З метою подальшого удосконалення організації патрульно-постової служби міліції по охороні громадського порядку

1. Затвердити Статут патрульно-постової служби міліції України (додається).

2. Начальникам головних управлінь, самостійних управлінь і відділів міністерства, головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополя та спеціальної та транспортної міліції, начальникам їх міських, районних і лінійних відділів (управлінь), ректорам навчальних закладів МВС України:

2.1. Організувати вивчення цього Статуту особовим складом органів внутрішніх справ та прийняти заліки.

2.2. Забезпечити неухильне виконання вимог Статуту під час організації охорони громадського порядку.

3. Наказ оголосити особовому складу органів і підрозділів внутрішніх справ.

4. Визнати таким, що не застосовується Статут патрульно-постової служби радянської міліції, затверджений наказом міністра внутрішніх справ СРСР від 20 липня 1974 р. N 200.

Статут патрульно-постової служби міліції розроблений відповідно до вимог Закону України "Про міліцію", інших законодавчих та нормативних актів та визначає основні завдання, порядок організації і несення патрульно-постової служби працівниками міліції по охороні громадського порядку, безпеки, боротьби з правопорушеннями на вулицях, площах, транспортних магістралях та в інших громадських місцях.

В Статуті на підставі загальних положень і принципів управління, узагальнення практики викладаються обов'язки посадових осіб органів внутрішніх справ по керівництву патрульно-постовою службою, порядок її організації, обов'язки і права нарядів міліції, особливості несення служби при проведенні масових заходів і надзвичайних обставинах.

Положення цього Статуту розповсюджується на всіх працівників органів внутрішніх справ, які відповідно до прямих обов'язків, наказу начальника органу внутрішніх справ, виконують патрульно-постові функції по охороні громадського порядку і безпеки в громадських місцях. Чинність Статуту поширюється також і на працівників міліції, які у вільний від виконання службових обов'язків час у разі звернення до них громадян або посадових осіб з повідомленням про події, що загрожують особистій чи громадській безпеці, мають вживати невідкладних заходів по запобіганню чи припиненню правопорушення, що вчиняється у громадському місці.

Військовослужбовці внутрішніх військ при виконанні завдань по охороні громадського порядку керуються Законом України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" і цим Статутом.

1. Патрульно-постова служба міліції - це діяльність спеціальних нарядів міліції по охороні громадського порядку, безпеці і боротьбі з правопорушеннями на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, портах, в аеропортах та інших громадських місцях, а також при проведенні масових заходів, ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха.

Основними завданнями патрульно-постової служби міліції є:

- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів;

- запобігання правопорушенням та їх припинення;

- охорона громадського порядку і громадської безпеки;

- виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

- захист власності від злочинних посягань.

2. Правовою основою діяльності патрульно-постової служби міліції є Конституція України, Закон України "Про міліцію" та інші законодавчі акти, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому порядку, цей Статут, рішення органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади, прийняті в межах їх компетенції, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України.

3. Діяльність патрульно-постової служби міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з іншими державними органами, трудовими колективами, громадськими об'єднаннями і населенням.

4. Працівники міліції, які несуть патрульно-постову службу, повинні:

- мати високі моральні якості, необхідну професійну підготовку;

- бути дисциплінованими, пильними і чесними при виконанні службових обов'язків, діяти рішуче й наполегливо, стійко переносити всі труднощі, пов'язані з службою, не шкодуючи своїх сил для виконання службових обов'язків;

- виконувати свої завдання у точній відповідності з законами;

- поважати гідність особи і ставитись до неї гуманно, захищати права людини незалежно від її соціального походження, расової та національної належності, громадянства, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань;

- при звертанні до громадянина називати своє прізвище, звання та пред'являти на його вимогу службове посвідчення.

5. Успішне виконання покладених на патрульно-постову службу завдань забезпечується:

а) вихованням у особистого складу вірності Присязі працівника органів внутрішніх справ України, високої пильності, самовідданості і постійної готовності до виконання свого службового обов'язку, непримиренності до правопорушників;

б) високим рівнем професійної підготовки, вмілими і активними діями міліціонерів;

в) знанням особовим складом своїх обов'язків, обстановки на постах і маршрутах патрулювання;

г) оперативним реагуванням на повідомлення про злочин і порушення громадського порядку, вмілими активними діями для їх припинення;

д) раціональною розстановкою нарядів і забезпеченням своєчасного маневру;

е) тісною взаємодією з іншими галузевими службами міліції;

є) зміцненням контактів з населенням;

ж) використанням різноманітних методів несення патрульно-постової служби таких як конспіративне патрулювання, організація міліцейських "засідок", "пасток" та інших;

з) створенням спеціальних нарядів по боротьбі з окремими видами злочинів і правопорушень;

й) знанням керівним складом своїх підлеглих, постійним піклуванням про них, високою вимогливістю до особового складу, організацією систематичного контролю за несенням служби.

6. Патрульно-постова служба міліції включає: особовий склад служби охорони громадського порядку, територіальних і транспортних органів внутрішніх справ, підрозділів міліції особливого призначення "Беркут".

В охороні громадського порядку беруть участь громадські формування.

7. Підрозділи патрульно-постової служби міліції (полки, батальйони, окремі роти, окремі взводи) призначені для охорони громадського порядку, боротьби з правопорушеннями в громадських місцях спеціальної та транспортної міліції. Вони є самостійними структурними підрозділами Головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та управлінь МВС України спеціальної та транспортної міліції.

8. Для постійного несення служби із складу окремих підрозділів патрульно-постової служби за відділами внутрішніх справ закріплюються роти, взводи, відділення, командири яких безпосередньо підпорядковані командуванню підрозділу і оперативно-начальникам міськрайлінвідділів внутрішніх справ.

9. В міськрайлінорганах внутрішніх справ створюються підрозділи патрульно-постової служби міліції, які входять до штату зазначених органів і підпорядковуються безпосередньо їх начальникам.

10. У складі полків, батальйонів, окремих рот можуть створюватись спеціальні групи для боротьби з найпоширенішими видами правопорушень в місті, районі. Їх робота контролюється командним складом підрозділів патрульно-постової служби міліції в тісній взаємодії з підрозділами служб карного розшуку, боротьби із організованою злочинністю та іншими.

11. Для припинення антигромадських виявів, масових безпорядків, вжиття заходів по боротьбі з організованою злочинністю, розшуку і затриманню особливо небезпечних і озброєних злочинців, забезпечення охорони громадського порядку при проведенні масових заходів, великих виробничих аваріях, катастрофах, стихійному лисі та інших надзвичайних обставинах створюються підрозділи швидкого реагування "Беркут".

12. Спеціалізовані підрозділи Державної служби охорони, дорожньо-патрульної служби ДАІ, поряд з виконанням своїх основних завдань, згідно з пунктом 1 розділу II Закону України "Про міліцію" зобов'язані забезпечувати охорону громадського порядку в зоні своїх постів в разі виникнення правопорушень.

13. Підрозділи міліції, які здійснюють охорону важливих об'єктів і підрозділи ДАІ, що обслуговують траси постійного руху автомобілів, до виконання завдань по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю залучаються в окремих випадках за розпорядженням безпосередніх начальників, а підрозділи Державної служби охорони - у відповідності з Положенням про Державну службу охорони при МВС України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 615.

14. До виконання завдання по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю можуть залучатись інші працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці внутрішніх військ.

15. Засоби патрульно-постової служби складають:

а) спеціальні броньовані автомашини, вертольоти, мотоцикли, велосипеди, катери та інші транспортні засоби;

б) відеомагнітофони, диктофони, радіо, прямий зв'язок і сигналізація;

в) табельна зброя, спорядження і спеціальна зброя;

г) електромегафони, освітлювальні прибори, інша апаратура і технічні засоби;

д) службові собаки та коні.

16. Патрульні автомобілі і мотоцикли використовуються для переміщення патрулів з одного пункту несення служби до іншого, патрулювання по маршруту, виїздів на місце, події, доставляння в міліцію осіб, затриманих за вчинення злочинів і порушень громадського порядку, у виняткових випадках, при відсутності спеціального транспорту, - для доставляння в медичні заклади громадян, які знаходяться в безпорадному стані, а також осіб, які перебувають у стані сп'яніння на вулицях і в інших громадських місцях.

Використання патрульного транспорту з іншою метою категорично забороняється. Патрульні автомобілі і мотоцикли повинні бути оснащені радіостанціями і укомплектовані спеціальними засобами і необхідним інструментом.

17. Бронемашини використовуються тільки при проведенні операції по затриманню озброєних злочинців, ліквідації масових безпорядків і групових порушень громадського порядку.

18. Патрульні катери призначені для несення патрульної служби на водоймищах, а також для забезпечення порядку і безпеки при проведенні спортивних змагань та інших заходів на воді.

19. Вертольоти використовуються для доставляння патрульних нарядів у важкодоступну для іншого виду транспорту місцевість або на значну відстань, а також для контролю за станом обстановки в разі виникнення надзвичайних обставин.

20. Велосипеди використовуються для патрулювання у приміській, дачній або курортній місцевостях, парковій зоні та інших місцях, де ускладнений рух інших видів транспорту.

21. Кінні наряди використовуються для патрулювання в лісних масивах, на околицях міст і населених пунктів, при забезпеченні спортивних та інших масових заходів з великою кількістю людей.

22. Для несення патрульно-постової служби використовуються такі види нарядів: патрулі, пересувні міліцейські групи (ПМГ), патрульні групи (ПГ), спеціалізовані патрульні групи (СПГ), пости охорони порядку (ПО), пости охорони об'єктів (ПОО), пости регулювання дорожнього руху (ПР), патрулі для нагляду за дорожнім рухом (ПНР) і контрольно-пропускні пункти (КПП).

23. Патруль - рухомий наряд в складі одного або декількох працівників міліції, який виконує покладені на нього обов'язки на маршруті патрулювання. Патрулі можуть нести службу на автомобілях (ПА), мотоциклах (ПМ), катерах (ПКТ), велосипедах (ПВ). Застосовуються також пішохідні (ПП), кінні (ПК) та патрулі із службовими собаками (ПС). Патрулю для несення служби визначається маршрут патрулювання, що включає місцевість, яка прилягає до основного напрямку руху патруля в межах видимості і чутності. Ширина смуги маршруту патрулювання уточнюється на місцевості, що прилягає до основного напрямку руху патруля в межах закріпленої за ним території. Довжина маршруту патруля на автомобілі складає, як правило, 6-8 км, на мотоциклі - 3-5 км, пішого - 1-1,5 км. Довжина маршрутів може бути збільшена або зменшена залежно від їх особливостей і стану оперативної обстановки на них.

24. Пересувна міліцейська група (ПМГ)

- комбінований по складу та оснащений спеціальними технічними засобами наряд міліції на автомобілі, який несе патрульну службу на закріпленому секторі і призначений для вжиття невідкладних заходів по попередженню порушень громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів по розкриттю злочинів по свіжих слідах. Склад кожної цієї групи визначається наказом начальника ГУВС (УВС) міста, міськрайоргану внутрішніх справ і до неї включаються: працівник карного розшуку, дільничний інспектор міліції, міліціонер та міліціонер-водій.

Крім цього, для забезпечення охорони громадського порядку можуть утворюватись спільні наряди (СН) з залученням військовослужбовців Національної гвардії України або Міністерства оборони України.

25. Патрульна група (ПГ) - наряд в складі двох або більше патрулів під єдиним керівництвом. Патрульній групі для несення служби визначається дільниця території міста, відокремлене селище, об'єкт, де проводяться заходи з великою кількістю людей, зона масового відпочинку тощо.

Основу патрульної групи складає патруль на автомобілі, обладнаний радіостанцією, проблисковим маячком, гучномовною установкою, сиреною та іншими технічними засобами. Начальником патрульної групи (старшим наряду патрульної групи) призначається досвідчений працівник міліції, здібний забезпечити ефективне керівництво діяльністю групи.

26. Спеціалізована патрульна група (СПГ) - спеціальний вид наряду, призначений для боротьби з найпоширенішими правопорушеннями на вулицях та в інших громадських місцях. Члени цієї групи несуть службу, як правило, в цивільному одязі під керівництвом оперативного працівника або дільничного інспектора міліції.

27. Пост охорони порядку (ПО) - місце або дільниця місцевості, де працівники міліції (постові) виконують покладені на них обов'язки. Для поста визначається його центр і межі. Центр поста визначається в такому місці, звідки найзручніше вести нагляд і швидко вживати заходів для попередження й припинення правопорушень. Відстань меж від центру поста не повинна перевищувати, як правило, 300 м.

Пости виставляються в місцях, де необхідно забезпечити постійну присутність працівника міліції.

28. Пости охорони об'єктів (100) - місце або дільниця місцевості, де працівники Державної служби охорони при МВС України здійснюють на договірних засадах охорону об'єктів та іншого майна державної, колективної та приватної власності, майна іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб, а також громадян.

Пости виставляються на об'єктах, де необхідно забезпечити постійну міліцейську охорону їх майна.

29. Пости регулювання дорожнього руху (ПР) - це ділянка території, на якій організується несення дорожньо-патрульної служби у зв'язку з необхідністю регулювання дорожнього руху, встановлення безперервного контролю за рухом транспортних засобів іноземних власників, вжиття оперативно-пошукових заходів, забезпечення безперешкодного проїзду автомобілів особистого призначення.

Пост, що має службове приміщення, іменується "стаціонарний пост".

30. Патрулі для нагляду за дорожнім рухом (ПНР) - наряд в складі одного або кількох працівників Державної автомобільної інспекції, який здійснює контроль за дорожнім рухом та виконанням громадянами правил дорожнього руху шляхом патрулювання на автомобілях, мотоциклах, вертольотах або пішим патрулюванням.

31. Піше патрулювання застосовується для контролю за рухом на невеликих за відстанню напружених за рухом та за інтенсивністю, небезпечних за аварійністю ділянках доріг (вулиць). При цьому застосовуються такі методи несення служби, які мають можливість своєчасно фіксувати і припиняти усі правопорушення.

Втручання при правопорушеннях полягає в обов'язковому реагуванні на дії громадян з метою запобігання та припинення правопорушень, застосування встановлених засобів впливу до порушників.

32. Для забезпечення пропускного режиму або обмеження руху транспорту і пішоходів в конкретному районі (місцевості) при проведенні масових заходів, виникненні стихійного лиха, епідемій та в інших випадках утворюються контрольно-пропускні пункти (КПП), де встановлюється наряд міліції.

На особливо важливих дільницях і напрямках старшими нарядів на контрольно-пропускних пунктах призначаються особи середнього начальницького складу.

Крім цього, можуть призначатись наряди супроводження поїздів, суден, літаків (НС), заслін (З), караули (КР), конвої (К), резерв (Р) й інші види нарядів залежно від можливостей, особливостей території і стану оперативної обстановки.

33. Наряд супроводження (НС) в поїзді, на судні, в літаку призначається з метою підтримки громадського порядку, попередження і припинення правопорушень.

34. Заслін (З) - наряд в складі групи (підрозділу) працівників міліції, який виконує завдання по блокуванню певної дільниці місцевості або перекриттю окремих напрямків.

35. Резерв (Р) - наряд міліції призначений для вирішення завдань, що раптово виникають в зв'язку із змінами в оперативній обстановці, і для підміни патрульних і постових на час прийняття їжі, у випадках захворювання і т.ін.

Склад резерву, розміщення і порядок його використання в кожному окремому випадку визначається тим начальником, в розпорядженні котрого він знаходиться.

36. Наряди можуть бути парними або одиночними. Парні наряди призначаються, як правило, для посилення охорони громадського порядку в місцях перебування значної кількості людей, а також на території з складною криміногенною обстановкою при здійсненні оперативно-пошукових заходів.

Кожному наряду доручається виконання службових обов'язків на конкретному маршруті патрулювання або поста.

37. Обов'язкові норми щоденного виставлення нарядів для несення патрульно-постової служби встановлюються, виходячи з чисельності особового складу з розрахунку не менше 60 відсотків наявної кількості міліціонерів.

У випадках, коли на території обслуговування здійснюються заходи, що потребують значного збільшення щільності нарядів за рахунок залучення до служби особового складу в дні його щотижневого відпочинку і в святкові дні, для компенсації вихідних днів командири стройових підрозділів можуть в наступні дні скоротити обов'язкові норми щоденного виставлення нарядів.

Норма виходу патрульних автомобілів і мотоциклів визначається залежно від коефіцієнта технічної готовності штатних транспортних засобів автогосподарств МВС, УВС і змінності їх використання.

38. Дислокація маршрутів патрулювання і постів розробляється командиром стройового підрозділу і затверджується відповідно керівником УВС області (міста), міськрайліноргану внутрішніх справ.

