З метою вдосконалення організації службової діяльності цивільної охорони Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, оптимізації її організаційно-штатної структури

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію з організації служби підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України (додається).

1.2. Зразок посвідчення працівників підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України (додається).

1.3. Інструкцію з організації роботи чергових частин підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України ( додається) .

1.4. Інструкцію про порядок зберігання, видачі (приймання) вогнепальної зброї та боєприпасів до неї персоналу підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України ( додається) .

1.5. Положення про предмети, правила носіння та норми належності спеціального форменого одягу для персоналу підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України ( додається) .

2. Контроль за виконанням наказу покласти на Керівника Апарату Міністра внутрішніх справ України генерал-лейтенанта міліції Шаповала В.І.

1.1. Ця Інструкція визначає завдання і організацію діяльності підрозділів цивільної охорони та/або цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України, а також права і обов'язки її персоналу.

1.2. У своїй діяльності цивільна охорона керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, міждержавними та міжурядовими угодами з питань охорони власності, цією Інструкцією, нормативно - правовими актами МВС України (далі - МВС), а також рішеннями місцевих органів влади у межах їх компетенції відповідно до завдань, покладених на Державну службу охорони при МВС України (далі - ДСО).

1.3. Підрозділи цивільної охорони створюються для здійснення на договірних засадах заходів охорони щодо нерухомих об'єктів та іншого майна суб'єктів господарювання всіх форм власності (далі - власник), у тому числі вантажів, а також грошових знаків, цінних паперів та інших цінностей, що перевозяться, інкасації та забезпечення особистої безпеки громадян (далі - заходи охорони та безпеки).

1.4. Підрозділи цивільної охорони можуть створюватись у складі управлінь Державної служби охорони при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь - відділів Державної служби охорони в областях та місті Севастополі (далі - УДСО-ВДСО), міських, районних, міжрайонних відділів (відділень) ДСО, на окремих об'єктах, у тому числі у складі Служби інкасації Державної служби охорони при МВС України (далі - Служба інкасації), спеціальних підрозділів міліції охорони "Титан" ДСО (далі - СПМО "Титан"), стройових підрозділів міліції охорони ДСО (далі - підрозділи міліції охорони), центрів спостереження ДСО (далі - ЦС), разом - підрозділи охорони.

Підрозділи цивільної охорони за рішенням Департаменту Державної служби охорони при МВС України (далі - ДДСО) можуть мати статус юридичної особи.

1.5. Для забезпечення службової діяльності цивільної охорони у межах коштів, розрахованих за "звичайними цінами", в її складі згідно з Примірними штатами, затвердженими МВС, вводяться посади керівного персоналу, структурні підрозділи з організації об'єктової охорони, супроводженню вантажів, охорони міжбанківських перевезень, чергові частини, групи контролю за несенням служби, групи реагування цивільної охорони (далі - ГРЦО) та інші структурні підрозділи за напрямками діяльності ДСО.

До складу підрозділів цивільної охорони в необхідних випадках вводяться атестовані посади старших та молодших інспекторів охорони за рахунок коштів, що надходять за договорами на здійснення заходів охорони та безпеки.

1.6. Залежно від чисельності персоналу цивільної охорони, місць дислокації й особливостей об'єктів, що охороняються, при підрозділах охорони або в їх складі створюються:

1.6.1. Загони цивільної охорони:

- I групи - з чисельністю працівників понад 350 одиниць;

- II групи - з чисельністю працівників від 200 до 350 одиниць;

- III групи - з чисельністю працівників від 75 до 200 одиниць.

1.6.2. Команди цивільної охорони:

- I групи - з чисельністю працівників від 50 до 75 одиниць;

- II групи - з чисельністю працівників від 35 до 50 одиниць;

- III групи - з чисельністю працівників від 15 до 35 одиниць.

1.6.3. Групи цивільної охорони - з чисельністю працівників від 10 до 15 одиниць.

1.6.4. Відділення цивільної охорони - з чисельністю працівників від 6 до 10 одиниць.

1.7. Підрозділи цивільної охорони перебувають у підпорядкуванні начальників підрозділів охорони, у структурі яких вони створені, або іншої посадової особи за рішенням начальників підрозділів охорони.

1.8. Підрозділи цивільної охорони відповідно до покладених на них завдань:

1.8.1. Здійснюють заходи охорони та безпеки за укладеними договорами.

1.8.2. Здійснюють заходи із забезпечення особистої безпеки персоналу підрозділів цивільної охорони під час виконання ним службових обов'язків.

1.8.3. У місцях здійснення заходів охорони та безпеки запобігають правопорушенням.

1.8.4. Вивчають позитивний досвід у галузі професійної охоронної діяльності та впроваджують нові форми і методи охорони об'єктів власності та забезпечення безпеки фізичних осіб.

1.8.5. Проводять відбір персоналу при прийнятті на роботу та його подальше навчання.

1.8.6. Забезпечують збереження та використання персоналом підрозділів цивільної охорони вогнепальної зброї та спеціальних засобів у суворій відповідності до вимог законодавства та нормативних актів.

1.8.7. Реалізують заходи із забезпечення законності та дисципліни у службовій діяльності персоналу цивільної охорони.

1.8.8. У порядку, встановленому ДДСО, направляють персонал цивільної охорони для підготовки та перепідготовки до навчальних закладів професійної підготовки працівників ДСО.

1.8.9. Здійснюють комплекс заходів щодо безумовного виконання норм з охорони праці та дотримання техніки безпеки.

1.8.10. У порядку, передбаченому нормативними актами МВС, розробляють і здійснюють заходи щодо раціонального використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів цивільної охорони.

1.8.11. Готують відповідні інформаційні та звітні документи, організовують і проводять наради, семінари та збори з питань удосконалення охорони.

1.8.12. Розробляють та подають на затвердження до підрозділу ДСО вищої інстанції бюджет підрозділу цивільної охорони.

1.8.13. Зміцнюють власну матеріально - технічну базу, у тому числі в порядку, встановленому в системі ДСО, вносять керівництву підрозділу ДСО, до складу якого входить підрозділ цивільної охорони, пропозиції щодо спрямування вільних коштів на розвиток власної матеріально - технічної бази та фінансування програм соціального захисту персоналу цивільної охорони, розширення сфери матеріального стимулювання та соціального забезпечення.

1.8.14. У межах наявних коштів у встановленому порядку вносять пропозиції щодо вирішення соціальних питань персоналу цивільної охорони.

1.8.15. Діловодство у підрозділах цивільної охорони здійснюється в порядку, встановленому нормативними актами МВС.

1.9. Підрозділи цивільної охорони комплектуються особами, які за своєю підготовкою, досвідом роботи, моральними, діловими і психологічними якостями, рівнем освіти, віком та станом здоров'я здатні успішно виконувати покладені на них завдання та обов'язки.

Прийняття кандидатів на роботу та призначення персоналу підрозділів цивільної охорони здійснюється в порядку, встановленому МВС.

На персонал підрозділів цивільної охорони розповсюджується загальне законодавство про працю і державне соціальне страхування.

1.10. До підрозділів цивільної охорони не можуть бути прийняті особи:

- які не досягли повноліття або не отримали середню освіту;

- які за станом здоров'я і фізичного розвитку не можуть виконувати обов'язки працівників персоналу охорони відповідно до вимог, установлених Міністерством охорони здоров'я за погодженням з МВС;

- які перебувають на обліку в органах охорони здоров'я з приводу психічного захворювання, алкоголізму чи наркоманії;

- які визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;

- яким пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину до вирішення питання про їх винність у встановленому законом порядку;

- яким в установленому законодавством порядку заборонено займатися охоронною діяльністю або роботою, пов'язаною з матеріальною відповідальністю;

- які не мають визначеного місця проживання.

1.11. Персоналу підрозділів цивільної охорони після проходження терміну випробування, стажування, здачі письмових заліків із знання функціональних обов'язків видаються посвідчення встановленого зразка.

1.12. Форма одягу для персоналу підрозділів цивільної охорони, спорядження та екіпірування під час виконання обов'язків із здійснення заходів охорони та безпеки визначаються відповідно до нормативних документів МВС.

1.13. Персонал цивільної охорони проходить обов'язкову службову підготовку за спеціальною програмою з розрахунку: персонал підрозділів цивільної охорони, який здійснює охоронні заходи з використання вогнепальної зброї, - 80 годин на рік, а без використання вогнепальної зброї - 40 годин на рік.

При проведенні занять основна увага приділяється навчанню персоналу цивільної охорони вмілого виконання покладених на нього обов'язків, вивченню стандартів, наказів, розпоряджень, інструкцій та іншої організаційно-розпорядчої документації з охоронної діяльності, організаційних вимог до охорони об'єктів і роботи контрольно-пропускних пунктів та пунктів відеоспостереження, службових інструкцій, що встановлюють порядок охорони об'єкта, доступу і допуску осіб до матеріальних та інших цінностей, тактико-технічних характеристик і правил користування охоронною та охоронно-пожежною сигналізацією, засобами зв'язку, іншими технічними засобами охорони, системою попереджувальних знаків, правил застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони з додержанням порядку адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, оформлення матеріалів на осіб, що скоїли адміністративні правопорушення, стандартів з охорони праці, екологічної та пожежної безпеки, порядку надання першої медичної допомоги. Не рідше одного разу на квартал проводяться заняття з вивчення правил техніки безпеки при несенні служби, матеріальної частини зброї, правил її зберігання, догляду за нею, підготовки до стрільби, а також учбові стрільби.

Основний метод проведення занять - практичне навчання на робочих місцях, а також на базі кращих підрозділів, постів охорони.

Тривалість службової підготовки для персоналу підрозділів цивільної охорони входить у місячну норму робочого часу.

Питання із програми службової підготовки з персоналом цивільної охорони, який несе службу без вогнепальної зброї, можуть розглядатись при проведенні інструктажів, зборів колективів тощо.

Професійне навчання персоналу цивільної охорони здійснюється згідно з нормативними документами МВС.

1.14. Соціальний захист персоналу цивільної охорони та членів сімей здійснюється відповідно до законодавства.

1.15. Стройові огляди персоналу підрозділів цивільної охорони проводяться відповідно до вимог положень Стройового статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 549-XIV, в частині виконання стройових прийомів і руху без зброї та зі зброєю, військового вітання, виходу зі строю, повернення в стрій та підхід до начальника, а також у частині шикування підрозділів (строю) та проведення стройових оглядів.

1.16. Персонал підрозділів цивільної охорони ДСО забороняється залучати до виконання завдань, що не належать до його компетенції, за винятком випадків, пов'язаних із надзвичайною ситуацією (стихійне лихо, катастрофа тощо) в місцях несення служби.

2.1. Персонал цивільної охорони при виконанні службових обов'язків має право:

2.1.1. Вимагати від інших осіб припинення протиправних дій, що:

- порушують оголошені в установленому порядку режими роботи об'єктів охорони;

- створюють загрозу особистій безпеці працівникам об'єкта охорони, іншим особам та персоналу охорони;

- перешкоджають здійсненню повноважень персоналу охорони;

- грубо порушують громадський порядок.

2.1.2. Вимагати від працівників об'єктів, що охороняються, та інших осіб дотримання встановленого власником або уповноваженою ним особою пропускного та внутрішньооб'єктового режимів.

2.1.3. Складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законодавством.

Протоколи складаються уповноваженими на те посадовими особами (старшими на місці розташування об'єкта, що охороняється) підрозділу воєнізованої охорони. Протоколи разом із супроводжувальними листами надсилаються до суду для вирішення питання про притягнення правопорушників до відповідальності.

2.1.4. Доставляти в службове приміщення охорони або в територіальні органи внутрішніх справ осіб, дії яких пов'язані із злочинними посяганнями на об'єкти, що охороняються, іншими правопорушеннями, з метою їх припинення, встановлення особи і складання протоколу про правопорушення працівниками органів внутрішніх справ.

Адміністративне затримання доставлених у службове приміщення охорони осіб може здійснюватись старшим на місці розташування об'єкта, що охороняється, посадовою особою підрозділу воєнізованої охорони і тривати не більше трьох годин з моменту доставляння порушника для складання протоколу.

Про місце перебування затриманої особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання - також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

2.1.5. Перевіряти відповідність та/або кількість матеріальних цінностей, які вивозяться за межі території об'єкта або ввозяться на територію об'єкта, що охороняється, транспортним документам і здійснювати огляд транспортних засобів, які ці цінності перевозять.

2.1.6. Затримувати і негайно передавати до органів внутрішніх справ осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також осіб, які не виконали законної вимоги персоналу охорони у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.

Підставою для затримання є:

- коли особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

- коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;

- коли на підозрюваному, на його одязі або при ньому буде виявлено сліди злочину.

2.1.7. Перевіряти в інших осіб документи, необхідні для з'ясування питання про додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких в установленому порядку покладений на персонал охорони.

2.1.8. Проводити в установленому законодавством порядку з метою запобігання розкраданню майна особистий огляд осіб, які перебувають у приміщенні або на території об'єкта, що охороняється, або поблизу нього, за наявності законних підстав для затримання осіб, які скоїли правопорушення безпосередньо на території об'єкта охорони, а також огляд речей, що є при них, та тимчасово вилучати документи і предмети, які можуть бути речовими доказами вчинення правопорушень або використані на шкоду здоров'ю інших осіб.

2.1.9. Входити безперешкодно будь-якого часу доби на територію і в приміщення об'єктів, що охороняються:

- для їх огляду, у тому числі використовуючи службових собак для виявлення осіб, які незаконно перебувають на об'єктах у час та в місцях, не погоджених із власником;

- з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину;

- під час стихійного лиха та за інших надзвичайних обставин.

2.1.10. При виконанні службового обов'язку щодо захисту від злочинних посягань об'єктів та/або громадян, щодо яких здійснюються заходи охорони та безпеки, у випадках, передбачених законодавством, як крайній захід застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю.

2.2. Персонал цивільної охорони зобов'язаний:

2.2.1. Пильно охороняти доручені йому матеріальні цінності від протиправних посягань, не допускати на об'єкти, що охороняються, сторонніх осіб; постійно підвищувати свою професійну майстерність, виявляти ініціативу і наполегливість при виконанні покладених на нього завдань, забезпеченні неухильного дотримання встановленого на об'єкті пропускного та внутрішньооб'єктового режиму.

2.2.2. Бути непримиренним до розкрадачів матеріальних цінностей, будь-яких проявів безгосподарності, які можуть призвести до їх крадіжки, знищення або псування майна, що охороняється.

2.2.3. Припиняти шляхом здійснення заходів реагування безпосередні правопорушення проти майна та працівників об'єктів охорони, порушення режиму роботи об'єктів охорони та/або спеціальної зони його охорони.

2.2.4. Негайно інформувати відповідні правоохоронні органи про вчинення протиправних дій щодо майна та фізичних осіб, інших протиправних дій у місцях здійснення заходів охорони та безпеки.

2.2.5. Забезпечувати недоторканність місця вчинення протиправних дій щодо майна та фізичних осіб до прибуття представників правоохоронних органів.

2.2.6. Добре знати об'єкти, що охороняються, їх особливості і вразливі місця, установлені технічні засоби охорони і протипожежного захисту, не розголошувати відомості про стан і чисельність охорони об'єктів, їх оснащеність охоронною і охоронно-пожежною сигналізаціями.

2.2.7. Доповідати старшій посадовій особі добового наряду про несправність технічних засобів охоронного призначення.

2.2.8. Зберігати таємницю, що охороняється законом, а також службову та комерційну інформацію про діяльність об'єкта охорони, оголошену такою в установленому порядку, відомості про приватне життя фізичних осіб, що стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

2.2.9. Дотримуватися встановлених правил пожежної безпеки на об'єктах (постах), у випадках виявлення пожеж і загорянь негайно повідомляти про це пожежну охорону, територіальний орган внутрішніх справ, підрозділ охорони і вживати можливих заходів для їх ліквідації.

2.2.10. Утримувати зброю, спеціальні засоби, засоби зв'язку та авто-, мототранспорт у постійній готовності для їх негайного застосування та використання.

2.2.11. Надавати першу допомогу особам, які потерпіли від нещасних випадків, при припиненні злочинних посягань і наслідків стихійного лиха.

2.2.12. Твердо знати і суворо дотримуватись вимог техніки безпеки і виробничої санітарії.

2.3. Керівники підрозділів цивільної охорони несуть відповідальність за організацію служби з охорони об'єктів, виховання, бойову, службову підготовки підлеглих, дотримання ними трудової дисципліни, правил техніки безпеки, за правильне використання технічних засобів охорони, зброї, іншого майна підрозділу, застосування службових собак.

Вони зобов'язані:

2.3.1. Знати чинне законодавство України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, які регулюють охоронну діяльність, роз'яснювати їх вимоги підлеглим і забезпечувати їх виконання.

2.3.2. Всебічно вивчати своїх підлеглих, їх ділові і моральні якості, проводити з ними індивідуально-виховну роботу, розвивати почуття відповідальності за зразкове виконання службових обов'язків; виявляти постійну турботу про їх здоров'я і потреби, поліпшення умов праці, вживати вичерпні заходи щодо запобігання нещасним випадкам під час здійснення заходів охорони та безпеки.

2.3.3. Брати активну участь у підборі і розставленні персоналу підрозділів, регулярно проводити заняття із службової підготовки.

2.3.4. У вирішенні службових завдань, мобілізації персоналу цивільної охорони на їх успішне виконання тісно взаємодіяти з радами трудових колективів підрозділів охорони, виносити на їх обговорення основні питання поліпшення організації служби, найбільш раціонального розставлення наявних сил.

