1.1. Грип коней (заразний катар верхніх дихальних шляхів) - гостра висококонтагіозна хвороба, проявляється недовгочасною лихоманкою, пригніченням, кон'юктивітом, сльозотечею, катаром верхніх дихальних шляхів, сухим надривним, глибоким і болючим кашлем; хвороба супроводжується ларинготрахеїтом, бронхітом, у тяжких випадках пневмонією; збудником хвороби є вірус, що належить до родини міксовірусів типу А. Вірус грипу А коней належить до сімейства ортоміксовірусів роду інфлюєнца. Віріони вміщують фрагментовану ДНК, покриту ліпопротеїновою оболонкою. Під електронним мікроскопом має вид округлих або нитковидних частинок діаметром 80-120 НМ.

Вірус грипу стійкий в зовнішньому середовищі. Вірус, нанесений на скло, зберігає вірулентність до 9-11 діб, адсорбований на тваринному і дерев'яному вугіллі, - до 14-30 діб. Під дією ультрафіолетового світла гине через 5 хв. При контакті з малими концентраціями хлору в повітрі вірус інактивується за 30-60 хв. Гине через 3 хв. в 3%-ному фенолі, 1%-ній настойці йоду, 1%-ному купоросі.

Хвороба характеризується коротким (1-6 діб) інкубаційним періодом, швидким охопленням поголів'я коней. Джерелом збудника інфекції є хворі коні, які протягом 2 тижнів виділяють вірус під час кашлю. Факторами передання збудника можуть бути повітря, корми, вода, предмети догляду, самі тварини та люди. У зовнішнє середовище вірус грипу виділяється разом з найдрібнішими краплинами з дихальних шляхів. Попадаючи на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, вірус проникає в епітеліальні клітини. Розмноження вірусу приводить до відторгнення циліндричного епітелію й активного запалення. Інфекція поширюється на нижні відділи дихальних шляхів.

У первинних вогнищах хвороба швидко розповсюджується, охоплюючи все сприйнятливе поголів'я.

1.2. Діагноз грипу коней встановлюють на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби та результатів лабораторних досліджень.

Вірус грипу є основною причиною респіраторних захворювань коней. Частіше хвороба поширюється серед молодих дво-, трирічних бігових коней за умов скупчення у загальних приміщеннях, що погано вентилюються.

Клінічні ознаки - раптовий початок хвороби, висока контагіозність, швидке розповсюдження, короткий інкубаційний період, типовий гострий, сухий, частий кашель, який посилюється під час руху, підвищення температури тіла (39,1 град. С - 41,7 град. С), слизово-гнійні виділення з носа, сонливість, анорексія, болючість, рідше збільшення підщелепних лімфовузлів. У холодну сиру погоду грип протікає важко.

Остаточний діагноз грипу ставлять при виділенні та ідентифікації вірусу грипу та обстеженні в реакції гальмування гемаглютинації парних зразків сироваток крові коней, відібраних через 10 і 21 день після появи клінічних ознак хвороби. Діагностичне значення має чотирикратне (або більше) підвищення титру, що гальмують гемаглютинацію антитіл, порівняно з пробою, одержаною в гострій формі хвороби.

2.1. Для профілактики грипу коней проводять комплекс заходів, передбачених нормативними документами.

2.1.1. Увезення у благополучні господарства хворих та підозрілих на захворювання грипом коней категорично забороняється. Усіх новоприбулих тварин карантинують протягом 30 днів. У цей період їх щоденно клінічно оглядають та при підозрі на грип проводять лабораторні дослідження. Згідно з вимогами Санітарного кодексу наземних тварин Міжнародного Епізоотичного Бюро, при імпорті коней від країни-експортера необхідно вимагати документи, передбачені міждержавними угодами, які підтверджують, що тварини виходять з країни, благополучної щодо грипу коней, або вони перед відправленням витримувались на чотиритижневому карантині, при цьому не мали клінічних ознак цієї хвороби і були вакциновані проти грипу максимум за вісім та мінімум за два тижні до відправлення.