39. На кожний маршрут патрулювання (пост) складається картка (додатки N 3, 4). Картки зберігаються в картотеці чергової частини або в підрозділах ППСМ. Вони видаються міліціонерам при виході на службу і здаються ними після її закінчення.

40. Режим роботи особового складу встановлюється за щомісячним графіком, який складається заступником командира підрозділу ППСМ і затверджується начальником міськрайліноргану внутрішніх справ. В ньому вказуються дні і часи несення служби кожним працівником, їх вихідні дні (середньодобова тривалість службового часу протягом місяця не повинна перевищувати встановленої тривалості робочого дня).

41. Працівники органів внутрішніх справ несуть патрульно-постову службу в установленій формі одягу. При вирішенні спеціальних завдань їм може бути дозволено несення служби в цивільному одязі.

42. Порядок проходження служби особовим складом підрозділів патрульно-постової служби визначається згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про міліцію", положенням "Про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР", затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114.

43. Середньодобова тривалість службового часу протягом місяця не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (ст.1 Закону України від 17 листопада 1993 р. "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України у зв'язку з встановленням 40-годинного робочого тижня"). У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Протягом зміни особовому складу надається 1 година для відпочинку і приймання їжі. Із загальної тривалості службового часу перерва виключається. В необхідних випадках проводиться підміна нарядів.

Час проведення інструктажів, службових нарад, учбових занять і підготовки техніки до її використання вважається службовим.

Особовий склад для несення патрульно-постової служби призначається в будь-який час доби. Вихідні дні надаються за графіком, при цьому раз на місяць два вихідні повинні припадати на суботу та неділю.

44. При ускладненні оперативної обстановки, виникненні надзвичайних обставин (стихійного лиха, пожеж, великих виробничих аварій, катастроф, епідемій, епізоотій і т.ін.), проведенні масових заходів запроваджується посилений варіант несення патрульно-постової служби.

Патрульно-постова служба за посиленим варіантом забезпечується за рахунок подовження добового безперервного несення служби особовим складом. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до чинного законодавства.

45. При змінній службі і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.

Особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

46. Начальник Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, начальники ГУВС м.Києва і Київської області, управлінь МВС України в областях, УВС м. Севастополя, управлінь (відділів) МВС України спеціальної та транспортної міліції та їх заступник - начальник міліції громадської безпеки несуть відповідальність за організацію патрульно-постової служби в підлеглих органах внутрішніх справ.

Вони зобов'язані:

а) організовувати комплексне використання в забезпеченні охорони громадського порядку всіх сил і засобів органів внутрішніх справ, їх взаємодію, затверджувати плани комплексного використання сил і засобів, своєчасно проводити маневрування силами і засобами в масштабі республіки, області, міста, району, залізниці (водного басейну) з урахуванням змін в оперативній обстановці;

б) забезпечувати вдосконалення форм організації і керівництва патрульно-постовою службою на підставі впровадження передового досвіду і сучасних технічних засобів;

в) постійно підтримувати стан бойової готовності підрозділів патрульно-постової служби, організовувати щорічну перевірку службової діяльності цих підрозділів, здійснювати контроль за раціональною розстановкою і використанням за прямим призначенням особового складу, автотранспорту та інших технічних засобів, організовувати службове розслідування із затвердженням висновків по кожному вчиненому на вулиці тяжкому злочину;

г) забезпечувати комплектування, початкову підготовку і перепідготовку особового складу підрозділів патрульно-постової служби, їх матеріально-технічне постачання, будівництво і експлуатацію гуртожитків, спеціальних містечок та інших службових приміщень;

д) вирішувати питання соціально-побутового забезпечення особового складу, який несе патрульно-постову службу, піклуватися про його потреби.

47. Начальники Головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та управлінь (відділів) МВС України спеціальної та транспортної міліції мають право здійснювати перерозподіл чисельності особового складу у підрозділах патрульно-постової служби між органами внутрішніх справ у залежності від змін в оперативній обстановці, а також тимчасово використовувати підлеглих працівників міліції для виконання окремих завдань по забезпеченню охорони громадського порядку в межах обслуговуємої території області (міста), що обслуговується.

48. Керівник управління (відділу) служби охорони громадського порядку Головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та управління (відділу) МВС України, спеціальної та транспортної міліції та його заступники організовують патрульно-постову службу в підлеглих органах внутрішніх справ і забезпечують правильну розстановку, координацію всіх сил і засобів в охороні громадського порядку.

Вони зобов'язані:

а) аналізувати стан охорони громадського порядку і вносити пропозиції керівництву відповідних головних управлінь МВС України, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі, управлінь МВС України, спеціальної та транспортної міліції про перерозподіл і маневрування силами і засобами патрульно-постової служби; забезпечувати узгоджене і ефективне використання в охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю підрозділів патрульно-постової служби, Державної служби охорони і дорожньої міліції ДАІ;

б) не менше одного разу за квартал готувати на заслуховування колегій ГУВС, УВС, УВСТ питання про ефективність боротьби із правопорушеннями особового складу органів внутрішніх справ, задіяного на забезпечення охорони громадського порядку в системі єдиної дислокації;

в) своєчасно вживати заходів до здійснення маневрування силами і засобами з метою підвищення ефективності патрульно-постової служби в районах (містах), де склалася напружена оперативна обстановка;

г) провадити роботу по організації взаємодії з підрозділами Служби безпеки, населенням і об'єднаннями громадян;

д) щомісячно залучати одну третину особового складу управлінь (відділів) охорони громадського порядку для здійснення контролю за організацією і несенням патрульно-постової служби і додержанням особовим складом правил носіння встановленої форми одягу згідно з затвердженим керівництвом ГУВС, УВС, УВСТ графіком, але не менше 3 разів на тиждень;

е) організовувати вивчення передового досвіду, запровадження в практику прогресивних організаційно-тактичних принципів і прийомів несення патрульно-постової служби, сучасних технічних засобів. Про стан виконання цієї роботи не менше одного разу в півріччя доповідати особисто начальнику ГУВС, УВС, УВСТ;

є) забезпечувати разом з керівниками інших галузевих служб навчання особового складу з питань організації і несення патрульно-постової служби, вживати заходів щодо підвищення якості підготовки та інструктажу нарядів перед заступанням на службу, створення і належного оснащення класів служби в підрозділах ППСМ;

ж) забезпечувати зміцнення законності, дисципліни і виховання у особового складу високих моральних якостей.

49. Начальник міськрайліноргану внутрішніх справ та його заступник - начальник міліції громадської безпеки несуть відповідальність за організацію патрульно-постової служби на території, яку вони обслуговують, за стан і показники оперативно-службової діяльності цих підрозділів.

Вони зобов'язані:

а) всебічно вивчати оперативну обстановку, передбачати її можливі зміни, приймати обгрунтовані рішення з організації патрульно-постової служби і ставити конкретні завдання підлеглим;

б) організовувати узгоджене використання в охороні громадського порядку сил патрульно-постової служби, Державної служби охорони, ДАІ, затверджувати плани комплексного використання цих сил по єдиній дислокації;

в) приймати рішення з організації патрульно-постової служби на добу при прийнятті-передачі чергування по органу внутрішніх справ, залежно від змін оперативної обстановки забезпечувати виконання обов'язкових норм виставлення нарядів і виділення автотранспорту;

г) забезпечувати роботу чергової частини з оперативного керівництва нарядами в період несення служби, своєчасно здійснювати маневр силами і засобами з метою посилення охорони громадського порядку на дільницях, де склалась найбільш напружена обстановка;

д) провадити інструктажі нарядів, що заступають на службу, залучати до участі в них керівників і оперативно-начальницький склад інших служб;

е) особисто контролювати несення служби нарядами, додержання ними норм чинного законодавства і дисципліни, залучати до контролю керівників, інспекторський склад галузевих служб;

є) забезпечувати повний облік і об'єктивну оцінку результатів несення служби нарядами, своєчасно вживати необхідних заходів для її вдосконалення на підставі впровадження передового досвіду. Забезпечувати підрозділи ППСМ службовою документацією, передбаченого цим Статутом;

ж) щомісячно аналізувати стан адміністративно-штрафної практики з питань порушень громадського порядку і громадської безпеки, ефективність участі патрульно-постових нарядів в боротьбі з адміністративними правопорушеннями;

з) здійснювати добір кандидатів на службу в підрозділ ППСМ, організовувати навчання і виховання особового складу, вживати заходів до створення для цього необхідних умов;

и) організовувати та провадити особисто службові перевірки по кожному факту вчинення тяжких злочинів у місцях несення нарядами ППСМ служби, які залишились нерозкритими, робити відповідні висновки і про наслідки доповідати керівництву ГУВС, УВС, УВСТ;

і) проводити роботу по залученню до охорони громадського порядку членів об'єднань громадян і населення;

ї) звітувати в трудових колективах про заходи, що вживаються з метою зміцнення громадського порядку.

50. Старший інспектор (інспектор) служби охорони громадського порядку міськрайліноргану внутрішніх справ зобов'язаний:

а) брати безпосередню участь в організації патрульно-постової служби;

б) на підставі аналізу оперативної обстановки і пропозицій керівників підрозділів, які беруть участь в охороні громадського порядку, розробляти єдину дислокацію, представляти начальнику органу пропозиції по її коригуванню і проект рішення щодо організації патрульно-постової служби на добу;

в) перевіряти 3-4 рази на тиждень несення патрульно-постової служби нарядами, правильність ведення службової документації, усувати виявлені недоліки і доповідати начальнику органу внутрішніх справ про факти використання особового складу і технічних засобів не за призначенням;

г) стежити за своєчасним забезпеченням міліціонерів форменим одягом, озброєнням, спорядженням, спеціальними та іншими технічними засобами, а також службовою документацією;

д) вести облік і звітність патрульно-постової служби.

51. Командир підрозділу патрульно-постової служби (полку, батальйону, роти) відповідає за забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділу, щоденну готовність особового складу до виконання завдань по забезпеченню охорони громадського порядку, комплектування, службову, бойову та фізичну його підготовку, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності підрозділу, несе персональну відповідальність за дотриманням особовим складом норм закону і дисципліни, здійснює керівництво службою особового складу з питань, що входять до компетенції підрозділу.

Він зобов'язаний:

а) вивчати та аналізувати оперативну обстановку на закріпленій території, з урахуванням її стану вносити пропозиції керівникам міськрайлінорганів внутрішніх справ по внесенню необхідних змін до єдиної дислокації маршрутів патрулювання і постів, маневрувати нарядами;

б) щомісячно узагальнювати результати роботи особового складу підрозділу в розкритті злочинів та боротьбі із адміністративними правопорушеннями, в тому числі кожного працівника зокрема. Щоквартально аналізувати ефективність цієї роботи і вживати заходів до підвищення її рівня;

в) забезпечувати виконання обов'язкових (затверджених) норм виставлення нарядів для несення служби;

г) організовувати безперервне керування силами та засобами стройового підрозділу, а також їх взаємодію з нарядами підрозділів інших служб органів внутрішніх справ, народними дружинами;

д) організовувати та особисто здійснювати контроль за несенням служби особовим складом;

е) вдосконалювати відповідно до конкретних умов несення служби нарядами, вивчати та застосовувати передові форми роботи;

є) провадити інструктажі і розводи особового складу перед тим, як заступити йому на службу з постановкою конкретних завдань щодо оперативної обстановки;

ж) організовувати та особисто проводити прийняття особового складу;

з) організовувати добір, комплектування, навчання особового складу. Залучати до проведення занять фахівців інших служб органів внутрішніх справ та інших відомств. Вживати заходів щодо прищеплення працівникам підрозділу навиків високої культури в службовій діяльності;

и) вживати заходів щодо зберігання та раціональної експлуатації спеціальних технічних і транспортних засобів, озброєння і спорядження;

і) забезпечувати додержання особовим складом режиму таємності;

й) провадити прийом громадян, організовувати необхідну перевірку їх скарг та заяв. По кожному факту порушення підлеглим працівником міліції законності і службової дисципліни організовувати службове розслідування;

к) проводити атестування особового складу підрозділу у встановленому порядку;

л) організовувати господарсько-фінансову діяльність підрозділу (крім командира роти);

м) давати об'єктивну оцінку службовій діяльності підрозділу в цілому та окремих його працівників, організовувати наради з підбиттям підсумків роботи (у полках, батальйонах, ротах - один раз на квартал);

н) застосовувати заохочення і дисциплінарні стягнення до працівників підрозділу в межах прав, наданих йому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

52. Заступник командира підрозділу патрульно-постової служби (полку, батальйону, роти):

а) відповідає за його постійну готовність до виконання поставлених завдань, якість службової і бойової підготовки, несе відповідальність за додержання особовим складом законності і дисципліни. Організовує несення служби згідно з вимогами нормативних актів МВС України;

б) розробляє заходи щодо дій особового складу в надзвичайний період та у воєнний час;

в) організовує та особисто бере участь у перевірках несення служби особовим складом підрозділу;

г) розробляє плани службової та бойової підготовки особового складу, своєчасно інформує про вимоги нормативних актів та інших документів МВС України, Головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі спеціальної та транспортної міліції з питань службової діяльності;

д) бере участь у проведенні занять з особовим складом;

е) вивчає та вживає заходів до впровадження передового досвіду;

є) готує пропозиції щодо вдосконалення організаційно-штатної структури підрозділу;

ж) при відсутності командира підрозділу виконує його обов'язки.

53. Заступник командира підрозділу патрульно-постової служби (полку, батальйону) він же начальник штабу:

а) відповідає за організацію та керування нарядами, планування, облік та аналіз діяльності підрозділу, несе відповідальність за додержання підлеглим особовим складом у своїй діяльності законності, дисципліни, розробляє плани (у тому числі і оперативні) роботи підрозділу;

б) організовує щомісячне проведення аналізу стану оперативної обстановки на закріпленій території, вчинених у громадських місцях, в тому числі на вулицях, злочинів та адміністративних правопорушень, кількості вчинених злочинів у цих місцях під час несення служби нарядами підрозділу, а також участі особового складу в розкритті злочинів та боротьбі із правопорушеннями;

в) при відсутності заступника командира підрозділу патрульно-постової служби виконує його обов'язки.

54. Заступник командира підрозділу патрульно-постової служби (полку, батальйону) по технічній частині:

а) відповідає за технічне забезпечення підрозділу, стан технічних та спеціальних засобів, порядок їх застосування, обслуговування, зберігання та ремонт, використання службового автомототранспорту за прямим призначенням;

б) організовує одержання, зберігання, видачу для використання, контроль за використанням спеціальних технічних засобів за прямим призначенням;

в) організовує здійснення заходів до підвищення кваліфікації особового складу, професійних навиків у експлуатації спеціальних технічних засобів, керуванні автомототранспортом.

55. Командир взводу підрозділу патрульно-постової служби (у складі полку, батальйону, роти):

Відповідає за діяльність взводу по забезпеченню охорони громадського порядку, за навчання, виховання, додержання особовим складом законності і дисципліни, а також за стан зберігання зброї, спорядження, спеціальних та технічних засобів тощо.

Він зобов'язаний:

а) знати оперативну обстановку на закріпленій території і вносити керівництву підрозділу патрульно-постової служби, начальнику міськрайліноргану внутрішніх справ пропозиції щодо вдосконалення організації патрульно-постової служби та використання нарядів;

б) здійснювати розстановку сил та засобів у відповідності з рішенням начальника органу внутрішніх справ і надавати відомості про це оперативному черговому міськрайліноргану внутрішніх справ для запису про це в книзі служби нарядів (додаток N 1);

в) виховувати особовий склад взводу в дусі суворого дотримання законності і дисципліни, проводити роботу по попередженню порушень;

г) здійснювати підготовку особового складу взводу до несення служби, стежити за додержанням міліціонерами правил носіння форменого одягу і домагатися зразкового зовнішнього вигляду;

д) розробляти графіки перевірок несення служби міліціонерами, особисто здійснювати перевірку несення міліціонерами взводу служби, на місці усувати виявлені недоліки, безпосередньо на маршрутах і постах навчати міліціонерів прийомам несення служби;

е) проводити з особовим складом заняття з службової та бойової підготовки, упроваджувати передовий досвід;

є) знати особисті якості підлеглих і вникати в їх потреби;

ж) стежити за використанням за призначенням особового складу і технічних засобів взводу, не рідше одного разу на місяць оглядати зброю, спорядження та технічні засоби;

з) провадити щоденний облік та аналіз роботи міліціонерів взводу;

и) розробляти графіки відпусток та несення служби особовим складом взводу і подавати їх керівництву підрозділу для затвердження.

56. Помічник командира окремого взводу - він же командир відділення (полку, батальйону, роти) - є безпосереднім начальником і вихователем міліціонерів відділення. Він відповідає за якість несення служби міліціонерами, організацію їх службової, бойової і фізичної підготовки, постійну готовність особового складу до виконання поставлених завдань, додержання особовим складом взводу (відділення) законності і дисципліни, належний стан зберігання зброї і спорядження, спеціальних та технічних засобів.

