На виконання вимог пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон", з метою визначення особливостей направлення у відрядження військовослужбовців Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України

1. Затвердити Інструкцію про особливості направлення у відрядження військовослужбовців Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України (далі - Інструкція), що додається.

2. Керівникам структурних підрозділів центрального апарату Міністерства, керівникам органів управління у справах цивільної оборони Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних і місцевих державних адміністрацій, командирам військових частин, начальникам курсів та навчальних закладів підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони у своїй практичній роботі дотримуватися вимог цієї Інструкції.

3. Адміністративному департаменту довести цей наказ до відома керівників органів управління у справах цивільної оборони Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих державних адміністрацій, командирів військових частин, начальників курсів та навчальних закладів підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МНС України від 01.09.98 N 255 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження військовослужбовців МНС України в межах України".

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря - командувача сил МНС України генерал-лейтенанта Марченка Г.Б.

Ця Інструкція визначає єдиний порядок службових відряджень і поширюється на військовослужбовців МНС України.

Загальні положення

1. Службовим відрядженням уважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням керівника установи, командира військової частини, начальника управління цивільного захисту населення на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу), у якій військовослужбовець проходить службу.

Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюється виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад.

Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи та користування в поїздах постільними речами.

2. У службові відрядження військовослужбовці можуть направлятися в разі дійсної потреби та за наявності коштів на відрядження такими посадовими особами:

2.1. З центрального апарату Міністерства - Міністром, першими заступниками Міністра, заступниками Міністра.

2.2. З головних управлінь, управлінь з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - начальником Головного управління, начальником управління, їх заступниками.

2.3. З військових частин, які утримуються на самостійних штатах, - командиром частини.

3. Службові відрядження військовослужбовців безпосередньо до Міністерства дозволяється на строк не більше 5 днів, не враховуючи часу перебування у дорозі, за письмовим викликом відповідних начальників і командирів.

У надзвичайних випадках строк відрядження може бути продовжений, але не більше ніж на 5 днів, за письмовим дозволом керівників, зазначених в пункті 2.

4. Забороняється проводити виплату добових та відшкодовувати витрати на наймання житлового приміщення, на проїзд за посвідченнями про відрядження, виданими з порушенням порядку їх оформлення, встановленого законодавством України, а також у випадках, якщо відрядження не забезпечено відповідними коштами.

5. Термін службових відряджень для військовослужбовців визначається:

5.1. Для інспектування військ, проведення ревізій і перевірок господарської та фінансової діяльності військових частин термін відрядження призначається на строк не більше 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі.

5.2. Термін відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів.

5.3. Термін відрядження військовослужбовців, які направляються для виконання в межах України робіт з ліквідації наслідків аварій та катастроф, не може перевищувати терміну виконання цих робіт.

5.4. Строк перебування у службових відрядженнях, зазначених у пункті 5 цієї Інструкції, обчислюється з дня вибуття військовослужбовців з пункту розквартирування військової частини і до дня повернення в цей пункт після виконання службового завдання включно.

6. Направлення військовослужбовця у відрядження здійснюється посадовими особами, зазначеними в пункті 2 цієї Інструкції, та оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування військової частини або назви підприємства, куди відряджений військовослужбовець, строку та мети відрядження.

7. Службове відрядження також може призначатись:

7.1. На виробничу або навчальну практику та стажування слухачів і курсантів військово-навчальних закладів, або для підготовки ними дипломних проектів, а також у разі направлення офіцерів постійного складу військово-навчальних закладів, у тому числі командирів підрозділів слухачів і курсантів, для керівництва практикою та стажуванням слухачів і курсантів.

7.2. На боротьбу з особливо небезпечними інфекціями.

Відрядження на боротьбу з особливо небезпечними інфекціями може мати тривалість не більше трьох місяців.

7.3. На навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів і відділень вищих військово-навчальних закладів.

7.4. Для вивчення нової техніки у військових частинах, у тому числі військовослужбовцям, направленим як керівники занять з вивчення нової техніки.

7.5. У разі направлення офіцерів - наукових співробітників науково-дослідних та науково-випробних установ на стажування у війська і практику на підприємства та в організації інших центральних органів виконавчої влади.

7.6. У разі направлення офіцерів професорсько-викладацького складу військово-навчальних закладів на стажування у війська.

7.7. У разі направлення офіцерів, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, зі збереженням посад за місцем штатної служби на навчання, на курси (у центри проходження зборів) системи перепідготовки, удосконалення та підвищення кваліфікації кадрів.

8. Строк безперервного перебування у службових відрядженнях, зазначених у пункті 7 цієї Інструкції, обчислюється з дня вибуття військовослужбовця з пункту розквартирування військової частини і до дня повернення в цей пункт після виконання службового завдання включно.

