1.1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика (далі - ОКХ) випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом, у якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначаються місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

1.2. ОКХ є складовою галузевого компоненту державних стандартів вищої освіти, у якій узагальнюються вимоги з боку держави, світового співтовариства та споживачів випускників до змісту освіти і навчання. ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку молодшого спеціаліста з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту освіти і навчання з боку держави та окремих замовників молодших спеціалістів.

1.3. ОКХ встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускника вищого навчального закладу з певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування.

1.4. ОКХ використовується при:

- визначенні первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;

- визначенні об'єкта, цілей освітньої та професійної підготовки;

- розробці та коригуванні освітньо-професійної підготовки фахівців певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;

- розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;

- визначенні змісту навчання як бази для опанування нових спеціальностей, кваліфікацій;

- визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;

- атестації випускників вищих навчальних закладів та сертифікації фахівців;

- укладанні договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;

- професійній орієнтації здобувачів фаху;

- визначенні критеріїв професійного відбору;

- прогнозуванні потреби у фахівцях відповідної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня і при плануванні їх підготовки;

- обґрунтуванні переліків спеціальностей та спеціалізацій вищої освіти;

- визначенні кваліфікації фахівців;

- розподіленні та аналізі використання випускників вищих навчальних закладів.

2.1. Ця освітньо-кваліфікаційна характеристика поширюється на систему вищої освіти: органи, що здійснюють управління в галузі вищої освіти; вищі навчальні заклади незалежно від підпорядкування та всіх форм власності, що готують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня - молодший спеціаліст

2.2. Молодший спеціаліст підготовлений до роботи за видами економічної діяльності відповідно до Державного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності" ДК 009-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 22.10.96 N 441.

2.3. Молодший спеціаліст здатний виконувати зазначені професійні роботи відповідно до Класифікатора професій ДК-003-95, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 27.07.95 N 257, за такими назвами робіт:

1. "Фахівець з готельного обслуговування" 3414.

2. "Оператор автоматизованого розрахунку в готелі" 4212.

3. "Адміністратор готелю (туркомплексу)" 4222.

4. "Адміністратор готелю (туркомплексу) черговий" 4222.

2.4. ОКХ встановлює:

- професійне призначення й умови використання випускників вищих навчальних закладів певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня у вигляді переліку первинних посад, виробничих функцій та типових завдань діяльності;

- освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів у вигляді переліку здатності та вмінь розв'язувати завдання діяльності;

- вимоги до атестації якості освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів;

- відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки.

2.5. ОКХ є обов'язковою для вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повинні забезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутих ними у вищому навчальному закладі кваліфікації та спеціальності згідно з чинним законодавством.

3.1. В ОКХ використано терміни, що подані у Законі України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 N 2984-III, Міжнародній стандартній класифікації занять, постанові Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 N 65 "Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)", Державному класифікаторі України ДК 003-95, Державному класифікаторі України ДК 009-96.

3.2. В ОКХ використано такі терміни:

Атестація (державна атестація) осіб, які закінчують вищі навчальні заклади - установлення рівня якості отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти після закінчення навчання за напрямом, спеціальністю.

Виробнича функція (трудова, службова) - коло обов'язків, які виконує фахівець відповідно до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою. Виробничі функції поділяються на проектувальну, організаційну, управлінську, виконавську та технічну функції.

Проектувальна функція (проектно-конструкторська) - здійснення цілеспрямованої послідовності дій щодо синтезу систем або окремих їх складових, розробка документації, яка необхідна для втілення та використання об'єктів та процесів.

Організаційна функція - впорядкування структури і взаємодії складових елементів системи з метою зниження невизначеності, а також підвищення ефективності використання ресурсів і часу.

Управлінська функція - функція, спрямована на досягнення поставленої мети, забезпечення сталого функціонування і розвитку системи завдяки інформаційному обмінові.

Виконавська функція (технологічна, операторська) - функція, спрямована на втілення поставленої мети за відомими алгоритмами, тобто фахівець виступає як структурний елемент (ланка) певної технології.

Технічна функція - виконання робіт нижчих кваліфікаційних рівнів.

Діяльність (діяльність людини) - динамічна система взаємодії людини з всесвітом, в якій вона досягає свідомо поставлених цілей, що з'являються внаслідок виникнення у неї певних потреб.

