Відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про тваринний світ", на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року N 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів республіканського значення" (із змінами та доповненнями до неї, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 28 квітня 1994 року N 268,

1. Затвердити погоджену з Міністерством економіки України, Міністерством сільського господарства та продовольства України, Міністерством охорони здоров'я України Інструкцію про порядок установлення та розподілу лімітів використання живих об'єктів рибного господарства загальнодержавного значення і видачу дозволів на їх спеціальне використання, що додається.

2. Управлінню біологічних та земельних ресурсів Мінекобезпеки (Чепков Б.М.) та Головному управлінню по відтворенню, охороні водних живих ресурсів та регулювання рибальства у водоймах України Мінрибгоспу (Степаненко О.М.) довести Інструкцію до заінтересованих міністерств, відомств, Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України, Державного комітету охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, державних управлінь екологічної безпеки в областях, містах Києві і Севастополі, державних інспекцій рибоохорони.

3. Визнати такими, що втратили чинність, Інструкцію про порядок видачі дозволів на спеціальне використання рибних ресурсів та Інструкцію про порядок установлення лімітів використання рибних ресурсів загальнодержавного значення, затверджені наказами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18 червня 1993 року N 51 та N 52 і зареєстровані у Мінюсті України 1 липня 1993 року за реєстраційними номерами N 78 і N 79.

4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на першого заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України Шевчука В.Я. та першого заступника Міністра рибного господарства України Бондаренка В.І.

1. Ця Інструкція визначає порядок установлення та розподілу лімітів використання живих об'єктів рибного господарства, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, і видачі користувачам дозволів на їх спеціальне використання на промислових ділянках рибогосподарських водойм, у межах виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу України, за виключенням ізольованих водойм у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

2. Користувачами живих об'єктів рибного господарства можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи, особи без громадянства.

3. Живі об'єкти рибного господарства - це рибні запаси та інші об'єкти водного промислу (круглороті, морські ссавці, водні безхребетні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості, вищі водні рослини), які використовуються в процесі ведення рибного господарства і здійснення рибальства.

4. Спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства - це є користування даними об'єктами, за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування, що здійснюються з їх вилученням з природного середовища.

До видів спеціального використання живих об'єктів рибного господарства належать:

промислове рибальство;

науково-промислові та контрольні лови;

вилов для науково-дослідних цілей, зариблення водойм, акліматизації і риборозведення, регулювання чисельності окремих живих об'єктів рибного господарства;

любительське та спортивне рибальство, які здійснюються на правах спеціального використання;

інші види спеціального використання, передбачені законодавством.

5. Спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства здійснюється за плату та за спеціальними дозволами.

Порядок визначення плати та пільг щодо платежів за спеціальне використання цих об'єктів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дозвіл на спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства - це офіційний документ суворої звітності, який засвідчує право користувачів на використання у конкретних водоймах визначених об'єктів у межах затверджених лімітів та виділених користувачам квот.

6. Ліміти використання живих об'єктів рибного господарства визначають дозволені обсяги їх вилучення (вилову, добування, збирання) з природного середовища, на основі яких видаються дозволи на спеціальне використання.

Квоти спеціального використання живих об'єктів рибного господарства - частки ліміту, що встановлені для конкретного користувача.

7. Ліміти використання конкретних видів живих об'єктів рибного господарства для окремих водойм (їх ділянок), а також в цілому для основних типів водойм (річки, озера, водосховища тощо), річкових басейнів та морських районів промислу щорічно затверджуються Мінекобезпеки за поданням Мінрибгоспу на підставі обгрунтувань наукових установ і організацій.

Проекти лімітів та їх біологічні обгрунтування компетентні наукові установи і організації розробляють на замовлення Мінрибгоспу, окремих користувачів та їх об'єднань.