Він зобов'язаний:

а) знати оперативну обстановку на закріпленій території і вносити пропозиції керівництву підрозділу до покращення організації патрульно-постової служби;

б) здійснювати розстановку нарядів у відповідності з рішенням начальника органу внутрішніх справ;

в) виховувати міліціонерів взводу (відділення) в дусі додержання законності і дисципліни;

г) організовувати проведення з особовим складом взводу (відділення) заняття з службової, бойової і фізичної підготовки, впроваджувати передовий досвід;

д) стежити за використанням за призначенням особового складу і технічних засобів взводу (відділення), не рідше одного разу на місяць оглядати зброю, спорядження та технічні засоби;

е) проводити щоденний облік та аналіз роботи міліціонерів взводу (відділення);

є) розробляти графіки перевірок несення служби міліціонерами, особисто здійснювати перевіряти несення ними служби;

ж) знати особові якості підлеглих і вникати в їх потреби.

57. Командир підрозділу міліції особливого призначення "Беркут" і його заступники відповідають за забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділу, його постійну готовність до виконання завдань по охороні громадського порядку, використання сил і засобів за призначенням; за результати їх роботи, комплектування, службову, бойову, фізичну підготовку, дисципліну і морально-психологічний стан особового складу, зберігання і використання зброї, боєприпасів, автомототранспорту, іншої техніки, спеціальних і індивідуальних засобів захисту.

Вони зобов'язані:

а) організовувати бойову і службову підготовку особового складу, керувати навчанням і вихованням підлеглих;

б) вдосконалювати методи керування підрозділом, запроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, передові форми і методи роботи патрульно-постових нарядів;

в) на підставі аналізу оперативної обстановки вносити пропозиції щодо розстановки і маневрування силами і засобами при розробленні єдиної дислокації постів і маршрутів та приймати рішення про розстановку нарядів;

г) організовувати проведення і особисто брати участь в інструктажі патрульно-постових нарядів, здійснювати 2-3 рази на тиждень контроль за несенням ними служби, стежити за зовнішнім виглядом і стройовою виправкою особового складу, за додержанням ними правил носіння форменого одягу, підготовкою спорядження і обмундирування;

д) організовувати взаємодію з об'єднаннями громадян для спільної роботи на постах і маршрутах, надавати їм правову і практичну допомогу в навчанні формам і методам боротьби з правопорушниками;

е) всебічно знати дійсний стан справ у підрозділі, наявність і використання особового складу, зброї, автотранспорту, засобів зв'язку, спеціальних та інших технічних засобів, службових собак;

є) щомісячно узагальнювати результати роботи підрозділу в боротьбі з правопорушеннями, розкриттям злочинів, у тому числі кожного працівника зокрема. Щоквартально аналізувати ефективність цієї роботи і вживати заходів до підвищення її рівня;

ж) здійснювати добір і розстановку особового складу, знати ділові і моральні якості підлеглих, розробляти їх функціональні обов'язки;

з) контролювати додержання міліціонерами необхідних вимог особистої безпеки при несенні служби, правил поводження зі зброєю, технікою і спеціальними засобами;

и) знати потреби і запити особового складу та своєчасно вживати заходів по їх розгляду, надавати допомогу у вирішенні житлово-побутових та інших соціальних питань;

і) забезпечувати постачання, тримання, підготовку і використання в охороні громадського порядку службових собак, добір міліціонерів для роботи з ними, контроль за їх навчанням;

ї) вносити пропозиції керівництву МВС, ГУВС, УВС про виділення підрозділу службових приміщень і належного оснащення, стежити за триманням і експлуатацією приміщень, підтриманням у них чистоти і порядку, а також виконанням підлеглими правил протипожежної безпеки;

й) вживати заходів для запобігання порушенням законності і службової дисципліни особовим складом підрозділу. У випадках їх вчинення негайно доповідати МВС України, керівництву УВС області (міста) і організовувати проведення службової перевірки;

к) проводити атестування особового складу у встановленому порядку;

л) забезпечувати господарсько-фінансову діяльність підрозділу.

Функціональні обов'язки інших посадових осіб розробляються командуванням підрозділів патрульно-постової служби відповідно до вимог наказів МВС України.

58. Оперативний черговий по міськрайліноргану внутрішніх справ відповідає за своєчасну підготовку до інструктажу і забезпечує безперервне керівництво нарядами, їх чітку взаємодію і маневрування.

Він зобов'язаний:

а) знати кількість і розстановку сил та засобів міліції, які беруть участь в охороні громадського порядку, режим їх роботи, порядок здійснення контролю і способи зв'язку з ними;

б) організовувати несення служби нарядами згідно з прийнятим рішенням на добу, здійснювати контроль за виконанням норм, передбачених книгою служби нарядів, виставленням нарядів на службу, використанням особового складу і автомототранспорту за прямим призначенням;

в) забезпечувати проведення інструктажу нарядів, брати в ньому особисту участь;

г) підтримувати зв'язок з нарядами в період несення служби, особисто, за допомогою свого помічника або спеціально виділеного працівника ППСМ, отримувати від них доповіді про зміни обстановки, своєчасно передавати інформацію про вчинені злочини та іншу оперативну інформацію, уточнювати завдання;

д) при вчиненні злочину організовувати розшук злочинців по гарячих слідах силами патрульно-постової служби і дільничних інспекторів міліції;

е) стежити за виконанням начальницьким складом органу внутрішніх справ графіків контролю за несенням служби нарядами, а також особисто контролювати їх роботу;

є) забезпечувати правильне використання транспорту і засобів зв'язку в патрульно-постовій службі;

ж) забезпечувати контроль за своєчасним поверненням нарядами предметів екіпіровки, зброї, спорядження, засобів зв'язку і підбивати підсумки несення ними служби після закінчення;

з) доповідати керівництву органу про результати роботи патрульно-постових нарядів за минулу добу, стан службової дисципліни, додержання законності.

59. Дільничний інспектор міліції забезпечує безпеку громадян і громадський порядок на території закріпленої за ним дільниці, вживає заходів до своєчасного попередження та розкриття злочинів, запобігання інших правопорушень. Сприяє патрульно-постовим нарядам, народним дружинам регулярно здійснювати спільне патрулювання.

Він зобов'язаний:

а) постійно аналізувати стан оперативної обстановки і вносити начальнику органу внутрішніх справ найдоцільнішу пропозицію про розстановку і маневрування патрульно-постових нарядів, що беруть участь в охороні громадського порядку;

б) за необхідності, залежно від стану оперативної обстановки, за згодою керівництва органу, здійснювати маневрування патрульно-постовими нарядами на території дільниці;

в) інформувати патрульно-постові наряди про зміни в оперативній обстановці і про осіб, які здатні вчинити правопорушення. При вчиненні злочину залучати патрульно-постові наряди до розшуку злочинців по гарячих слідах у межах дільниці або патрульної дільниці;

г) контролювати несення служби патрульно-постовими нарядами на дільниці;

д) здійснювати разом з патрульно-постовими нарядами обхід місць можливої появи розшукуваних осіб та вчинення правопорушень;

е) під час несення служби навчати міліціонерів і народних дружинників формам і методам роботи.

60. Начальники підрозділів ДАЇ, Державної служби охорони, приймальників-розподільників, окрім основних функцій своїх служб, координують участь підлеглих працівників міліції в охороні громадського порядку за планом комплексного використання сил і засобів.

Вони зобов'язані:

а) вносити пропозиції до розроблення планів комплексного використання сил і засобів та прийняття рішення на добу з урахуванням постів і маршрутів своїх підрозділів;

б) забезпечувати взаємодію підлеглих працівників з патрульно-постовими нарядами інших служб, які беруть участь в охороні громадського порядку і громадськістю;

в) брати участь в інструктажах і перевірках несення служби інших нарядів, що несуть службу за єдиною дислокацією;

г) навчати міліціонерів підрозділів ППСМ та інших служб спеціальним методам і тактиці дій за напрямками своєї діяльності.

61. Начальники оперативно-розшукових, слідчих, паспортних підрозділів повинні використовувати всі можливості патрульно-постової служби в боротьбі із злочинністю.

Вони зобов'язані:

а) на підставі аналізу стану оперативної підготовки вносити начальнику міськрайліноргану свої пропозиції щодо розробки планів комплексного використання сил і засобів прийняття рішень на поточну добу;

б) організовувати взаємодію особового складу своїх підрозділів з патрульно-постовими нарядами в боротьбі із злочинністю і охороні громадського порядку;

в) інформувати патрульно-постові наряди про вчинені злочини, вірогідне місцезнаходження злочинців, викраденого майна, припинення розшуку, а також своєчасно вживати заходів для перевірки відомостей, які надходять від нарядів;

г) безпосередньо на постах і маршрутах навчати наряди методам особистого розшуку, користування словесним портретом, розпізнання і затримання злочинців, перевірки документів, які посвідчують особу, прийомам виявлення і зберігання слідів злочину, забезпечення охорони обстановки місця пригоди, виявленню і встановленню очевидців злочину, потерпілих і підозрюваних;

д) згідно з розробленим графіком брати участь у проведенні інструктажів і перевірках несення служби нарядами.

62. Управління підрозділами і патрульно-постовими нарядами це цілеспрямована діяльність начальників, командирів і оперативних чергових органів внутрішніх справ по керівництву силами і засобами патрульно-постової служби, які виконують обов'язки по охороні громадського порядку, забезпеченню громадської безпеки і боротьбі з правопорушеннями.

63. Управління нарядами повинно забезпечувати високу ефективність дій на підставі раціональної розстановки сил і засобів, комплексного їх використання, своєчасного маневрування і активного несення служби на вулицях та в інших громадських місцях, підтримання постійної готовності до виконання завдань, що раптово виникають при зміні стану оперативної обстановки, в особливих випадках, у надзвичайних обставинах.

64. Начальники Головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та управлінь (відділів) МВС України, спеціальної та транспортної міліції являються старшими оперативними начальниками по керівництву підрозділами патрульно-постової служби міліції.

65. Начальники міськрайлінорганів внутрішніх справ є оперативними начальниками щодо підрозділів патрульно-постової служби міліції, які в установленому порядку надаються їм в підпорядкування для забезпечення охорони громадського порядку на закріпленій території.

66. Основною формою організації охорони громадського порядку є комплексне використання сил і засобів міліції по охороні громадського порядку, єдина їх дислокація.

Дислокація маршрутів патрулювання і постів розробляється на весняно-літній та осіннє-зимовий періоди на підставі аналізу місця і часу вчинення правопорушень в громадських місцях, на вулицях, площах, парках, в тому числі злочинів, зареєстрованих на території і що обслуговується, виходячи із встановлених обов'язкових норм щодобового виставлення нарядів для несення патрульно-постової служби, і затверджується начальником міськрайоргану внутрішніх справ. З урахуванням стану оперативної обстановки до неї вносяться необхідні зміни.

67. Кількість маршрутів патрулювання і постів в дислокації може перевищувати розраховане за обов'язковими нормами виставлення нарядів. В таких випадках вони поділяються на такі, що підлягають обов'язковому закриттю і такі, що закриваються в залежності від оперативної обстановки, яка складається протягом днів тижня або доби.

68. Також якості самостійна форма може застосовуватись: охорона громадського порядку по зонах, патрульних дільницях, патрулювання спеціальних мобільних груп для боротьби з найпоширенішими правопорушеннями, що скоюються в громадських місцях, виставлення постійних піших постів у криміногенних місцях; використовуватись кінні наряди в лісопаркових зонах; пересувні пункти міліції у віддалених від міськьрайвідділу мікрорайонах.

69. Пересувний пункт міліції (ППМ) - мобільний міліцейський наряд (група) у складі 4 та більше працівників міліції, утворений наказом керівництва міськрайоргану внутрішніх справ, якому надається спеціально обладнаний автобус (автомобіль) для забезпечення охорони громадського порядку на вулицях, площах, парках, місцях масового відпочинку громадян, здійснення профілактичних заходів по запобіганню правопорушенням на території, що знаходиться на значній відстані від органу внутрішніх справ та характеризується складною криміногенною обстановкою, розгляду на місці скарг і заяв громадян.

Для несення служби в складі ППМ наказом начальника міськрайвідділу внутрішніх справ створюються постійні 2-3 екіпажі. Крім цього, залежно від оперативної обстановки і мети, поставлена ППМ, можуть залучатись працівники ДАІ, карного розшуку, інших служб і представники громадськості.

70. Склад кожного екіпажу визначається залежно від сил, засобів та стану оперативної обстановки.

71. Старшим ППМ призначається досвідчений працівник, здібний забезпечити керівництво діяльністю ППМ. Він відповідає: за організацію патрульно-постової служби на дільниці, точність і своєчасність руху нарядів на маршрутах, правомірність дій екіпажу і допоміжних сил, законність поміщення і утримання правопорушників в ППМ, використання автобуса, застосування спеціальних засобів і криміналістичної техніки, ведення службової документації. Він організує керування нарядами на дільниці, що відпрацьовується, своєчасно здійснює маневр силами і засобами при ускладненні оперативної обстановки, вивчає оперативну обстановку і вносить пропозиції щодо організації роботи ППМ керівництву органу внутрішніх справ. Здійснює розстановку сил і засобів згідно з планом-завданням.

Прибувши до місця несення служби, старший ППМ організує її у відповідності із завданням та планом-схемою маршрутів патрулювання, контролює несення служби працівниками міліції, заходи, що вживаються до затриманих правопорушників, підтримує зв'язок в черговою частиною міськрайліноргану внутрішніх справ, іншими нарядами міліції, інформує про зміни в оперативній обстановці.

72. У складі підрозділів патрульно-постової служби в міру необхідності можуть утворюватися спеціалізовані групи працівників міліції для боротьби із найпоширенішими видами правопорушень.

73. Основними завданнями пересувного пункту міліції (ППМ) є:

а) забезпечення громадського порядку;

б) попередження і припинення правопорушень;

в) охорона власності, прав і законних інтересів громадян, підприємств, організацій і установ;

г) активна участь у розкритті злочинів і затриманні злочинців.

74. Для несення служби ППМ передбачається така документація:

а) план-завдання на кожний день;

б) книга обліку затриманих і доставлених у ППМ;

в) планшет з розробленими планами дільниць, які обслуговуються ППМ, маршрутами його руху і місцями зупинок, маршрутами руху і зупинок піших та автопатрулів, які надаються ППМ.

При відпрацюванні дільниць ППМ додаються:

а) одна-дві пересувні міліцейські групи;

б) дільничні інспектори міліції;

в) провідник із службовим собакою.

75. Кожному наряду ППМ визначається маршрут (зона, квадрат, сектор, мікрорайон) несення служби. Керівництво міськрайоргану внутрішніх справ визначає конкретне завдання для старшого пересувного пункту міліції, яке записується ним у бортовий журнал.

Посадова особа, яка визначила завдання для службової діяльності пересувного пункту, вирішує питання своєчасної видачі працівникам міліції, які включені до складу цього наряду, зброї, радіостанцій, спецзасобів та службової документації, проводить їх інструктаж і віддає наказ заступити на службу.

76. Управління підрозділами патрульно-постової служби і патрульно-постовими нарядами забезпечується шляхом:

а) розроблення і прийняття рішення;

б) підготовки сил і засобів для виконання поставлених завдань, інструктажа нарядів;

в) організації взаємодії, підтримання постійного зв'язку з підрозділами і патрульно-постовими нарядами, своєчасним обміном інформацією;

г) маневрування силами і засобами патрульно-постової служби;

д) контролю за організацією і несенням патрульно-постової служби;

е) обліку і оцінки результатів діяльності патрульно-постових нарядів.

77. Управління патрульно-постовими нарядами в період несення служби покладається на чергові частини міськрайлінорганів. В містах з чисельністю 100 тисяч населення і більше на базі чергових частин органів внутрішніх справ створюються групи по керуванню силами і засобами міліції та громадськістю, які беруть участь у забезпеченні правопорядку, своєчасному доведенні до них оперативної обстановки і маневру нарядами. При введенні посиленого варіанту несення служби керівництво нарядами забезпечується спеціально створеним штабом.

78. Оперативне управління в межах патрульної дільниці або зони здійснюється також начальником патрульної дільниці (зони) з наступною доповіддю в чергову частину про зміни у розташуванні нарядів.

79. Маневрування силами і засобами полягає в організованому і своєчасному зосередженні необхідних сил і засобів міліції там, де виникає напружена обстановка. Воно дозволяє більш надійно забезпечити охорону громадського порядку, запобігання злочинам і їх припинення.

Маневрування силами і засобами міліції забезпечується:

- високою мобільністю підрозділів і нарядів;

- послідовним зосередженням підрозділів і нарядів на важливих ділянках;

- перерозподілом сил і засобів у масштабі республіки, області, міста, залізничної магістралі, водного та повітряного басейну з урахуванням обстановки, що склалася;

- створенням рухомих резервів;

- наявністю безперебійного зв'язку.