2.3.5. Знати оперативну обстановку на об'єктах, що охороняються, про її зміну інформувати безпосередніх начальників, територіальні органи внутрішніх справ і орієнтувати підлеглих на розводах та інструктажах нарядів, у разі потреби приймати самостійні рішення про посилення охорони наявними силами і засобами.

2.3.6. З урахуванням особливостей об'єктів, що охороняються, оперативної обстановки вносити старшим начальникам пропозиції щодо удосконалення охорони цих об'єктів, підвищення рівня оснащеності технічними засобами, поліпшення якості їх експлуатаційного обслуговування; брати участь в обстеженні об'єктів.

2.3.7. Вживати заходів щодо недопущення розкрадань з об'єктів, що охороняються, затримання інших правопорушників, а також виявлення порушників пропускного режиму; негайно повідомляти підрозділ охорони та власника об'єкта про кожне виявлене правопорушення.

2.3.8. Підтримувати постійний зв'язок із власниками, трудовими колективами і громадськими формуваннями об'єктів, що охороняються, своєчасно реагувати на їх повідомлення про крадіжки, що готуються, проводити з працівниками об'єктів, що охороняються, роз'яснювальну роботу з питань дотримання правил пропускного і внутрішньооб'єктового режимів, забезпечення збереження матеріальних цінностей, враховувати їх зауваження і пропозиції в повсякденній практичній діяльності.

2.3.9. Вимагати від власників об'єктів, що охороняються, вжиття необхідних заходів щодо поліпшення їх технічної укріпленості, оснащення засобами охоронної і охоронно-пожежної сигналізацій вразливих місць, приміщень з матеріальними цінностями, забезпечення персоналу цивільної охорони належними умовами праці, своєчасного впливу на порушників пропускного і внутрішньооб'єктового режимів і осіб, затриманих за дрібні крадіжки та інші правопорушення.

2.4. Працівники цивільної охорони за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, а також перевищення наданих їм прав та повноважень несуть дисциплінарну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

2.5. Обов'язки персоналу цивільної охорони розробляються на підставі Примірних функціональних обов'язків працівників цивільної охорони (додаток 1 до Інструкції) з урахуванням специфіки організації охорони конкретних об'єктів, оперативної обстановки, побажань власників об'єктів тощо та затверджуються начальником підрозділу охорони, при якому або в складі якого створений підрозділ цивільної охорони.

3.1. При зверненні власника до підрозділу цивільної охорони або підрозділу охорони, при якому або в складі якого створений підрозділ цивільної охорони, із проханням про прийняття об'єкта під охорону створюється міжвідомча комісія у складі представників власника, підрозділу охорони та інших зацікавлених сторін (далі - комісія).

Комісія проводить обстеження об'єкта з метою узгодження виду охорони, визначення кількості постів, потреби обладнання засобами сигналізації і пожежогасіння, технічного укріплення (далі - технічні засоби охоронного призначення), виходячи з розмірів території, яку займає об'єкт, технології виробництва продукції та інших умов забезпечення збереження майна.

Результати обстеження оформлюються актом обстеження технічної укріпленості (перелік основних питань) у двох примірниках (додаток 2 до Інструкції), в якому вказуються пропозиції власнику щодо усунення виявлених недоліків і рекомендації стосовно технічного укріплення об'єкта. Перший примірник акта вручається власнику для виконання пропозицій за результатами обстеження, а другий - залишається в підрозділі цивільної охорони або в підрозділі охорони, при якому або у складі якого він створений.

3.2. Після розгляду акта власник вживає заходів щодо усунення недоліків у технічному укріпленні об'єкта, замовляє проектно-кошторисну документацію з обладнання об'єкта і відокремлених приміщень технічними засобами охоронного призначення.

3.3. Підрозділ цивільної охорони або підрозділ ДСО, при якому або у складі якого створений підрозділ цивільної охорони, отримавши від власника письмове повідомлення про готовність об'єкта для передавання під охорону, перевіряє повноту й якість виконання пропозицій за результатами обстеження і в залежності від цього приймає об'єкт під охорону або відмовляє в прийнятті з викладенням причин відмови, про що повідомляє власника.

3.4. Прийняття об'єкта під охорону оформлюється договором між підрозділом ДСО (юридичною особою), при якому або у складі якого створений підрозділ цивільної охорони. Одночасно з укладенням договору складається дислокація, в якій зазначаються перелік об'єктів (будівлі, відокремлені приміщення та/або території), що охоронятимуться, час та вид охорони, у тому числі дислокація постів охорони, а також розрахунки вартості за видами охорони і поста, витрат на обслуговування технічних засобів охоронного призначення тощо.

Дислокація має містити посилання на номер та дату укладення договору, у зв'язку з яким вона складена.

3.5. Договір і дислокація складаються у трьох примірниках, з яких по одному залишається у сторін, що їх підписали, а третій - підрозділом цивільної охорони (або підрозділом охорони, при якому або у складі якого він створений) у триденний строк надсилається до ДДСО - ВДСО для внесення змін до штатів охорони.

Обов'язковою умовою на час укладення та здійснення договору є наявність у власника повноважень на його володіння (користування) об'єктом (у формі права власності, права на повне господарське відання, оперативне управління, оренда, лізинг, доручення тощо), відомості про що надаються підрозділу цивільної охорони в завіреній власником письмовій формі.

3.6. Об'єкт вважається прийнятим під охорону з часу виставлення поста цивільної охорони. Прийняття (зняття) об'єкта оформляється актом виставлення (зняття) поста цивільної охорони (додаток 3 до Інструкції), про що підрозділом охорони (юридичною особою), у складі якого створений підрозділ цивільної охорони, видається наказ. Копія наказу передається до бухгалтерії для проведення розрахунків.

3.7. Зведені дані про введену чисельність і збільшення витрат на заробітну плату УДСО-ВДСО надсилаються у встановленому порядку до ДДСО.

3.8. Переукладення або продовження строку дії договору без зміни штатної чисельності та інших зобов'язань проводиться без подання матеріалів до ДДСО.

3.9. На всі об'єкти, з якими укладені договірні відносини, ведуться літерні справи. Порядок ведення літерних справ на об'єкти, що охороняються підрозділами цивільної охорони, наведений у додатку 4 до Інструкції. Якщо договір укладений на кілька об'єктів, заводиться одна літерна справа.

Договір в установленому в системі ДСО порядку береться на облік.

4.1. Система охорони об'єктів і дислокація постів визначаються комісією під час обстеження об'єкта при вирішенні питання про можливість прийняття його під охорону.

На особливо важливі об'єкти за потреби розробляються плани оборони, які складаються працівниками територіальних органів внутрішніх справ спільно з представниками підрозділу охорони. План затверджується начальником територіального органу внутрішніх справ і зберігається в черговій частині органу внутрішніх справ, літерних справах об'єктів, а витяги про порядок дій персоналу цивільної охорони і працівників об'єкта - у чергових частинах підрозділів охорони, на постах та в керівників підохоронних об'єктів.

До категорії особливо важливих об'єктів належать:

а) об'єкти життєзабезпечення населених пунктів;

б) фабрики та центральні сховища грошових знаків і цінних паперів;

в) об'єкти Державного комітету з телебачення та радіомовлення;

г) державні центральні статистичні управління;

ґ) сховища державних архівів;

д) особливо важливі приміщення, де зберігаються:

- грошові кошти незалежно від дозволеного залишку їх зберігання (поштові відділення та вузли зв'язку, виплатні каси підприємств, організацій, установ, головні об'єднані каси торговельних підприємств, обмінні пункти валют тощо);

- зброя, боєприпаси (стрілецькі тири, кімнати зберігання зброї підприємств та закладів освіти, стрілецькі стенди, магазини з реалізації мисливської і спортивної зброї, майстерні з ремонту зброї тощо);

- наркотичні та психотропні речовини, прекурсори, отрути (бази аптекоуправлінь, аптеки, склади мобрезерву, наукові, медичні та інші установи, у практиці яких використовуються ці речовини);

- дорогоцінні метали та каміння, ювелірні вироби з них (ювелірні заводи і майстерні, магазини, ломбарди, бази, склади, сховища підприємств, установ, організацій, що використовують у своїй діяльності дорогоцінні метали та каміння, пункти закупівлі металів і каміння тощо);

- історичні та культурні цінності державного значення (музеї, картинні галереї, фондосховища музеїв, наукові бібліотеки тощо);

- вибухові та радіоактивні речовини і матеріали;

- бази та склади зберігання цінностей на суму понад 100 тисяч мінімальних зарплат;

е) інші об'єкти державного значення.

4.2. Охорона об'єктів організовується за вартовим та звичайним розрахунками.

4.3. Охорона об'єктів організовується керівним складом підрозділу цивільної охорони або посадовою особою підрозділу охорони, при якому або у складі якого створений підрозділ цивільної охорони, та безпосередньо здійснюється нарядами цивільної охорони.

Наряд - один або кілька працівників персоналу охорони підрозділу ДСО, які здійснюють заходи охорони та безпеки згідно з укладеними договорами щодо об'єктів, фізичних осіб, супроводження вантажів, грошових знаків, цінних паперів та інших цінностей.

Наряди цивільної охорони поділяються:

- за складом: на одинарні, парні та змішані (цивільна охорона та міліція);

- за часом несення служби: 8-годинні, 12-годинні, 24-годинні та інші;

- за способом несення служби: пост, маршрут, мобільна група, ГРЦО.

4.4. Чисельність задіяної цивільної охорони визначається за погодженням із власником та виходячи з необхідної кількості працівників для несення служби з урахуванням планової норми робочого часу на рік.

У разі потреби використання на об'єкті працівників бюро перепусток, службового собаківництва, інженерно-технічних працівників, задіяних для експлуатації технічних засобів охорони, керівного складу та обслуговувального персоналу в розрахунку вартості охоронних послуг окремо враховуються всі витрати на їх утримання.

Розрахунок вартості послуг охорони та необхідної чисельності персоналу охорони на закриття поста проводиться згідно з вимогами МВС та Міністерства економіки України.

4.5. У залежності від специфіки об'єктів, їх розташування та інших особливостей їх охорона може бути організована:

- на контрольно-пропускних пунктах;

- пунктами відеоспостереження;

- безпосередньо в приміщенні об'єкта, що охороняється, або на прилеглій до нього території;

- по периметру огорожі території об'єкта;

- на особливо важливих дільницях об'єкта, у найбільш вразливих місцях його території;

- мобільними групами, ГРЦО.

4.6. Постом (маршрутом) називається встановлене дислокацією місце несення служби персоналом цивільної охорони.

Протяжність постів (маршрутів) визначається, виходячи з конкретних особливостей об'єктів, специфіки та виду надання охоронних послуг і оперативної обстановки, що склалася, але не повинна перевищувати 6-8 км при здійсненні заходів охорони на автомобілі, 3-5 км - на мотоциклі, 2-3 км - на велосипеді та 1-1,5 км - при пішому несенні служби.

4.7. З метою збереження матеріальних цінностей, недопущення безконтрольного проходу (проїзду) на об'єкт, вивезення (виносу) матеріальних цінностей власником встановлюються пропускний і внутрішньооб'єктовий режими.

Пропускний режим - порядок, що забезпечує сукупністю заходів і правил, які унеможливлюють безконтрольний вхід (вихід) осіб, в'їзд (виїзд) транспортних засобів, внесення (винесення), завезення (вивезення) майна на об'єкт і з об'єкта.

Об'єкт - будинок, споруда чи ділянка місцевості, що перебуває під охороною.

Приміщення - це складова частина об'єкта, що перебуває під охороною.

Засоби регулювання пропускного режиму - пристрої для контролю проходження працівників об'єкта та його відвідувачів. Залежно від чисельності персоналу охорони з переліку пристроїв контролю проходження застосовуються турнікети типу "вертушка" або автоматизовані пристрої для контролю проходження зі збереженням пропусків на руках або в касетницях.

Технічні засоби огляду (стаціонарні або ручні) - пристрої (металошукачі, дозиметри і т. ін.), що використовуються на контрольно-пропускних пунктах (далі - КПП) для виявлення при проході осіб і проїзді транспортних засобів на територію об'єкта і назад, винесення (внесення), вивезення (ввезення) заборонених власником об'єкта, що охороняється, предметів (матеріальних цінностей чи речей, що є знаряддям чи безпосереднім об'єктом правопорушення тощо).

Порядок організації та здійснення пропускного режиму викладений у 14 розділі Інструкції.

4.8. ГРЦО запроваджуються в установленому порядку ДДСО для оперативного реагування на сигнали "Тривога", що подаються з об'єктів (квартир), підключених на ЦС, та охорони шляхом патрулювання об'єктів, що не обладнані засобами сигналізації або мають автономну сигналізацію.

4.9. ГРЦО комплектуються, як правило, із трьох працівників цивільної охорони: охоронника - старшого наряду, охоронника - провідника службового собаки зі службовим собакою та водія - охоронника.

Посади охоронника, охоронника-провідника службового собаки та водія-охоронника ГРЦО комплектуються персоналом цивільної охорони з кваліфікацією не нижче 3-го розряду з числа найбільш підготовлених працівників, які позитивно характеризуються, мають досвід роботи в ДСО не менше 1 року, успішно пройшли відповідний курс професійної підготовки в училищах професійної підготовки працівників охорони та стажування протягом місяця в групах затримання стройових підрозділів міліції охорони і успішно склали заліки.

4.10. З урахуванням особливостей об'єктів охорони, фінансово-економічного стану підрозділу цивільної охорони та з дозволу керівників УДСО-ВДСО ГРЦО можуть комплектуватися з двох працівників цивільної охорони: охоронника та водія-охоронника.

4.11. Охорона кредитно-фінансових установ, вантажів, грошових знаків, цінних паперів та інших цінностей, що перевозяться, інкасація та забезпечення особистої безпеки громадян здійснюються підрозділами цивільної охорони згідно з вимогами відповідних наказів МВС, які регламентують зазначені види охоронної діяльності для стройових підрозділів міліції охорони.

4.12. Управління нарядами цивільної охорони за наявності в підрозділі чергової частини здійснюється черговим по підрозділу цивільної охорони, а у разі відсутності чергової частини - відповідальною особою з числа керівного складу підрозділу цивільної охорони або підрозділу охорони, при якому чи у складі якого створений підрозділ цивільної охорони.

5.1. Персонал цивільної охорони прибуває на службу згідно із затвердженими графіками.

5.2. При заступанні в наряд персонал цивільної охорони прибуває за 15 хвилин до інструктажу у визначене місце його проведення, в оголошеній формі одягу, маючи при собі посвідчення, свисток, ліхтар, блокнот, авторучку, а водій - додатково посвідчення водія. Тривалість інструктажу не повинна перевищувати 30 хвилин.

Місце проведення інструктажу визначається керівником підрозділу охорони залежно від розташування об'єктів, що охороняються, та специфіки району.

Визначеним місцем може бути спеціально обладнане, з використанням схем (макетів), інших наочних посібників, технічних заходів тощо приміщення підрозділу охорони та підохоронного об'єкта, де охоронні заходи здійснюються окремим підрозділом цивільної охорони (загін, команда, варта або група з охорони окремого об'єкта) або центральний пост охорони на визначеній території.

У разі неможливості прибуття працівника цивільної охорони у визначене місце на інструктаж (віддалений пост тощо), як виняток, його інструктаж відповідальною особою може проводитись по телефону, під час доповіді охоронника про заступання на охорону об'єкта, про що робиться відповідний запис у журналі інструктажів працівників цивільної охорони (додаток 5 до Інструкції), журналі центрального поста команди (додаток 6 до Інструкції) тощо. Наприклад, у графах, де проставляються підписи осіб, які проводять інструктаж, та осіб, яких інструктують, здійснюється запис: "Інструктаж проведено по телефону". У подальшому в обов'язковому порядку під час здійснення фізичного контролю проводиться інструктаж на місці з відповідним записом про це в журналі прийняття (здавання) поста-маршруту та перевірок несення служби (додаток 7 до Інструкції), у журналі центрального поста команди (дільниці), бортовому журналі службового автомобіля підрозділу цивільної охорони (додаток 8 до Інструкції) тощо.

5.3. Керівний склад підрозділу цивільної охорони або посадові особи підрозділу охорони, при якому або у складі якого створений підрозділ цивільної охорони, забезпечує своєчасне прибуття нарядів на інструктаж, перевіряє їх готовність, зовнішній вигляд, визначає місця служби, перевіряє справність транспорту. Для визначення готовності водіїв до несення служби перед інструктажем фахівцями медичних установ проводиться їх медичний огляд.

5.4. Перед інструктажем відповідальний по підрозділу цивільної охорони або відповідальний підрозділу охорони, при якому або у складі якого створений підрозділ цивільної охорони, проводить індивідуальні співбесіди з персоналом, який здійснюватиме охоронні заходи з використанням вогнепальної зброї. При цьому він вивчає моральну, психологічну та фізичну готовність персоналу до несення служби зі зброєю та індивідуально за кожним працівником приймає рішення про видачу (невидачу) зброї. Непідготовлений персонал до несення служби не допускається.

5.5. Персонал цивільної охорони, який заступає на службу, отримує зброю, маршрутні картки, бортові журнали, засоби зв'язку, контролю, спеціальні засоби індивідуального захисту й активної оборони та інше спорядження.

На час виконання службових обов'язків мобільні наряди цивільної охорони (ГРЦО, супроводження вантажів) забезпечуються оперативними паспортами мобільних нарядів цивільної охорони ДСО (ГРЦО, супроводження вантажів) (додаток 9 до Інструкції).