8. Основою для підготовки проектів лімітів є наукові біологічні обгрунтування, які повинні містити такі дані:

- оцінку біологічного стану живих об'єктів рибного господарства, вплив на динаміку їх запасів природних та антропогенних чинників, у тому числі регулювання промислу та рибницько-меліоративних заходів;

- біологічні показники живих об'єктів рибного господарства;

- табличні дані за останні 10 років щодо обсягів спеціального використання живих об'єктів рибного господарства, динаміки річних промислових уловів та уловів на одиницю зусилля промислових і контрольних знарядь лову;

- табличні дані щодо освоєння лімітів використання живих об'єктів рибного господарства за останні 5 років;

- використані методики оцінки запасів живих об'єктів рибного господарства та визначення допустимих обсягів їх вилучення;

- кількісні показники зібраних та проаналізованих промислово-біологічних матеріалів, що були використані для біологічного обгрунтування прогнозів та проектів лімітів;

- табличні дані щодо прогнозів загальних та можливо допустимих уловів окремих видів, груп або промислових категорій живих об'єктів рибного господарства для окремих водойм, їх ділянок, районів промислу та розроблені на підставі цих прогнозів проекти лімітів спеціального використання.

До цих матеріалів додаються також перелік рибницьких, меліоративних та інших заходів щодо охорони і відтворення запасів водних живих ресурсів, поліпшення середовища їх перебування, які необхідно здійснити у плановому році, пропозиції щодо організації та встановлення раціональних режимів використання живих об'єктів рибного господарства.

У випадках, коли однотиповими знаряддями лову одночасно добуваються декілька видів живих об'єктів рибного господарства, проекти ліміту за цими видами (крім морських та особливо цінних видів риб) можуть бути розроблені у вигляді узагальненого обсягу їх добування.

9. Проекти лімітів на наступний рік та їх біологічні обгрунтування наукові установи та організації подають на розгляд Мінрибгоспу до 10 червня поточного року.

10. Мінрибгосп в установленому ним порядку розглядає подані матеріали, погоджує проекти лімітів і разом з обгрунтовуючими їх матеріалами подає в термін до 1 серпня поточного року на затвердження Мінекобезпеки.

Для риб з коротким життєвим циклом (хамса, шпроти, тюлька тощо), а також водних безхребетних, наземних безхребетних у водній стадії розвитку, водних рослин проекти лімітів можуть подаватись на розгляд та затвердження відповідно за один та два місяці до початку їх використання.

11. Зазначені проекти лімітів подаються на затвердження за формами згідно з додатками N 1 і N 2.

12. Мінекобезпеки розглядає подані проекти лімітів та їх біологічні обгрунтування і затверджує ліміти протягом двох місяців з дня одержання цих документів.

У разі виникнення питань щодо якості біологічних обгрунтувань і проектів лімітів Мінекобезпеки може вимагати додаткові пояснюючі матеріали, розглядати і затверджувати ліміти використання окремих живих об'єктів рибного господарства у більш тривалі (до трьох місяців) терміни, про що Мінекобезпеки своєчасно повідомляє Мінрибгосп.

Щодо живих об'єктів рибного господарства, для яких проекти лімітів подаються за один-два місяці до їх використання, термін розгляду і затвердження - до 15 днів з дня одержання відповідних документів.

13. Для живих об'єктів рибного господарства, щодо яких здійснюється міжнародне регулювання промислу, Мінрибгосп подає до Мінекобезпеки передбачені у пункті 8 даної Інструкції матеріали після розгляду проектів лімітів міжнародним органом.

14. Внесення змін та доповнень до попередньо затверджених лімітів використання живих об'єктів рибного господарства у бік збільшення Мінекобезпеки здійснює шляхом затвердження нових лімітів за встановленим вище порядком. Зміна обсягів лімітів у бік зменшення Мінрибгосп здійснює самостійно на підставі відповідних біологічних обгрунтувань науково-дослідних установ та організацій.

15. Спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства без затверджених лімітів (виділених квот) або понадлімітне використання цих об'єктів вважається незаконним.

16. Розподіл лімітів між окремими користувачами, їх об'єднаннями здійснює Мінрибгосп за поданням органів рибоохорони.

Розподілені ліміти (квоти) Мінрибгосп доводить до Мінекобезпеки, уряду Автономної Республіки Крим, виконкомів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів, відповідних підрозділів органів рибоохорони (Головрибводу, басейнових управлінь рибоохорони, інспекцій рибоохорони), окремих користувачів та їх об'єднань не пізніше, як за один місяць до початку використання живих об'єктів рибного господарства.

Щодо живих об'єктів рибного господарства, для яких проекти лімітів подаються за один-два місяці до їх використання, квоти вилову доводяться до зазначених інстанцій не пізніше, як за 10 днів до початку використання живих об'єктів рибного господарства.

