Правління Пенсійного фонду України

1. Затвердити Інструкцію про порядок подання регресних вимог підприємствам, установам, організаціям та громадянам органами Пенсійного фонду України (дадається).

2. Подати Інструкцію на реєстрацію до Міністерства юстиції України.

1.1. Ця Інструкція регулює порядок подання органами Пенсійного фонду України регресних вимог підприємствам, установам, організаціям та громадянам на підставі статті 460 Цивільного кодексу України.

1.2. Згідно зі статтею 460 Цивільного кодексу України підприємство, установа, організація або громадянин (надалі - відповідачі) зобов'язані за регресною вимогою органу Пенсійного фонду України відшкодувати суми пенсій, виплачені громадянам, яким відповідачем заподіяно каліцтво або інше ушкодження здоров'я, в тому числі тим, за яких відповідач не зобов'язаний сплачувати внески на державне соціальне страхування.

1.3. Подання регресних вимог, у тому числі оформлення та ведення справ, участь у цивільному та арбітражному судочинстві, здійснюється управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями Пенсійного фонду України, відділами Пенсійного фонду України у районах, містах та в районах міст.

Порядок організації роботи по поданню регресних вимог у зазначених органах Пенсійного фонду України визначається їх керівниками відповідно до вимог цієї Інструкції.

1.4. Оформлення і ведення справ за регресними вимогами (в тому числі підтримання в установленому порядку позовних заяв в арбітражних судах та судах) здійснюється штатними працівниками органів Пенсійного фонду України (надалі - виконавці). В необхідних випадках, за рішенням начальників управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, органи Пенсійного фонду можуть укладати договори (трудові угоди) на проведення вказаної роботи з оплатою у встановленому порядку з юридичними консультаціями, окремими громадянами, які мають відповідну кваліфікацію, а також іншими організаціями спеціалізованого профілю (надалі - виконавці). Згадані організації та громадянами здійснюють роботу по поданню регресних вимог з обов'язковим додержанням цієї Інструкції.

1.5. Витрати на оплату праці виконавців та покриття інших витрат (канцтовари тощо), пов'язаних з поданням регресних вимог проводяться в межах одного відсотка сум, відшкодованих за регресними вимогами.

2.1. Підставою для подання відповідачам регресних вимог органами Пенсійного фонду України є фактична виплата пенсії, сума якої підлягає відшкодуванню за регресною вимогою, та наявність документів, що стверджують вину відповідача у заподіянні каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або стверджують заподіяння каліцтва з підстав, передбачених статтею 450 Цивільного кодексу України громадянину, якому в зв'язку з цим виплачується згадана пенсія.

2.2. Відшкодуванню за регресними вимогами органів Пенсійного фонду підлягають:

2.2.1. Призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та фактично виплачені за рахунок коштів Пенсійного фонду України суми трудових пенсій по інвалідності (внаслідок трудового каліцтва, професійного захворювання та каліцтва, не пов'язаного з роботою), в разі втрати годувальника, а також суми соціальних пенсій, що виплачуються внаслідок каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідам, які не мають права на трудову пенсію.

2.2.2. Не передбачені Законом України "Про пенсійне забезпечення" компенсаційні та інші доплати до пенсій, зазначених у пункті 2.2.1. цієї Інструкції (надалі - пенсії), які на момент виплати пенсії згідно з чинним законодавством включаються до суми пенсій і виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду.

2.2.3. Надбавки до пенсій передбачені Законом України "Про пенсійне забезпечення".

2.3. Витрати на доставку пенсій, а також доплати до пенсій, які на момент виплати пенсії не включаються згідно з чинним законодавством до її розміру, відшкодуванню за регресними вимогами не підлягають.

2.4. У випадку, коли каліцтво або інше ушкодження здоров'я сталося не тільки з вини відповідача, а й через грубу необережність потерпілого, сума пенсії, яка підлягає відшкодуванню, визначається пропорційно вині потерпілого.