Особливе значення маневрування має в умовах швидкої зміни оперативної обстановки, а також при вирішенні завдань, що раптово виникають у зв'язку із стихійним лихом, масовими безпорядками та іншими надзвичайними обставинами.

80. Для ефективного забезпечення керівництва нарядами застосовується радіозв'язок, проводні, сигнальні засоби зв'язку та інші технічні засоби. Радіозв'язок є основним засобом зв'язку з рухомими нарядами.

Проводні засоби, міські і спеціальні телефони використовуються для зв'язку з нарядами, що не мають радіозв'язку.

Рухомі засоби зв'язку застосовуються при відсутності інших засобів для уточнення обстановки або дублювання окремих вказівок. З цією метою використовуються транспортні засоби, а також піші зв'язківці. Зв'язок за допомогою зорових і звукових сигналів встановлюється безпосередньо між нарядами для передачі команд і підтримки взаємодії.

Телебачення застосовується для нагляду за станом правопорядку на найважливіших ділянках території (об'єктах) і контролю за діями нарядів.

81. Організація патрульно-постової служби здійснюється:

а) на 1 рік - планом комплексного використання сил і засобів міліції в охороні громадського порядку (єдиною дислокацією), який складається на весняно-літній і осінньо-зимовий періоди і за необхідності коректується;

б) на місяць (декаду) - планом використання особового складу підрозділів швидкого реагування "Беркут"; інших підрозділів патрульно-постової служби; сил громадськості;

в) на поточну добу - книгою служби нарядів;

г) на виконання конкретного завдання - наказом або спеціальним планом.

82. Рішення начальника міськрайвідділу приймається на підставі всебічного аналізу і оцінки оперативної обстановки:

При цьому враховуються:

а) географічні, соціально-економічні особливості міста, району, міграція населення та інші демографічні зміни;

б) кліматичні умови;

в) стан громадського порядку і злочинності на вулицях та в інших громадських місцях;

г) сили і засоби органу внутрішніх справ, результати роботи патрульно-постових нарядів по охороні громадського порядку, запобіганню і розкриттю злочинів.

83. При аналізі оперативної обстановки використовуються:

а) дані про кількість і особливість вулиць, парків, скверів, про місця розташування виробничих комплексів, об'єктів дозвільної системи, установ Національного банку України, залізничних станцій, вокзалів та інших об'єктів промисловості, транспорту, підприємств торгівлі, громадського харчування, шкіл, спеціальних установ органів внутрішніх справ і режим їх роботи, міграцію населення в будь-який час року і доби та інше;

б) дані про кількість, рівень динаміки і структуру злочинності, інші правопорушення, вчинені на вулицях та в інших громадських місцях;

в) дані про результати роботи патрульно-постових нарядів всіх підрозділів, які беруть участь в охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю, а також про стан забезпечення особового складу зброєю, засобами зв'язку, транспортом, спеціальними засобами.

84. Джерелом інформації при вивченні оперативної обстановки є: статистична звітність, аналітичні матеріали, оперативні і робочі карти та інші документи, що відображають стан охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю, оргдовідка про вчинені злочини і розшук злочинців; відомості, які надходять від працівників органів внутрішніх справ, доповіді патрульно-постових нарядів; інформація інших органів внутрішніх справ, правоохоронних органів, повідомлення державних і громадських організацій, заяви громадян, повідомлення засобів масової інформації. Перед прийняттям рішення по організації патрульно-постової служби начальник міськрайліноргану в необхідних випадках проводить рекогносцировку на місцевості з участю командирів підрозділів патрульно-постової служби, інших працівників оперативних служб. При цьому уточнюється розрахунок та розстановка сил і засобів, визначається розміщення постів, маршрутів патрулювання, види і склад нарядів, порядок несення служби, особливі обов'язки нарядів. Проведення рекогносцировки є обов'язковим при розробленні єдиної дислокації, відпрацюванні рішення щодо організації охорони громадського порядку під час масових заходів, стихійного лиха, великих виробничих аварій і катастроф, епідемій, епізоотій, а також запобігання і припинення групових порушень громадського порядку.

85. У плані організації патрульно-постової служби передбачається:

а) загальне завдання міськрайлінорганів, виходячи із обстановки, що складається;

б) обов'язкові норми виставлення особового складу і забезпечення їх технічними засобами;

в) розстановка патрульно-постових нарядів;

г) завдання нарядів;

д) порядок і особливості несення служби нарядами, організація їх взаємодії між собою, з дільничними інспекторами, іншими працівниками міліції, військовослужбовцями Національної гвардії України, представниками об'єднань громадян;

е) можливість маневру силами і засобами при зміні обстановки;

є) система зв'язку керівників міськрайвідділів внутрішніх справ з нарядами, строки подання інформації, сигнали і умовні знаки;

ж) порядок контролю за несенням патрульно-постової служби;

з) заходи щодо організаційного та матеріально-технічного, фінансового забезпечення.

86. Комплексний план (єдина дислокація) розробляється в межах території, що обслуговується (міста, району, транспортної дільниці), і включає:

а) схему району, міста, транспортної дільниці;

б) оцінку оперативної обстановки, обов'язкові норми виставлення особового складу, приблизний перелік постів і маршрутів патрулювання, в тому числі допоміжних, які підлягають закриттю в період посилення охорони громадського порядку і при здійсненні маневру;

в) види нарядів, порядок взаємодії і зв'язку між ними;

г) організацію охорони громадського порядку в місцях розташування підрозділів Державної служби охорони, учбових закладів МВС України, а також спеціальних установ міліції із залученням до патрулювання їх особового складу; центри постів та їх межі. Маршрути патрулів і пункти їх зупинок, особливості несення, порядок взаємодії і зв'язку між ними, а також з іншими силами органів внутрішніх справ, формуваннями громадськості, визначаються згідно з оперативною обстановкою і в обов'язковому порядку уточнюються на місцевості.

87. Особливості несення служби для кожного наряду (поста) визначаються в картці маршрутів (постів), (додатки 3, 4), де вказуються:

а) маршрут наряду, його довжина, межі;

б) місце розташування поста і його центр;

в) час несення служби;

г) об'єкти і зони, які потребують особливої уваги;

д) обов'язки нарядів і особливості зв'язку з сусідніми нарядами, черговою частиною органу внутрішніх справ, дільничними інспекторами міліції, громадськими формуваннями, зони проходження радіозв'язку і спосіб зв'язку з цими дільницями;

е) порядок руху на маршруті і найбільш характерні тактичні прийоми несення служби.

88. Розробляється кількість постів і маршрутів, нарядів, необхідних для повного закриття території, що обслуговує орган внутрішніх справ. На кожний маршрут (пост) складається картка маршруту (поста), яка видається наряду перед заступанням на службу.

89. Несення служби протягом чергової зміни може здійснюватись на одному або декількох маршрутах (постах), при цьому патрульному (постовому) видаються відповідні картки. На інструктажі вказується послідовність і порядок переміщення з одного маршруту (поста) на інший.

90. Види нарядів та їх склад визначаються керівництвом міськрайлінорганів внутрішніх справ, виходячи із особливостей території, обставин, що склалися. Пости виставляються в тих місцях, де цілодобово протягом певного періоду часу потрібний безперервний нагляд працівників міліції.

Патрулі використовуються в тих випадках, коли постійне знаходження патрульно-постових нарядів в певних пунктах, обмежених видимістю, не викликається необхідністю. Парні наряди встановлюються в місцях, де один міліціонер не зможе забезпечити виконання поставленого завдання (в місцях великого скупчення людей, на околицях міст, у лісових масивах, при несенні служби в нічний час, під час супроводження поїздів і т.ін.).

При несенні служби з військовослужбовцями Національної гвардії, дружинниками, наряд, як правило, призначається командуванням підрозділу патрульно-постової служби та Національної гвардії з розрахунку - один міліціонер і два-три військовослужбовців Національної гвардії або представників громадськості.

91. Час виставлення нарядів і тривалість несення служби встановлюється з таким розрахунком, щоб кількість нарядів збільшилась у найбільш напружений час доби і в місцях, де найбільш можливі злочини і порушення громадського порядку.

92. Обов'язкові норми цілодобового виставлення нарядів для несення патрульно-постової служби на вулицях та в інших громадських місцях, виділення автотранспорту для патрулювання визначаються в кожному органі внутрішніх справ і підрозділі міліції з метою забезпечення максимального використання сил і засобів в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю з урахуванням їх штатної чисельності.

93. Начальники міськрайлінорганів внутрішніх справ на підставі плану комплексного використання сил і засобів, з урахуванням змін в оперативній обстановці щоденно приймають рішення щодо організації патрульно-постової служби на поточну добу, в якому визначають: розрахунок сил і засобів, розстановку нарядів за змінами, осіб, які проводять інструктаж і здійснюють контроль за несенням патрульно-постової служби.

94. Призначення працівників міліції в наряд проводиться з урахуванням індивідуальних особливостей: особистих моральних, ділових якостей, стану здоров'я, досвіду роботи та інших даних, які найбільш повно відповідають вимогам несення служби на тому чи іншому маршруті, посту.

Міліціонери закріплюються за 2-3 маршрутами (постами) і без крайньої необхідності на інші дільниці не призначаються. Забороняється призначати для самостійного несення служби і озброювати міліціонерів, які не пройшли початкову підготовку в школах професійної підготовки та не прийняли Присяги.

95. Для вирішення конкретних завдань, що постають при різкому загостренні оперативної обстановки, виникненні надзвичайних обставин, проведенні масових заходів, рейдів, операцій тощо з урахуванням їх значення і масштабу, розробляється спеціальний план або видаються накази згідно з розділами XII-XIV цього Статуту.

96. Міліціонери, призначені в наряд для несення патрульно-постової служби, прибувають в орган внутрішніх справ, підрозділ міліції чи спеціально визначене місце за 30 хвилин до початку інструктажу. При прибутті вони доповідають черговому і своєму командирові, називають їх за званням, додаючи перед званням слово "Товаришу (пане)", наприклад: "Товаришу (пане) лейтенант, сержант Петренко для несення служби прибув". Перед проведенням інструктажу черговий опитує про стан здоров'я та інші обставини, які заважають несенню служби, видає міліціонерам зброю, спорядження, засоби зв'язку, індивідуального захисту і спеціальні засоби, службові документи (службову книжку, картку маршруту (поста) наряду та інші), про що міліціонер розписується в книзі служби нарядів. Зарядження зброї проводиться по команді і під наглядом оперативного чергового або командира підрозділу в спеціально відведеному місці, при цьому патрон в патронник не досилається.

Оперативний черговий або командир підрозділу оголошує пости та маршрути патрулювання, час несення служби та інформує про відміну орієнтировок, знайомить з отриманою інформацією про вчинені злочини, прикмети осіб, що розшукуються, викрадене майно та іншими відомостями, контролює їх записи в службовій книзі, потім виставляє наряд на інструктаж, перевіряє у кожного міліціонера наявність обов'язкових предметів озброєння і спорядження. Робить відповідний запис у книгу служби нарядів управління (відділу) внутрішніх справ. При виявленні недоліків вживає заходів до їх усунення і доповідає про готовність особового складу до несення служби посадовій особі, яка відповідно до щомісячного графіка проводить інструктаж.

97. Патрульний (постовий), який заступає на службу зобов'язаний бути одягненим по формі за сезоном, мати зразковий зовнішній вигляд і справне спорядження.

Він повинен мати:

- службове посвідчення;

- службову книжку (додаток N 2);

- картку маршруту (поста);

- табельну зброю з двома спорядженими магазинами;

- радіостанцію;

- кишеньковий ліхтар;

- свисток;

- засоби індивідуального захисту, спеціальні засоби;

- бланки протоколів про адміністративні правопорушення;

- індивідуальний пакет (аптечку).

98. Щоденні інструктажі нарядів перед заступанням на службу проводяться керівниками органів внутрішніх справ і командним складом підрозділу патрульно-постової служби за участю досвідчених оперативних працівників.

99. Посадова особа, яка готується до проведення інструктажу, зобов'язана з'ясувати оперативну обстановку, використовуючи при цьому наявну інформацію у чергового, вивчити і оцінити дії нарядів за минулу добу, детально ознайомитись з завданнями, порядком і особливостями несення служби на кожному маршруті (посту), намітити питання для перевірки знань міліціонерів з урахуванням оперативної обстановки, вирішення завдань для навчання діям в різних ситуаціях.

100. При наближенні до строю особи, яка проводитиме інструктаж, черговий подає команду "Наряд, струнко. Вправо (вліво), на середину, рівняйсь!" і доповідає про готовність наряду до інструктажу. Наприклад: "Товаришу (пане) підполковнику! Наряд у складі 20 чоловік для інструктажу вишикуваний. Черговий по відділу капітан Іваненко". Приймаючи рапорт, той хто інструктує, звертається до наряду: "Здрастуйте товариші (панове)!" На його привітання наряд відповідає: "Здоров'я бажаєм товаришу (пане) підполковнику". Після цього той, хто інструктує, подає команду "Вільно!".

101. Той, хто інструктує, зобов'язаний:

а) впевнитись у готовності особового складу до несення служби і вжити заходів до усунення виявлених недоліків;

б) перевірити звання патрульними і постовими своїх прав і обов'язків, окремих положень нормативних актів, правил застосування зброї і спеціальних засобів, прикмет розшукуваних злочинців і викраденого майна;

в) оголосити результати несення служби за минулу добу, за необхідності роз'яснити недоліки і упущення, навести приклади зразкових дій патрульних і постових;

г) роз'яснити оперативну обстановку, поставити нарядам конкретні завдання на весь період несення служби і визначити порядок їх виконання;

д) запропонувати міліціонерам вирішити декілька завдань, при цьому розібрати найбільш характерні тактичні прийоми несення служби (ведення нагляду, виявлення злочинців за малопомітними прикметами, запобігання і припинення групових порушень громадського порядку, затримання озброєних злочинців і т.ін.);

е) нагадати міліціонерам про необхідність додержання законності, а також про чемність і уважне ставлення до громадян;

є) роз'яснити порядок зміни нарядів, зв'язку і взаємодії.

Проведення інструктажу закінчується віддачею наказу про заступання нарядів міліції на службу. Наприклад: "Наряд, струнко! Наказую заступити на охорону громадського порядку в столиці України - місті Києві. Під час несення служби суворо додержуватись законності, виявляти високу культуру і чемність у зверненні до громадян. Направо (наліво) за маршрутами і постами кроком руш!".

102. В містах без районного поділу не рідше одного разу на місяць проводиться спільний інструктаж всіх патрульно-постових нарядів, які несуть службу на вулицях і в інших громадських місцях за планами комплексного використання сил і засобів міліції.

Після загального шикування керівний і начальницький склад перевіряє зовнішній вигляд і екіпіровку нарядів, а працівники ДАІ, інженери і техніки після нього - проводять огляд технічного стану автотранспорту і засобів зв'язку. Посадова особа, яка проводить інструктаж:

а) підводить підсумки несення служби за минулий період, зачитує накази про заохочення працівників, які відзначилися, відмічає недоліки та упущення, які мали місце під час несення патрульно-постової служби;

б) аналізує результати взаємодії нарядів, підрозділів, які беруть участь в охороні громадського порядку;

в) інформує про стан оперативної обстановки;

г) оголошує завдання нарядів і підрозділів по охороні громадського порядку і об'єктів народного господарства, по забезпеченню безпеки дорожнього руху і боротьбі із злочинністю.

Інструктаж закінчується загальним шикуванням, віддачею наказу про заступання на службу і проходженням урочистого маршу.

Для нарядів, які брали участь у спільному інструктажі в день його проведення, інші інструктажі не проводяться.

103. Контроль за організацією та несенням патрульно-постової служби є важливим засобом зміцнення дисципліни серед особового складу і забезпечення високої активності нарядів міліції у боротьбі з злочинністю і в охороні громадського порядку. Він здійснюється шляхом проведення систематичних перевірок служби у всіх органах, підрозділах.

104. При перевірці організації і несення патрульно-постової служби встановлюється:

- правильність розставлення і використання особового складу і технічних засобів, згідно з обстановкою, що склалася;

- якість проведених інструктажів нарядів;

- чіткість і оперативність керування нарядами, своєчасність доведення до них інформації про зміни оперативної обстановки;

- якість несення служби нарядами міліції та їх активність у боротьбі із злочинністю і порушеннями громадського порядку;

- забезпечення взаємодії між нарядами, іншими службами, підрозділами міліції та громадськими формуваннями;

- додержання нарядами законності і службової дисципліни;

- правильність оформлення і ведення службових документів.

