З метою забезпечення єдиного підходу щодо організації і здійснення державного нагляду за охороною праці у різних галузях суспільного виробництва, на виконання Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року N 328, та Закону "Про охорону праці"

1. Затвердити Порядок організації державного нагляду за охороною праці в системі Держнаглядохоронпраці, що додається.

2. Начальникам управлінь і відділів Комітету, територіальних управлінь та державних інспекцій охорони праці, державним інспекторам Держнаглядохоронпраці забезпечити здійснення нагляду за охороною праці згідно з цим Порядком.

3. Визнати такими, що втратили чинність Рекомендації по організації контрольно-профілактичної роботи в системі Держгіртехнагляду УРСР, схвалені колегією Комітету Держгіртехнагляду 14 червня 1989 року (протокол N 6).

1.1. Органи Держнаглядохоронпраці здійснюють державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, а також державний гірничий нагляд згідно з Законом України "Про охорону праці" і Кодексом України про надра.

1.2. Порядок проведення нагляду за охороною праці і надр на кожному підприємстві, в організації, установі (надалі - підприємство) встановлюється залежно від стану умов і безпеки праці, рівня аварійності і травматизму, додержання вимог щодо охорони надр.

При цьому органи Держнаглядохоронпраці в обов'язковому порядку виконують такі роботи:

здійснюють безпосередній періодичний нагляд за виконанням установлених вимог щодо безпечного ведення робіт, технічного стану обладнання та ін. на підприємствах і об'єктах, що становлять підвищену небезпеку для працюючих та навколишнього середовища, а також за безпечним веденням підривних робіт (додаток 1);

проводять на всіх інших підприємствах, установах та організаціях вибіркову перевірку стану та ефективності роботи системи управління охороною праці, а також профілактичної роботи щодо попередження аварійності і виробничого травматизму;

організовують і очолюють роботу комісій з спеціального розслідування смертельних і групових нещасних випадків, контролюють розслідування аварій I і II категорій, під час яких не сталося нещасних випадків, а також вжиття заходів щодо попередження на всіх підприємствах, в установах і організаціях випадків травматизму і аварій;

беруть участь у роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом підприємств і об'єктів;

під час проведення комплексних обстежень підприємств, спеціальних розслідувань смертельних і групових нещасних випадків та аварій дають оцінку роботи державних галузевих органів, що здійснюють контроль за станом безпеки по окремих напрямках виробничої діяльності галузі, а також внутрівідомчих контрольних органів, служб охорони праці об'єднань, підприємств та місцевих органів виконавчої влади щодо виконання ними покладених функціональних обов'язків.

1.3. Основним методом роботи при здійсненні державного нагляду є проведення періодичних перевірок підприємств і об'єктів, на що інспектор зобов'язаний витрачати не менше половини свого робочого часу.

1.4. Кількість перевірок підприємств, об'єктів встановлюється Комітетом, теруправлінням або начальником інспекції, залежно від складності галузі, місцевих умов і стану охорони праці на підконтрольних підприємствах і визначається планами робіт.

Питання періодичності перевірки стану обліку, зберігання, перевезення і використання вибухових матеріалів, виготовлення найпростіших вибухових речовин вирішується начальником територіального управління, але такі перевірки слід проводити не менше як один раз на півроку.

1.5. Інспекторські перевірки, залежно від їх конкретних завдань, мети і тривалості підрозділяються на три види: оперативні, цільові і комплексні.

2.1. Оперативна перевірка - це перевірка стану і організації робіт з охорони праці, додержання вимог щодо охорони надр, відповідності споруд, устаткування і обладнання, технологій вимогам нормативних актів про охорону праці та гірничий нагляд, що проводиться державним інспектором чи іншою посадовою особою Держнаглядохоронпраці (надалі - державний інспектор) на визначеному об'єкті протягом робочого дня (зміни).

2.2. Оперативні перевірки проводяться, як правило, згідно з планом (графіком), яким передбачається здійснення нагляду у різні зміни, у тому числі нічні, і у загальновихідні дні з метою перевірки безпечного проведення безперервних, підготовчих і ремонтних робіт тощо, а також резерв часу для проведення позапланових (раптових) перевірок.

2.3. Перед початком перевірки державний інспектор повинен ознайомитися з технічною та технологічною документацією об'єкта (маршруту), що перевіряється, матеріалами з його перевірок підрозділами (спеціалістами) підприємства, у тому числі службами охорони праці і технічного нагляду, а також із заходами щодо створення безпечних умов праці, що були опрацьовані на підприємстві за результатами попередньої комплексної перевірки та комісіями з розслідування нещасних випадків.