Завдання діяльності - мета діяльності, що поставлена в певних умовах і може бути досягнута в результаті визначення структури діяльності, до якої належить предмет діяльності, засіб діяльності, процедурна діяльність, умови діяльності.

Предмет діяльності (праці) - те, що суб'єкт має до початку своєї діяльності і що підлягає трансформації у продукт.

Засіб діяльності (праці) - об'єкт, що опосередковує вплив суб'єкта на предмет діяльності.

Процедурна діяльність (праці) - технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту.

Умови діяльності (праці) - характеристика оточення суб'єкта в процесі діяльності (температура, склад повітря, рівень акустичних шумів, пристосованість приміщення до праці, меблі, а також соціальні умови і час).

Професійні завдання діяльності - завдання діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдання (завдань), яке (які) поставлено(і) перед фахівцем як професіоналом.

Соціально-виробничі завдання діяльності - завдання діяльності, що пов'язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі.

Соціально-побутові завдання діяльності - завдання діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов'язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих завдань.

Здатність - психічний та фізичний стан індивіда, в якому він готовий до успішного виконання певного виду продуктивної діяльності.

Здібність - особливість індивіда, що є суб'єктивною умовою успішного здійснення певного виду продуктивної діяльності. Здібності пов'язані із загальною орієнтованістю особи, з її схильністю до тієї чи іншої діяльності.

Зміст навчання - структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

Нормативна частина змісту навчання - обов'язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики як змістові модулі із зазначенням їх обсягу й рівня засвоєння, а також форм державної атестації.

Вибіркова частина змісту навчання - рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як змістові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у фахівцях певної спеціалізації, з урахуванням досягнень наукових шкіл і вищих навчальних закладів.

Клас завдання діяльності - ознака рівня складності завдань діяльності, які вирішуються фахівцем та поділяються на стереотипні, діагностичні та евристичні.

Стереотипні завдання діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.

Діагностичні завдання діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру конструювання рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.

Евристичні завдання діяльності - передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання раніше невідомих рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.

Компетентність - необхідні обсяг і рівень знань та досвіду у певному виді діяльності.

Контроль якості вищої освіти - система заходів, які здійснює третя сторона з метою перевірки характеристик якостей особистості випускника вищого навчального закладу та їх порівняння з установленими вимогами й визначення відповідності кінцевим цілям вищої освіти.

Моніторинг - система спостережень і контролю за станом об'єкта (предмета, процесу, явища).

Навичка - дії, що завдяки численним повторенням виконуються автоматично і без свідомого контролю під час певної діяльності.

Напрям підготовки за професійним спрямуванням у вищій освіті - група спеціальностей зі спорідненим змістом освіти та професійної підготовки.

Об'єкт діяльності - процеси або(та) явища, або(та) матеріальні об'єкти, на які спрямована діяльність фахівця.

Організація - об'єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети, програми дій тощо.

Первинна посада - посада, що не потребує від випускників навчального закладу попереднього досвіду професійної практичної діяльності.

Планування - процес розробки порядку виконання певної діяльності, тобто конкретизація цієї діяльності: визначення проміжних цілей і послідовності їх досягнення, розрахунку термінів, прогнозування наслідків майбутніх ситуацій, визначення потреб у ресурсах, виконавцях і необхідних засобах по кожній з цих цілей.

Посада - визначена структурою і штатним розкладом первинна структурна одиниця апарату державного органу, що відображає встановлені нормативними актами зміст і обсяг повноважень особи, яка обіймає посаду.

Рівень якості вищої освіти - відносна характеристика якості вищої освіти, що грунтується на порівнянні значень показників якості, отриманих на підставі діагностичних екзаменів випускників вищого навчального закладу, із критеріально-орієнтованим еталоном, що репрезентується стандартом вищої освіти.

Сертифікація фахівця - процедура визначення відповідності професійно важливих якостей фахівця, його компетенції тощо до вимог, що зазначені у нормативно-кваліфікаційних документах.

Спеціальність - категорія, яка характеризує:

- у сфері праці - особливості спрямованості і специфіку роботи в межах професії (зміст завдань професійної діяльності, що відповідають кваліфікації);

- у сфері освіти - спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця (визначається за об'єктом діяльності або функцією та предметом діяльності фахівця і відображає, насамперед, вид його діяльності і сферу застосування його праці). Спеціальність у сфері освіти є адекватним відображенням наявної у сфері праці спеціальності (кваліфікації).