105. Патрульно-постову службу міліції зобов'язані перевіряти:

- особи керівного складу міліції МВС України, Головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, м.Києві та Київської області, управлінь МВС України в областях, м.Севастополі та управлінь (відділів) МВС України, спеціальної та транспортної міліції - при кожному інспектуванні підвідомчих органів і підрозділів;

- начальники органів внутрішніх справ - не рідше одного разу на тиждень;

- заступники начальників міськрайлінорганів внутрішніх справ, командири підрозділів патрульно-постової служби - не рідше двох разів на тиждень;

- особи керівного та інспекторського складу служби охорони громадського порядку міськрайлінорганів внутрішніх справ - не менше двох раз на тиждень;

- командири рот і взводів ППСМ - щоденно;

- оперативні чергові та їх помічники - не менше одного разу на добу;

- командири відділень ППСМ - не менше двох разів у кожну зміну;

- дільничні інспектори (начальники лінійних пунктів) систематично на території дільниці, яку вони обслуговують.

106. Патрульно-постову службу можуть також перевіряти інші посадові особи, які мають на це спеціальне розпорядження прямого начальника.

107. Перевірка несення служби нарядами може бути гласною і негласною. Вона повинна проводитись в будь-який час доби за графіками, затвердженими начальником органу і командуванням підрозділів патрульно-постової служби на кожен місяць, при цьому всі наряди обов'язково повинні бути перевірені керівним та інспекторським складом органів внутрішніх справ.

108. У тих, хто прибув для перевірки патрульний (постовий), якщо не знає їх в обличчя, вимагає службове посвідчення (від осіб, перелічених ст.105 цього Статуту);

- посвідчення особи і письмове розпорядження на право перевірки - від осіб, уповноважених прямими начальниками.

109. Патрульний (постовий) при наближенні того, хто перевіряє, швидко підходить до нього і відрекомендовується. Наприклад: "Товаришу (пане) лейтенанте, патрульний - сержант Карпенко" або "Товаришу (пане) майоре, постовий - сержант Іваненко". У тих випадках, коли перевірку проводять двоє, патрульно-постовий відрекомендовується старшому за посадою, а при рівних посадах - за званням.

110. За вимогою того, хто перевіряє старший патруля (постовий) доповідає про обстановку на території маршруту (поста) і відповідає на поставлені запитання.

111. При відсутності наряду на маршруті (посту) той, хто перевіряє, зобов'язаний негайно з'ясувати причину і особисто або через чергового встановити, де він знаходиться.

112. Особи, які перевіряють службу нарядів, зобов'язані глибоко вивчати оперативну обстановку на маршрутах і постах, об'єктивно оцінювати якість несення служби, не допускаючи ніяких послаблень і спрощень, а також навчати міліціонерів прийомам несення служби та діям у складній обстановці.

113. Під час перевірки нарядів посадові особи, які перевіряють службу, зобов'язані звертати увагу:

- на те, чи знаходиться патруль (постовий) на своєму маршруті (посту) та чи пильно він несе службу;

- наскільки добре наряд міліції знає осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, обстановку на маршруті (посту), особливо в місцях можливого вчинення правопорушень, переховування злочинців та інших антигромадських елементів, а також обов'язки і права;

- яким чином патрульний (постовий) взаємодіє з сусідніми нарядами, дільничним інспектором, представниками формувань громадськості;

- на його зовнішній вигляд, екіпіровку, додержання вимог про ввічливість і культуру у ставленні до громадян, виконання міліціонерами службових обов'язків;

- які події мали місце під час несення служби і які по них вжиті заходи.

114. Забороняється перевіряти несення служби шляхом намагань відібрати зброю, інсценування правопорушень та іншими способами, які можуть призвести до нещасного випадку та інших небажаних наслідків.

115. При негласній перевірці особа, яка перевіряє, таємно веде спостереження за діями наряду, який перевіряється. У випадку грубого порушення порядку несення служби нарядом або коли він потребує негайної допомоги, перевіряючий припиняє свою перевірку і дає вказівки до усунення порушень чи подає міліціонерам необхідну допомогу.

Про наслідки негласної перевірки перевіряючий доповідає рапортом начальнику, який призначив цю перевірку.

116. При виявленні недоліків в організації і несенні служби особа, яка перевіряє, зобов'язана на місці вжити заходів до їх усунення.

За грубе порушення вимог чинного Статуту наряд міліції може бути знятий з маршруту (поста) особами, яким від підпорядкований.

117. Про наслідки перевірки патрульно-постової служби особа, яка перевіряє, робить відповідний запис у службовій книжці і в книзі служби нарядів з переліком конкретних недоліків, зроблених зауважень і вжитих заходів. Ці дані використовуються при проведенні інструктажів і підбитті підсумків щодобової роботи міліціонерів.

Стан і якість перевірок нарядів не менше одного разу на місяць розглядаються на службових нарадах керівництва міськрайлінорганів внутрішніх справ і підрозділів патрульно-постової служби.

118. Облік результатів роботи нарядів міліції ведеться з метою визначення якості несення служби і виховання у особового складу особистої відповідальності за стан охорони громадського порядку і безпеки на території, яку вони обслуговують.

119. Результати роботи за кожну добу записуються командиром взводу (відділення) до особистого рахунку роботи міліціонера підрозділу (додаток N 6) і оголошуються на інструктажах. Підбиття підсумків роботи проводиться на службових нарадах:

- начальником органу, командиром батальйону, роти - не рідше одного разу на місяць;

- командиром взводу (відділення) - не менше двох разів на місяць.

120. Стан патрульно-постової служби в органі внутрішніх справ, підрозділі оцінюється за рівнем її організації і конкретними результатами роботи міліціонерів по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю, охороні об'єктів народного господарства і забезпеченню безпеки дорожнього руху, при цьому враховується правильність використання особовим складом і технічних засобів. Щодо кожного вчиненого і нерозкритого злочину на маршруті (посту) проводиться службова перевірка з метою встановлення, якою мірою це залежало від організації і якості несення патрульно-постової служби, і до винних вживаються певні заходи.

121. При оцінці роботи міліціонерів враховується:

а) стан охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю на території маршруту або поста (наявність або відсутність злочинів і порушень громадського порядку під час несення ними служби і в якій мірі це залежало від його діяльності);

б) особиста участь і ступінь активності в запобіганні, припиненні і розкритті злочинів, затриманні злочинців, у тому числі і за прикметами;

в) виявлення ініціативи, відваги, кмітливості, вміння швидко орієнтуватись і правильно діяти в складній обстановці;

г) знання вимог цього Статуту, наказів МВС України;

д) якість виконання службових обов'язків;

е) додержання законності, культурний рівень, дисциплінованість, стройова виправка і зовнішній вигляд, а також чемність, уважне і справедливе ставлення до громадян;

є) зберігання технічних засобів і правильність їх службового використання і експлуатації;

ж) взаємодія з іншими нарядами міліції та громадськістю.

122. Результати роботи міліціонерів щоденно записуються командиром взводу (відділення) підрозділу в особовому рахунку (додаток N 6), а також черговим по підрозділу або командиром взводу (відділення) в книзі обліку результатів роботи нарядів (додаток N 9).

123. Основним показником ефективності несення служби нарядами є стан оперативної обстановки на закріпленій за ними території. Кількість затриманих правопорушників не є головним критерієм оцінки роботи міліціонерів.

124. Патрульні і постові наряди забезпечують належний громадський порядок і безпеку на своїх маршрутах і постах відповідно до чинних законів і встановлених правил поведінки. Вони повинні підтримувати нормальну обстановку і порядок на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, в аеропортах та в інших громадських місцях, вживаючи при цьому своєчасних заходів щодо виявлення, запобігання й припинення порушень громадського порядку.

Патрульні і постові наряди зобов'язані:

а) виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою профілактичні та розшукові заходи, передбачені чинним законодавством;

б) припиняти адміністративні правопорушення;

в) виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;

г) розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти та інших осіб у випадках, передбачених законодавством;

д) сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості;

е) забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих осіб документів, речей, цінностей та іншого майна, вживати заходів до повернення його законному власнику;

є) надавати у межах наданих прав допомогу народним депутатам, представникам органів місцевого самоврядування і громадських об'єднань у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;

ж) надавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які знаходяться без нагляду батьків;

з) забезпечувати охорону свідків, потерпілих та інших осіб за їх зверненням, якщо їх життя, здоров'я і майно знаходяться в небезпеці у зв'язку з поданням ними допомоги правоохоронним органам у запобіганні та розкритті злочинів;

и) знати закони та інші нормативні акти органів місцевої державної виконавчої влади з питань забезпечення громадської безпеки і охорони громадського порядку, вимагати від громадян їх виконання;

і) забезпечувати виконання загальнообов'язкових рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих ними в межах своєї компетенції з питань охорони громадського порядку і правил торгівлі у невстановлених місцях;

ї) забезпечувати громадський порядок під час проведення масових заходів комерційного характеру на кошти організацій або осіб, які їх проводять;

й) додержуватись законності, ретельно і уважно розбиратися на місці з порушниками громадського порядку; при застосуванні передбачених в законах заходів адміністративного впливу до правопорушників роз'ясняти їм, згідно з яким нормативним актом і за яке порушення вони застосовуються;

к) доповідати черговому по міськрайліноргану про всі випадки виникнення загрози громадській безпеці і необхідності залучення технічної допомоги та аварійних служб, не допускати громадян в небезпечну зону.

125. Патрульні і постові наряди при несенні служби повинні проводити роботу по запобіганню злочинам на постах і маршрутах патрулювання.

Вони зобов'язані:

а) виявляти причини й умови, які сприяють вчиненню злочинів, в межах своєї компетенції вживати заходів до їх усунення, брати участь у правовому вихованні населення;

б) проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів;

в) в межах поста або маршруту забезпечувати спостереження за місцями найбільш вірогідного вчинення злочину, можливої появи і переховування злочинців, а також проживання осіб умовно засуджених і умовно звільнених з місць позбавлення волі;

г) виявляти порушення встановлених обмежень особами, які перебувають під адміністративним наглядом міліції, і доповідати про них оперативному черговому міськрайліноргану внутрішніх справ або дільничному інспектору міліції;

д) своєчасно застерігати громадян від вчинення протиправних дій, роз'яснювати їм неприпустимість антигромадської поведінки і відповідальність за це, звертати увагу на осіб, які, зважуючи на поведінку, можуть вчинити злочин.

126. Патрульні і постові наряди повинні припиняти злочини, встановлювати і затримувати осіб, які їх вчинили, спільно з іншими працівниками органів внутрішніх справ брати участь у розшуку злочинців і осіб, що пропали безвісті.

Вони також зобов'язані:

а) при зверненні громадян з заявами і повідомленнями про підготовку до вчинення або про вчинені злочини встановити і записати прізвище, ім'я та по батькові заявників, їх адреси, час надходження повідомлення, конкретне місце вчинення злочину, ким і проти кого він вчинений або готується та інші дані, що мають значення для розкриття злочину;

б) при одержанні повідомлень про підготовку злочину, доповідати черговому і вжити заходів до його запобігання;

в) при одержанні повідомлень про злочин, що готується або про вчинений злочин, терміново доповісти про це черговому, прибути до місця події, вжити заходів щодо виявлення і затримання осіб, які вчинили злочин, надати допомогу потерпілим, встановити свідків (очевидців) і до прибуття слідчо-оперативної групи забезпечити охорону місця пригоди, недоторканість обстановки, слідів, знарядь злочинів та інших речових доказів;

г) при виявленні в районі маршруту (поста) слідів або предметів, які можуть бути доказом вчинення злочину, вжити заходів для їх зберігання і доповісти про це черговому;

д) при одержанні інформації про злочинців, які перебувають в розшуку, і тих, що пропали безвісти, та прикмети осіб, які розшукуються, виявляти їх шляхом особистого пошуку в районі маршруту патрулювання (поста), при цьому звертати особливу увагу на місце масового скупчення громадян;

е) з прибуттям на місце події слідчо-оперативної групи діяти відповідно до вказівок її керівника, про що доповісти черговому;

є) при надходженні повідомлення про факти збуту фальшивих грошей терміново вживати заходів щодо затримання особи, яка займається цим, виявити свідків і доповісти про це черговому.

127. Патрульні і постові наряди зобов'язані:

а) припиняти злочини і порушення громадського порядку: дрібне хуліганство, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, яким дозволено продаж спиртних напоїв на розлив: появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, приставання до іноземних громадян з метою придбання речей, стрільбу з вогнепальної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях та інші;

б) виявляти групи підлітків, з боку яких спостерігаються антигромадські прояви, місця їх скупчення і доповідати про них черговому, а за можливістю і в інспекцію у справах неповнолітніх;

в) не допускати порушень вікових обмежень працівниками торговельних закладів при продажу спиртних напоїв, пива і тютюнових виробів;

г) виявляти осіб, які втягують неповнолітніх в злочинну діяльність, пияцтво, наркоманію, проституцію, азартні ігри, інші антигромадські дії, і доповідати про них оперативному черговому та начальнику міськрайліноргану внутрішніх справ;

д) подавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну допомогу неповнолітнім, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані.

128. Патрульні і постові наряди повинні вживати заходів до захисту власності від протиправних посягань.

Вони зобов'язані:

а) знати розташовані в районі маршруту (поста) промислові, торговельні та інші підприємства, організації, знати порядок їх роботи і охорони; не допускати, щоб сторонні особи проникали до вантажних станцій, контейнерних майданчиків, на причали, в порти; надавати необхідну допомогу працівникам транспорту і Державної служби охорони в запобіганні крадіжок вантажів;

б) звертати увагу на транспорт, який вивозить з організацій, підприємств і установ вантажі, особливо в неурочний час, при виникненні підозри перевіряти у водіїв наявність шляхового листа, його реквізити, товарні документи. У випадку їх відсутності, невірного оформлення чи невідповідності документальних даних фактичній кількості вантажу, який вивозиться, доповідати про це оперативному черговому і доставляти водіїв, транспорт і осіб, які їх супроводжують, для з'ясування обставин в орган внутрішніх справ; з речами спекуляції (збуту) в орган внутрішніх справ;

в) виявляти і припиняти дії осіб, які займаються в невстановлених місцях спекуляцією промисловими товарами, сільськогосподарською продукцією, незаконними операціями з валютними цінностями, квитками на видовищні і спортивні заходи та іншими речами, а також торгівлею з рук у невстановлених місцях або без відповідного дозволу виробами індивідуальної трудової діяльності й іншими товарами; доставляти цих осіб разом з речами спекуляції (збуту) в орган внутрішніх справ.

129. Патрульні і постові наряди зобов'язані:

а) знати Правила дорожнього руху і чинне законодавство про відповідальність за їх порушення;

б) запобігати і припиняти порушення Правил дорожнього руху, особливо управління транспортними засобами водіями в нетверезому стані і наркотичному сп'янінні, без посвідчення на право управління автотранспортом, пішоходами, а також порядку перевезення вантажів;

в) при порушенні Правил дорожнього руху іноземними громадянами або особами без громадянства вживати щодо них заходи на загальних умовах, за винятком осіб, які мають дипломатичний імунітет;

г) при порушенні Правил дорожнього руху особами, які мають дипломатичний імунітет, після перевірки документів, що підтверджують особу, у встановленому порядку скласти протокол, після чого документи повернути власнику та інформувати про це оперативного чергового та подати рапорт на ім'я начальника органу внутрішніх справ;

д) якщо водій, який має дипломатичний імунітет, керує транспортним засобом у нетверезому стані, відсторонити його від керування, доповісти оперативному черговому і діяти у відповідності з одержаними вказівками;

е) при дорожньо-транспортній події терміново доповідати про вчинене оперативному черговому або інспектору дорожньо-патрульної служби ДАІ.

До прибуття оперативної групи органу внутрішніх справ або працівників ДАІ вживати заходів по наданню допомоги потерпілим, по затриманню учасників події, вилучення у них посвідчень водія, збереження обстановки місця події і слідів транспортних засобів; виявити свідків, записати їх прізвища, адреси. В необхідних випадках встановлювати нові напрямки руху (об'їзд місця події). Про одержані дані проінформувати працівника ДАІ, який прибув для огляду місця події і викласти їх в рапорті;

є) при дорожньо-транспортній події з автомобілем, в якому знаходяться особи, які мають дипломатичний імунітет (якщо вони не потребують медичної допомоги), запропонувати водію бути присутнім при складанні матеріалів за даною подією.

Якщо водій або хтось з пасажирів не має можливості бути присутнім при оформленні матеріалів, записати необхідні свідчення про учасників події і дозволити йому їхати. В протоколі огляду місця події робиться запис про причину відсутності водія, що скріплюється підписами працівників міліції, які складали протокол і свідків;

ж) допомагати дітям, людям похилого віку й інвалідам при переході ними вулиць;

з) в місцях інтенсивного руху транспорту і пішоходів забезпечувати порядок на зупинках громадського транспорту, стежити за додержанням правил дорожнього руху, перевезення людей, посадки і висадки пасажирів.