2.4. Під час перевірки конкретих робочих місць слід обов'язково перевіряти виконання останнього по цьому об'єкту (маршруту) припису, знання працівниками технологічних регламентів, правил та інструкцій з охорони праці, у тому числі і правил поведінки під час аварії, а також уміння користуватися приладами газового контролю і засобами індивідуального й колективного захисту.

Державним інспектором чи за його вимогою спеціалістами підприємства повинні виконуватись контрольні виміри (стосовно виду нагляду), а також випробування працездатності захисних і блокувальних пристроїв та іншого обладнання і приладів щодо техніки безпеки.

Перевірка повинна проводитись у присутності керівника об'єкта або особи, яка відповідає за стан охорони праці на цьому об'єкті.

2.5. Кожна оперативна перевірка повинна завершуватися видачею керівнику (власнику) підприємства (надалі - власник) або його структурного підрозділу розпорядження (припису) за встановленою формою (додаток N 1). У випадках, коли припис оформлюється на бланку, державний інспектор залишає у себе один примірник припису для аналізу і контролю за його виконанням, а також подальшого узагальнення й використання під час цільових і комплексних перевірок.

У припису також робиться запис про кількість виявлених і усунених порушень законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці безпосередньо під час перевірки, щоб була можливість дати оцінку стану безпеки й роботи з охорони праці, що проводиться на підприємстві (об'єкті), а також врахування їх у звітах.

2.6. Якщо на об'єкті виявлені серйозні порушення нормативних актів з охорони праці, державний інспектор має право запропонувати власнику провести перевірку фахівцями підприємства усіх інших подібних об'єктів і надіслати йому повідомлення про вжиті заходи.

2.7. Виходячи з Положення про службу охорони праці на підприємстві і посадових інструкцій працівників, державний інспектор повинен встановити і відобразити у приписі основні причини порушень нормативних вимог, що були виявлені під час перевірки, а також визначити осіб, які допустили ці порушення, або з вини яких вони були допущені.

2.8. При забороні роботи на об'єкті (маршруті), як правило, провадиться зупинка і пломбування устаткування, що експлуатується з порушенням вимог безпеки, відповідно до вимог Інструкції про порядок зупинки експлуатації об'єктів при наявності порушень нормативних актів про охорону праці, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 30 грудня 1994 року N 133, у приписі вказується місце і час накладання пломб, а також посада і прізвище особи під відповідальність якої здана на збереження пломба.

2.9. Відновлення робіт, що були заборонені державним інспектором, може починатися тільки після одержання на це його дозволу або дозволу начальника державної інспекції охорони праці за повідомленням власника про усунення порушень і вжиття заходів щодо їх недопущення. Таке повідомлення може бути викладено безпосередньо на бланку припису чи на окремому офіційному бланку підприємства.

2.10. Достовірність усунення порушень, як правило, перевіряється на місці робіт державним інспектором, що припинив роботи, або за дорученням начальника інспекції - іншим державним інспектором. Дозволяється за згодою державного інспектора перевірку усунення виявлених порушень доручати фахівцям служб охорони праці підприємства.

2.11. Якщо подано неправдиве повідомлення про усунення порушень вимог нормативних актів з охорони праці чи самовільно відновлено роботи, державний інспектор зобов'язаний заборонити експлуатацію об'єкта і доповісти про це начальнику інспекції. Дозвіл на відновлення робіт у таких випадках видається тільки начальником державної інспекції охорони праці або керівником теруправління з одночасним притягненням винних у цьому осіб до адміністративної відповідальності.

3.1. Цільова перевірка - це перевірка на підприємстві конкретних питань з охорони праці, раціонального використання та охорони надр, для поглибленого іх вивчення, що проводиться одним державним інспектором чи групою державних інспекторів протягом робочого дня (зміни) або декількох днів (не більше п'яти) за планом чи вказівкою начальника інспекції (теруправління). Такі перевірки можуть проводитися державними інспекторами самостійно або під керівництвом начальника інспекції, посадової особи теруправління чи Комітету.

3.2. Цільові перевірки можуть проводитись одночасно на одному або кількох підприємствах (об'єктах).

3.3. Для участі у таких перевірках доцільно залучати працівників інших органів державного нагляду, а також, у разі потреби, і фахівців науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій.

3.4. Цільові перевірки за темами і напрямками, що передбачені планами Комітету і теруправлінь, проводяться за методичними вказівками цих органів.

3.5. Під час цільових перевірок аналізується робота відповідних підрозділів і служб підприємства, вживаються заходи щодо усунення інших наявних порушень вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці. Цільовими перевірками перевіряється також стан підготовки дитячих оздоровчих таборів, таборів відпочинку тощо перед початком їх функціонування.