17. Підготовку проектних матеріалів щодо розподілу лімітів між потенційними користувачами органи рибоохорони Мінрибгоспу здійснюють на підставі заявок окремих користувачів або їх об'єднань на виділення їм квот.

Типова форма заявки на виділення квоти вилову наведена у додатку N 3.

Зазначені заявки на наступний рік в термін до 1 вересня поточного року повинні бути подані до відповідних інспекцій чи басейнових управлінь рибоохорони, в зоні діяльності яких планується проведення робіт, а також до Головрибводу - у разі проведення робіт в зоні діяльності декількох басейнових управлінь.

У разі, коли ліміти на використання живих об'єктів рибного господарства, що перелічені в другому абзаці пункту 10 даної Інструкції, розробляються та встановлюються окремо за один та два місяці до початку їх добування, заявки можуть подаватись користувачами до органів рибоохорони також відповідно за один та за два місяці до початку використання цих об'єктів.

18. При розробці проектів розподілу лімітів на квоти враховуються професійні можливості потенційних користувачів, дотримання ними правил рибальства, природоохоронних вимог, вимог законодавства щодо обліку чисельності промислових видів тварин, а також якість та обсяги виконаних у попередні роки користувачами, які здійснюють промислове рибальство, рибницько-меліоративних робіт, а також інтенсивність та обсяги любительського та спортивного рибальства.

19. Користувачі, які планують здійснювати спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства у цілях, що не пов'язані з промисловим рибальством, разом з заявками подають до басейнових управлінь рибоохорони затверджені в установленому порядку тематичні плани та методики (витяги з них) наукових досліджень, науково-промислових робіт, річні програми, графіки конкретних наукових досліджень (рейсів), програми (рейсові завдання) міжнародних експедицій, плани та графіки робіт з акліматизації, зариблення водойм, риборозведення і контрольних ловів та інші матеріали для обгрунтування необхідності та обсягів використання певних живих об'єктів рибного господарства.

Наукові організації повинні обгрунтовувати обсяги вилучення певних живих об'єктів рибного господарства при виконанні кожної конкретної теми, програми наукових досліджень, науково-промислових та контрольних ловів. Планові завдання при здійсненні акліматизації, зариблення водойм, риборозведення, регулювання чисельності певних об'єктів рибного господарства визначаються науково-дослідними організаціями з урахуванням методик проведення робіт та біологічного стану відповідних живих об'єктів рибного господарства.

При визначенні квот зазначеним користувачам в обов'язковому порядку враховується можливість координації наукових досліджень та інших робіт, а також використання на одних і тих же водоймах, їх ділянках, районах лову одних і тих же живих об'єктів рибного господарства при виконанні різних тематик, програм, планів проведення відповідних робіт.

У разі необхідності вилучення для зазначених цілей великих обсягів живих об'єктів рибного господарства, особливо цінних видів риб (осетрові, лососеві), при проведенні крупномасштабних науково-дослідних і науково-промислових ловів у заборонені для рибальства терміни, в заборонених місцях або у разі застосування заборонених правилами рибальства знарядь та способів лову, а також у випадках, коли є підстави вважати, що проведення цих ловів може мати негативні або непередбачені екологічні наслідки, басейнові управління рибоохорони Мінрибгоспу направляють тематичні плани, програми таких робіт разом з методиками їх проведення на експертизу до Мінекобезпеки. Негативні висновки цієї експертизи є підставою для відмови у виділенні відповідному користувачу квоти вилову або для її зменшення.

У районах, де проводиться промислове добування живих об'єктів рибного господарства, які включені в заявку користувача, збір матеріалів, необхідних для науково-дослідних цілей, проводиться з промислових уловів, крім випадків, коли характер промислового лову не відповідає методикам наукових робіт.

Переважне право на одержання квот на спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства мають науково-дослідні, інші установи і організації, які виконують державні наукові програми, проводять систематичні дослідження сировинної бази промислу, розробляють рекомендації щодо охорони, раціонального використання живих об'єктів рибного господарства та відтворення їх запасів.

У разі, коли спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства для науково-промислових, науково-дослідних, інших, не пов'язаних з промисловим рибальством, цілей, окремими науковими та іншими організаціями планується проводити не самостійно, а силами інших користувачів, в тому числі тих, що здійснюють промислове рибальство, одержання окремої квоти для згаданих робіт не обов'язкове. Відповідно до цього ці роботи можуть проводитися на договірних умовах за рахунок квоти, виділеної відповідній організації.