5.6. Інструктаж нарядів проводиться відповідальними за його підготовку і проведення особами з числа керівного складу або відповідальними по підрозділу охорони за раніше розробленим та затвердженим планом проведення інструктажу з працівниками цивільної охорони, які заступають на службу (додаток 10 до Інструкції). До проведення інструктажів можуть залучатися працівники МВС, ГУМВС, УМВС, УДСО-ВДСО та територіальних органів внутрішніх справ.

5.7. Особа, яка проводить інструктаж, доводить інформацію про оперативну обстановку, ставить завдання кожному наряду, перевіряє знання нормативних документів, що регламентують діяльність підрозділів цивільної охорони, відпрацьовує ввідні завдання з тактики дій працівників у типових та екстремальних ситуаціях.

Ввідні завдання з тактики дій персоналу цивільної охорони в типових та екстремальних ситуаціях періодично, не менше одного разу на 6 місяців, з урахуванням оперативної обстановки і наявного досвіду роботи повинні поновлюватись та ускладнюватись особою, відповідальною за організацію служби підрозділу цивільної охорони.

В обов'язковому порядку під час проведення інструктажів нарядів, які заступають на службу, протягом 15-20 хвилин повинно проводитись практичне відпрацювання тактики дій щодо виконання завдань, поставлених перед персоналом цивільної охорони з охорони об'єктів, громадського порядку, забезпечення при цьому заходів особистої безпеки, а також тренувань при поводженні з вогнепальною зброєю і пристроями для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та прийомів рукопашного бою.

Результати інструктажу щодобово заносяться в журнал інструктажів працівників цивільної охорони, журнал центрального поста команди тощо.

5.8. Після перевірки готовності персоналу цивільної охорони та проведення інструктажу відповідальним проводиться аналіз результатів несення служби охоронників та охоронців, що змінюються, виявлених недоліків і упущень, ставляться конкретні завдання для охорони з урахуванням оперативної обстановки, що склалася, звертається увага на особливості несення служби на конкретних постах та оголошується розподіл персоналу охорони по постах (маршрутах).

6.1. Варта - озброєний підрозділ (група) цивільної охорони, призначений для охорони об'єкта або супроводження вантажів, спеціальних вантажів, грошових знаків, цінних паперів і коштовностей, який нараховує не менше двох постів.

Варта може запроваджуватися за наявності від 2-х до 20-ти постів і залежно від особливостей об'єкта, що охороняється, призначається на 8, 12 або 24 години.

До складу варти входять:

- начальник варти - за відсутності посади начальника варти його обов'язки покладаються на начальника групи або командира відділення;

- помічник начальника варти - призначається за наявності на об'єкті (об'єктах), що охороняється, більше п'яти постів із числа найбільш підготовлених охоронників, а десяти і більше постів - з числа молодшого керівного складу; при використанні у варті службових (сторожових) собак призначається другий помічник начальника варти із числа осіб, що зайняті їх обслуговуванням;

- вартові - із числа охоронників.

За наявності на об'єкті охоронної і охоронно-пожежної сигналізацій, центрів спостереження для їх технічного обслуговування до складу варти може включатися черговий електромонтер підрозділу охорони.

6.2. До складу окремого поста входять:

- старший поста, який призначається з найбільш підготовлених охоронників;

- вартові - із числа охоронників.

6.3. Варта (працівники цивільної охорони окремого поста) підпорядковується начальнику і заступнику начальника підрозділу цивільної охорони (підрозділу охорони ДСО), від якого вона призначена, начальнику варти (старшому окремого поста) і його помічнику.

6.4. Для працівників цивільної охорони варти час інструктажу, перебування на постах, прямування на пости і з постів, перебування в резерві входить в розрахунок норми робочого часу.

Для прийняття їжі працівникам цивільної охорони варти надається: при 8-годинному графіку роботи - 1 година, 12-годинному - 1 година 30 хвилин (2 рази за зміну), 24-годинному - 3 години (3 рази за зміну). Час, відведений для прийняття їжі, в робочий час не входить. В обідню перерву охоронники варти з дозволу начальника варти мають право виходити з вартового приміщення.

6.5. Підготовка охоронників варти до несення служби покладається на керівника підрозділу охорони, від якого вона призначена (начальника загону цивільної охорони, команди, групи, варти, командира відділення).

6.6. Працівники цивільної охорони, призначені в наряд, повинні прибути за 30 хвилин до зміни варт на розвід у спеціально встановлене керівником підрозділу охорони місце. Начальник варти, перевіривши прибуття всіх охоронників, що заступають на службу, складає постову відомість (додаток 11 до Інструкції).

Для розведення варти працівники шикуються за порядком нумерації постів, маючи на правому фланзі начальників варт, за якими шикуються їх заступники. Кожна варта шикується у дві шеренги за порядком номерів постів.

6.7. Особа, яка здійснює розведення, з'ясовує стан здоров'я і оглядає зовнішній вигляд персоналу цивільної охорони варти, його належну підготовку до несення служби, забезпечення озброєнням, відповідним екіпіруванням, засобами індивідуального захисту, активної оборони, зв'язку, а також наявність належного морально-психологічного та емоційного стану; перевіряє знання загальних і особливих обов'язків, правил застосування зброї, вимог техніки безпеки та дотримання заходів особистої безпеки при несенні служби; оголошує розподіл особового складу за постами і склад першої зміни. Після перевірки готовності варт до несення служби проводиться інструктаж, під час якого аналізується результат несення служби варт, що змінюються, виявлені недоліки і упущення, ставляться конкретні завдання для охорони з урахуванням оперативного стану, що склався, звертається увага на особливості несення служби на кожному посту.

6.8. При зміні варт, постів, а також для розпізнання одним одного персоналом службового наряду з охорони об'єктів в умовах поганої видимості на розсуд начальника підрозділу охорони, від якого призначені варти, можуть застосовуватись паролі, числові перепустки, змінні жетони.

Пароль - встановлюване на кожен день умовне слово, яке служить підтвердженням, що варта (наряд), що прибуває на зміну, дійсно призначена для цієї мети. Для пароля обирається, як правило, назва будь-якого міста.

Перед розведенням керівником підрозділу охорони, від якого призначена варта, начальнику варти під розписку в спеціальному зошиті вручаються записки з новим і старим паролями.

При опитуванні пароль повідомляється тільки запискою, без оголошення. Після ознайомлення з паролем записка негайно знищується. У разі розголошення пароля його дія припиняється і встановлюється новий пароль.

Числова перепустка - умовне число, яке начальником варти повідомляється працівникам цивільної охорони варти на інструктажі. Усіх осіб, які наближаються до поста і не знають умовної числової перепустки, чатовий затримує, про що негайно доповідає начальнику варти. Наприклад: числова перепустка - 15. Чатовий називає особі, що наближається до поста, цифру 10. Останній у відповідь повинен назвати цифру 5 (10+5=15).

6.9. Після інструктажу начальник варти прямує разом з персоналом цивільної охорони варти у вартове приміщення, відрекомендовується начальнику варти, що змінюється, вручає записку із старим паролем, приймає в нього за описом зброю, боєприпаси і змінні жетони (додаток 12 до Інструкції) і видає зброю вартовим першої зміни під розписку в спеціальному журналі.

6.10. Переконавшись, що зміна готова до несення служби, начальник варти персонально оголошує кожному вартовому номер і характер поста, особливі обов'язки, тривалість несення служби, порядок і способи користування технічними засобами зв'язку і сигналізації, наявність сусідніх постів і способи зв'язку з ними та вартовим приміщенням, заходи особистої безпеки.

Після поставлення завдань начальник варти (помічник начальника варти) виводить зміни на місце заряджання зброї. Заряджання і розряджання зброї здійсняється тільки за командою начальника варти або його помічника і під їх безпосереднім наглядом.

Зброя заряджається тільки безпосередньо перед виходом на пости, а розряджається - негайно після повернення у вартове приміщення у спеціально відведених і обладнаних кулеуловлювачами місцях.

За відсутності кулеуловлювачів ствол зброї повинен бути направлений вгору (під кутом 45-60 градусів) і вбік від оточуючих житлових приміщень. У вартовому приміщенні зброя зберігається в спеціальній кімнаті в розрядженому стані. Заряджені пістолети і револьвери у вартовому приміщенні є лише в начальника варти і його помічника.

Зброя заряджається і розряджається за правилами, вказаними в настановах зі стрілецької справи для відповідних видів зброї.

6.11. Приймання і здавання постів здійснюються або в присутності начальників варти, що змінюється, і нової варти або їх помічників, або самостійно вартовим за змінним жетоном, який служить підтвердженням того, що вартовий прибув для зміни чатового. Змінні жетони в кількості, відповідній кількості постів, зберігаються у вартовому приміщенні в шафі (ящику), що замикається, і видаються працівникам цивільної охорони варти начальником варти або його помічником при відправленні чергової зміни на пости.

6.12. Переміщення змін на пости і з постів здійснюється строєм, при цьому вартові тримають карабіни (гвинтівки) в положенні "на ремінь", а пістолети (револьвери) - у кобурах на спорядженні поверх куртки (кожуха) на правому стегні. У літній формі одягу без куртки кобура носиться на брючному ремені.

6.13. При здаванні поста чатовий, який змінюється, словесно передає вартовому номер поста, що охороняється, перелічує те, що перебуває під охороною, і повідомляє особливості поста. Після словесного здавання поста вартовий зобов'язаний в присутності чатового перевірити справність замків, пломб, печаток, засобів пожежогасіння, зв'язку і сигналізації, оглянути сховища, огорожі. Закінчивши приймання - здавання поста, чатовий і вартовий доповідають про це начальникам варт або їх помічникам.

При самостійній зміні постів чатовий приступає до здавання поста, переконавшись у відповідності пред'явленого йому прибулим вартовим змінного жетона номера варти і поста встановленому зразку. Закінчивши приймання поста, прибулий для зміни вартовий передає змінний жетон чатовому, що змінився, і телефоном або по радіостанції доповідає начальнику варти про прийняття поста.

Якщо при прийманні - здаванні поста будуть виявлені якісь недоліки, питання про приймання - здавання поста вирішується начальниками варт на місці або після повідомлення начальнику підрозділу охорони, від якого призначені варти.

6.14. Перехід вартового на положення чатового і в зворотному порядку визначається моментом повідомлення про приймання - здачу поста присутнім начальникам варт або їх помічникам, а при самостійній зміні - передаванні змінного жетона - підписом у журналі приймання (здавання) поста-маршруту та перевірок несення служби (у постовому журналі) і наступним повідомленням начальнику варти.

6.15. Вартові прямують на зміну чатових, а також після зміни з поста до вартового приміщення за маршрутами, визначеними табелем поста (додаток 13 до Інструкції) або вказаними начальником варти, і виконують при цьому обов'язки дозорних.

У разі коли вартовий, що прямує на пост (з поста), помітив на об'єкті будь-яке порушення, він доповідає про це начальнику варти: безпосередньо - після прибуття до вартового приміщення, телефоном - після прибуття на пост або через особу, яку він змінив, а у невідкладних випадках самостійно вживає заходів для усунення виявлених порушень.

6.16. Повернувшись із постів, вартові розряджають зброю, доповідають начальнику своєї варти про здавання постів, помічені ними при прямуванні до вартового приміщення порушення і здають зброю і змінні жетони.

6.17. Закінчивши приймання - здавання постів, зброї, боєприпасів, документів і майна, начальники варт (що змінюється, і нової) підписують постову відомість, у якій роблять запис про всі виявлені недоліки та порушення, і доповідають про проведену зміну керівника підрозділу охорони, від якого вони призначені.

Моментом, що визначає заступання на службу нової варти, є підпис начальників варт у постовій відомості про приймання - здавання варт.

6.18. Виставлення чатових на нові пости, а також зняття їх із скасованих постів здійснюються особисто начальником варти на підставі наказу (розпорядження) керівника підрозділу охорони, від якого призначена варта. Про виставлення (зняття) постів у цих випадках робиться відмітка в постовій відомості.

6.19. Зміна варт (окремих постів), як правило, не повинна збігати з початком або закінченням робочих змін працівників об'єктів, що охороняються.

6.20. На об'єктах, що охороняються окремими постами, порядок організації служби визначається керівником підрозділу охорони, від якого вони призначені.

6.21. Права і обов'язки осіб варти

6.21.1. Начальник варти підпорядковується керівнику підрозділу охорони, від якого призначено варту, і відповідає за охорону доручених варті об'єктів, інструктаж і підготовку персоналу цивільної охорони варти до несення служби, дисципліну і зовнішній вигляд вартових, правильне використання, збереженість зброї, боєприпасів, табельного майна, а також обладнання, інвентарю, засобів зв'язку і сигналізації на постах і у вартовому приміщенні.

6.21.1.1. Начальник варти зобов'язаний:

- чітко знати завдання варти, загальні і особливі обов'язки персоналу цивільної охорони варти, що входять до її складу, територію об'єкта, що охороняється, його найбільш уразливі місця, прилеглу місцевість, кількість і дислокацію постів охорони, стан і розташування засобів зв'язку, сигналізацій і пожежогасіння;

- готувати варту до несення служби; розставляти підлеглих на постах з урахуванням їх ділових якостей; своєчасно висилати зміни на пости; підтримувати встановлений на об'єкті пропускний режим і вимагати від вартових його точного дотримання; при стихійному лихові, пожежах, аваріях, які загрожують об'єкту, що охороняється, життю і здоров'ю чатових, змінювати передбачений постовою відомістю порядок зміни чатових;

- перевіряти перед заступанням на службу і під час її несення справність засобів охоронної і охоронно-пожежної сигналізації і про всі виявлені недоліки негайно повідомляти керівнику підрозділу охорони, від якого призначена варта; встановлювати причини тривожних спрацювань технічних засобів охоронного призначення, вживати заходів для їх усунення або затримання порушників;

- ретельно приймати під охорону опечатані (опломбовані) сховища, склади та інші приміщення, звіряючи відбитки печаток, пломб з наявними у вартовому приміщенні зразками. Приймання цих об'єктів, відокремлених приміщень здійснюється в присутності чатового і особи, яка здає їх під охорону. У разі потреби вжити заходів для посилення охорони з доповіддю про це керівнику підрозділу охорони, від якого призначена варта;

- особисто перевіряти несення служби чатовими, а також стан технічних засобів охорони і наявність первинних засобів пожежогасіння. Про результати перевірок робити відповідний запис у постовій відомості;

- при виклику чатовими негайно направляти на пости свого помічника, вартового або прямувати на пост особисто; відправляти до найближчого лікувального закладу хворого зі складу варти; вимагати від підлеглих точного дотримання правил техніки безпеки, не допускати до вартового приміщення сторонніх осіб;

- здійснювати короткі опитування і огляд сторонніх осіб, затриманих на території об'єкта, що охороняється, негайно сповіщати про це керівника підрозділу охорони, від якого призначена варта;

- піднімати варту "До зброї": при нападі на об'єкт, що охороняється, на чатових або на вартове приміщення; при виникненні пожежі, а також у випадках стихійного лиха або інших надзвичайних подій у районі об'єкта, що охороняється; за наказом осіб, які перевіряють варту;

- допускати до сховищ (складів), інших режимних приміщень посадових осіб після ретельної перевірки документів, що засвідчують особу, звірення відповідності пред'явленої перепустки наявному у вартовому приміщенні зразку; робити відповідний запис у постовій відомості про зняття чатового на час відкриття сховища (складу), приміщення і про виставлення його на пост. При виявленні порушень в оформленні пред'явлених особою документів, їх невідповідності наявним зразкам начальник варти затримує особу, доповідає про це керівнику підрозділу охорони, від якого призначена варта, і діє за його вказівкою. Про затримання робиться запис у постовій відомості.

6.21.1.2. Начальнику варти забороняється:

- самостійно зменшувати або збільшувати кількість постів або інших видів нарядів;

- відключати прилади охоронної і охоронно-пожежної сигналізацій без встановлення причин її спрацювання;

- залишати вартове приміщення інакше, як для зміни чатових, перевірок несення служби, у разі будь-якої події або стихійного лиха в районі об'єкта, що охороняється, а також для прийняття їжі; знімати зброю і спорядження; відпочивати у невстановлений час; дозволяти приватні розмови по телефону у вартовому приміщенні і на постах.

6.21.1.3. У разі раптової хвороби начальник варти передає виконання своїх обов'язків одній особі з варти, доповівши про це керівнику підрозділу охорони, від якого призначена варта.

6.21.2. Помічник начальника варти підпорядковується начальнику варти й у разі його відсутності виконує його обов'язки по службі.

Він зобов'язаний:

- чітко знати завдання варти, загальні й особливі обов'язки всього персоналу варти, територію і особливості об'єкта, місця розташування засобів пожежогасіння, забезпеченість відокремлених приміщень засобами охоронної і охоронно-пожежної сигналізацій;

- забезпечувати на об'єкті дотримання внутрішньооб'єктового і пропускного режимів;

- при зміні варти приймати і здавати вартове приміщення, весь інвентар, що в ньому є, і майно згідно з описом майна, яке перебуває у вартовому приміщенні (в окремих службових кімнатах) (додаток 14 до Інструкції);

- перевіряти справність зброї і спорядження при відправленні змін варти на пости; слідкувати за правильністю здавання - приймання постів вартовими (чатовими); за вказівкою начальника варти перевіряти несення служби.

6.21.3. Помічник начальника варти по службі вартових собак (черговий вожатий службових (сторожових) собак) перевіряє справність постів вартових собак, спорядження собак, після чого проводить їх розстановку; систематично перевіряє стан собак у зонах вартування, у разі повідомлення чатового про гавкання вартового собаки негайно виходить для з'ясування причин і вжиття необхідних заходів.

