На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року N 644 "Про порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань"

1. Затвердити Порядок розгляду атестаційних справ науково-педагогічних працівників про присвоєння вчених звань професора і доцента, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність Порядок атестації науково-педагогічних працівників щодо присвоєння вчених звань професора і доцента, затверджений наказом Міністерства освіти України від 15 жовтня 1992 року N 153.

3. Контроль за виконанням даного Порядку у вищих закладах освіти, наукових установах, організаціях покласти на Головне управління керівних і науково-педагогічних кадрів Міністерства освіти України (В.П.Погребняк).

Згідно з Порядком присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 644, та з метою забезпечення високого рівня державної атестації здобувачів вчених звань професора і доцента Міністерство освіти України пропонує керуватися цим порядком організації і проведення атестаційної роботи, оформлення атестаційних документів, враховуючи єдині критерії оцінки навчально-методичної і наукової роботи здобувачів вчених звань.

1.1. Вчені звання професора і доцента присвоюються Атестаційною колегією Міносвіти України.

1.2. Розгляд атестаційних справ здобувачів вчених звань здійснюється вченими радами вищих закладів освіти, наукових установ і організацій за рекомендаціями науково-педагогічних колективів кафедр, факультетів, наукових підрозділів, філіалів, інститутів. Вчена рада приймає рішення і направляє клопотання та необхідні матеріали до Міносвіти України (згідно з додатком 1).

Порядок розгляду кандидатур на присвоєння вчених звань у вищому закладі освіти, науковій установі визначається вченою радою.

1.3. Атестація здобувачів вчених звань професора і доцента, які ведуть навчально-методичну роботу у вищих закладах освіти III-IV рівня акредитації і прирівняних до них закладах післядипломної освіти, здійснюється на кафедрі, де вони працюють. При цьому профіль педагогічної роботи здобувача повинен відповідати основному напрямку діяльності даної кафедри. Якщо здобувач працює на багатопрофільній кафедрі, то у довідці про присвоєння вченого звання вказується основний курс, який він викладає.

У випадках, коли профіль педагогічної діяльності здобувача не відповідає основному напрямку роботи кафедри, де він працює, подання проводиться за висновком іншої профільної кафедри навчального закладу або профільної кафедри іншого вищого закладу освіти.

Керівники вищих навчальних закладів, установ освіти проходять атестацію на кафедрі, де вони фактично ведуть викладацьку роботу, з уточненням умов, за якими вона виконується (погодинно, за сумісництвом).

Атестація ректорів (директорів) проводиться за клопотанням міністерства та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядкована навчальна або наукова установа.

Атестація здобувачів вченого звання професора, які працюють в наукових установах, а також у наукових підрозділах навчальних закладів, здійснюється за профілем їх основної діяльності (згідно з Переліком спеціальностей наукових працівників, введеним в дію наказом ВАК України від 13.03.97 р. N 86), державний реєстр від 18.04.97 за N 1244.

1.4. Ухвала з приводу присвоєння вчених звань професора, доцента приймається вченою радою на засіданнях після балотування здобувачів таємним голосуванням її членів.

Інформація про здобувачів, які балотуються на черговому засіданні, у вигляді списку (згідно з додатком 2) оголошується до засідання вченої ради.

На засіданні вченої ради, після ознайомлення з атестаційною справою здобувача і її обговорення, більшістю голосів (щонайменше три чверті присутніх членів ради) приймається відповідне рішення про присвоєння вченого звання професора чи доцента. Вчена рада може відкласти обговорення атестаційної справи або визнати недоцільним її обговорення.

Здобувачі мають право бути присутніми на засіданнях вченої ради, де обговорюються їх атестаційні справи, при необхідності надають пояснення та виступають перед присутніми до початку процедури балотування.

1.5. Вчена рада здійснює балотування здобувачів до початку процедури таємного голосування при наявності кворуму (не менше 2/3 її складу). Кворум підраховується за явочним листом членів ради при видачі їм під розписку балотувальних бюлетенів та остаточно встановлюється за кількістю голосів осіб, які брали участь у голосуванні.

Голосування здійснюється окремо по кожній кандидатурі.

Члени вченої ради, які балотуються на цьому засіданні, участі у голосуванні по своїй кандидатурі не беруть та до кворуму не зараховуються. Вони також не включаються до складу лічильної комісії, яка обирається з членів вченої ради перед початком розгляду атестаційних справ і становить не менше ніж три особи.