20. З метою забезпечення використання живих об'єктів рибного господарства для непланових науково-дослідних робіт, контрольних ловів та інших спеціальних цілей, а також для любительського та спортивного рибальства під час розподілу лімітів може залишатися резервна квота у розмірі не більше 5% від обсягів лімітів з окремих видів живих об'єктів рибного господарства по кожній водоймі. Вона може розподілятися згідно з оформленими заявками безпосередньо басейновими управліннями рибоохорони з наданням у подальшому відповідного дозволу на право проведення таких робіт.

21. За наявності обсягів лімітів, на які немає попиту з боку українських користувачів, Мінрибгосп у встановленому законодавством порядку може розглядати і ставити перед компетентними державними органами питання щодо використання цього резерву ліміту іноземними користувачами.

22. У разі внесення Мінекобезпеки змін та доповнень до попередньо затверджених ним лімітів використання живих об'єктів рибного господарства Мінрибгосп вносить відповідні корективи у раніше виділені користувачам квоти і повідомляє їх про ці зміни у двотижневий термін.

23. Дозволи на спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства видаються органами рибоохорони Мінрибгоспу, а саме:

басейновими управліннями рибоохорони - у разі здійснення промислового рибальства у межах територіальних вод, виключної (морської) економічної зони України, а також проведення науково-промислових, науково-дослідних та інших, не пов'язаних з промисловим рибальством, робіт у рибогосподарських водоймах, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України;

інспекціями рибоохорони - у разі здійснення промислового рибальства у рибогосподарських водоймах у межах внутрішніх вод.

24. Підставою для видачі користувачам дозволів є:

встановлені ліміти (виділені квоти) використання;

погоджена заявка користувача, об'єднання користувачів на видачу дозволу на використання конкретних видів живих об'єктів рибного господарства;

квитанція про справляння у встановленому законодавством порядку платежів за спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства та видачу дозволу як документа.

25. У заявці вказуються обсяги використання конкретних видів живих об'єктів рибного господарства, мета їх використання, терміни та місце проведення відповідних робіт, кількість та характеристика знарядь лову, інші відомості. У разі, коли користувачем є об'єднання користувачів, добувна організація тощо, в заявці, крім того, вказуються реквізити підрозділів (бригада, ланка тощо), а також суден, інших плавзасобів, які будуть брати участь у відповідних роботах і яким необхідно одержати окремі дозволи на спеціальне використання конкретних обсягів певних видів живих об'єктів рибного господарства.

Типова форма заявки на видачу дозволу наведена у додатку N 4.

26. Заявки повинні бути погоджені з відповідними державними органами, а саме:

Державної ветеринарної медицини Мінсільгосппроду;

Міністерства охорони здоров'я - у разі використання живих об'єктів рибного господарства з метою одержання лікувально-технічної сировини;

Мінекобезпеки - у разі спеціального використання живих об'єктів рибного господарства, за винятком їх промислового добування, а також любительського та спортивного рибальства, які здійснюються у порядку спеціального використання.

Заявки на видачу дозволів на використання живих об'єктів рибного господарства, які перебувають на ділянках рибогосподарських водойм у межах внутрішніх вод, погоджуються з Державним комітетом охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим та Державними управліннями екологічної безпеки у відповідних областях, містах Києві та Севастополі, обласними або регіональними органами Державної ветеринарної медицини Мінсільгосппроду та органами Державного санітарного нагляду Міністерства охорони здоров'я.

У разі, коли ці об'єкти перебувають у територіальних водах і у межах виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, заявки погоджуються з Державними інспекціями охорони Чорного та Азовського морів Мінекобезпеки, відповідними управліннями центрального апарату Мінсільгосппроду та Міністерства охорони здоров'я.

27. Рішення щодо погодження заявки повинно бути прийнято відповідним державним органом у місячний термін, починаючи з моменту одержання всіх необхідних матеріалів замовника.

У разі відмови у погодженні заявки або порушення встановленого терміну її розгляду, заявник вправі звернутися до відповідного вищестоящого державного органу.

28. Спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства для науково-дослідних цілей може за відповідним погодженням дозволятися науковим та іншим організаціям, установам на всіх промислових ділянках рибогосподарських водойм, включаючи заборонені для промислу зони, морські райони промислу, а також у межах виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України в будь-який час і тими знаряддями та способами лову, які передбачені методиками наукових досліджень, проведення робіт.

Дозволи на здійснення спеціального використання живих об'єктів рибного господарства у заборонених місцях або у заборонені регіональними правилами рибальства терміни чи забороненими знаряддями та способами лову видаються за окремими заявками і лише у відповідності з затвердженими в установленому порядку планами, програмами та графіками, що додаються до заявки, з визначенням у дозволі конкретних місць, термінів, знарядь та способів лову.

Органи рибоохорони у разі необхідності можуть зажадати від потенційних користувачів, які планують проведення таких робіт, додаткові відомості, організувати експертизу або іншим чином перевіряти достовірність матеріалів, які додаються до заявок, а також додаткового погодження заявок з іншими, крім перелічених у пункті 25 даної Інструкції, заінтересованими міністерствами та відомствами.

29. Погоджені заявки на видачу дозволу на наступний рік подаються в термін до 1 листопада поточного року до відповідних інспекцій чи басейнових управлінь рибоохорони, в зоні діяльності яких планується проведення робіт, але не пізніше, ніж за два місяці до початку відповідних робіт.

У разі, коли використання певних видів живих об'єктів рибного господарства (риби з коротким життєвим циклом - хамса, шпроти, тюлька тощо, а також водні безхребетні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку тощо), проекти лімітів по яких можуть розроблятись та затверджуватись окремо відповідно за один та два місяці до початку їх використання, заявки можуть подаватись до органів рибоохорони також відповідно за один та за два місяці до початку використання цих об'єктів.

30. Дозвіл користувачу повинен бути виданий відповідним органом рибоохорони не пізніше, як за місяць до початку робіт.

У разі відмови у видачі дозволу, заявник вправі звернутися до відповідного вищестоящого державного органу. Скарги щодо відмови у видачі дозволу вирішуються у порядку, передбаченому чинним законодавством.

31. Дозвіл видається керівником того органу рибоохорони, в зоні діяльності якого планується проведення відповідних робіт.

32. Користувачі при здійсненні науково-дослідних та інших робіт, що не пов'язані з промисловим рибальством, повинні зареєструвати виданий ним дозвіл та узгодити графік ловів у тих інспекціях рибоохорони, в зоні діяльності яких будуть проводитися роботи. У виняткових випадках під час проведення робіт на значній відстані від окремих інспекцій рибоохорони допускається заміна реєстрації дозволу повідомленням (факс, телеграма, по телефону) відповідних інспекцій про роботи, проведення яких планується.

33. Термін дії дозволу визначається органом, який його видає, але цей термін не може бути тривалішим, ніж 31 грудня року видачі дозволу.

34. Дозволи на використання живих об'єктів рибного господарства, які перебувають у межах промислових ділянок рибогосподарських водойм, а також у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, видаються за формою згідно з додатком N 5.

Дозволи на використання живих об'єктів рибного господарства (при необхідності і на промислові знаряддя лову) видаються окремим громадянам, які безпосередньо здійснюють це використання, або визначеним на кожному судні (плавзасобі) та у кожній бригаді (ланці) відповідальним за лов особам.

При проведенні лову у виключній (морській) економічній зоні України та за її межами у відкритому морі капітани повинні мати, крім дозволу за формою згідно з додатком N 5, риболовні квитки за формою згідно з додатком N 6, а у разі ведення промислу в економічних зонах інших держав також інші, передбачені міжнародними конвенціями та угодами, документи.

Риболовні квитки капітанам суден державних підприємств рибної галузі чи риболовецьких колгоспів видаються відповідними управліннями Головрибводу Мінрибгоспу за заявкою рибодобувної організації чи підприємства.

Риболовний квиток дійсний протягом року, починаючи з дня його видачі, а в подальші чотири роки - термін його дії подовжується відповідним записом. По закінченню п'яти років риболовний квиток підлягає заміні.

35. Суднам оперативної розвідки, які забезпечують роботу промислового флоту, дозвіл на проведення науково-дослідних робіт, не видається. Ці судна здійснюють лов у промисловому режимі на загальних підставах з дотриманням правил рибальства та встановлених квот вилову.