130. Згідно з ст.16 положення "Про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 615, патрульний (постовий) міліціонер служби охорони під час несення служби зобов'язаний:

а) захищати власність і громадян від злочинних посягань та забезпечувати додержання режиму охорони згідно з укладеними договорами;

б) запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби;

в) у разі виявлення пожеж чи загорянь, спрацювань пожежної сигналізації, сповіщати про це підрозділи пожежної охорони та вживати заходів до ліквідації пожеж і загорянь;

г) зберігати державну, службову та комерційну таємницю.

131. Міліціонери підрозділів патрульно-постової служби в разі виявлення під час несення служби злочинних посягань (взломів дверей, вікон, запорів, зірваних пломб і печаток та ін.) на об'єкти та майно приватної, колективної і державної форм власності повинні негайно доповісти оперативному черговому та про вжиті на місці заходи по затриманню злочинців і охорони місця події до прибуття оперативної групи органу внутрішніх справ або підрозділу Державної служби охорони.

В разі виявлення пожежі на об'єкті або поблизу нього вжити заходів по ліквідації загорання, рятування людей і майна.

132. Патрульні і постові наряди зобов'язані:

а) нести спільно з членами об'єднань громадян службу по забезпеченню охорони громадського порядку, запобіганню правопорушень, підтримувати зв'язок і надавати їм всебічну допомогу у виконанні покладених на них завдань;

б) при спільному несенні служби забезпечити її ефективне несення, передавати представникам об'єднань громадян досвід і навики боротьби з найпоширенішими видами правопорушень, знайомити їх з особливостями обстановки на території, що патрулюється, звертати увагу на місця, де частіше всього вчиняються правопорушення;

в) надавати у межах встановлених прав допомогу представникам об'єднань громадян у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;

г) у випадку несумлінного виконання представниками об'єднань громадян своїх обов'язків по забезпеченню охорони громадського порядку доповідати про це рапортом керівництву органу внутрішніх справ.

133. Нарядам міліції патрульно-постової служби для виконання покладених на них обов'язків надається право:

а) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, на місці попереджати осіб, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені Законом України "Про міліцію" заходи примусу;

б) при підозрі у вчиненні правопорушень перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

в) згідно з пунктом 6 статті 11 Закону України "Про міліцію" проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'я, проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством.

г) входити безперешкодно у будь-який час доби:

- на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

- на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

д) у межах своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони і здоров'я людей;

е) обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів; зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознаках, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою, оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й управління ними, шляхові листи і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, провадити технічний огляд автотранспорту;

є) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення) для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставляння до міліції.

Використання з цією метою транспортних засобів, що належать підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно. Працівник міліції, який використав транспорт, на вимогу водія видає йому довідку або робить помітку в шляховому листі, вказавши тривалість поїздки і відстань, своє прізвище, посаду, номери службового посвідчення і службового телефону. Відшкодування збитків і витрат за використання транспорту громадян здійснюється згідно з статтею 25 Закону України "Про міліцію" та інших актів чинного законодавства;

ж) користуватись у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам;

з) застосовувати зброю, заходи фізичного впливу, спеціальні засоби у випадках і в порядку передбаченому Законом України "Про міліцію".

134. Наряди мають право доставляти в міліцію громадян, які вчинили адміністративні правопорушення з метою припинення порушень, якщо всі інші заходи впливу вичерпані, а також для встановлення особи порушника і складання протоколу про правопорушення, затримувати осіб, які перебували в інших громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких - до їх витвереження.

135. Згідно з п.5 статті 11 Закону України "Про міліцію" працівники міліції мають право затримувати військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовим патрулям, представникам військової комендатури, військових частин або військових комісаріатів.

136. Наряди мають право доставляти в міліцію осіб, підозрюваних у вчиненні злочину за наявності однієї із таких підстав:

а) коли цю особу застигли при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

б) коли очевидці, в тому числі і потерпілі, прямо вкажуть на особу, як на таку, що вчинила злочин;

в) коли на підозрюваному або на його одязі, при ньому або в його житлі знайдені явні сліди злочину.

За наявності інших даних, які дають підставу підозрювати особу у вчиненні злочину, вона може бути доставлена в міліцію тільки в тому випадку, якщо намагалася втекти або коли не має постійного місця проживання, або коли не встановлена особа підозрюваного.

137. При відмові (опору) осіб, вказаних в підпунктах 134 і 135 розділу V цього Статуту, йти в орган внутрішніх справ, наряд вживає заходів для їх доставки, використовуючи допомогу дружинників, громадськості. У випадках, передбачених статтею 14 Закону України "Про міліцію" дозволяється застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, а також використовувати службових собак тощо.

138. Патрульний (постовий), який доставив в орган внутрішніх справ порушника громадського порядку або особу, яку підозрюють у вчиненні злочину, зобов'язаний повідомити про це рапортом (додаток N 7).

139. Працівник міліції у межах повноважень, наданих законодавством, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

При порушенні працівником міліції прав, законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до відновлення цих прав, відшкодування матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.

140. Тактична зрілість, грамотність дій міліціонера в різних ситуаціях, які дозволяють йому успішно вирішувати питання охорони громадського порядку і боротьби з злочинністю значною мірою визначаються його вмінням правильно будувати свої взаємовідносини з громадянами. У взаємовідносинах з громадянами міліціонери повинні виявляти високу культуру і такт.

141. Патрульний (постовий) повинен звертатися до громадян з повагою на "Ви", свої вимоги і зауваження викладати в переконливій формі. При зверненні до громадянина він повинен привітатися з ним, після чого приклавши руку до головного убору, назвати йому своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення і повідомити мету звернення. Якщо до патрульного (постового) звертаються громадяни, він також зобов'язаний прикладати руку до головного убору, уважно вислухати і вжити заходів за їхніми заявами, а в необхідних випадках пояснити, куди слід звертатись для вирішення поставленого питання.

142. На вимогу народних депутатів, посадових осіб і громадян патрульний (постовий) зобов'язаний назвати своє прізвище, місце роботи і пред'явити службове посвідчення.

143. В поводженні з громадянами недопустимі:

а) зверхній тон, грубість, зарозумілість;

б) іронічне або неввічливе викладення зауважень;

в) вирази або репліки, які ображають людську гідність;

г) погрози, повчання і несправедливі докори;

д) пред'явлення незаслужених звинувачень;

е) погрозливі чи ображаючі жести або знаки.

144. У розмові з громадянами працівники міліції повинні виявляти спокій, витримку і розсудливість. Вони не повинні відповідати грубістю на грубість і у своїх діях керуватися особистими неприязними почуттями.

Коли порушник на зроблені йому зауваження реагує збуджено, необхідно дати йому час заспокоїтись і попросити пояснення з приводу його невірних дій. Роз'яснити неправомірність його поведінки з посиланням на відповідні закони, постанови та інші нормативні акти. Тільки після цього може бути прийнято рішення про складання протоколу, накладення штрафу на місці, доставляння порушника у міліцію або можливість обмежитись зауваженням.

Зауваження правопорушникам, які мають при собі дітей, по можливості, робиться так, щоб діти цього не чули.

145. Міліціонери не повинні втручатися у суперечки особистого (домашнього) характеру, за винятком випадків, коли є безпосередня небезпека для життя і здоров'я громадян, допускається порушення громадського порядку або хто-небудь потребує допомоги міліції.

146. З підлітками патрульно-постові наряди повинні поводитися також ввічливо, як і з дорослими. Зауваження дітям робляться з урахуванням їх психології і рівня розвитку.

147. З документами, що перевіряються у громадян, необхідно поводитися акуратно, не робити на них або в них будь-яких поміток. Якщо у документ вкладені гроші, записка і т.ін., необхідно запропонувати власнику самому вилучити з нього вказані предмети.

148. Особи, які мають документи з явними ознаками підробки або неправомірно володіють ними, доставляються у міліцію.

149. Працівник міліції, який заступає на службу, повинен знати:

а) поставлене завдання;

б) оперативні обставини особливості маршруту (поста);

в) розміщення найближчих нарядів міліції, військових нарядів та об'єднань громадян;

г) порядок підтримання зв'язку з черговими, іншими нарядами;

д) прикмети розшукуваних злочинців, викрадених речей та автомототранспорту;

е) місця можливого вчинення правопорушень, появи злочинців, інших правопорушників;

є) осіб, які перебувають під адміністративним наглядом міліції, і встановлені для них обмеження;

ж) місцезнаходження в районі поста (маршруту) відділення зв'язку, банківських установ та інших сховищ цінностей;

з) розміщені в районі маршруту (поста) парки, сквери, стадіони, їдальні, кафе, пивні бари, ресторани, дискотеки, кінотеатри, готелі, ринки, вокзали, пристані, дитячі заклади та інші місця масового відпочинку громадян;

и) місця компактного проживання або перебування іноземних громадян та осіб без громадянства;

і) час початку та закінчення роботи розміщених у районі великих промислових підприємств та установ, транспорту, а також режим роботи торговельних та видовищних закладів і час їх інкасації;

й) місцезнаходження органів державної влади і управління, правоохоронних органів, пожежної охорони, установ, підприємств, штабів народних дружин, найближчих лікарень, поліклінік, аптек, місць збереження наркотичних речовин, а також розташування приладів охоронно-пожежної сигналізації;

к) трамвайні, автобусні і тролейбусні маршрути та їх найближчі зупинки, станції метро, стоянки автомобілів і таксі в зоні маршруту (поста);

л) прилеглі до маршруту (поста) вулиці, провулки, площі, прохідні двори та інші шляхи найкоротшого руху на випадок переслідування злочинців.

150. Працівник, який заступає в наряд, прибувши до місця несення служби, залежно від конкретних умов маршруту патрулювання (поста) і у відповідності з одержаними на інструктажі вказівками доповідає оперативному черговому про своє прибуття і обстановку в районі несення служби або робить це після обходу маршруту (території поста).

151. За умовами служби зміна нарядів може проводитися на маршруті (посту) в раніше обумовленому місці.

Працівник, який заступає в наряд, відрекомендовується тому, кого замінює. Наприклад: "Товаришу (пане) сержанте! Старший сержант Ткачук прибув для заміни". Наряд, який змінюється, сповіщає заступаючому про події та одержані розпорядження, які мали місце під час несення служби.

Про прийняття - здавання маршруту (поста) той, хто приймає, робить запис у службовій книжці наряду, який змінюється, і за наявності засобів зв'язку доповідає черговому.

152. В разі неприбуття зміни в умовний час наряд доповідає про це черговому по телефону або іншим чином і тільки з його дозволу може залишити маршрут (пост).

153. Наряд зобов'язаний нести службу на маршруті (посту) безвідлучно протягом установленого часу.

Він може тимчасово залишити маршрут (пост):

а) за вказівкою або з дозволу начальника органу, його заступників, оперативного чергового або його помічника;

б) за необхідності відновлення громадського порядку, запобігання та припинення злочинів;

в) для переслідування злочинців, що зникають;

г) для доставляння в міліцію правопорушників;

д) за необхідності захисту громадян від нападу;

е) для надання допомоги потерпілим від стихійного лиха, подій, нещасних випадків, а також доставляння в найближчу лікарню, поліклініку, аптеку осіб, які раптово захворіли або опинилися на вулицях і в інших громадських місцях у безпорадному стані;

є) для вжиття заходів до ліквідації пожежі;

ж) для охорони місця події за межами маршруту (поста);

з) для доставляння в чергову частину органу внутрішніх справ, інспекцію у справах неповнолітніх, батькам або особам, що їх заміняють, неповнолітніх дітей, які залишились без нагляду;

и) для одержання невідкладної медичної допомоги, прийняття їжі та обігрівання в установленому порядку;

і) для надання допомоги іншим нарядам, працівникам органів внутрішніх справ, Служб безпеки України і представникам громадськості у затриманні злочинців і правопорушників.

Про залишення маршруту (поста) наряд доповідає по телефону, радіо або іншим способом черговому.

154. Під час несення служби наряду забороняється:

а) передавати і показувати будь-кому свою зброю, за винятком осіб, котрим він підлеглий;

б) спати, відволікатися від служби і послаблювати пильність;

в) вступати в розмови з питань, які не мають відношення до служби;

г) порушувати правила радіообміну, вести неслужбові розмови по телефону;

д) заходити без службової необхідності в жилі будинки, їдальні, магазини та інші приміщення;

е) залишати маршрут (пост), крім випадків, зазначених у ст.153 цього Статуту.

155. Для взаємодії або отримання допомоги від сусідніх нарядів, інших працівників органів внутрішніх справ патрульний чи постовий використовує прямий радіозв'язок або зв'язується з ними через оперативного чергового органу внутрішніх справ.

При неможливості використання радіозв'язку, а також при необхідності одержати допомогу подають сигнали свистком;

а) "затримуй" - один довгий сигнал;

б) "на допомогу до мене" - два коротких сигнали.

При необхідності сигнали повторюються. В разі ускладнення обставин, що склалися, патрульний (постовий) для подання сигналу тривоги або виклику допомоги має право використовувати зброю.

156. Патрульний (постовий), почувши ці сигнали, зобов'язаний:

а) при сигналі свистком "затримуй" - посилити пильність і вжити заходів щодо виявлення і затримання осіб, які намагаються уникнути переслідування;

б) при сигналі свистком "на допомогу до мене" - відповісти одним коротким сигналом і негайно направитись до місця виклику для надання допомоги.

157. Патрульні автомобілі, мотоцикли, катери (надалі транспортні засоби) використовуються для патрулювання за маршрутами, доставляння до міліції осіб, затриманих за вчинення злочинів і порушення громадського порядку, у виключних випадках, у разі відсутності спеціального транспорту для доставляння до медичних установ громадян, які перебувають у безпорадному стані, а також до осіб, котрі знаходяться на вулицях та в інших громадських місцях у стані сп'яніння.

Патрульні автомобілі і мотоцикли повинні бути обладнані радіостанціями та іншими необхідними технічними засобами, а також пофарбовані у відповідності з діючою кольорово-графічною схемою.

158. Патрульну службу на автомобілях і мотоциклах здійснюють наряди підрозділів патрульно-постової служби міліції, Державної служби охорони, дорожньо-патрульної служби ДАІ.

159. Порядок пересування патруля на автомобілі (мотоциклі) територією (маршрутом) визначається керівництвом підрозділу, виходячи із завдань, особливостей маршруту, обстановки, що склалась, пори року, доби і вказівок прямих і безпосередніх начальників. У найбільш важливих в оперативному відношенні місцях призначаються пункти зупинок, визначаються завдання, час і тривалість пішого несення служби у кожному пункті, а також послідовність переміщення із одного пункту в інший, час виходу на зв'язок з черговою частиною. Ці дані відображуються у карточці маршруту патруля.

160. Старший наряду на автомобілі (мотоциклі) несе відповідальність за неухильне виконання встановленого порядку несення служби і поставлених завдань, правил зберігання зброї і експлуатації наданої техніки, додержання порядку посадки і висадки осіб, яких затримано. Він повинен стежити за додержанням встановленої для патрулювання швидкості руху.

Після інструктажу старший наряду уточнює обов'язки і порядок розміщення в машині наряду, призначає кожному сектор нагляду, оголошує маршрут прямування до місця несення служби, послідовність пересування із одних пунктів до інших, доповідає по радіостанції оперативному черговому про виїзд на маршрут і подає команду почати рух.

161. Під час руху патруль проводить нагляд та за необхідності робить зупинки для вжиття заходів до припинення злочинів і порушень громадського порядку. З прибуттям на вказаний йому маршрут, з'ясовує стан громадського порядку і вживає заходів до запобігання та реагування на факти правопорушень.

Під час зупинок на маршруті старший наряду організує піше патрулювання. У патрульному транспортному засобі залишається, як правило, міліціонер-водій, який забезпечує охорону громадського порядку, підтримує радіозв'язок з оперативним черговим і старшим наряду.

Для збору особового складу встановлюється умовний сигнал.

162. Наряди на транспортних засобах, обладнаних радіостанціями, несуть службу на пунктах зупинок не менше 30 хвилин. При цьому піші патрулі, які виділяються з їх складу, можуть віддалятися від автотранспорту не далі 300 метрів.

163. Наряд на транспортних засобах взаємодіє з іншими пішими патрулями (постами), обмінюється оперативною інформацією, за необхідності надає їм допомогу.

164. Наряди на автомобілях і мотоциклах (крім ДПС ДАІ) при патрулюванні і переміщенні із одного пункту зупинки в інший рухаються з швидкістю, яка дозволяє вести нагляд з машини, але не більше 40 км на годину.

165. Під час пішого патрулювання особовий склад автопатруля обходить місця, де можливі випадки здійснення злочинів і порушень громадського порядку, і вживає заходів до їх запобігання і припинення.

