Про затвердження Методики розрахунку страхових тарифів

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

КОМІТЕТ У СПРАВАХ НАГЛЯДУ ЗА СТРАХОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 124/48/131 від 31.07.95
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 серпня 1995 р.
за N 310/846

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економіки N 264/598 від 31.08.2005 )

Про затвердження Методики розрахунку страхових тарифів

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.95 N 195 "Про затвердження Положення про порядок і умови обов'язкового страхування майна державних підприємств і організацій",

НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Методику розрахунку страхових тарифів по обов'язковому страхуванню майна державних підприємств і організацій (додається).

2. Довести затверджену Методику до міністерств, відомств, виконавчих органів місцевої державної влади, фінансових органів, страхових компаній, які одержали ліцензію в Укрстрахнагляді на здійснення обов'язкового страхування майна державних підприємств.

Міністр економіки України
Голова Комітету у справах
нагляду за страховою діяльністю
Міністр фінансів України

В.Гуреєв

І.Яковенко
П.Германчук

Затверджено

наказом Мінекономіки,

Мінфіну, Укрстрахнагляду

від 31 липня 1995 року

N 124/48/131

Методика розрахунку страхових тарифів по обов'язковому страхуванню майна державних підприємств і організацій

Загальні положення

Відповідно до пунктів 9 і 10 Положення про порядок та умови

обов'язкового страхування майна державних підприємств і

організацій, (далі - Положення) затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України від 20.03.95 N 195, розрахунки

страхових тарифів здійснюються у два етапи:

1 етап - розрахунок максимального страхового тарифу

(брутто-ставки) по галузях (сферах управління, видах виробництв,

на підставі статистичних даних). Максимальний страховий тариф

розраховується з метою визначення та подальшого затвердження

нормативів платежів обов'язкового страхування, що відносяться на

собівартість продукції.

2 етап - розрахунок страхових тарифів для кожного об'єкта

страхування з урахуванням ступеня ризику.

Розрахунки проводяться при таких припущеннях:

1. Усі підприємства галузі (сфери управління, види

виробництва), що підлягають обов'язковому страхуванню, являють

собою секцію страхування.

2. Вартість основних фондів кожного підприємства, що підлягає

обов'язковому страхуванню, є його страховою сумою S.

3. Кожна аварія, що відбувається на окремих об'єктах секції

страхування, є страховим випадком.

4. Величина страхового відшкодування при кожній аварії є

рівною величині збитку.

Розрахунок максимальних страхових тарифів (1 етап) можливо

здійснювати на підставі даних збитковості за попередні роки,

наданих підприємствами.

Брутто-ставка T складається з двох частин:

- нетто-ставки Tn' яка розраховується на підставі даних

збитковості та ймовірності настання страхових випадків і покриває

збитки по страхових випадках за статистикою попередніх років;

- страхового навантаження, яке визначається у відсотках до

брутто-ставки і покриває видатки страхової компанії на ведення

справи;

і розраховується за формулою:

100

T = Tn . ------------ (1)

100 - f'

де f = (N+R)-

N - норматив витрат на ведення справи, визначений постановою

Кабінету Міністрів України від 04.06.94 N 358 і не

перевищує 20%,

R - норматив відрахування до позабюджетного фонду страхових

гарантій на випадок великомасштабних аварій та стихійного лиха.

Для розрахунку нетто-ставки Tn міністерства і відомства

можуть застосовувати, в залежності від наявної у них інформації,

один із запропонованих варіантів.

Варіант 1 використовується при наявності інформації щодо

страхових випадків не менш, ніж за 5 років та потребує

статистичних даних про:

- загальну суму основних фондів за кожний рік по об'єктах, що

розглядаються;

- загальну суму збитків за кожний рік по об'єктах, що

розглядаються;

Варіант 2 застосовується при наявності інформації менш ніж за

5 років та потребує статистичних даних про:

- вартість основних фондів кожного об'єкта;

- розмір збитків по кожному страховому випадку, що

розглядається;

- кількість страхових випадків.

Основні визначення термінів та умовні позначення, що використовуються у варіантах 1 та 2

Страховий тариф - брутто-ставка у вартісному виразі або у

відсотках з одиниці страхової суми. До складу брутто-ставки

входять: нетто-ставка та навантаження (надбавка), яка

передбачається для покриття витрат та ведення справи, запобіжних

заходів, отримання прибутку і т.п.

Нетто-ставка - основна частина страхового тарифу, що

передбачається для забезпечення поточних страхових виплат за

угодами страхування.

Ризикова надбавка - частина страхового тарифу, яка

передбачається для створення щорічного фонду страхування у

розмірах, що забезпечують виплату страхового відшкодування при

підвищених збитках.

Страхове відшкодування - сума, яку сплачує страховик

страхувальнику для покриття його збитків від страхового випадку.