6.21.4. Чатовий виконує накази начальника варти та його помічника. Лише ці особи мають право поставити чатового на пост, змінити або зняти його з поста. У разі коли вони не можуть з різних причин виконувати свої обов'язки, зняття або зміна чатового здійснюється керівником підрозділу охорони, від якого призначено варту.

Чатовий зобов'язаний:

- знати свої обов'язки, розташування сусідніх нарядів і постів службових собак; вміти користуватись засобами зв'язку, пожежогасіння, сигналізації і слідкувати за звуковими і світловими сигналами приладів, при виході їх з ладу повідомляти про це у вартове приміщення;

- при спрацюванні технічних засобів охоронного призначення або виявленні слідів проникнення на об'єкт, що охороняється, негайно повідомити про це у вартове приміщення, посилити спостереження за об'єктом, забезпечити збереження слідів злочину і речових доказів, блокувати можливі шляхи відступу правопорушника, а після прибуття додаткового наряду діяти за вказівкою безпосереднього начальника;

- постійно обходити об'єкти, що охороняються, відокремлені приміщення, пильно нести службу; не допускати на пост сторонніх осіб; спостерігати за вартовими собаками, виставленими в районі поста;

- не залишати свого поста до зміни або зняття його начальником варти (його помічником); у разі раптової хвороби повідомити про це начальнику варти і не залишати пост до прибуття зміни;

- допускати до вибухонебезпечних та пожежонебезпечних сховищ і приміщень посадових осіб лише в передбаченому взутті, без зброї і запалювальних речей, попереджати їх про суворе дотримання встановленого порядку безпеки; не дозволяти стороннім фотографування і топографічну зйомку складів, сховищ і прилеглої місцевості.

6.22. Організація дозорів і секретів. Затримання осіб

6.22.1. Для охорони об'єкта, огляду його території і прилеглої до неї місцевості за визначеним маршрутом, а також для з'ясування обставин на випадок будь-якої пригоди висилається дозор.

Дозор - рухомий наряд, який складається з одного або кількох працівників цивільної охорони.

До його складу може включатися провідник або вожатий службового (сторожового) собаки. При призначенні в дозор двох або більше осіб один з них призначається старшим. Дозори можуть формуватись із складу варти або спеціально призначатись керівником підрозділу охорони, від якого призначено варту.

6.22.2. Дозор зобов'язаний: прямувати через усі передбачені маршрутом пункти, не відволікаючись від виконання своїх обов'язків; сприяти чатовим на випадок непередбачених обставин, перевіряти справність технічних засобів охорони, пости вартових собак; затримувати осіб, запідозрених у крадіжці матеріальних цінностей, які порушують пропускний і внутрішньооб'єктовий режими, та доставляти їх у вартове приміщення; у разі виникнення пожежі негайно повідомляти про це у вартове приміщення, вживати можливих заходів для її гасіння.

6.22.3. Секрет - нерухомий наряд у складі двох або більше працівників цивільної охорони, потайно розташованих у межах території об'єкта, що охороняється, або на підступах до нього для затримання осіб, які запідозрені у вчиненні крадіжки, а також порушників пропускного режиму.

Секрет виділяється зі складу варти або призначається керівником підрозділу охорони, від якого призначено варту. До його складу можуть включатися провідник або вожатий службового (сторожового) собаки.

Старшими секрету призначаються, як правило, особи керівного складу підрозділів цивільної охорони (підрозділів охорони).

6.22.4. Підготовку наряду секрету для несення служби проводить керівник підрозділу охорони, від якого призначено варту, а при призначенні зі складу варти - начальник варти. Перед виходом на завдання секрету вказуються: місце розташування секрету, завдання і термін несення служби; озброєння і форма одягу; дислокація службових нарядів в районі дій; маршрут руху до місця розташування секрету і назад; порядок зв'язку з вартою; пароль і сигнали взаємного розпізнавання.

6.22.5. Прибувши на місце розташування, старший секрету уточнює план дій з урахуванням конкретних умов, вказує кожному працівнику цивільної охорони його місце, сектор спостереження і порядок дій щодо затримання порушників.

6.22.6. Секрет може бути знятий достроково лише керівником підрозділу охорони, який його вислав.

6.22.7. Затриманню підлягають особи, які нападають на об'єкт, що охороняється, або на охорону об'єкта і здійснюють дії, пов'язані із злочинними зазіханнями на державне, комунальне і приватне майно, інші протиправні дії, а також із порушенням встановленого пропускного режиму, коли особистість винного не встановлена. Про кожен випадок затримання негайно доповідається начальнику варти або його помічнику для висилання наряду на місце затримання і доставляння затриманих у вартове приміщення.

6.22.8. При затриманні порушника працівник цивільної охорони у разі виявлення в нього зброї чи інших предметів, які можуть бути речовими доказами вчинення правопорушень або використані на шкоду здоров'ю персоналу охорони чи інших осіб, з дотриманням запобіжних заходів тимчасово їх вилучає.

6.22.9. Начальник варти організовує охорону затриманих, проводить їх опитування і записує показання в протокол затримання. У протоколі вказується, які предмети вилучені у затриманих.

Протокол підписується особою, яка його склала, двома понятими (у разі їх наявності) і затриманим. У разі відмови затриманого підписати протокол у ньому робиться про це відповідний запис.

6.23. Дії варти (окремого поста) в особливих умовах

6.23.1. Особливі умови виникають при нападі на об'єкт, пост, вартове приміщення, стихійному лихові, пожежах, епідеміях, епізоотіях та за інших надзвичайних обставин.

6.23.2. При виникненні особливих умов варта (окремий пост) приводиться в стан бойової готовності за тривогою, оголошеною начальником варти, його помічником або керівником підрозділу охорони, якому варта підпорядкована.

Як тільки оголосили тривогу, персонал цивільної охорони варти, який перебуває у вартовому приміщенні, у тому числі і відпочиваюча зміна, озброюються і шикуються за порядком номерів постів для дій згідно із вказівками старшого начальника.

6.23.3. У всіх випадках виходу персоналу цивільної охорони варти із вартового приміщення для виконання одержаних завдань у ньому залишається помічник начальника варти або один із вартових (крім випадків, коли вартовому приміщенню загрожує пожежа або стихійне лихо).

6.23.4. Начальник варти організовує охорону об'єкта згідно з планом охорони в особливих умовах, доповідає про те, що сталося, і вжиті ним заходи безпосередньому керівнику і діє за його вказівкою залежно від обставин, що склалися.

6.24. Вартове приміщення, внутрішній порядок на вартах

6.24.1. Вартове приміщення має складатися із загальної кімнати, кабінету начальника варти, спеціально обладнаної кімнати для зберігання зброї і боєприпасів, кімнат для зміни, що відпочиває (окремо для чоловіків і жінок). Окрім того, повинні бути місця для заряджання, розряджання і чищення зброї, підігрівання їжі, куріння, сушіння одягу і взуття, господарчий куточок, приміщення санітарно-побутового призначення.

6.24.2. Усі приміщення варти повинні мати аварійне освітлення, меблі і майно культурно-побутового призначення відповідно до табельної належності.

У загальній кімнаті вивішуються табель постів, зразки перепусток і допусків за підписами осіб, які мають право їх підписувати, витяги з цієї Інструкції, інструкція з пропускного режиму на об'єкті, посібники зі службової підготовки, правила техніки безпеки, аптечка та індивідуальні пакети. В окремому місці розміщуються прилади охоронної і охоронно-пожежної сигналізацій.

У місцях чищення зброї повинні бути спеціальний стіл та плакати з правилами розбирання і збирання зброї.

Кабінет начальника варти повинен мати телефон і засоби зв'язку з постами, пожежною охороною і міліцією, відбитки печаток і зразки пломб, якими опечатуються та пломбуються приміщення, які приймаються під охорону.

Центри спостереження і персонал, що їх обслуговує, розміщуються в окремій кімнаті з обмеженим доступом.

Вартове приміщення забезпечується засобами пожежегосіння (вогнегасниками, ломами, баграми, ящиками з піском, відрами тощо).

6.24.3. У вартовому приміщенні мають підтримуватись тиша і порядок.

При 24-годинному графіку роботи варти одночасно відпочивати (спати) дозволяється тільки половині резерву варти. На цей час персоналу варти дозволяється знімати взуття і спорядження. При призначенні варти на 8 і 12 годин працівникам цивільної охорони варти спати не дозволяється.

Зміна, яка не спить, займається прибиранням приміщень, а також за вказівкою начальника варти може використовуватись у разі потреби для посилення охорони, несення служби в дозорах і секретах, підміни чатових.

6.24.4. Начальник варти має право в межах часу, відведеного для приймання їжі, відпускати підлеглих з вартового приміщення без зброї з таким розрахунком, щоб 50% працівників цивільної охорони варти, які є в резерві, залишались на місці. Для розігрівання їжі дозволяється користуватися нагрівальними приладами промислового виготовлення із закритою спіраллю при суворому дотриманні правил пожежної безпеки.

6.24.5. У вартове приміщення допускаються тільки особи для зміни варти, перевірки несення служби, перевірки і ремонту засобів зв'язку, сигналізації, проведення інших ремонтних робіт.

6.24.6. Працівники органів внутрішніх справ, підрозділів охорони, що прибули для перевірки варти, допускаються у вартове приміщення після встановлення начальником варти їх особи шляхом перевірки документів з подальшим повідомленням про це безпосереднього керівника.

6.24.7. Посадові особи, прибулі для розв'язання різних службових питань, а також для встановлення або ремонту засобів зв'язку, сигналізації, освітлення, опалення і в інших господарських справах, допускаються у вартове приміщення лише з дозволу керівника підрозділу охорони, від якого призначена варта, з пред'явленням службового посвідчення.

7.1. Під час несення служби наряди ГРЦО здійснюють:

7.1.1. Оперативне реагування на сигнали "Тривога", які надійшли з об'єктів, квартир, інших приміщень з особистим майном громадян (далі - квартири), що охороняються ЦС, а також охорону шляхом патрулювання об'єктів, що не обладнані засобами сигналізації або мають автономну сигналізацію, їх огляд та надання оперативної інформації з місця події до підрозділу охорони та територіального органу внутрішніх справ.

7.1.2. Охорону на підохоронних об'єктах місць скоєння правопорушень, збереження слідів злочину, речових доказів, встановлення очевидців до прибуття оперативної групи міськ-, райоргану внутрішніх справ.

7.1.3. Перезакриття за участю посадових осіб підрозділу ДСО об'єктів (квартир), після спрацювання охоронної або охоронно-пожежної сигналізації ОПС та охорону об'єктів, які після спрацювання не взялись під спостереження ЦС.

7.2. У разі надходження сигналу тривожного сповіщення черговий ЦС негайно передає його наряду ГРЦО та черговому по підрозділу ДСО, який у разі потреби інформує чергового органу внутрішніх справ.

7.3. У разі отримання повідомлення від нарядів цивільної охорони про сигнал "Тривога", що надійшов на концентратор малої ємності, або спрацювання автономної сигналізації та відсутності можливості у наряду цивільної охорони власними силами встановити причину надходження сигналу "Тривога" черговий (відповідальний) по підрозділу ДСО (ЦС) забезпечує виїзд на об'єкт ГРЦО для виконання вимог підпункту 7.4.1 цієї Інструкції.

7.4. Після прибуття на об'єкт наряд ГРЦО:

7.4.1. Оцінює ситуацію та, дотримуючись заходів безпеки, визначає причину надходження сигналу, про що інформує чергового по підрозділу (ЦС).

7.4.2. У разі проникнення на об'єкт сторонніх осіб, нападу з використанням зброї тощо старший наряду ГРЦО доповідає черговому (відповідальному) підрозділу ДСО та територіального органу внутрішніх справ про подію й продовжує подальше спостереження за об'єктом, періодично передаючи їм інформацію про зміни в ситуації.

У разі прямого нападу на охоронників ГРЦО під час встановлення причин надходження сигналу "Тривога" з підохоронних об'єктів (квартир) нарядом до правопорушників застосовуються заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, службовий собака та вогнепальна зброя з дотриманням вимог законодавства України.

Отримавши сигнал сповіщення або повідомлення наряду ГРЦО з місця події, черговий (відповідальний) по підрозділу ДСО (ЦС, територіального органу внутрішніх справ) терміново надсилає на об'єкт наряд міліції територіального органу внутрішніх справ.

7.4.3. У разі виявлення задимлення або загоряння наряд ГРЦО повідомляє про це черговому (відповідальному) по підрозділу ДСО (ЦС) та вживає можливих заходів для ліквідації пожежі.

7.5. При повідомленні ГРЦО, що виїхала за сигналом "Тривога" на квартиру, про відсутність ознак проникнення черговий (відповідальний) із дублікатом ключів виїжджає на місце і в присутності довіреної особи власника квартири або понятих (не менше двох осіб) відчиняє її. Квартира оглядається, встановлюється причина тривоги. Про її відчинення та огляд складається акт перезакриття об'єкта (квартири) (додаток 15 до Інструкції).

7.6. Охорона об'єкта, що з технічних причин тимчасово не може охоронятися ЦС (після спрацювання засобів сигналізації, знеструмлення, пошкодження телефонних ліній тощо), у разі відсутності можливості повідомити про це власника або його довірену особу здійснюється за рахунок передислокації постів (маршрутів) або резервними нарядами охорони.

7.7. Після відпрацювання сигналу "Тривога" наряд ГРЦО повертається до попереднього місцезнаходження (центру зони). Центр зони визначається з урахуванням відстані до особливо важливих об'єктів та своєчасного прибуття до них наряду ГРЦО.

7.8. Після зміни нарядів черговим (відповідальним) підрозділу ДСО підводяться підсумки і вживаються заходи щодо усунення недоліків в охороні об'єктів. Про підсумки служби та стан охорони об'єктів черговий (відповідальний) підрозділу ДСО доповідає керівнику підрозділу цивільної охорони або підрозділу ДСО, до складу якого входить підрозділ цивільної охорони, і з його дозволу здає чергування.

8.1. Наряди цивільної охорони під час надання охоронних послуг можуть здійснювати виїзди за межі регіонів дислокації. Регіоном дислокації підрозділів цивільної охорони є межі області.

8.2. УДСО-ВДСО при підготовці виїзду нарядів цивільної охорони за межі регіону для виконання охоронних завдань оформляють необхідні для цього документи та завчасно, але не пізніше ніж за добу до виїзду, надсилають інформацію про відрядження - Повідомлення про надання охоронних послуг, пов'язаних із виїздом наряду цивільної охорони за межі регіону дислокації підрозділу (додаток 16 до Інструкції) до ДДСО. У разі потреби інформація перевіряється. Дані про маршрут руху наряду і час виконання охоронних заходів кодуються в порядку, встановленому ДДСО. Крім цього, для здійснення контролю за нарядом цивільної охорони, що виїжджає у відрядження, інформація (додаток 17 до Інструкції) також надсилається до управління (відділу) ДСО, територією розташування яких проходить маршрут руху.

8.3. Інформація, що надійшла до територіального підрозділу ДСО, про перебування на їх території наряду цивільної охорони іншого регіону підлягає негайному передаванню до чергової частини УДСО-ВДСО з наступним її дублюванням до ДДСО.

8.4. Дані про перебування на території області, міста, району мобільних нарядів цивільної охорони фіксуються в журналі обліку інформації про перебування нарядів на території області (міста, району) (додаток 18 до Інструкції), який ведеться в черговій частині (ЦС).

8.5. Обов'язки мобільних нарядів цивільної охорони:

8.5.1. Мобільний наряд цивільної охорони, який прибув до пункту призначення іншої області, зобов'язаний повідомити територіальний підрозділ ДСО про своє прибуття, попередні результати несення служби, місцезнаходження, орієнтовний час перебування, склад наряду, озброєння та автотранспорт.

8.5.2. У разі затримки наряду на маршруті на період більше 8 годин старший наряду зобов'язаний повідомити про місцезнаходження та причину затримки територіальний підрозділ ДСО і підрозділ підпорядкування.

8.5.3. Після закінчення виконання охоронних заходів у разі неможливості негайного повернення до місця дислокації або до вирішення питання про від'їзд старший наряду цивільної охорони організовує здавання до чергової частини УДСО-ВДСО (ОВС) табельної зброї.

8.5.4. За відсутності в населених пунктах за місцем виконання охоронних функцій підрозділу ДСО старший наряду зобов'язаний надавати інформацію, зазначену в підпункті 8.5.1, найближчому за місцем перебування територіальному підрозділу ДСО чи черговій частині УДСО-ВДСО області, міста.

8.5.5. Під час перевірки служби старший наряду має пересвідчитись у наявності в особи, яка перевіряє службу, припису (додаток 19 до Інструкції) на право здійснення перевірки, службового посвідчення та дати відповіді на поставлені запитання.

8.6. Порядок здійснення контролю за несенням служби нарядами при виїздах за межі регіону дислокації підрозділу

8.6.1. Після отримання інформації, зазначеної у підпункті 8.2, УДСО-ВДСО організовують та проводять обов'язкову фізичну перевірку мобільних нарядів, які перебувають на їх території більше 8 годин, та технічну перевірку нарядів, які прибули в кінцевий пункт.

8.6.2. Для контролю за несенням служби нарядів залучаються працівники обласних та районних підрозділів ДСО.