3.6. Приписи щодо усунення порушень нормативних актів про охорону праці, що виявляються під час перевірки конкретних об'єктів (маршрутів) протягом робочого дня (зміни), оформляються і вручаються власнику або керівнику його структурного підрозділу у тому ж порядку, як і при проведенні оперативних перевірок. Так само провадиться заборона робіт і їх відновлення.

3.7. По закінченні цільової перевірки за її результатами власнику видається узагальнений припис щодо усунення недоліків з тих питань охорони праці, що перевірялися й вивчалися. У разі потреби керівникам відповідних об'єднань, міністерств, відомств, центральних і місцевих органів державної виконавчої влади надсилаються копії таких приписів і пропозицій для здійснення заходів щодо усунення аналогічних недоліків на усіх підвідомчих підприємствах.

4.1. Комплексна перевірка - це всебічна і детальна перевірка (ревізія) стану безпеки і умов праці на підприємстві (на великих підприємствах - на окремих виробництвах, цехах, об'єктах тощо). Головна його мета - оцінка ефективності системи управління охороною праці, технічного стану об'єктів підприємства, стану безпеки та умов праці, виконання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та гірничий нагляд, а також здійснення опрацьованих комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів з охорони праці, створення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях.

Під час кожної оперативної перевірки, яка провадиться в ході комплексної перевірки, керівнику (власнику) підприємства, або керівнику його структурного підрозділу видається розпорядження (припис).

4.2. Основні завдання комплексної перевірки:

виявлення і усунення на підприємстві порушень вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та гірничий нагляд, а також недоліків в організації роботи щодо управління охороною праці;

оцінка технічного стану будов, споруд, обладнання, інших засобів виробництва та технологій, що застосовуються;

опрацювання заходів щодо поліпшення на підприємстві роботи з питань охорони праці і попередження нещасних випадків, профзахворювань та аварійності.

4.3. Комплексні перевірки проводяться згідно з графіком, що складається органом Держнаглядохоронпраці (інспекція, теруправління, Комітет) і погоджується з іншими органами державного нагляду за охороною праці, якщо представники цих органів беруть участь у цих перевірках. У разі, коли ці органи не беруть безпосередньої участі у перевірці, вони можуть подавати відомості про стан охорони праці з їх питань. Вказані графіки повинні бути узгоджені і скоординовані між галузевими і спеціалізованими інспекціями, а також відділами (спеціалістами) теруправління. Підприємства або об'єднання попереджаються про проведення комплексної перевірки за місяць до її початку.

4.4. При погіршенні на підприємстві стану охорони праці, внаслідок чого сталися аварії, групові чи смертельні нещасні випадки за рішенням органу Держнаглядохоронпраці може проводитися позачергова комплексна перевірка. Такі перевірки проводяться, як правило, водночас із спеціальним розслідуванням нещасного випадку або аварії.

4.5. Тривалість перевірки встановлюється органом, що її призначив, при цьому загальний час обстеження не повинен перевищувати 10 днів. Голова комісії призначається органом Держнаглядохоронпраці одночасно з затвердженням графіку проведення комплексних перевірок.

Персональний склад комісії визначається її головою за згодою з керівниками інспекцій та інших органів, що беруть участь у перевірці. До складу комісії включаються державні інспектори і можуть включатися представники:

інших органів державного нагляду за охороною праці (державного пожежного нагляду Управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я, органів державного нагляду за об'єктами ядерної енергії Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки);

виробничих об'єднань, центральних або місцевих органів державної виконавчої влади, якщо підприємство входить до їх складу;

профспілок (технічні інспектори праці) та служби охорони праці підприємства;

воєнізованих та інших професійних аварійно-рятувальних формувань та аварійно-диспетчерських служб.

У разі необхідності до комісії включаються представники відомчих інспекцій, а також фахівці науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій.

4.6. Перед початком перевірки голова комісії утворює із членів комісії і представників підприємства робочі групи по кожному напрямку (питанню), що буде перевірятися.

Перевірка об'єкта (маршруту, напрямку, питання) проводиться робочою групою чи членом комісії у присутності одного з керівників підприємства або відповідних служб, виробництв, цехів, дільниць тощо.

4.7. На підприємствах, що розташовані у невеликих містах або сільській місцевості, комплексні перевірки можуть проводитися в цілому по місту, району групою державних інспекторів з видів нагляду (будівництво, енергетика, підйомні споруди, об'єкти газового комплексу тощо) на чолі з начальником державної інспекції охорони праці провідного для умов району виду нагляду.

