Інструкція обов'язкова для всіх фельдшерів фельдшерсько-акушерських, фельдшерських пунктів.

1.Згідно із ст.158 Кодексу про шлюб та сім'ю України (надалі Кодекс) смерть підлягає реєстрації в державних органах реєстрації актів громадянського стану.

У статті 159 Кодексу визначено, що акти громадянського стану реєструються у відділах реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, у виконавчих органах сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, у консульських установах та дипломатичних представництвах України.

Згідно із ст.169 Кодексу реєстрація смерті проводиться в органах реєстрації актів громадянського стану за останнім місцем проживання померлого або за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

2. Заява про реєстрацію смерті може бути подана до відділу реєстрації актів громадянського стану родичами померлого, його сусідами, працівниками житлово-експлуатаційних організацій та інших осіб, а також за повідомленням адміністрації закладу охорони здоров'я де сталася смерть.

Заява про реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки медичної установи або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора - не пізніше 5 діб.

3. Реєстрація померлих в сільських населених пунктах, які обслуговуються фельдшерсько-акушерськими пунктами, проводиться органами виконавчої влади на підставі фельдшерської довідки про смерть.

Примітка: В сільських населених пунктах, де в закладах охорони здоров'я працює тільки один лікар, у випадках його відсутності (хвороба, відпустка і таке інше), як виняток, також видається фельдшерська довідка про смерть фельдшером, який замінює лікаря.

Забороняється фельдшерам видавати лікарське свідоцтво про смерть - форму N 106/0-95 затверджену наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.95 р. N 124.

1. Фельдшерська довідка про смерть видається родичам померлого чи іншим особам (згідно з пунктом 2 цієї Інструкції) під розпис на корінці довідки, який залишається в фельдшерсько-акушерському пункті (лікарській амбулаторії, дільничній лікарні).

Примітка: У випадках загублення фельдшерської довідки про смерть видається нова довідка з поміткою "дублікат" на підставі письмової заяви особи, яка звернулась у заклад охорони здоров'я за дублікатом фельдшерської довідки про смерть.

2. Фельдшерська довідка про смерть видається на підставі медичної документації, яка відображає стан хворого до його смерті, якщо немає підозри на насильницьку смерть і причина смерті може бути встановлена фельдшером точно.

3.При підозрі на насильницьку смерть або у випадках, коли смерть настала від механічної асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, після штучного аборту, проведеного за межами медичного закладу, при раптовій смерті дітей, які не знаходились під медичним наглядом, а також на померлих, особистість яких не встановлена фельдшерська довідка НЕ ВИДАЄТЬСЯ.

В цих випадках обов'язково проводиться паталогоанатомічна або судово-медична експертиза, після чого видається лікарське свідоцтво про смерть відповідними закладами згідно з Кримінально-процесуальним Кодексом (1001-05, 1002-05, 1003-05 ), наказу МОЗ України N 6 від 17.01.95 р.

В кожному такому випадку фельдшер повинен терміново повідомляти вищий (відповідний) медичний заклад.

4. Забороняється видача фельдшерської довідки про смерть заочно, без особистого встановлення фельдшером (акушеркою) факту смерті.

5. Бланки фельдшерських довідок про смерть з корінцями до них у вигляді Книжки обліку бланків фельдшерських довідок про смерть (надалі Книжка) зберігаються у фельдшера. Книжка з бланками прошивається, а на довідках і корінцях до них проставляється спочатку номер закладу за Державним реєстром звітних статистичних одиниць України, а через дріб - порядковий номер довідки.

6. Корінці фельдшерських довідок про смерть після використання їх для складання звіту фельдшерсько-акушерського пункту підлягають зберіганню їх за місцем видачі - один рік після закінчення календарного року, в якому видана довідка, після чого підлягають знищенню (згідно чинного законодавства).