8.6.3. Результати перевірок відображаються у службових книгах наряду і у разі виявлення недоліків доповідаються окремим рапортом, який протягом доби розглядається керівництвом УДСО-ВДСО в області, місті, після чого надсилається до відділу цивільної охорони ДДСО при МВС України.

Інформація про невихід на зв'язок наряду передається до ДДСО (відділу цивільної охорони, а у вихідні дні - до чергової частини ДДСО).

8.6.4. Про прибуття мобільних нарядів з відрядження протягом доби письмово інформується відділ цивільної охорони ДДСО, а в неробочий час - чергова частина ДДСО.

8.7. Під час перевірок служби мобільних нарядів вивчаються питання:

8.7.1. Екіпірування наряду та його зовнішній вигляд.

8.7.2. Наявність та умови зберігання зброї, спецзасобів і засобів зв'язку.

8.7.3. Знання правил та порядку застосування зброї і спецзасобів.

8.7.4. Якість виконання обов'язків, дотримання законності і дисципліни.

8.7.5. Знання нормативних документів, що регламентують діяльність підрозділів цивільної охорони та порядок несення служби.

8.7.6. Стан здоров'я працівників цивільної охорони.

8.7.7. Стан транспорту. Знання водіями правил дорожнього руху.

8.8. При потребі перевіряльник надає наряду практичну допомогу.

8.9. У разі виявлення грубого порушення порядку несення служби, дисципліни та законності нарядами цивільної охорони перевіряльник зобов'язаний вимагати усунення виявлених порушень на місці, а якщо це неможливо, то негайно доповісти своєму керівництву для вжиття відповідних заходів реагування аж до усунення наряду від несення служби з вилученням зброї і заміною персоналом територіального підрозділу охорони або СПМО "Титан" (Служби інкасації). Про вилучення зброї здійснюється відповідний запис у приписі на виконання охоронних функцій.

Вилучена зброя здається в кімнату зберігання зброї підрозділу ДСО або територіального ОВС та повертається особі, за якою вона закріплена, у присутності начальника підрозділу охорони з підпорядкування, а також працівника, який вилучав зброю.

8.10. Про результати перевірки перевіряльник готує детальний рапорт для доповіді керівництву.

8.11. Шкода, заподіяна замовнику, та витрати підрозділу ДСО, працівники якого були тимчасово задіяні для виконання договірних зобов'язань, відшкодовуються за рахунок підрозділу, який уклав договір з відповідним замовником.

Проведення оперативно-тактичних навчань та усічених тренувань з підрозділами цивільної охорони організовується та проводиться відповідно до вимог МВС. При цьому наряди цивільної охорони можуть залучатись лише до відпрацювання завдань, що не перевищують наданих їм повноважень.

Службове собаківництво організовується відповідно до вимог МВС.

Персонал цивільної охорони під час несення служби застосовує заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, вогнепальну зброю та використовує службових (вартових) собак у порядку, визначеному законодавством.

12.1. Обов'язковою умовою щодо забезпечення особистої безпеки працівників цивільної охорони під час здійснення заходів охорони і безпеки є складання для конкретного наряду відповідальною особою та затвердження керівником підрозділу охорони атестата безпеки відповідно до вимог МВС.

Атестат безпеки складається на пости (маршрути) цивільної охорони, де охоронники (охоронці) здійснюють охоронні заходи з використанням вогнепальної зброї, а у разі потреби - і пости з охорони особливо важливих об'єктів.

12.2. Атестат безпеки складається у двох примірниках, один з яких долучається до літерної справи об'єкта, а другий зберігається на посту (маршруті).

12.3. Атестат безпеки готується до укладення договору згідно з вимогами, внесеними власнику актом обстеження технічної укріпленості об'єкта, та згідно з вимогами МВС щодо умов безпеки працівників цивільної охорони під час здійснення заходів охорони та безпеки.

12.4. У подальшому атестат безпеки складається у разі внесення змін до укладеної угоди чи зміни обставин її виконання.

12.5. За кожним постом (маршрутом) цивільної охорони, зазначеної у підпункті 12.1 Інструкції, категорії наказом начальника підрозділу закріплюються за посадовими особами, на яких покладається персональна відповідальність за підготовку атестата безпеки та організацію роботи щодо приведення місць служби працівників цивільної охорони у відповідності до вимог Інструкції.

12.6. Відповідність умов несення служби до вимог атестата безпеки перевіряється відповідальними особами не рідше одного разу на квартал, а працівниками, які здійснюють перевірку несення служби нарядами, - щоразу під час перевірки.

12.7. У разі виявлення порушень посадова особа, яка їх виявила, зобов'язана поінформувати керівний склад підрозділу охорони та вжити заходів до усунення виявлених недоліків.

13.1. Контроль за несенням служби під час виконання заходів охорони та безпеки є дієвим засобом зміцнення дисципліни, дотримання персоналом цивільної охорони особистої безпеки та надання йому практичної допомоги.

13.2. Контроль здійснюється шляхом проведення гласних і негласних фізичних перевірок організації та несення служби нарядами цивільної охорони ДСО на маршрутах і постах під час виконання ними охоронних функцій. Перевірки проводяться цілодобово за розробленими графіками. Графіки негласних перевірок складаються окремо.

13.3. Перевірки плануються (проводяться) у кількості та періодичності, що забезпечують на високому професійному рівні здійснення нарядами цивільної охорони завдань з надання охоронних послуг, але не менше одного разу на зміну (12 - годин), а на віддалених постах (маршрутах) - один раз на добу (перевірки під час зміни нарядів не враховуються). Перелік віддалених постів визначається керівником регіонального УДСО-ВДСО.

13.4. Транспортні витрати на перевезення персоналу охорони на віддалені пости та проведення фізичних перевірок вносяться до тарифів послуг охорони. Умовою охорони цих об'єктів може бути виділення транспорту власником.

Віддалені пости забезпечуються додатково тривожною сигналізацією та радіотелефонним зв'язком.

13.5. Фізичні перевірки мають бути раптовими та ефективними, без стереотипу їх проведення. Відповідальність за організацію служби та її кінцеві результати покладається на керівника підрозділу ДСО.

13.6. Разом з фізичним контролем несення служби нарядами охорони проводиться контроль з використанням засобів телефонного та радіозв'язків, різноманітних засобів технічного контролю несення служби (далі - КНС), технічних приймально-контрольних приладів, систем визначення і фіксації місцезнаходження нарядів цивільної охорони, напрямку їх руху, жетонного методу контролю (додаток 20 до Інструкції) тощо.

Технічний контроль здійснюється з інтервалом не більше 2 годин.

13.7. Про час та результати проведених перевірок (фізичних, технічних) працівник, який перевірявся, інформує чергового по підрозділу цивільної охорони або підрозділу охорони, при якому або у складі якого підрозділ цивільної охорони створений. Черговий робить відповідний запис у листі контролю перевірок та закриття постів (додаток 12 Інструкції з організації роботи чергових частин підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України).

13.8. Контроль організації та несення служби нарядів цивільної охорони, що виконують охоронні функції за укладеними договорами, здійснюють:

13.8.1. Начальницький (керівний) склад ДДСО, УДСО-ВДСО.

13.8.2. Керівний склад підрозділів цивільної охорони або начальницький (керівний) склад районних (міжрайонних) відділів (відділень), при яких або у складі яких підрозділи цивільної охорони створені, та відповідальні чергові зазначених підрозділів.

13.8.3. Начальницький (керівний) склад, відповідальні чергові, працівники міськ-, райорганів внутрішніх справ, які відповідають за організацію служби нарядів ДСО під час виконання охоронних функцій за договорами.

13.8.4. Службові особи, зазначені в підпунктах 13.8.2 та 13.8.3, мають право на перевірку несення служби без приписів, на здійснення перевірки згідно зі списками, затвердженими керівником підрозділу охорони і погодженими з начальником територіального органу внутрішніх справ. Копія списку має бути на посту (маршруті).

13.8.5. Допуск службових осіб на перевірку несення служби у вечірній та нічний час на територію (до приміщення) особливо важливого об'єкта, що охороняється озброєним персоналом цивільної охорони та розташований в населеному пункті, здійснюється тільки під спостереженням групи затримання ЦС ДСО або наряду міліції територіального органу внутрішніх справ у присутності відповідального по підрозділу ДСО або чергового органу внутрішніх справ.

13.8.6. Працівники ДДСО, УДСО-ВДСО, у т. ч. службові особи цивільного інспекторського складу цих підрозділів, які не внесені до переліку (підпункт 13.8.1 Інструкції), мають право на перевірку несення служби нарядами охорони за наявності службових посвідчень, посвідчень та приписів на право здійснення перевірки, підписаних начальниками ДДСО, регіональних УДСО-ВДСО або їх заступниками.

13.8.7. Право на перевірку нарядів цивільної охорони за пред'явленням посвідчення мають: Міністр внутрішніх справ України та його заступники, начальник ДДСО, начальники ГУМВС, УМВС, начальники УДСО-ВДСО, начальники територіальних органів внутрішніх справ та їх заступники.

13.8.8. До здійснення контролю за несенням служби нарядами цивільної охорони ДСО може залучатись за укладеними договорами (відповідно до вимог МВС) особовий склад територіальних органів внутрішніх справ.

13.8.9. Для контролю за несенням служби нарядами цивільної охорони в місцях несення служби можуть залучатися наряди міліції охорони.

13.8.10. Особи, які перевіряють службу нарядів цивільної охорони, зобов'язані знати оперативну обстановку в районі, на об'єктах та прилеглій території, де розташовані пости, об'єктивно оцінювати якість несення служби, не допускати послаблень і спрощень, надавати практичну допомогу та навчати персонал цивільної охорони правил несення служби, дій в нештатних ситуаціях.

13.8.11. У разі надходження під час перевірки сигналу про спрацювання засобів охоронної або охоронно-пожежної сигналізації, вчинення правопорушень тощо перевірка припиняється, а наряди направляються на відпрацювання наданої інформації.

13.8.12. При виявленні недоліків у несенні служби особа, яка здійснює перевірку, припиняє її та вживає заходів для усунення недоліків. За грубе порушення перевіряльник у присутності відповідального по підрозділу ДСО може зняти наряд з поста (маршруту).

13.8.13. У разі відсутності інформації (фізична перевірка, радіотелефонний зв'язок, засоби технічного контролю тощо) від нарядів підрозділу цивільної охорони (понад 3 години, а від нарядів, які несуть службу з вогнепальною зброєю, понад 2 години) керівник (відповідальний черговий) вживає невідкладних заходів для встановлення місцезнаходження наряду та здійснюється його негайна перевірка.

13.8.14. Категорично забороняється перевіряти службу шляхом спроб відібрати зброю, імітації правопорушень та способами, що можуть призвести до нещасних випадків, здійснювати перевірку нарядів цивільної охорони Служби інкасації, СПМО "Титан", інших нарядів під час завантаження (розвантаження), супроводження і перевезення грошових коштів, цінних паперів та вантажів.

13.9. При перевірках організації та несення служби вивчаються:

13.9.1. Правові підстави здійснення охоронних заходів на посту (маршруті), наявність договору про охорону.

13.9.2. Використання сил та засобів підрозділу.

13.9.3. Підготовка, порядок допуску до служби працівників цивільної охорони, якість проведення їх інструктажів.

13.9.4. Управління нарядами цивільної охорони, своєчасність доведення інформації про зміни в оперативній обстановці.

13.9.5. Порядок взаємодії з нарядами територіальних органів внутрішніх справ та міліції охорони.

13.9.6. Дотримання системи контролю та її ефективність.

13.9.7. Наявність наряду на маршруті (посту), його екіпірування - озброєння, спецзасоби та засоби зв'язку. Забезпечення пропускного режиму на об'єкті, знання оперативної обстановки.

13.9.8. Стан здоров'я працівників, форма одягу та зовнішній вигляд. Наявність посвідчення.

13.9.9. Збереження службової документації, зброї, спеціальних засобів, засобів зв'язку, службового автотранспорту та іншого майна.

13.9.10. Якість виконання персоналом цивільної охорони службових завдань, знання функціональних обов'язків, нормативних актів, що регламентують охоронну діяльність, дотримання дисципліни, законності та культури в роботі.

13.9.11. Ефективність реагування нарядів цивільної охорони на сигнал "Тривога".

13.9.12. Технічний стан службового автотранспорту, його укомплектованість та їх відповідність записам про його експлуатацію.

13.9.13. Робота засобів зв'язку, підтримання зв'язку з черговими, періодичність ведення радіообміну.

13.9.14. Наявність охоронно-пожежної та тривожної сигналізацій.

13.9.15. Наявність на посту (маршруті), де працівники цивільної охорони здійснюють охоронні заходи з використанням вогнепальної зброї, атестата безпеки, його відповідність вимогам безпеки.

13.9.16. Наявність та якість ведення документації на посту охорони.

13.10. Під час перевірки вивчається знання нарядами цивільної охорони:

13.10.1. Порядку несення служби, загальних і особливих обов'язків з охорони об'єктів та забезпечення громадського порядку в місцях несення служби.

13.10.2. Особливостей пропускного режиму на об'єкті (за наявності такого).

13.10.3. Оперативної обстановки в місті (районі) та місцях служби.

13.10.4. Дислокації та особливостей підохоронних об'єктів, стан їх технічної укріпленості.

13.10.5. Дислокації нарядів територіальних органів внутрішніх справ.

13.10.6. Особливостей служби із службовим собакою.

13.10.7. Правил і порядку застосування табельної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу.

13.10.8. Заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю.

13.10.9. Вимог цієї Інструкції, інших документів, що регламентують діяльність підрозділів цивільної охорони під час надання охоронних послуг.

13.10.10. Правил дорожнього руху (водіями) та найкоротших маршрутів до об'єктів (для служби інкасації - маршрути руху до об'єктів, щодо яких виконуються договори з інкасації, дії інкасаторів при вчиненні ДТП).

13.10.11. Основних принципів дії приладів та датчиків, уміння визначати працездатність, стан засобів охоронної та пожежної сигналізації, розподіл виводів сигнальних ламп за приміщеннями на підохоронних об'єктах, місця розташування енерговводів, засобів пожежогасіння.

13.11. Негласна перевірка

13.11.1. Негласна перевірка - негласне спостереження за несенням служби.

13.11.2. Графіки негласних перевірок складаються кожного місяця та затверджуються керівником підрозділу цивільної охорони або начальником підрозділу охорони, при якому або у складі якого підрозділ цивільної охорони створений.

Планування та проведення негласних перевірок організовуються на об'єктах, де умови несення служби дозволяють максимально ефективно її провести (відкриті майданчики, підприємства торгівлі, великі промислові підприємства, склади тощо), і таким чином, щоб кожен пост перевірявся не менше 1 разу на місяць. 50% перевірок від запланованої кількості здійснюється у вечірній та нічний час.

Негласний контроль за несенням служби з охорони кредитно - фінансових установ та інших закритих об'єктів здійснюється у їх робочий час, за винятком постів, що обладнані технічними засобами захисту (шлюзи, кабіни постових тощо), які протидіють несанкціонованому проникненню на об'єкт та не дають змоги перевіряльнику спостерігати за несенням служби. Перелік цих об'єктів визначається УДСО-ВДСО.

13.11.3. Негласна перевірка служби здійснюється не менше 30 хвилин.

13.11.4. Негласна перевірка завершується гласною.

13.11.5. Під час негласної перевірки перевіряється:

13.11.5.1. Наявність наряду на маршруті (посту), місці його постійної дислокації (центр зони) та порядок несення служби.

13.11.5.2. Дотримання графіка огляду об'єктів та руху за маршрутом.

13.11.5.3. Дотримання нарядом пильності, послідовність його дій та реагування на сигнал "Тривога". Виявлення сторонніх осіб та підозрілих (небезпечних) предметів.

13.11.5.4. Дотримання встановленого порядку несення служби, дисципліни, законності та культури в роботі.

13.11.6. Для негласного контролю можуть використовуватись прилади нічного бачення, відеокамери, біноклі, радіостанції тощо.

13.11.7. До журналу приймання (здавання) поста-маршруту й перевірок несення служби (бортового журналу) вноситься запис про перевірку, інформується керівник підрозділу.

13.11.8. У разі виявлення порушень при несенні служби негласна перевірка припиняється та вживаються заходи для їх усунення.

13.12. Облік результатів контролю служби

13.12.1. За результатами проведених перевірок організації та несення служби особа, яка їх здійснила, вносить відповідний запис до журналу приймання (здавання) поста-маршруту й перевірок несення служби або до бортового журналу (ГРЦО), або до книги перевіряльників із зазначенням конкретних недоліків та рекомендацій щодо їх усунення.

13.12.2. Особа, яка здійснила негласну перевірку, доповідає про її результати рапортом (довідкою) начальнику (командиру), який призначив перевірку, із зазначенням часу, місця, прізвищ працівників та подій, які сталися під час перевірки. Начальники підрозділів цивільної охорони, начальники підрозділів охорони, при яких або у складі яких підрозділи цивільної охорони створені, за результатами перевірок складають довідки.

13.13. Форма реалізації результатів перевірки:

13.13.1. Заслуховування звітів начальників (керівного складу) підрозділів цивільної охорони та охоронників.

13.13.2. Видання наказів про усунення недоліків і покарання винних.

13.13.3. Розробка рекомендацій та заходів щодо вдосконалення служби.

13.13.4. Надання допомоги в організації служби та контролю за її несенням відповідними (конкретними) посадовими особами.

13.13.5. Перегляд дислокацій, графіків руху і тактики несення служби.

13.14. Результати перевірок організації (несення) служби розглядаються:

13.14.1. Керівним складом підрозділу цивільної охорони або командним складом підрозділу ДСО, при якому або у складі якого створений підрозділ цивільної охорони, - щоденно з черговою зміною та щомісячно на службових нарадах.

