних норм харчування, затверджених у встановленому порядку;

6) слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та препаратами, відповідно до медичного висновку;

7) умови, що сприяють соціально-психологічній реабілітації, адаптації підопічних у новому середовищі та організації їх трудотерапії;

8) організацію культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи з урахуванням стану здоров'я і віку тих, хто проживає в інтернаті.

3.1. До інтернату приймаються на повне державне утримання інваліди I і II групи з психоневрологічними захворюваннями старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги та яким не протипоказане перебування в інтернаті відповідно до Інструкції про медичні показання та протипоказання до прийому в інтернати, незалежно від наявності батьків або родичів, зобов'язаних їх утримувати за законом.

Психічнохворі особи, які мали особливі заслуги перед державою, інваліди і учасники Великої Вітчизняної війни, а також члени сімей загиблих військовослужбовців та померлих інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до I, II, III категорії згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", приймаються до інтернату в першочерговому порядку.

3.2. Прийом до інтернату здійснюється за путівкою відповідно Міністерства соціального захисту Автономної Республіки Крим, управління соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виданою на підставі заяви інваліда, який виявив бажання проживати в інтернаті, або його піклувальника про прийом до інтернатної установи при наявності особистого паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу), медичної картки, довідки про розмір призначеної пенсії, довідки про склад сім'ї за формою N 3 та довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності особи, що приймається до інтернату.

3.3. Особи, які приймаються до інтернату, проходять санітарну обробку, переодягаються в одяг інтернату і протягом 14 днів утримуються в приймально-карантинному відділенні, після чого за висновком лікаря переводяться на постійне мешкання до житлових корпусів.

3.4. Інвалідам, які проживають в інтернаті, пенсія виплачується відповідно до чинного законодавства.

3.5. Адміністрація інтернату приймає на зберігання до запиту їх власником або особою, у якої є свідоцтво на право спадщини, грошові суми, коштовності та цінні папери громадян, які проживають у інтернаті, за їх бажанням.

3.6. Адміністрація інтернату виконує обов'язки піклувальника по відношенню до підопічних, яким органами опіки чи піклування піклувальники не призначені.

3.7. Якщо особи, які проживають у інтернаті, потребують стаціонарної медичної допомоги, вони направляються на лікування до відповідних лікувально-профілактичних закладів Міністерства охорони здоров'я у встановленому порядку.

3.8. Переведення підопічних до інтернату іншого типу може бути здійснено на підставі висновку психіатричної медико-соціальної експертної комісії при наявності клопотання адміністрації інтернату, особистої заяви інваліда про переведення і путівки відповідно Міністерства соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінь соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Переведення підопічних до інтернату іншого регіону здійснюється за погодженням відповідно між Міністерством соціального захисту Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій переважно в літні місяці при наявності висновку лікаря про те, що зміна кліматичних умов не сприятиме погіршенню стану здоров'я.

3.9. Тимчасове вибуття підопічних з інтернату дозволяється за погодженням з адміністрацією на термін не більше 1 місяця з урахуванням висновку лікаря про можливість виїзду та при наявності письмового зобов'язання родичів або інших осіб, які згодні їх прийняти і забезпечити догляд.

Якщо підопічний тимчасово (понад 10 днів) вибуває з інтернату, він знімається наказом по інтернату з харчування, але залишається у списках проживаючих, і пенсія йому виплачується за період тимчасового перебування за межами інтернату в повному розмірі.

Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або до інших осіб, інтернатом не компенсуються.

3.10. Виписка підопічного з інтернату здійснюється з дозволу відповідно Міністерства соціального захисту Автономної Республіки Крим, управління соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

1) за письмовою згодою родичів чи піклувальників про можливість утримувати підопічного і забезпечувати за ним догляд та довідкою про наявність у них житлової площі;

2) при наявності висновку психіатричної медико-соціальної експертної комісії про можливість виписки підопічного з інтернату;

3) при встановленні інвалідам I або II групи, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, III групи інвалідності.

3.11. Під час виписки з інтернату підопічному видається закріплений за ним одяг, білизна і взуття за сезоном, документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та ін.), які зберігалися в інтернаті, а також довідка з зазначенням терміну перебування в даній установі.