1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Положення


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного
департаменту ветеринарної
медицини Міністерства
аграрної політики України
24.12.2002 N 74
( z0025-03 )
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 січня 2003 р.
за N 27/7348
( Положення втратило чинність на підставі Наказу Державного комітету ветеринарної медицини N 238 від 28.10.2008 )
ПОЛОЖЕННЯ
про районну державну лікарню ветеринарної медицини
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004 N 126 від 22.10.2004 ) ( У тексті Положення слова "містах Києві та Севастополі" у відповідних відмінках виключено на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 126 від 22.10.2004 )
1. Районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі - Лікарня) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів. Лікарня підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі.
Лікарня є правонаступником районного підприємства (лікарні) державної ветеринарної медицини.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004, в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 126 від 22.10.2004 )
2. Лікарня у своїй діяльності керується Конституцією та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України, Державного департаменту ветеринарної медицини, управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, області, району і цим Положенням.
3. Структурними підрозділами Лікарні є:
дільничні лікарні;
дільниці;
державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках (якщо в районі немає державної лабораторії ветеринарної медицини);
( Абзац четвертий пункту 3 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004 )
державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках;
інші структурні підрозділи.
4. Основними завданнями Лікарні є:
ветеринарне обслуговування тварин господарств усіх форм власності та фізичних осіб;
охорона території району від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі території району або карантинної зони;
державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виробництвом доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні продукції тваринного походження, у тому числі перевірка документації, що якимось чином пов'язана з якістю та безпекою продукції тваринного і рослинного походження, здоров'ям тварин;
реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством;
профілактика і діагностика інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин і їх лікування;
захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
сприяння підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;
упровадження в практику досягнень ветеринарної медицини.
5. Лікарня відповідно до покладених на неї завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи:
1) здійснює заходи щодо профілактики, діагностики та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин та їх лікування;
2) організовує реалізацію планів протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів;
3) оцінює епізоотичну ситуацію і здійснює заходи з профілактики і ліквідації заразних хвороб тварин, дератизації, дезінфекції тощо;
4) проводить епізоотологічне розслідування кожного випадку появи нових вогнищ інфекційних і паразитарних захворювань, уживає ефективних заходів щодо їх ліквідації;
5) робить розрахунки потреби імунобіологічних та інших ветеринарних препаратів;
6) організовує і здійснює заходи з профілактики, діагностики, ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних захворювань тварин та їх лікування;
7) аналізує причини виникнення заразних і незаразних хвороб, падежу тварин;
8) організовує разом з органами та закладами МОЗ захист населення від хвороб, спільних для людей і тварин, та здійснює взаємообмін відповідною інформацією;
9) разом з управлінням ветеринарної медицини в районі та державною санітарно-епідеміологічною службою бере участь у розслідуванні випадків виникнення серед населення захворювань, спільних для людей і тварин;
10) здійснює ветеринарно-санітарну експертизу продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження;
11) перевіряє якість та безпеку продукції тваринного походження на всіх стадіях виробництва;

................
Перейти до повного тексту