З метою надання необхідної методичної допомоги керівникам органів та підрозділів системи МВС України, врегулювання питань щодо порядку розслідування нещасних випадків, поранень, професійних захворювань, які трапляються із особами рядового та начальницького складу, курсантами та слухачами, військовослужбовцями та іншими категоріями працюючих в системі МВС України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок), що додається.

2. Першому заступникові Міністра, заступникам Міністра, начальникам і керівникам департаментів, самостійних управлінь та відділів апарату МВС, територіальних органів МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських управлінь (відділів) та окремих підрозділів міліції, науково-дослідних установ, ректорам навчальних закладів МВС, територіальних управлінь, вищих навчальних закладів, командирам з'єднань, військових частин, установ та закладів Національної гвардії України забезпечити вивчення і неухильне виконання особовим складом вимог затвердженого цим наказом Порядку.

3. Скасувати наказ МВС України від 13.01.94 N 18 "Про застосування в підрозділах системи МВС України оголошеного постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 N 623 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях і про затвердження Особливостей розслідування та обліку нещасних випадків з особами, які відбувають покарання за вироком суду в установах кримінально-виконавчої системи, якщо ці випадки сталися під час виконання робіт на підприємстві або на території цих установ".

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Тахтая О.В.

1.1. Цей Порядок розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

1.2. Дія цього Порядку поширюється на з'єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (далі - підрозділи).

1.3. Розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця Національної гвардії України спричинена діями противника, розслідування нещасного випадку відповідно до цього Порядку не проводиться. В такому разі протягом п’яти днів начальником медичної служби військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

1.4. Розслідування та облік аварій в органах і підрозділах внутрішніх справ, а також професійних захворювань, що сталися з військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів, особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ України (далі - працівники), відбувається згідно з діючими нормативно-правовими актами.

2.1. Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.

Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, неіонізуючих та іонізуючих випромінювань, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергічні захворювання тощо.

Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.

2.2. За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

2.3. Випадки зникнення працівника під час виконання службових (посадових) обов'язків розслідуються відповідно до цього Порядку. Якщо комісія з розслідування, виходячи з конкретних обставин, дійде висновку, що зникнення працівника пов'язане з можливістю нещасного випадку під час виконання службових (посадових) обов'язків, акт спеціального розслідування з такими висновками комісії видається сім'ї цього працівника або особі, яка представляє його інтереси, для звернення до суду із заявою про оголошення працівника померлим. Після оголошення судом працівника померлим керівник зобов'язаний відповідно до акта спеціального розслідування визнати цей нещасний випадок пов'язаним з виконанням службових (посадових) обов'язків, скласти акт за формою Н-1* і взяти цей випадок на облік.

2.4. Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

3.1. Про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

3.2. Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;

- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

У разі нещасного випадку (у тому числі поранення) з працівником головного управління, самостійного управління, департаменту чи відділу центрального апарату МВС, підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в м. Києві, керівник зобов'язаний повідомити про це відділ державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС.

3.3. Якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався з працівником підрозділу прямого підпорядкування МВС України, розташованого в межах Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя, керівник зобов'язаний повідомити про це відповідну службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС,УМВС.

3.4. Лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (додаток 3).

3.5. Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.

У разі спроби самогубства працівника до складу комісії включається психолог.

3.6. Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що трапився під час виконання оперативно-розвідувальних завдань або іншої роботи, яка має таємний характер, за рішенням керівника підрозділу може мати інший склад.

3.7. При травмуванні працівників апарату МВС, ГУМВС, УМВС комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), крім групових випадків травматизму або випадків травматизму зі смертельним наслідком, створюється розпорядженням начальника структурного підрозділу (головного управління, департаменту, самостійного управління або відділу), де працює потерпілий працівник.

3.8. Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

3.9. Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час:

припинення або запобігання злочинам або правопорушенням;

вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод;

охорони і забезпечення громадського порядку;

несення постової чи патрульної служби;

виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій;

виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні;

перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час;

підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору;

проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах;

використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу;

провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;

прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами;

прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

3.10. Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок:

безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);

спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;

травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого);

раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування;

в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

3.11. Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:

за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;

унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;

під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;

унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

3.12. До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

3.13. Нещасні випадки (у тому числі поранення), про які складаються акти за формою Н-1* (НТ*), реєструються у підрозділі в журналі за встановленою формою (додаток 5).

3.14. Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

3.15. Затверджені акти Н-1* (НТ*) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5* не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються:

- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) та всіма іншими матеріалами розслідування;

- керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) і копіями всіх матеріалів розслідування;

- органу, до сфери управління якого належить підрозділ, - акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*);

- до особової справи потерпілого - акт Н-1* (НТ*).

На вимогу потерпілого керівник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.