Секція страхування (підгалузь страхування) - частина

страхового портфелю (об'єктів страхування) з рівноризиковими

ознаками.

T - максимальний страховий тариф;

Тн - тарифна нетто-ставка;

Но - основна частина тарифної нетто-ставки;

Нр - ризикова надбавка до основної частини тарифної

нетто-ставки;

i - порядковий показник року;

n - кількість років, що розглядаються;

j - порядковий показник страхового випадку;

Cij- сума збитків від j-го страхового випадку в i-му році;

ki - кількість страхових випадків в i-му році;

ci - сумарні збитки страхування за i-ий рік по підгалузі;

L - порядковий показник об'єкта страхування;

Eil- страхова сума 1-го об'єкта в i-му році;

mi - кількість об'єктів страхування в i-му році;

Ei - сумарна страхова сума за i-ий рік страхування по

підгалузі;

hi = Ci/Ei - збитковість страхуваня в i-му році по підгалузі;

& - рівень прийнятої довірчої ймовірності;

t(&) - квантіль нормального розподілу з довірчою ймовірністю

tн - календарна тривалість проміжку часу, що використовується

для розрахунку страхового тарифу та має інформацію про страхові

випадки та збитки (рік);

K - кількість страхових випадків;

Zj - величина збитку по j-тому страховому випадку;

x,xj - відповідно середнє страхове відшкодування та

відшкодування по j-тому страховому випадку;

Ze=xe - експертна оцінка максимального збитку від техногенної

аварії по підгалузі;

S1 - страхова сума 1-го об'єкта страхування;

а - середня кількість страхових випадків на рік;

M - кількість об'єктів страхування по галузі (сфері

управління, виду виробництва);

л - коефіцієнт ризикової надбавки;

х& - квантіль експериментального розподілу при довірчій

ймовірності &;

r(&,K) - коефіцієнт для обчислення верхньої межі можливого

числа страхових випадків при довірчій ймовірності &, кількості

страхових випадків K та пуасонівському розподілу ймовірностей

числа страхових випадків.

Варіант 1

Для здійснення розрахунків нетто-ставки Tn по цьому варіанту

потрібно визначити статистичні дані за 5 і більше років та зробити

прогноз збитковості на наступний рік.

Для цього необхідно:

- визначити загальну вартість видів майна секції за кожний

рік

Ci = SumEi,j Sum - сума

- визначити загальну суму збитків по цьому майну внаслідок

стихійних лих та техногенних аварій за кожний рік Ci = SumCi,j

Нетто-ставка Tn складається з двох частин: основної частини

Но та ризикової надбавки Нр:

Tn = Но + Нр (2)

Порядок розрахунку

1. Основна частина нетто-ставки Но розраховується як середня

збитковість і має забезпечувати виплатити за звичайних умов.

Збитковість за кожний рік визначається відношенням між сумою

виплачених страхових відшкодувань Ci та страховою сумою усіх

об'єктів Ei

hi = Ci/Ei, (3)

де hi показник збитковості в i-му році;

i = 1, 2, 3... n - порядковий показник року;

Практично існує нерівномірність розподілу середньої

збитковості (зростання, зниження, коливання), тому розрахунки

здійснюють на підставі прогнозу середньої збитковості Но на

наступний рік методом екстраполяції лінійного тренда таким чином:

а) записується з невизначеними параметрами А і В рівняння

лінійного тренду

Hi = A + B.i, (4)

Hi - вирівняна збитковість у i-му році,

i - порядковий номер року (аргумент).

б) значення невідомих параметрів А та В знаходять шляхом

розв'язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь:

[ Sum hi = А.n + B.Sum Ei (5)

( 2

[ Sum (ihi) = A.Sum i + В.Sum i,

де hi показник збитковості в i-му році;

i = 1, 2, 3, ..., n - номер року, якому відповідає значення

збитковості hi.

в) складається таблиця для розрахунку показників, необхідних

для визначення параметрів А та В

------------------------------------------------------------------

| | | збитковість | i.hi | i |

| | i | hi | | |

|---------+-------------+---------------+---------+--------------|

| 19.. | 1 | h1 | 1.h1 | 1 |

| 19.. | 2 | h2 | 2.h2 | 4 |

| 19.. | 3 | h3 | 3.h3 | 9 |

| ... | ... | ... | ... | ... |

| | | | | 2 |

| 1994 | | hn | n.hn | n |

|---------+-------------+---------------+---------+--------------|

| | = 1+2+..+n= | | | Sum i = |

| | | | | 2 |

| | n(n+1) | Sum hi = R | |=1+4+9+...+n =|

| |= ______= G | |Sum(i.hi)|n(n+1)(2n+1) |

| | 2 | |=F |=__________=K |

| | | | | 6 |

------------------------------------------------------------------

Знайдені показники заносяться в наведену систему рівнянь (5);

r) розв'язання системи знаходять за формулами:

A = Д1/Д, В = Д2/Д, (6)

Д = n.K-G

Д1 = R.K-G.F

Д2 = n.F-G.R

д) підставляючи в отримане рівняння лінійного тренду (формула

(4) послідовно значення i = 1, 2, ..., n отримуємо теоретичні

(вирівняні) значення збитковості Hi., які також заносимо до

таблиці;

е) знайдений лінійний тренд екстраполюється на наступний n+1

рік

Но = А + В (n+1), (7)

що складає вирівняну основну частину нетто-ставки.