13.14.2. Керівником підрозділу цивільної охорони або підрозділу ДСО, при якому або у складі якого створений підрозділ цивільної охорони, - щомісяця.

13.14.3. Керівником УДСО-ВДСО - щоквартально.

13.15. Формами узагальнення результатів несення служби та перевірок є:

13.15.1. Розгляд узагальнених результатів (оглядів, доповідних, рапортів, довідок) перевірок організації та несення служби. Затвердження заходів щодо вдосконалення організації служби та контролю її несення.

13.15.2. Розробка рекомендацій, пропозицій щодо вдосконалення служби нарядів на постах і маршрутах.

13.15.3. Підбиття підсумків несення служби зміною (нарядом). Визначення за їх результатами оцінок кожного працівника, які є підставою для визначення розміру щомісячних преміальних нарахувань.

13.15.4. Підготовка наказів про усунення недоліків та покарання працівників, з вини яких сталися порушення служби.

13.15.5. Заслуховування звітів керівного складу підрозділів цивільної охорони та охоронників.

13.15.6. Надання практичної допомоги в організації служби, перегляд дислокацій, графіків та маршрутів руху, тактики несення служби тощо.

14.1. Загальні положення

14.1.1. Пропускний режим встановлюється власником об'єкта, що охороняється, і передбачає порядок проходу осіб і проїзду транспортних засобів на територію об'єкта і назад, виносу (вносу), вивозу (ввозу) матеріальних цінностей.

Пропускний режим може бути встановлений як у цілому на об'єкті, так і в окремих його корпусах, будинках, цехах, відділах, лабораторіях, сховищах та інших спеціальних приміщеннях. Його здійснення покладається на підрозділи цивільної охорони.

14.1.2. Вхід (вихід) осіб на об'єкти здійснюється через встановлені й обладнані пости цивільної охорони.

14.1.3. Виконання встановлених вимог пропускного режиму обов'язкове для всіх осіб, що тимчасово чи постійно перебувають на підохоронному об'єкті.

14.1.4. Контроль за дотриманням пропускного режиму здійснюється керівним (командним) складом підрозділів цивільної охорони (підрозділів охорони) та власником об'єкта.

14.2. Організація пропускного режиму

14.2.1. Основними документами, що дають право на вхід (вихід) робітників, службовців та інших осіб на територію (з території) об'єкта, що охороняється, є перепустка на ввіз (вивіз) вантажів - дорожній лист і товарно-транспортна накладна, на внесення (винесення) матеріальних цінностей - матеріальна перепустка. Накладні повинні бути пронумеровані типографським способом.

14.2.2. Перепустки за строком дії поділяються на постійні, тимчасові, разові. Усі категорії перепусток за зовнішнім виглядом повинні відрізнятись одна від одної.

14.2.2.1. Постійні перепустки видаються працівникам, прийнятим на постійну роботу. Строк їх дії встановлюється власником об'єкта.

14.2.2.2. Тимчасові перепустки видаються на строк не більше двох місяців чи на термін виконання на об'єкті тимчасової роботи і дійсні тільки при пред'явленні документа, що засвідчує особу.

Тимчасові перепустки з простроченим терміном дії і тимчасові перепустки осіб, які вибувають з об'єкта, що охороняється, у зв'язку із закінченням терміну перебування на об'єкті чи виконанням встановленого обсягу робіт, вилучаються (здаються до бюро перепусток).

14.2.2.3. Для одноразового відвідування об'єкта, що охороняється, за розпорядженням адміністрації видається разова перепустка (додаток 21 до Інструкції), яка дійсна лише при пред'явленні відвідувачем документа, який засвідчує особу. При груповому відвідуванні об'єкта разова перепустка виписується на керівника групи із зазначенням кількості осіб, які слідують з ним, і доданням поіменного списку.

14.2.2.4. Разові перепустки оформляються в бюро перепусток за письмовими заявками і надають право на відвідування тільки тих об'єктів, що в них зазначені. Разова перепустка дійсна при пред'явленні відвідувачем документа, який засвідчує особу. Допуск відвідувачів на об'єкти за разовими перепустками здійснюється лише в часи, що визначені для відвідування власником об'єкта.

14.2.2.5. Письмові заявки на видачу разових перепусток подаються до бюро перепусток напередодні дня відвідування, а у виняткових випадках - телефоном і не пізніше ніж за 30 хвилин до зустрічі.

14.2.2.6. Відвідувачів за разовими перепустками супроводжує (при визначенні цього порядку власником об'єкта) від КПП і назад уповноважений працівник підохоронного об'єкта, що приймає відвідувача.

14.2.2.7. У разовій перепустці робиться позначка про час вибуття, завірена підписом особи, яка приймає відвідувача. Після позначки про вибуття разова перепустка дійсна протягом 15 хвилин.

14.2.2.8. Після закінчення роботи підприємства (організації) охоронник проводить звірення кількості виданих - повернутих разових перепусток і передає їх до бюро перепусток або власнику об'єкта. При виявленні недостачі перепусток про це повідомляється керівництво підрозділу цивільної охорони (підрозділу охорони) та власник об'єкта.

14.2.2.9. Разова перепустка з відміткою посадової особи, завіреною штампом або печаткою, при виході з об'єкта вилучається на контрольно-пропускному пункті.

14.2.3. При проході відвідувача на об'єкт (з об'єкта) охоронник повинен звірити відповідність перепустки встановленому зразку, а фотографію на ній - з особою пред'явника.

14.2.4. У неробочі дні (неробочий час) допуск осіб на територію об'єкта, що охороняється, здійснюється лише за письмовим дозволом власника об'єкта.

14.2.5. Право проходу на підохоронні об'єкти мають посадові особи, зазначені в переліку уповноважених працівників органів державної влади, які мають право доступу на об'єкти народногосподарського комплексу (додаток 22 до Інструкції). Порядок їх доступу в кожному конкретному випадку регулюється законодавством окремо.

Співробітники фельдзв'язку і спецзв'язку, представники інших відомств, що доставляють секретну кореспонденцію, виконуючи свої службові обов'язки, пропускаються на об'єкти при пред'явленні службового посвідчення і реєстру на доставку секретної документації на адресу об'єкта, що охороняється.

14.2.6. Допуск на об'єкти осіб, що прибули на наради й інші подібні заходи, здійснюється лише на підставі списків, затверджених власником об'єкта, який проводить даний захід. Копіями зазначених списків в обов'язковому порядку повинні забезпечуватись пости цивільної охорони, що здійснюють пропускний режим на об'єкті, що охороняється.

14.2.7. Забороняється пропускати на територію об'єкта осіб у нетверезому стані, із спиртними напоями, господарчими сумками, валізами, пакунками (окрім спецодягу), а також транспортні засоби особистого користування.

Дозволяється прохід із дамськими сумочками, дипломатами, папками, але якщо у працівників цивільної охорони об'єкта є підозра щодо занесення на територію об'єкта зброї, вибухівки тощо, працівники охорони у ввічливій формі пропонують співробітнику або відвідувачу пред'явити ручну поклажу. Якщо відвідувач має портфель (папку), то в разовій перепустці робиться відмітка "З портфелем (папкою)".

14.2.8. Вивіз вантажів (винос матеріальних цінностей) з об'єктів, а також заміна меблів, устаткування, інвентарю, проводки електромережі або телефонного зв'язку дозволяється за заявками, підписаними матеріально відповідальною особою, що затверджені власником об'єкта, за погодженням у підрозділі цивільної охорони (підрозділі охорони), який здійснює охорону об'єкта.

14.2.9. Співробітникам (працівникам) об'єктів, що охороняються, і відвідувачам забороняється вносити (ввозити) на об'єкти вибухові речовини, горючі і легкозаймисті рідини і матеріали, зброю, боєприпаси і спецзасоби (за винятком осіб, що мають на це офіційний дозвіл).

14.2.10. Порядок в'їзду (виїзду) автотранспорту на об'єкти, що охороняються, і ввозу (вивозу) вантажу й інших матеріальних цінностей.

14.2.10.1. В'їзд службового автотранспорту на об'єкти здійснюється після перевірки дорожніх листів і посвідчень водіїв на право користування та керування автотранспортом та документів, що засвідчують особу експедитора або іншу особу, якій доручено супроводження вантажу. Допуск водія, експедитора або іншої особи, якій доручено супроводження вантажу на територію об'єкта, що охороняється, здійснюється за перепустками.

14.2.10.2. Залізничний транспорт і транспортований ним вантаж пропускаються на територію об'єкта і назад у порядку, встановленому власником об'єкта та погодженому з підрозділом цивільної охорони (підрозділом охорони). При вивозі з території об'єкта, що охороняється, порожніх вагонів персонал цивільної охорони повинен здійснити їх перевірку.

14.2.10.3. Легковий, вантажний автотранспорт й інші транспортні засоби пропускаються через КПП за перепустками і дорожніми листами, а транспортований вантаж - за товарно-транспортними накладними.

Перевірка автотранспорту проводиться у спеціально обладнаних естакадами місцях. Контроль за кількістю та видами товарно-матеріальних цінностей, що ввозяться (вивозяться), здійснюється на підставі товарно-транспортних накладних. Товарно-матеріальні цінності повинні бути навантажені в порядку, зручному для контролю. У разі потреби власник об'єкта розробляє і подає охороні схеми розфасування, навантаження.

14.2.10.4. Порядок пропуску на об'єкт автомобілів спеціального зв'язку визначається власником об'єкта за погодженням з підрозділом цивільної охорони (підрозділом ДСО).

14.2.10.5. При виявленні невідповідності вантажу, що перевозиться, товарно-транспортним документам або кількості транспортованого вантажу даним супроводжувальних документів охороною вживаються заходи, які перешкоджають виїзду транспорту і супроводжуючих вантаж осіб, і за участю адміністрації об'єкта, який охороняється, здійснюється контрольна перевірка, про що складається акт і робиться запис у книзі обліку оглядів і правопорушень (додаток 23 до Інструкції). Акт разом з товарно-транспортною накладною передається керівництву об'єкта, що охороняється, для вжиття заходів.

14.2.10.6. У разі встановлення контрольною перевіркою крадіжки матеріальних цінностей на об'єкті, що охороняється, персонал цивільної охорони негайно доповідає про це власнику об'єкта та органу внутрішніх справ і складає протокол з реєстрацією в книзі обліку оглядів і правопорушень.

Викрадені матеріальні цінності вилучаються і здаються на склад об'єкта за накладною.

14.2.10.7. Товарно-транспортні накладні реєструються персоналом цивільної охорони в книзі обліку товарно-матеріальних цінностей, що транспортуються (окремо на вантажі, які ввозяться і вивозяться) (додаток 24 до Інструкції), у суворій відповідності до порядку їх надходження і зберігаються в спеціальному ящику, опечатаному працівником бухгалтерії об'єкта, що охороняється.

14.2.10.8. Виявлені охороною підготовлені до крадіжки матеріальні цінності реєструються в книзі обліку оглядів і правопорушень і здаються на склад об'єкта, що охороняється, в порядку, встановленому його власником. За кожним таким фактом складається акт, в якому вказуються місце і час виявлення підготовлених до крадіжки цінностей, їх найменування. Акт підписується особою, яка виявила цінності, і понятими.

14.2.10.9. У разі стихійного лиха, пожежі та за інших надзвичайних обставин спеціальні машини з персоналом, а також аварійні бригади пропускаються на територію безперешкодно в супроводі одного з працівників цивільної охорони. Контроль при виїзді вказаного транспорту і виході персоналу та аварійних бригад здійснюється в загальному порядку.

14.3. Контрольно-пропускні пункти

14.3.1. Усі об'єкти, на яких установлений пропускний режим або планується його встановлення, повинні обладнуватися КПП для пропуску людей і транспорту.

КПП повинні бути зручними для проходження людей, проїзду транспорту і здійснення охороною пропускного режиму.

14.3.2. Кількість КПП повинна бути мінімальною і забезпечувати необхідну пропускну здатність людей і транспорту. Залежно від пропускного режиму передбачаються в обов'язковому порядку при будівництві КПП приміщення для збереження пропусків або автоматичних карток.

14.3.3. КПП промислових підприємств в обов'язковому порядку повинні обладнуватися камерою схову особистих речей працівників об'єкта, кімнатою огляду, приміщенням для розміщення персоналу цивільної охорони, технічних засобів охорони (концентраторів, пультів, відеоконтрольних пристроїв, охоронного телебачення і т. ін.), пристроїв керування механізмами відкривання проходу (проїзду) і охоронного освітлення, засобами регулювання пропускного режиму (автоматизованими, механічними або ручними пристроями, турнікетами тощо), а також, у разі потреби, технічними засобами огляду.

14.3.3.1. КПП для транспортних засобів обладнуються типовими розсувними чи розстібними ворітьми з електроприводами та дистанційним керуванням, пристроями для їхньої аварійної зупинки і відкриття вручну, оглядовими майданчиками чи естакадами для огляду автотранспорту, шлагбаумами, а КПП для залізничного транспорту обладнуються вишкою і майданчиком для огляду поїзда, що рухається. Ворота обладнуються запобіжниками або фіксаторами для запобігання їх вільному відкриванню.

14.3.3.2. Пульт керування ворітьми повинен розташовуватися в КПП або на його зовнішній стіні. В останньому випадку повинен виключатися доступ до пульта сторонніх осіб.

14.3.4. У приміщенні КПП повинна бути необхідна службова документація (інструкція з пропускного режиму, техніки безпеки і надання першої долікарняної допомоги, наказ власника об'єкта про введення пропускного режиму в дію, схема безпечного руху працівників цивільної охорони на території об'єкта, зразки всіх видів накладних, пропусків, підписів осіб, яким надано право їх підписувати, відбитки печаток, пломб, штампів, книги обліку товарно-матеріальних цінностей, що транспортуються, та обліку оглядів осіб і правопорушень, списки телефонів усіх чергових служб, керівників об'єкта).

14.3.4.1. Приміщення КПП також повинно бути оснащене телефоном та аптечкою, укомплектованою медикаментами, з їх описом, датою вкладення і порядком застосування, засобами пожежогасіння.

14.3.4.2. Книги обліку оглядів і правопорушень, транспортованих товарно-матеріальних цінностей, протокол є документами суворої звітності. Книги обліку прошнуровуються, пронумеровуються, скріплюються печаткою підрозділу охорони, реєструються та видаються під розписку начальнику команди (варти, групи, охорони дільниці, командиру відділення) і після заповнення здаються до архіву підрозділу охорони. Контроль за їх обліком покладається на керівника підрозділу охорони.

14.3.5. На випадок пожеж і стихійного лиха встановлюються додаткові місця для проходу людей і проїзду транспортних засобів. Такі місця повинні бути закриті і опечатані (опломбовані) адміністрацією об'єкта, що охороняється. Ключі від них зберігаються в опечатаному вигляді на КПП і передаються по змінах під розписку.

14.4. Організація роботи бюро перепусток

14.4.1. Для виконання роботи з обліку, оформлення та видачі перепусток на об'єкті може бути організовано бюро перепусток. Там, де воно відсутнє, цю роботу здійснює особа, призначена власником об'єкта.

14.4.2. Бюро перепусток повинно бути розміщене в спеціально обладнаному та ізольованому від виробничої території приміщенні, яке відповідає вимогам нормального розміщення працівників цивільної охорони, які працюють в ньому, і забезпечувати збереженість усієї документації, яка належить до пропускного режиму.

14.4.3. Приміщення бюро перепусток обладнується засобами зв'язку з КПП, керівником підрозділу охорони і власником об'єкта, забезпечується необхідним інвентарем, у тому числі металевими шафами для зберігання документації. Вікна обладнуються ґратами.

14.4.4. Робочі кімнати бюро перепусток повинні бути ізольовані від кімнат відвідувачів. Допуск осіб у приміщення бюро перепусток суворо обмежується.

14.4.5. Бланки всіх видів перепусток зберігаються в бюро перепусток, обліковуються згідно з накладними (рахунками) і реєструються в книзі обліку щоденних витрат бланків перепусток і кількості діючих перепусток (додаток 25 до Інструкції).

14.4.6. Перепустки, що є в обігу, реєструються в книзі обліку виданих постійних і тимчасових перепусток (додаток 26 до Інструкції).

14.4.7. Вилучені з обігу, погашені, загублені, але знайдені після видачі дубліката перепустки, зіпсовані бланки, зразки, які втратили силу, зберігаються протягом місяця, після чого знищуються за актом шляхом спалювання і списуються за книгою обліку. В акті на списання перепусток вказуються дата складання акта, склад комісії, кількість знищених перепусток, окремо загублених, погашених, загублених, а потім знайдених, зіпсованих бланків за кожним видом та їх номери.

Акт підписується всіма членами комісії, скріплюється печаткою і затверджується власником об'єкта.

14.4.8. Щорічно за станом на 1 січня проводиться інвентаризація бланків діючих і погашених перепусток.

Правильність обліку та зберігання бланків і перепусток перевіряється щоквартально.

14.4.9. Для оформлення всіх видів перепусток бюро перепусток повинно мати такі печатки і штампи:

- кругла рельєфна металева печатка для скріплення постійних і тимчасових перепусток (діаметр 20 мм);

- кругла каучукова або трикутна печатка для скріплення разових перепусток (діаметр 25 мм);

- штампи "погашений", "зразок" та інші.