Лічильна комісія видає підготовлені за формою балотувальні бюлетені (згідно з додатком 3) під розписку і пояснює членам ради порядок голосування. На бюлетенях, які залишились нерозданими, робиться запис - "невикористаний".

Голосування проводиться викресленням в одній з відповідних граф бюлетеня слів "за" чи "проти". Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало щонайменше три чверті членів вченої ради, які брали участь у голосуванні.

Недійсними визнаються бюлетені невстановленого зразка або, якщо голосуючий викреслив в бюлетені і слово "за" і слово "проти" чи, навпаки, не викреслив жодного.

1.6. Голосування проводиться в умовах, які гарантують його таємність. Після завершення голосування лічильна комісія в окремому приміщенні підраховує результати таємного голосування по кожній кандидатурі і складає протоколи (згідно з додатком 4).

Протоколи засідання лічильної комісії оголошуються на засіданні вченої ради одним з її членів. Ухвала, що приймається вченою радою на підставі результатів балотування, заноситься до протоколу.

Після оформлення протоколів таємного голосування лічильна комісія запечатує балотувальні бюлетені по кожному атестованому в окремі конверти і прикладає їх разом з явочним листом (з відмітками про видачу бюлетенів) до матеріалів засідання вченої ради.

Члени лічильної комісії несуть повну відповідальність за порядок проведення таємного голосування, забезпечення персональної участі у цій процедурі усіх членів ради, котрі отримали бюлетені, та точний підрахунок кворуму і поданих голосів.

При порушенні умов голосування, зазначених у пп.1.2 - 1.6 цього Порядку, рішення вченої ради щодо присвоєння вченого звання визнається недійсним.

Матеріали службового листування, повідомлення, які надходять до вченої ради з Міністерства освіти України, як органу державної атестації, а також додаткові матеріали і документи, пов'язані з розглядом питань щодо присвоєння вченого звання здобувачу, після прийняття вченою радою відповідної ухвали додаються до атестаційної справи, яка залишається у матеріалах вченої ради.

1.7. Оскарження здобувачем рішення вченої ради відносно присвоєння вченого звання професора або доцента приймається Міністерством освіти України не пізніше двох місяців з дня прийняття рішення вченої ради і розглядається на засіданні Атестаційної колегії.

1.8. Рішення вченої ради з приводу присвоєння вчених звань діють протягом календарного року з дня їх затвердження. У випадках, коли ухвала втратила силу, рішення про державну атестацію не приймається.

1.9. Секретар вченої ради після прийняття радою рішення про присвоєння вченого звання протягом 15 днів повинен підготувати та надіслати атестаційні справи здобувачів до Атестаційної колегії Міністерства освіти України. Усі документи складаються державною мовою, список публікацій - мовами оригіналів.

1.10. Довідки про здобувача, що складаються на основі документів та матеріалів атестаційної справи, повинні у вичерпній формі містити всю інформацію про здобувача, яка дає право для проведення державної атестації, і відповідати вимогам Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, відомствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153.

Праворуч, у верхньому кутку першої сторінки довідки вказується форма, за якою вона складена, та шифр, що розкриває відповідні положення державної атестації:

Літера А - здобувач, якого представлено на загальних підставах;

Літера В - здобувач, якого представлено як виняток.

1.11. До Атестаційної колегії надсилаються документи, перелік та зразки яких указані у додатках NN 4-13.

1.12. До атестаційної справи здобувача, який не має наукового ступеня доктора наук, додаються документи, що характеризують його професійний і науково-педагогічний рівень: підручники (навчальні посібники), монографії, автореферати дисертацій, науковим керівником яких був здобувач, рецензії, рекомендації, список підготовлених спеціалістів вищої кваліфікації (для творчих працівників).

1.13. Водночас орган державної атестації має право робити запити про додаткову інформацію і матеріали про діяльність здобувача, щодо процедури його атестації, звертатися за відповідними поясненнями до вчених рад, органів управління навчальними закладами, науковими установами, уточнювати відомості і здійснювати контроль за дотриманням установлених вимог при розгляді атестаційних питань на місцях.

1.14. Атестаційні справи, надіслані без реєстраційно-облікової картки або з карткою, яка не відповідає встановленому зразку, до розгляду не приймаються.

1.15. На документах, надісланих повторно (після внесення уточнень за вимогою органу державної атестації), зберігаються присвоєні раніше реєстраційні номери. Термін розгляду документів у такому разі встановлюється з дати їх повторного надходження до органу державної атестації.