Одноразовий дозвіл на право використання живих об'єктів рибного господарства для суден оперативної розвідки може видаватися у встановленому вище порядку у випадках, коли ці судна мають додаткову, розроблену науковою організацією, програму наукових досліджень.

36. Дозвіл на спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства, в тому числі для науково-дослідних цілей, у зоні юрисдикції України іноземній юридичній особі, компетентній міжнародній організації видається у встановленому законодавством України порядку відповідним органом рибоохорони (Головрибводом чи уповноваженим на те басейновим управлінням рибоохорони) тільки у разі наявності відповідної міждержавної (міжурядової) угоди між Україною та іноземною державою та виділеної іноземному користувачу квоти вилову.

37. Одночасно з дозволом на спеціальне використання користувачам, які ведуть промислове рибальство у рибогосподарських водоймах у межах внутрішніх вод України, видаються квитки на право лову риби, інших видів живих об'єктів рибного господарства (типова форма квитка наведена у додатку N 7). Квиток видається кожному рибалці, члену бригади, ланки, а також бригадиру, ланковому і засвідчує їх право на здійснення рибальства у визначені терміни та у визначених водоймах або їх ділянках, застосування зареєстрованих знарядь лову.

При відсутності у користувача дозволу або квитка здійснюване ним рибальсто вважається незаконним.

38. Бланки дозволів, риболовних квитків, квитків, форми яких наведені у додатках NN 5, 6, 7, друкуються друкарським способом і обліковуються як документи суворої звітності. Зняття їх копій забороняється.

39. Дозвіл видається уповноваженому представнику користувача за дорученням і за документами, які засвідчують його особу або надсилається поштою рекомендованим листом.

Корінець дозволу разом із заявкою на його видачу залишається у відповідному органі рибоохорони, який видав дозвіл.

Зберігається дозвіл у осіб, які відповідають за дотримання правил рибальства, режиму промислового рибальства, порядку здійснення інших видів спеціального використання живих об'єктів рибного господарства, і не підлягає передачі іншим особам.

Дозвіл та квитки пред'являються на першу вимогу представників природо- і рибоохоронних, інших уповноважених на те державних контролюючих органів.

40. Використання живих об'єктів рибного господарства у відсутності відповідальної за проведення робіт особи або у разі відсутності у відповідальної особи безпосередньо при вилові цих об'єктів (установці, вибиранні з води знарядь лову) дозволу забороняється.

41. По закінченні терміну дії дозволу на спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства (закінченні робіт) дозвіл в десятиденний термін разом з інформаційним звітом щодо результатів конкретних робіт, обсягів та складу використаних живих об'єктів рибного господарства підлягає поверненню до органу рибоохорони, який його видав.

42. У разі здійснення промислового рибальства користувачі, крім статистичної звітності про його результати, яка надається ними до відповідних державних органів відповідно до вимог чинного законодавства, подають до Мінрибгоспу, його органів та організацій в установленому Мінрибгоспом порядку дані щодо кількості виловлених живих об'єктів рибного господарства (за видами об'єктів, водойм, їх ділянок, районів промислу), застосованих у процесі здійснення рибальства знаряддя та способи лову (кількість, тип, назва, розмір вічка тощо). У разі дії дозволу більше трьох місяців такі дані подаються щоквартально.

43. При проведенні робіт для науково-дослідних та інших, не пов'язаних з промисловим рибальством та науково-промисловими ловами цілей, після кожного лову або щодобово після серії ловів користувачі повинні складати акти, в яких вказуються обсяги і видовий склад уловів, а також кількість особин кожного виду, які були використані для науково-дослідних та інших спеціальних цілей, час та місце проведення робіт, застосовані знаряддя лову. Акти складаються за підписами відповідальної за лов особи, представників рибогосподарської організації, силами якої лов проводився, органів рибоохорони, інших організацій, які були присутні при здійсненні лову.

Після закінчення цих робіт користувачі зобов'язані подавати до відповідних басейнових управлінь рибоохорони разом з використаним дозволом підсумкові звіти про результати робіт, які повинні містити зведені дані щодо видового та кількісного складу уловів, характеру використання уловів (дослідження, використання для цілей акліматизації, зариблення, риборозведення, контролю тощо). До підсумкових звітів щодо результатів робіт додаються копії актів щодо результатів окремих (щодобових) ловів, підсумкові акти за весь період робіт щодо характеру використання добутих уловів, акти про їх списання, копії накладних про здачу уловів у відповідні організації.

