1. Державна санітарно-епідеміологічна служба Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Департамент) є системою підрозділів санітарно-епідеміологічного профілю, діяльність яких спрямовується на профілактику інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, запобігання шкідливому впливу на стан їх здоров'я і життя факторів середовища життєдіяльності.

2. Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту є:

головний державний санітарний лікар Департаменту;

заступник головного державного санітарного лікаря Департаменту;

працівники відділу контролю за санітарно-епідеміологічним станом управління медичного забезпечення та контролю за санітарно-епідеміологічним станом Департаменту;

лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи та інші посадові особи управлінь (відділів) Департаменту в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах та базах відпочинку кримінально-виконавчої системи (далі - об'єкти нагляду).

Посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту виконують свої функції на основі єдиноначальності, підпорядкованості, підконтрольності та підзвітності головному державному санітарному лікарю Департаменту.

3. Державна санітарно-епідеміологічна служба Департаменту у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, Положенням про державну санітарно-епідеміологічну службу України, Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд у кримінально-виконавчій системі, цим Положенням, наказами Міністерства охорони здоров'я України, наказами та постановами головного державного санітарного лікаря України, нормативно-правовими актами Департаменту.

4. Завданнями державної санітарно-епідеміологічної служби Департаменту є:

1) здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в кримінально-виконавчій системі;

2) узагальнення практики застосування законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, розроблення пропозицій щодо вдосконалення цього законодавства;

3) визначення першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень, запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, факторів середовища життєдіяльності;

4) аналіз причин і умов виникнення ситуацій санітарного та епідемічного неблагополуччя (поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей), підготовка пропозицій щодо запобігання виникненню таких ситуацій в органах, установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах та базах відпочинку кримінально-виконавчої системи, контроль за здійсненням відповідних заходів;

5) координація роботи з проведення гігієнічного виховання персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи;

6) координація діяльності керівників об'єктів нагляду у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи.

5. Державна санітарно-епідеміологічна служба Департаменту відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства персоналом кримінально-виконавчої системи;

2) проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інших видів оцінку середовища життєдіяльності людини, об'єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видає висновок щодо їх відповідності (невідповідності) вимогам санітарних норм в кримінально-виконавчій системі;

3) проводить лабораторні дослідження і випробування з метою визначення впливу на стан здоров'я і життя персоналу та осіб, позбавлених волі, повітря, води, грунту, продукції, що виробляється чи реалізується в кримінально-виконавчій системі;

4) вивчає, оцінює і прогнозує показники здоров'я персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, залежно від стану середовища їх життєдіяльності, визначає фактори довкілля, що шкідливо впливають на стан здоров'я людини;

5) аналізує санітарну та епідемічну ситуацію;

6) вносить в установленому порядку керівникам об'єктів нагляду пропозиції щодо проведення заходів з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя персоналу та осіб, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи, необхідності введення карантину;

7) погоджує санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи, контролює їх здійснення в кримінально-виконавчій системі;

8) видає обов'язкові для виконання приписи і постанови щодо усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров'я і життя персоналу і осіб, позбавлених волі, факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб;

9) організовує облік інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень персоналу та осіб, позбавлених волі;

10) установлює обмеження або забороняє відвідування об'єктів нагляду громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, ввезення вантажів і товарів з окремих регіонів у зв'язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх територіях;

11) аналізує причини та умови виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень серед персоналу та осіб, позбавлених волі;

12) погоджує галузеві та міжгалузеві програми забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя;

13) взаємодіє з державними органами і громадськими організаціями з питань охорони здоров'я людини;