2.5. Доказами вини відповідача або доказами заподіяння каліцтва з підстав, передбачених статтею 450 Цивільного кодексу України є:

2.5.1. Рішення власника підприємства, організації або уповноваженої ним особи про виплату потерпілому відшкодування за заподіяну працівникові шкоду.

2.5.2. Акт про нещасний випадок на виробництві.

2.5.3. Висновок технічного інспектора або іншої особи, відповідальної за охорону праці, що стверджує вину відповідача.

2.5.4. Вирок чи рішення суду, що набрали законної сили, постанова прокурора, постанова органів попереднього слідства чи дізнання, що стверджують вину відповідача.

2.5.5. Інші документи або показання свідків, що підтверджують вину відповідача або заподіяння каліцтва з підстав, передбачених статтею 450 Цивільного кодексу України.

3.1. Орган соціального захисту населення, що призначив пенсію, яка підлягає відшкодуванню за регресною вимогою, зобов'язаний у 10-денний строк з дня одержання пенсійної справи після оформлення виплатних документів подати до органу Пенсійного фонду за місцем виплати пенсії відомості згідно з додатками N 1, N 2 до цієї Інструкції.

3.2. Документи, що надійшли з органів соціального захисту населення, реєструються виконавцем у спеціальному журналі (додаток N 3 до цієї Інструкції).

3.3. Реєстраційні журнали, справи за регресними вимогами, документи, що надходять з органів соціального захисту населення зберігаються в органах Пенсійного фонду України протягом усього періоду виплати пенсій та 10 років після припинення цих виплат.

3.4. У 10-денний термін з дня одержання повідомлення з органу соціального захисту населення виконавець відповідно до пунктів 2.1-2.5 цієї Інструкції визначає чи є підстави для подання регресних вимог. При наявності вини відповідача виконавець оформлює справу про відшкодування сум пенсій за регресною вимогою і робить відмітку у реєстраційному журналі. У разі відсутності підстав для подання регресної вимоги виконавець робить відмітку в реєстраційному журналі.

3.5. Після оформлення справи за регресною вимогою виконавець у 10-денний строк, в порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним Кодексом України, складає та надсилає рекомендованим листом відповідачеві претензію (додаток N 4 до цієї Інструкції), про результати розгляду якої відповідач згідно зі статтею 7 Арбітражного процесуального Кодексу України зобов'язаний письмово повідомити орган Пенсійного фонду України у місячний строк з дня одержання претензії. До претензії додаються документи, що стверджують вимоги, наведені у претензії або засвідченні належним чином копії цих документів. Претензії присвоюється номер відповідної регресної справи.

3.6. У разі задоволення претензії відповідач перераховує до Пенсійного фонду суми, зазначені у претензії і одночасно з повідомленням про результати розгляду претензії надсилає до органу Пенсійного фонду України копію відповідного платіжного доручення з поміткою банку.

3.7. Якщо у відповіді про визнання претензії відповідач не повідомив про перерахування визнаної суми, орган Пенсійного фонду України, що подав регресну вимогу, на підставі статті 8 Арбітражного процесуального Кодексу України, подає до відповідної банківської установи розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної відповідачем суми. До розпорядження додається відповідь на претензію, а якщо в ній не зазначено розмір основної суми, то до розпорядження додається також копія претензії.

3.8. За порушення строків розгляду претензії відповідач, а за необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми - орган Пенсійного фонду несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

3.9. Подання регресних вимог здійснюється виконавцем не рідше одного разу на квартал.

3.10. У разі відмови відповідача від задоволення претензії або не розгляду її у місячний термін (за винятком випадків, коли відповідь про незадоволення претензії свідчить про відсутність вини відповідача), виконавець в 10-денний строк, в порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним Кодексом України, складає та подає відповідну позовну заяву (додаток N 5 до цієї Інструкції) до арбітражного суду за місцем знаходження відповідача. До позовної заяви додається копія претензії, докази її надсилання відповідачеві, копія відповіді на претензію (якщо відповідь одержана), документи, що стверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги. Копія позовної заяви та копії документів, що стверджують позовні вимоги надсилаються також відповідачеві.

