Відповідно до статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641, та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя у птахогосподарствах України

1. Затвердити Інструкцію про заходи з профілактики та ліквідації інфекційної анемії курчат (додається).

2. Директору Державного центру ветеринарної медицини птахівництва Демиденку В.М. подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та в 10-денний термін забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести зазначену Інструкцію до відома установ системи ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Вержиховського О.М. - заступника Голови Державного департаменту ветеринарної медицини.

1.1. Ця Інструкція установлює ветеринарно-санітарні заходи у разі спалаху інфекційної анемії курчат у господарствах різної форми власності, порядок проведення профілактичних заходів до недопущення інфекційної анемії курчат, порядок внутрішньогосподарського використання або подальшої реалізації яєць та м'ясопродуктів, одержаних при інфекційній анемії, та є обов'язковою для використання птахопідприємствами всіх форм власності і відомчої підпорядкованості, громадянами (у тому числі індивідуальними підприємствами без утворення юридичної особи), діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва.

1.2. Інфекційна анемія курчат (далі - ІАК) - вірусна хвороба, збудником якої є Circovirus, який має одноланцюгову ДНК, характеризується апластичною анемією і генералізованою лімфоїдною атрофією, що супроводжується імуносупресією.

1.2.1. Вірус стійкий до високих температур: 56 град.C - 70 град.C витримує протягом 1 години, 80 град.C - 30 хвилин, 100 град.C - 15 хвилин. Вірус не інактивує розчин з pH 3,0 протягом 3 годин, 90% ацетон - 24 год. Інактивує вірус 50% розчин фенолу за 5 хвилин, 5% формальдегід - за 24 години. Йод та гіпохлорид натрію діють на вірус згубно, у концентраціях на 2-10% вище тих, що застосовуються для знешкодження інших збудників.

1.3. До хвороби чутливі курчата з 1- до 21-денного віку, можлива персистенція збудника у птиці будь-якого віку, клінічні прояви у них не виражені. Збудник поширюється, переважно, вертикальним шляхом. Інфекція може також розповсюджуватися горизонтально, через контаміновані корми, воду, послід та підстилку. Вірус виділяється від хворої птиці з послідом протягом 5-7 тижнів після зараження.

Інкубаційний період становить 10-12 діб. Пік клінічних ознак захворювання у курчат проявляється на 17-24-й день. При тривалому інфікуванні птиці може бути другий пік смертності курчат на 30-34-у добу як наслідок горизонтального розповсюдження інфекції. Перехворіла птиця нерідко стає вірусоносієм.

На 14-16-й день захворювання проявляються клінічні ознаки у вигляді пригнічення, виснаження, крововиливів під шкірою в ділянці ліктьових суглобів та внутрішньої сторони крила. Подальший розвиток анемії характеризується коливанням показника гематокриту в діапазоні від 6 до 27%. Смертність курчат досягає 30%.

При патолого-анатомічному розтині трупів спостерігають атрофію тимусу та кісткового мозку (мозок у стегнових кістках - жовтувато-сірий або коричневий), відмічається атрофія бурси фабриціуса, геморагія слизової оболонки залозистого шлунка, підшкірні та внутрішньом'язеві крапкові крововиливи.

2.1. Діагноз ІАК ставлять на підставі вивчення епізоотологічних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін та результатів лабораторних досліджень з обов'язковим виділенням збудника і встановленням його патогенності.

2.2. Для дослідження в лабораторію направляють проби сироваток крові та птицю з усіх пташників господарства. Збудник виділяють із селезінки, печінки та лейкоцитів, де він накопичується. Даною суспензією заражають курячі ембріони та добових курчат, вільних від специфічних антитіл до ІАК.

2.3. В інфікованих курчат вірусом ІАК на 8-10-у добу відмічають втрату апетиту, сонливість, малорухливість, блідість шкіри, скуйовдженість пір'я. Може також спостерігатися набряк голови та кінцівок. У курчат знижується кількість гемотокриту до 20-12%. Пік зниження - на 14-16-й день.

2.4. Для діагностики інфекційної анемії курчат у лабораторії використовують серологічні методи: реакцію дифузної преципітації (РДП), реакцію нейтралізації (РН), імуноферментний аналіз (ІФА), реакцію непрямої гемаглютинації (РНГА) та ставлять біопробу.