2.1. Зовнішній експертизі підлягають атестаційні справи науково-педагогічних працівників, що не мають наукового ступеня доктора наук, але яким, згідно з пунктом 34 постанови Кабінету Міністрів України від 28.06.97 N 644, може бути присвоєне вчене звання професора як виняток.

2.2. Атестаційні справи здобувачів вченого звання професора направляються на додаткову зовнішню експертизу до відповідних науково-методичних комісій при Міністерстві освіти України та провідних вищих закладів освіти згідно з рішенням Атестаційної колегії.

2.3. Науково-методичні комісії (далі НМК), кафедри у двомісячний термін здійснюють експертизу атестаційних матеріалів претендентів на вчене звання професора відповідно до вимог цього Порядку (згідно з додатком 15).

2.4. Вчені ради, НМК, на які покладається здійснення зовнішньої експертизи, проводять її, виходячи із завдань об'єктивного і всебічного визначення рівня професійної кваліфікації даного працівника шляхом безпосереднього ознайомлення з його науково-педагогічною діяльністю. З цього приводу претендент може бути запрошений до місця проведення експертизи (для співбесід, виступів з лекціями, доповідями, повідомленнями тощо), або експерти виїжджають самі в навчальний заклад чи установу, де працює здобувач вченого звання. Витрати, пов'язані з експертизою, в усіх випадках несе сторона, що подає атестаційну справу, включно з оплатою на підготовку мотивованого експертного висновку відповідно до прийнятих норм при рецензуванні дисертаційних робіт (підготовка висновку на атестаційну справу претендента на вчене звання професора прирівнюється до рецензування дисертаційної роботи на здобуття вченого ступеня доктора наук). Вказана оплата проводиться після затвердження результатів остаточної експертизи.

2.5. Вищий заклад освіти, що порушив клопотання про присвоєння вченого звання професора, зобов'язаний на запит організації - експерта надавати додаткову інформацію та матеріали (навчальні посібники, підручники, автореферати тощо).

Результати проведеної в ході зовнішньої експертизи роботи і висновки про відповідність професійного рівня претендента кваліфікаційним вимогам відбиваються у мотивованому експертному висновку (згідно з додатком 15).

2.6. Здобувач вченого звання може брати участь в обговоренні експертизи і обстоювати свою позицію стосовно зроблених висновків.

2.7. Експертний висновок, в якому відсутня конкретна інформація про педагогічну та науково-методичну діяльність здобувача, знімається з розгляду Атестаційної колегії, а сама експертиза визнається незавершеною і відтак визначаються заходи щодо її повторного проведення.

2.8. Експертні висновки у двох примірниках, підписані головою НМК, ректором, завірені печаткою, направляються до Атестаційної колегії Міносвіти України разом з усіма матеріалами, які були представлені на розгляд.

2.9. Вищий заклад освіти, що представив атестаційну справу на присвоєння вченого звання, може подати до Атестаційної колегії апеляцію на результати експертизи або відкликати своє клопотання по даній кандидатурі.

Апеляції по атестаційній справі розглядаються колегією протягом двох місяців з дня їх отримання. Прийняті по них рішення є остаточними.

3.1. Науково-педагогічним працівникам, яким за рішенням Атестаційної колегії присвоєно вчене звання професора або доцента, Міністерством освіти України виписуються і видаються атестати встановленого зразка, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 27.08.97 N 324.

Атестат, виданий Міносвіти України, є документом, який засвідчує рівень професійної кваліфікації науково-педагогічного працівника при вирішенні питання оплати його праці відповідно до посади, яку він займає в навчальному закладі, науковій установі, та надання інших привілеїв, пов'язаних зі статусом професора або доцента.

3.2. Атестат виписується на ім'я працівника на підставі прийнятого Атестаційною колегією Міносвіти рішення про присвоєння йому вченого звання професора або доцента кафедри (у необхідних випадках - з уточненням основного курсу, наукової спеціальності, галузі професійної діяльності і т.ін.). Дата і номер рішення Атестаційної колегії про присвоєння вченого звання вказуються в атестаті.

Атестат підписує голова Атестаційної колегії або його заступник і учений секретар колегії. Атестати завіряються гербовою печаткою Міністерства освіти України.

Оформлення атестатів здійснюється протягом двох місяців після прийняття рішення Атестаційною колегією.

3.3. Атестати видаються відповідальним особам (ученим секретарям рад) навчальних закладів, наукових установ для вручення їх працівникам, яким присвоєні вчені звання.