3.16. Акти розслідування нещасного випадку та акти за формою Н-1* (НТ*) разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню в підрозділі протягом 45 років. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх зазначених у ньому заходів, але не менше ніж п'ять років (в особовій справі - згідно з установленим порядком).

3.17. У разі ліквідації підрозділу акти розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* та акти за формою Н-1* (НТ*) підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а в разі його відсутності - до відповідного архіву.

3.18. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або в разі смерті потерпілого керівник підрозділу, де взято на облік нещасний випадок (у тому числі поранення), складає повідомлення про наслідки нещасного випадку (у тому числі поранення) (додаток 6) і в десятиденний термін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1*.

Повідомлення про наслідки нещасного випадку (у тому числі поранення) обов'язково долучається до акта за формою Н-1* і підлягає зберіганню разом з ним відповідно до вимог цього Порядку.

3.19. Нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

3.20. Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався в підрозділі з працівником іншого підрозділу під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підрозділом, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1* (НТ*) комісією з розслідування за участю представників підрозділу, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий.

Підрозділ, де стався нещасний випадок (у тому числі поранення), зберігає в себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1* (НТ*).

3.21. Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався з працівником, який тимчасово був переведений до іншого підрозділу або який виконував роботу за сумісництвом, розслідується і береться на облік підрозділом, куди цього працівника було переведено або в якому він працював за сумісництвом.

3.22. Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався з працівником, який виконував роботи під керівництвом посадових осіб свого підрозділу на виділених територіях, об'єктах, дільницях іншого підрозділу, розслідується і береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий. У розслідуванні бере участь представник підрозділу, де стався нещасний випадок.

3.23. Нещасні випадки (у тому числі поранення), що сталися з працівниками підрозділів під час виконання ними обов'язків з охорони підприємства, установи, організації, фізичних осіб, беруться на облік цими підрозділами. У розслідуванні таких нещасних випадків повинен брати участь представник підприємства, установи, організації.

3.24. Нещасні випадки (у тому числі поранення) з працівниками, які виконували завдання (роботи) у складі зведених загонів (груп, бригад, транспортної колони), сформованих певним підрозділом, розслідуються цим підрозділом за участю представника підрозділу, що направив працівника.

Такі випадки беруться на облік підрозділами, працівниками яких є потерпілі.

3.25. Нещасні випадки (у тому числі поранення) з військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, що сталися під час виконання службових завдань, робіт у підрозділі під керівництвом його посадових осіб або в період проходження практики, розслідуються і беруться на облік підрозділом. У розслідуванні повинен брати участь представник відповідної військової частини або навчального закладу.

3.26. Нещасні випадки (у тому числі поранення), що сталися з військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, які виконували в підрозділі службове завдання чи роботу під керівництвом представника військової частини, навчального закладу, розслідуються військової частиною, навчальним закладом разом з представником підрозділу і беруться на облік військовою частиною, навчальним закладом.

3.27. Нещасні випадки (у тому числі поранення), що сталися з водіями, пілотами (екіпажем) транспортних засобів (автомобілів, літаків, морських та річкових суден тощо) під час перебування в рейсі, розслідуються відповідно до цього Порядку з обов'язковим використанням матеріалів розслідування відповідних державних органів нагляду за безпекою руху.

Висновки зазначених органів нагляду за безпекою руху про причини нещасного випадку і осіб, які припустилися порушення нормативних актів, незалежно від порушення кримінальної справи передаються ними в десятиденний термін підрозділу, працівником якого є потерпілий, або голові комісії, що проводить розслідування нещасного випадку.

3.28. Нещасні випадки (у тому числі поранення), що сталися з працівником при відрядженні за кордон, розслідуються відповідно до вимог цього Порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

3.29. Контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.

Ці служби мають право вимагати від керівника складання актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*), їх скасування та перегляд, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, або висновок комісії з розслідування нещасного випадку не відповідає обставинам події.

Посадова особа служби державного нагляду за охороною праці має право у разі необхідності (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, поранення або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення розслідування нещасного випадку і видавати обов'язкові для виконання керівником приписи за встановленою формою Н-9* (додаток 7) щодо необхідності складання акта за формою Н-1* та взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік.

3.30. У разі незгоди керівника з рішенням посадової особи служби державного нагляду за охороною праці питання вирішується керівником служби охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС чи керівництвом відділу державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС або в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Оскарження припису посадової особи служби державного нагляду за охороною праці зупиняє його виконання до розв'язання питання в установленому порядку.

4.1. Спеціальному розслідуванню підлягають:

- випадки загибелі працівників;

- групові нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;

- випадки смерті в підрозділі;

- випадки зникнення працівників;

- нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України).