3.11. Регресні вимоги до окремих громадян подаються безпосередньо до суду за їх місцем проживання без попереднього надсилання претензії.

3.12. Згідно з чинним законодавством при поданні позовних заяв до суду чи арбітражного суду органи Пенсійного фонду України звільняються від сплати державного мита.

3.13. Регресні вимоги подаються у межах строків позовної давності, визначених відповідно до статей 71-79 Цивільного кодексу України. Строк позовної давності обчислюється з дня початку фактичної виплати пенсії.

3.14. Рішення арбітражного суду про відшкодування сум пенсій за регресними вимогами виконуються шляхом стягнення з відповідача зазначених сум на підставі наказу арбітражного суду, який у 10-денний строк з дня його одержання разом з відповідним платіжним дорученням передається виконавцем до банківської установи.

3.15. У разі відсутності у відповідача грошових коштів, на які може бути звернено стягнення, виконавець звертається до арбітражного суду із заявою про зміну способу виконання рішення та видачу наказу про звернення стягнення на майно відповідача.

3.16. Рішення суду про відшкодування сум пенсій за регресними вимогами виконується в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України на підставі виконавчого листа суду, який у 10-денний строк з дня набрання рішенням суду законної сили передається виконавцем разом з відповідною заявою до суду за місцем проживання відповідача.

3.17. Накази арбітражного суду та виконавчі листи суду звертаються до виконання в межах строків, визначених законодавством.

3.18. Виконавець контролює повне та своєчасне стягнення сум за наказом арбітражного суду (виконавчим листом суду), в разі необхідності, надсилає відповідні нагадування до суду, що здійснює стягнення, вимагає від нього вжиття усіх передбачених законодавством заходів стягнення боргу, бере участь у виконанні судових рішень.

3.19. За наявності достатніх підстав, рішення суду чи арбітражного суду про відмову у задоволенні регресного позову може бути оскаржено у встановленому порядку.

3.20. Про надсилання та задоволення (незадоволення) претензії, подання та задоволення (незадоволення) позовної заяви, заходи, що вживаються для виконання рішення суду або арбітражного суду, оскарження цього рішення виконавець робить відповідні помітки в реєстраційному журналі.

3.21. У разі задоволення претензії чи регресного позову виконавець у 10-денний строк надсилає повідомлення до органу соціального захисту населення, який виплачує пенсію (додаток N 6 до цієї Інструкції).

3.22. У разі незадоволення регресного позову судом чи арбітражним судом, виконавець у 10-денний строк припиняє провадження у справі за регресною вимогою та надсилає відповідне повідомлення органу соціального захисту населення, що виплачує пенсію.

3.23. Орган соціального захисту населення, який виплачує пенсію, на підставі повідомлень, що надходять з органу Пенсійного фонду, присвоює відповідним пенсійним справам індекс "Р" (за яким задоволено регресні вимоги) або індекс "НР" (за якими регресні вимоги не задоволено).

3.24. Органи соціального захисту населення, які виплачують пенсію, повинні у пенсійних справах з індексом "Р" у 10-денний строк повідомляти орган Пенсійного фонду, де знаходиться справа за регресною вимогою, про зміни місця проживання пенсіонера, перехід пенсіонера на інший вид пенсії, смерть пенсіонера та про інші обставини, пов'язані з виплатою пенсій.

3.25. У разі зміни місця проживання пенсіонера, орган Пенсійного фонду, де знаходиться справа за регресною вимогою, у 10-денний строк передає цю справу органу Пенсійного фонду за новим місцем проживання пенсіонера, а орган Пенсійного фонду за новим місцем проживання пенсіонера у 10-денний строк з дня одержання справи надсилає відповідне повідомлення відповідачеві (додаток N 7 до цієї Інструкції). Про передачу справи виконавець робить помітку в реєстраційному журналі.

3.26. Перерахування коштів за регресними вимогами органу Пенсійного фонду за новим місцем проживання пенсіонера починається з першого числа місяця, наступного після переїзду.