3.4. Рішення вченої, науково-технічної ради про присвоєння вченого звання професора або доцента набуває чинності з дня його присвоєння Атестаційною колегією Міносвіти.

Підставою для видання наказу про зміну умов оплати праці даного працівника крім атестата є витяг із протоколу рішення Атестаційної колегії про присвоєння вченого звання.

3.5. У випадку втрати (загублення, зіпсованості, знищення) виданого атестата про присвоєння вченого звання, за рішенням Атестаційної колегії замість втраченого може бути виписаний дублікат атестата з новим порядковим номером. Дублікат оформляється у повній відповідності до раніше виданого атестата.

У разі зміни працівником прізвища, імені та по батькові, так само, як і зміни кафедри, галузі професійної діяльності, виписаний атестат обміну і переоформленню не підлягає.

Для розгляду питання про видачу дубліката атестата до Міносвіти направляються:

- особиста заява науково-педагогічного працівника;

- мотивоване клопотання організації, що представляла працівника до присвоєння вченого звання, про виписку дубліката атестата в зв'язку з втратою оригіналу і матеріали, які пояснюють обставини втрати;

- довідка органу внутрішніх справ про втрату атестата.

Рішення про видачу дубліката атестата приймається Атестаційною колегією Міносвіти України після вивчення всіх матеріалів справи.

3.6. При позитивному рішенні Атестаційної колегії про видачу дубліката атестата раніше виданий атестат оголошується недійсним.

Інформація про анулювання виданих атестатів і виписку дублікатів замість загублених публікується в газеті "Освіта України".

4.1. Нострифікація (визнання) державних атестатів, виданих громадянам України, що засвідчують факт присвоєння вчених звань, еквівалентних вченим званням професора і доцента України, здійснюється Міністерством освіти України на підставі укладених міжнародних угод та конвенцій про взаємне визнання вчених звань, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

4.2. Питання нострифікації розглядаються і рішення відносно неї приймаються Атестаційною колегією Міносвіти України.

4.3. Науково-педагогічні і наукові працівники вищих закладів освіти і наукових установ - громадяни України, які мають вчені звання, присвоєні їм в інших країнах, можуть ставити питання про проведення їх переатестації у відповідності до прийнятих в Україні Порядку і критеріїв присвоєння вчених звань професора і доцента.

Питання про переатестацію розглядаються вченими радами на підставі встановлення фактичної еквівалентності атестаційних критеріїв, що застосовані в іншій країні, діючим в Україні нормативним Положенням про присвоєння вченого звання професора або доцента. Необхідною умовою постановки питання про переатестацію є заміщення даним працівником однієї з посад, що дозволяють претендувати на присвоєння відповідного вченого звання за порядком, встановленим у державних закладах освіти України.

При дотриманні вказаних умов після закінчення календарного року роботи здобувача на даній посаді, вчена рада, де працює здобувач, має право виходити з клопотанням про його переатестацію.

4.4. Порядок розгляду вченими радами питань переатестації, перелік і форми документів, що направляються в цьому випадку до Атестаційної колегії, такий самий, як при присвоєнні вчених звань, визначених у розділі 1.

Рішення про переатестацію приймається Атестаційною колегією за клопотаннями вчених рад в установленому порядку.

4.5. У випадках, коли є доцільним знову визначити рівень професійної кваліфікації працівника, який має присвоєне йому раніше вчене звання професора або доцента, у зв'язку зі зміною профілю або галузі його науково-педагогічної діяльності чи з огляду на обставини, що склалися і зумовлюють таку потребу, дане питання розглядається в порядку поновленого атестування.

Для розгляду питання про присвоєння вченого звання професора або доцента по іншій кафедрі можуть правити особисті побажання працівника, вдоволення котрих стимулювало би його науково-педагогічну діяльність, і висновок вченої ради про його професійну відповідність профілю цієї кафедри.

4.6. Порядок розгляду вченими радами питань нової атестації, перелік і форми документів, які направляються ними до Міністерства освіти України, при цьому є аналогічними представленню здобувачів вчених звань (див. розділ 1). Причини нової атестації працівника, який має присвоєне раніше відповідне вчене звання, конкретизуються в супровідному листі.

Рішення про проведення нової атестації приймається Атестаційною колегією в установленому порядку.

5.1. Рішення про позбавлення вченого звання приймається Атестаційною колегією Міністерства освіти України за поданням вченої ради.

У випадку, якщо питання позбавлення вченого звання не може бути розглянуте в установі, що розглядала питання про присвоєння вчених звань (у зв'язку з ліквідацією навчального закладу, установи, зміною їх організаційної структури і т.ін.), доцільність розгляду цієї справи в іншій організації (навчальному закладі, установі) визначається Атестаційною колегією Міносвіти.