4.2. Про груповий нещасний випадок (у тому числі поранення), випадок загибелі працівника, випадок природної смерті в підрозділі, а також про випадок зникнення працівника керівник підрозділу зобов'язаний негайно (у встановленому порядку) направити повідомлення за встановленою формою (додаток 8):

- черговій частині органу, до сфери управління якого належить підрозділ;

- відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

- відповідній службі державного нагляду за охороною праці системи МВС України (служба охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС терміново повідомляє відділ державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС);

- відповідній СЕС системи МВС України - у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

- відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).

Зазначені органи (організації) повідомляють про відповідну подію свої вищі органи (організації ) згідно з установленим порядком.

Таке повідомлення надсилається також у разі, якщо смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався раніше. Спеціальне розслідування щодо цього випадку здійснюється у встановленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.

4.3. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, нещасного випадку зі смертельним наслідком, випадку зникнення працівника підрозділу організовує наказом (розпорядженням) керівник органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ.

До складу комісії із спеціального розслідування включаються заступник керівника органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ (голова комісії) та представники: служб внутрішньої безпеки та розслідувань, державного нагляду за охороною праці системи МВС України, управління (відділу) роботи з персоналом, органу, до сфери управління якого належить підрозділ, керівник підрозділу, де стався випадок. У разі необхідності до складу комісії включаються представники інших підрозділів.

При груповому нещасному випадку (у тому числі поранення), коли серед постраждалих є працівник, що працює за наймом, до складу комісії зі спеціального розслідування включаються, за погодженням, представники територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що трапився під час виконання оперативно-розвідувальних завдань, ліквідації масових безпорядків, за рішенням керівника органу, до сфери управління якого належить підрозділ може мати інший склад.

При розслідуванні гострих професійних захворювань (отруєнь) для роботи в комісії залучається спеціаліст відповідної СЕС системи МВС України, а в разі самогубства працівника - психолог.

4.4. Залежно від конкретних умов (характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії можуть включатися представники інших відомств, місцевого органу виконавчої влади, профспілкових організацій, членами яких є потерпілі.

4.5. Спеціальне розслідування нещасних випадків (у тому числі поранень) проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений керівником органу, який призначив розслідування.

4.6. За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5* (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначаються категорія аварії та розмір заподіяної під час цієї аварії матеріальної шкоди.

Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди зі змістом акта член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку.

Акт за формою Н-1* (НТ*) на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується керівником вищого підрозділу протягом доби після одержання цих документів.

4.7. У разі розходження думок членів комісії із спеціального розслідування керівник органу, який її призначив, розглядає разом з членами комісії матеріали розслідування і може призначити нове розслідування. Рішення про складання акта за формою Н-1* (НТ*) і взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік може прийняти керівництво відділу державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС.

4.8. Для встановлення причин нещасних випадків (у тому числі поранень) і розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам комісія із спеціального розслідування має право вимагати від керівника підрозділу створення експертної комісії із залученням експертів-спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших організацій, органів виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці.

Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця події та проведення необхідних розрахунків експертна комісія складає висновок, у якому стисло викладаються обставини, визначаються причини травмування, гострого професійного захворювання (отруєння), зазначаються допущені порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, а також заходи щодо запобігання подібним випадкам. Висновок експертної комісії викладається чітко, у стверджувальній формі.

Комісія із спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) у разі необхідності може додатково залучати незалежну експертну комісію.

4.9. Медичні заклади системи МВС України зобов'язані згідно із законодавством видавати на запит посадової особи служби державного нагляду за охороною праці відповідні матеріали та висновки у визначені цим Порядком терміни розслідування. За необхідності ці служби надсилають відповідні запити до судово-медичної експертизи (інших медичних закладів), прокуратури та інших органів.

4.10. Під час розслідування керівник підрозділу зобов'язаний:

- забезпечити, у разі потреби, фотозйомку місця нещасного випадку (у тому числі поранення), пошкоджених об'єктів, транспортних засобів, машин, устаткування, інструментів, засобів індивідуального захисту, а також надати необхідну документацію та інші матеріали;

- надати транспорт, засоби зв'язку, службові приміщення для роботи комісії із спеціального розслідування;

- у разі розслідування випадків виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) організувати проведення медичного обстеження працівників відповідної служби підрозділу;

- забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень і випробувань, технічних розрахунків та інших робіт;

- організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку.

4.11. Члени комісії із спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників підрозділу і свідків події, проводити їх опитування.

Члени комісії із спеціального розслідування повинні зустрітися з потерпілими або членами їхніх сімей, довіреними особами, розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз'яснення потерпілим (сім'ям, довіреним особам) щодо їх прав та належної компенсації відповідно до законодавства. У разі якщо місце проживання (перебування) членів сім’ї загиблого не встановлено або зустріч з ними неможлива, у главі 6 акта форми Н-5* комісією із спеціального розслідування робиться відповідний запис про це.