Спеціалізація за спеціальністю - категорія, що характеризує відмінності окремих завдань діяльності фахівця за ознаками різниці засобів або (та) продуктів, або (та) умов діяльності в межах спеціальності. Ці окремі завдання характерні для відносно невеликих груп фахівців у межах спеціальності.

Тип діяльності - характеристика професійної діяльності залежно від засобів і форм її здійснення. Визначається станом взаємодії фахівця з об'єктом діяльності - системою, що характеризується однаковою узагальненою метою (продуктом) діяльності.

Типове завдання діяльності - узагальнене завдання діяльності, що є характерним для більшості виробничих або соціальних ситуацій і не містить конкретних даних, а отже, не має конкретного розв'язання (можуть бути визначені тільки шляхи вирішення).

Узагальнений об'єкт діяльності фахівця з вищою освітою - природна чи штучна система, що розвивається. Характерні етапи цього розвитку визначають цикл взаємодії фахівця й системи.

Уміння - здатність людини виконувати певні дії під час тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань. Уміння поділяються на предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні та знаково-розумові.

Предметно-практичні уміння - уміння виконувати дії щодо переміщення об'єктів у просторі, зміни їх форми тощо.

Предметно-розумові уміння - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів. Ці дії вимагають наявності розвиненої системи уявлень і здатність до розумових дій.

Знаково-практичні уміння - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Прикладами цих дій є письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо.

Знаково-розумові уміння - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами.

Управління - функція організованих систем, що забезпечує збереження їх структури, підтримку режиму діяльності, досягнення їх мети.

4.1. В ОКХ для формування шифрів застосовуються такі скорочення назв:

а) видів виробничих функцій:

О - організаційна функція;

ПА - планувально-аналітична функція;

К - контрольна функція;

Т - технологічна функція;

б) видів типових завдань діяльності:

ПФ - професійне завдання;

СВ - соціально-виробниче завдання;

СП - соціально-побутове завдання;

в) класів завдань діяльності:

С - стереотипне завдання;

Д - діагностичне завдання;

Е - евристичне завдання;

г) видів уміння:

ПП - предметно-практичне уміння;

ПР - предметно-розумове уміння;

ЗП - знаково-практичне уміння;

ЗР - знаково-розумове уміння;

ґ) рівнів сформованості даного уміння:

О - уміння виконувати дію, спираючись на матеріальні носії інформації щодо неї;

Р - уміння виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль без допомоги матеріальних носіїв інформації;

Н - уміння виконувати дію автоматично, на рівні навички;

д) здатностей:

З - здатність.

5.1. Відповідно до посад випускники вищого навчального закладу здатні виконувати виробничі функції (здійснення певних типів діяльності) та типові для даної функції завдання діяльності. Кожному завданню відповідає система умінь щодо вирішення цього типового завдання діяльності.

5.2. Виробничі функції, типові завдання діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу, визначені у додатку 1. Вищі навчальні заклади забезпечують опанування випускниками системи умінь вирішувати типові завдання діяльності під час здійснення вищезазначених виробничих функцій.

Примітка. У таблиці додатка 1, у графі 3 і графі 5, наведено шифри типових завдань діяльності і умінь за структурами:

а) шифр типового завдання діяльності

б) шифр уміння

6.1. Загальні вимоги до властивостей і якостей випускника вищого навчального закладу як соціальної особистості подаються у вигляді переліку здатностей розв'язувати певні проблеми і завдання соціальної діяльності та системи умінь, що є відображенням наявності цих здатностей.

6.2. Вищі навчальні заклади готують випускників як соціальних особистостей, здатних вирішувати певні проблеми і завдання соціальної діяльності відповідно до здатностей випускника вищого навчального закладу з кваліфікацією "бакалавр з туризму", що вимагаються, та системи умінь, що їх відображає, наведених у додатку 2.

Примітка. У додатку 2, у графі 2 і графі 4, шифри здатностей і умінь наведено за структурами:

а) шифр здатності

б) шифр уміння

7.1. Державна атестація осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, проводиться на основі аналізу успішності навчання, оцінювання якості вирішення випускниками завдань діяльності, що передбачені даною ОКХ, та рівня сформованості здатностей вирішувати завдання діяльності, які можуть виникнути.

7.2. Нормативна форма державної атестації встановлюється складовою галузевого стандарту вищої освіти України "Освітньо-професійна програма підготовки".