Питання позбавлення науково-педагогічного працівника вчених звань, що присвоєні за поданням кількох вчених рад, розглядається на спільному чи окремих засіданнях цих рад. У випадку, якщо дане питання не може бути розглянуте за встановленим вище порядком, доцільність і місце його розгляду визначається Атестаційною колегією.

При порушенні закладом освіти, науковою установою питання про позбавлення науково-педагогічного працівника разом з вченими званнями і наукових ступенів, клопотання про позбавлення наукових ступенів передує поданню про позбавлення вчених звань.

Питання про позбавлення вчених звань за протиправні дії порушується вченими радами після набрання чинності ухвали суду.

Доцільність порушення питання про позбавлення науково-педагогічних працівників вчених звань визначається у відповідності до Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 N 644.

5.2. Для вивчення обставин, пов'язаних з порушенням питання про позбавлення вченого звання, на засіданні вченої ради із числа її членів створюється комісія, кількісний і персональний склад якої визначається вченою радою.

Висновки комісії про обгрунтованість і правомірність порушення подання підписується усіма її членами (особливі міркування членів комісії протоколюються), оприлюднюються на засіданні вченої ради при обговоренні даного питання.

Засідання ради вважається правомочним, якщо в його роботі взяло участь щонайменше дві третини її складу. Клопотання ради про позбавлення вченого звання вважається прийнятим, якщо за нього у результаті таємного голосування проголосувало щонайменше три чверті від усіх членів ради з числа тих, які взяли участь у засіданні.

Особа, стосовно якої ставиться питання про позбавлення вченого звання, може брати участь при його розгляді на всіх етапах, виступати і обстоювати свою позицію до проведення голосування. Після прийняття вченою радою постанови про позбавлення вченого звання працівник має право на апеляцію до Атестаційної колегії. Апеляції та звернення, направлені до винесення вченою радою постанови про позбавлення вченого звання, колегією не розглядаються.

5.3. При розгляді вченою радою питання про позбавлення працівника кількох вчених звань, голосування проводиться по кожному з цих звань окремо. Також окремо здійснюється і підрахунок поданих голосів, і опечатування поданих бюлетенів. Результати балотування оформляються окремими протоколами, кожен з яких підлягає оприлюдненню лічильною комісією і затвердженню, після чого приймається постанова вченої ради з даного питання.

Якщо розглядається питання позбавлення вченого звання працівника, який є членом вченої ради, останній не має права брати участь в голосуванні і не може входити до складу лічильної комісії.

5.4. Розгляд питання про позбавлення вчених звань та прийнята на засіданні вченої ради постанова стенографуються.

Протокол обговорення та прийнята постанова, засвідчені головою і секретарем вченої ради, додаються до матеріалів даного засідання і підлягають зберіганню в документації вченої ради протягом встановлених термінів.

До матеріалів вченої ради додаються також інші документи, що стосуються даного питання: явочний лист з підписами членів вченої ради, які отримали балотувальні бюлетені; використані бланки бюлетенів, опечатані лічильною комісією; протоколи лічильної комісії. Комплектність названих матеріалів забезпечується секретарем вченої ради.

На вимогу працівника, відносно якого розглядається питання про позбавлення вченого звання, секретарем вченої ради видається витяг з протоколу засідання вченої ради з прийнятою постановою.

Результати розгляду питання про позбавлення вченого звання доводяться як інформація вченої ради до відома колективу навчального закладу, установи в тижневий термін після проведення засідання.

Працівником, стосовно якого прийнято постанову про позбавлення вченого звання, впродовж двох місяців може бути подана апеляція до вченої ради.

Процедура повторного розгляду є аналогічною до викладеної вище.

5.5. В 15-денний термін після розгляду питання до Атестаційної колегії направляються матеріали засідання вченої ради, а саме:

- постанова вченої ради про позбавлення працівника вченого звання;

- протокол лічильної комісії (в оригіналі);

- стенограма обговорення вказаного питання на засіданні вченої ради (з викладенням висновків комісії);

- копії документів про присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань;

- довідка відділу кадрів на даного працівника;

- копії ухвал судових органів;

- клопотання, звернення та інші документи, що мають відношення до даного питання.

У супровідному листі за підписом керівництва закладу, установи зазначаються обставини, що обумовили позбавлення вченого звання і підстави для прийняття відповідного рішення, виходячи з діючих положень.