4.12. Керівник підрозділу в п'ятиденний термін з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) чи одержання припису посадової особи служби державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів щодо запобігання надалі подібним випадкам, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства (нормативно-правових актів) про охорону праці.

Про здійснення запропонованих заходів керівник у письмовій формі повідомляє служби, які брали участь у розслідуванні, у терміни, зазначені в акті спеціального розслідування.

4.13. До матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) належать:

- копія відповідного наказу (розпорядження) про організацію спеціального розслідування нещасного випадку;

- акт спеціального розслідування нещасного випадку;

- протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за встановленою формою (додаток 9);

- ескіз місця нещасного випадку (у тому числі поранення) за встановленою формою (додаток 10), необхідні плани, схеми, фотознімки місця події, пошкодженого об'єкта, транспортного засобу, обладнання, устаткування тощо;

- протоколи рішень комісії із спеціального розслідування про розподіл функцій між членами цієї комісії, які беруть участь у розслідуванні, та про призначення експертної комісії;

- припис посадової особи служби державного нагляду за охороною праці (якщо він видавався);

- копія акта за формою Н-1* (НТ*) на кожного потерпілого окремо;

- висновки експертиз (науково-технічної, медичної тощо), якщо такі проводилися;

- медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого, а також про наявність в його організмі алкоголю чи наркотиків;

- висновок лікувально-профілактичного закладу про розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь), результати вимірів і лабораторних досліджень виробничих факторів трудового процесу;

- протоколи опитувань та пояснювальні записки потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (додаток 11);

- копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці, особистої безпеки;

- копії приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих керівнику державними інспекторами до настання нещасного випадку (у тому числі поранення) і під час його розслідування;

- витяги із законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, особистої безпеки, вимоги яких були порушені;

- довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком (у тому числі пораненням), та надання потерпілому чи членам його сім'ї матеріальної допомоги;

- копія наказу керівника згідно з пунктом 4.12 цього Порядку.

4.14. Керівник у п'ятиденний термін після закінчення спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) надсилає матеріали, зазначені в пункті 4.13 цього Порядку: прокуратурі; служби охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС; відділу державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС, а в разі розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) - також СЕС МВС, ГУМВС, УМВС. Відповідному департаменту, головному управлінню, самостійному управлінню чи відділу МВС надсилаються копії актів за формою Н-1* (НТ*) та акта спеціального розслідування (форма Н-5*).

Перший примірник матеріалів розслідування залишається в підрозділі і зберігається протягом 45 років. Копії актів за формою Н-1* (НТ*) та акта спеціального розслідування (форма Н-5*) надсилаються до особових справ потерпілих.

Потерпілому або членам його сім'ї, довіреній особі надсилається затверджений акт за формою Н-1* (НТ*) разом з копією акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5*. У разі якщо місце проживання (перебування) членів сім’ї загиблого комісією із спеціального розслідування не встановлено або зустріч із ними неможлива, акти за формами Н-1* (НТ*) та Н-5* зберігаються в підрозділі разом із матеріалами розслідування відповідно до пунктів 3.16-3.17 глави 3 цього Порядку до моменту їх витребування членами (членом) сім’ї загиблого.

4.15. Підрозділ МВС, ГУМВС, УМВС України та відповідна служба державного нагляду за охороною праці системи МВС України після одержання матеріалів спеціального розслідування розглядають обставини та причини смертельного або групового нещасного випадку, аналізують їх і за результатами аналізу розробляють необхідні заходи щодо запобігання подібним випадкам.

5.1. Керівник підрозділу на підставі актів за формою Н-1* (НТ*) складає звітність про потерпілих і подає її в установленому МВС України порядку вищому органу, а також відповідає за її достовірність.

5.2. Керівник підрозділу зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків (у тому числі поранень) за підсумками кожного кварталу, розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

5.3. Підрозділи ГУМВС, УМВС України в областях та на транспорті, до сфери управління яких належить підрозділ, а також головні управління, самостійні управління та відділи МВС зобов'язані аналізувати обставини і причини нещасних випадків за підсумками кожного кварталу, доводити результати цього аналізу до відома підвідомчих підрозділів, а також розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

5.4. Служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України в межах своєї компетенції перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків (у тому числі поранень) і вживають заходів до виявлення та усунення порушень цього Порядку.

5.5. Підрозділи МВС, ГУМВС, УМВС України, до сфери управління яких належить підрозділ, а також служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України ведуть облік усіх нещасних випадків (у тому числі поранень), про які складено акти за формою Н-1* (НТ*).

5.6. Служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України здійснюють оперативний облік групових нещасних випадків (у тому числі поранень) та випадків зі смертельними наслідками, що трапилися в органах і підрозділах системи МВС України.