9. Тривалість службового відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні, з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування у дорозі (разом з вимушеними зупинками).

Днем виїзду у відрядження вважається день відправлення літака, поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з пункту постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем прибуття із відрядження - день прибуття зазначеного транспорту в пункт постійної служби.

У разі відправлення транспорту до 24 години включно днем від'їзду вважається поточна доба, а з 00 годин і пізніше - наступна доба. Якщо станція відправлення поїзда, пристань або аеропорт розташовані поза межами населеного пункту, то в строк відрядження зараховується час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого до пункту постійної служби.

Виплата добових

10. Час перебування в дорозі, за який провадиться виплата добових під час службового відрядження, визначається за діючим розкладом руху залізничного, водного та повітряного транспорту, ураховуючи час затримки відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, і час на пересадки.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових провадиться з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня прибуття до місця постійної служби, що зараховуються як два дні.

Факт затримання відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, повинен бути засвідчений посадовими особами органів військового сполучення або військовими комендантами гарнізонів, а за їх відсутності - начальниками вокзалів, пристаней, аеропортів.

У разі проїзду автомобільним транспортом виплата добових провадиться за час фактичного перебування в дорозі, але не більше ніж за час, визначений розрахунком руху, - 200 км на добу.

11. Виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця у пункт (пункти) службового відрядження та вибуття з нього (з них). Відмітки завіряються: у військових частинах - підписом командира військової частини або начальника штабу, а на підприємствах, в установах і в організаціях, в органах виконавчої влади - підписом посадової особи, на яку покладено обов'язок відмічати посвідчення про відрядження.

Якщо відряджений не зобов'язаний прибути у військову частину або цивільну установу, на підприємство, організацію, то зазначені відмітки завіряються у військовій комендатурі гарнізону, а за її відсутності - у відповідних органах виконавчої влади.

12. У разі відсутності у посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця у пункт (пункти) службового відрядження та вибуття з нього (з них), добові не виплачуються.

13. Військовослужбовцю перед від'їздом у відрядження видається аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження військовослужбовець подає до фінансового органу військової частини авансовий звіт про витрачені у зв'язку з відрядженням суми, до якого додаються належно оформлене посвідчення про відрядження, оригінали документів про витрати на наймання житлового приміщення та проїзні документи.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо.

Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені документально (крім добових витрат), військовослужбовцю не відшкодовуються.

14. На військовослужбовця, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу тих військових частин, підприємств, установ і організацій МНС України, до яких вони відряджені. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Якщо військовослужбовець відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

15. Викладений в цій Інструкції порядок відшкодування витрат на відрядження повною мірою поширюється на військовослужбовців, які вибули у відрядження у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як свідків, потерпілих, законних представників потерпілих, експертів, спеціалістів, перекладачів, понятих, у межах строків і розмірів, передбачених пунктами 5, 16, 27, 28 цієї Інструкції.

При цьому відшкодування витрат військовослужбовцям здійснюється відповідно до Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністру України від 1 липня 1996 року N 710.

16. Офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у службові відрядження одиночним порядком, крім відряджень, зазначених у пунктах 23 і 24 цієї Інструкції, за кожний день перебування у відрядженні в межах строків, передбачених пунктом 5 цієї Інструкції, і за час перебування в дорозі виплачуються добові у розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон" (далі - Постанова).

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

17. У разі відрядження військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки відряджений має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

18. У разі тимчасової непрацездатності відрядженого виплата добових провадиться за весь час, протягом якого він за станом здоров'я не міг приступити до виконання службових обов'язків або повернутися до пункту постійної служби, але не більше ніж за два місяці. Тимчасова непрацездатність відрядженого, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до пункту постійної служби повинні бути засвідчені в установленому порядку.

19. Виплата добових у розмірах, передбачених пунктом 16 цієї Інструкції, також провадиться офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у нижчезазначені службові відрядження у складі підрозділів, а у випадках, зазначених у підпунктах 19.1 і 19.2 цієї Інструкції, - у складі військової частини:

19.1. Для виконання польових топографічних, топогеодезичних, аерознімальних, гідрографічних, гідрологічних робіт і зимових промірів льоду поза районом своєї бази.

19.2. У складі штатних військових оркестрів.

19.3. Для вивчення нової техніки (крім відряджень, зазначених у підпункті 23.9 цієї Інструкції).

19.4. На монтажні та налагоджувальні роботи, для приймання, здавання та ремонту кораблів і суден.

19.5. Для охорони, оборони та супроводження транспортів з військовими вантажами.