3.27. Справи, за якими задоволено регресні вимоги, перебувають на контролі у виконавця. По них щоквартально перевіряється надходження сум пенсій, що підлягають відшкодуванню, а також визначається необхідність подання повторних регресних вимог.

3.28. Провадження у справі за регресною вимогою призупиняється в разі припинення фактичної виплати пенсій. У разі поновлення виплати пенсії, провадження у справі за регресною вимогою поновлюється.

3.29. У тому випадку, коли пенсіонер виїхав на постійне місце проживання з України або коли відповідачем є іноземна юридична особа чи іноземний громадянин, відшкодування сум пенсій здійснюється згідно з законодавством України, а в окремих випадках згідно з відповідними міжнародними угодами.

3.30. Виконавець щоквартально перевіряє правильність і своєчасність надсилання органами соціального захисту населення документів відповідно до п.3.1 цієї Інструкції, виявляє пенсійні справи, за якими є підстави для відшкодування сум пенсій і за якими своєчасно не було передано документів органу Пенсійного фонду. За результатами перевірок складається відповідний акт, на підставі якого орган соціального захисту населення повинен усунути виявлені порушення в 10-денний строк.

У разі необхідності виконавець має право перевіряти правильність та своєчасність відшкодування сум пенсій відповідачами та вимагати усунення виявлених порушень.

4.1. Облік сум пенсій, що підлягають відшкодуванню за регресними вимогами, відображається в коштах поточних рахунків і розрахунків (типова форма N 296) та обігових відомостях (типова форма N 285) безпосередньо по виконавцях регресних справ.

4.2. У книгах (форма N 296) на кожного пенсіонера відкривається особистий рахунок, якому присвоюється номер відповідної справи за регресною вимогою.

4.3. У книгах (форма N 285) справи за регресними вимогами групуються по платниках (відповідачах).

4.4. У книгах (форми N 296, 285) на кінець кожного місяця виводиться залишок витрачених на виплату пенсій, але не відшкодованих коштів, які підлягають відшкодуванню.

4.5. Суми витрат на виплату пенсій, які підлягають відшкодуванню, дебетуються на рахунку N 178 і кредитуються на рахунку N 400.

4.6. Суми, що надходять за регресними вимогами, зараховуються до бюджету Пенсійного фонду України на рахунок N 807 органів Пенсійного фонду в установах банків.

Усі інші бухгалтерські операції, пов'язані з відшкодуванням сум пенсій за регресними вимогами, здійснюються в порядку, встановленому Інструкцією по бухгалтерському обліку та звітності в органах Пенсійного фонду України.

4.7. Усі витрати на виплату пенсій, які підлягають відшкодуванню та надходять за регресними вимогами, відображаються також у справі за регресною вимогою.

4.8. Виконавці щоквартально складають звіт про суми пенсій, що підлягають відшкодуванню Пенсійному фонду України за регресними вимогами, суми фактично відшкодованих коштів та суми витрат на оплату послуг виконавців (додаток N 8 до цієї Інструкції), який затверджується начальником та головним бухгалтером відповідного органу Пенсійного фонду.

4.9. Планування, облік та використання коштів, що спрямовуються на організацію роботи по поданню регресних вимог (в межах одного відсотка загальної суми, відшкодованої за регресними вимогами), зарахованих на поточні рахунки по спеціальних коштах органів Пенсійного фонду, здійснюється відповідно до пункту 53 наказу Міністерства фінансів від 28.09.81 року N 112.

5.1. За невиконання або неналежне виконання цієї Інструкції посадові особи відповідних органів, а також юридичні особи та громадяни несуть відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством.

6.1. Ця Інструкція набирає чинності через десять днів після її реєстрації у Міністерстві юстиції.

Відповідно до п.3.1 Інструкції про порядок подання регресних вимог підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами Пенсійного фонду України надсилаємо відомості про призначення та виплату пенсій, що підлягають відшкодуванню Пенсійному фонду згідно з додатком.