166. При посадці у транспортний засіб затриманих осіб патрульні повинні вживати заходів перестороги, виключаючи можливість нанесення травм цими особами, нападу їх на громадян, працівників міліції і псування матеріальної частини транспорту; перевіряти стан запорів і надійність закриття дверей автомобіля. Доставлення у колясці мотоцикла допускається у виключних випадках, при цьому необхідно стежити, щоб затримані не могли викинутися із коляски під час руху або завадити керуванню мотоциклом.

Після виведення затриманого правопорушника із автомобіля (висадки із мотоцикла) наряд повинен оглянути кузов (коляску) з метою виявлення залишених речей і документів.

167. Патрульним на транспортних засобах під час несення служби забороняється:

а) перевозити сторонніх громадян і вантажі, а також залишати автомобіль (мотоцикл, катер) без нагляду;

б) знаходитись у автомобілі під час зупинок у пунктах зупинок, за винятком ведення переговорів по радіостанції та під час розгляду справ;

в) перевищувати встановлену швидкість руху (якщо це не пов'язано із службовою необхідністю);

г) самовільно відхилятись від призначеного маршруту і змінювати порядок несення служби, якщо це не пов'язано із службовою необхідністю;

д) передавати стороннім особам керування транспортними засобами;

е) залишати без нагляду затриманих в транспортних засобах.

168. Пересувна міліцейська група (ПМГ) є спеціальним нарядом міліції, який призначений для вжиття оперативних заходів по профілактиці правопорушень на закріпленій території, особливо в сільській місцевості, негайного виїзду на місце події і проведення оперативно-пошукових заходів для розкриття злочинів по гарячих слідах.

169. Вона складається, як правило, із постійно закріпленого працівника карного розшуку (старшого наряду) або найбільш підготовленого дільничного інспектора, міліціонера і міліціонера-водія.

170. Керівництво пересувною міліцейською групою забезпечує оперативний черговий органу внутрішніх справ, який несе відповідальність за її роботу під час його чергування, додержання дисципліни особовим складом і правильне використання спеціальних та технічних засобів.

171. Пересувні міліцейські групи працюють в закріплених за ними секторах в тісній взаємодії з дільничними інспекторами, патрулями, постовими та іншими працівниками міліції, а також з громадськістю.

172. Особовий склад пересувної міліцейської групи несе службу у встановленій формі одягу, крім старшого групи, який при необхідності може бути в цивільному одязі.

173. Пересувна міліцейська група, як правило, несе службу у закріпленому за нею секторі по охороні громадського порядку, запобіганні правопорушень, які вчинюються в громадських місцях, де відсутні інші наряди. Періодично наряд на патрульному автомобілі переміщується з одних дільниць території до інших відповідно до плану-завдання чи залежно від змін оперативної обстановки.

При одержанні повідомлення про вчинений злочин пересувна міліцейська група повинна негайно прибути до місця події і вжити заходів до його розкриття по гарячих слідах. Після закінчення цієї роботи діє відповідно до плану-завдання.

174. Особовий склад пересувних міліцейських груп працює загалом у пішому порядку при виконанні завдань з профілактики правопорушень і охорони громадського порядку у закріплених секторах і перебуває у постійній готовності для негайного виїзду для розкриття злочинів по гарячих слідах.

175. Патрульний автомобіль пересувної міліцейської групи використовується головним чином для забезпечення швидкого переміщення особового складу з одних дільниць несення служби до інших, перевірки стану охорони громадського порядку на території сектора, а у випадку вчинення злочину - для виїзду до місця події та переслідування злочинців.

Особовий склад пересувної міліцейської групи під час несення служби керується вимогами цього Статуту.

176. Патрульно-постові наряди, які несуть службу на об'єктах транспорту, в тому числі на території вокзалів, залізничних станцій, морських, річкових портів, аеропортів, аеровокзалів, повинні знати:

а) географічне розташування ділянки дороги, басейну, аеровокзалу, вокзалу, порту, інших об'єктів і прилеглої до них території, а також направлення пасажиропотоків;

б) розташування найближчих маршрутів патрулювання (постів) нарядів територіальних органів внутрішніх справ і здійснювати з ними взаємодію;

в) інтенсивність пасажирських і вантажних перевезень, графіки руху поїздів, літаків, пароплавів;

г) правила перевезення пасажирів і багажу, види проїзних документів;

д) особливості вчинення правопорушень на об'єктах транспорту, прийоми маскування злочинців;

е) основні посадові обов'язки працівників транспорту;

є) порядок вирішення конфліктних ситуацій, що виникають між пасажирами і працівниками транспорту, які знаходяться при виконанні службових обов'язків.

177. На вокзалах, пристанях, в аеропортах, аеровокзалах, морських і річкових портах наряди міліції зобов'язані:

а) особисто і з допомогою працівників транспорту вживати заходів для підтримання встановленого порядку, забезпечувати вільний вхід і вихід пасажирів;

б) виявляти на території об'єктів транспорту осіб, які перебувають в розшуку, вчиняють адміністративні правопорушення або перебувають під адміністративним наглядом міліції, та доставляти їх у чергову частину органу внутрішніх справ;

в) виявляти осіб, які намагаються увійти у довіру до пасажирів з метою вчинення крадіжки їх речей, вести за ними спостереження, попереджувати громадян, щоб вони не залишили свої речі без нагляду та вживати інших заходів до запобігання крадіжкам;

г) виявляти осіб, які спекулюють квитками, та доставляти їх у чергову частину;

д) припиняти посадку і висадку пасажирів на ходу поїзда, пароплава або з іншої сторони від перону, самовільний проїзд у вантажних поїздах, а також пересування громадян у невстановлених місцях;

е) зустрічати і проводжати пасажирські поїзди, пароплави, з'ясовувати у членів поїзних бригад, пароплавних команд стан громадського порядку під час руху транспорту, про всі випадки його порушення доповідати черговому;

є) не допускати проїзду громадян на підніжках і на дахах вагонів, підкладування сторонніх речей на колії, пошкодження сигналізації та зв'язку;

и) при посадці в місцеві і приміські поїзди, особливо в нічний час, до їх відправлення періодично заходити у вагони і перевіряти стан громадського порядку.

178. У поїздах, на пароплавах, які супроводжуються нарядами міліції, вони зобов'язані:

а) перед відправленням поїзда, пароплава встановити зв'язок з персоналом або посадовими особами (бригадиром, машиністом, помічником машиніста, провідником) поїзда, капітаном (старшим помічником) пароплава і забезпечити охорону громадського порядку під час посадки і відправки поїзда, судна;

б) на шляху проходження підтримувати постійний зв'язок з провідниками вагонів, членами судової команди та іншим персоналом поїзда, пароплава; надавати допомогу при виконанні ними службових обов'язків у випадках, коли громадяни відмовляються виконувати їх законним вимогам; запобігати і припиняти псування вагонного (суднового) обладнання, биття скла, паління на об'єктах транспорту у невстановлених для цього місцях, викидання з вікон і дверей вагонів різних речей;

в) виявляти осіб, які перебувають в розшуку і підозрюються у вчиненні злочинів, осіб, які вчинюють адміністративні правопорушення і доставляти їх у найближчий орган внутрішніх справ або передавати зі своїм рапортом наряду міліції на найближчій станції, пристані; припиняти порушення громадського порядку в поїзді, на пароплаві, в місцях стоянок; щодо злісних порушників громадського порядку і вживати заходів до притягнення їх до відповідальності; на зупинках зняти порушників з поїзда, пароплава на підставі протоколу, складеного керівником (механіком, бригадиром, провідником) поїзда, капітаном (старшим помічником) пароплава і свідками;

г) не допускати посадки і висадки пасажирів на ходу поїзда, пароплава, проїзду громадян на підніжках і дахах вагонів;

д) виявляти факти зловживання з боку працівників транспорту (перевезення безквиткових пасажирів, забороненого до перевезення вантажу і т.д.) і доповідати рапортом керівнику органу внутрішніх справ спеціальної та транспортної міліції;

е) при катастрофах, аваріях, стихійному лихові і пожежах вживати заходів для врятування людей, надавати допомогу потерпілим, забезпечувати охорону місця події і майна; про те, що сталося, терміново доповідати в найближчий орган внутрішніх справ;

є) надавати допомогу посадовим особам санітарної інспекції у здійсненні нагляду за санітарним станом поїзда, пароплава, станції (платформ, причалів, пристаней);

и) під час прибуття поїзда, пароплава на кінцеву станцію (пристань, порт) після висадки пасажирів і вивантаження багажу і вантажу разом з працівниками транспорту оглядати вагони поїзда, суднові приміщення і вживати заходів до вилучення з них сторонніх осіб;

Примітка. У всіх випадках знаходження в поїздах або у полосі їх відведення забутих або загублених речей за участю особи, яка їх знайшла, складається акт загальної форми з докладним описом зовнішнього вигляду знайдених речей і обставин їх виявлення. Акт у поїзді складає начальник поїзда (механік-бригадир) у присутності провідника вагона, на станції - начальник станції (вокзалу). Копія акта видається особі, яка знайшла речі. Начальник станції записує відомості про ці речі до спеціальної книги. На речі начіплюється ярлик з необхідними даними або накладається пломба. Перед накладенням пломби, речі розпаковують у присутності працівника міліції, про що складається окремий акт та опис речей у двох примірниках, один із яких передається особі, яка знайшла речі.

Дії посадових осіб у разі виявлення загублених або забутих речей та багажу пасажирами на цивільних повітряних суднах або на територіях аеропортів, у відомчих готелях, морських та річкових суднах, автомобільному транспорті визначаються діючими нормативними актами відповідних відомств.

У разі знаходження під час несення служби нарядом міліції забутих пасажирами речей або багажу він повинен здати їх до чергової частини і доповісти про це рапортом керівництву міськрайліноргану внутрішніх справ.

179. Згідно з статтею 14 Закону України "Про міліцію" та пунктом "г" розділу II Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 р. N 49, службові собаки використовуються при охороні громадського порядку у таких випадках:

а) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

б) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;

в) для відбивання нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби незалежно від їх належності або їх звільнення у разі захоплення;

г) для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення;

д) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльність населених пунктів; посягань на громадський спокій, життя і здоров'я людей;

е) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю;

є) для звільнення заложників.

180. Час початку та інтенсивність їх застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

181. При охороні громадського порядку використовуються службові собаки, які пройшли відповідний курс дресирування, визнані придатними для службового користування і перебувають у штатах підрозділів службового собаківництва.

182. Право застосування службових собак надається працівникам міліції, які несуть з ними службу. Службові собаки використовуються на довгому і короткому паводках, в наморднику і без нього, виходячи з конкретної ситуації, що склалася.

183. У патрульно-постовій службі міліції службові собаки використовуються на маршрутах та постах в основному у вечірній та нічний час у лісопаркових зонах, на околицях міст, інших населених пунктів, на неосвітлюваних вулицях та інших місцях, де потрібна присутність таких нарядів.

Забороняється патрулювання з службовими собаками без намордника у місцях з масовим перебуванням людей, у поїздах, а також передавати собак іншим особам і залишати їх без нагляду під час патрулювання.

184. Службовий собака закріплюється за міліціонером-кінологом наказом начальника органу внутрішніх справ.

Працівники міліції, які не пройшли спеціальної підготовки на посаду міліціонера-кінолога не призначаються.

185. Службовий собака відсторонюється від патрулювання у зв'язку з хворобою за наявності письмового висновку ветеринарного лікаря або фельдшера оперативним черговим, а при відсутності висновку - начальником органу внутрішніх справ.

186. Службові собаки утримуються у об'єднаних розплідниках, окремих вольєрах при органах внутрішніх справ, а також за місцем проживання міліціонерів-кінологів.

Перевезення службових собак до місця несення служби і назад здійснюється спеціальним або патрульним автотранспортом.

При перевезенні громадським транспортом (де це дозволено) собака на короткому поводку у наморднику повинен знаходитись з лівого боку від міліціонера-кінолога.

При проходженні міліціонера-кінолога з службовим собакою пішки до місця несення служби і назад по багатолюдних вулицях, площах, парках собака повинен знаходитись з лівого боку на короткому поводку і у наморднику.

При температурі вище +30 та нижче -20 град. С тривалість роботи собак на вулиці не повинна перевищувати 4 годин.

187. Під час патрулювання собака повинен знаходитись зліва на короткому поводку і без намордника.

На обшук місцевості чи приміщення собака пускається без нашийника і намордника. Міліціонер-кінолог знаходиться на такій відстані, щоб собака не виходила з поля зору.

188. Використанню собаки, за винятком необхідності відбиття раптового нападу на працівника міліції та звільнення заложників, має передувати попередження про це.

Попередження може бути зроблене голосом, а при значній відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби застосовуються, та українською і російською мовами не менш як 2 рази за наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.

189. При затриманні особливо небезпечних, озброєних злочинців необхідно застосовувати кілька добре натренованих собак, які не бояться пострілів і мають добру хватку.

Для уникнення втрати собаки не слід пускати її на затримання злочинця, якщо він знаходиться у схованці і відстрілюється. В такому випадку необхідно відволікати вогонь у сторону і пускати собак з тилу чи флангу або дочекатися відходу злочинця.

190. При затриманні злочинця працівник міліції, який застосував собаку, в разі заподіяння нею укусів затриманому повинен подати йому першу медичну допомогу. Собака при цьому по команді "Охороняй!" повинен знаходитись у 2-3 метрах від затриманого.

191. При перевірці документів та опитуванні правопорушника міліціонер-кінолог знаходиться щодо нього у положенні, вказаному в ст.190 цього Статуту, собака на короткому поводку без намордника по команді "Сидіти!" знаходиться на відстані, яка забезпечує безпеку особи, котра перевіряється (опитується). Під час доставляння правопорушника до міліції собака повинен знаходитись з лівого боку міліціонера-кінолога на короткому поводку без намордника.

192. При конвоюванні злочинця у пішому порядку, конвоїр з собакою прямує за конвойованим на відстані 3 метрів, забезпечує нагляд за ним, при цьому між конвоїром, собакою і конвойованим не повинні знаходитись інші учасники наряду. Собака по команді "Поряд", "Охороняй" прямує зліва на короткому поводку без намордника.

193. При конвоюванні злочинця в автомобілі і в інших транспортних засобах конвоїр з собакою розміщується там, звідки зручніше вести нагляд за конвойованим і швидко застосувати собаку в разі спроби конвойованого до втечі або нападу на конвой.

194. Про застосування службового собаки працівник міліції, який це здійснював, у письмовій формі доповідає безпосередньому начальнику із зазначенням: коли, де, проти кого, за яких обставин він його використовував та наслідки застосування.

195. Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування службового собаки, працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити безпосередньому начальникові для оповіщення прокуророві.

196. Начальник органу внутрішніх справ доповідає про це вищестоящому керівнику. При необхідності інформуються керівники органів місцевої влади.

197. Завдання по нагляду за особами, які перебувають під адміністративним наглядом міліції, ставляться на інструктажах і безпосередньо під час несення служби. Обсяг і характер завдань визначається з урахуванням особливостей оперативної обстановки на кожному маршруті (посту).

198. При поставленні завдань нарядам міліції повідомляються прізвища, ім'я, по батькові, домашні адреси, місця роботи цих осіб та інші дані, що їх характеризують, підстава встановлення нагляду, його термін і передбачені обмеження, вказуються форми нагляду і конкретні дії до його здійснення:

а) в необхідних випадках патрульним (постовим) видаються фотокартки осіб, за якими вони повинні нести нагляд.

Патрульні (постові) повинні по можливості знати в обличчя осіб, за якими їм доручено вести нагляд;

б) показують таких осіб патрульним і постовим міліціонерам проводять, як правило, дільничні інспектори міліції або працівники оперативно-розшукових підрозділів;

в) контроль за особами, які перебувають під адміністративним наглядом, патрульні (постові) здійснюють шляхом спостереження у разі з'явлення їх у громадських місцях, відвідування яких в певний час не дозволено;

г) у разі виявлення особи, яка перебуває під наглядом, у громадському місці, відвідання якого не дозволено, патрульний (постовий) вказує їй на допущені порушення і вимагає додержання встановлених правил;

д) при одержанні відомостей про відсутність особи, яка перебуває під наглядом, за місцем проживання в години, коли їй заборонено відлучатись, патрульний (постовий) негайно доповідає про це оперативному черговому і діє за його вказівкою;

е) у поводженні з громадянином, який перебуває під адміністративним наглядом, працівники міліції повинні проявляти ввічливість і тактовність, розмову з ним з приводу допущеного правопорушення вести без сторонніх осіб, не привертаючи уваги інших громадян;

є) порушення обмежень особою, щодо якої встановлений адміністративний нагляд, записуються у службову книжку (додаток N 2) із вказанням її прізвища, ім'я, по батькові, суті порушення, де і коли воно допущено. Після закінчення служби на маршруті (посту), патрульний (постовий) доповідає про виявлені порушення письмовим рапортом керівництву органу внутрішніх справ.