II. Ризикова надбавка Нр розраховується як кратне з квантілем

нормального розподілу t(&) середнє квадратичне відхилення W

основної частини нетто-ставки Но і має забезпечувати її можливі

статистичні відхилення з вибраним рівнем & довірчої ймовірності.

Обчислення Нр здійснюється таким чином:

а) розраховуються відхилення mi фактичних значень збитковості

hi за кожний рік від вирівняної збитковості Hi за ці роки

mi = ( Hi - hi ) (8)

б) кожне із знайдених відхилень mi зводиться у квадрат;

в) квадрати відхилень сумуються, діляться на число відхилень

мінус 1 та з отриманого результату добувається квадратний корінь;

r) результат множиться на величину t(&) квантіля нормального

розподілу вибраної довірчої ймовірності рівня &, зниження якого

вибирається з додатку 1:

n 2

Hр = t(&) . Кк(Sum mі / (n-1), (9)

i=1

Кк - корінь квадратний

Таким чином кінцевий результат дорівнює:

T = 100/(100-f).(Но+Нр).100%,

де Но обчислюється за формулою (7), а Нр - за формулою (9).

Приклади розрахунків тарифів по підгалузі по першому варіанту

1 приклад. Дані за попередні 6 років

Для розрахунку тарифів беруться дані по однотипних видах

майна за останні 6 років за загальною вартістю майна у цих роках і

за загальними сумами збитків, які заносимо в таблицю 1.

Виконуємо розрахунки величин Sum hi, Sum(i*hi) та Sum i

Записуємо систему рівнянь (формула 5 ), використовуючи дані

таблиці 1

- 0,054506 = А.6+В.21

( 0,240442 = А.21+В.91

Розв'язання системи знаходять за формулами (6), обчислюючи

значення:

Д = 6.91 - 21.21 = 105;

Д1 = 91.0,054506 - 21.0,240442 = - 0,089236;

Д2 = 6.0,240442 - 21.0,054506 = 0,298026,

так що:

А = - 0,089236:105 = - 0,00084986;

В = 0,298026:105 = 0,00283834.

Підставляючи в отримане рівняння лінійного тренду (формула

(5) послідовно значення i = 1, 2, ..., n отримуємо теоретичні

(вирівняні) значення збитковості Hi (записані у таблиці 1).

д) Знайдений лінійний тренд екстраполюється на наступний n+1

рік

Но = - 0,00084986 + 0,00283834 . 7 = 0,019019

що становить вирівняну основну частину нетто-ставки.

Ризикова надбавка Нр розраховується за формулою 9.

Для цього робиться таблиця відхилень даних (Табл.2):

Квантіль 1,96 довірчої ймовірності рівня 0,95 отриманий на

основі додатку 1. Підставляємо дані у формулу 9:

Нр = ,96.Кк(0,000113566/5) = 0,009341

Оскільки норматив R відрахування до позабюджетного фонду

страхових гарантій на випадок великомасштабних аварій та

стихійного лиха на сьогодні не визначений, приймаємо f=(20+0)=20

Таким чином, тарифна ставка при довірчій ймовірності

розрахунків рівній 0,95, дорівнює:

T = 100/(100-20).(0,019019+0,009341).100% = 3,545%

2 приклад. Дані за попередні 15 років

Для розрахунку тарифів беруться дані по однотипних видах

майна за останні 15 років за загальною вартістю майна у цих роках

і за загальними сумами збитків, які заносимо в таблицю (для

зручності розрахунків усі дані зведено в єдину таблицю 3).

Знайдені показники заносяться до наведеної системи рівнянь

(5)

( 0,091739 = А.15+В.120

- 0,968845 = А.120+В.1240

Розв'язання системи знаходять за формулами (6), обчислюючи

значення:

Д = 15.1240 - 1440 = 4200;

Д1 = 0,091539.1240 - 120.0,968245 = - 2,681040;

Д2 = 15.0,968245 - 120.0,091539 = 3,538995,

так що:

А = -2,68104:4200 = -0,000638;

В = 3,538995:4200 = 0,008426.

Підставляючи в отримане рівняння лінійного тренду (формула

(5)) послідовно значення i = 1, 2, ..., n отримуємо теоретичні

(вирівняні значення збитковості Hi (записані у загальній таблиці

................

Перейти до повного тексту