14.4.10. На всі наявні в бюро перепусток печатки і штампи складається опис, в якому проти відбитка кожного штампа і печатки дається опис його змісту і призначення. Опис затверджується власником об'єкта і зберігається у начальника підрозділу охорони або бюро перепусток. При заміні печаток і штампів на нові та знищенні старих складається акт, який зберігається протягом 3-х років. Старий опис знищенню не підлягає і здається до архіву підприємства (організації).

14.5. Порядок проведення огляду на підприємствах і в організаціях, що охороняються.

14.5.1. Огляд речей і особистий огляд здійснюються відповідно до вимог адміністративного законодавства.

14.5.2. Огляд речей осіб, які перебувають у приміщеннях або на території підприємств і організацій, а у виключних випадках і особистий огляд, здійснюється з метою запобігання дрібним крадіжкам державного, комунального або приватного майна і вилучення викраденого за наявності у власника або працівників цивільної охорони достатніх даних про вчинення крадіжки.

Огляд здійснюється у випадках:

- коли особа захоплена в момент здійснення крадіжки або безпосередньо після її здійснення;

- наявності ознак здійснення крадіжки у вигляді слідів на одязі і речах;

- коли очевидці прямо вкажуть на дану особу як на особу, що здійснила крадіжку;

- порушення пропускного режиму;

- коли є наявні показання технічних засобів.

14.5.3. Огляд здійснюється уповноваженими на те посадовими особами цивільної охорони, які безпосередньо здійснюють охорону об'єктів, а також службовими особами, спеціально уповноваженими на те адміністрацією об'єкта, що охороняється.

Огляду повинна передувати пропозиція особі, відносно якої є дані про здійснення нею крадіжки, внесення (виносу) заборонених предметів або речей, що є знаряддям чи безпосереднім об'єктом правопорушення, товарно-матеріальних цінностей, які не підлягають внесенню на територію (виносу з території) об'єкта, що охороняється, пред'явити ці речі чи предмети.

Особистий огляд здійснюється особою однієї статі з особою, яку оглядають, у присутності понятих тієї самої статі в приміщенні або в інших місцях, які виключають доступ сторонніх і відповідають вимогам санітарії і гігієни. Забороняється здійснювати в одному приміщенні одночасно особистий огляд кількох осіб.

14.5.4. Про особистий огляд, огляд речей працівниками цивільної охорони складається акт огляду (додаток 27 до Інструкції), який є підставою для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі коли факту крадіжки не встановлено, акт не складається, а робиться відповідний запис у книзі обліку оглядів і правопорушень.

14.5.5. Виявлені при огляді особи предмети, які не підлягають виносу, вилучаються, про що робиться відповідний запис в акті огляду.

При вилученні вогнепальної зброї, а також бойових припасів, які перевозяться або є в особи без відповідного дозволу, робиться запис в акті огляду із зазначенням марки або моделі, калібру, серії і номера зброї, що вилучається, та кількості боєприпасів.

Акт огляду і протокол про адміністративне правопорушення реєструються в книзі обліку оглядів і правопорушень.

14.5.6. Про вибухові, отруйні речовини, предмети, які розкривають призначення закритого об'єкта або військове виробництво, негайно інформується підрозділ Служби безпеки України.

14.5.7. Особи, які здійснюють особистий огляд, огляд речей, зобов'язані бути уважними і ввічливими стосовно осіб, яким провадиться огляд, не повинні допускати дій, що принижують їх гідність, і не розголошувати відомості, пов'язані із проведенням огляду.

Особи, піддані огляду, можуть оскаржити дії працівників цивільної охорони в установленому законом порядку.

14.5.8. Звірення наявності і витрачання бланків протоколів про адміністративне правопорушення здійснюється не рідше одного разу на місяць. Облік і рух бланків протоколів фіксуються у книзі обліку і руху бланків протоколів про адміністративне правопорушення (додаток 28 до Інструкції).

15.1. Інструкція з організації служби підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України, Положення про підрозділ цивільної охорони, дислокація постів, плани-схеми охорони об'єктів в особливих умовах.

15.2. План роботи підрозділу. Функціональні обов'язки працівників цивільної охорони. Графіки несення служби працівників цивільної охорони. Журнал обліку зауважень та пропозицій за результатами проведення контролю керівним та інспекторським складом апаратів охорони. Книги обліку рапортів про проведення негласних перевірок. Літерні справи на об'єкти, що охороняються. Інші документи звітного характеру.

15.3. Книга обліку договорів цивільної охорони, укладених і зареєстрованих підрозділом ДСО - юридичною особою, у складі якого створений підрозділ цивільної охорони.

15.4. Книга обліку працівників цивільної охорони (додаток 29 до Інструкції); план, розклад і журнал обліку занять із службової підготовки (додаток 30 до Інструкції); службова книга начальника варти (начальника групи, командира відділення) (додаток 31 до Інструкції).

15.5. Журнал обліку первинного на робочому місті, повторного і позапланового інструктажів з охорони праці.

15.6. Журнал обліку виїздів автотранспорту.

15.7. На постах цивільної охорони повинна бути така документація: функціональні обов'язки персоналу охорони; інструкції з правил техніки безпеки та охорони праці, пожежної безпеки, правил користування приладами охоронної і охоронно-пожежної сигналізацій; табелі постів; журнал приймання - здавання поста-маршруту й перевірок несення служби; журнал обліку приймання-здавання приміщень об'єкта охорони матеріально відповідальними особами (додаток 32 до Інструкції); схема охорони та безпечного руху працівників цивільної охорони на території об'єкта; зразки всіх видів накладних, перепусток, підписів осіб, яким надано право їх підписувати; відбитки печаток, пломб, штампів; книга обліку огляду і правопорушень; списки телефонів усіх чергових служб, керівників об'єкта та матеріально відповідальних осіб; графік виходу на зв'язок з підрозділом охорони (центральним постом).

16.1. У підрозділах цивільної охорони запроваджується за погодженням із профспілковим комітетом підсумований облік робочого часу з дотриманням тієї умови, що тривалість робочого часу за обліковий період не може перевищувати нормативно встановленої кількості робочих годин. Для персоналу цивільної охорони тривалість змін регламентується трудовим законодавством і трудовою угодою.

16.2. Графіки роботи персоналу цивільної охорони за часом мають відповідати встановленій нормі робочих годин на місяць, затверджуватись керівником підрозділу охорони та узгоджуватись з профспілковим комітетом за 15 днів до початку нового місяця.

16.3. Графік вважається складеним правильно, якщо:

16.3.1. Кожному працівнику цивільної охорони заплановано відпрацювати місячну норму робочого часу.

16.3.2. Передбачена охорона всіх об'єктів щоденно протягом часу, вказаного в дислокаціях постів (маршрутів).

16.4. Облік використання робочого часу здійснюється за кожну зміну в табелі обліку основного робочого часу, який відкривається щомісяця на працівників підрозділів цивільної охорони. Облік робочого часу, який відпрацьований за сумісництвом, ведеться в окремому табелі.

16.5. Для ведення обліку використання робочого часу кожному працівнику цивільної охорони присвоюється табельний номер, який наводиться у всіх документах з обліку праці та її оплати. У разі звільнення (або переведення) працівника до іншого підрозділу охорони його колишній табельний номер не може бути присвоєний іншому і повинен залишатись вільним не менше трьох років.

16.6. Табель являє собою іменний список персоналу підрозділу цивільної охорони.

16.7. Табель подається не пізніше 1-го числа наступного за звітним місяця.

16.8. Табель складається та підписується керівником підрозділу цивільної охорони на підставі графіків фактичного виходу на службу працівників цивільної охорони.

Після відповідного оформлення та погодження з відділом кадрів табель передається до бухгалтерії.

16.9. Відмітки в табелі про причини нез'явлень на роботу чи про фактично відпрацьований час, інші відхилення від діючих умов роботи повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності тощо).

17.1. Для безпосередньої організації робіт зі створення здорових і безпечних умов праці, попередження травматизму, підготовки управлінських рішень та контролю за станом праці в підрозділах цивільної охорони створюється служба охорони праці.

Служба охорони праці створюється в підрозділах цивільної охорони з чисельністю 100 і більше працівників. При чисельності до 100 працівників ці функції можуть виконувати за сумісництвом особи з відповідною професійною підготовкою, вищою інженерно-технічною освітою та стажем роботи за фахом не менше трьох років.

17.2. Персонал служби охорони праці у своїй діяльності керується нормативними актами Державного комітету з нагляду за охороною праці, законодавством про працю, міжгалузевими та галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про службу охорони праці.

17.3. Служба охорони праці виконує такі завдання:

- здійснює оперативне керівництво охороною праці в підрозділах цивільної охорони, постійно аналізує ефективність роботи і вдосконалює її форми й методи з метою створення безпечних і здорових умов праці;

- забезпечує проведення інструктажів з охорони праці для персоналу підрозділів цивільної охорони;

- надає методичну допомогу в розробці інструкцій з охорони праці;

- бере участь у роботі комісій з перевірки знань правил охорони праці персоналом цивільної охорони, розслідування нещасних випадків; аналізує причини їх виникнення, розробляє і контролює заходи щодо їх усунення і попередження;

- систематично перевіряє стан умов праці на робочих місцях працівників цивільної охорони, розробляє заходи щодо усунення виявлених при обслідуванні недоліків.

17.4. Служба охорони праці контролює:

- виконання керівним складом структурних підрозділів цивільної охорони вимог правил і норм охорони праці, посадових інструкцій;

- ведення документації з охорони праці;

- забезпечення персоналу цивільної охорони спеціальним форменим одягом, взуттям, засобами індивідуального захисту;

- проведення медичних оглядів працівників органами охорони здоров'я.

18.1. Для посилення охорони об'єктів застосовуються такі системи сигналізації охоронного призначення (ССОП):

- системи охоронної сигналізації (СОС);

- системи теле(відео)контролю (СТВК);

- система теле(відео)спостереження (СТВС);

- системи контролю доступу (СКД);

- системи ручної (ножної) тривожної сигналізації (СРТС), що забезпечують можливість термінового виклику наряду охорони;

- системи пожежної сигналізації (СПС);

- системи аварійної сигналізації (САС), які забезпечують надходження тривожних сигналів внаслідок затоплення, загазованості, радіаційної небезпеки, технологічної аварії та іншої аварійної ситуації;

- системи сигналізації комбіновані (ССК), що вміщують вищезгадані системи в будь-якій комбінації.

ССОП призначені для попередження персоналу охорони про спробу проникнення на об'єкт сторонніх осіб або пожежу.

Структура побудови систем сигналізації охоронного призначення повинна враховувати обраний вид і тактику охорони, а також технічну укріпленість підохоронного об'єкта. Однією з особливостей, що характеризує надійність охорони об'єктів, є структура встановленої ССОП, яка складається з вищезгаданих систем. Як правило, особливо важливі та великі об'єкти обладнуються 2-3 рубежами СОС. У разі потреби за бажанням замовника блокується периметр, а якщо об'єкт має велику територію, доцільно встановити на ньому СТВК або СТВС. Для організації пропускного та внутрішньооб'єктового режимів на об'єкті встановлюється СКД. Оптимальний підхід щодо захисту об'єкта з використанням вищезгаданих систем сигналізації охоронного призначення дає можливість організовувати мінімальну кількість постів фізичної охорони.

При виборі типу ССОП та при складанні схеми блокування об'єкта враховуються такі фактори: категорійність об'єкта, конструктивна особливість об'єкта, його технічна укріпленість, місце його розташування, віддаленість від постів та маршрутів, привабливість об'єкта для кримінального елемента, характер матеріальних цінностей, їх місцерозташування і концентрація тощо.

Охоронна сигналізація великих баз та торговельних об'єктів, складів сировини і готової продукції на промислових підприємствах, музеїв, приміщень із зберігання або переробки дорогоцінних металів, ювелірних виробів, наркотиків, грошових засобів, зброї і т.п. виводиться (за наявності технічної можливості) на центри спостереження ДСО.

18.2. Огорожа по периметру території об'єкта

Огорожа повинна обладнуватись електричним освітленням, бути прямолінійною, без зайвих вигинів, які обмежують спостереження, до неї не повинні прилягати будь-які будівлі. Огорожа об'єкта, розташованого в межах міста або великого населеного пункту, повинна мати певне архітектурне оформлення, яке відповідає загальному ансамблю прилеглих до неї будівель, її тип повинен узгоджуватись з місцевими архітектурно-планувальними організаціями.

Огорожу на особливо важливих і режимних об'єктах, що заново будуються і реконструюються, слід проектувати, як правило, глухою. Уздовж огорожі цих об'єктів необхідно передбачати з внутрішнього боку ділянки території завширшки не менше 5 м вільні від забудови та озеленення.

18.3. Заборонена зона - відгороджена (визначена) смуга вільної місцевості з внутрішнього або зовнішнього боку огорожі, на якій перебування сторонніх осіб забороняється.

У забороненій зоні розміщуються контрольно-слідова смуга, стежка наряду, система електричного освітлення, засоби охоронної сигналізації, постового зв'язку, постові гриби, а в окремих випадках - спостережні вишки і покажчики. Зона огороджується, як правило, легкою огорожею заввишки не менше 1,2 м. Для означення її меж через кожні 50 м огорожі встановлюються покажчики з чітко видимими написами державною мовою і мовою більшості населення даної місцевості: "Заборонена зона, прохід заборонений".

18.4. Контрольно-слідова смуга (далі - КСС) - смуга місцевості завширшки 3-4 м, яка йде вздовж основної огорожі об'єкта і призначена для виявлення слідів порушників забороненої зони. Вона може бути природною (снігова) і штучною (розпушена).

18.5. В обладнання постів охорони входять:

18.5.1. Постовий гриб (дах 150x150 см, стовп висотою 210 см). Встановлюється на зовнішніх постах для позначення поста і місця зміни постових, розміщення засобів зв'язку і сигналізації, постового одягу.

18.5.2. Спостережні вишки (дах 170x170 см, майданчик 130x130 см, бар'єр висотою 120 см). Призначені для збільшення огляду ділянок постів і прилеглих до них підступів. На вишках розміщуються засоби зв'язку, сигналізації, керовані прожектори і гучномовці для попередження порушників.

18.5.3. Постові приміщення на КПП і зовнішніх постах. Обладнуються освітленням, опаленням, засобами постового зв'язку і сигналізації, повинні відповідати вимогам санітарії, охорони праці і техніки безпеки.

18.6. Засоби постового зв'язку повинні забезпечувати надійний зв'язок караульного приміщення (центрального поста) з усіма постами охорони об'єкта.

Для зв'язку по всьому периметру, крім телефонів, встановлених на постах, доцільно передбачати встановлення через кожні 80-100 метрів розеток, паралельно включених у телефонну лінію. Для користування розетками чатовому видається мікротелефонна трубка.

18.7. Обладнання об'єктів технічними засобами охорони (зв'язок, сигналізація, огорожа, освітлення, замки тощо) та їх капітальний ремонт здійснюються за рахунок підприємств, організацій і установ, об'єкти яких охороняються.

Для визначення потреби в технічних засобах охорони і пожежогасіння, їх приймання після монтажу і наладки при завершенні будівництва (реконструкції) створюється міжвідомча комісія у складі представників охорони, державного пожежного нагляду, адміністрації об'єкта. У разі потреби до її складу включаються представники інших заінтересованих організацій.

19.1. Інспекторські огляди підрозділів цивільної охорони проводяться один раз на рік. Склад комісії, час проведення огляду і перелік питань, які перевірятимуться, визначаються УДСО-ВДСО.

Під час огляду перевіряється ефективність використання наявних сил і засобів у вирішенні покладених на підрозділи завдань, організація служби, робота з підбору і виховання кадрів, підвищення професійної майстерності працівників цивільної охорони, вміння кожного працівника діяти в складних умовах, наявність необхідного майна і спорядження, зброї, боєприпасів та спецзасобів, стан їх зберігання, працездатність засобів охоронної сигналізації.

19.2. Члени комісії з проведення інспекторського огляду проводять бесіди з керівниками об'єктів, які охороняються, їх громадських формувань, а також з працівниками цивільної охорони підрозділу, що інспектується, керівним складом підрозділу, з'ясовують їх думку щодо організації роботи і якості охорони, а також пропозиції з підвищення її ефективності, поліпшення умов праці; беруть участь у проведенні розводів та інструктажів нарядів, на місці вживають заходів до усунення виявлених недоліків; організовують звіти начальників загонів (окремої команди), команд та їх заступників, начальників груп, варт, командирів відділень перед підлеглими про проведену ними особисто роботу, їх виступи перед колективами об'єктів, що охороняються.

19.3. Результати інспекторського огляду доводяться до відома персоналу цивільної охорони підрозділу і оформлюються актом, який підписується членами комісії.

Про недоліки в охороні об'єкта, усунення яких залежить від адміністрації підприємства, що охороняється, інформується власник. В акті робиться висновок про стан організації служби, вказуються вжиті під час огляду заходи з усунення виявлених недоліків, вносяться конкретні пропозиції щодо підвищення надійності охорони, її вдосконалення, терміни усунення недоліків.

Акт з відміткою начальника підрозділу, що інспектується, і начальника відповідного апарату охорони про ознайомлення з його змістом надсилається до УДСО-ВДСО для контролю.

Для підрозділів цивільної охорони зброя та боєприпаси придбаваються виходячи з реальної потреби та фінансово-економічного стану підрозділу, але не менше 2 одиниць зброї на пост охорони, де здійснюються охоронні заходи з вогнепальною зброєю.

Перевірка бою зброї проводиться 1-2 рази на рік за вказівкою начальника підрозділу охорони.

Резерв зброї для всіх видів охорони - 1 одиниця зброї на кожні 10 одиниць, наявних на озброєнні.