4.8. Перед початком кожної перевірки складається план-завдання, в якому вказується перелік підрозділів (служб), об'єктів, маршрутів і питань, що підлягають перевірці, а також визначаються конкретні державні інспектори, посадові особи та фахівці, які братимуть участь у цій роботі.

План перевірки розглядається спільно з власником і доводиться до відома керівників служб, цехів, дільниць тощо.

4.9. Приписи щодо усунення виявлених на підприємстві під час перевірки конкретних об'єктів (маршрутів) порушень вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці оформляються і видаються власнику у тому ж порядку, як і при проведенні окремих оперативних обстежень. Так само проводиться заборона робіт та видача дозволів на їх експлуатацію після усунення наявних порушень.

4.10. За результатами комплексної перевірки складається акт за встановленою формою (додаток N 2), який підписується представниками організацій, що брали участь у перевірці, і вручається власнику (керівнику) підприємства. Цей акт, у разі потреби, є підставою для накладання штрафу на підприємство. Акт комплексної перевірки стану безпеки і умов праці (використання надр) повинен вміщувати узагальнюючі дані перевірки і конкретні пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.

4.11. Комісія, що проводила перевірку може запропонувати власнику розробити і здійснити план заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, що потребують виконання за етапами або виділення капітальних вкладень, впровадження нового обладнання (додаток N 3). Строки виконання цього плану узгоджуються з органами державного нагляду за охороною праці, що запропонували здійснення цих заходів.

4.12. Результати перевірки повинні обговорюватись на нараді за участю усіх членів комісії, керівників і посадових осіб підприємства, а також доводитись до відома трудового колективу.

4.13. Хід виконання вимог і пропозицій, що викладені в акті комплексної перевірки, а також своєчасне усунення недоліків у роботі щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці повинні постійно контролювати спеціально призначені відповідальні особи підприємства і державні інспектори.

4.14. Комплексні обстеження проводяться на тих підприємствах і об'єктах, де сталися аварії з смертельними і груповими нещасними випадками, а також на підприємствах, об'єктах і регіонах, де відбулося погіршення стану умов праці або збільшення випадків виробничого травматизму.

4.15. Періодичність комплексних перевірок підприємств, закладів, об'єктів тощо виробничої та невиробничої сфери економічної діяльності, що не зазначені в пункті 4.14, визначається наказами територіальних управлінь залежно від їх потенційної небезпеки, стану охорони праці.

5.1. Технічне опосвідчення, технічне діагностування, експертиза проектів, нової техніки і технологій, реєстрація та технічний огляд технологічного транспорту, навчання спеціалістів провадиться експертно-технічними центрами Держнаглядохоронпраці (ЕТЦ) відповідно до їхніх Статутів та чинних нормативно-правових актів.

діючі шахти, а також ті, що будуються, реконструюються або закриваються, розрізи і збагачувальні фабрики.

гірничозбагачувальні комбінати, діючі рудники та ті, що закриваються; кар'єри з видобутку залізної, марганцевої і сірчаної руд, солі калійних добрив, флюсо-доломітів; підприємства з видобутку нерудних будівельних матеріалів потужністю понад 50 тис.куб.метрів гірничої маси на рік, а також ті, де провадяться підривні роботи; об'єкти транспортного будівництва та спеціальні підземні споруди; об'єкти з виготовлення найпростіших вибухових речовин.

об'єкти з розвідки та експлуатації родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

маркшейдерські і геологічні роботи під час розвідки та розроблення корисних копалин (у тому числі гідромінеральних лікувальних ресурсів); об'єкти з використання надр з метою, не пов'язаною з видобуванням корисних копалин, будівництвом та експлуатацією підземних споруд, захороненням в надра шкідливих речовин, відходів виробництва; використання мінеральної сировини при її збагачуванні; вжиття заходів з охорони будівель і споруд від шкідливого впливу гірничих робіт; забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення; ліквідація чи консервація гірничодобувних об'єктів (у частині охорони надр), надання надр для всіх видів користування та охорона їх у процесі розроблювання корисних копалин загальнодержавного значення.

виробництво хімічних речовин, вибухо- і пожежонебезпечне виробництво на підприємствах хімічної, нафтохімічної, нафтогазопереробної, хіміко-фармацевтичної, мікробіологічної, лісохімічної, целюлозно-паперової, масложирової промисловості; підприємства з виготовлення вибухових матеріалів і виробів на їхній основі, виготовлення та утилізація боєприпасів, забезпечення нафтопродуктами; магістральні нафтопроводи, нафтопродуктопроводи, аміакопроводи, етиленопроводи; всі об'єкти, де використовуються хлор та аміак.