5.6. Атестаційна колегія Міністерства освіти України виносить остаточне рішення про позбавлення вченого звання з урахуванням всіх матеріалів справи і результатів попереднього експертного розгляду.

Апеляція на прийняті Атестаційною колегією рішення про позбавлення вчених звань приймається і розглядається відповідно до Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань.

Інформація про позбавлення науково-педагогічного працівника вчених звань публікується в газеті "Освіта України".

6.1. Вчене звання професора присвоюють докторам наук, які працюють у вищих навчальних закладах освіти III-IV рівня акредитації і прирівняних до них закладах післядипломної освіти, у наукових установах Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук та Академії правових наук, науково-дослідних інститутах і прирівняних до них організаціях, а також у науково-виробничих об'єднаннях, міжгалузевих науково-технічних комплексах і міжгалузевих об'єднаннях на посадах завідуючого кафедрою, професора, ректора (проректора з навчальної та наукової роботи), завідуючого (начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника або на посадах директора, заступника директора, вченого секретаря, які мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), стаж педагогічної (наукової) роботи не менше п'яти років (з них не менше календарного року на одній із зазначених посад), друковані наукові та науково-методичні праці, зокрема не менше десяти праць (у тому числі монографій), опублікованих після захисту докторської дисертації, підготували не менше п'яти кандидатів наук і залучені до педагогічної роботи.

6.2. Як виняток вчене звання професора може бути також присвоєне:

- кандидатам наук, які працюють на посадах, перелічених у пункті 6.1 цього Порядку, після успішної роботи на цих посадах протягом навчального року зі стажем педагогічної роботи у вищих навчальних закладах освіти III-IV рівня акредитації та прирівняних до них закладах післядипломної освіти не менше десяти років і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника); є одноосібними авторами підручника (навчального посібника) або мають не менше трьох підручників (навчальних посібників), написаних у співавторстві, допущених для використання в навчальному процесі та виданих протягом останніх десяти років; мають значні навчально-методичні або наукові праці (не менше 25), які використовуються у педагогічній практиці і опубліковані у провідних (фахових) наукових виданнях України та інших держав; викладають основні навчальні курси на високому методичному і науковому рівні та підготували не менше п'яти кандидатів наук;

- діячам мистецтва, фахівцям фізичної культури і спорту, які мають науковий ступінь кандидата наук, державні почесні звання і працюють на посадах завідуючого кафедрою, професора, ректора (проректора з навчальної та наукової роботи) вищих закладів освіти III-IV рівня акредитації та прирівняних до них закладів післядипломної освіти після успішної роботи на цих посадах протягом навчального року і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), стаж педагогічної роботи у вищих закладах освіти III-IV рівня акредитації та прирівняних до них закладах післядипломної освіти не менше десяти років, навчально-методичні та наукові праці (не менше 25), які опубліковані у провідних (фахових) виданнях України та інших держав, у тому числі підручник (навчальний посібник) з грифом міністерства, що використовуються у педагогічній практиці, викладають основні навчальні курси на високому методичному і науковому рівні та підготували не менше п'яти фахівців вищої кваліфікації (лауреатів міжнародних та державних премій, конкурсів, чемпіонів або призерів міжнародних змагань).

6.3. Вчене звання доцента присвоюють докторам і кандидатам наук, які працюють на посадах доцента, професора, завідуючого кафедрою, ректора (проректора з навчальної та наукової роботи) у вищих закладах освіти III-IV рівня акредитації та прирівняних до них закладах післядипломної освіти (за умови успішної роботи на цих посадах протягом навчального року), мають стаж педагогічної роботи у вищих закладах освіти не менше трьох років і п'яти друкованих навчально-методичних і наукових праць, які використовуються у педагогічній практиці та опубліковані після захисту дисертації у провідних (фахових) наукових виданнях України та інших країн.

Примітки: * - Супровідний лист друкується на бланку установи за підписом керівництва.

** - Для осіб, які не мають наукового ступеня доктора наук, список праць надсилається у 2-х примірниках.

1. Присвоєння вчених звань (доцента, професора).

2. Переатестація і нострифікація вчених звань.

3. Позбавлення вчених звань.

Примітка: 1. Протокол заповнюється особисто членами лічильної комісії. Виправлення у протоколі не допускаються.

2. Протоколи, які не відповідають встановленому зразку (не підписані; без розшифровки підпису, з виправленими помилками в обліку голосування та складі вченої ради та ін.), визнаються недійсними.