З навчальною метою та для проведення тренувальних стрільб з працівниками підрозділів цивільної охорони дозволяється придбання на підрозділ 2 гвинтівок та 2 малокаліберних пістолетів.

Зброю для підрозділів цивільної охорони ДСО придбавають ДДСО, УДСО-ВДСО. Перерозподіл та у необхідних випадках закріплення зброї та боєприпасів здійснюються розпорядженням начальника ДДСО, УДСО-ВДСО.

За рішенням керівництва МВС України окремі категорії працівників підрозділів цивільної охорони можуть озброюватись іншими зразками зброї.

Бойовим комплектом називається встановлена кількість боєприпасів на одиницю зброї.

Склад боєкомплектів до зразків озброєння встановлюється єдиним для всіх підрозділів цивільної охорони.

До норм належності боєприпаси нараховуються на належне озброєння відповідно до встановленого бойового комплекту.

За відсутності в наявності у бойовому комплекті необхідної кількості окремих видів патронів допускається їх заміна патронами аналогічного призначення або патронами з іншими видами куль, що входять до цього боєкомплекту.

Належність патронів на учбову практику становить 116 штук на рік на кожного штатного працівника цивільної охорони, який здійснює охоронні заходи з використанням вогнепальної зброї.

Рішення про озброєння групи реагування вогнепальною зброєю, у тому числі і автоматичною, та боєприпасами до неї на період здійснення охоронних заходів у кожному конкретному випадку приймає начальник підрозділу охорони, про що видається відповідний наказ.

Частина боєприпасів у розмірі 0,25 бойового комплекту зберігається на складах УДСО-ВДСО.

1.1. Організовує роботу загону цивільної охорони (далі - загін) відповідно до законодавства України та вимог нормативних документів у галузі охорони.

1.2. Здійснює поточне управління загоном, організовує його виробничо-господарську, соціальну та іншу діяльність.

1.3. Удосконалює систему управління та роботу щодо задоволення потреб юридичних і фізичних осіб в охоронних послугах, вивчає позитивний досвід у галузі охоронної діяльності та впроваджує нові форми і методи охорони власності.

1.4. Проводить відбір персоналу цивільної охорони при прийнятті на роботу, здійснює кадрові переміщення в установленому порядку в межах своєї компетенції, забезпечує загін кваліфікованими кадрами, їх розставлення, професійну підготовку та перепідготовку для найкращого використання знань та досвіду працівників цивільної охорони, створення безпечних і сприятливих умов для їх максимально продуктивної праці.

1.5. Реалізує заходи із забезпечення законності та дисципліни у службовій діяльності працівників цивільної охорони, їх особистої безпеки під час виконання службових обов'язків.

1.6. Організовує та особисто контролює несення служби нарядами загону, утримання наявного службового транспорту загону цивільної охорони в робочому стані.

1.7. Відповідає за проведення медичних обстежень водійського складу, експлуатацію, зберігання, списання та реалізацію службового транспорту, організацію безпеки дорожнього руху, своєчасне направлення транспортних засобів на технічне обслуговування і ремонт. Організовує ведення відповідних документів і звітів щодо роботи службового транспорту.

1.8. Організовує охорону об'єктів, вантажів, грошових коштів, що перевозяться, фізичних осіб та інкасації згідно з вимогами нормативних документів.

Подає керівництву підрозділу ДСО, до складу якого входить підрозділ цивільної охорони, пропозиції щодо придбання для загону спеціального форменого одягу, спецзасобів, зброї та боєприпасів до неї, засобів зв'язку. Несе відповідальність за своєчасність подання цих пропозицій.

1.9. Здійснює особисто та організовує роботу підлеглих з пошуку нових об'єктів з метою взяття їх під охорону, а також щоденне спілкування із замовниками охоронних послуг щодо з'ясування їх оцінки роботи працівників цивільної охорони тощо.

1.10. Надає керівництву підрозділу ДСО, до складу якого входить підрозділ цивільної охорони, пропозиції щодо встановлення меж посадових завдань та обов'язків своїх заступників і керівників структурних підрозділів цивільної охорони.

1.11. У встановленому в системі ДСО порядку планує матеріально-технічну та господарську діяльність загону.

1.12. Забезпечує:

- збереження та використання працівниками загону вогнепальної зброї і спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони у суворій відповідності до вимог законодавства та нормативних актів, систематично особисто перевіряє стан їх зберігання і обліку;

- своєчасне та в повному обсязі надходження коштів згідно з укладеними договорами на здійснення заходів охорони та безпеки;

- проведення роботи з повернення дебіторської заборгованості за надані послуги;

- оплату праці персоналу загону у встановлених розмірах та в належні строки;

- дотримання режиму секретності (збереження) інформації;

- інформаційні та інші умови ефективної діяльності загону.

З питань охорони праці:

1.13. Несе персональну відповідальність за забезпечення нешкідливих та безпечних умов праці, організацію виконання вимог нормативних актів з питань охорони праці в підрозділі ДСО:

а) забезпечує:

- контроль за виконанням вимог нормативно-правових актів з охорони праці при проектуванні, реконструкції (модернізації), будівництві та експлуатації будівель, споруд, а також за дотриманням працівниками встановлених вимог безпеки при експлуатації машин, механізмів, іншого устаткування та при користуванні засобами захисту;

- додержання правил експлуатації устаткування, захист працівників від дії шкідливих факторів, утримання робочих місць відповідно до санітарних норм, облаштування санітарно-побутових приміщень;

- підготовку проектів документів, необхідних для призначення працівникам пенсій на пільгових умовах і в пільгових розмірах, для подальшого подання їх в органи соціального забезпечення;

- облік і збереження актів про нещасні випадки на виробництві;

- дотримання законодавства України про охорону праці, а також про організацію своєчасного виконання вказівок і приписів органів, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці;

- своєчасне подання в установленому порядку статистичної звітності з питань охорони праці;

- своєчасне розслідування та облік в установленому порядку нещасних випадків, видання за матеріалами розслідування наказів з метою усунення причин, що призвели до нещасних випадків, а також організацію контролю за проведенням заходів з попередження випадків травматизму;

б) організовує:

- розробку за участю профспілкового комітету комплексних заходів з охорони праці, які належать до перспективних та поточних планів, колективного договору, угоди, трудового договору (далі - колективний договір);

- виконання комплексних заходів з охорони праці, здійснення їх матеріального і фінансового забезпечення та контроль за правильними витратами коштів, передбачених на ці заходи;

- проведення навчання, інструктажу та перевірки знань з питань охорони праці в загоні;

- виконання приписів та пропозицій органів державного нагляду за охороною праці і служб охорони праці вищих органів управління;

- забезпечення нормативними документами з питань охорони праці персоналу загону;

- проведення досліджень відповідності умов праці на робочих місцях нормативним актам про охорону праці, здійснення за результатами досліджень заходів, спрямованих на усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я факторів;

- розробку та перегляд правил, положень, інструкцій та інших нормативних актів про охорону праці, що діють в межах загону, та встановлення правил виконання робіт і поведінки персоналу цивільної охорони на робочих місцях;

в) подає на затвердження керівництву підрозділу ДСО, до складу якого входить загін:

- програму вступного інструктажу, програму первинного інструктажу, положення, інструкції, посадові обов'язки та інші нормативні документи з охорони праці, що діють у межах загону;

- учбові програми навчання працівників з питань охорони праці та екзаменаційні білети для перевірки знань;

- перелік професій та посад персоналу цивільної охорони, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів, після погодження його з органами державного нагляду за охороною праці;

- перелік робіт з підвищеною небезпекою, що проводяться загоном;

- поіменні списки персоналу цивільної охорони, який підлягає обов'язковим періодичним медичним оглядам;

г) здійснює:

- постійний контроль за раціональним використанням території і приміщень загону;

- контроль за проведенням лікувально-профілактичної роботи в загоні;

- керівництво роботою працівника служби охорони праці загону.

1.14. Систематично інформує працівників загону про хід виконання заходів з питань охорони праці, що передбачені в колективному договорі.

1.15. Впроваджує сучасні засоби захисту персоналу цивільної охорони від травматизму.

1.16. Допускає прийняття і введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів тільки за умови забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці при їх експлуатації і наявності дозволу відповідних органів державного нагляду.

1.17. Подає пропозиції керівництву підрозділу ДСО, до складу якого входить підрозділ цивільної охорони, щодо призначення, за поданням своїх заступників, осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію будівель, механізмів і устаткування.

1.18. Подає керівництву підрозділу ДСО, до складу якого входить підрозділ цивільної охорони, пропозиції до наказів щодо організації роботи з охорони праці, стажування та звільнення від проходження стажування осіб, які приймаються на роботу чи переміщуються на інше робоче місце.

1.19. Подає керівництву підрозділу ДСО, до складу якого входить підрозділ цивільної охорони, пропозиції до наказів з переліком посад і професій, зайнятість в яких дає право на додаткову відпустку чи скорочений робочий день на підставі Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 N 1290.

1.20. Подає керівництву підрозділу ДСО, до складу якого входить підрозділ цивільної охорони, пропозиції щодо переведення працівників за станом здоров'я та за їх згодою на більш легку роботу відповідно до медичних висновків, тимчасово або без обмеження строку з дотриманням вимог ст. 171 КЗпП України.

1.21. Контролює правильну і своєчасну видачу та використання працівниками спеціального форменого одягу, взуття, інших засобів колективного та індивідуального захисту.

1.22. Негайно інформує ДДСО про кожний нещасний випадок, а про кожний нещасний випадок зі смертельним наслідком чи груповий нещасний випадок - територіальний орган Державного комітету з нагляду за охороною праці, відповідні органи державного нагляду за охороною праці ГУМВС-УМВС, місцевий орган державної виконавчої влади, прокуратуру за місцезнаходженням.

1.23. Розглядає і направляє в установленому порядку акти про нещасні випадки на виробництві. Вживає заходів щодо усунення причин, які призвели до нещасних випадків, та здійснює контроль за виконанням заходів, указаних в акті.

1.24. Аналізує причини нещасних випадків, що трапились у загоні, та вживає необхідних заходів для профілактики інших нещасних випадків.

1.25. Щомісяця розглядає пропозиції, спрямовані на покращання роботи з питань охорони праці, приймає за ними необхідні рішення.

1.26. Приймає рішення щодо скарг і заяв працівників з питань охорони праці, аналізує причини їх виникнення та вживає заходів для усунення цих причин.

2.1. Організовує роботу загону цивільної охорони відповідно до законодавства України та вимог нормативних документів у галузі охорони.

2.2. Проводить відбір працівників цивільної охорони при прийнятті на роботу, вносить пропозиції начальнику загону щодо здійснення кадрових переміщень в установленому порядку в межах своєї компетенції, забезпечує загін цивільної охорони кваліфікованими кадрами, їх розставлення, професійну підготовку та перепідготовку для найкращого використання знань і досвіду працівників цивільної охорони, створення безпечних і сприятливих умов для їх максимально продуктивної праці.

2.3. Реалізує заходи щодо забезпечення законності та дисципліни у службовій діяльності цивільної охорони, їх особистої безпеки під час виконання службових обов'язків.

2.4. Удосконалює систему управління та роботу із задоволення потреб юридичних і фізичних осіб в охоронних послугах, організовує реалізацію технічних можливостей охорони, вивчає позитивний досвід у галузі охоронної діяльності та впроваджує нові форми і методи охорони власності.

2.5. Організовує та особисто контролює несення служби нарядами загону, утримання наявного службового транспорту загону цивільної охорони в робочому стані.

2.6. Контролює проведення медичних обстежень водійського складу, правильність придбання, експлуатацію, зберігання, списання та реалізації службового транспорту; організацію безпеки дорожнього руху, своєчасне направлення транспортних засобів на технічне обслуговування і ремонт, ведення відповідних документів і звітів з роботи службового транспорту.

2.7. Активно використовує правові засоби вдосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни. Організовує та контролює охорону об'єктів, вантажів, грошових коштів, що перевозяться, та інкасації згідно з вимогами нормативних документів.

2.8. Здійснює оперативне управління загоном, організовує та контролює його виробничо-господарську, соціальну та іншу діяльність, розробляє і здійснює заходи щодо раціонального використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів охорони.

2.9. Здійснює особисто та організовує роботу підлеглих щодо пошуку нових об'єктів з метою взяття їх під охорону та щоденне спілкування із замовниками охоронних послуг щодо з'ясування їх оцінки роботи працівників цивільної охорони тощо.

2.10. Забезпечує юридичні, економічні, інформаційні та інші умови ефективної діяльності загону.

2.11. Вносить пропозиції начальнику загону щодо встановлення меж посадових завдань та обов'язків керівників структурних підрозділів загону цивільної охорони.

2.12. Контролює збереження та використання персоналом загону вогнепальної зброї і спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони в суворій відповідності до вимог законодавства, систематично особисто перевіряє стан їх зберігання та обліку.

З питань охорони праці:

2.13. Забезпечує впровадження нової техніки, механізації та автоматизації з метою поліпшення умов праці працівників:

а) керує:

- розробкою програм навчання працівників з питань охорони праці;

- розробкою комплексних заходів з охорони праці, що входять до перспективного і поточного планів та колективного договору;

б) організовує:

- розробку відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, (додаток до Порядку видачі дозволів Держкомнаглядохоронпраці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631), конкретного переліку робіт з підвищеною небезпекою та подання його на затвердження начальнику підрозділу ДСО;

- розробку інструкцій з охорони праці;

- своєчасне забезпечення працівників спеціальним форменим одягом, взуттям, іншим спорядженням колективного та індивідуального захисту, санітарно - гігієнічними засобами;

- своєчасне забезпечення матеріальними засобами (матеріалами, устаткуванням, приладами, а також плакатами, довідковою літературою і нормативно-правовими актами з охорони праці), заходи з охорони праці, передбачені в річному плані та в колективному договорі;

в) забезпечує:

- впровадження у підрозділі ДСО стандартів безпеки праці;

- своєчасне і якісне навчання працівників безпечного ведення робіт;

- своєчасне виконання перспективних та річних планів заходів з охорони праці;

- правильний облік, збереження та видачу засобів індивідуального захисту;

- безпечну експлуатацію будівель і споруд;

- контроль за своєчасним виконанням комплексних заходів з охорони праці та організацією робіт з підвищеною небезпекою;

- наявність плакатів, знаків, написів, що стосуються питань безпечного обслуговування і ремонту обладнання;

- розробку і здійснення заходів з підготовки до роботи під час весняно-літнього і осінньо-зимового періодів, поліпшення умов праці;

- наявність плакатів, знаків, написів, що стосуються питань безпечної експлуатації обладнання, електричних і енергетичних установок та споруд;

- виконання в установлені терміни приписів органів державного нагляду, відомчого і регіонального контролю за охороною праці.

2.14. Подає за результатами розслідувань аварій і нещасних випадків начальнику загону проекти наказів про усунення причин, що призвели до цих випадків або виникли в результаті аварій, з визначенням строків виконання заходів та осіб, які відповідають за їх виконання.

2.15. Керує роботами з утримання території згідно з санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

2.16. Здійснює:

- заходи щодо усунення власниками об'єктів, що охороняються, виявлених конструктивних недоліків обладнання, механізмів та інструменту і своєчасної заміни або модернізації застарілого обладнання;

- виконання у встановлені терміни приписів органів державного нагляду, відомчого і регіонального контролю, наказів і розпоряджень з питань охорони праці;

- контроль за безпечною експлуатацією і станом електричних, енергетичних, вентиляційних установок, апаратури і мереж.

2.17. Вживає заходів до:

- усунення власниками об'єктів, що охороняються, конструктивних недоліків електротехнічного, енергетичного обладнання і установок;

- створення безпечних умов праці при роботах, які згідно з нормативними актами про охорону праці виконуються лише за наявності спеціального наряду-допуску.

2.18. У разі відсутності начальника загону у повному обсязі виконує його обов'язки.

Виконує ті самі завдання і обов'язки, що й начальник загону, але з меншою чисельністю працівників цивільної охорони.

4.1. Забезпечує координацію службової діяльності цивільної охорони.

4.2. Організовує та особисто контролює несення служби нарядами підрозділів цивільної охорони, узагальнює результати. Вносить керівництву пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.

4.3. Контролює дотримання законності, трудової і службової дисципліни цивільної охорони, їх особистої безпеки під час виконання службових обов'язків, безпечних і сприятливих умов праці, вимог законодавства про охорону праці та належного порядку в службових приміщеннях і на постах, проходження професійної підготовки та перепідготовки.

4.4. Здійснює пошук нових об'єктів з метою взяття їх під охорону та щоденно спілкується із замовниками охоронних послуг з питання з'ясування їх оцінки роботи працівників цивільної охорони тощо.

4.5. Систематично особисто перевіряє стан збереження та обліку вогнепальної зброї і спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони.

4.6. Бере участь у комісійному обстеженні об'єктів, що охороняються, та заводить на них літерні (накопичувальні) справи.

4.7. Здійснює контроль за своєчасним виконанням наказів, доручень і розпоряджень керівництва підрозділу цивільної охорони, вказівок, інших документів, що надходять з підрозділів охорони вищої інстанції, та інформує керівництво про стан їх виконання.

4.8. Готує проекти наказів, доручень і розпоряджень та веде протоколи нарад при керівництві підрозділу цивільної охорони.

4.9. Здійснює збір, оцінку та аналіз інформації про діяльність підрозділу цивільної охорони в цілому та за окремими напрямками роботи, складає відповіді, аналітичні довідки, інші документи. Веде службову документацію.