198. Патрульно-постова служба в курортній зоні, дачній місцевості і місцях масового відпочинку громадян організовується і здійснюється основними і додатковими силами.

Потреба в силах та засобах патрульно-постової служби міліції та необхідність маневрування ними визначається з урахуванням розміру та особливостей курортної зони, чисельності місць масового відпочинку, кількості громадян, які відпочивають, а також можливостей використання для забезпечення охорони громадського порядку сил громадських об'єднань.

Головними формами організації патрульно-постової служби в курортних, дачних районах і зонах масового відпочинку є:

а) перехід на комплексне забезпечення охорони громадського порядку за рахунок збільшення чисельності нарядів;

б) створення тимчасових пунктів розміщення наданих патрульно-постових нарядів;

в) закріплення найбільш підготовлених міліціонерів за зонами масового відпочинку;

г) залучення до охорони громадського порядку курсантів, слухачів навчальних закладів МВС України;

д) несення патрульно-постової служби нарядами з службовими собаками та патрулювання на велосипедах і конях.

199. При розстановці нарядів особлива увага приділяється місцям вірогідного вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, масового скупчення людей, санаторно-курортним установам, пляжам, паркам, зупинкам місцевого пасажирського транспорту, залізничним, морським і річковим вокзалам, аеропортам, підприємствам громадського харчування, культурним закладам, забезпеченню безпеки дорожнього руху.

200. Працівники міліції мають право застосувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою для припинення правопорушень, подолання протидії їх законним вимогам, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов'язків.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

201. Застосуванню сили, спеціальних засобів повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Попередження може бути зроблене голосом, а при значній відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови, і в кожному випадку бажано на рідній мові осіб, проти яких ці засоби будуть застосуватись, та українською і російською мовами не менше, як 2 рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.

202. Рішення про застосування спеціальних засобів приймає посадова особа, відповідальна за забезпечення громадського порядку, або керівник конкретної операції. Працівники міліції, які діють індивідуально, приймають такі рішення самостійно.

203. Згідно з статтею 14 Закону України "Про міліцію", розділами II, III постанови Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 р. N 49 "Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР" (зі змінами та доповненнями), працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові та пластикові кийки, засоби зв'язування, спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, світлошумові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками і примусової зупинки автотранспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у випадках, зазначених у пункті 179 Статуту.

204. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби:

а) до жінок з очевидними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності і до малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу і збройної непокори;

б) в приміщеннях і на земельних ділянках, закріплених за дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав, за винятком випадків, коли від глав представництва надійде прохання застосувати в цих місцях заходи до правопорушників.

205. Забороняється застосування спеціальних засобів, сльозоточивих речовин і вибухових пристроїв у приміщеннях і виробництвах, пов'язаних з виготовленням продукції із вибухових і легкозаймистих речовин у дитячих та лікувальних закладах.

206. Світлошумові засоби відволікаючої дії (світлошумова граната "Заря", світлошумовий пристрій "Пламя") застосовуються на відстані, не ближче двох метрів від людини.

207. При застосуванні сльозоточивих речовин забороняється прицільна стрільба по правопорушниках, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин.

"Черемуха-1", "Черемуха-4", "Черемуха-12", "Сирень-3", "Облако" застосовуються тільки на відкритій місцевості.

208. Водомети застосовуються для розосередження учасників масових безпорядків при температурі атмосферного повітря не нижче 0 град.C.

209. Патрони з гумовою кулею ударної непроникливої дії ("Волна-Р") відстрілюються з допомогою спеціального карабіна на відстані не ближче 40 метрів від людини і тільки по нижній частині ніг.

210. Забороняється застосування малогабаритних підривних устроїв "Ключ", "Импульс" для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками, де перебувають заложники.

211. Забороняється завдання ударів кийком:

- гумовим - по голові, шиї, ключичній ділянці, животу, статевих органах;

- пластиковим типу "тонфа" - по голові, шиї, сонячному сплетінню, ключичній ділянці, низу живота, статевих органах, нирках, копчику.

212. При застосуванні наручників необхідна періодична (не рідше, ніж через 2 години) перевірка стану фіксації замків.

213. Застосування газових пістолетів і балончиків здійснюється згідно з Інструкцією про порядок придбання, зберігання, видачі і застосування газових пістолетів і балончиків, затвердженою наказом МВС України від 30 грудня 1992 р. N 751 (із змінами), виходячи із тактико-технічних даних спеціального засобу.

214. Рішення про застосування газових пістолетів і балончиків працівники органів, підрозділів і установ внутрішніх справ приймають самостійно.

215. У разі неможливості уникнути застосування спеціальних засобів воно не повинно перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків, і має зводити до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При заподіянні шкоди необхідно забезпечити надання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк, а також повідомити лікаря або медичний заклад про те, який засіб застосовано в кожному конкретному випадку. Після застосування спеціальних засобів проводиться огляд приміщень і місцевості з метою виявлення потерпілих, а також збирання засобів, що не спрацювали, а при необхідності - дегазація.

Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів примусу працівник міліції рапортом доводить до відома безпосереднього начальника (додаток N 7).

216. Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування фізичного впливу і спеціальних засобів, працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити своєму начальникові для сповіщення прокуророві.

Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

217. Відповідно до статті 15 Закону України "Про міліцію" працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

а) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;

б) для відбиття групового або збройного нападу на працівника міліції або членів його сім'ї чи іншого нападу, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

в) для відбиття нападу на об'єкти, що охороняються, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

г) для затримання особи, яку застигли при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

д) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;

е) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.

218. Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю:

а) при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи;

б) проти жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та до малолітніх,крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції або збройного нападу чи збройної непокори.

Перед застосуванням зброї працівник міліції, крім випадків, коли його життю або життю і здоров'ю громадян загрожує безпосередня небезпека, повинен зробити попередження про намір її застосування окликом: "Стій! Стріляти буду!" і пострілом вверх.

219. Без попередження зброя може бути застосована при раптовому або озброєному нападі, нападі з використанням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, при втечі з-під варти зі зброєю або з використанням транспортних засобів, а також для визволення заложників.

220. Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. Спроби особи, яка затримується працівником міліції з оголеною вогнепальною зброєю, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань чи доторкнутись до його зброї, дають працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю відповідно до Закону України "Про міліцію".

221. Працівник міліції, який застосував або використав зброю, зобов'язаний:

а) негайно і письмово доповісти про це оперативному черговому по органу внутрішніх справ, своєму начальнику для сповіщення прокуророві (додаток N 7);

б) у випадках поранення вжити заходів для надання потерпілому невідкладної медичної допомоги, вжити при цьому застережні заходи від раптового нападу;

в) при смертельному наслідку забезпечити охорону тіла вбитого і обстановки події до прибуття працівника органу внутрішніх справ чи прокуратури. З прибуттям в орган внутрішніх справ доповісти рапортом своєму начальникові про застосування або використання зброї, вказавши коли, де, за яких обставин використовувалась зброя, до яких це призвело наслідків, кількість використаних патронів, надання потерпілому медичної допомоги.

222. Поява наряду патрульно-постової служби на місці події повинна бути несподіваною для правопорушників, автомобіль має рухатись повільно, на малих обертах двигуна, вночі - з вимкнутими фарами. Повідомивши оперативного чергового про прибуття на місце, наряд безшумно залишає автомобіль і додержуючись обережності, приступає до дій. Автомобіль знаходиться під постійним наглядом міліціонера-водія наряду.

223. На місці події необхідно:

а) негайно вжити заходів до припинення протиправних дій і затримання осіб, які їх скоїли. При неможливості справитися власними силами запросити (по радіостанції, телефону, через оперативного чергового по органу внутрішніх справ) допомогу сусідніх нарядів міліції або залучити до цього дружинників, двірників, працівників Державної служби охорони, інших громадян;

б) з'ясувати, чи є потерпілі, і в разі необхідності у межах наявних можливостей подати їм невідкладну, у тому числі медичну, допомогу та викликати машину швидкої допомоги.

Запам'ятати і позначити на місцевості позу, в якій знаходиться потерпілий. З метою виявлення предметів, слідів та інших ознак, що мають безпосереднє відношення до цієї події, оглянути і запам'ятати зовнішній вигляд потерпілого, частини його тіла і одяг. В разі ж виявлення трупа накрити його і з місця не прибирати.

Якщо склалися виняткові обставини (наприклад, якщо тіло загиблого знаходиться на дорозі з інтенсивним рухом транспорту, на трамвайній або залізничній колії і т.п.), труп перенести в інше місце, попередньо обкреслити крейдою, осколком цеглини або іншим подібним предметом позу, в якій він виявлений;

в) запам'ятати і, по можливості, письмово зафіксувати обставини, що можуть змінитися або зникнути: запах, стан погоди (напрямок вітру, температури повітря, опади і т.п.), характер освітлення та інші особливості на місці події, що мають значення для розслідування.

224. Якщо подія мала місце в приміщенні, то звернути увагу і точно запам'ятати час, що показує годинник в цьому приміщенні, незалежно від того, працює він чи ні, відкриті чи зачинені двері, наявність ключа у дверях і з якого він знаходиться боку; відкриті чи закриті вікна та кватирки, цілісність в них скла, підняті або опущені занавіски на них; ні в якому разі не торкатися руками дверей, посуд та інших речей і предметів;

г) шляхом опитування громадян, які знаходяться на місці події, як можна повніше виявити коло свідків (очевидців), запитати у кожного з них, звідки він спостерігав подію, якщо чув це від інших осіб, то від кого саме, і спробувати з'ясувати:

яка конкретно і в який час сталася подія;

хто вчинив правопорушення, кількість правопорушників, їх прикмети, роль кожного з них у вчиненому правопорушенні , скільки часу вони знаходились на місці події, в якому напрямку і яким чином зникли;

якими знаряддями і засобами користувались правопорушники, де і які предмети залишили, що змінилось на місці події на час прибуття міліціонера;

відомості про громадян, які були очевидцями події.

Проводити опитування і робити записи швидко, коротко і тільки про те, що важко запам'ятати (прізвища, адреси, телефони і т.п.);

д) якщо одержані дані свідчать про те, що підозрюваного необхідно затримувати, то міліціонер повинен негайно почати його переслідування, попередньо організувавши охорону місця події;

е) якщо є підстава вважати, що підозрювані особи знаходяться в середині будівлі, виходи з неї блокуються і провадиться її ретельний обшук. Ці дії проводить звичайно група не менш як з двох чоловік.

225. Групу, що проводить обшук, повинна прикривати інша група працівників міліції. У багатоповерхових будинках обшук починається з верхнього поверху, оскільки злочинця, який вимушений буде спускатися з верхнього поверху, внизу легше знешкодити, в той час як зверху він, перебуваючи у безвихідному становищі частіше вдається до зброї.

Кімнати кожного поверху обшукуються послідовно. При цьому один міліціонер швидко заходить, стає спиною до стіни і оглядається, в той час як інший їх оглядає.

Якщо будинок у момент обшуку затемнений, рекомендується уникати положення, при якому силуети міліціонерів, що входять, чітко вимальовуються. Ручний ліхтар міліціонер повинен тримати на відстані від свого тулуба, що дезорієнтує порушника. Виявлених підозрюваних у наручниках передають під охорону групі прикриття, а потім продовжують обшук, якщо вони чинили опір.

Якщо достовірно відомо, що у визначеному приміщенні переховуються озброєні особи, їм спочатку пропонують здаватися, а тільки потім, у разі відмови, атакують, застосовуючи спеціальні засоби. При проведенні таких заходів необхідно використовувати службових собак.

226. При забезпеченні охорони місця події наряд міліції зобов'язаний:

а) вивести з місця події усіх сторонніх громадян, наполегливо, але ввічливо пояснити їм, що їх перебування може завадити розслідуванню;

б) за необхідності оточити місце події, залучивши до цього дружинників, двірників, працівників житлово-експлуатаційних дільниць. Пости виставляти залежно від характеру і розташування місця події. Так, якщо злочин вчинено в приміщенні, то пости необхідно виставляти біля входу до нього і на вулиці (на подвір'ї), біля вікон, але таким чином, щоб збереглися сліди взуття злочинців, транспортних засобів та інші речові докази, що знаходяться біля приміщення в зоні охорони. При вчиненні злочину на відкритій місцевості пости охорони виставляти можна на відстані від центру місця події. Перекрити всі підходи до місця події, використовуючи для цього огорожу з вірьовок, дощок та інших предметів;

в) вжити заходів по збереженню слідів злочину, які під дією атмосферних проявів можуть бути знищені до прибуття оперативної групи (слідчого). Для цього ясно видимі сліди та інші речові докази накрити будь-яким підручним матеріалом, наприклад, ящиком, картоном, фанерою, газетою, брезентом і т.ін., які не мають різкого запаху (на випадок можливого використання службово-розшукового собаки). Предмети і матеріали, які для цього використовуються повинні бути трохи більшими, ніж слід. Для збереження слідів на вертикальній поверхні (наприклад, на стовпі сліди, схожі на кров) зробити над ними козирки із заліза, рубероїду, целофану або іншого матеріалу, який не промокає. Накривати сліди необхідно з максимальною обережністю;

г) ходити на місці події потрібно лише у випадках надзвичайної необхідності (при наданні допомоги потерпілому, затриманні підозрюваного, виявленні трупа, наявності в приміщенні диму, вогню і т.п.); запам'ятати напрямок свого руху на місці події, намагатися якомога менше залишати своїх слідів;

д) не дозволяти нікому торкатися предметів або проводити будь-яке їх переміщення;

е) при виставлені поста та зміни, що відбуваються в процесі охорони місця події, інформувати чергового по органу внутрішніх справ;

ж) з прибуттям на місце події оперативної групи (слідчого) доповісти про заходи, вжиті для забезпечення охорони місця події і про особливості на місці події, на які міліціонер звернув увагу в момент прибуття (специфічний запах, напрямок вітру, температура повітря, час, який показував годинник, що знаходиться на цьому місці, а також про переміщення предметів, яке зробив міліціонер, шляхи їх пересування на місці події та ін.. В подальшому діяти за вказівкою старшого оперативної групи (слідчого).

227. Огляд підвалів, нежилих приміщень та інших місць можливого переховування правопорушників проводиться не менше ніж двома міліціонерами (наприклад, нарядом пересувної міліцейської групи РМГ), бажано з використанням службового собаки. Для огляду доцільно вибирати глибоку ніч або ранок з розрахунку зненацька застати осіб, які переховуються.

228. Старший наряду:

а) попередньо з'ясовує розташування об'єкта, що підлягає огляду (по можливості уточнює план приміщень: наявність входів і виходів, прихованих підступів до об'єкта і т.п.);

б) визначає обов'язки і місце кожного з учасників огляду, звертає їхню увагу на необхідність додержання заходів обережності при підході до об'єкта і в процесі його огляду;

в) за наявності даних про те, що особи, які переховуються, озброєні, дає команду привести зброю в стан бойової готовності;

г) дає команду на вхід в об'єкт, що підлягає огляду, тільки після того, як всі учасники огляду займуть вказані їм місця.

При проникненні всередину об'єкта, з метою запобігання можливого нападу, не слід входити всім разом через один і той же вхід. При цьому в одних випадках доцільно різко відкрити вхідні двері, швидко освітити внутрішню частину приміщення, а в інших намагатися проникнути туди якомога тихіше, і не через основний вхід. При неможливості непомітно проникнути всередину приміщення старший наряду подає команду: "Хто тут? Виходь!". Якщо є службовий собака, старший подає двічі команду: "Хто тут? Виходь, інакше пускаю собаку!" і впевнившись, що ніхто не виходить, випускає собаку.

При виявленні на об'єктах громадян, чия поведінка та інші дані дають підставу підозрювати їх у вчиненні протиправних дій, діяти як у ситуації, що пов'язана з затриманням осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.

229. Наряд міліції має право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію. Провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів. При необхідності складати протоколи про адміністративні правопорушення. Вимогу про пред'явлення документа висловлювати впевнено, але ввічливо і тактично. При перевірці:

а) поводитися з документами акуратно (не м'яти і не згортати сторінки, оберігати від дощу і снігу, не забруднювати руками). Якщо в документі знаходяться гроші, які-небудь записки та інші папери або цінності, запропонувати власнику вилучити їх звідти;

б) звертати увагу на відповідність наявної в документі фотокартки і особи громадянина, на правильність заповнення усіх реквізитів документа, на цілісність захисної сітки документа, строк його дії, якщо це паспорт, - на відмітку про прописку громадянина і т.п. В ході перевірки поставити власнику документа контрольні питання, звіряючи відповіді з даними документа, що підтверджує його особу. Якщо відповіді не вірні або виявлені підробки, правопорушник доставляється в орган внутрішніх справ;