При проведенні науково-промислових ловів такі акти та звіти складаються тільки за результатами тих ловів, які були проаналізовані представниками наукової організації, яка відповідає за проведення робіт.

44. Живі об'єкти рибного господарства, виловлені для науково-дослідних, науково-промислових цілей або в результаті контрольного лову, після проведення необхідних аналізів та досліджень, а також прилов (молодь чи види, які не є об'єктами лову) при вилові живих об'єктів рибного господарства для цілей зариблення, акліматизації і риборозведення, реалізуються користувачем у встановленому законодавством порядку.

45. Живі об'єкти рибного господарства, які були використані в процесі проведення наукових досліджень, інших робіт для аналізів, у результаті чого вони втратили товарний вигляд і тому не можуть бути реалізовані, підлягають списанню за актом, підписаним відповідальною за проведення робіт особою, представниками органів рибоохорони та рибодобувної організації.

46. Використання риби та інших живих об'єктів рибного господарства, виловлених для цілей акліматизації, зариблення водойм і риборозведення, оформляється відповідними актами, підписаними особою, яка відповідає за проведення робіт, представниками органів рибоохорони та рибодобувної організації.

47. Знаряддя лову при здійсненні всіх видів спеціального використання живих об'єктів рибного господарства в обов'язковому порядку повинні мати маркірування, яке визначає їх належність відповідним користувачам.

48. Проведення робіт (крім промислового рибальства), пов'язаних з вилученням великої кількості живих об'єктів рибного господарства (іхтіологічна зйомка, науково-промисловий лов, випробування нових знарядь лову тощо), і у разі, коли кількість об'єктів, що виловлюються, не може бути визначена завчасно, а також при відлові особливо цінних видів риб (осетрові, лососеві), вилученні живих об'єктів рибного господарства в забороненому для промислу місці, в заборонений час або забороненими знаряддями лову повинно проводитись обов'язково в присутності представника органів рибоохорони.

Це не стосується науково-дослідних робіт, які проводяться на науково-дослідних суднах і суднах перспективної розвідки в районах дії міжнародних конвенцій і угод з питань рибальства та у відкритому морі.

49. У разі порушення користувачем при проведенні відповідних робіт умов виділення квоти вилову та надання дозволу, а також вимог чинного природоохоронного законодавства, органи рибоохорони мають право самостійно або на вимогу спеціально уповноважених органів державного контролю тимчасово, на період до з'ясування обставин цих порушень і прийняття відповідного рішення, призупинити дію дозволу. На період призупинення дії дозволу спеціальне використання згаданих ресурсів забороняється.

50. Припинення права спеціального використання здійснюється шляхом скасування виданого дозволу.

Дозвіл може бути скасований органом рибоохорони, який його видав, у разі:

порушення користувачем умов природокористування;

різкого погіршення стану навколишнього середовища у процесі природокористування;

порушення норм та правил використання природних ресурсів;

надходження вимоги щодо припинення або обмеження спеціального використання живих об'єктів рибного господарства від органів Державного санітарного нагляду Міністерства охорони здоров'я, Державної ветеринарної медицини Мінсільгосппроду, Мінекобезпеки, Мінрибгоспу, інших спеціально уповноважених державних органів нагляду;

неподання користувачем у встановлені терміни відповідної звітності та передбаченою даною Інструкцією інформації щодо результатів робіт;

в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Припинення права спеціального використання живих об'єктів рибного господарства шляхом скасування дозволу не звільняє користувача від зобов'язань щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону і використання водних живих ресурсів.

51. У разі різкого погіршення стану водних живих ресурсів, зменшення запасів живих об'єктів рибного господарства, істотних змін в організації та режимі спеціального використання живих об'єктів рибного господарства, що призводять до змін у дозволених обсягах використання, раніше виданий дозвіл на спеціальне використання анулюється, а новий видається у встановленому вище порядку.

52. Скарги щодо відмови у погодженні заявки або видачі дозволу на спеціальне використання живих об'єктів рибного господарства вирішуються у порядку, передбаченому статтею 67 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".